Ар'є-Лейб Гінцбург
| Рабі Ар'є-Лейб Гінцбург | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5455 |
| Місце народження | Пінськ |
| Дата смерті | 15 тамуза 5545 (23 червня 1785) |
| Місце поховання | єврейський цвинтар у Меці |
| Країна | Франція[В] |
| Місце діяльності | Литва, Франція |
| Рід діяльності | Рабин, рош-єшива |
| Посада | засновник єшиви в Мінську, рабин Воложина, рабин, голова рабинського суду та голова єшиви в Меці |
| Учні | Рафаель га-Коген Кац (Гамбургер), Єгошуа Цейтлін зі Шклова, Хаїм із Воложина та інші |
| Сім'я | |
| Батько | рабі Ашер, рабин Мінська |
| Діти | рабі Ашер, рабі Єгуда, рабі Вольф |
Рабі Ар'є-Лейб Гінцбург (якого називають також «Шаагат ар'є» за назвою його книги) (5455 – 5545) — один із великих мудреців Литви і Франції, рабин і посек, один із видатних ахаронім. Прославився особливо своїми працями «Шаагат ар'є» і «Турей евен».
Біографія
Рабі Ар'є-Лейб народився в рабі Ашера, рабина міста Мінська. Його дідом був рабі Лейб, якого прозвали «Бааль га-Тосафот»[1]. Ще в юності він прославився як дивовижний ілуй. У його отроцтві його батька було призначено головою рабинського суду Мінської округи, і він допомагав йому в справах рабинату.
У 5490-ті роки[2] заснував у Мінську єшиву гдола, в якій викладав методом пілпуля і хілукім[3]. Рабин міста Мінська рабі Єхіель Гейльперін[4] рішуче виступав проти методу рабі Ар'є-Лейба, який викладав шляхом пілпуля[5], унаслідок цього 5502 року (1741/1742) рабі Ар'є-Лейб залишив керівництво єшивою і призначив свого учня рабі Рафаеля Каца[6] на своє місце[7], а сам допомагав батькові в справах його рабинату.
5511 року (1750/1751) помер його батько, і його місце посів його брат рабі Аврагам. Рабі Ар'є-Лейб переїхав до Воложина, де заснував єшиву[3] для обраних учнів і був призначений рабином. Через свою велику непоступливість він посварився з керівниками громади і змушений був залишити свою посаду[8] Від року видання його книги (5516) поневірявся між містами Смиловичі, Мінськ, Воложин та іншими.
5526 року (1765/1766) був запрошений обійняти посаду рабина, голови рабинського суду і голови єшиви в Меці (на півночі Франції). Розповідають[потрібне джерело], що рабинат у Меці було запропоновано йому у віці сімдесяти років, і мешканці міста побоювалися прийняти такого літнього рабина, а рабі Ар'є-Лейб пообіцяв їм, що прослужить у їхньому місті багато років, і справді, він помер там приблизно після двадцяти років рабинату, маючи близько дев'яноста років.
Більшу частину своїх днів був бідним.
Рабі Ар'є-Лейб помер 15 тамуза 5545 (23 червня 1785) у місті Меці у Франції і був похований на єврейському кладовищі міста.
Його геніальність і метод навчання
Рабі Ар'є-Лейб дивовижно знав Шас. У листі рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона до свого сина, Ребе[9], він пише, що має переказ від свого батька, який чув від Ребе Магараша, що рабі Ар'є-Лейб завершив Шас тисячу разів. При хасидських дворах ставилися до цієї розповіді як до заохочення до навчання або як до порівняння з глибшим і повільнішим вивченням[10]. Його книги почасти розкривають його величезну ерудицію, і в схваленнях до його книги «Шаагат ар'є» пишуть про нього багато похвал у цьому відношенні.
Його метод викладання в єшиві був шляхом пілпуля. Проте у винесенні галахічних рішень він міркував лише на підставі доказів із Гемари, у рідкісних випадках наводить також докази зі слів рішонім. У своїй єшиві в Мінську він викладав методом пілпуля і хілукім і навіть змушений був піти через суперечку з рабином міста, р. Єхіелем Гейльперіном, автором «Седер га-дорот», який виступав за вивчення шляхом простого змісту й ерудиції. Разом із тим він був одним із великих противників шляху пілпуля, поширеного в той період, і подібно до Гра, який діяв після нього, прагнув тлумачення і винесення рішень згідно з простим змістом джерел. Він не включив до своїх книг пілпулі, що виголошувалися в єшиві для загострення розуму учнів, про які сказав: «Бо все понесе вітер, це лише марнота й гонитва за вітром»[11]
Він не боїться сперечатися з рішонім у тлумаченні слів Гемари, якщо їхня думка не видається йому правильною, і у винесенні галахічних рішень теж постановляє за своєю думкою проти рішонім. До слів ахаронім, що передували йому, він зовсім не звертається.
Був відомий своєю великою непоступливістю, і коли йому видавалося, що щось слід дозволити, він зовсім не боявся цього, навіть якщо це проти думки всіх поскім, які в цьому суворішають.
Був у нього улюблений вислів[12]: «Велика заслуга — зрозуміти глибину слів Тосафот. Дуже велика заслуга — зрозуміти глибину слів Раші».
Його праці
«Шаагат ар'є»
Його головна і найвідоміша праця — його книга респонсів «Шаагат ар'є». Ця книга містить 108 розділів респонсів, головно з частини «Орах хаїм» «Шулхан аруху», проте вона не впорядкована за порядком «Шулхан аруху». Цю свою книгу він надрукував 5516 року (1755/1756) у місті Франкфурті-на-Одері, і вона отримала захоплені схвалення від місцевих рабинів, які не знали автора.
Запитання в книзі поставлено самим автором, і вони призначені для того, щоб відкрити широке обговорення з Тори. Відповіді ґрунтуються головно на словах Гемари, а іноді й на словах рішонім (особливо Раші й Тосафот).
5593 року (1832/1833) рабі Моше-Ар'є-Лейб бен рабі Єгошуа з Вільни надрукував третє видання книги в місті Славуті; наприкінці книги він додав працю під назвою «Кунтрес ахарон», що містить примітки й пояснення до слів «Шаагат ар'є», зібрані зі слів великих мужів Ізраїлю наступних поколінь, а також від самого упорядника.
Книгу було прийнято в єврейській діаспорі з великим піднесенням, і чимало великих мужів Ізраїлю постійно згадують її у своїх книгах[13]. Книга є однією з основних у світі поглибленого вивчення.
5634 року (1873/1874) у Вільні вийшла друком книга «Респонси „Шаагат ар'є“ — нові», до якої увійшли 33 нові респонси, не надруковані в першій частині; ці респонси збереглися в його сина, який додав до них примітки, і були надруковані равом Шмуелем-Хаїмом Айштейном.
Інші його книги
- «Турей евен», хідушім до трьох трактатів: Рош га-Шана, Хагіга і Мегіла.
- «Гвурот арі», хідушім до трьох трактатів: Тааніт, Йома і Макот.
Ставлення наших Ребе до нього
Ребе Цемах Цедек у своїх книгах постійно посилається на його книгу «Шаагат ар'є», а одного разу навіть пише про нього, розв'язуючи його складне питання[14]: «І хоча хто я такий, щоб відповідати гаонові „Шаагат ар'є“, бо тремтить усе тіло моє від його пілпулів, і весь Шас перед ним, як накритий стіл».
Ребе багато посилався на нього[15]. Особливого разу Ребе висловився на єхідуті
І оскільки потрібно займатися також поширенням джерел, то й для цього треба вміти вивчати багато Тори. Адже коли їдуть у шліхут від «Мерказ ле-іньяней хінух» і, приїхавши до міста, заходять поговорити з рабином, — якщо на нього справлять враження їхні знання у вивченні нігле, він допоможе їм поширювати хасидут.
- Для цього треба добре знати «Тосафот», «Шаагат ар'є» та інше (Ребе згадав ще кілька книг), а якщо ні — спричиняють осквернення Імені Всевишнього і зводять наклеп (не доведи Б-же) на провідників хасидуту (Бешта, рава Магіда, Алтер Ребе, і далі й далі аж до його святості мого тестя, Адмора)
— Єхідут рава Меїра-Цві Грузмана, тішрей 5727 (вересень–жовтень 1966). Надруковано в «Тшурі Грузман» — 21 сівана 5779 (24 червня 2019), а в дещо іншій версії — у тижневику «Кфар-Хабад», випуск 668, с. 19.
Родина
- Його син рабі Ашер був рабином міста Карлсруе, і його батько свідчив про нього, коли тому було 18 років, що той перевершує його своєю геніальністю[16].
- Його син рабі Єгуда.
- Його син рабі Вольф.
Деякі з його учнів
- Рабі Рафаель га-Коген Кац (Гамбургер).
- Рабі Єгошуа Цейтлін зі Шклова.
- Рабі Хаїм з Воложина.
Додаткова література
- «Рабейну га-Шаагат ар'є — хаяв ве-торато» — рав Шмуель Єрушалмі, Єрусалим, 5751.
Зовнішні посилання
- «Р. Ар'є-Лейб бен р. Ашер (автор „Шаагат ар'є”)», у: Дов Ліпец (головний редактор), Натан Горен [та інші] (редакція), «Ягадут Літа», том 3, книга 1: «Особистості», Тель-Авів: «Ам га-сефер», 5727, с. 31
- Нотатка про ставлення Ребе до нього — рав Мордехай-Менаше Лауфер.
- Його книжки
- Респонси «Шаагат ар'є», варшавське видання, 5629, на сайті HebrewBooks
- «Гвурот арі» до трактатів Тааніт, Йома і Макот, на сайті HebrewBooks
- «Турей евен» до трактатів Рош га-Шана, Мегіла і Хагіга, на сайті HebrewBooks.
Примітки
- ^ Його так прозвали за гостроту розуму та вченість.
- ^ Деякі кажуть — 5493 («Енциклопедія ле-толдот гдолей Ісраель», т. 1, у статті про нього).
- ^ 1 2 На титульному аркуші його книги «Шаагат ар'є» написано, що його називають «рабі Лейб, голова єшиви».
- ^ 5420 – 5507, автор книги «Седер га-дорот». Про його рабинат у Мінську див. також «Сефер га-зіхронот», розділ 101.
- ^ Див. про все це в книзі «Сарей га-меа», т. 1, розд. 6. І див. також у «Сефер га-зіхронот» там само, що під час зведення рабі Єхіеля в рабини міста Мінська великі знавці Тори міста виголошували слова Тори протягом семи днів, і тоді виявилися два методи вивчення — пілпуль і логіка, і там не пояснено, якого методу дотримувався сам рабі Єхіель. З іншого боку, там само розповідається про особливий пілпуль, який він виголошував двічі на рік. Також і рабі Ар'є-Лейб не дотримувався шляху пілпуля як методу винесення рішень і виступав проти цього (як можна переконатися з його книги «Шаагат ар'є», у якій він тримається сильних доказів із Шасу). У передмові до своєї книги «Шаагат ар'є» він пише, що всіх своїх пілпулів не записав до книги, «бо все — марнота й гонитва за вітром» (хоча й намагається, щоб вони були близькі до істини). Його суперечка з рабі Єхіелем була про те, яким має бути вивчення в єшиві — шляхом пілпуля (рабі Ар'є-Лейб) чи шляхом простого змісту й ерудиції (рабі Єхіель). Отже, у цьому причина того, що й сам рабі Єхіель виголошував пілпулі, а з іншого боку, зрозуміло відповідно до цього, чому це було лише двічі на рік і лише для найгеніальніших учнів.
- ^ 5483 – 5564, рабин громад Альтона-Гамбург-Вандсбек і автор респонсів «Ве-шав га-Коген» та ін.
- ^ «Зехер цадик», с. 94.
- ^ «Енциклопедія ле-толдот гдолей Ісраель», т. 1, у статті про нього.
- ^ «Лікутей Леві-Іцхак», с. 257. І див. також у щоденниках його батька, рабі Баруха-Шнеура, під датою 20 адара 5675 (6 березня 1915).
- ^ На сайті рава Іцхака Гінзбурга розповідає [www.malchuty.org/2011-01-20-01-37-36/-q/939-q-q-q-q-.html про порівняння тисячі разів «Шаагат ар'є» з шістнадцятьма разами Алтер Ребе]. І див. також у «Лікутей Леві-Іцхак» там само.
- ^ «Сарей га-меа», т. 1, розд. 6
- ^ Доповнення до «Сефер га-зіхронот» святою мовою, т. 1, із записів Ребе Раяца.
- ^ «Мінхат хінух», а також «Хатам софер», Хіда у своїй книзі «Шем га-гдолім» (розділ «Сфарім», стаття «Шаагат ар'є») та ін. І див. нижче в розділі «Ставлення наших Ребе до нього».
- ^ Респонси «Цемах Цедек», «Орах хаїм», розділ 71.
- ^ Див. зазначене в нотатці рава Мордехая-Менаше Лауфера в розділі «Зовнішні посилання».
- ^ Передмова рабі Гдальї з Меца (учня рабі Ар'є-Лейба) до книги «Гвурот арі».
Код особи: № 1740247600