Перейти до вмісту

Бібліотека «Агудас хасидей Хабад»

Матеріал з Хабадпедії
Любавицька бібліотека (праворуч) прилягає до будівлі 770

Бібліотека «Агудат хасидей Хабад» — «Огель Йосеф-Іцхак» — Любавич — це бібліотека, розташована у всесвітньому центрі руху Хабад — Істерн-Парквей 770, Бруклін.

Ця бібліотека є однією з найважливіших єврейських бібліотек світу. Бібліотека налічує близько 250 тисяч найменувань, здебільшого старовинних і рідкісних; з них близько 200 тисяч книг святою мовою та їдишем, і близько 50 тисяч книг іншими мовами.

Головний бібліотекар бібліотеки сьогодні — р. Шалом-Дов-Бер Левін, а до нього ним був р. Хаїм Ліберман.

Історія

Протягом історії хасидизму Хабад у його центрі існувало зібрання книг і рукописів, що перебувало у володінні Адмора, провідника руху.

Зібрання перших поколінь хасидизму майже не збереглося. Переважна більшість книг і рукописів, які були в ньому, згоріли в численних пожежах, що спіткали маленькі містечка в ті дні, або пропали через інші мінливості часів. Основа нинішнього зібрання почала збиратися в третьому поколінні хасидизму Хабад і розширювалася протягом поколінь, доки не перетворилася на одну з найважливіших єврейських бібліотек світу, якщо не на найважливішу з них.

Від першого покоління хасидизму Хабад нам відомий список близько ста томів друкованих книг, вилучених для перевірки з дому Алтер Ребе, рабі Шнеура-Залмана з Лядів, під час його арешту. Ці томи були частиною його книг, узятих ними, щоб за ними дізнатися про всі його книги — чи не містять вони матеріалу проти монархії.

Можливо, йдеться лише про бібліотеку з кількох сотень книг; але й така кількість — сотні томів — була великою в Росії тих днів.

Наприкінці його життя в домі Алтер Ребе було дві пожежі: одна — у 5570 році (1809/1810), коли згорів також його святий рукопис — укладений ним «Шулхан арух». А друга — під час війни з Наполеоном, коли Алтер Ребе залишив свій дім у Лядах наприкінці 5572 року (1811/1812) і блукав у дорозі до свого відходу 24 тевета 5573 року (27 грудня 1812).

Його син, Мітлер Ребе, його наступник і Адмор у другому поколінні Хабаду, оселився в містечку Любавичі наприкінці того ж року, збудував там дім і велику синагогу з бібліотекою, що налічувала 611 томів, розставлених у чотирьох шафах. Так розповідається в донесенні, записаному після обшуку в його домі, проведеного у 5586 році (1825/1826).

Велике зібрання книг почало створюватися в третьому поколінні — у Ребе Цемах Цедека, і зростало з покоління в покоління.

Це зібрання пережило безліч мінливостей і поневірянь: під час пожеж, що спалахували в Любавичах, згоріла значна його частина. Частина друкованих книг цього зібрання перейшла до спадкоємців Адмора Цемах Цедека — після його відходу, і до спадкоємців Ребе Магараша — після його відходу.

Більшу частину зібрання друкованих книг, зібраного нашими Ребе до Першої світової війни, конфіскувала комуністична влада, як описано нижче. І Ребе Раяц почав створювати нове зібрання друкованих книг.

Основні зібрання бібліотеки

  • Зібрання з тисяч томів рукописів; майже всі вони — рукописи хасидуту Хабад, власноручні святі рукописи Ребе Хабаду або копії, які хасиди зробили для себе.
  • Великий архів листів і документів, пов'язаних із Хабадом; зокрема величезний архів листів Ребе Раяца.
  • Сховище святих предметів, що залишилися в спадок від Ребе Хабаду, а також предмети всіх видів, подаровані Ребе за роки його проводу.
  • Зібрання фотографій хасидів і діяльності Хабаду, надісланих Ребе Раяцу за роки його проводу і Ребе за роки його проводу.
  • Великий архів газетних вирізок, пов'язаних з рухом Хабад і з єврейством загалом, а також різні розділи оголошень і різних публікацій, надісланих Ребе протягом років.

Спеціальна команда постійно працює над зібранням рукописів і архівами, і на їхній основі редагуються та друкуються книги друшім, сіхот та «Ігрот кодеш» Ребе Хабаду.

Зібрання книг відкрите для дослідників, і для нього складено докладний комп'ютеризований каталог. Широкій публіці надається доступ до каталогу на сайті бібліотеки в Інтернеті, а також до електронної копії (скану) багатьох книг.

У бібліотеці є виставкова зала, в якій представлено змінну виставку з вибраними предметами зі сховища предметів, фотографій, книг і рукописів.

Зібрання Шнеєрсона

Основна стаття – Зібрання Шнеєрсона

Ребе Рашаб, Адмор п'ятого покоління Хабаду, залишив Любавичі під час Першої світової війни, коли німецька армія наблизилася до цього району, і оселився в місті Ростові-на-Дону. Книжкову скарбницю він залишив на зберігання на складі в Москві, щоб отримати її назад після закінчення війни.

Наприкінці воєнного періоду стався відхід Ребе Рашаба в Ростові-на-Дону, і провід Хабадом перейшов до його сина і наступника, Адмора Магаріяца, Адмора шостого покоління Хабаду, який почав цікавитися станом книг на складі та їх поверненням, проте в той час комуністичний режим захопив владу, склади було націоналізовано, і книги вивезли звідти й помістили до публічної бібліотеки в Москві.

Протягом років Адмор Магаріяц діяв і докладав зусиль, щоб отримати книги назад, але радянський уряд уперто відмовлявся їх повернути.

Коли в Росії почали з'являтися паростки нової епохи, у 5741 році (1980/1981), Ребе продовжив енергійно займатися визволенням цього святого зібрання і висловився, що йдеться про «викуп полонених» — іскор святості, що перебувають у вигнанні в руках неєвреїв.

Сьогодні частина книг перебуває в Єврейському музеї в Москві, що викликало різку критику з боку хасидів Хабаду.

Зібрання Ребе Раяца

У той самий час, коли зібрання книг було поміщено до публічної бібліотеки в Москві у 5684 році (1923/1924), Ребе Раяц почав заново створювати Любавицьку бібліотеку.

У 5685 році (1924/1925) він придбав зібрання книг бібліографа і колекціонера р. Шмуеля Вінера — зібрання, що налічувало близько п'яти тисяч цінних старовинних і рідкісних книг, і одразу почав займатися розширенням бібліотеки та її поповненням книгами з юдаїзму всіх видів.

У 5687 році (1926/1927) його заарештували, відправили на заслання, звільнили і змусили залишити Росію. Спочатку йому не дозволили взяти з собою це нове зібрання, але після його твердої заяви, що без книг він звідти не поїде, йому дали дозвіл, і він перевіз це зібрання до нового центру хасидизму Хабад у місті Ризі.

Звідти він звертався з листами і заявами до анаш по всьому світу, щоб вони постаралися збагатити «Любавицьку бібліотеку» книгами всіх видів. І це тривало й після перенесення центру Хабаду до Польщі, у місто Варшаву та до Отвоцька.

У поїздках Ребе Раяца при ньому незмінно були 3 валізи з рукописами; лише під час поїздки до Святої Землі в 5689 році (1928/1929) він віддав їх на зберігання Ребе, прощаючись із ним у Трієсті, в Італії.

На початку Другої світової війни Адмор перебував у Варшаві, окупованій нацистами, хай зітреться ім'я їхнє, протягом кількох місяців, доки наприкінці зими 5700 року (1939/1940) не виїхав звідти разом з домашніми і секретарями; спочатку вони проїхали через Берлін до Риги, Стокгольма, а звідти прибули до Н.-Й.

Зібрання книг залишилося в окупованій Польщі. Частина його переміщувалася протягом півтора року зусиллями тих, хто займався переправленням цього скарбу з місця на місце обхідними шляхами під час війни, доки воно не прибуло до Нью-Йорка наприкінці 5701 року (1940/1941); тоді під цю бібліотеку було відведено перший поверх нового центру Хабаду 770 Істерн-Парквей.

Ще одна частина цього зібрання була втрачена на тридцять вісім років і лише у 5737 році (1976/1977) знайшлася, а завдяки енергійній громадській діяльності повернулася у володіння бібліотеки на початку 5738 року (1977/1978)[1].

Ще одну частину зібрання було здано на зберігання до американського посольства у Варшаві, але нацисти пограбували посольство, а після закінчення війни книги перейшли з їхніх рук до російської армії, яка зберігала їх на одному зі своїх численних складів, і протягом багатьох років не було відомо, яка їхня доля.

У 5757 році (1996/1997) колекціонер книг (карлінський хасид) знайшов ці книги під час своїх пошуків на складах російської армії і за вказівкою свого ребе повідомив про це хасидам Хабаду. Редакція «Оцар га-хасидім» сфотографувала книги, заплативши астрономічну суму, але російський уряд відмовляється повернути їх донині, попри неодноразові звернення хасидизму Хабад та американського уряду.

Зібрання Ребе

Одразу після прибуття Ребе до Нью-Йорка влітку 5701 року (1940/1941) його тесть, Ребе Раяц, призначив його очільником «Мерказ ле-іньоней хінух». Ребе почав тоді збирати книги для своїх кабінетів у 770, щоб обслуговувати роботу «Мерказ ле-іньоней хінух».

Після відходу Адмора Магаріяца, 10 швата 5710 року (28 січня 1950), провід Хабадом перейшов до Ребе. Тоді він почав розширювати це зібрання безліччю книг, зібраних за його вказівками його численними шлухім по всьому світу. Ребе вказував своїм представникам і шлухім старатися і займатися цим, дякував тим, хто цим займався, і спонукав їх надсилати як старовинні книги і рукописи, так і нові видання[2]; якщо це допомагає — вказував досягати угоди про обмін книгами, коли в обмін на надсилання книг до бібліотеки відправники отримають книги «Кегот».

У 5728 році (1967/1968), коли це зібрання виросло до великих розмірів, було куплено будинок, сусідній із 770, щоб розмістити в ньому цю особливу бібліотеку.

У 5728-5745 роках (1967–1985) у центрі Хабаду існували дві паралельні бібліотеки: 1. зібрання Ребе Раяца на першому поверсі 770; 2. зібрання Ребе в будівлі, сусідній із 770.

У 5746-7 роках тривав Суд над книгами, під час якого онук Ребе Раяца заявляв права власності на частину його зібрання; суд постановив, що всі книги належать бібліотеці «Агудат хасидей Хабад».

Після перемоги Ребе в суді він оголосив про величезну кампанію зі збільшення бібліотеки і навіть вказав об'єднати обидва зібрання під егідою «Центральної бібліотеки „Агудат хасидей Хабад“ „Огель Йосеф-Іцхак“ — Любавич». У 5749 році (1988/1989) він вказав відремонтувати і розширити будівлю бібліотеки та фізично з'єднати її з головною будівлею 770. І одразу почалися приготування до відкриття бібліотеки для дослідників.

У 5752 році (1991/1992) завершилися будівництво бібліотеки та складання комп'ютерного каталогу, і було відкрито читальну залу для дослідників.

У 5754 році (1993/1994) для широкої публіки було відкрито виставкову залу бібліотеки, розташовану на третьому поверсі 770, цей поверх раніше слугував квартирою Рашага.

Зібрання рукописів і архів

Протягом семи поколінь хасидизму Хабад, паралельно зі збільшенням зібрання друкованих книг, зростало і зібрання рукописів. Основу цього зібрання становлять рукописи вчення хасидуту Хабад.

Це почалося в період проводу Алтер Ребе, у той час, коли Алтер Ребе ще не надрукував жодної зі своїх книг. Друшім, які він виголошував кожного Шабату, записував його брат, святий рав рабі Єгуда-Лейб, голова рабинського суду святої громади Яновичів, автор книги «Шеерит Єгуда». З цих «ганахот», що поширювалися серед тисяч хасидів, робили безліч копій. Також книга «Танія» тоді ще не була надрукована і поширювалася серед хасидів у безлічі копій. Так почало створюватися зібрання рукописів вчення хасидуту Хабад.

Це зібрання не зберігалося в домі Алтер Ребе. Однак через два покоління його онук і наступник — Адмор Цемах Цедек — постарався зібрати ці рукописи в одному місці, і так почало створюватися зібрання рукописів, яке завжди зберігалося в центрі проводу Хабаду.

Час від часу це зібрання зростало як завдяки придбанню рукописів — учень і рукописів попередніх Адморів, — так і завдяки друшім Адмора того покоління, який записував свої друшім або виголошував їх публічно, а хасиди записували й переписували їх у безлічі копій. Це зібрання завжди переходило від провідника руху до його наступника.

І це зібрання не уникло повністю мінливостей часів. Невелика кількість томів потрапила до інших спадкоємців Адмора після його відходу. Згадані пожежі, що спіткали місто Любавичі, не оминули і зібрання рукописів, з яких теж згоріло багато томів.

Однак більша й основна частина цього зібрання завжди зберігалася в центрі руху Хабад. І томи, що потрапили до інших спадкоємців, зрештою були придбані Ребе та його людьми і повернуті у володіння Ребе, провідника руху.

Після безлічі мінливостей і поневірянь ми удостоїлися нарешті того, що значна частина цього великого і рідкісного зібрання, зібраного провідниками Хабаду протягом поколінь, збереглася. І левова частка його перебуває сьогодні в «Бібліотеці „Агудат хасидей Хабад“».

У бібліотеці сьогодні зберігається близько трьох тисяч томів рукописів; понад сто з них написані власною святою рукою наших Ребе, провідників поколінь.

Усе це — на додаток до величезного архіву, в якому близько ста тисяч листів і документів усіх семи поколінь провідників Хабаду (щоправда, лише небагато з них — від перших поколінь), а також листи до них, на додаток до тисяч інших листів і документів.

Над цими рукописами працює спеціальна команда, яка редагує і друкує за ними серію друшім, сіхот та «Ігрот кодеш» наших Ребе, Адморів Хабаду всіх поколінь.

Структура бібліотеки

У хешвані 5726 року (1965/1966) «Агудат хасидей Хабад» придбала будівлю № 766 на Істерн-Парквей, що прилягає з правого боку до будівлі всесвітнього центру руху Хабад — 770. Будівлю придбали, щоб розмістити в ній архів бібліотеки, який розрісся до великих розмірів, і щоб задовольнити потребу впорядкувати книги в більш каталогізованому вигляді та зберігати їх у кращих умовах. Крім використання будівлі як офісів бібліотеки і просторого сховища, вона протягом років слугувала різним цілям, зокрема залою для особливих візитів поважних осіб, що зустрічалися з Ребе (серед них — зустрічі Ребе з головними рабинами Мордехаєм Еліягу та Аврагамом Шапіро), а також особистою кімнатою Ребе і ребецн, у якій вони перебували в Шабати і свята в останні роки життя ребецн[3]. У 5750 році (1989/1990), приблизно через рік після відходу з життя Рашага, було звільнено верхній поверх 770 за вказівкою Ребе, який звелів підготувати приміщення для відкриття змінної виставки з архіву бібліотеки. Унаслідок цього було збудовано міст, що з'єднує будівлю з 770, щоб забезпечити прямий прохід з бібліотеки до виставкової зали, відремонтованої в квартирі Рашага[4]. Також під час цих ремонтів підвали будівлі з'єднали з підвальним поверхом 770.

Протягом років архів бібліотеки значно розрісся, і виникла реальна потреба розширити приміщення. Після відходу з життя рава Меїра Іткіна у 5767 році (2006/2007) почалися переговори з родиною про купівлю його будинку, що прилягає до будівлі бібліотеки, і в 5774 році (2013/2014) купівлю було завершено і почалися ремонтні роботи з об'єднання будинків та їх захисту від пожеж і проникнення води[5].

Виставкова зала

Ця бібліотека не призначена для видачі книг чи для читання в ній книг широкою публікою, а, як неодноразово наголошували наші Ребе, провідники поколінь, це бібліотека для дослідників, рабинів, рош-єшив і авторів, які бажають ознайомитися з рідкісною книгою.

Щоб вгамувати бажання широкої публіки, чия душа прагне побачити хоч дещицю святих скарбів, що зберігаються в бібліотеці, у бібліотеці було відведено особливу залу для виставок. Щороку правління бібліотеки обирає особливу тему, якій присвячується виставка цього року. Протягом років на цій виставці було представлено особливі предмети, пов'язані з кожним із Ребе Хабаду і з кожною сферою діяльності Хабаду. На виставках експонувалися книги, рукописи, предмети, малюнки і фотографії, пов'язані з Адморами та діяльністю Хабаду, з великими Ізраїлю і особливо — з великими хасидизму; так, було показано й особливу колекцію агад бібліотеки; ктуби і перші видання книг хасидуту, надруковані в перших поколіннях.

На ці виставки приходять чоловіки і жінки з усіх кіл, школярі, групи туристів і всі, хто хоче побачити на власні очі книги і предмети, що розповідають про історію хасидизму, і скарби бібліотеки, яка після приготувань поколінь відкрита й для публіки.

Пошукова програма бібліотеки

Компакт-диск «Бібліотека Хабаду» було випущено видавництвом «Кегот» і Бібліотекою Хабаду в 5766 році (2005/2006); на ньому представлено 250 книг, наявних на сайті бібліотеки, з базовою і розширеною пошуковою програмою, з десятками способів пошуку.

У цій програмі можна шукати слово або сполучення слів, обирати відстань між словами, з порядком слів або без нього, цілі слова або їх частини, зі службовими літерами або без них, з додаванням літер або без нього. Пошук можна здійснювати в одній книзі або в кількох книгах, в одній базі або в кількох базах, книги — за абеткою або за розділами. З об'єднанням документів або без нього, та інші переваги. Після отримання результатів можна скопіювати вибрані фрагменти до буфера обміну, у файл Word або надіслати на друк[6].

Див. також

Додаткова література

  • «Мі-бейт га-гназім», автор Шалом-Дов-Бер Левін, «Кегот», 5771.
  • Бібліотека Ребе досягає спадку, огляд розширення бібліотеки Ребе протягом років, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1936, с. 44
  • Скарбниця царства, зусилля Ребе зі збереження зібрання рукописів наших Ребе, провідників поколінь, тижневик «Кфар-Хабад» 1948, с. 43

Зовнішні посилання


Примітки

Повідомити про помилку на цій сторінці