Перейти до вмісту

Моше Файнштейн

קישור לקטגורית ערכים מובחרים
Посилання на категорію вибраних статей
Матеріал з Хабадпедії
Маран рав Моше Файнштейн
Голова «Моецет гдолей га-Тора» в Америці
Основна інформація
Відомий якНаш пан, благочестивий і скромний[1]
Дата народження7 адара 5655 (3 березня 1895)
Місце народженняРосія
Дата смерті13 адара II 5746
Місце похованняГар-га-Менухот, Єрусалим
КраїнаРосійська імперія, СРСР, США[В]
Місце діяльностіНью-Йорк
НалежністьЛитва
Рід діяльностібогослов, рабин, філософ[В]
Освітаєшива «Ец хаїм» у Слуцьку
Посадарабин Узди, рабин і голова рабинського суду Любані, голова єшиви «Тіферет Єрушалаїм» у Нью-Йорку, голова Союзу рабинів США і Канади, голова «Моецет гдолей га-Тора» у США
УчителіР. Песах Прускін
ПраціДив. нижче
Сім'я
БатькоДавид Файнштейн
МатиФая-Гітл
Медіафайли у Вікісховищі

Рав Моше Файнштейн (7 адара 5655 (3 березня 1895) – 13 адара II 5746 (24 березня 1986)) був головою «Союзу рабинів США і Канади», головою «Моецет гдолей га-Тора» в США, главою «Мтівта Тіферет Єрушалаїм» у Нью-Йорку й одним із найвидатніших посеків свого покоління. Він підтримував зв'язок із Ребе в його боротьбі за цілісність Тори і вів із ним дискусії з питань Тори.

Біографія

Похорон рава Файнштейна в Нью-Йорку

Народився 7 адара 5655 року (3 березня 1895) в окрузі Узда поблизу Мінська, тоді в Росії, у родині рава Давида Файнштейна, рабина громади хасидів у містечку, з нащадків родини Віленського гаона[2]; його мати Фая-Гітл походила з нащадків Шла.

У дитинстві навчався у свого батька й уже в десять років знав три трактати Гемари, присвячені грошовому праву, — Бава Кама, Бава Меція і Бава Батра. Ще не досягши тринадцяти років, він почав навчатися в єшиві «Ец хаїм» у Слуцьку в гаона р. Іссера-Залмана Мельцера. У 5670 році (1909/1910), у п'ятнадцятирічному віці, він разом із групою найкращих юнаків єшиви вирушив заснувати єшиву в Шклові на чолі з р. Песахом Прускіним (автором «Хідушей рабі Песах мі-Кобрин»). Усе життя рав Файнштейн вважав рава Прускіна своїм головним учителем. У сімнадцять років він уже знав увесь Шас, а в дев'ятнадцять — усі чотири частини «Шулхан аруха» з коментарями.

У 5676 році (1915/1916) його було призначено рабином у рідному місті, Узді. Після Першої світової війни багато займався звільненням агунот, що залишилися внаслідок війни. У 5681 році (1920/1921) був призначений рабином і головою рабинського суду в місті Любань і служив на цій посаді до 5697 року (1936/1937), коли прибув до США. Невдовзі після прибуття до США йому запропонували посаду голови єшиви «Тіферет Єрушалаїм» у Нью-Йорку. Він прийняв пропозицію й служив на цій посаді сорок дев'ять років, до свого відходу з життя.

Рав Файнштейн вважався поском першої величини й одним із найвеличніших голів єшив свого часу. Його велич у Торі стала відомою передусім завдяки його численним галахічним респонсам, зібраним у його книгах «Ігрот Моше». Його шанували великі Ізраїлю й десятки тисяч євреїв. Адмор рабі Сімха-Бунем Альтер («Лев сімха») з Гура відгукнувся про нього, що він — «Хафец хаїм» покоління. Ті, хто знав його, свідчили, що він близько ста п'ятдесяти разів пройшов «Прі мегадім» (один із коментарів до «Шулхан аруха»). Його зять, рав Тендлер, свідчив, що щодня він вивчав сім аркушів Гемари й таким чином завершував увесь Шас щороку. Крім того, він вивчав два розділи Танаху на день, тижневу главу з коментарем Рамбана та «Ор га-хаїм га-кадош» і «Мідраш раба». Поряд зі своїми обдаруваннями рав Файнштейн був людиною поступливою і приємною, яка не гналася за пошаною, і навіть дбав про своїх учнів.

У місяці адар II 5729 року його було призначено головою Союзу рабинів США[3]; у цій якості він був одним із головних борців проти реформістського й консервативного рухів. У 5743 році (1982/1983) Союз рабинів США за участі кіл ультраортодоксального єврейства розпочав написання сувою Тори на честь рава Файнштейна.

Наприкінці життя він тяжко захворів; помер 13 адара II 5746 року (1985/1986) у віці дев'яноста років. У його похороні брали участь сотні тисяч євреїв на чолі з великими Ізраїлю. Похоронна процесія вийшла в США й продовжилася на Гар-га-Менухот в Єрусалимі, де його й було поховано.

Зв'язки з Хабадом

Ребе (у центрі ззаду) і рав Файнштейн (третій справа) на весіллі
Рав Файнштейн благословляє тмімім після іспиту
Рав Файнштейн читає лист, отриманий від Ребе. Поруч із ним — р. Аврагам-Шмуель Левін

Бабуся батька рава Файнштейна, пані Рахель, була уродженкою міста Ліозно, міста Алтер Ребе. У дитинстві в неї виявилися рідкісні здібності й велика любов до вивчення Тори. Її батько звернувся до Алтер Ребе, і той порадив віддати її вчитися в хедер, у куточку, разом із дітьми. У тому самому хедері в той час навчався й Ребе Цемах Цедек, який тоді був дитиною[4].

У період переслідувань Євсекції проти єврейства Радянського Союзу р. Мордехай Файнштейн, брат рава Моше Файнштейна й рабин міста Шклова, звернувся до Ребе Раяца з проханням допомогти його громаді в будівництві нової мікви. Подібного листа було надіслано Ребе Раяцу від громади Старобина (містечка р. Моше Файнштейна) від імені «рабина Старобина [= р. Давида Файнштейна, батька р. Моше] і габаїв»[5].

Рав Файнштейн брав участь у хасидському фарбрейнгені, що відбувався в домі р. Нісана Телушкіна у свято визволення 19 кислева 5694 року (7 грудня 1933)[6].

Коли Ребе Раяц[7] і Ребе прибули до США, рав Файнштейн зустрівся з Ребе в рамках товариства «Адіну», де рав Файнштейн навіть давав урок Тори учням єшив[8]. Згодом Ребе й рав Файнштейн почали листуватися на різноманітні теми, серед них — питання, що обговорювалося в той час серед великих Ізраїлю: чи дозволено єврею піднятися посеред тижня на ізраїльське судно, плавання якого продовжиться в Шабат. Ребе, який вважав, що на такому судні плисти не можна, в одному з листів звертається до рава Файнштейна й просить, щоб Союз рабинів втрутився в це питання[9]. З іншого приводу рав Файнштейн звернувся до Ребе з листом і запитав його про те, що є литовські рабини, які стверджують, що немає обов'язку вивчати внутрішню частину Тори. Ребе відповів йому, що це суперечить думці самого Віленського гаона та інших[10].

У перший період після заснування Центральної єшиви «Томхей Тмімім» при дворі Ребе була думка призначити його головою єшиви, але зрештою це не здійснилося[11].

У 5729 році (1968/1969) Ребе виступив проти залишення єврейських кварталів і продажу будинків неєвреям. Рав Файнштейн випустив лист, у якому заявив, що приєднується до слів Ребе[12].

На виході Рош ходеш нісана 5734 (березень–квітень 1974) рав Файнштейн прийшов із візитом до Ребе, увійшов на єхідут і пробув там разом із равом Сімхою Ельбергом і равом Цві-Гіршем Ганзбургом[13] понад годину. Стоячи в Нижньому Ган Едені перед входом на єхідут, він, як було видно, готувався до входу, поправляючи свої пейси[14]. Через тривалий єхідут вечірня молитва в міньяні Ребе затрималася до 10:30. По закінченні розмови Ребе провів рава Файнштейна до виходу назовні. Вийшовши, той розповів наближеним про своє захоплення глибиною Тори Ребе й навіть розповів, що вони розмовляли, серед іншого, про галаху, що «наречений звільнений від читання „Шма“». Рав Ельберг, який був присутній на єхідуті, також розповів про добрі стосунки й зв'язки рава Файнштейна з Хабадом і про його велику дружбу з Ребе»[15].

У 5734 році (1973/1974) Ребе багато займався питанням поправки закону «Хто є євреєм». Унаслідок цього рав Файнштейн випустив лист, у якому вимагав від керівництва МАФДАЛ не погоджуватися на компроміси й різні поправки, що не узгоджуються з галахою[16]. У 5735 році (1974/1975) Ребе направив до нього делегацію хабадських хасидів-знавців Тори, які здійснили алію з Росії. Ребе попросив делегацію описати йому тяжке становище з асиміляцією в Росії, щоб тому Союз рабинів, який він очолював у той період, діяв у питанні поправки закону. Рабини Союзу прийняли сказане, і рав Файнштейн сказав від імені Союзу, що його думка з цього питання — як думка Ребе, і пообіцяв, що Союз рабинів зробить усе, що в його силах, заради поправки закону[17]. Про зустріч і враження від неї докладно повідомлялося в щомісячнику «Га-Пардес» того часу[18]. Невдовзі після цього рав Файнштейн ініціював велике зібрання в Боро-Парку, на якому рабини висловили протест проти закону й вимагали виправити його «за галахою». Пізніше рав Файнштейн написав два листи: в одному з них він різко нападає на противників поправки закону[19], а в другому вимагає виправити формулювання закону й додати до нього слова «за галахою»[20].

І у своїх особистих справах рав Файнштейн приймав вказівки Ребе. На Пурим 5736 року (16 березня 1976) Ребе говорив про те, щоб кожен юнак з віку бар-міцви почав накладати також тфілін Рабейну Там. Рав Цві-Гірш Шпріцер, який раніше мав зв'язок із равом Файнштейном, вирішив піти до нього й поговорити з ним про це. Рав Файнштейн зацікавився словами Ребе й сказав йому, що справді до вісімнадцяти років він накладав тфілін Рабейну Там, а з різних причин перестав їх накладати. Тепер, почувши слова Ребе, він хоче знову почати їх накладати за умови, що Ребе вибере сойфера, який напише тфілін, і що їх буде написано шрифтом «Бейт Йосеф». Почувши про це, Ребе попросив через свого секретаря, рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова, щоб сойфер р. Еліезер Зіркінд наступного дня прийшов до дому рава Файнштейна й дізнався, які саме тфілін той хоче. Рав Зіркінд зайшов до дому рава Файнштейна, який дав йому вказівки щодо паршійот і попросив, бо хоче побачити паршійот перш ніж їх вкладуть у «батім»[21]. Напередодні Шабату тижневої глави «Шкалім» 5740 року (1979/1980) він почав накладати ці тфілін[22].

Ребе кілька разів посилався на його постанови. Яскравим прикладом цього є відповідь Ребе щодо присутності чоловіка в пологовій палаті, де після галахічного обговорення Ребе завершує: «Хіба не відомо, що є письмова постанова з цього питання, надрукована від рава Файнштейна?!»[23].

Нащадки рава Файнштейна пишуть[24]: «Адмор рабі Менахем-Мендл з Любавичів був особливо близький до нашого вчителя [= рабі Моше Файнштейна] і скеровував до нього багато питань з галахи».

Паралельно рав Файнштейн скеровував Ребе тяжкі сумніви в основоположних питаннях, таких як змішані шлюби[25] і питання гіюру[26]

У відповіді 5734 року (1973/1974) Ребе скеровує жінку, яка мала галахічне питання щодо гету, до рабі Моше Файнштейна й зазначає: «...і рав Файнштейн, хай живе він, відповідає всім, хто запитує, — навіть коли не знає їх (а інколи й телефоном) — і це залишається в таємниці, звісно». («Ігрот кодеш», том 29, с. 269, лист 11261.)

У листі до рава Давида-Моше Лібермана Ребе пише: «Його лист я отримав... і мені було приємно почути, що він отримав сміху від рава гаона тощо рабі Моше Файнштейна, хай живе він»[27].

У місяці нісан 5738 (квітень–травень 1978), до освячення синагоги «Бейт Менахем» у Кфар-Хабаді, збудованої на честь Ребе, було отримано листа від рава Файнштейна: «До дня освячення синагоги „Бейт Менахем“ у Кфар-Хабаді, названої на честь Адмора з Любавичів, шліта. Ми надсилаємо вам наші теплі благословення, хай буде воля, щоб цей дім був оселею, місцем пісні й молитви, Тори й трепету. Разом із десятками тисяч домів Ізраїлю ми молимося про благополуччя й повне здоров'я Адмора з Любавичів, шліта; хай продовжить Всевишній його дні й роки в добробуті».

У листі до американського єврейського письменника Германа Воука (лист англійською від 4 іяра 5745 (25 квітня 1985) — надрукований у перекладі святою мовою в книзі «Море ле-дор навох», том 2, с. 140) Ребе торкнувся біографічної подробиці з життя рава Моше Файнштейна:

«....Я згадав відому постанову видатних рабинів і голів єшив, одним із яких, до речі, є і рав Моше Файнштейн, шліта, який протягом багатьох років до свого прибуття до Сполучених Штатів обіймав посаду рабина хасидської громади в Росії як хасидський рабин. Коли він прибув до Нью-Йорка, члени його громади включали хасидів і міснагдім та безліч інших єврейських груп.

Коли справа стосувалася звичаїв, він вказував членам певної групи чинити згідно з їхніми особливими звичаями. Але коли справа стосувалася питання, що зачіпало освячення Імені, або протилежного цьому, не могло бути жодної гнучкості й навіть жодного відступу, особливо з огляду на те, що це тлумачилося б публічно, як згадано вище».

У 5740 році (1979/1980) він випустив лист на тему «Шлемут га-арец». Іншого разу, почувши про одного рабина у Великій Британії, який висловився, що згідно з галахою є підстава обговорювати питання палестинської держави зі столицею в Старому місті Єрусалима, він сказав: «Важко повірити, що таку заяву зроблено тим, хто служить рабином». У 5743 році (1982/1983) пролунали думки людей, які носять кипу, проти єврейського поселення на територіях, завойованих у Шестиденній війні. Рав Файнштейн випустив лист, у якому він підтримує поселення там[28].

Рав Файнштейн багато говорив про наш час як про час перед розкриттям Мошіаха. Одного разу, коли ходили чутки, що в Землі Ізраїлю народилася «червона корова», і багато хто бачив у цьому натяк на близьку Геулу, рабі Моше озвався й сказав: «Корові має бути щонайменше два роки, щоб можна було кропити її попелом, а ми ж чекаємо на Мошіаха, який прийде негайно! Хіба зможемо ми чекати два роки, щоб очиститися? Ясно, що ми знайдемо корову старшу і нам не доведеться чекати». Р. Шахна Зон свідчить, що рав Файнштейн сказав йому, що Мошіах уже напевно перебуває тут, але поки що здійснює свої діяння, які потрібно здійснити під час вигнання, а потім розкриється всім[29].

7 адара 5746 (16 лютого або 18 березня 1986), в останні дні його хвороби перед відходом з життя, у 770 відбулося читання Тегілім за його одужання за вказівкою секретаря Ребе рава Єгуди-Лейба Гронера[30].

Групи в рава Файнштейна

Кілька разів учні єшив Хабаду приходили до рава Файнштейна, зокрема за вказівкою Ребе.

Коли група юнаків виїхала із Самарканда й прибула до Ребе в 5731 році (1970/1971), Ребе послав їх поговорити в навчанні з равом Файнштейном; рав, який сам якийсь час перебував під владою комуністів, був глибоко захоплений їхнім духовним рівнем у Торі й трепеті перед Небесами.

Одного з днів холь га-моед Сукот 5732 у Малому залі оголосили, що Ребе кличе до своєї кімнати всіх, хто нещодавно прибув з Росії. Прийшло приблизно двадцять п'ять людей. Ребе був в окулярах і переглядав книгу. Через деякий час Ребе звернувся до секретаря рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова й запитав, чи всі на місці, і коли йому відповіли, що так, Ребе звернувся до присутніх і сказав, що хоче, щоб вони поїхали до рава Файнштейна й розповіли йому про життя в Росії, причому Ребе висловився (серед іншого): «Розкажіть йому все, без скромності»[31]. Коли вони вийшли з кімнати Ребе, секретарі рав Єрахміель-Біньямін Кляйн і р. Хаїм-Єгуда Кринський чекали з двома машинами — двома машинами, якими їздить Ребе, — і з ними поїхали до рава Файнштейна. Рав Файнштейн був дуже захоплений, побачивши молодих людей і юнаків, більшість з яких народилися через багато років після комуністичної революції, — усі богобоязливі й цілісні та вміють вивчати аркуш Гемари не гірше за пересічного юнака в США. Коли йому сказали, що рав Яаков Нотік знає половину Шасу, він був сам не свій і запитав його: «Як ви це зробили? Як вам вдалося встояти у випробуваннях?!» Рав Нотік відповів йому: «А чи був у нас вибір?..» Потім р. Моше звернувся до молодих юнаків і запитав їх, що вони вивчають, і ставив запитання з розділу «Га-омер» трактату Кідушин. Коли вони вільно відповіли на запитання, рав Файнштейн почав плакати й витирати очі[32].

У 5738 році (1977/1978) до нього прибула група шлухім до єшиви в Сієтлі, Вашингтон, щоб вручити йому книгу пілпулів, яку вони випустили; на чолі групи були рав Ар'є-Лейб Каплан з Монреаля, рав Хаїм-Цві Гронер і рав Агарон-Лейб Раскін. Рав Файнштейн був вражений їхнім навчанням.

Підтримка мівцоїм Ребе

Зібрання рабинів, організоване равом Файнштейном з питання «Хто є євреєм»
Лист підтримки від рава Файнштейна до відкриття єшиви «Томхей Тмімім» у Каліфорнії
Присвята рава Файнштейна на його книзі «Діброт Моше» до трактату Бава Батра, яку він подарував Ребе.

Рав Файнштейн був палким прихильником діяльності та мівцоїм Ребе й навіть висловлював це письмово в багатьох випадках.

У 5736 році (1975/1976), коли Ребе виступив з мівцо «Свічки святого Шабату», він написав[33]: «А щодо питання суботніх свічок для дівчаток, яке Адмор з Любавичів, шліта, прагне запровадити в Ізраїлі, — якісь люди сказали, що я противник цього. Але ніколи не чули від мене нічого подібного, тим більше що й у попередні роки було багато тих, хто публічно чинив так. І якщо Ребе вважає, що це велика справа — наблизити цим до Тори й до дотримання Шабату, хто може сказати, що це не так. І хай дарує йому Всевишній успіх у його намірі освятити Ім'я Небес і в його бажанні примножити тих, хто дотримується Тори й дотримується Шабату в Ізраїлі».

У 5736 році (1975/1976) Ребе оголосив, що це «рік виховання», і розпочав мівцо «Хінух». Рав Файнштейн приєднався до заклику і так пише[34]: «І ось нещодавно цей великий муж, гаон і праведник з Любавичів, шліта, виступив з пробуджувальним закликом зміцнити справу виховання всюди. Я приєднуюся до його заклику й маю на увазі, що кожен зобов'язаний старатися, щоб кожен хлопчик і кожна дівчинка із синів Ізраїлю, які ще не отримують кошерного виховання, вступили до кошерних закладів, до талмуд-тор і єшив, у повній святості».

У 5738 році (1977/1978), після події зі здоров'ям, яку Ребе переніс на Шміні Ацерет, рав Файнштейн написав загальний лист до рабинів Ізраїлю: «У зв'язку зі станом здоров'я гаона й праведника Адмора з Любавичів, шліта, який віддає ночі, як і дні, поширенню Тори, зміцненню єврейства й наближенню сердець наших братів, синів Ізраїлю, до їхнього Небесного Отця, я звертаюся до шановних рабинів, шліта, в усіх без винятку місцях, виступити в синагогах і бейт-мідрашах, щоб пробудити людей своїх громад щодо відомих мівцоїм Адмора з Любавичів — удостоювати наших братів, синів Ізраїлю, заповідями тфілін, мезузи, суботніх свічок тощо.. Адже безсумнівно, що кожна дія в рамках згаданих мівцоїм зміцнить його здоров'я».

Фотографія заклику рава Моше Файнштейна брати участь у ходах на Лаг ба-Омер

У місяці іяр 5740 року (квітень–травень 1980), у період, коли Ребе зміцнював тему ходів Лаг ба-Омеру, рав Файнштейн опублікував лист, у якому закликав допомагати ходам[35].

У 5742 році (1981/1982), коли Ребе оголосив про написання загальних сувоїв Тори для єдності народу Ізраїлю, рав Файнштейн купив близько п'ятдесяти літер для себе й для членів своєї родини через рава Аврагама-Шмуеля Левіна, секретаря Союзу рабинів. Він попросив його передати гроші й списки через свого друга рава Нахума Требника, який був головою єшиви й рабином Кфар-Хабада, оскільки той пробудив його до цього. При цьому рав Файнштейн і рав Левін розмовляли про негативні висловлювання, зроблені кимось про діяльність Ребе. Рав Файнштейн заступився за нього й сказав: «Він не має на увазі виступати проти Ребе особисто, просто він не звик до діяльності Ребе, що охоплює весь світ. Він звик до шляху великих Тори минулого покоління, які діяли у своїх чотирьох ліктях, і він не розуміє, що сьогодні інший час, коли необхідно діяти й назовні».

У 5744 році (1983/1984), коли Ребе оголосив про постанову про вивчення Рамбама, рав Файнштейн повідомив, що приєднується до виконання вказівки Ребе[36]. Про противників постанови він сказав, що вони «зовсім не розуміють шляху Ребе, чиї слова засновані на горах святості». Щороку до «Ярхей кала» в Нью-Йорку він надсилав пілпуль з Тори на Рамбама. По завершенні першого циклу Рамбама, коли посилилися голоси противників постанови про вивчення Рамбама, він написав: «Моє благословення, благословення Тори, надсилається всім учасникам завершення першого циклу вивчення „Мішне Тора“ Рамбама.. Хай будуть міцні сили й могутність Адмора з Любавичів, шліта, який удостоївся сам і удостоїв рабинів заповіді вивчення Тори заради неї самої, яка рівноцінна всім іншим. Хай буде воля Всевишнього, щоб Він продовжив його дні й роки, щоб його джерела поширилися назовні, поширюючи Тору й трепет перед Всевишнім серед багатьох, до приходу праведного Визволителя, незабаром, у наші дні, амен».

Мережу єшив «Томхей Тмімім», засновану Ребе Рашабом, рав Файнштейн розглядав як центри святості й чистоти, що впливають на тисячі єврейських громад у світі. У вітальному листі єшиві він благословляє успіх єшиви, що пережила Голокост у Європі, і її процвітання в США завдяки Ребе Раяцу, під керівництвом Ребе[37]. Листи з благословеннями й підтримкою він надіслав також під час заснування єшиви «Томхей Тмімім» у столиці Венесуели — Каракасі[38] і єшиві «Ор Ельханан» у Лос-Анджелесі[39].

З одного з приводів і його зять, рав Тендлер, висловив своє захоплення діяльністю Ребе у світі[40]: «З огляду на мою посаду я багато подорожую світом і часто зустрічаюся з хасидами Хабаду. І я можу сказати зі свого досвіду, що Хабад перебуває в кожному без винятку місці цього світу, щоб пробуджувати євреїв не забувати Тору. Нещодавно мені довелося відвідати Лас-Вегас. Під час візиту я зупинявся в місцевого шаліаха рава Гарліга й побачив зблизька велич його діяльності.. щоб запобігти забуттю Тори».

Цитати про Ребе

Присвята рава Файнштейна на його книзі «Діброт Моше» до трактату Шабат, яку він подарував Ребе
Присвята рава Файнштейна на його книзі «Діброт Моше» до трактату Євамот, яку він подарував Ребе

Велич дружби й пошани рава Файнштейна до Ребе можна побачити в його листах до Ребе; в одному з них він пише:

Цим я благословляю його святість, гаона й праведника, нашого вчителя рава рабі Менахема-Мендла Шнеєрсона, шліта, Адмора з Любавичів, який з дивовижною самопожертвою охороняє мури віри й поширює Тору і трепет перед Небесами в народі Ізраїлю. Хай благословить його Всевишній, благословенний Він, довгими днями й роками у високому керівництві, у його численних діяннях на славу Всевишнього, Його Тори і Його заповідей, якими він наближає багатьох із тих, хто відстав, до нашого Небесного Отця, до любові до нашої святої Тори й до виконання заповідей Тори на ділі, до приходу Визволителя, Мошіаха нашої праведності, і відбудови нашого Храму, і відсвяткувати свято Песах з усім Ізраїлем, як належить. Той, хто пише й підписується з любов'ю і радістю, від свого імені й від імені всіх рабинів — членів Союзу рабинів. Моше Файнштейн.

— Лист від Рош ходеш нісана 5737 року (березень–квітень 1977)

До 11 нісана 5742 року (4 квітня 1982), вісімдесятого дня народження Ребе, рав Файнштейн написав вітальний лист, у якому висловлює своє захоплення Ребе й дружбу з ним:

Щодо мого друга й улюбленого, його святості, гаона й праведника Адмора Менахема-Мендла Шнеєрсона, шліта, з Любавичів, — адже відомо у світі про його геніальність у Торі й про те, як він воістину великий трудівник у Торі з геніальністю, що він постійно трудиться в Торі й що він воістину знавець Тори.. Протягом років, що я знаю Адмора, шліта, — а зв'язок між нами був у великій дружбі, — у мене було кілька можливостей насолоджуватися разом із ним складними темами як у відкритій Торі, так і в таємному ученні, і я завжди шанував його за висотою його величі й геніальності.. Що він присвятив себе, поринувши з головою, поширенню Тори в усьому світі, серед малих і великих, в усьому Ізраїлі разом, і воістину займається з геніальністю справою поширення Тори. І видно, що вся його праця — у цьому.. в усіх його численних діяннях, громадських і особистих. І це я хотів зазначити, що це воістину найбільша похвала, і це похвала, яка була в усіх великих світу протягом усіх років, які були передусім у Торі.. Тому я беру участь у радості з приводу того, що прийнято в усьому світі, що є велика радість, що Всевишній продовжив його дні до вісімдесятого року. І недостатньо просто благословити його довгими днями й роками, бо сьогодні цього благословення недостатньо, оскільки ми сподіваємося, що Мелех га-Мошіах прийде негайно й незабаром, і тоді удостоїться Адмор, шліта, трудитися на віки вічні в Торі й у трепеті перед Небесами.. І благословимо, щоб мій друг Адмор, шліта, удостоївся цього довголіття і щоб увесь Ізраїль удостоївся повного Визволення незабаром, негайно, разом з Адмором, шліта.

— «Ва-єхі бі-Єшурун мелех», 5742

Через рік, у 5743 році (1982/1983), він написав як голова Союзу рабинів:

Його високоповажному, нашому другові й другові всього Ізраїлю, гаонові й праведникові, нашому вчителеві равові р. Менахему-Мендлу Шнеєрсону, шліта, Адморові з Любавичів. Ми прийшли від свого імені й від імені всіх рабинів — членів Союзу рабинів привітати його святість із досягненням вісімдесят першого року, з милості Всевишнього, благословенний Він, до нього й до всього Ізраїлю, що потребує його святості й мудреців Тори. Хай продовжить Всевишній, благословенний Він, дні й роки його святості в соковитому й свіжому житті для його впливу на Ізраїль ще з більшою силою й могутністю, і хай керує він на благо всього Ізраїлю й на славу Небес, доки не прийде Шило. Той, хто пише й підписується від нашого імені й від імені всіх рабинів — членів Союзу рабинів. Моше Файнштейн, голова».

У Бібліотеці «Агудат хасидей Хабад» зберігаються книги рава Файнштейна з присвятою Ребе від автора:

На книзі «Діброт Моше» до трактату Бава Батра він написав: «Його святості Адморові з Любавичів, шліта, подарунок від автора, з благословенням, щоб Всевишній, благословенний Він, продовжив його керівництво до приходу Мошіаха. Моше Файнштейн, 15 хешвана 5729 (6 листопада 1968)»». На «Діброт Моше» до трактату Шабат він написав: «З допомогою Всевишнього, благословенний Він. Його високоповажному, моєму другові, равові, гаонові й праведникові рабі Менахему-Мендлу, шліта, Адморові з Любавичів, хай піднесе Всевишній його ріг до приходу праведного Визволителя. Автор Моше Файнштейн. Другий день Рош ходеш адара 5732 (лютий–березень 1972)»». На «Діброт Моше» до трактату Євамот він написав: «З допомогою Всевишнього, з благословенням його святості гаонові, нашому вчителеві рабі Менахему-Мендлу Шнеєрсону, Адморові з Любавичів, шліта, хай піднесеться його престол до приходу Мелех га-Мошіаха незабаром. Автор Моше Файнштейн. 13 тамуза 5740 (27 червня 1980)».»

Рав Файнштейн також написав гаскаму до книги «Єхі га-Мелех», яку написав рав Шалом-Дов-Бер Вольпо, про дослідження законів про царів Рамбама.

Його книги

Титульний аркуш книги «Ігрот Моше»
  • «Ігрот Моше» (9 томів) — його респонси. Ці книги — непроминальне надбання літератури галахічних постанов, 5719-5756.
  • «Діброт Моше» (15 томів) — на Шас.
  • «Коль рам» (3 томи) — його публічні проповіді.
  • «Дараш Моше».
  • «Бадей Моше», 2 томи (зібрання його листів), уклав рав Віліґер
  • «Тагарат Моше», 2 томи (зібрання його листів), уклав рав Віліґер

Додаткова література

Зовнішні посилання

Його книжки
Статті й публікації про нього




Примітки

  1. ^ Так його кілька разів називають поским, з якими він листувався[потрібне джерело: наприклад?]; його батько, рав Давид, також називається цим прізвиськом, див. нижче на фотографії титульного аркуша книги «Ігрот Моше»
  2. ^ Його батько був правнуком рабі Аврагама з Вільни, брата Гра. Згідно з передмовою онуків рава Файнштейна до його книги «Ігрот Моше», частина 8, с. 5.
  3. ^ На церемонії призначення були присутні: Адмор з Блажови, рабі Йосеф-Дов Соловейчик і багато інших видатних рабинів.
  4. ^ Передмова онуків р. Моше Файнштейна до «Ігрот Моше», частина 8, с. 5.
  5. ^ «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт», с. 181. Фотографія листа р. Мордехая — там само, с. 187.
  6. ^ «Зікарон лі-вней Ісраель» — спогади р. Ісраеля Джейкобсона — с. 197-198
  7. ^ Див. також лист Ребе Раяца («Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 9, с. 203), у якому він дякує равові Файнштейну за його книгу «Діброт Моше», надіслану йому в подарунок, і благословляє його.
  8. ^ Див.: вступ до «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 8, с. 20.
  9. ^ З листа від 14 менахем-ава 5716 року (22 липня 1956). Надруковано в «Ігрот кодеш», лист 4624
  10. ^ І так написав йому Ребе: «Це суперечить думці Гра (коментар на Мішлей 5:18; 7:12; 4:22; і головним чином 20:9; коментар (Гра) на «Гейхалот», «Пкудей» 17; і «Тікуней Зогар» 107, 3) і ще в багатьох місцях. Суперечить думці рава Хаїма Віталя (у його передмові до «Шаар га-гакдамот»). Суперечить думці Алтер Ребе, та іншим. Згідно з Торою, у грошових справах потрібно питати рабина, обізнаного в грошовому праві, який ним займається. У законах забороненого й дозволеного — рабина, який займається цими законами (тому галаха — як Рав у заборонах і як Шмуель у грошових справах), — з чого зрозуміло, що щодо внутрішньої частини Тори галаха — як ті, хто обізнаний у ній».
  11. ^ Як р. Моше Файнштейн мало не став головою єшиви 770 קישור לאתר אנ"ש
  12. ^ Лист від 25 іяра було надруковано в щомісячнику «Га-Пардес» за місяць сіван 5729 року (травень–червень 1969): «Ось, я бачив статтю з практичної галахи гаона й праведника Адмора з Любавичів, нашого вчителя рава Менахема-Мендла Шнеєрсона, шліта, про залишення єврейського кварталу й про тих, хто стає причиною цього, продаючи свої будинки через віддалене побоювання страху.. тому просто і ясно, що це заборонено, і добре написав гаон і праведник Адмор з Любавичів в усіх своїх словах, і нічого додати й нічого відняти, і я згоден з ним, і більшу частину його слів, якби не написав він, написав би я. Але оскільки він уже написав справедливі слова, немає потреби повторювати їх, а лише повідомити й від мого імені, що так і є істина і що це потрібно оголосити».
  13. ^ Присутність рава Ганзбурга під час візиту — згідно з тижневиком «Кфар-Хабад», вип. 416, с. 16
  14. ^ Зі слів рава Аврагама-Шмуеля Левіна
  15. ^ З інтерв'ю в тижневику «Кфар-Хабад», випуск 149.
  16. ^ Його лист від 3 адара 5734 року (25 лютого 1974), і так він пише: «Не погоджуватися на компромісні пропозиції, на фальшиві поправки й громіздкі формулювання.. Існує лише одне-єдине рішення — гіюр за галахою!»
  17. ^ Від імені р. Ліпи Кляйна (Кір'ят-Малахі), який був у делегації. З його спогадів, опублікованих у тижневику «Кфар-Хабад», випуск 868.
  18. ^ У місяці кислев 5735 року (листопад–грудень 1974) щомісячник повідомив: «Вельми вражаючий прийом було влаштовано від імені „Союзу рабинів“ для групи репатріантів.. які прибули, щоб перебувати в дні свят біля Адмора з Любавичів. Голова Союзу рабинів гаон рабі Моше Файнштейн разом із великою групою рабинів брали участь у прийомі.. Репатріанти — різноманітна група різного віку — справили дуже глибоке враження на зібраних членів.. Серед них є й великі знавці Тори.. Усі як один об'єднані.. ідеалом самопожертви.. Протягом кількох годин зібрані рабини сиділи як приковані до своїх місць і з великою увагою слухали слова репатріантів.. Вершиною й мораллю всіх їхніх промов було те, що самопожертвою можна здійснити й зробити великі й потаємні справи. Свідки тому — вони самі.. що попри весь морок і гноблення.. їм вдалося виховати своїх дітей до рівня знавців Тори. І цей факт було доведено тут же на місці: близько десяти молодих юнаків і багато дітей посідали півколом і відповідали на запитання рабинів про свої знання Гемари й Тосафот. Деякі з них вразили слухачів, повторюючи напам'ять цілі сторінки різних трактатів з коментарями.. Особливо вражаючою була вимога репатріантів, щоб американське єврейство мобілізувало всі свої сили на боротьбу проти закону „Хто є євреєм“. Рав Моше Файнштейн енергійно висловив солідарність Союзу рабинів із боротьбою, яку веде Адмор з Любавичів, щоб похитнути нинішній закон „Хто є євреєм“.. До речі, у тій самій зустрічі з репатріантами з Росії брав участь і відомий рав-хасид, самовідданий р. Яаков Нотік з Нахалат-Гар-Хабада у Святій Землі. Гаон р. Моше запитав його: „Як вам вдалося жити як ультраортодоксальним євреям і ростити покоління за поколінням потомство, благословенне Всевишнім, що займається Торою й заповідями, коли всі інші кола не змогли витримати тяжкого випробування?“ І р. Яаков Нотік відповів: „Хіба був у нас вибір? Адже ми євреї, і як можна інакше?!“ Гаон р. Моше дуже захопився цією простодушною відповіддю.»
  19. ^ Лист від 14 швата 5735 року (26 січня 1975): «Ось, найбільший гріх — приниження великих Тори, її мудреців і її керівників.. Останнім часом і ті, хто вважає себе такими, що дотримуються Тори й вірують у Всевишнього та в Його святу Тору, також почали принижувати великих Тори.. у яких потрібно вчитися, а їх принижують і відкидають. У цьому відношенні приниження мудреця Тори нашого покоління суворіше, ніж приниження святих всевишніх мудреців Тори минулих поколінь, бо це призводить до того, що в них не вчитимуться, а це найбільша мерзота, подібної до якої немає, — навмисно зводити наклеп, принижуючи великих мудреців Тори.. І до цього належить також те, що якісь люди принижували й Ребе з Любавичів, шліта, щоб применшити його великі діяння й применшити питання „Хто є євреєм“, — вводити неєвреїв до громади Ізраїлю, що є найбільшою й найгіршою мерзотою, на додачу до заборони приниження мудреця Тори».
  20. ^ Свій другий лист він написав у 5743 році (1982/1983).
  21. ^ Тижневик «Кфар-Хабад», випуск 252, від його зятя, рава Тендлера, і тижневик «Бейт Мошіах», випуск 648.
  22. ^ Згідно з його листом до Ребе. Надруковано в «Ігрот Моше», «Орах хаїм», частина 4, розділ 9. І див. відповідь Ребе р. Моше Файнштейну, надруковану в «Шулхан Менахем», «Орах хаїм», частина 1, с. 66-67.
  23. ^ Наводиться в книзі «Ме-оцар га-мелех», частина 1, с. 236. Відповідь Ребе жінкам Хабаду.
  24. ^ У вступі до «Ігрот Моше», частина 8, Єрусалим 5756, с. 127
  25. ^ Рава Давида-Дова Голландера, одного з керівників Рабинської ради США, який вагався, чи служити рабином у синагозі, у якій немає мехіци за галахою між чоловічим і жіночим відділеннями, заради можливості впливати на запобігання заборонам змішування в тій громаді. Тижневик «Кфар-Хабад», випуск 869.
  26. ^ Пан Єгуда Авнері, співробітник Міністерства закордонних справ Ізраїлю, був посланий Менахемом Бегіном з'ясувати, чи слід відкрити загальнодержавний рабинський суд з питань гіюру в США.
  27. ^ Лист від 7 тішрея 5711 (18 вересня 1950), надрукований у «Тшура Хітрик» 5771.
  28. ^ Його лист від місяця сіван про місто Еммануель.
  29. ^ У його книзі «Піркей тшува у-геула».
  30. ^ Щоденник тамима Єхіеля-Меїра Гершковича
  31. ^ «Дерцейлт ім алц, ан анівес»
  32. ^ Зі слів рава Йосефа-Іцхака Зальцмана — у додатку «Га-Тамім», випуск 39 — адар I 5776 (лютий–березень 2016), сторінка 84
  33. ^ У листі до свого друга рава Нахума Требника, рабина Кфар-Хабада в той період
  34. ^ У його листі від 7 тішрея 5739 року (8 жовтня 1978)
  35. ^ У листі від першого дня Рош ходеш іяра 5740 року (квітень–травень 1980) він пише: «Усім, хто любить Тору й шанує заповідь. Уже понад тридцять років у день Лаг ба-Омер організовують ходу-парад, у якому беруть участь десятки тисяч учнів з усього Нью-Йорка й околиць з метою запровадити в серця молоді єврейську самосвідомість і вкорінити чисту віру в релігію й Тору Ізраїлю, від яких вона, на наш жаль, далека. Зібрання цих десятків тисяч молодих людей призводить до освячення Імені Небес і великого пробудження в них, і з досвіду ми дізналися, що ця вражаюча подія призвела до наближення далеких до лона Тори та єврейства, і багато хто навіть перейшов унаслідок цього вчитися до талмуд-тор і єшив тощо.. Тому, і особливо в нинішньому становищі, коли народ Ізраїлю потребує порятунку, святий обов'язок покладено на всіх вихователів і наставників, знавців Тори й учнів єшив, у чиїх силах зробити внесок і допомогти цій важливій „ході“, — підтримати організаторів відповідно до їхніх сил і можливостей, а також прийти й узяти в цьому участь, бо в численності народу — велич Царя. І хай буде їхня частка серед тих, хто удостоює багатьох, заради звеличення й поширення Тори в народі Ізраїлю».
  36. ^ Згідно зі свідченням його онука, рава Мордехая Тендлера, його слова наведено в «Книзі всесвітнього урочистого свята з нагоди завершення „Мішне Тора“ — цикл 6», с. 23
  37. ^ Текст листа: «Цим я благословляю святу єшиву „Томхей Тмімім“ Любавич, засновану гаоном і праведником, нашим учителем рабі Шолом-Дов-Бером, праведної та святої пам'яті, 15 елула 5657 року (12 вересня 1897).. а також місце єшиви в Любавичах, де було приготовано місце святості й чистоти для впливу Адморів Хабаду, які здалеку впливали на тисячі святих громад Ізраїлю; і Всевишній дарував успіх, так що й після руйнування святих громад у Європі засяяло сонце єшиви „Томхей Тмімім“, заснованих тут, в Америці, і в кількох країнах, що опинилися з милості Небес у цих країнах з уцілілого залишку, завдяки гаонові й праведникові, нашому вчителеві рабі Йосефу-Іцхаку, праведної та святої пам'яті. Хай будуть вони благословенні численністю учнів, як благословив Всевишній Яабеца, під керівництвом гаона й праведника рабі Менахема-Мендла, шліта, до приходу праведного Визволителя незабаром, серед усіх, хто займається поширенням Тори в Ізраїлі».
  38. ^ Текст листа: «Цим я благословляю й підтримую учнів єшиви в Каракасі, Венесуела, і рама їхньої єшиви, рава гаона р. Баруха Вінера, шліта, яку засновано ними за дорученням Адмора з Любавичів, шліта. І за короткий час вони досягли успіху в поширенні Тори, а тепер випустили брошуру з новими тлумаченнями Тори на трактат Ктубот та інші теми, і, безсумнівно, ті, хто вивчає, матимуть від цього користь. І завдяки цьому також примножиться пілпуль учнів та обговорення нових тлумачень Тори. І я благословляю їх, щоб вони досягли успіху в цій великій справі, а також удостоїлися створити ще нові тлумачення Тори й випустити їх у світ. І на цьому я підписуюся напередодні святого Шабату, 28 нісана. Моше Файнштейн.»
  39. ^ Лист від 2 іяра 5738 року (9 травня 1978): «Цим я благословляю й підтримую єшиву гдолу „Ор Ельханан“ Хабад у Лос-Анджелесі, Каліфорнія, і особливо тих учнів і голову єшиви рава гаона р. Езру-Біньяміна Шохета, шліта, які вирушили туди за дорученням Адмора з Любавичів, шліта.. І вони вже випустили брошуру нових тлумачень Тори на трактат Ктубот, від якої, безсумнівно, ті, хто вивчає, матимуть користь, і завдяки цьому також примножиться пілпуль учнів та обговорення нових тлумачень Тори. І щаслива частка й велика заслуга кожного, хто допомагає успіху й розширенню цього святого закладу.»
  40. ^ Це було перед учасниками «Ярхей кала» Хабаду в горах Катскілл у Нью-Йорку
Згадується також у статті «Герман Вук».
Моше Файнштейн згадується ще в 69 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6160727800

Повідомити про помилку на цій сторінці