Перейти до вмісту

Ахаронім

Матеріал з Хабадпедії

Ахароним — це мудреці Ізраїлю в період після рішонім. Прийнято визначати цей період починаючи з вигнання з Іспанії і далі.

У цей період почали розкриватися шляхи хасидуту, було засновано хасидизм Хабад та ін.

Методи вивчення в епоху ахароним

Період ахароним почався як новий період у традиції Усної Тори завдяки галахічним книгам р. Йосефа Каро.

Його книги поширилися місцями вивчення, і почалися нові методи в навчанні. Серед його книг:

  • «Кесеф мішне» — твір для з'ясування джерел Рамбама в «Яд га-хазака». І тим самим він перетворив Рамбама на книгу прикладну і вкрай корисну.
  • «Бейт Йосеф» — книга, що збирає з'ясування галахи за всіма книгами поскім і респонсів до днів р. Йосефа Каро. І він приєднав книгу як носе келім до «Арбаа турім» р. Яакова, сина Роша. І тим самим «Тур» став найвсеосяжнішою книгою для з'ясувань галахи.
  • «Шулхан арух» — книга постанов, написана плавним івритом і стислою мовою за зразком «Яд га-хазака» Рамбама, але впорядкована в повній подібності до «Арбаа турім».

Цими своїми книгами р. Йосеф Каро, можна сказати, поклав початок новому й особливому піднесенню вивчення Усної Тори, особливо у своїх книгах респонсів, обговорень, з'ясувань галахи і пілпулю, на сотнях їхніх томів та ін.

Література респонсів досягла в дні р. Йосефа Каро величезних розмірів, так що потрібні були надзвичайні знання і гострота розуму, щоб відібрати з неї відповідні джерела для вирішення закону в якомусь питанні. Р. Йосеф Каро своїми книгами зробив шлях простішим і легшим. Його книги наклали свою печатку на всіх великих поскім і мешивім, що прийшли після нього. Але особливого становища, як найвищий авторитет у традиції Усної Тори, удостоїлася його книга «Шулхан арух».

У період ахароним почали розвиватися єшиви і шляхи вивчення, прийняті до сьогодні, методи вивчення. Багато книг відкрили метод поглибленого вивчення. Є книги, написані як книги галахи, але які займаються пілпулем і теоретичним обговоренням і в безлічі вивчаються в єшивах, — як книги «Кцот га-хошен» і «Нетівот га-мішпат», що вважаються класичними ахароним у поглибленому вивченні.

Вчення хасидуту

Основна стаття – Вчення хасидуту

У період ахароним було засновано хасидизм. Учення хасидуту — це метод у служінні Всевишньому, за допомогою якого людина наближається до свого Творця. Його основи і настанови розкрилися в середині шостого тисячоліття від створення світу в центрі Європи Бааль-Шем-Товом і поширилися його численними учнями.

Учення хасидуту, по суті, — це пояснення вчення каббали, що докладно викладає будову духовних світів, сходження і виникнення світу, і навчає прихованих смислів заповідей Тори. Хасидут підкреслює, що вчення має бути вченням з душею, що веде до практичної дії в роботі над якостями, а не відстороненим ученням, і що виконання всіх заповідей має бути внутрішнім, з життєвістю і роботою мохін, і за висловом Бешта: «Я прийшов у світ лише для того, щоб виправити й оживити сухі кістки, щоб у кожній речі була життєвість і душа»[1].

Хасидут ставить у центр людину і вірить, що в силах кожного єврея досягти високих духовних щаблів, і це — через віру, упевненість і радість.

На своєму початку хасидут потерпав від сильної протидії і переслідувань міснагдім, — унаслідок їхнього побоювання, що вчення хасидуту відхиляється від шляху автентичного юдаїзму; з роками протидія зменшилася, і сьогодні майже зовсім зникла.

Хасидизм Хабад є найдомінантнішим серед хасидських дворів за обсягом літератури і за своїми численними й глибокими роз'ясненнями в хасидуті; керівники Хабаду пояснили ідеї вчення хасидуту і збудували впорядкований метод, за допомогою якого людина прилипне до Г-спода.

Нинішній керівник Хабаду — Ребе, який підкреслював, що наше покоління — перше покоління Геули.


Епохи в юдаїзмі

Примітки

  1. ^ Його вислів у листі до рабі Менахема-Мендла з Шклова
Ахароним згадується ще в 42 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1577100000

Повідомити про помилку на цій сторінці