Сіхот ла-ноар


«Сіхот ла-ноар» (або на їдиш «Шмуесн міт кіндер ун югнт») (або англійською TALKS AND TALES) — дитячий щомісячник, що виходив англійською мовою та їдишем зусиллями «Мерказ ле-іньоней хінух» раз на місяць починаючи з 5702 року (1941/1942).
Метою видання щомісячника було збагатити знання єврейської молоді в США єврейськими відомостями в дусі Ісраель Саба. Щомісячник містив закони, звичаї, оповідання з Талмуду й мідрашу у зв'язку з тижневими главами тощо, життєписи великих Ізраїлю та інше.
Мета листка
Внутрішнім задумом видання щомісячника було зміцнення юдаїзму і впровадження його в серце молоді всіма можливими шляхами.
Ставлення Ребе Раяца і Ребе до щомісячника
Щомісячник удостоївся особливого ставлення з боку Ребе Раяца, який багато закликав у своїх листах до необхідності поширення щомісячника [потрібне джерело].
Ребе уважно вичитував кожен новий випуск щомісячника перед виходом[1].
У 5703-5704 роках (1942–1944) у газеті публікувалася постійна рубрика з відповідями на запитання, які Ребе вирішив помістити в «Щоденний кишеньковий календар для учня».
У листі 5716 року (1955/1956)[2] Ребе пише:
З вдячністю підтверджую отримання першої брошури «Сіхот ла-ноар», і хай він буде задоволений так само, як був задоволений я, коли вийшла у світ згадана брошура.
І хай буде воля Його, щоб це стало добрим початком завоювання літератури у Святій Землі, хай буде вона відбудована й утверджена, і особливо літератури для молоді, за допомогою вчення нашого святого провідника, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, хай перебуває душа його у вищих скарбницях, бо... і ці бесіди зрештою — бажана мета їх є поширення джерел назовні, як і в усіх справах Тори й заповіді (і як сказано: «І звелів нам Г-сподь, Б-г наш, виконувати тощо, щоб боятися», а те, як прийти до любові до Нього й трепету перед Ним, — через роздуми про Його велич тощо, згідно з постановою Рамбама, що і є суттю вчення хасидуту: «Пізнай Б-га батька твого»), і Всевишній, благословенний Він, дарує йому надзвичайний успіх, і завдяки цьому додасться і в його особистих справах
Щаслива доля того, хто стоїть на чолі цієї справи
У листі 5718 року (1957/1958) Ребе пише р. Нафталі Краусу: щодо написаного ним про «Сіхот ла-ноар» — здається, йому вже було надіслано про це лист від «Мерказ ле-іньоней хінух».
І щаслива його доля, що він стоїть на чолі цієї справи, яка, без сумніву, веде до наближення сердець багатьох і багатьох синів Ізраїлю до Отця нашого небесного, до Його Тори і Його заповідей, і велич цієї справи неможливо достатньо пояснити, особливо згідно з висловом Алтер Ребе, що «Люби ближнього свого, як самого себе» — це посудина для «І люби Г-спода, Б-га твого» [адже любов до Всевишнього — це основа й корінь усіх заповідей, бо любов — основа й корінь усіх 248 заповідей-повелінь, серед яких і заповідь трепету перед Всевишнім — основа й корінь 365 заборон]
Обкладинка листка
Ребе пояснив одній людині, яким чином малюнки на обкладинці листка виражають і впроваджують у серце молоді два основоположні пункти юдаїзму:
Що юдаїзм і його практичне вираження, тобто Тора й заповідь, — це найпіднесеніші й найвищі речі в творінні. І, з іншого боку, що жодна річ і жодна реальність у світі не може існувати, не ґрунтуючись на Торі й заповіді.
І це з найбільшою ясністю показано в малюнку на обкладинці листка:
Символ скрижалей завіту на листку
Символ — з найбільшою ясністю — Тори й заповіді — це дві скрижалі завіту, і в малюнку підкреслено, що це вище за землю і також вище за небеса, які важко ясно зобразити інакше як хмарами; тому місце двох скрижалей — над хмарами, а над ними лише Творець, благословенний Він, на якого в малюнку обкладинки натякають літери «Б"Х». А під ними — земна куля, і оскільки дарування Тори відбулося на горі Синай, кулю намальовано так, що пряма лінія від літер «Б"Х» через дві скрижалі завіту дійде, відповідно, до території, де відбулося дарування Тори, — гори Синай.
І заради цього задуму три деталі (земна куля, скрижалі й літери) розташовано по діагоналі, а не одна під одною, адже тоді довелося б намалювати кулю так, як молодь зовсім не звикла, тобто сходом угору і заходом униз. І до того ж тоді на обкладинку потрапила б лише частина заселених країн, а мета ж — підкреслити, що Тора чинна в кожному місці.
Земна куля на трьох стовпах
Малюнок ґрунтується на словах Мішни[3] «На трьох речах світ стоїть: на Торі, на служінні і на добродійстві», і в малюнку на обкладинці слова Мішни наведено в їхньому простому сенсі, але, зрозуміло, кожен розуміє, що Тора, служіння і добродійство — це не матеріальні стовпи, а духовне поняття (хоча воно й виражається в реальних ділах рук людини), і кожен знає, що Тора стоїть і походить від Того, Хто дає Тору.
(І хоча Мішна вживає вислів «світ стоїть», спільний також для стояння матеріальної речі на матеріальному стовпі, попри те що її намір — духовний і внутрішній сенс цього, вона не побоюється тут жодної помилки, як видно також із того, що жоден із коментаторів Мішни не ставить питання, на чому стоять стовпи; і так само і в малюнку обкладинки, з розрізненням, немає жодного місця для помилки в сказаному)[4].
Рубрики
- «Ахуда на» — «Чи знаєте ви?», «Чому? Звідки?», кросворди, ступінчасті загадки, вікторини на різні теми, «Питає до теми й відповідає за галахою», гра слів
- «Імрот тгорот» — добірка висловів із календаря «Гайом йом»
- Великі Ізраїлю
- Роздуми
- Хасидська історія, хабадські відомості
- Єврейський календар
- «Ва-ані тфілаті»
- Пам'ятай, не забувай — календар-нагадування про закони й звичаї
- Свята Ізраїлю та його пам'ятні дати
- Єврейське знання
- Юному читачеві
- Тест на характер
- Погляд навколо світу
- Як тебе звати?
- З мідрашів мудреців
- Із чудес літер
- Машаль і німшаль
- Чудеса природи
- Жінки в історії Ізраїлю
- Оповідання з продовженням
- Хасидське оповідання
- Зразкові книжки
- «Пінат га-пеле»
- Ідеї тижневої глави
В англійському виданні та виданні на їдиш:
- Відповіді на запитання, що з'явилися в книжці «Щоденний кишеньковий календар для учня»
«Шмуесн міт кіндер ун югнт»

Спочатку серія виходила на їдиш під назвою «Шмуесн міт кіндер ун югнт». Почала виходити в 5702 році (1941/1942) і протягом 48 років виходила у вигляді щомісячного листка, що видавався щомісяця[5].
Листок редагував педагог рав Нісан Міндель, а випускав «Мерказ ле-іньоней хінух».
Ребе відповів довгим і докладним листом раву Моше-Пінхасу Кацу на його запитання про точності у випусках «Шмуесн»[6].
Видання
Їдиш
Іврит
В елулі 5716 року (1955/1956) у Святій Землі почала виходити брошура «Сіхот ла-ноар» івритом зусиллями рава Аврагама Мейзліша (мир праху його) і хасида р. Нафталі Крауса (мир праху його).
Це видання багато в чому ґрунтувалося на написаному в старих випусках «Сіхот ла-ноар» на їдиш, до яких додалися: оформлена й приємна для ока ілюстрація на першому аркуші кожної сторінки з єврейськими поняттями, пов'язаними з тижневими главами тощо; крім того, листок містив рубрику про чудеса Творця, рубрики про юдаїзм, присвячені святам, рубрику про великих Ізраїлю попередніх поколінь та інше.
Видання тривало до 5741 року (1980/1981), і всього вийшло 333 брошури. Згодом брошури було об'єднано, і вони вийшли в серії книжок.
Після того як брошури перестали виходити, вийшло кілька книжок, у які було зібрано матеріали з брошур «Сіхот ла-ноар», частково в новій редакції:
- «Свята і пам'ятні дні Ізраїлю» — за редакцією Рахелі Замір, добірка матеріалів про свята
- «Що розповів мені дідусь» — чотири томи оповідань із «Сіхот ла-ноар»
- «Чудеса природи» — добірка матеріалів із цієї рубрики в новій редакції А. Навона, 2 томи
- «Ва-ані тфілаті» (2 томи)
- «Хто, що й коли» – рубрика «Чи знаєте ви?»
Книжки їдишем
- «Дерцейл мір а майсе» – вибрані оповідання із «Сіхот ла-ноар» на їдиш (4 томи)
- «Вер, вос, во, вен» – «Хто, що й коли» – рубрика «Чи знаєте ви?» із «Сіхот ла-ноар» на їдиш
У 5764 році (2003/2004) р. Ліор Еліягу з Кфар-Хабада взяв на себе випуск щомісячника в оновленому вигляді шляхом добору матеріалу з випусків, що виходили раніше, з кольоровим друком і новим набором. У цих межах встигли вийти два томи, і видання припинилося внаслідок трагічної загибелі ініціатора в дорожній аварії.
У 5785 році (2024/2025) почали випускати рубрику «Пінат га-пеле» «Вундер вінкл» — а святою мовою «Ма ніштана – Curiosity Corner (Пінат га-сакранут)» — художника Міхаеля Шварца в новому розфарбуванні за допомогою штучного інтелекту[7].
Італійська
Після приїзду рава Гершона-Мендла Гареліка до Італії як шаліаха Ребе він почав підтримувати зв'язок із секретаріатом Ребе щодо перекладу брошур італійською. 2 адара I 5719 року (10 лютого 1959) він отримав кілька загальних вказівок щодо друку: залишити обкладинку брошури точно такою, як вона є, окрім додавання адреси, за якою можна звернутися, щоб увійти до списку передплатників газети; надіслати на коректуру на розгляд Ребе перший примірник перекладу[8]; і перший випуск було надруковано на місяць адар II 5719 року (березень–квітень 1959) під назвою CONVERSAZIONI CON I GIOVANI.
Див. також
Зовнішні посилання
- Архів випусків на сайті HebrewBooks
- Інтерактивний покажчик статей до випусків «Сіхот ла-ноар», проєкт Хабадпедії із забезпечення доступу до змісту випусків
- Літературне завоювання — «Сіхот ла-ноар», у збірнику «У-шеавтем бе-сасон» видання «Ваад хаялей Бейт Давид» — 5779, с. 28
- Мітка: оновлені «Сіхот ла-ноар» на сайті

Примітки
- ^ Див., наприклад, с. 98 і далі (тшура Пейп 5784) — фотографії правок Ребе в одному з випусків.
- ^ «Ігрот кодеш».
- ^ Трактат «Авот» 1, 2.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 18, лист 6795. У тому листі — відповідь Ребе на пропозицію замінити малюнок на обкладинці трьома вимірами — довжиною, шириною і глибиною (coordinates), — кожен з яких символізував би один із трьох стовпів, згаданих у Мішні. І Ребе відповідає, що, окрім того що виміри можуть бути різними способами, не тільки довжина, ширина і глибина, а й сферичні виміри тощо, аби тільки їх було три, незалежних один від одного, як докладно роз'яснюється в геометрії; і більше того, для деяких цілей до них треба додати не тільки четвертий вимір — час, а й іще, — як обговорюється про це в математиці, адже вся суть вимірів у тому, що річ, яка потребує виміру, перебуває всередині них, тобто вони визначають її місце, обмежують її і вимірюють її, а не перебувають над нею тощо. Зрозуміло, усе це наводиться як зауваження, на додаток до головного — що взагалі немає місця для сказаного на обкладинці щомісячника для молоді, у якому кілька категорій [читачів] щодо знань у природознавстві, і більшість із них напевно зовсім не зрозуміють сенсу подібного малюнка, навіть з учнів середніх шкіл, і тим паче ті, хто нижче за них; і, як сказано, задум ідеї, яку передає малюнок, і його мета в тому, щоб він не потребував жодного додаткового пояснення, окрім малюнка, бо інакше він ущербний і неповний.
- ^ Огляд заснування газети та правок Ребе в ній, с. 34.
- ^ Тшура Зінгер 5766
- ^ Оновлене видання рубрики, намальованої в кімнаті Ребе
- ^ А в наступних випусках немає потреби чекати з друком до закінчення коректури.