Перейти до вмісту

Єхідут

Матеріал з Хабадпедії
Шостий прем'єр-міністр Держави Ізраїль пан Менахем Бегін у кімнаті єхідуту в Ребе
Ребе на загальному єхідуті для заможних жертводавців

Єхідут — поняття в хасидуті, що означає особисту зустріч із Ребе. Хасид входить до особистого кабінету Ребе і отримує особисті вказівки для свого служіння Всевишньому та відповіді на свої запитання.

Зміст єхідуту

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

У хасидів заведено не сідати під час єхідуту, а також не простягати руку Ребе, навіть якщо Ребе простягає йому свою руку.

У хасидів заведено входити на єхідут із порожніми кишенями одягу, як при вході до Святеє Святих[1].

У хасидів прийнято, що є речі, про які не пишуть Ребе навіть натяком; коли рав Йосеф-Іцхак Пінсон мав труднощі й клопоти в житті шліхуту і ввійшов на єхідут, не написавши про це Ребе, Ребе сказав йому, що відповідь стосується й того, що не було написано, і висловився: «Лефонов із дох галуй ве-ядуа [=перед Ним же все відкрите і відоме][2].

Підготовка до єхідуту

" Із висловів мого пана, батька, діда, вчителя і наставника: будова розуму і мідот хасида відповідає рівню першого єхідуту в його Ребе. Перший єхідут відповідає рівню сутності самого хасида; відповідно до його сутності такий порядок служіння дає йому Ребе "

– «Гайом йом», 20 сівана

Коли хабадський хасид готується ввійти до свого Ребе на єхідут, щоб відкрити перед ним свої духовні душевні болі і попросити в Ребе поради й допомоги на шляхах служіння Всевишньому, — то, готуючись до цього, хасид очищається й освячується, робить прискіпливий звіт душі про своє духовне становище і стан і пробуджується з глибини свого серця до тшуви, щоб вийти зі своєї повсякденної буденності і піднестися до вищого духовного життя[3]. Під час заглиблення думки в ці речі з його серця виривається проникливий нігун, що виражає стан його душі. Такий нігун хасиди називають «нігун єхідуту»[4].

Махоль га-єхідут

Докладніше – Нігун 328

У перших трьох поколіннях хасидизму Хабад (у хасидів Алтер Ребе[5] Мітлер Ребе[6] і Ребе Цемах Цедека[7]) був звичай: коли хтось удостоювався ввійти до Ребе на єхідут, його товариші-хасиди танцювали з ним, коли він виходив. Для цього танцю був особливий нігун р. Шломо з Чашників, і він називався «Танок єхідуту» або «Танок чистоти»[8].

Унаслідок бажання Ребе Цемах Цедека послабити суперечку між міснагдім і хасидами він звелів р. Гілелю з Паричів послабити цю справу, щоб допомогти вгамувати суперечку і не дати їм приводу продовжувати суперечку[9].

Чимало хасидів установили день свого приїзду до Любавичів як свій день народження; хасид Рашбац уперше прибув до Любавичів у ніч на п'ятницю тижневого розділу «Мішпатім» 5608 і щороку не спав усю ту ніч і намагався накласти тфілін у ту годину, коли колись увійшов на єхідут [10].

Єхідут у Ребе

Ребе почав єхідут одразу після прийняття провідництва[11], і приймав на єхідут здебільшого в неділю, вівторок і четвер.

У всіх поколіннях єхідуйот відбувалися тричі на тиждень — у неділю, вівторок і четвер. Так було й у Ребе до 5725 року (1964/1965), коли Ребе почав приймати людей на єхідут лише в неділю і четвер. Кожна така серія зустрічей починалася незабаром після настання ночі і тривала довгі години. Часом траплялося, що останній відвідувач виходив із кімнати Ребе вже після світанку.

Тривалість зустрічей була різною для різних людей. Дехто удостоювався пробути в присутності Ребе лише кілька хвилин, але кожен, хто удостоївся ввійти на «єхідут», відчував, незалежно від того, скільки тривав єхідут, що під час нього Ребе цілковито уважний до його проблем і напрочуд зосереджено вислуховує його прохання і розповідь про його потреби, якими б особистими вони не були.

Ті, хто входив, зазвичай ставили свої запитання на записці; Ребе читав записки з величезною швидкістю, і відразу позначав, на що відповідати, і починав відповідати ще під час читання[12].

Серед тих, хто входив на єхідут, було кілька категорій:

  1. Громадські діячі, які приїжджали (більшість із них під час візиту до Нью-Йорка), щоб порадитися з Ребе щодо найрізноманітніших питань; їхній єхідут часто тривав довго, і Ребе відповідав на все особливим і ясним чином, ніби він справді перебуває в самій гущі справи.
  1. Гості, що приїжджали до Ребе, мали звичай входити на єхідут[13].
  1. Учні єшиви і хасиди, які жили в околиці, входили до Ребе, як правило, поблизу свого дня народження.
  1. Діячі Хабаду теж часто входили.
  1. Крім того, були також люди, які не мали часу ввійти, і вони ставили свої запитання через записку тощо.
Хасиди готуються до єхідуту в Нижньому Ган Едені

Під кінець 5730-х років Ребе поступово припинив приватні єхідуйот через брак часу, щоб прийняти всіх. Тож до 5735 року (1974/1975) було заведено входити на єхідут у день народження. У Шабат Берешит того ж року Ребе виголосив сіху[14] про те, що не слід входити з нагоди дня народження і що кожен має ставити свої запитання машпіа, а щодо благословення, то достатньо благословення під час фарбрейнгену віч-на-віч. Відтоді перестали входити на єхідут на день народження.

Водночас гості, що приїжджали до Ребе, входили на єхідут до 5741 року (1980/1981).

Деякі рабини й великі знавці Тори удостоювалися входити на єхідут і після того, як припинився порядок прийому на приватний єхідут.

Маамар під час єхідуту

На єхідуйот рава Гдальї Аксельрода і рава Шмуеля Хефера Ребе деякий час говорив наспівом виголошення маамару. З равом Аксельродом Ребе говорив про його стан у служінні Всевишньому[15], а з равом Хефером Ребе говорив про присвячення щодня часу в полуденні години навчанню[16] і про переведення його сина до хабадської єшиви[17].

Загальний єхідут

Докладніше – Загальний єхідут

Після того як у цьому 5741 році (1980/1981) виникло велике навантаження, було вирішено цілком припинити приватні єхідуйот (за винятком поодиноких випадків) і проводити наприкінці місяця загальний єхідут для всіх гостей, під час якого Ребе виголошує перед ними сіху. Так почався новий порядок єхідуту — «загальний єхідут».

Фактично цей порядок існував і раніше, у подібній формі, коли Ребе виголошував спільну сіху перед певними групами, як-от шлухім до Святої Землі, пасажири чартеру, які прибули до Ребе групою, та інші.

На «загальному єхідуті» Ребе виголошує коротку сіху для всіх учасників єхідуту разом; місце його — у Великому залі, де простір обгороджено перегородками, а всередині збираються хасиди, яким дозволили ввійти (гості / наречені / бар-міцви тощо). Ребе сидить на підвищеній бімі біля столу (картатого або накритого білою скатертиною) і говорить до присутніх. Єхідуйот у такому форматі відбуваються кілька разів на рік на додачу до місяця тішрей, коли приїжджає багато гостей; як правило, групи тих, хто входить на «загальний єхідут», поділяють за категоріями. Єхідут для наречених, єхідут для бар-міцви, єхідут для учнів єшиви, єхідут для гостей, єхідут для прихильників Хабаду і для шлухім.

Наприкінці єхідуту Ребе роздає присутнім долари на цдаку. При цьому є також можливість дати Ребе підйонот і отримати його благословення.

Єхідут для студентів

Протягом років відбувалися єхідуйот для студентів, які проводилися здебільшого так, що група студентів входила разом до Ребе, і Ребе виголошував їм сіху, а вони ставили Ребе запитання, і Ребе їм відповідав.

Порядок на єхідуйот

Протягом років, особливо раніших, до Ребе час від часу входили на єхідут групи студентів; Ребе починав із сіхи, здебільшого про вплив молодих і силу їхньої дії, про те, що вони мають використати це на добро і застосовувати це для добрих справ.

Потім Ребе дозволяв студентам ставити йому запитання, і Ребе відповідав їм.

Перелік (частковий) таких єхідуйот, що відбувалися протягом років

  • 25 елула 5711 (26 вересня 1951)
  • 22 елула 5712 (12 вересня 1952)
  • 7 адара I 5719 (15 лютого 1959)
  • 8 адара 5720 (7 березня 1960)[18]
  • 5721[19]

Заміна єхідуту

І після того як припинився порядок приватних єхідуйот, Ребе кілька разів показав, що сама суть події єхідуту не постраждала, і навіть навпаки. Про це розповідає така історія: «На фарбрейнгені, що відбувався в „Ховевей Тора“ напередодні Шавуоту 5744 (5 червня 1984), р. Реувен Дунін плакав: „Чому немає єхідуту, як колись?“ Наступного ранку він подав записку із запитанням: „Чому немає єхідуту, як колись?“ Ребе відповів йому того ж дня. Рав Гронер покликав р. Реувена і показав йому оригінал записки, на якій Ребе підкреслив слова „як колись“, провів від риски лінію донизу і там дописав своєю святою рукою: „І більше від того“!»[20].

Коли хтось усе ж просив Ребе прийняти його, Ребе відповідав йому, що якщо він прийме його на приватний єхідут, це буде образою для всіх тих, хто просив, щоб їх прийняли на приватний єхідут, і не дістав згоди[21].

Коли рав Шауль-Моше Елітов попросив Ребе в 5744 році (1983/1984) ввійти на єхідут у свій день народження, Ребе відповів йому, що дотримання звичаїв дня народження буде йому зараховано як вхід на єхідут[22].

Під час фарбрейнгену

Відповідь Ребе, у якій він згадує фарбрейнген як заміну єхідуту: «Кожен фарбрейнген нині — це свого роду єхідут — для того, хто цього бажає»

Коли припинився звичай входити на приватний єхідут, Ребе встановив, що участь у фарбрейнгені Ребе рівноцінна єхідуту і що можна отримати всі відповіді на запитання під час фарбрейнгену[23].

Багато хасидів розповідають, як під час фарбрейнгену Ребе спрямовував слова до їхніх вух і як вони отримували відповідь на сумніви і запитання, що їх мучили, коли вони перебирали це в думках під час фарбрейнгену.

Під час роздачі доларів

Певною мірою подія роздачі доларів у неділю є заміною єхідуту. У місяці нісан 5750 (березень–квітень 1990) Ребе написав у відповідь р. Дов-Беру Юніку, який питав про свій звичай входити на єхідут кожні десять років від дня свого першого єхідуту і питав, коли і як входити: «У неділю, що є єхідутом — де-ата і з додаванням — шліхут цдака Згадаю біля святої могили[24]». Так само написав Ребе 25 іяра того ж року у відповідь р. Мендлу з Борисова, що прибув із Росії до 770: «. . Щодо розмови (єхідуту), як заведено в останні роки, це в неділю, як відомо і загальновідомо, і тоді також додавання шліхуту на цдаку[25]».

«Єхідуйот кодеш» (серія книжок)

Докладніше – «Єхідуйот кодеш» (серія книжок)

У 5784 році (2023/2024) почала виходити серія «Єхідуйот кодеш», що збирає у відредагованому і впорядкованому вигляді рашей дварім з єхідуйот, у хронологічному порядку. Під час роботи було виявлено десятки нових єхідуйот.

Серія має охопити роки 5711–5741. Досі вийшли одинадцять збірників, що охоплюють роки 5730, 5731, 5732, 5733, 5734, 5735, 5736, 5737–5738, 5739, 5740 і (відбиток з)5741.

Див. також

Додаткова література

Зовнішні посилання

Медіа


Примітки

  1. ^ Зі слів рава Хаїма-Баруха Гальберштама. (Тому на загальному єхідуті для хлопців бар-міцви, на який він увійшов зі своїм сином, він не тримав фотоапарата; коли Ребе запитав його про це, він у відповідь показав на кінокамеру, яку встановив у стіні)
    • Шалом Магідман, ‏Біля Ребе сотні годин, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2164 сторінка 68 (5786)
  2. ^ Слова Ребе: «С'із ан ентфер ойф вос ес штейт, ан ентфер ойф вос ес штейт нішт, ун ан ентфер ойф вос ес гот гедарфт штейн» [=це відповідь на те, що написано, на те, що не написано, і на те, що мало бути написано].
    • Шалом Магідман, ‏Творять велике і потаємне, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2115 сторінка 60 (5785)
  3. ^ Див. добірку історій про підготовку до входу на єхідут, тижневик «Кфар-Хабад» випуск 1992 сторінка 58.
  4. ^ З «Сефер га-нігуним».
  5. ^ «Решимат Шимон га-кофер».
  6. ^ «Сефер га-толдот — Алтер Ребе».
  7. ^ «Такий був звичай тих днів: кожен, хто удостоювався бути в Адмора на єхідуті, виходячи зі святого місця, виходив у танку» — запис одного з хасидів Ребе Цемах Цедека в «Га-Тамім», брошура 2, с. 124 (123б). І див. сіху Шабату Холь га-моед Сукот 5706.
  8. ^ Записка Шимона-вихреста в «Сефер га-толдот» Алтер Ребе.
  9. ^ Із записів рава Елії-Яхіля Сімпсона.
  10. ^ «Гайом йом» 30 швата. «Сефер га-сіхот» 5709, с. 340.
  11. ^ Були деякі, хто входив на єхідут і протягом 5710 року (1949/1950).
  12. ^ Були такі, у кого порядок був інший, хоча здебільшого порядок був такий.
  13. ^ Деякі з них навіть по кілька разів за час свого перебування.
  14. ^ Див. «Предметний покажчик до святих сіхот», р. Іцхак-Меїр Сосовер, у щоденнику, сторінка 30.
  15. ^ Коли рав Аксельрод запитав Ребе наприкінці єхідуту, на якому він був у 5726 році (1965/1966): «Що буде далі?» (він мав на увазі, що хоче змінитися і просунутися в духовному), Ребе відповів йому із заплющеними очима і наспівом маамару: «Як може кожен бути бейноні, адже бейноні не вчинив переступу і не вчинить переступу взагалі? Але оскільки кожної миті Святий, благословенний Він, оживлює світ кожної миті заново — з боку нової життєвості немає гріха, і так можна бути бейноні» (далі Ребе сказав йому: «Повільно, повільно треба сплачувати борги, і тим паче що ти рав, ти маєш знати, що світ належить нам») Інтерв'ю рава Аксельрода для JEM. Опубліковано в листку «Га-сіпур шелі» «Світ належить нам», напередодні Шабату тижневого розділу «Лех леха», 10 хешвана 5783 (4 листопада 2022), випуск № 386
  16. ^ Під час єхідуту раву в ніч на 25 ава 5725 (23 серпня 1965), після того як рав Хефер поскаржився, що через велику громадську діяльність не встигає вчити Тору, Ребе звелів йому замикати двері свого кабінету о першій годині дня і вчитися протягом пів години, і тоді Ребе сказав йому наспівом маамару: «Причина того, що мудреці кажуть, що Еліягу отримав відповідь саме під час мінхи, у тому, що це час, коли світло дня світить на повну силу, — матеріальність стоїть на повну силу, коли її ламають і віддають Святому, благословенний Він, тоді...» (Ребе зупинився на слові «тоді» (в оригіналі на ідиші: «із дос»).
  17. ^ Коли він хотів перевести свого сина р. Моше з талмуд-тори, у якій той навчався і яка не була хабадською, до хабадської талмуд-тори, Ребе сказав йому наспівом нігуну маамару: «На вірш „Насичуються дерева Г-сподні, кедри ліванські, які Він насадив“ мудреці пояснюють вираз „насадив“ — Святий, благословенний Він, вирвав дерева (які вже існували), але вони були як ріжки сарани, і Святий, благословенний Він, вирвав їх і посадив у Ган Едені, і тоді їхній ріст сягає рівня „кедрів ліванських“» (цим Ребе благословив його на переведення сина до хабадської талмуд-тори)». «Га-Тамім» випуск 51 с. 11 з окремого відбитка з книжки про рава Хефера тшура Хефер Коген кислев 5784 (листопад–грудень 2023) с. 36.
  18. ^ «Запитання і відповіді з Любавицьким Ребе» קישור לאתר בית חב"ד
  19. ^ The Rebbe Speaks to Young Israel Intercollegiate Students קישור לאתר בית חב"ד
  20. ^ Р. Реувен Дунін якось пояснив, що означає «як колись, і більше від того» - «як колись» - хасид входив із трьома-чотирма записками інших, які просили їх передати, і Ребе відповідає за рахунок часу твого єхідуту; і сьогодні це теж не лише твій єхідут. «І більше від того» - 1) колись хасид входив із 3/4 записками? Сьогодні з 300/400 2) колись хасид подавав паперові записки? Сьогодні хасид подає живі записки. 3) Колись хасид входив на 3 хвилини? Сьогодні на пів години! З книжки «Ше-га-Ребе єхаєх» частина 1 у новому виданні, сторінки № 128 - 129.
  21. ^ тижневик «Бейт Мошіах», 27 сівана 5780 (19 червня 2020), сторінка 10: «Немає жодної потреби взагалі (тим паче що цим я і він ображаємо тощо всіх тих (багатьох), кого я не прийняв віч-на-віч».
  22. ^ Менахем Кахана, «Ми зробили куле і пустилися в танок», тижневик «Бейт Мошіах», 24 тевета 5784 (5 січня 2024), випуск 1392, с. 30.
  23. ^ «Ковец га-єхідут» сторінка 38.
  24. ^ «Лікут маанот кодеш» 5750, відповідь 206.
  25. ^ «Лікут маанот кодеш» 5750, відповідь 239

Повідомити про помилку на цій сторінці