Йосеф-Хаїм Зоненфельд
| Йосеф-Хаїм Зоненфельд | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Ім'я в оригіналі | יוסף חיים זאנענפעלד[В] |
| Дата народження | 6 кислева 5609 (1 грудня 1848) |
| Дата смерті | 19 адара 5692 (26 лютого або 27 березня 1932) |
| Місце поховання | Єврейське кладовище на Оливковій горі[В] |
| Країна | Австрійська імперія[В] |
| Місце проживання | Вербо, Старе місто Єрусалима |
| Місце діяльності | Єрусалим |
| Рід діяльності | рабин, громадський діяч[В] |
| Посада | голова рабинського суду і перший рабин «Еда гаредіт», рабин Єрусалима |
| Учителі | «Ктав Софер», Аврагам Шаг-Цвебнер, та інші |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рав Йосеф-Хаїм Зоненфельд (6 кислева 5609 (1 грудня 1848) — 19 адара 5692 (26 лютого або 27 березня 1932)) був гаоном, головою рабинського суду і першим рабином «Еда гаредіт». Він перебував у міцній дружбі та листуванні з Ребе Раяцем і діяв заради євреїв Росії за його дорученням. Під час візиту Ребе Раяца до Святої Землі він зустрічався з ним кілька разів.
Біографія
Родом він був з містечка Вербо в Словаччині, тоді частини Угорського королівства; там він народився 6 кислева 5609 року (1 грудня 1848), виховувався у великих у Торі, які ставилися до нього з великою повагою, серед них «Ктав Софер», син «Хатам Софера». Рав Зоненфельд стояв на чолі ревнісних кіл «богобоязних» у другій половині XIX століття.
У 5633 році (1873) він здійснив алію до Ерец-Ісраель разом зі своїм учителем, равом Аврагамом Шагом-Цвебнером, учнем «Хатам Софера», і оселився в Старому місті в Єрусалимі. Він наблизився до рава Єгошуа-Лейба Діскіна і до його сина і здобув впливове становище в старому ішуві. Серед іншого він заснував квартал «Батей-Унгарін». Разом із равом Діскіним він заснував у 5638 році (1878) «Рабинський суд богобоязних кіл». Вони ж удвох об'єднали колелі Варшави та Угорщини.
Він заснував «Еда гаредіт» у 5680 році (1919/1920) через спротив значної частини євреїв Єрусалима, які дотримувалися заповідей, призначенню рава Кука, якого було обрано рабином ашкеназької громади в Єрусалимі «Загальним комітетом „Кнесет Ісраель“», пов'язаним з більшістю ашкеназьких рабинів і установ Тори в Єрусалимі. Рав Зоненфельд і його прихильники вбачали в цьому призначенні спрямування до захоплення сіоністським рухом єврейства в Ерец-Ісраель. У місяці іярі 5680 року (1919/1920) організації і рабини, які підтримували «Еда гаредіт», звели рава Зоненфельда в рабини Єрусалима, і серед тих, хто зводив, були також представники Колелю Хабад — рав Моше Горнштейн і рав Йосеф-Леві Хагіз; але, з іншого боку, представники шановних осіб ашкеназьких установ Єрусалима надіслали 10 кислева 5680 року (2 грудня 1919) листа раву Куку, у якому просять його «відгукнутися на їхнє бажання бачити його на посаді рабина Єрусалима»; серед тих, хто підписав, був також представник Колелю Хабад — рав Дов Байвер Ліпман.
Його зв'язки з Ребе Раяцем
У діяльності заради євреїв Росії
Перший знайдений лист, який рабі Йосеф-Хаїм написав Ребе Раяцу, — з літніх місяців 5681 року (1920/1921), у період після його обрання головним рабином Єрусалима. Невідомо, що спонукало його написати цей лист, а також яким був його зміст. Але відповідь Ребе Раяца йому від 11 тамуза того ж року надруковано в «Ігрот кодеш»[1].
Адмор Раяц листувався з ним щодо діяльності заради євреїв Росії.
Коли до нього дійшла звістка про арешт Ребе Раяца у місяці сівані 5687 (червень 1927), рабинський суд під його головуванням оприлюднив заклик примножити молитву в усіх синагогах, а на день 6 тамуза було призначено загальний день молитви біля Стіни Плачу.
Коли надійшла звістка про звільнення Адмора Раяца, він вказав не промовляти Таханун у молитві[2].
До 12 тамуза 5688 року (30 червня 1928), першого свята Визволення виходу Адмора Раяца з ув'язнення, він опублікував вітальне послання Адморові Раяцу в друкованому органі «Агудат Ісраель»[3]. На це послання Ребе відповів йому рясними благословеннями, як видно з початку листа: «Рав гаон, уславлений по всіх просторах всесвіту і краях землі, володар піднесених якостей, відомий на славу серед тих, хто займається зміцненням релігії та віри, поширювач Тори, Аі Патах тощо і т. ін.». Далі в листі Ребе дякує йому за благословення, а потім просить його допомоги і підтримки заради євреїв Радянського Союзу і скеровує його до особливого з'ясування в громадських діячів «у країнах, відомих Вашій честі»[4], хто з них зможе допомогти. У книзі «Га-іш аль га-еда», що окреслює образ рабі Йосефа-Хаїма, наводиться, що після цього обміну листами він перебував у постійному зв'язку з Ребе Раяцем у зв'язку з різними діями зі зміцнення єврейства.
Титули, які Адмор Раяц писав раву Зоненфельду, надзвичайні й особливі, як і в іншому листі з 5689 року (1928/1929), надрукованому в «Ігрот кодеш»[5]: «Честь друга мого, рава гаона, уславленого і відомого по просторах всесвіту і краях землі на славу серед гаонів Яакова, що тримають релігію і люблять Тору та тих, хто її вивчає, Аі Патах, трепет перед Г-сподом — його скарб, його шановне славне ім'я, наш учитель рав рабі Йосеф-Хаїм, шліта».
Мівцо «Маца» 5689
Хоча більша частина дій, здійснених у цій справі, відбувалася в повній таємниці, одна кампанія набула розголосу. Узимку 5689 року (1928/1929) влада жорстокою рукою придушувала будь-яку спробу випікання маци. До того ж економічне становище було тяжким, ціни на борошно злетіли, і було серйозне побоювання, що в євреїв Росії не буде маци на свято Песах. Ребе Раяц, який роком раніше виїхав з Росії до Латвії, почав збір коштів на відправлення маци євреям Росії. У вітальному посланні, яке Ребе Раяц надіслав раву Зоненфельду до його 80-річчя, Ребе скористався нагодою і попросив його допомоги в залученні великих провідників єврейства на допомогу євреям Росії[6]. Далі, 23 швата зять Ребе, рав Шмар'ягу Гурарі, надіслав ще одне послання з докладнішими проханнями. До послання було додано «коль коре», підписане Ребе Раяцем, Хафец Хаїмом і равом Хаїмом-Озером Гродзенським. Рашаг попросив його випустити подібне послання і особливо пробудити євреїв Словаччини та Угорщини — областей, у яких він жив до свого переїзду до Святої Землі. Рав Зоненфельд відгукнувся на заклик і випустив власне послання. Кампанія вдалася особливо добре, і двадцять вісім залізничних вагонів, повних маци, було відправлено до Радянського Союзу. По завершенні кампанії Рашаг надіслав йому докладний звіт з викладом усього перебігу кампанії в усіх її подробицях.
Під час візиту Ребе Раяца до Ерец-Ісраель
Коли Адмор Раяц відвідав Святу Землю, дозвіл для нього було отримано заходами рабі Йосефа-Хаїма. У газеті «Коль Ісраель» було опубліковано повідомлення про майбутній візит Ребе Раяца до Ерец-Ісраель і про особливі зусилля рава Зоненфельда в отриманні візи. За сприяння в отриманні візи Ребе Раяц надіслав йому листа з подякою.
До приїзду Ребе Раяца організації та установи різних кіл випустили відозви, що закликали громадськість узяти участь у церемонії «зустрічі». «Еда гаредіт» під керівництвом рава Зоненфельда випустила відозву під заголовком «Віддайте шану Торі»: «Потягом, що прибуває о 9.15 ранку в четвер, 2 менахем-ава, прибуде до брам Святої Землі гаон-праведник, нащадок святих, що стоїть у проломі, рятує і визволяє, правий стовп тощо, його святість Любавицький Адмор шліта. Ті, хто шанує нашу святу Тору і шанує піднесені діяння Адмора шліта з порятунку єврейства та його зміцнення, запрошуються віддати шану Торі та зустріти Адмора шліта біля потяга з належною йому пошаною. „Еда гаредіт“, Комітет міста ашкеназької громади. Тут, у святому місті Єрусалимі, хай буде він відбудований і утверджений незабаром, у наші дні, амен». Рав Зоненфельд не обмежився відозвою, а й послав на зустріч особистого представника від себе.
Приблизно через півтори години після прибуття Ребе Раяца до Єрусалима він прийшов відвідати його в готелі. Ребе Раяц записав у своєму щоденнику про зустріч: «Об 11 годині прийшов старий рав Зоненфельд привітати. Це була велика честь, хоча він уже послав свого представника, і по суті цим він уже виконав свій обов'язок, і тоді гість має прийти першим. Але він зробив і те, і те: послав свого представника і прийшов сам; він посидів кілька хвилин і вийшов». Після того як рав Зоненфельд пішов після візиту, Ребе Раяц поїхав до Стіни Плачу, а звідти поїхав з відповідним візитом до дому рава Зоненфельда. Коли рав Зоненфельд почув, що Ребе Раяц їде до нього, він вийшов йому назустріч у супроводі великого натовпу, як описав це Ребе Раяц у своєму щоденнику: «Я завітав з відповідним візитом до рава Зоненфельда. Почувши, що я прибуваю до нього, він вийшов з великим натовпом мені назустріч; я посидів у нього 10 хвилин і поїхав до готелю... і він вводить мене до свого житла, а сам іде ліворуч і садовить мене у своє крісло і каже слова Тори про Йосефа, який годував увесь світ зерном, що було в нього».
Зустріч була дуже сердечною, і основна розмова точилася про шляхи дій з порятунку євреїв з Росії.
Через тиждень, у п'ятницю 10 менахем-ава, Ребе відвідав сирітський дім Діскіна, і серед тих, хто зустрічав, був присутній рав Зоненфельд. У неділю Ребе знову побував у рава Зоненфельда, цього разу в супроводі головного сефардського рабина, рава Яакова Меїра. Візит тривав близько 40 хвилин. У своєму щоденнику Ребе Раяц описує візит: «Рав Яаков Меїр їде зі мною до рава Хаїма Зоненфельда, він у великому хвилюванні і садовить мене у своє крісло».
Р. Гдалья Сегаль, один зі старійшин Єрусалима, свідчив, що рав Зоненфельд вказав усім мешканцям Єрусалима, святого міста, на честь Ребе Раяца не промовляти молитву Таханун після молитви «Шмоне есре» під час візиту Ребе Раяца до Єрусалима[7].
Також рав Зоненфельд підтримував добрі стосунки з рабинами Хабаду в Єрусалимі. Рав Аврагам-Хаїм Нае був його правою рукою — особистим помічником і «сафра де-дайна».
Ребе просить надрукувати його рукописи
Ребе попросив його нащадків надрукувати його листи. Нижче — з послання Ребе:
Мені цікаво знати, чи надрукували листи його діда, рава гаона і рава тощо, нашого вчителя рава Йосефа-Хаїма, мир праху його, Зоненфельда, чи, може, вони готуються до друку найближчим часом, бо, безсумнівно, його нащадки займаються цим, і як каже вислів наших мудреців, благословенної пам'яті, — наскільки бажано, щоб уста його ворушилися, тощо.
— «Ігрот кодеш», частина 11, лист 3449
У 5734 році (1973/1974) один з його онуків увійшов на єхідут до Ребе, і Ребе поцікавився, чи залишилися від його діда рукописи з учення Каббали. Онук відповів ствердно, і Ребе попросив його надрукувати їх.
Нащадки
Серед нащадків рава Зоненфельда є кілька хасидів Хабаду, серед них:
- Рав Шимон Зоненфельд — Нахалат-Гар-Хабад.
- Рав Йосеф-Хаїм Зоненфельд — Єрусалим.
- Рав Яаков Зоненфельд — шаліах Ребе в кварталі Рамот, Єрусалим.
- Рав Хаїм Гельбштейн — Єрусалим.
- Рав Ельазар Гельбштейн — Єрусалим.
- Пані Мір'ям — дружина р. Аврагама Зігмана, Єрусалим.
- Пані Рівка — дружина р. Реувена Дуніна.
- Рав Хаїм-Шауль Брук — керівник «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш».
- Рав Моше Гавлін — рабин міста Кір'ят-Гат
- Рав Йосеф-Іцхак Гавлін — рабин громади Хабаду Рамат-Шломо, Єрусалим
З його книг
Книги рава Зоненфельда виходять у світ останніми роками в нових виданнях у видавництві інституту «Керен Раам», заснованого його нащадком Моті Зоненфельдом.
- «Салмат хаїм» — респонси, листування з равом Шломо Собелем (редактор), Єрусалим 5695 (і відтоді в кількох виданнях); 5778 (виправлене видання за редакцією рава Шломо Вернера)
- «Хохмат хаїм» — коментар до Хумашу, за редакцією його онука рава Шломо-Залмана Зоненфельда, Єрусалим 5762; інститут «Керен Раам» 5777 (оновлене видання)
- «Торат хаїм» — респонси, за редакцією равів Ашера Зоненфельда і Шломо Вернера, інститут «Керен Раам» 5763, 5778 (виправлене видання)
- «Торат хаїм» — звичаї та постанови, за редакцією рава Шломо Вернера, інститут «Керен Раам» 5765, 5771 (виправлене і розширене видання)
- «Іквей хаїм» — листи і статті за редакцією його онука рава Яакова Фрідмана
- «Кунтрес Пурим мешулаш» / рабі Йосефа-Хаїма Зоненфельда; з додаванням пояснень і джерел; «Закони Пурим мешулаш» / зі столу великих Єрусалима. Єрусалим: «Керен Раам», 5781.
- «Тшувот р. Йосефа-Хаїма Зоненфельда», дві частини. Його респонси з усіх чотирьох частин Шулхан аруху. Випущено у світ інститутом «Торат хаїм», Єрусалим 5762.
Додаткова література
- Рав Цві Мелов, «Несіей Хабад у-вней дорам».
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 4. Каталог HebrewBooks.
- «Седер га-Пурим га-мешулаш» («Порядок потрійного Пурима») — Песах меувін סדר הפורים המשולש - פסח מעובין
- «Седер га-Пурим га-мешулаш» («Порядок потрійного Пуриму») סדר הפורים המשולש
- «Шламат Хаїм» שלמת חיים
- «Шламат Хаїм» שלמת חיים
Зовнішні посилання
- Рав Зоненфельд в історичній відозві — і відповідь Ребе Раяца, на сайті «Хабад Лайв»

- Рав Шимон Айзенбах, «Легендарний рабин Єрусалима, гаон рав Йосеф-Хаїм Зоненфельд — і наші Ребе, провідники поколінь»

- «Святий борець»: теплий зв'язок між равом Зоненфельдом і Адмором Раяцем

Примітки
- ^ Частина 14, лист 5055
- ^ Зі слів рава Єхезкеля Гольда, аудіо «Рав Гольд, фарбрейнген 13 тамуза 5776 (19 липня 2016)» на YouTube, хвилина 00:16.
- ^ Послання було опубліковано у випуску 11 тамуза 5688 року (29 червня 1928)
- ^ Імовірно, маються на увазі Чехословаччина та Угорщина.
- ^ «Ігрот кодеш» Адмора Раяца, с. 427
- ^ Лист надруковано в «Ігрот кодеш», частина 2, лист 427
- ^ «Дорот» [додаток до видання «Га-Еда»], випуск 149, переддень святого Шабату Ваякгель-Пкудей 5773, с. 20. І див. там ще подробиці про візит.
Код особи: № 5295407500