Шабат га-Гадоль
Шабат га-Гадоль — це Шабат перед святом Песах. Є й такі, хто так називає також Шабат перед святом Шавуот і Рош га-Шана[1], і роз'яснюється, що назва цих Шабатів похідна від назви Шабату перед Песахом[2].
Назва Шабату
- а) Шабат га-Гадоль називається так тому, що в нього сталося велике чудо[3] (як нижче)
- б) Деякі пояснюють, що причина назви в тому, що примножують проповіді, і подібно до Йом Кіпуру, який називається «йома раба» через велику кількість молитов.[4][5]
Велике чудо
Про сутність чуда, яке сталося в той Шабат, є багато пояснень:
У мідрашах наших мудреців наводиться опис події, що сталася між єгипетським народом і первістками, як наводиться в мідраші:
«Того, Хто вразив Єгипет у первістках їхніх» — у час, коли Святий, благословенний Він, послав кару первістків, сказав йому: «Близько півночі... і помре кожен первісток», увійшли всі первістки до батьків своїх і сказали їм: «Усе, що сказав Моше, він навів на нас; чи не бажаєте ви, щоб ми жили, — ідіть і виведіть цих євреїв з-посеред нас, а якщо ні — ми помремо». Відповіли їм і сказали: «Навіть якщо всі єгиптяни помруть — вони звідси не вийдуть!» Що зробили? Увійшли всі первістки до фараона і кричали фараонові, кажучи: «Просимо тебе, виведи цей народ, через який зло прийде на нас і на тебе». Сказав він рабам своїм: «Вийдіть і перебийте їм гомілки». Що зробили первістки? Негайно вийшли, і взяв кожен свій меч, і вбив батька свого, як сказано: «Того, Хто вразив Єгипет у первістках їхніх»; «Того, Хто вразив первістків Єгипту» не написано тут, а «Того, Хто вразив Єгипет у первістках їхніх» — шістсот тисяч убили первістки серед батьків своїх.
— Мідраш «Шохер тов», розділ 136, і подібне до цього в Мідраші Танхума, «Бо», розділ 18
Саме цю подію коротко наводять Тосафот у трактаті Шабат із додаванням подробиці, що вона сталася 10 нісана, яке того року припало на день Шабату, і внаслідок виконання заповіді Всевишнього: «Десятого дня цього місяця нехай візьмуть собі кожен по ягняті на батьківський дім»[6] — «що зібралися первістки народів світу в Ізраїлю і спитали їх, для чого вони це роблять, сказали їм.. що Він уб'є первістків Єгипту; пішли їхні первістки до батьків своїх.. і повели первістки з ними війну і вбили багатьох із них». І він додає, що це і є причина назви Шабат га-Гадоль для Шабату перед святом Песах.[7]
Однак в інших рішонім описується інша подія у зв'язку з назвою Шабат га-Гадоль, пов'язана з порятунком Ізраїлю від руки єгиптян; баалей га-Тосафот у своєму коментарі до Тори описують:
Сказано в мідраші, що, коли взяли пасхальну жертву десятого дня місяця, це був Шабат, бо прийнято в нас, що єгипетський Песах був п'ятого дня тижня, як написано в трактаті Шабат, розділ «Рабі Аківа»; якщо так, то десятий день його — у Шабат, що був перед тим. І коли побачили єгиптяни, як беруть пасхальні жертви для заколення, зібралися на них, щоб убити їх, бо божеством єгиптян була худоба, і вчинив їм Святий, благословенний Він, чудо, і вони врятувалися, і тому називається Шабат га-Гадоль — через велич чуда.
І подібне до цього наводиться від імені Раші: «..і вівці часом кричали, і чули єгиптяни і гнівалися, і нутрощі їхні розривалися, і мучилися вони скорботою серця свого, і не завдали Ізраїлю жодної шкоди, бо всі вони впали у тяжкій і гіркій хворобі через гнів..»[4]
А в «Турі» («Орах хаїм», розділ 430) наводиться, що радість — про те, що єгиптяни не змогли перешкодити Ізраїлю у виконанні заповіді про пасхальну жертву, і ось його слова: «була в них (у єгиптян) оскома на зубах від того, що ріжуть їхнє божество, і не сміли вони сказати ні слова, ні півслова», тобто що не могли перешкодити Ізраїлю у виконанні заповіді. І зауважив про це «Бейт Йосеф»: «а наш учитель написав про чудо в іншому сенсі». Ребе пояснює, що три загальні підходи до причини встановлення цього Шабату як «Шабат га-Гадоль» випливають із подиву: чим настільки винятковою є ця подія, що саме за її іменем встановлено Шабат, — адже багато чудес сталося в той час, починаючи з десяти кар, які були протягом усього того часу, і всі вони включені до свята Песах. І тому «Тур» вважає, що було тут щось особливе, і не через чудо встановили цей день, а через те, що Ізраїлю не перешкодили у виконанні заповіді. Також рішонім, як Раші, дотримуються думки «Тура», тільки що для них не така складна причина цього, бо, на їхню думку, Шабат га-Гадоль — це лише наречення імені, і воно не зобов'язує внаслідок цього до особливих порядків і звичаїв. Однак підхід Алтер Ребе в «Шулхан арусі» (розділ 430) — як підхід Тосафот у трактаті Шабат і мідрашу, і причина того, що, за його підходом, від назви цього Шабату — Шабат га-Гадоль — похідні деякі звичаї, як, наприклад, говорити «Авадім гаїну» тощо. І тому він пояснює, що чудом була війна первістків з єгиптянами, новизна якої щодо решти чудес і кар у тому, що з цього почався вихід з Єгипту на ділі.[8]
Встановлення чуда в Шабат
Вирішили встановити день чуда за днем тижня, а не за датою місяця. «Маген Аврагам» пояснює, що причиною цього було те, що в наступні роки Мір'ям-пророчиця померла 10 нісана і цей день було встановлено днем посту, тому свято встановили за днем Шабату.[9]
Пояснення хасидуту
Рав Магід з Межиріча пояснює, що Шабат га-Гадоль вказує на образ і ступінь Б-жественного розкриття, що світило під час виходу з Єгипту. Тоді як порядок у святості такий, що спочатку потрібне пробудження того, хто отримує, — ітарута ді-лтата, і лише після цього приходить розкриття згори — ітарута ді-лейла, і на це вказують два ступені в день Шабату: «маалей де-шабта» і «йома де-шабта», — сходження зі ступеня на ступінь. Під час виходу з Єгипту від самого початку світив вищий ступінь без пробудження, і за цим іменем розкриття називається «Шабат га-Гадоль». І таке ж пояснення і в «Того, Хто вразив Єгипет у первістках їхніх» — що ураження Єгипту відбулося за допомогою ступеня первістка, який вказує на високий ступінь.[10]
Чудо війни первістків, що сталося в Шабат га-Гадоль, вважається винятковим чудом: тоді як інші чудеса, що відбувалися з народом Ізраїлю, — це чудеса, у яких євреї долали і підкоряли своїх ворогів або ті були знищені й отримали свою кару, у цьому чуді сталося щось незвичайне. У цій події самі вороги (і без особливого впливу євреїв) дійшли усвідомлення, що вони мають підкоритися Всевишньому і виконати Його волю, і усвідомлення настільки сильного, що воно призвело до війни і вбивства всередині їхнього власного табору. І певною мірою це належить до розряду ітгапха, що відбулася в самому ворогові, корінь якого — з трьох нечистих кліпот, — ступеня, який за Торою і за звичайним порядком не піддається зміні та бірурові, і це чудо й новизна навіть щодо порядку світу згідно з Торою. І хоча в простому розумінні цим чудом Ізраїль нічим не був урятований у своєму матеріальному становищі, переміна, що сталася з первістками Єгипту, — наслідок піднесеного Б-жественного розкриття.[11]
Про причину того, що встановили його в Шабат, роз'яснюється:
- Оскільки на цей день припадає смерть праведників — Мір'ям-пророчиці, — а смерть праведників спокутує навіть гріхи, які походять із трьох нечистих кліпот, тому перенесли свято з 10 нісана, бо в цей день є розкриття через те, що це день смерті праведників.[11]
- Є особливий зв'язок між винятковістю чуда і днем Шабату. День Шабату — один із днів, які сотворив Святий, благословенний Він, під час сотворення світу (на відміну від наступних днів, які лише «оновлення колишніх»), і сотворення часу дня Шабату таке, що сутність цього часу — «день спокою», зміст якого — припинення дії всіх шкідників (як розповідається в мідраші, що в той Шабат звірі не шкодили і не було темряви у світі зовсім, хоча це було вже після гріха), як було в перший Шабат і як буде знову в розкритті в прийдешньому. І тому виняткове чудо війни первістків, яке більше за всі чудеса подібне до поняття ітгапха і повного, піднесеного припинення дії шкідників, сталося саме в день Шабату.[12]
Звичаї Шабату
- Проповідь Шабат га-Гадоль — в останніх поколіннях було прийнято звичай, що мудрець проповідує закони Песаху в Шабат перед ним, а головне — проповідувати і вказувати їм шляхи Всевишнього і вчити їх справи, яку їм належить робити.[13].
- Гафтара — якщо Шабат га-Гадоль припадає на переддень Песаху, читають як гафтару «Ве-арва»[14], тому що в тому розділі написано «принесіть десятину до дому скарбниці», а переддень Песаху (четвертого і сьомого року шміти) — час знищення десятин[15].
- Читання «Авадім гаїну» — у Шабат га-Гадоль після Мінхи кажуть «Авадім гаїну» до «лехапер аль коль авонотейну», тому що тоді був початок Визволення і чудес[16], і так прийнято (а не так, як сказано в «Шаар га-колель»).
- У Шабат га-Гадоль після Мінхи кажуть «Авадім гаїну» до «лехапер аль коль авонотейну», тому що тоді був початок Визволення і чудес[17]. І так прийнято[18]. І навіть якщо Шабат га-Гадоль — це переддень Песаху, кажуть «Авадім гаїну»[19].
- У «Шулхан арусі» Адмора написано від імені Рами, що в цих країнах прийнято говорити в Шабат га-Гадоль під час Мінхи «Авадім гаїну». Але в сідурі він це опустив — бо не зазначив, як в інших сідурах, «досі кажуть у Шабат га-Гадоль». Також у «При ец хаїм», у «Мішнат хасидім» і в сідурі Арізаля цього немає.
- Думка Ребе Рашаба не була задоволена цим висновком, і він вважав, що слід говорити «Авадім гаїну» в Шабат га-Гадоль, і так він і чинив на ділі[20]. Так встановлено в «Сефер га-мінгагім» (як вище), і так чинив також Ребе — і казав разом з громадою після молитви Мінха, сидячи на своєму місці. Іноді він казав своєму синові, Ребе Раяцу, сказати разом з ним «Авадім гаїну», а в кількох місцях роз'яснював різні питання[21].
- Ребе закликав до того, що основна частина звичаю — читати Гагаду саме з дітьми, щоб пробудити їх, щоб вони були готові до читання Гагади[22].
- Читання «Ві-гі ноам» — якщо Песах припадає на Шабат, у Любавичах був звичай говорити «Ві-гі ноам» на виході Шабату га-Гадоль.[23]
Зовнішні посилання
- «Лікутей сіхот — Моадім» — Шабат га-Гадоль

- Р. Агарон зі Старосілля, «Легавін іньян Шабат га-Гадоль», проповідь на Шабат га-Гадоль у книзі «Аводат га-Леві», частина 1.
- Ребе, «Лікутей сіхот», том 12, сторінка 33 і далі.
- «Оцар мінгагей Хабад»
- «Лікутей теамім у-мінгагім»
Примітки
- ^ «Кетер Шем Тов», частина 3.
- ^ Ребе, Пасхальна Гагада з «Лікутей теамім у-мінгагім».
- ^ Тосафот, що починається словами «Ве-ото», трактат Шабат, 87б. «Тур» і «Шулхан арух», розділ 430.
- ^ 1 2 «Сефер га-Пардес» Раші, сторінка 343.
- ^ Шут «Цемах Цедек», «Орах хаїм», розділ 116.
- ^ Шмот 12, 3.
- ^ Мова Тосафот, Шабат, там само
- ^ «Лікутей сіхот», том 37, сторінка 7 і далі.
- ^ Розділ 430, сеіф катан 1.
- ^ «Ор Тора», сторінка 118, видання 5772 року (2011/2012).
- ^ 1 2 «Лікутей сіхот», том 12, сторінка 33 і далі.
- ^ «Лікутей сіхот», том 17, сторінка 57 і далі.
- ^ «Шулхан арух» Адмора, 429, 2-3
- ^ «Беер гейтев», розділ 430, сеіф катан 1
- ^ «Сефер га-мінгагім», з «Агада шель Песах» Адмора. І вказує там дивитися в «Шулхан арусі» Алтер Ребе, кінець розділу 430). А джерело цих слів — у тому, що почув Ребе від свого тестя, Ребе Раяца (у Парижі, 2 нісана 5698 року (3 квітня 1938)), і це в нього в «Решимот»: не кажуть «Ве-арва», тільки коли переддень Песаху припадає на святий Шабат. Але наодинці кажуть обидві гафтари (і так само в Шабат Рош ходеш і в подібному випадку)
- ^ «Шулхан арух», кінець розділу 430
- ^ «Шулхан арух» Адмора, 430, 2
- ^ «Сефер га-мінгагім»
- ^ «Шулхан арух» Адмора, там само
- ^ Див. у наступному уривку
- ^ «Га-Тамім», 3, с. 24
- ^ Сіха Шабат га-Гадоль 5748 року (1987/1988), «Сефер га-сіхот», частина 1, сторінка 364.
- ^ Так сказано в записах гаона рава Яакова Ланди: у нашого вчителя Магарашаба, хай перебуває душа його у вищих скарбницях, не казали «Ві-гі ноам», крім як у тиждень, на який припадав справжній Йом-тов. Перед переддням Песаху і перед переддням Йом Кіпуру казали «Ві-гі ноам». Кінець цитати. І так написав у книзі «Шевах га-моадім» (с. 184, прим. 8) від імені рава гаона р. Залмана-Шимона Дворкіна, що так чинили в Любавичах.
- А в книзі «Кіцур галахот мі-Шулхан арух Адмора га-Закен» (розділи 293-295, с. 239) сказано, що так чинив і Ребе (див. в «Оцар мінгагей Хабад» до виходу Шабату Тшува, що так справді одного разу вказав Ребе, коли Йом Кіпур припав на Шабат. Але Песах — інша справа, див. «Каф га-хаїм», розділ 295, пункт 7; «При мегадім» там само, «Мішбецот загав», пункт 2; «Ноам мегадім» автора «При мегадім», с. 14). (А в календарі «Колель Хабад» написав, що не кажуть «Ві-гі ноам» за такого типу року).
| Шабат | ||
|---|---|---|
| Переддень Шабату | Підготовка до Шабату • Суботній одяг • Свічки Шабату та свята • Додавання до Шабату • «Двічі текст і один раз переклад» | |
| Ніч Шабату | Зустріч Шабату • «Леха доді» • Кідуш • «Хакаль тапухін кадішін» | |
| Суботні молитви | Маарив • Шахарит • Молитва Мусаф • Мінха | |
| Час у Шабат | Ніч і день Шабату • Третя трапеза • «Раава де-раавін» | |
| Вихід Шабату | Авдала • «Ве-ітен леха» • Мелаве малка | |
| Із законів Шабату | Закони Шабату (категорія) • 39 основних видів робіт • Суботні роботи (категорія) | |
| Додаткові відомості | Додаткова душа • Суботня трапеза • Сон у Шабат — насолода | |
| Суботні піснеспіви | «Шалом алейхем» • «Асадер лі-сеудата» • «Асадер лі-сеудата» (приписується Бааль-Шем-Тову) • «Леха доді» • «Бней гейхала» • «Азамер бі-швахін» • Нігун двейкут для Шабату (Алтер Ребе) • «Менуха ве-сімха» • «Єдід нефеш» • «Мізмор ле-Давид» • «Леха доді» з Малмажа • «Сваану мі-тувха» • «Аткіну сеудата» • «Єцаве цур хасдо» • «Ітгадаль» • «Ель адон» • «Ісмеху ве-мальхутха» • «Цам'а нафші» | |
| Нігуни на вихід Шабату | «Аткіну сеудата» • «Га-мавділь» • «Бе-моцаей йом менуха» • «Амар Гашем ле-Яаков» («Янкл, Янкл») • «Амар Гашем ле-Яаков» • «Амар Гашем ле-Яаков, я тате я» | |
| Особливі суботи | Шабат мевархім • Шабат хазак • Шабат шува • Шабат Берешит • Шабат шира • Шабат Шкалім • Шабат Захор • Шабат Пара • Шабат га-Ходеш • Шабат га-Гадоль • Шабат Ісру хаг Песах • Шабат шель сімха • Шабат Хазон • Шабат Нахаму • Шабат сліхот • Шабат Холь га-моед | |