Перейти до вмісту

Сьомий день Песаху

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно доповнити
Ця стаття неповна, і в ній поки бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці про це є на сторінці обговорення.
Запрошуємо вас доповнити відсутні частини і видалити це повідомлення. Подумайте про створення заголовків для розділів, що потребують доповнення, і про перенесення шаблону до них. Причина: потрібно дати пояснення вчення хасидуту про суть Швії шель Песах, а таких пояснень чимало..
Цю статтю необхідно доповнити
Ця стаття неповна, і в ній поки бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці про це є на сторінці обговорення.
Запрошуємо вас доповнити відсутні частини і видалити це повідомлення. Подумайте про створення заголовків для розділів, що потребують доповнення, і про перенесення шаблону до них. Причина: потрібно дати пояснення вчення хасидуту про суть Швії шель Песах, а таких пояснень чимало..
Ілюстрація розділення Червоного моря

Швії шель Песах — свято, що завершує свято Песах (у Землі Ізраїлю), яке припадає на сьомий день свята — 21 нісана. Цього дня відбулося розділення Червоного моря. У Землі Ізраїлю цей день — день Ахарон шель Песах, коли світить світло Мошіаха і їдять Трапезу Мошіаха.

Події, що відбулися в цю дату

У Швії шель Песах є розкриття Моше Рабейну, і тому в ньому читають «Аз яшир Моше»[1].

Цієї ночі сталося чудо розділення Червоного моря.

Суть свята

Ребе Раяц пише[2], що розкриття, які були в Ребе у Швії та Ахарон шель Песах, вищі, ніж розкриття, що були в Рош га-Шана і в Йом Кіпур, і ніж усі «андере гілуім», а також Ребе Раяц докладно говорить про перевагу занурення в мікву напередодні Швії шель Песах.

Ребе пояснює, що суть Швії шель Песах — це розділення Червоного моря, що пов'язане з Моше Рабейну, як написано: «що розділяє море перед Моше», і тому написано «Аз яшир» і т. д. в однині, тільки й сини Ізраїлю стояли тоді на щаблі Моше; а Ахарон шель Песах пов'язаний зі світлом Мошіаха.

У цьому відмінність між першими днями Песаху та останніми днями Песаху: перші дні Песаху належать до Виходу з Єгипту, здійсненого через Моше Рабейну, а останні дні Песаху — Швії шель Песах і Ахарон шель Песах — належать до прийдешнього Визволення.

Закони та звичаї

Благословення «Шегехеяну»

Єдине свято в році, коли не промовляють благословення «Шегехеяну», — це Швії та Ахарон шель Песах, на відміну від решти свят: у перші дні свята Песах, у Шавуот, у Сукот, у Шміні Ацерет і навіть у Рош га-Шана і в Йом Кіпур промовляють «Шегехеяну», — бо благословення «Шегехеяну» промовляють лише на те, що вже прийшло в розкриття, а не на те, до чого прагнуть, але що ще не прийшло в розкриття, — як прихід Мошіаха, що виражається у Швії шель Песах, — а він ще не прийшов[3]. Також через скорботу про затримку Визволення неможливо промовити «Шегехеяну»[4].

Наші Ребе, провідники поколінь, мали звичай згадувати у Швії шель Песах про непромовляння «Шегехеяну», оскільки, хоча на ділі не прийнято промовляти «Шегехеяну», є думка, що все ж слід промовити «Шегехеяну»[5], а також щоб розкрити в єврея тугу й очікування Мошіаха.

Не спати

У Любавичах було прийнято не спати всю ніч і займатися Торою, але немає особливого тексту тікуна тощо, який прийнято промовляти.

Ребе Рашаб висловився, що не спати навіть без навчання — це теж справа[потрібне джерело].

Наші Ребе, провідники поколінь, вказували вивчати цієї ночі маамар Алтер Ребе на гафтару Ахарон шель Песах, що починається словами «Ве-геніф ядо аль га-нагар», у «Лікутей Тора».

У частині громад Польщі прийнято не спати до півночі, лити воду на підлогу і пускатися в танок по воді, доки вона не висохне, на згадку про перехід через Червоне море, що стався цього дня; у частині синагог Хабаду дотримуються цього звичаю[6].

Трапеза Мошіаха

Постанова Бааль-Шем-Това влаштовувати Трапезу Мошіаха після молитви Мінха в Ахарон шель Песах (восьмий день Песаху в діаспорі). Оскільки в Землі Ізраїлю немає восьмого дня, трапезу влаштовують у Швії шель Песах.

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ «Сефер га-сіхот» 5704, с. 105, сіха Ахарон шель Песах 5711 (28 квітня 1951).
  2. ^ «Сефер га-сіхот» 5703, у сіхі на Швії шель Песах.
  3. ^ Сіха Ахарон шель Песах 5729 (10 квітня 1969), «Торат Менахем — Гітваадуйот», т. 56, с. 112. Текстова версія. Сіха Ахарон шель Песах 5731 (17 квітня 1971), «Торат Менахем — Гітваадуйот», т. 64, с. 75. Текстова версія. Сіха Ахарон шель Песах 5737 (10 квітня 1977), кунтрес «Гітваадут» від «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш» на перші дні та Шабат Холь га-моед Песах 5786, с. 29.
  4. ^ Сіха Ахарон шель Песах 5725 (24 квітня 1965), «Торат Менахем — Гітваадуйот», т. 43, с. 248. Текстова версія.
  5. ^ Докладно пояснено в сіхі Ахарон шель Песах 5723 (16 квітня 1963).
  6. ^ Див. Newly Discovered Artwork of Shevii Shel Pesach by Kleinman (Новий художній твір про Швії шель Песах роботи Кляйнмана) קישור לאתר אנ"ש 20 нісана 5786 April 7, 2026

Повідомити про помилку на цій сторінці