Перейти до вмісту

Посаг

Матеріал з Хабадпедії

Посаг — це допомога родини нареченої подружжю, що одружується, яка надається головним чином шляхом вручення подарунків, меблів, домашнього начиння тощо, а іноді шляхом грошової суми. Надання посагу обов'язкове згідно з галахою, і хоча чоловік має право користуватися ним протягом усього періоду шлюбу, після його смерті або в разі розлучення посаг повертається до дружини і належить їй.

У галахі та звичаї

Джерело закону про посаг мудреці, благословенна їхня пам'ять, виводять зі слів віршів: «Беріть жінок і народжуйте синів і дочок, і беріть для синів ваших жінок, а дочок ваших віддавайте чоловікам, і хай народжують вони синів і дочок, і розмножуйтеся там, і не меншайте»[1]: хоча саме чоловік посвячує собі дружину, зміст слів «а дочок ваших віддавайте чоловікам» у тому, що коли людина дає своїй дочці гідний посаг, більша ймовірність, що захочуть із нею одружитися і поспішать отримати запропонований ним посаг, і що більшим буде посаг, то гіднішу і відповіднішу людину, яка її побажає, він зможе їй вибрати[2].

Згідно з галахою, батько має дати своїй дочці посаг, однак він не належить чоловікові, а в того є лише право ним користуватися, і він вважається «ніхсей цон барзель», якими чоловік може користуватися протягом усіх днів шлюбу, але після його смерті або в разі розлучення вони повертаються у володіння дружини[3], однак за вартістю, зменшеною порівняно з початковою вартістю, у яку їх оцінили під час шлюбу[4].

Мінімальна сума, яку людина має дати своїй дочці як посаг, — п'ятдесят зуз[5]

На весіллі Святого, благословенний Він, із синами Ізраїлю

Великі хасидизму використовували закони про посаг, щоб молитися і пробуджувати заслугу синів Ізраїлю; так, наприклад, рабі Леві-Іцхак з Бердичева заявляв перед Святим, благословенний Він: «Ти уклав із нами „родовитий шідух“, адже ми — нащадки Аврагама, Іцхака і Яакова, а ми уклали з Тобою „багатий шідух“, як сказано: „Моє срібло і Моє золото“[6], і тому Ти маєш дати нам усі грошові можливості, щоб видати заміж і одружити наших нащадків у достатку».

Висловлювання Ребе

Оскільки Тора повеліла, що батьки зобов'язані одружити свого сина, Святий, благословенний Він, безумовно, дає і сили виконати це повеління і посилає все, що для цього потрібно[7]. Слід виходити з того, що наречений і наречена «того варті» і гідні того, щоб на них витрачали такі суми, і неможливо обійтися без цієї витрати, а ставлення має бути таким самим, як до витрат на Шабат і свята, — що Святий, благословенний Він, безумовно, відшкодує це від Себе, і це не зачіпає прожитку, визначеного людині з Рош га-Шана, і якщо роблять це з радістю і чесно — безумовно, знайдуть, як оплатити всі зобов'язання, і в достатку[8].

Ребе додав, що коли людина ставить себе в умови достатку, то і згори їй посилають у достатку, і зазначив, що оскільки у створенні людини беруть участь троє партнерів, слід покладатися на те, що Святий, благословенний Він, виконає свою частку в оплаті весільних витрат, і як в усіх справах святості — не треба скупитися, і батьки мають хотіти трудитися і докладати зусиль заради своїх дітей[8].

Ребе Раяц висловився, що розумний сват шиє собі новий сюртук на честь весілля, оскільки під час весілля відчиняються нові брами достатку[9], і так само писав Ребе, що безсумнівно батьки мають купити собі новий і поважний одяг з нагоди весілля своїх дітей[10].

Не слід утягувати нареченого і наречену в усі обговорення, пов'язані з посагом і матеріальними витратами на весілля[8].

Виконання грошових зобов'язань батьків впливає на щастя дітей і навіть може вплинути на їхню можливість удостоїтися життєздатного потомства[11].

Оплата витрат у перший період після весілля

На весіллі Ребе Рашаба сторони, що поріднилися, зобов'язалися утримувати пару протягом десяти років після весілля.

У зв'язку з весіллям Ребе Ребе Раяц написав рабі Леві-Іцхаку, що оскільки обидві сторони не заможні, вони поділять витрати порівну[12].

Див. також

Додаткова література

  • Ребецн Сіма Ашкеназі, «Давати в достатку», додаток «Неші» до тижневика «Кфар Хабад» 1842, сторінка 16

Примітки

  1. ^ Ірміягу 29, 6.
  2. ^ Ктубот 52б.
  3. ^ Рітва, Ктубот 66а. У разі, якщо дружина померла раніше за чоловіка, чоловік успадковує її, і тому після його смерті майно перейде в спадок у володіння його нащадків.
  4. ^ У розмірі 80% від початкової вартості.
  5. ^ На думку гаона рабі Хаїма Нае, вартість становить близько 2150 шекелів, а за суворою думкою Хазон Іша сума становить близько 31 500 шекелів. Вартість змінюється залежно від ціни унції срібла, до якої треба додати вартість ПДВ та інших супутніх платежів.
  6. ^ Хагай, 2.
  7. ^ «Ігрот кодеш», том 17, лист 6438.
  8. ^ 1 2 3 Відповідь Ребе перших років, надрукована в тижневику «Гіткашрут», випуск 333, у рубриці «Ніцоцей Ребе».
  9. ^ Книга «Га-Рав Ашкеназі», сторінка 195.
  10. ^ «Ігрот кодеш», том 30, сторінка 30.
  11. ^ Свідчення рава Мордехая-Шмуеля Ашкеназі про авреха, який не удостоївся потомства, і коли він попросив благословення в Ребе, Ребе утримався від благословення і пояснив, що справа не залежить від нього, оскільки батько нареченої не виконав своєї обіцянки щодо оплати зобов'язань, які взяв на себе. Те саме щодо оплати тому, хто влаштував шідух.
  12. ^ «Нам обом належить нести витрати на потреби наших дітей, хай живуть вони».

Повідомити про помилку на цій сторінці