Сьомий день Песаху
Цю статтю необхідно доповнити
| ||
| Цю статтю необхідно доповнити | |

Швії шель Песах — свято, що завершує свято Песах (у Землі Ізраїлю), яке припадає на сьомий день свята — 21 нісана. Цього дня відбулося розділення Червоного моря. У Землі Ізраїлю цей день — день Ахарон шель Песах, коли світить світло Мошіаха і їдять Трапезу Мошіаха.
Події, що відбулися в цю дату
У Швії шель Песах є розкриття Моше Рабейну, і тому в ньому читають «Аз яшир Моше»[1].
Цієї ночі сталося чудо розділення Червоного моря.
Суть свята
Ребе Раяц пише[2], що розкриття, які були в Ребе у Швії та Ахарон шель Песах, вищі, ніж розкриття, що були в Рош га-Шана і в Йом Кіпур, і ніж усі «андере гілуім», а також Ребе Раяц докладно говорить про перевагу занурення в мікву напередодні Швії шель Песах.
Ребе пояснює, що суть Швії шель Песах — це розділення Червоного моря, що пов'язане з Моше Рабейну, як написано: «що розділяє море перед Моше», і тому написано «Аз яшир» і т. д. в однині, тільки й сини Ізраїлю стояли тоді на щаблі Моше; а Ахарон шель Песах пов'язаний зі світлом Мошіаха.
У цьому відмінність між першими днями Песаху та останніми днями Песаху: перші дні Песаху належать до Виходу з Єгипту, здійсненого через Моше Рабейну, а останні дні Песаху — Швії шель Песах і Ахарон шель Песах — належать до прийдешнього Визволення.
Закони та звичаї
Благословення «Шегехеяну»
Єдине свято в році, коли не промовляють благословення «Шегехеяну», — це Швії та Ахарон шель Песах, на відміну від решти свят: у перші дні свята Песах, у Шавуот, у Сукот, у Шміні Ацерет і навіть у Рош га-Шана і в Йом Кіпур промовляють «Шегехеяну», — бо благословення «Шегехеяну» промовляють лише на те, що вже прийшло в розкриття, а не на те, до чого прагнуть, але що ще не прийшло в розкриття, — як прихід Мошіаха, що виражається у Швії шель Песах, — а він ще не прийшов[3]. Також через скорботу про затримку Визволення неможливо промовити «Шегехеяну»[4].
Наші Ребе, провідники поколінь, мали звичай згадувати у Швії шель Песах про непромовляння «Шегехеяну», оскільки, хоча на ділі не прийнято промовляти «Шегехеяну», є думка, що все ж слід промовити «Шегехеяну»[5], а також щоб розкрити в єврея тугу й очікування Мошіаха.
Не спати
У Любавичах було прийнято не спати всю ніч і займатися Торою, але немає особливого тексту тікуна тощо, який прийнято промовляти.
Ребе Рашаб висловився, що не спати навіть без навчання — це теж справа[потрібне джерело].
Наші Ребе, провідники поколінь, вказували вивчати цієї ночі маамар Алтер Ребе на гафтару Ахарон шель Песах, що починається словами «Ве-геніф ядо аль га-нагар», у «Лікутей Тора».
У частині громад Польщі прийнято не спати до півночі, лити воду на підлогу і пускатися в танок по воді, доки вона не висохне, на згадку про перехід через Червоне море, що стався цього дня; у частині синагог Хабаду дотримуються цього звичаю[6].
Трапеза Мошіаха
Постанова Бааль-Шем-Това влаштовувати Трапезу Мошіаха після молитви Мінха в Ахарон шель Песах (восьмий день Песаху в діаспорі). Оскільки в Землі Ізраїлю немає восьмого дня, трапезу влаштовують у Швії шель Песах.
Зовнішні посилання
- «Лікутей сіхот — Моадім» — Швії шель Песах

- «Оцар мінгагей Хабад», Швії шель Песах на сайті «Бібліотека Хабаду Любавич»

- «Торат Менахем» 5721 року (1960/1961), с. 245
- «Іньяней де-йома» — Швії шель Песах
обробка сіхот Ребе на Швії шель Песах у серії книг інституту «Маянотеха» — «Торат Хабад лі-вней га-єшивот»
- Небесні брами відчинені, і можна просити про все — в ніч Швії шель Песах • Ребе в цікавій сіхі, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

- Швії шель Песах: свято та особливі звичаї, розділ для молоді

- Перші у світі: звіт про стан Визволення | рав Шнеур Ашкеназі

- «Ребе йомі»: усі справи Песаху завершуються у «Швії шель Песах»

- Останні дні свята Песах і повне Визволення, у збірці «Гаарот га-тмімім ве-анаш» малої єшиви «Томхей Тмімім» Бейт-Шемеш, 11 нісана 5782 (12 квітня 2022), с. 329
| Свята та пам'ятні дати | ||
|---|---|---|
| Встановлені Торою | Шабат • Песах • Сьомий день Песаху • Песах шені • Шавуот • Рош га-Шана • Десять днів каяття • Йом Кіпур • Грізні дні • Сукот • Гошана раба • Шміні Ацерет • Сімхат Тора | |
| Встановлені мудрецями | Ханука • Пурим • Другий святковий день у діаспорі • Ерув тавшилін | |
| Пости | Піст Гдалії • Десяте тевета • Піст Естер • Сімнадцяте тамуза • Дев'яте ава • Піст первістків • Піст БАБ • Дні Шовавім • Піст на кілька годин | |
| Звичай Ізраїлю | Ту бі-Шват • Пурим катан • Лаг ба-Омер • Ту бе-Ав | |
Примітки
- ^ «Сефер га-сіхот» 5704, с. 105, сіха Ахарон шель Песах 5711 (28 квітня 1951).
- ^ «Сефер га-сіхот» 5703, у сіхі на Швії шель Песах.
- ^ Сіха Ахарон шель Песах 5729 (10 квітня 1969), «Торат Менахем — Гітваадуйот», т. 56, с. 112. Текстова версія. Сіха Ахарон шель Песах 5731 (17 квітня 1971), «Торат Менахем — Гітваадуйот», т. 64, с. 75. Текстова версія. Сіха Ахарон шель Песах 5737 (10 квітня 1977), кунтрес «Гітваадут» від «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш» на перші дні та Шабат Холь га-моед Песах 5786, с. 29.
- ^ Сіха Ахарон шель Песах 5725 (24 квітня 1965), «Торат Менахем — Гітваадуйот», т. 43, с. 248. Текстова версія.
- ^ Докладно пояснено в сіхі Ахарон шель Песах 5723 (16 квітня 1963).
- ^ Див. Newly Discovered Artwork of Shevii Shel Pesach by Kleinman (Новий художній твір про Швії шель Песах роботи Кляйнмана)
20 нісана 5786 April 7, 2026