Перейти до вмісту

Йосеф Розін

Матеріал з Хабадпедії
Рабі Йосеф Розін
Основна інформація
Відомий якГаон із Рогачова (Рогачовер / Рогачовський гаон)
Дата народження5618 рік
Місце народженняРогачов, Білорусь
Дата смерті11 адара 5696 (5 березня 1936)
Місце смертіВідень
Місце похованняДвінськ
Місце діяльностіДвінськ
НалежністьХасидизм Хабад
Рід діяльностірабин[В]
Посадарабин хасидів міста Двінськ, рабин хасидської громади Петербурга
Інші посадиРабин і мешів
УчителіРав Йосеф-Дов Соловейчик і рав Єгошуа-Лейб Діскін
Праці«Цафнат паанеах», «Міхтавей Тора» та інші
Сім'я
БатькоЕфраїм-Фішл Розін
МатиСара Розін
ДружинаПерл, донька рава Моше-Єгуди Гурфінкеля, Рівка, донька рава Моше-Єгуди Гурфінкеля
ДітиХана, Рахель та інші
Медіафайли у Вікісховищі

Рав Йосеф-Бен-Ціон[1] Розін (Розін)[2] (званий Гаон із Рогачова, Рогачовер; 12 швата 5618 (27 січня 1858) – 11 адара 5696 (5 березня 1936)) — хасидський рабин міста Двінськ, вихідець із корінної хабадської родини, друг і хасид Ребе Хабаду та автор книги «Цафнат паанеах». Прославився як дивовижний гаон, володар самобутнього й унікального методу вивчення, який Ребе багато обговорював і цитував.

Біографія

Рав Розін у період служіння рабином міста Двінськ

Народився 12 швата 5618 року (27 січня 1858) у місті Рогачов у Білорусі (Могильовська губернія) в родині р. Ефраїма-Фішла і Сари Розін. Його батько був знавцем Тори і хасидом Хабаду. Його мати була онукою р. Гершона з Гадиловичів, одного з перших хасидів Алтер Ребе в Рогачові. У дитинстві батько взяв його до Ребе Цемах Цедека в Любавичі, і той благословив його стати знавцем Тори, а син Ребе Цемах Цедека, р. Єгуда-Лейб Шнеєрсон, згодом перший адмор із Копися, поклав на нього свої руки.

Коли він був у Ребе Цемах Цедека, Ребе звелів йому вивчати трактат «Назір», і з цього він зрозумів, що має дотримуватися назорейства, і все життя відрощував волосся (хоча в іншому назорейства не дотримувався, наприклад, їв виноград).

Уже в дитинстві прославився гостротою розуму й надзвичайною пам'яттю. У вісім років уже знав напам'ять увесь розділ «Незікін». У тринадцять років батько привіз його до Слуцька до гаона рабі Йосефа-Дова Соловейчика, автора «Бейт га-Леві», і там він навчався в парі з його сином, р. Хаїмом Соловейчиком. Потім поїхав навчатися до р. Єгошуа-Лейба Діскіна в Шклов. У той самий період бував також у р. Шломо-Шнеура-Залмана Шнеєрсона, адмора з Копися. Перед весіллям поїхав до рабі Шнеура-Залмана Фрадкіна з Любліна, автора «Торат хесед», і там став хасидом.

У вісімнадцять років одружився з Перл — донькою рава Моше-Єгуди Гурфінкеля з Варшави; невдовзі після весілля його дружина померла, і на прохання тестя він одружився з його другою донькою, Рівкою. Вісім років займався лише Торою, а тесть дбав про його утримання. У 5649 році (1888/1889) був призначений адмором із Копися рабином міста Двінськ, населення якого здебільшого становили хасиди Хабад-Копись. Під час Першої світової війни перебував у Петербурзі і протягом десяти років служив рабином хасидської громади в місті. Потім повернувся до Двінська.

Вирізнявся винятковою старанністю у вивченні Тори. Його гострота розуму й геніальність були найрідкіснішими, і лише одиниці могли з ним зрівнятися[3]. Його книги «Цафнат паанеах» на Тору, Шас і Рамбама дуже глибокі й написані в його стислому стилі, рясніють посиланнями на джерела, що ускладнює можливість осягнути глибину його думки. Різні книги й інститути вели проєкти, щоб розшифрувати його книги й зробити їх доступними для всього загалу тих, хто навчається; ця тенденція почалася в Сполучених Штатах завдяки єшиві «Рабейну Іцхак Ельханан», яка заснувала інститут «Цафнат паанеах», що наводить усі джерела, на які він посилається.

Ось що написав про нього рав Шломо-Йосеф Зевін:

Рогачовський гаон був «єдиним у поколінні» — не для красного слівця і не за звичкою. Не було йому рівного в нашому поколінні, а також у багатьох поколіннях до і після нього, щодо дивовижного всеосяжного знання всієї Тори цілком, у її загальних положеннях, частковостях і найдрібніших подробицях, у її потаємних покоях і глибинах її таємниць.. Рогачовський гаон знає собі ціну, це від нього не приховано. Він зовсім не зважає.. навіть на перших з-поміж ахароним. Не згадує і не наводить їх зовсім. І навіть рішонім (Раші, Тосафот, Рош тощо), яких він цитує по-своєму, показуючи нам у їхніх словах чудові перлини, — навіть влади цих рішонім він не визнає беззастережно.

— «Ішім ве-шітот», рав Шломо-Йосеф Зевін

Рав Овадья Йосеф висловився про унікальний стиль гаона: «Рогачовський гаон, автор книги „Цафнат паанеах“, — хто може зрозуміти те, що він пише? У нього була настільки геніальна голова, що він не був здатен пояснити свої слова: „див. таке-то місце, і див. таке-то місце, див. таке-то місце, і див. таке-то місце“. У першому „див.“ є в нього запитання — вивчи там Гмару і зрозумієш запитання, а в „див. таке-то місце“ є відповідь — вивчи тему, і буде в тебе відповідь, і так далі. Людині треба на кожні два його рядки сидіти й вивчати чотири-п'ять Гмар; не мав він дару слова, щоб пояснити свої слова так, щоб їх зрозуміли. Але за його життя, коли рав виступав із промовами в єшивах, не було нічого солодшого за його мову — яка мудрість, яка геніальність! Уся Тора цілком була в нього перед очима»[4]. Коли рав отримав книгу про життя гаона, він висловився, що розповіді про нього викликають захоплення[5]

Навколо його геніальності склалося безліч легенд, і серед них: коли він ішов із донькою вулицею, вони побачили вивіску, написану іноземною мовою, і тоді він сказав доньці, що може вивчити будь-яку мову за 8 годин. Ребе розповідав, що чув від єврея, присутнього під час друку однієї з книг рава Розіна за його життя, що друкар зателефонував і сказав йому, що залишилося дві порожні сторінки. Сказав рав Розін: «Зачекай, зачекай, ось-ось, я приношу ще»[6].

11 адара 5696 року (5 березня 1936) помер у Відні й похований у місті, де був рабином, — Двінську. Після його відходу з життя у Двінську було засновано відділення єшиви «Томхей Тмімім», назване на його честь «Зіхрон Йосеф».

З Алтер Ребе і Мітлер Ребе

Похорон рава Розіна в місті Двінськ

Гаон із Рогачова, який, як згадувалося, був правнуком хасида Алтер Ребе, дуже цінував Алтер Ребе, його постанови і вчення. У своїй книзі «Цафнат паанеах» він називає Алтер Ребе «справжнім гаоном»[7]. Про «Кунтрес ахарон» — «Шулхан арух» Алтер Ребе він якось сказав: «Потрібні такі жили (і показав на свій палець) у мозку, щоб висловлювати аргументи „Кунтрес ахарон“»[8]. Коли він вивчав «Кунтрес ахарон» до законів вивчення Тори[9], він у захваті бігав туди й сюди і казав: «Він як один із рішонім, він як один із рішонім»[10]. Якось рав Розін описував велич у Торі Віленського Гаона і на завершення своїх слів сказав: «Але вміти вчитися — це вмів Алтер Ребе»![11]

Якось він сказав про Алтер Ребе:

Від часу завершення Шасу були тисячі гаонів і богобоязливих, але лише двоє проникли в глибину думки мудреців Шасу — це Рамбам і Алтер Ребе

— р. Еліезер Нанес чув від рава Розіна.

У період, коли ще не були надруковані твори Мітлер Ребе, він сказав, що, вчитуючись у його книги хасидуту, і особливо в книгу «Імрей біна», можна побачити, що він був «гаоном із гаонів» також і в нігле[12].

З Ребе Цемах Цедеком

Рогачовер у дитячі роки відвідав Ребе Цемах Цедека й отримав благословення, див. вище в розділі Біографія.

З Ребе Рашабом

Лист Ребе раву Розіну

Рав Розін був другом і хасидом Ребе Хабаду свого часу (Ребе Рашаба, Ребе Раяца, а в той самий період був в особливому зв'язку з Ребе)[13]. Листувався також із Ребе Рашабом і у своєму листі звертається до нього як до адмора: «Його святість»[14]. Рав Яаков Ланда, свій чоловік у домі Ребе Рашаба, розповідав, що, коли надходив лист від рава Розіна, було велике хвилювання і «весь дім наповнювався світлом». У 5677 році (1916/1917) Ребе Рашаб був у Ленінграді і перебував у доброму настрої. Коли його запитали, що спричинило його добрий настрій, він відповів: «Сьогодні я отримав благословення від Рогачовського гаона, який сказав мені: „Я благословляю вас силою моєї Тори, щоб вас супроводжував успіх в усіх ваших справах“».

В одному зі своїх листів Ребе Рашаб пише про нього:

Піднесений друг і друг моєї душі, рав, великий гаон, прославлений в усіх кінцях світу, страх перед Б-гом — його скарб

У відповідь йому рав Розін написав:

Оскільки його святість, шліта, завжди стоїть у проломі, і про огорожу виноградника, яку було проломлено, кажуть йому «загороди», і оскільки, дяка Б-гу, його слова чути всюди, я прийшов спонукати його святість розглянути це..

— «Мігдаль оз»

Рав Розін зустрівся з Ребе Рашабом, і на їхній зустрічі вони розмовляли на тему «повітря Землі Ізраїлю» і «перше освячення освятило для свого часу й освятило на майбутнє», причому він вибачався, що не говорить про хасидут і Каббалу, оскільки Ребе Цемах Цедек благословив його вміти вивчати нігле. Ребе Раяц потім описав цю зустріч і сказав, що на місці зустрічі було «повітря Ган Едену»[15]. Через деякий час Ребе Рашаб пояснив одну тему у вченні Каббали, спираючись на слова рава Розіна під час їхньої зустрічі.

Коли рав Розін був у Петербурзі, Ребе Рашаб запропонував йому грошову допомогу, але рав Розін відхилив пропозицію і відповів, що й нині посудина з манною спочиває у Святая Святих[16].

По сусідству з равом Розіним у Двінську жило подружжя, яке не мало дітей протягом десяти років після весілля. Вони прийшли до рава Розіна запитати, чи слід їм розлучитися, як того вимагає Галаха. Він направив їх до Ребе Рашаба, який сказав їм не розлучатися, адже «хто змінює місце, змінює долю», і переїхати жити до Америки, і благословив їх удостоїтися там дітей і довголіття[17].

У 5680 році (1919/1920), після відходу Ребе Рашаба, рав Єгошуа Німотін надіслав раву Розіну листа, в якому повідомив йому про відхід Ребе Рашаба. Почувши цю звістку, рав Розін озвався: «Смерть праведників рівноцінна спаленню дому Б-га нашого.. увесь час, поки він зруйнований, кожна мить — нове руйнування.. і кожна мить — руйнування»[18].

У свято Шавуот 5683 року (21 травня 1923) рав Сімха Городецький і рав Шмуель-Міхл Трейнін відвідали рава Розіна, і було порушено питання про куріння в Йом-тов. Р. Шмуель-Міхл Трейнін зауважив, що Ребе Рашаб мав звичай курити в Йом-тов потай. Відповів йому рав Розін: «Адже він — вищий праведник, і його куріння — це зовсім інша справа».

Якось рав Розін пояснив учням єшиви «Томхей Тмімім», що таке Ребе: «Щовечора Ребе оглядає весь світ, і якщо бачить, що на краю землі є юнак у матеріальній скруті, він звертається з вимогою до Владики світу, щоб Той зняв із нього його матеріальні турботи, і обіцяє: „випробуйте Мене“, що завдяки цьому той, безумовно, піднесеться й у духовному; тому праведника називають „очима громади“ — бо він бачить усі справи своєї громади». З тієї самої нагоди він також висловив своє захоплення учнями «Томхей Тмімім», яких Ребе Рашаб виростив людьми самопожертви.

З Ребе Раяцом

Рогачовер

Рава Розіна і Ребе Раяца пов'язували дружба і взаємне захоплення. У 5680 році (1919/1920), одразу після відходу з життя Ребе Рашаба, Ребе Раяц захворів на тиф і попросив надіслати прохання про зцілення («підйон нефеш») раву Розіну, який відповів листом, що починається словами: «Глава в Ізраїлі, володар в Єгуді, нащадок знатних». У тексті листа він роз'яснює, що в Алтер Ребе були і вінець Тори, і вінець проводу, і обидва він передав у спадок своїм синам. Щоб перейти від вінця Тори до вінця проводу, потрібне «очищення», і в цьому пояснення причини хвороби. Листа він завершує так: «Я постановляю силою Тори, щоб він одужав»[19]. З інших нагод Ребе Раяц просив рава Розіна благословити його «благословенням Тори».

В одному зі своїх листів Ребе Раяц пише раву Розіну: «Його пишноті й честі, князеві Тори, вірному в домі Б-га, главі Ізраїлю, хай світить його свіча, його красі й пишноті, прославленому в усіх кінцях світу, гаонам народу Б-га Аврагама шляхетністю його величі хай хваляться, страх перед Б-гом — його скарб, шановному, чиє ім'я — пишнота, нашому панові й учителеві Йосефу шліта»[20]. Ребе Раяц також допомагав йому грошима особисто, як випливає з написаного ним: «на особисті потреби його високостепенства, гаона»[21].

У 5684 році (1923/1924) посилилися переслідування поширення Тори і юдаїзму в Ростові-на-Дону, і Ребе Раяц хотів переїхати до Ленінграда. Перед тим він послав трьох хасидів, щоб вони попросили дозволу в рава Розіна, тодішнього рабина в Ленінграді, чи може він приїхати до міста. Хасиди пішли до рава Розіна і в своїй зухвалості запропонували йому повернутися до Двінська. Рав Розін усміхнувся і не відповів їм. Коли Ребе Раяц дізнався, що вони сказали раву Розіну, він послав повідомити їм, що вони граються з вогнем і щоб негайно пішли до гаона й попросили в нього пробачення. Один із них прийшов і сказав раву Розіну, що Ребе звелів йому попросити пробачення. Рав Розін озвався: «Оце справжній хасид.. він просить пробачення лише тому, що Ребе йому звелів.. така поведінка настільки дорога мені, що тільки завдяки їй я прощаю від усього серця». Двоє інших не попросили пробачення, і одного з них убили комуністи, а другий збожеволів[22].

У місяці сівані 5684 року (червень–липень 1924) Ребе Раяц прибув до Ленінграда і пішов разом із равом Шмуелем Німотіним відвідати рава Розіна. Рав Німотін потім описував, що Ребе Раяц готувався до зустрічі як до зустрічі з царем. Р. Шмуель увійшов до рава Розіна і повідомив, що Ребе прийшов, і той вийшов зустріти його. Зустріч тривала близько двох годин. Іншого разу Ребе Раяц послав рава Німотіна покликати рава Розіна, і той, почувши поклик, вигукнув: «Глава покоління кличе!» Він одразу попросив своє пальто і хотів виїжджати. Почувши це, його дружина сказала, що він ще нічого сьогодні не їв, і поставила перед ним маленькі сардини, печиво і склянку молока. Гаон скуштував трохи риби, відпив ковток молока і сказав: «Треба поспішати, глава покоління чекає».

У 5685 році (1924/1925) р. Сімха Городецький знову приїхав до Петербурга, і рав Розін запитав його: «Ти приїхав до Ребе в Ленінград?» Відповів рав Сімха: «Так, я приїхав у Ленінград до Ребе». Рав Розін знову запитав: «Ти приїхав у Ленінград до Ребе чи до Ребе в Ленінград?» — і одразу вказав, що між цими двома варіантами є сімнадцять галахічних наслідків[23]. Під час перебування рава Розіна в Ленінграді він навчався в парі з равом Менахемом-Мендлом Голомбовичем, який був хасидом Ребе Рашаба і Ребе Раяца.

Коли рав Розін порадив євреям покинути Росію[24], його запитали: адже Ребе Раяц перебуває в Росії? На це він відповів: «Адже він — вищий праведник, і як нам рівнятися на нього?»

Коли в 5692 році (1931/1932) рав Розін захворів і приїхав до Риги, Ребе Раяц відвідав його, і про це повідомила єврейська газета в Латвії[25].

А кілька років потому, коли він захворів, Ребе Раяц написав йому, що вболіває за стан його здоров'я і всі хасиди Хабаду моляться за його зцілення. Він благословив його повним зціленням і попросив повідомляти добрі вісті[26].

З іншого боку, в листі його матері, ребецн Стерни-Сари[27], того самого періоду (26 швата [5696]) до р. Еліягу-Хаїма Альтгойза ми знаходимо таку дивовижну фразу [перекладено з їдишу]: «Щодо гаона з Рогачова, шліта, — хай Б-г, благословенний Він, пошле йому повне зцілення незабаром, і хай він удостоїться здійснити тшуву справжню по-справжньому, — про що, ні для кого не таємниця».

З Ребе

Листівка, яку рав Розін надіслав Ребе

Зв'язки Ребе з Рогачовером почалися з листування, коли Ребе було близько 16 років. Так розповідала ребецн Хана.

У 5682 році (1921/1922), коли Ребе було близько двадцяти років, він часто бував у рава Розіна, і вони розмовляли про Тору. Розповідають, що рав Розін навіть дав Ребе сміху на рабинство[потрібне джерело].

Водночас вони перебували й у листуванні[28]. У листі від 15 тевета 5685 року (11 січня 1925)[29] Ребе відповідає на лист рава Розіна, і серед іншого вони обговорюють питання про «прокол у тварини», залікований лікарем, яку рав Розін вважав некошерною. Ребе наводить у листі понад сорок джерел із Шасу і Рамбама, щоб довести, що трефна тварина знову стає кошерною. У листі від 22 швата 5688 року (13 лютого 1928) Ребе пише ще один лист на тему Тори, що починається словами: «Шановному раву гаону, прославленому ім'ям і хвалою, людині всеосяжній, найкращому з мудреців, „пагорбу, до якого звернені всі уста“, володареві пшениці Синаю і запечатаної скарбниці, що впорядковує й вигострений у пілпулі тощо, тощо, нашому вчителеві раву рабі Йосефу Розіну шліта». Через два дні, 24 швата, надійшла розлога відповідь від рава Розіна[30].

Частину листів Ребе до рава Розіна було знайдено між сторінками трьох трактатів рава Розіна, на полях Гмари яких він також мав звичай позначати свої нові тлумачення[31].

Перший лист, надрукований в «Ігрот кодеш» Ребе, адресований раву Розіну.

Якось на єхідуті Ребе попросив з'ясувати звичай рава Розіна щодо пиття вина для кідушу з огляду на те, що він поводився як назір[32]. І див. книгу рава Яїра Борохова, який доводить, що той не був назіром, див. там.[потрібне джерело].

Ребе і метод Рогачовера

Рав Менахем-Мендл Кашер, який разом зі своїм сином р. Моше займався підготовкою до видання творів рава Розіна, сказав, що «Ребе — найбільший знавець і найбільший поширювач учення Рогачовського гаона»[33]. Схоже сказав і рав Шломо-Йосеф Зевін раву Міхаелю Гальперіну: «Немає подібного до Ребе в розумінні слів Рогачовера». У збірнику «Мі-бейт га-гназім» надруковано лист рава Кашера, в якому він дякує Ребе за те, що той подбав, щоб «Джойнт» підтримав його роботу над ученням рава Розіна.

Рогачовер виступав проти сіонізму і писав, наприклад: «Про збочену секту, яка називає себе сіоністами. Не дарма — лише тому, що Сіон поза Єрусалимом». А також у щомісячнику «Га-Пелес» за 5665 рік писав проти руху «Мізрахі», лист 9 (с. 138–139). У 5720 році (1959/1960) рав Моше-Хаїм-Ефраїм Блох видав книгу під назвою «Довев сіфтей єшенім» із листами проти сіонізму, про які було зазначено, що вони належать раву Розіну. Він надіслав примірник книги Ребе, який відповів йому: «Перепрошуючи, я засмутився тим, що про деякі листи зазначено, що вони належать Рогачовському гаону, — а кожен, хто звик до його стилю, одразу побачить, що це не так»[34]. Коли той спробував сперечатися з цим твердженням, Ребе знову написав йому: «Від Рогачовського гаона є тисячі листів, запитань і відповідей та сторінок нових тлумачень Тори, і вони охоплюють період у багато-багато років, у десятки років. І спільне для всіх цих листів, запитань і відповідей, нових тлумачень Тори, без жодного винятку, — це притаманний тільки йому стиль, який кожен упізнає і впізнає також те, що до нього зовсім не належить. А листи, надруковані в книзі „Довев сіфтей єшенім“, написані в стилі, якнайрішучіше протилежному стилю Рогачовера.. (і більше того: якби була можливість, щоб прийшов Рогачовер і засвідчив, що це він написав ці листи, йому б не повірили й не прислухалися б до його голосу)»[35].

Метод рава Розіна в Торі Ребе визначив як особливу подію, яку Святий, благословенний Він, розкрив у період перед приходом Мошіаха[36]. У листі раву Шломо Таршанському, який видав нові тлумачення рава Розіна на «Море невухім» Рамбама, Ребе пише: «І справді назва „нові тлумачення“ не пасує їм і не вміщує їх, бо його нові тлумачення незрівнянно вищі за звичайне значення слова „нове тлумачення“. А в стилі термінів учення хасидуту вони сповнені світла, що наповнює посудину, і ще багато подібного, чого не вмістить посудина і що оточує її згори»[37]. Хоча світ захоплюється його рідкісною пам'яттю, — каже Ребе, — рівної якій не було сотні років, його ще більша перевага — здатність знаходити спільний знаменник для безлічі тем у Торі[38].

Метод рава Розіна в Торі полягав у тому, щоб в усіх темах і суперечках в усіх частинах Тори знаходити їхню спільну точку. Як пише Ребе: «У нього був дивовижний шлях у вивченні Тори; знавців було багато, але його метод — знаходити для кожної теми в Торі загальне правило, або він розкриває загальну тему „відповідно до свого підходу“, — чого сто п'ятдесят — двісті років не було. У хасидуті ми знаходимо таке в Ребе „Цемах Цедека“»[39]. А також: «Подібно до того, як виокремлював і підкреслював Рогачовський гаон: знаходити спільне в цієї часткової теми в Торі з іншими частковостями — об'єднувальне для них правило й визначення. І зрозуміла глибина, а тим більше широта, яких досягають завдяки цьому.» Ребе також сказав, що його власний метод вивчення подібний до методу рава Розіна[40].

Рав Моше Гросберг, автор книги «Га-емек іюн» на «Цафнат паанеах» рава Розіна, розповідає, що, коли він був на єхідуті в Ребе, він висловив своє захоплення рідкісним поєднанням нігле і внутрішньої частини Тори в рава Розіна. У зв'язку з цим Ребе згадав книгу «Дерех міцвотеха» Ребе Цемах Цедека і додав, що його названо на його ім'я (Менахем-Мендл), і тому він намагається йти і його шляхами[41].

В одній зі своїх приміток до книги рава Менахема-Мендла Кашера про вчення гаона Ребе написав: «Слід зазначити роз'яснене в книгах Каббали . . і адже Рогачовський гаон вивчав і Каббалу. І як відомо деяким із тих, хто розмовляв із ним віч-на-віч, хоча він не посилається на ці книги явно . . і, можливо, і про це можна сказати: „те, чого ми не бачили, — не доказ“, і слід шукати ці посилання, особливо в його рукописах на Тору»[42].

Метод вивчення Ребе ґрунтується (серед іншого) на методі вивчення Рогачовера.

Його нові тлумачення в нігле згадуються кілька разів у маамарах Ребе, і серед них маамар «Тора ціва» 5723 року (1962/1963)[43].

Його праці

  • «Цафнат паанеах» — два томи коментаря на Рамбама.
  • Твір про «Море невухім».
  • «Цафнат паанеах» — коментар на Тору (три томи).
  • «Цафнат паанеах» на Шас (Вавилонський Талмуд, Єрусалимський Талмуд, Тосефта, Ріф і Рош): «Бава кама», «Бава меція», «Сангедрін», «Горайот», «Едуйот» і малі трактати.
  • «Шлемат Йосеф» (вийшла в 5716 році (1955/1956)) — листування Рогачовера з рабі Шломо Соболом; вийшла в новому виданні, підготовленому онуками рава Собола спільно з «Цафнат паанеах га-хадашот», у 5783 році (2022/2023).
  • «Міхтавей Тора» (вийшла в 5697 році (1936/1937)) — листування Рогачовера з рабі Мордехаєм Кліною.
  • «Цафнат паанеах» — запитання і відповіді на різні теми (найвідоміша його книга), підготовлена незадовго до Другої світової війни. Респонси вийшли у двох виданнях:

Двінське видання — випущене його донькою (пані Рахель, дружиною рабі Ісраеля-Аби Цитрона).

  1. Частина перша — вийшла в 5700 році (1939/1940)
  2. Частина друга — вийшла в 5701 році (1940/1941)

Варшавське видання (три частини) вийшло в 5695 році (1934/1935). У 5759 році (1998/1999) в одній книзі під назвою «Сіфрей шеелот у-тшувот Цафнат паанеах» вийшли всі п'ять частин (тобто двінське і варшавське видання) разом із «Шлемат Йосеф» і «Міхтавей Тора».

  • Нові респонси Рогачовера — три частини, що містять нові відповіді, відгуки й листи, примітки до «Туру» і зауваження до віршів рабі Єгуди га-Леві. Випущені новим Інститутом Рогачовера в Модіїн-Іліті у 5769 році (2008/2009).
  • Вибірки з коментарів Рогачовера, включно з розшифруванням і поясненням його слів равом Аврагамом Бен-Шимоном із Монреаля, видавництво «Мосад га-рав Кук»
  1. Книга «Цафнат паанеах» про розлучення (5769).
  2. Книга «Цафнат паанеах» про Шабат (5770).
  3. Книга «Цафнат паанеах» про «Ішут», ч. 1, закони кідушин (5772).
  4. Книга «Цафнат паанеах» про «Ішут», ч. 2, закони ктубот (5773).

Роботи про його праці

Обкладинка книги «Га-Рогачові» про рава Розіна
«Га-Рогачові», видання 5783 року (2022/2023)
  • «Мефанеах цфунот» — пояснення основоположних тем у вченні Рогачовського гаона. Рав М. Кашер.
  • «Разін де-орайта» — 200 статей за вченням Рогачовського гаона з роз'ясненнями Ребе. Інститут рабинських постанов і суддівства, Бейтар-Іліт (5768).

Родина

  • Його донька, Хана. Вийшла заміж за рава Абу-Давида, сина р. Єгуди-Мендла, сина р. Аби, сина р. Файвіша-Міхла, сина р. Цадока[44][44] Гольдфейна. Голова рабинського суду Москви. Народився в 5631 році (1870/1871)[45]. Помер 19 іяра 5696 року (11 травня 1936).
    • Їхній син, Цві-Гірш. Народився 21 тамуза 5659 року (29 червня 1899).
    • Їхній син, Єгуда.
  • Рахель, дружина рабі Ісраеля-Аби Цитрона-Катроні, рабина і голови рабинського суду Петах-Тікви.
  • Його сестра, заміжня за равом Яаковом-Моше Деміховським[46]
  • Його брат, р. Іцхак, народився в 5633 році (1872/1873). Одружився з Хаєю, донькою р. Лейба Шафрана, 14 хешвана 5661 (6 листопада 1900).
  • Його брат, р. Моше.

Додаткова література

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Ім'я Хаїм було додано йому, найімовірніше, коли він захворів. Ім'я Бен-Ціон фігурує в його договорі про продаж хамецу і в низці документів. Див. книгу «Рогачовський гаон» Яїра Борохова, видання 5783 року (2022/2023), сторінка 11, примітка 7.
  2. ^ На бланку листів 5670-х років (лист Ребе Рашабу) — «Рзін», а лист підписано «Разін». Лист Рогачовського гаона Ребе Рашабу
  3. ^ Рав Еліезер Ненес якось побував у рава Розіна і запитав його: «Кажуть, що ви не вивчаєте ахароним». Відповів йому рав Розін: «Брехня і неправда. Ти можеш проекзаменувати мене з усіх коментаторів «Шулхан аруха» і додатків до них, і я скажу їх тобі слово в слово» (запис рава Єгошуа Мондшайна, «Паанеах раза», у «Мігдаль оз»).
  4. ^ Маран розповідає про книги, які були світочем для його ніг, за книгою «Маадней мелех»
  5. ^ Рогачовський гаон і розповіді про нього викликають захоплення
  6. ^ Розповідено в першу ніч свята Сукот 5729 року (6 жовтня 1968).
  7. ^ «Цафнат паанеах», Двінськ, 5700 рік, частина 1, розділ 58.
  8. ^ «Лікутей сіпурім», рав Хаїм-Мордехай Перлов. Інші висловлювання рава Розіна про Алтер Ребе див. у книзі «Торат Менахем — Гітваадуйот» 5745 року (1984/1985), частина 4, с. 2282.
  9. ^ Розділ 3, підпункт 1, починаючи зі слів «ве-Смак».
  10. ^ Зі слів р. Алтера Сімховича, машпіа єшиви «Торат Емет» у Єрусалимі.
  11. ^ В оригіналі їдишем: «Абер кенен лернен?! Дос от гекент дер Алтер Ребе!». Рав Єгошуа Мондшайн у своїй книзі «Мігдаль оз», с. 92, зі слів рава Яакова Бермана, який чув це від рава Розіна.
  12. ^ Праці Мітлер Ребе з відкритої частини Тори справді були тоді відомі знавцям, але не були надруковані й тому не здобули широкої відомості.
  13. ^ Див. сіху Ребе від 19 кислева 5742 року (15 грудня 1981).
  14. ^ Лист рава Розіна Ребе Рашабу
  15. ^ «Сефер га-сіхот», с. 107-108.
  16. ^ Цим він хотів натякнути, що, подібно до манни, яка була хлібом із небес, так і він — у Святая Святих — отримує достатнє прожиття і не потребує допомоги.
  17. ^ Рав Даніель Коген розповідає про свою бабусю, пані Двору-Мір'ям Квін, яка дожила до ста десяти років, — тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1179, с. 48.
  18. ^ Лист від 4 сівана 5680 року (21 травня 1920). Надруковано повністю у збірнику «Лев ладаат» — 10 швата 5750 (5 лютого 1990), с. 27, 28.
  19. ^ Рав Сімха Городецький свідчив, що сам бачив цей лист.
  20. ^ Лист від 17 швата 5682 року (15 лютого 1922). Наводиться в тижневику «Бейт Мошіах», випуск 270, с. 30 і далі.
  21. ^ Наводиться в тижневику «Бейт Мошіах», випуск 219, с. 18–19. Див. там інші листи.
  22. ^ Докладно див. у тижневику «Бейт Мошіах», випуск 520, с. 48–49, за записом рава Шнеура-Залмана Ханіна.
  23. ^ Один із них він роз'яснив: якщо ти приїхав до Ребе, ти звільнений від суки, а якщо приїхав до Ленінграда — ти зобов'язаний у суці. «А щодо решти шістнадцяти, — сказав він, — ламай голову сам.
  24. ^ Спираючись на слова Рамбама, який каже, що людині заборонено перебувати в країні, справи якої зіпсовані.
  25. ^ Рогачовський гаон. Розкрито: коли Ребе Раяц прийшов відвідати Рогачовського гаона під час його хвороби.
  26. ^ Лист від 2 швата 5696 року (26 січня 1936).
  27. ^ Надруковано в тшурі Адлер, 4 нісана 5785 (2 квітня 2025), розділ 1 — с. 7 і далі.
  28. ^ Мати Ребе свідчила, що це листування почалося, коли Ребе було шістнадцять або сімнадцять років. У брошурі «Лев ладаат», випуск 1 (нісан 5750 (березень–квітень 1990)), с. 4; розповідається, що тривалий час Ребе приховував факт листування і для цього сам забирав пошту, доки одного разу йому не нездужалося і справа відкрилася. Однак у кунтресі «Святе служіння в Любавицького Ребе», с. 165, рав Шалом-Дов-Бер Левін пише, що в одному з листів Ребе до рава Розіна Ребе підписався ім'ям «М. Гурарі», і той написав Ребе: «Нам не з'ясувалася причина приховування імені й адреси — чи то це для того, щоб приховати від очей цензури, чи то для того, щоб приховати від домашніх листування з гаоном із Рогачова». У відповідь на це Ребе підтвердив першу можливість (приховування від цензури), а про другу можливість (приховування від родини) написав: «?! Це зовсім позбавлено сенсу — як очевидно».
  29. ^ Надруковано в «Ігрот кодеш», лист 7759.
  30. ^ Інші листи Ребе до рава Розіна див.: лист від 21 адара 5688 року (13 березня 1928) з питання астрономії (лист надруковано в «Ігрот кодеш», частина 1, лист 1. Відповідь рава Розіна надруковано з розшифруванням у тижневику «Кфар-Хабад», випуск 704). Ще один лист від 7 ава 5692 року (9 серпня 1932) з питання закону про безхазяйне майно в ювілейний рік: чи виходить воно одразу з рук того, хто заволодів безхазяйним, і чи повертається в руки того, хто оголосив його безхазяйним, — і роз'яснення в коментарі Рамбама до Мішни, трактат «Нида» (аркуш 45, сторінка 2), про причину закону, за яким роки жінки щодо обітниць менші, ніж роки чоловіка. 27 ава Ребе знову запитує про закон безхазяйного майна в ювілейний рік. У своєму листі він підтверджує отримання листа гаона до нього, однак зазначає, що щодо цього пункту він ще не отримав відповіді, і тому запитує знову.
  31. ^ Зі слів рава Єгуди-Лейба Гронера.
  32. ^ Єхідут із равом Мордехаєм Савицьким, 4 кислева 5748 (25 листопада 1987) (розшифровано з аудіозапису в «Діврей Мошіах» 5748, частина 2, сторінка 491)
  33. ^ Це висловлювання було сказано р. Менахему-Мендлу Тененбойму, який займається вченням і спадщиною рава Розіна.
  34. ^ Лист із місяця кислева 5720 року (грудень 1959), лист 7096.
  35. ^ Лист від 26 тевета, лист 7171.
  36. ^ Сіха свята Пурим 5747 року (15 березня 1987). «Гітваадуйот», частина 2, с. 627.
  37. ^ Лист від 4 швата 5725 року (7 січня 1965). Лист 8929. Див. також лист від 11 адара 5737 року (1 березня 1977) до видавців книг «Цафнат паанеах». Надруковано у збірнику «Ягділь Тора» (Єрусалим), випуск 14, с. 36.
  38. ^ Надруковано в «Сіхот кодеш» 5736 року (1975/1976), том 1, с. 140.
  39. ^ На трапезі першої ночі свята Сукот 5729 року (6 жовтня 1968)
  40. ^ Наводиться в книзі «Тшувот у-веурім» 5747, с. 273.
  41. ^ «Га-Мелех бі-мсібо», частина 2, с. 259.
  42. ^ Примітки до «Цафнат паанеах» на трактат «Макот» — «Ігрот кодеш» частина 18, сторінка 421.
  43. ^ «Сефер га-маамарім мелукат», частина 5.
  44. ^ 1 2 Реєстр Utena 5618.
  45. ^ Реєстр Utena 5653.
  46. ^ Батьки Ефраїма-Фішла Деміховського з Мінська, який виріс у нього як син.
Йосеф Розін згадується ще в 129 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5295795300

Повідомити про помилку на цій сторінці