Карлінський хасидизм
Карлінський хасидизм був заснований у містечку Карлін (нині передмістя міста Пінська в Білорусі) рабі Агароном Великим з Карліна, учнем Магіда з Межиріча. Це один із найдавніших дворів у хасидському русі. У 5716 році (1955/1956) хасидизм розділився на два двори. Більший із них називається Карлін-Столін, на чолі з равом Барухом-Меїром-Яаковом Шохетом, а другий називається нині Пінськ-Карлін, і на чолі його стоїть рав Ар'є Розенфельд.
Історія карлінського хасидизму
Основні статті – Рабі Агарон Великий з Карліна, Рабі Шломо з Карліна
Рабі Шломо з Карліна був серед учнів Магіда з Межиріча і був учнем рабі Агарона Великого з Карліна. Після відходу з життя рабі Агарона Великого рабі Шломо посів його місце і був адмором карлінського хасидизму двадцять років.
Рабі Ашер з Карліна, син родоначальника династії рабі Агарона Великого, осиротів у 12 років і виріс у домі рабі Шломо. Після відходу з життя рабі Шломо рабі Ашер Перший посів його місце в містечку Карлін. Потім він переїхав до сусіднього містечка Столін на півдні Білорусі, а в 5570 році (1809/1810) повернувся до Карліна. Рабі Ашер з Карліна багато діяв на користь хасидів, які жили в Ерец-Ісраель, і підтримував зв'язок із рабі Аврагамом га-Когеном з Каліська, одним із перших хасидських адморів Ерец-Ісраель. Рабі Ашер Перший помер 26 тішрея 5587 (27 жовтня 1826).
Наступником рабі Ашера Першого став його син, рабі Агарон Перлов зі Століна, якого називали також «рабі Агарон Другий». Він прославився головним чином за назвою своєї книги «Бейт Агарон». Був адмором карлінського хасидизму 45 років, у містечках Карлін і Столін. Рабі Агарон залишив Карлін через переслідування з боку родини Лурія, яка утискала рабі Агарона і карлінський двір і навіть донесла на нього владі, і його на короткий час заарештували; після звільнення з ув'язнення він залишив містечко, сказавши: «Четверте покоління повернеться сюди», — і його обіцянка здійснилася в його правнукові рабі Аврагамові-Елімелехові з Карліна. Його книга «Бейт Агарон», що містить коментар до Тори і до Піркей авот та короткі хасидські вислови, стала основоположною книгою для карлінського хасидизму і для хасидського світу загалом. Помер 17 сівана 5632 року (23 червня 1872).
Після відходу з життя «Бейт Аарона» його місце посів його син, рабі Ашер Перлов зі Століна, якого називали «рабі Ашер Другий» або «молодий адмор». Ще за життя батька він служив як своєрідний адмор. Час його проводу був недовгим. Період його адморства тривав лише один рік, і він помер у молодому віці, у 5633 році (1872/1873), 15 ава. Після його відходу з життя адмором проголосили його сина Єнуку, рабі Ісраеля зі Століна, який був адмором до свого відходу з життя на Рош га-Шана 5682 (3 жовтня 1921).
Рабі Ісраель — Єнука зі Століна — залишив після свого відходу з життя шістьох синів, і з них були призначені адмори в місцях їхнього проживання. Після відходу з життя Єнуки хасидизм розділився на три головні двори і ще один, вплив якого був місцевим. Двоє його синів були адморами: рабі Моше був адмором у містечку Столін, а рабі Аврагам-Елімелех був адмором у містечку Карлін; інший брат, рабі Йоханан, був адмором у містечку Луцьк.
Голокост і його вплив на хасидизм
До Голокосту карлінські хасиди були розсіяні по кількох містах Країни: у Цфаті була синагога, яку збудував рав Давид Бідерман з Лелова; також у місті Тверія жили деякі з хасидів, і там у них теж була синагога, що слугувала раніше помешканням рава Менахема-Мендла з Вітебська, яку «Бейт Аарон» купив на свої гроші; проте більша частина хасидів зосередилася в Єрусалимі і Тель-Авіві. Карлінські хасиди в Єрусалимі підпорядковувалися головним чином владі рабі Аврагама-Елімелеха з Карліна, одного із синів Єнуки, а з тих, що в Тель-Авіві, більша частина хасидів підпорядковувалася владі рабі Моше з Карліна, іншого сина Єнуки. Обидва адмори заснували єшиви в Ізраїлі: одна називалася «Бейт Аарон» в Єрусалимі, і в ній рав Єгошуа-Гешель Галтовський був рош-єшивою, проте в 5700 році (1939/1940) в Єрусалимі було засновано другу єшиву під назвою «Пеер Ісраель», де рав Моше Гольцберг, якого називали рабі Моше Рашпіне, був рош-єшивою; а в Тель-Авіві — єшиву «Бейт Ісраель» під керівництвом рабі Моше зі Століна.
Під час Голокосту загинули рабі Ашерке і рабі Агарон, а також адмори рабі Моше з його сином равом Нохумом-Шломо з Козениць і його синами Давидом і Агароном, хай помститься Всевишній за їхню кров, і також рабі Аврагам-Елімелех з його синами рабі Давидом, рабі Мордехаєм і рабі Агароном і його донькою Ханою, хай помститься Всевишній за їхню кров; а п'ятий брат, рабі Яаков-Хаїм, помер, не залишивши нащадків, — і залишився рабі Йоханан з Карліна, шостий син Єнуки зі Століна, єдиний з усіх братів. З цієї причини, а також оскільки продовжувач династії після нього — його онук, рабі Йоханан згадується як центральний адмор у династії карлінських адморів більше, ніж його п'ятеро братів.
Рабі Йоханан з Карліна
Рабі Йоханан з Карліна (якого називають також рабі Йохананом з Луцька — за містом, у якому він жив до Голокосту) народився в Століні. Після одруження жив у місті Луцьку і керував карлінськими хасидами в області Волинь. Коли німці наблизилися до Луцька, він утік із дружиною і двома доньками до Радянського Союзу. Під час утечі, коли вони перебували у Фрунзе (нині Бішкек), померли його дружина й одна з доньок. Після Голокосту, під час якого загинули четверо його братів, і відходу з життя ще одного брата, рабі Яакова-Хаїма Перлова, який не залишив синів, рабі Йоханан став центральним адмором карлінського хасидизму. Після Другої світової війни він здійснив алію до Ерец-Ісраель 23 іяра 5706 (24 травня 1946). У 5708 році (1947/1948) переїхав до Сполучених Штатів. Більшість карлінських хасидів у світі дотримувалися його слів. Рабі Йоханан розвинув двір і заснував нові великі центри в Сполучених Штатах і в Ерец-Ісраель. Рабі Йоханан діяв з метою об'єднати всіх карлінських хасидів в Ерец-Ісраель в одну громаду під своїм керівництвом. Серед іншого, він об'єднав єшиву «Бейт Агарон» з єшивою «Бейт Ісраель» і назвав її «Бейт Агарон ве-Ісраель» — поєднання назв двох єшив, що діяли в Країні до того часу.
У 5714 році (1953/1954) рабі Йоханан знову відвідав Країну і пробув у ній до закінчення Рош га-Шана 5715 (28 вересня 1954), потім повернувся до Сполучених Штатів і помер там 21 кислева 5716 року (6 грудня 1955) у віці 56 років. Рабі Йоханан з Луцька не залишив по собі синів, а лише доньку — ребецн Фейгу, яка жила в Сполучених Штатах і вийшла заміж за рабі Езру Шохета. Від неї в нього народилися двоє онуків:
- Рабі Барух-Меїр-Яаков Шохет з Карліна — обіймає посаду адмора карлінського хасидизму.
- Рабі Йоханан Шохет з Луцька — молодший брат рабі Баруха Шохета з Карліна. Коли група хасидів звернулася до нього з проханням стати адмором, він погодився лише за умови, що на це погодиться його старший брат рабі Барух; старший брат дав свою повну згоду і навіть проголосив його адмором, і він став називатися адмором з Луцька в карлінському хасидизмі.
Продовження династії
Після відходу з життя рабі Йоханана Перлова з Луцька більшість карлінських хасидів, і особливо молоді з них, прийняли своїм адмором рабі Баруха, який був тоді маленькою дитиною. Більшість старійшин громади воліли прийняти провід рабі Моше-Мордехая Бідермана з Лелова. Після об'єднання цей хасидизм називався «Карлін-Лелов». Після відходу з життя рабі Моше-Мордехая його син рабі Шимон відмовився керувати також карлінськими хасидами, і внаслідок цього «старійшини Карліна» провели внутрішні вибори, за підсумками яких адмором було обрано рабі Агарона Розенфельда. У третейській угоді між двома фракціями було вирішено, що хасидизм на чолі з рабі Барухом Шохетом називатиметься Карлін-Столін, а хасидизм «старійшин Карліна» називатиметься Пінськ-Карлін. У межах угоди було відхилено вимогу Карлін-Століна щодо карлінського бейт-мідрашу в кварталі Бейт-Ісраель в Єрусалимі, оскільки більшість тих, хто молився в синагозі, належали до хасидів «Пінськ-Карлін».
Хабад і Карлін
Рабі Агарон Великий з Карліна навчався разом з Алтер Ребе в Магіда з Межиріча. Разом із р. Шломо з Карліна, равом Хаїмом Вольпером, р. Іссахаром-Довом Кобильникером і Алтер Ребе р. Агарон заснував центр хасидизму в Литві, і хасидів називали за іменем засновника — «карлінерами». Сином р. Агарона був рав р. Ашер зі Століна (який був також учнем р. Шломо з Карліна), і він товаришував з Алтер Ребе (докладніше див. у статтях «р. Агарон з Карліна», «р. Шломо з Карліна»).
У книзі про життя рабі Шимона Желеховера розповідається: «Гаон-хасид рабі Шимон га-Леві Гурвіц Желеховер, праведної пам'яті, хай помститься Всевишній за його кров, розповідав, що одного разу святий рав р. Ашер зі Століна запитав Бааль га-Танія про велику покору і прихильність, які були в нього до нашого вчителя [Рамама з Городка], і той описав перед ним кілька високих ступенів, які були в нашого вчителя [Рамама з Городка]; і при всьому, що він йому розповідав дивовижного, святий рав зі Століна кивав головою, ніби кажучи, що це для нього не новина, — аж поки Бааль га-Танія не сказав, що наш учитель знав корінь душ Ізраїлю в їхньому корені і виправляв їх; і на це теж той кивнув головою, — аж поки він не сказав йому, що наш учитель знав корінь усіх душ, як вони були зібрані в поросі Першої людини, де була вона при своєму заснуванні на землі, згідно зі словами мудреців, і знав корінь душ, як вони перебували в думці Святого, благословенний Він, у ту годину, коли постало в Його, хай буде Він благословенний, думці створити світи, — дер Ребе гот гевіст [наш учитель знав] безліч прихованого від початку творіння і притягав святість із початку вищої думки; і святий рав зі Століна був схвильований і більше не питав, і задовольнився цим». [1]
Рав Хананья-Йосеф Айнбах розповідає у своїх записах: «Я чув від гаона рабі Ісраеля Гіршмана, шліта, даяна і море цедека столінсько-карлінських хасидів в Єрусалимі, що в святий Шабат 10 швата 5710 року (28 січня 1950), у день відходу, святий рав р. Йоханан зі Століна-Карліна, хай захистить нас його заслуга, цікавився, що чути у світі, а на виході Шабату, коли йому сказали, що Ребе [Раяц] з Любавичів відійшов із життя, сказав: „Ми бачили, що темрява зійшла на світ“. Слід зазначити, що коли мій учитель і наставник, гаон рабі Моше Шапіро, праведної пам'яті, був в адмора, святого рава рабі Аврагама-Елімелеха з Карліна, коли той відвідував Єрусалим, той сказав йому: „Мій батько [це святий рав р. Ісраель] дуже-дуже високо цінував Ребе [Раяца] з Любавичів“» [2].
У працях карлінського хасидизму розповідається: «Рав-хасид рабі Хаїм-Давид Гойзман, благословенної пам'яті, розповідав про те, що бачили його очі в 5669 році (1908/1909), під час весілля адмора Рама зі Століна, хай помститься Всевишній за його кров, коли він удостоївся їхати тоді з адмором „Ор Ісраель“, хай захистить нас його заслуга [Єнукою зі Століна], у поїзді; там нашому панові, хай захистить нас його заслуга, стало відомо, що в поїзді перебуває один хасид, у якого в руках тфілін святого рава Бааль га-Танія, хай захистить нас його заслуга, і він дуже хотів їх накласти. Наш учитель попросив його, щоб він зробив йому ласку і дав йому їх накласти, і наш учитель дав накласти їх також своїм святим синам. Після того як він повернув їх йому, наш учитель висловив йому за це подяку».. [3]
Ребе і рабі Барух зі Століна-Карліна
У 5748 році (1987/1988) рабі Барух відвідав Ребе під час утішання скорботних за ребецн Хаєю-Мушкою. (Опис зустрічі за книжкою «Сіах сарфей кодеш», с. 418): Ребе почав і сказав, що за законом, згідно з яким «скорботний починає першим», — він почне із закону про те, що скорботному заборонено вставати навіть перед насі в Ізраїлі. Адмор запитав, скільки років було ребецн. Спочатку Ребе відповів йому, що взагалі не лічать кількість років, але оскільки він запитав — її день народження 25 адара, коли їй мало виповнитися 87 років. Адмор запитав, від чого стався відхід із життя, і спочатку Ребе не відповів, а потім вищезгаданий знову запитав, і Ребе сказав, що вся тема відходу душі — річ внутрішня, і взагалі відхід праведників означає піднесення на вищий щабель тощо.

Посланець адмора, рав Меїр Пільчик, брав участь у церемонії завершення вивчення Рамбама 5763.[4]
У 5766 році (2005/2006) прийшов рош-єшива Карлін-Століна рав Хаїм-Барух Вольпін, передав благословення адмора з Карліна-Століна і поділився з публікою спогадами про уроки «Танії» машпіа р. Шмуеля Левітіна, які він пам'ятає донині, і висловив своє захоплення тим, що вивчення Рамбама дедалі більше зміцнюється.[5]
Після того як Ребе закликав до ретельності щодо електрогенератора в Шабат, кілька столінсько-карлінських хасидів в Єрусалимі написали Ребе з цього питання і попросили фінансової допомоги, щоб купити акумулятор для свого бейт-мідрашу. На це їхнє прохання Ребе написав їм, що спеціальної каси для цього немає, і каси обтяжені витратами, «проте, згідно зі сказаним „Товариш я всім, хто боїться Тебе“, додаю тут приватний чек — символічну участь у згаданій справі»[6].
Фотогалерея
-
Рабі Ісраель зі Століна
-
Рабі Ашер, син р. Ісраеля зі Століна
-
Рабі Яаков-Хаїм з Детройта
-
Рабі Моше зі Століна
-
Рабі Аврагам-Елімелех з Карліна
-
Рабі Йоханан з Луцька — Ерец-Ісраель — Сполучені Штати
-
Рабі Барух-Меїр-Яаков Шохет зі Століна-Карліна
Див. також
Додаткова література
- «Бейт Мошіах» | випуск 598
Примітки
- ^ «Нагарей еш», с. 179
- ^ «Кетер малхут», с. 141.
- ^ «Бейт Агарон ве-Ісраель», збірник 176, с. 148, примітка 35.
- ^ На завершенні вивчення Рамбама
- ^ «Бейт Мошіах» 527
- ^ «Ігрот кодеш», частина 19, с. 8
| Хабад і великі мудреці Ізраїлю |
|---|
| Хабад та його гілки |
| Хасидизм Хабад-Любавич • Старосільський хасидизм • Розкол хасидизму Хабад (5626) • Хабад-Копись • Хабад-Ляди • Хабад-Ніжин • Овруцький хасидизм |
| Двори Росії, Литви та України |
| Боян • Брацлав • Тальне • Слонім • Сквира • Пінськ-Карлін • Чорнобиль • Карлін • Черкаси • Ротмістрівка • Ружин • Чортків • Сколе • Садгора |
| Двори Галичини |
| Бобов • Цанз • Махнівка • Пшеворськ • Белз • Надвірна • Бичина • Кречніф • Зутшка |
| Двори Польщі та Волині |
| Амшинов • Гур • Звягель • Лелов • Стропков • Радзинь • Бяла • Пшисуха • Ожарів |
| Двори Угорщини та Румунії |
| Вижниця • Сатмар • Спинка • Ерлау • Папа |
| Двори Землі Ізраїлю та Марокко |
| Шомрей Емуним • Ашлаг • Абухацира |