Перейти до вмісту

Свята мова

Матеріал з Хабадпедії

Лашон га-кодеш — це мова Святого, благословенний Він, і за її допомогою Він створив світ і звів до створінь Б-жественну життєву силу.

Від часу створення світу все людство говорило святою мовою, аж до подій Вавилонської вежі, унаслідок яких Всевишній змішав мову всієї землі.

Суть мови

Мова складається з літер Тори, які — з Небес, і їх називають святою мовою, оскільки вони походять із рівня Вищої святості. На відміну від цього, є мови, які називаються «умовними мовами», що складаються з літер чужоземної мови, створених людьми, і це буденна мова — чужоземна мова.

Використання святої мови

Наші Ребе, провідники поколінь, протестували проти використання святої мови для буденних справ і дозволяли користуватися цією мовою тільки для святих потреб[1]. Крім того, Ребе Рашаб застерігав, що вивчення івриту дітьми викликає холодність у їхньому ставленні до вивчення святих предметів і завдає шкоди благоговінню перед книгами, написаними святою мовою, яка стає мовою, як усі мови[2]. Ребе Раяц пише також від імені Ребе Рашаба, що в одному зі своїх святих листів про мовлення святою мовою він доводить на підставі Тори, у відкритій і в таємній її частині, що говорити святою мовою про буденні справи заборонено, і далі у своїх словах каже: подумайте, адже мовою, якою Святий, благословенний Він, сказав «Я — Г-сподь, Б-г твій», люди говоритимуть усілякі мерзенні й заборонені речі.[3]

Ребе Раяц писав, що оскільки в нову єврейську мову ввели чужі слова, виходить, що вона не є святою мовою, і на неї не поширюється заборона говорити святою мовою про буденне[4]. В іншому місці він висловився про цю мову: «Я не називаю її святою мовою, бо вона стала цілком буденною через те, що нею говорять і про мерзоти, скверну і гидоту»[5]. З певної нагоди Ребе процитував це, але додав, що «проте є безліч слів, корінь яких — зі святої мови», і тому до неї можна ставитися як до «мови, що належить і близька до святої мови»[6].

У святій сіхі 19 кислева 5734 (14 грудня 1973)[7] Ребе говорив про те, що військові (це було в період війни Йом Кіпуру) вимагають, щоб їм дали духовність, тільки називають це словом «морал». Ребе сказав: ""Я не знаю, як спалахнула ця «епідемія». Зазвичай там [= в Ерец-Ісраель] ретельно стежать за тим, щоб використовувати назви саме зі святої мови. Але останнім часом спалахнула «епідемія», що для низки «термінів» — як їх там називають — треба вибирати саме назву з мов народів світу, і тому це називають «морал»[8]. Яка потреба в назві з мови народів світу?! — можна сказати «настрій», «сила духу», «віра в Б-га», «упевненість»; але цьому дали назву — «морал». І оскільки «ама давар» кажуть «морал», тому і я кажу «морал»"".

Див. також

Зовнішні посилання


Мови

Їдиш • Англійська • Арамейська • Російська • Лашон га-кодеш • Іврит • Французька • (Таргум)

Примітки

  1. ^ Див. «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, частина 2, с. 482 і с. 816. «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 2, с. 340. Частина 10, с. 425.
  2. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, там само.
  3. ^ «Ігрот кодеш», том 14
  4. ^ «Лікутей дібурім», частина 3, аркуш 419, кінець сторони а.
  5. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 3, с. 560.
  6. ^ У зв'язку з вимовою слова холодильник різними мовами — сіха суботи тижневої глави «Ваїшлах» 5745, розділ 16 («Гітваадуйот 5745», ч. 2, сторінка 806).
  7. ^ https://www.lahak.org/templates/lahak/article_cdo/aid/4947073/jewish/-.htm. (Сіха 19 кислева 5734 (14 грудня 1973), пункт 14, с. 18)
  8. ^ «Морал» — не слово святої мови. Спочатку воно з французької: moral – позитивність; першоджерело — латинське mōrālis – моральний.
Упоминается также в статьях «Лекудеш», «Сімдесят мов».

Повідомити про помилку на цій сторінці