Перейти до вмісту

Овадья Йосеф

Матеріал з Хабадпедії
Рав Овадья Йосеф
Основна інформація
Ім'я в оригіналіעובדיה יוסף[В]
Відомий якРішон ле-Ціон, Маран
Дата народження11 тішрея 5681 (23 вересня 1920)
Місце народженняБагдад, Ірак
Дата смерті3 хешвана 5774 (7 жовтня 2013)
Місце смертіЄрусалим, Ізраїль
Місце похованнякладовище «Сангедрія»[В]
КраїнаІзраїль[В]
Місце проживанняЄрусалим
Місце діяльностіПетах-Тіква, Тель-Авів, Єрусалим
НалежністьСефардські рабини
Рід діяльностірабин, Посек, Даян[В]
Освітаєшива «Порат Йосеф»
ПосадаРішон-ле-Ціон і головний сефардський рабин Ізраїлю, головний рабин Тель-Авіва, голова рабинського суду в Єгипті, член Великого рабинського суду, духовний лідер партії ШАС, та інші
Інші посадиРабин, голова мережі єшив «Порат Йосеф» у Землі Ізраїлю і голова Ради мудреців Тори ШАС
ПраціДив. далі
Сім'я
БатькоЯаков Овадья
МатиДжорджія
ДружинаМаргаліт, дочка р. Аврагама Фаталя
ДітиЯаков Йосеф, Аврагам Йосеф, Іцхак Йосеф, Давід Йосеф, Моше Йосеф, та інші
Родовід
Нагороди
Премія Ізраїлю[В]
Медіафайли у Вікісховищі

Рав Овадья Йосеф (11 тішрея 5681 (23 вересня 1920) — 3 хешвана 5774 (7 жовтня 2013)) — Рішон ле-Ціон і головний рабин Ізраїлю, видатний лідер і посек сефардського єврейства нашого часу, окраса Ізраїлю, сефардського єврейства і східних громад. У сефардській громаді його називають титулом «Маран»[1]. Листувався з Ребе. Був у близьких стосунках із низкою визначних рабинів Хабаду і підтримував діяльність установ Хабаду та шлухім Ребе.

Біографія

Рав Овадья Йосеф народився 11 тішрея 5681 року (23 вересня 1920) в Багдаді, Ірак, у батька, р. Яакова Овадьї, і матері, Джорджії. У 5684 році (1923/1924) його родина піднялася до Святої Землі і оселилася в Єрусалимі, де він ріс разом зі своїми братами і сестрами: Агароном, Шошаною, Естер, Еліягу, Маргаліт, Наїмом Овадьєю[2] і Аврагамом Овадьєю[3] . У юності навчався в єшиві «Порат Йосеф», де вирізнявся своїми геніальними здібностями.

У 5704 році (1943/1944) одружився з Маргаліт, дочкою р. Аврагама Фаталя. У 5705-5707 роках (1944–1947) служив даяном у рабинському суді сефардської «Еда гаредіт». У 5707-5710 роках (1946–1950) служив головою рабинського суду в Єгипті.

Після повернення до Країни почав служити даяном в окружному рабинському суді в Петах-Тікві; у 5725-5728 роках (1964–1968) служив даяном в окружному рабинському суді в Єрусалимі, а в 5725 році (1964/1965) став членом Великого рабинського суду. У 5729 році (1968/1969) був обраний головним рабином Тель-Авіва.

У хешвані 5733 року (1972/1973) був обраний головним сефардським рабином поряд з равом Шломо Гореном, що служив головним ашкеназьким рабином. В іярі 5743 року (1982/1983) його каденція головного рабина завершилася. У 5744 році (1983/1984) заснував партію ШАС і став її духовним лідером. З роками, завдяки своїм численним постановам, а також своїй громадській силі, став лідером значної частини сефардської громади.

Кінець життя

В останні роки життя його здоров'я було слабким і нестабільним; у свято Сукот 5774 року (19 вересня 2013) рава Йосефа було госпіталізовано до лікарні «Гадаса Ейн-Керем» в Єрусалимі у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, і родина додала йому ім'я «Хаїм» як сгулу для довголіття. 3 хешвана 5774 року (7 жовтня 2013) він пішов з життя.

Зв'язок з хасидутом і Хабадом

Рав Йосеф з рабинами Хабаду (5773)
Під час візиту до закладів Хабаду в Мілані
Рав Овадья Йосеф під час візиту до закладів Хабаду в Кір'ят-Гаті

Його син, рав Яаков Йосеф, свідчив[4], що «в батька є повага і захоплення хасидутом, і він використовує слова хасидуту у своїх бесідах у Шабат». Його син, рав Іцхак Йосеф, свідчив, що «коли батько говорив про Адмора, усе було з повагою»[5].

Ще в юні роки він був пов'язаний з хасидами Хабаду і мав з ними дружні стосунки. Серед іншого, він посилав своїх дітей до вечірньої єшиви в Шикун Хабад у Єрусалимі, якою керував рав Нафталі Рот[6] і діяльність якої йшла в дусі хасидуту і у світлі вказівок Ребе; багато допомагав діяльності «Центру порятунку дітей Ізраїлю» під керівництвом равів Азріеля-Зеліга Слоніма. У своїй щотижневій проповіді на виході Шабату, яка транслювалася в прямому ефірі в сотні точок у Країні і у світі, він кілька разів хвалив діяльність хасидів Хабаду.

У своїх книгах він постійно згадує постанови Алтер Ребе з «Шулхан арух га-Рав» та інших книг, постанови Адмора Цемах Цедека і цитує книги рава Хаїма Нае. Кілька разів посилається у своїх книгах на книгу «Танія». Також у книзі «Хазон Овадья» про закони Шабату, у законі про плавання на суднах, якими керують євреї, він наводить слова Ребе і описує його як «праведного гаона з Любавичів»[7]; рав Овадья також багато вкладав у вивчення і винесення постанов за Шут «Торат хесед» рава Шнеура-Залмана Фрадкіна, який був хасидом Хабаду, а з іншого боку, говорячи про Рогачовського гаона, хвалив його стиль, коли той навчав усно, і дивувався стилю його письма, за якого слова незрозумілі читачеві[8][9].

Кілька хасидів Хабаду вважалися наближеними до нього, наприклад рав Азріель-Зеліг Слонім, рав Хаїм Нае, рав Шимон Елітов, рав Шалом-Дов-Бер Вольпо і рав Йосеф-Яаков Накі. Також він підтримував теплі стосунки з равом Мордехаєм-Шмуелем Ашкеназі. Кілька разів він навіть сприяв просуванню рабинів — хасидів Хабаду на офіційні посади від Головного рабинату[10].

Він був серед видатних прихильників будівництва хабадської мікви і навіть вказував своїм учням будувати мікви за цим методом[11].

Епізодом, у якому виявилося його позитивне ставлення до хасидизму Хабад, був випадок, коли рав Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург у юності хотів перейти навчатися до єшиви «Томхей Тмімім», але батьки протидіяли цьому кроку, і коли рав Гінзбург звернувся до рава Овадьї, той постановив, що він може перейти, попри протидію батьків[12].

Під час уроку, який він давав у колелі в Нахалат-Гар-Хабаді в 5730-ті роки, уроку, присвяченого темі «псік рейша», рав Ашкеназі виклав метод Алтер Ребе в цьому питанні і сіху Ребе на цю тему. На місці розгорнулося глибоке обговорення Тори, як заведено в Торі, по завершенні якого рав Овадья проголосив на знак згоди: «Хто бажає чинити за методом „Рава“ — нехай чинить за ним». Після уроку рав Овадья попросив рава Ашкеназі доставити йому святу сіху Ребе на цю тему повністю, щоб він її вивчив[13].

У 5738 році (1977/1978) він надіслав листа мешканцям Холона, у якому рекомендує віддавати дітей до школи Хабаду, «щоб вони виховувалися згідно з традицією Ісраеля-Саба»[14].

У листі від 26 ава 5739 року (19 серпня 1979) він попросив рава Залмана-Нехемью Гольдберга передати листа «знаменитому праведникові, славі й окрасі покоління, його святості, нашому вчителеві раву рабі Менахему-Мендлу Шнеєрсону шліта, Адморові з Любавичів», щоб той помолився за його невістку, дружину рава Яакова Йосефа, яка перебувала тоді в лікарні[15].

Перед другим завершенням вивчення Рамбама секретар рава зателефонував раву Товії Блою, одному з організаторів завершення, і висловив бажання рава взяти участь в урочистості завершення, причому це робилося з його власної ініціативи[16]; і він справді взяв участь у завершенні вивчення Рамбама в Реховоті — про важливість цієї постанови.

Його листи до Ребе

а. У місяці нісані 5716 року (1955/1956) він надіслав Ребе через рава Азріеля-Зеліга Слоніма свої книги «Ябіа омер» (2 частини) і «Хазон Овадья», доклавши до них такого листа:

Благословен Всевишній. Четвер, 3 нісана 5716 року (15 березня 1956). Його честі, святому Адморові з Любавичів шліта. Після привітання його святості! Надсилаю йому свої книги: «Хазон Овадья» про порядок пасхальної ночі і респонси «Ябіа омер» у двох частинах, за чотирма частинами «Шулхан аруху», і буду дуже радий, якщо його святість напише мені зауваження і міркування до слів Тори і свою святу думку про книги.

Книги я відправив через рава гаона рабі Азріеля-Зеліга Слоніма шліта, директора Колелю Хабад в Єрусалимі. І зі своєї доброти він узяв на себе турботу про відправлення книг. Дяка Всевишньому, благословен Він, у мене є ще в рукописах удвічі більше від того, що вже надруковано, і я сподіваюся, що з допомогою Всевишнього, благословен Він, зможу покрити борги, що лежать на мені за надруковані книги, і тоді зможу з допомогою Всевишнього продовжити друкування ще подібних книг, щоб звеличити і прославити Тору, бо вони — наше життя і довгота наших днів. І цим вітаю його святість, з благословенням кошерного і радісного свята. З усією повагою і шаною. Овадья Йосеф, сефарді таор

Вітальний лист, який рав Йосеф надіслав Ребе в 5732 році (1971/1972)

б. До 11 нісана 5732 року (26 березня 1972), сімдесятого дня народження Ребе, рав Овадья надіслав Ребе особливого листа, у якому привітав його з наближенням дня народження:

З Б-жою допомогою. 6 нісана 5732 року (21 березня 1972). Нехай удостоїтеся ви багатьох приємних і добрих років.

До честі улюбленця Всевишнього і улюбленця нашої душі, рава, гаона, праведника, сина святих, ерелім і таршишім. Слави й окраси покоління, правого стовпа, могутнього молота, що приводить багатьох до заслуги, з яким сила і мудрість і з яким перебуває світло, його святості, нашого вчителя рава рабі Менахема-Мендла Шнеєрсона шліта, Адмора з Любавичів, — нехай продовжить Всевишній його дні й роки до приходу праведного визволителя, амінь.

Зраділо серце моє і звеселилася душа моя, коли я почув, що його превосходительство гаон досяг сивини для довгих добрих днів. І оперезав мене радістю. І вважаю за честь від усього серця благословити його, щоб він удостоївся ще довгих днів і добрих років у благові і в приємності й продовжував свої великі й піднесені діяння. І нехай справдиться на ньому: «Ще в старості будуть плідні, соковиті й свіжі будуть», і «Ті, що надіються на Г-спода, оновлять силу, піднімуть крила, як орли». Щаслива його доля і яка приємна його частка, що удостоївся бути з тих, хто приводить багатьох до праведності в цьому осиротілому поколінні; але не сирота покоління, у якому перебуває його превосходительство гаон, і про нього буде сказано: «І розумні сяятимуть, як сяйво небозводу, і ті, що приводять багатьох до праведності, — як зорі, навіки віків».

Всевишній, благословен Він, нехай дасть йому силу і міць, міцне здоров'я і чудове світло, життя добре, довге і впорядковане, і святі очі нехай побачать прихід праведного визволителя, ось Мошіах для Ізраїлю; зрадіє Яаков, звеселиться Ізраїль, амінь і амінь. З благословенням кошерного і радісного свята і всього доброго. І з шаною Тори — той, хто вітає його превосходительство гаона і його Тору в усі дні.

— Надруковано в «Книзі благословень до сімдесятого року», що зберігається в Бібліотеці Ребе. Наводиться також тут

в. У 5743 році (1982/1983), в останній рік своєї каденції як «Рішон ле-Ціона», він написав Ребе з приводу репатріантів з Ефіопії; ось текст його листа:

Благословен Всевишній, Єрусалим. 3 менахем-ава 5743 року (13 липня 1983). Його превосходительству, гаонові Ізраїлю, славі й окрасі покоління, Адморові з Любавичів рабі Менахему-Мендлу Шнеєрсону шліта.

Після побажання життя, миру і всього доброго, села. Звертаюся до його святості шліта з проханням про наших братів фалашів, про яких, як відомо, написав Радбаз (закони шлюбу, розділ 8), що вони, без сумніву, з коліна Дана, і лише тому, що серед них не було мудреців зі знавців переказу, вони дотримувалися простого сенсу Писань, і закон їхній — як у дитини, взятої в полон серед народів, і закон їхній — як у євреїв, яких ми зобов'язані викупити і зберегти їм життя і т. д. І так написав його учень Магарікаш у примітках «Ерех лехем» до «Йоре деа» (розділ 158). І так написали ще багато хто з великих Ізраїлю. Понад десять років тому я опублікував заяву про фалашів на підставі вищезгаданих посеків, і також влада Держави Ізраїль дослухалася до мого заклику, і ми постаралися підняти сотні й тисячі фалашів до Держави Ізраїль і врятувати їх від винищення і загибелі. І над більшою їх частиною за моєю вказівкою було здійснено видобуття краплі крові союзу і занурення заради юдаїзму — зі строгості, після прийняття заповідей перед трьома, як належить. «Від старців я набираюся розуму» — це гаони Ізраїлю, що були до мене.

Однак ось біда: хоча фалаші готові вчити і виконувати всі заповіді святої Тори згідно з переказом наших мудреців — Шабат, кашрут, чистоту сімейного життя і т. д., — однак установи абсорбції в Державі Ізраїль, багато інструкторів яких світські й такі, що скинули ярмо, утримуються від того, щоб передати освячені цінності народу Ізраїлю і зробити їх спадщиною наших братів фалашів, що прагнуть слова Г-спода. І багато разів, коли я ходив до них в установи абсорбції, а також коли вони приходили до мене в Єрусалим, я говорив з ними (через перекладача з громади фалашів, який удостоївся навчатися в наших єшивах) про дотримання заповідей Тори згідно з нашим переказом, і вони прийняли мої слова з великим піднесенням; але, на велике наше засмучення, нам бракує вірних робочих рук, які прийшли б навчати їх Тори і знання, перш ніж вони розсіються по всій Країні; і як же болітиме і тужитиме наше серце за цілою громадою, народом уцілілих від меча, якій, хай Б-г боронить, загрожує потрапити до рук світських, що підбурюють проти нашої святої Тори. І немає того, хто шукає, і немає того, хто питає.

Тому я благаю мого пана, гаона Ізраїлю і його славу шліта вказати своїй пастві, хасидам Хабаду у Святій Землі, щоб вони доклали зусиль до наближення наших братів фалашів до скелі, з якої вони висічені, як і інших колін Ізраїлю, і виховували їх у виконанні заповідей Тори, і заохочували їх виховувати своїх дітей у закладах Тори в Ізраїлі. «І якщо видобудеш дорогоцінне з нікчемного, будеш як уста Мої», і заслуга багатьох залежить від нього. І нехай буде воля, щоб справдилося на ньому: «Дні до днів царя додай, роки його — як у роді й роді». І очі наші нехай побачать, як прийде до Сіону визволитель, незабаром, у наші дні, амінь, і справдиться на нас: «І наповниться земля знанням Г-спода». І удостоїмося побачити втіху Сіону і Єрусалима, амінь. З шаною Тори і з усією належною повагою

.

Слід зазначити, що, як відомо, думка Ребе щодо питання ефіопів цілком відрізняється від думки рава Йосефа [17].

Відгуки Ребе

Лист Ребе до нього

27 нісана 5716 року (8 квітня 1956) Ребе написав особливого святого листа[18] у відповідь на листа рава Овадьї разом із надісланими книгами :

«Благословен Всевишній. 27 нісана 5716 року (8 квітня 1956), Бруклін. Раву гаонові, богобоязливій людині, що веде справи чесно, чия справа — справа Небес, нашому вчителеві раву Овадьї шліта. Мир і благословення! Підтверджую отримання його листа, а потім і книг, і мені було приємно прочитати в листі мого родича, рава-хасида, богобоязливої людини, що веде справи чесно, займається громадськими потребами, зробив багато, нашого вчителя рава Азріеля-Зеліга Слоніма шліта, що ваша честь отримав натомість книги хасидуту. І, безсумнівно, встановить у них урок вивчення, як належить, особливо в ці наші покоління, про які Арізаль звістив, що є заповідь розкрити цю мудрість (див. „Ігерет га-кодеш“ нашого Алтер Ребе, розділ 26, с. 142б), і це тим більше і з доводу від легкого до важкого, виходячи із закону нашої Тори („Мордехай“, наведено як галаха в „Шулхан арусі“, „Хошен мішпат“, розділ 292, пункт 20) про книги, віддані на зберігання, і тим більше і тим більше — коли вони його власні. Як заведено в мене у справах любові, подібних до цієї, я зробив кілька зауважень на полях, гортаючи сторінки поспіхом, відповідно до того, що дозволив час, і як сказали наші мудреці, благословенної пам'яті, на вірш „Ет ваев бе-суфа“. З благословенням».

У листі, який Ребе в той самий період надіслав р. Азріелю-Зелігу Слоніму, через якого рав Овадья надіслав свої книги (як зазначено вище), Ребе підтверджує отримання книг «хахама Овадьї, хай живе він».

Різні послання від Ребе

У місяці теветі 5733 року (1972/1973) Ребе надіслав до рава Овадьї Йосефа особливого посланця, щоб сказати йому, що очі всього Ізраїлю звернені до нього у зв'язку з нинішнім становищем — боротьбою, яку Ребе вів щодо питання цілісності народу[19].

У місяці нісані 5734 року (1973/1974) раву Ефраїму Вольфу було доручено офіційно передати раву Овадьї від секретаріату, що дивуються його планам відвідати США в той час, коли різні кола можуть зачепити його честь, і тому час зовсім не сприяє його візиту до США[20].

У 5750 році (1989/1990), коли стояла на порядку денному можливість відновлення уряду національної єдності між Пересом і Шаміром, Ребе вказав раву Йосефу-Іцхаку Гутніку спробувати запобігти цьому за будь-яку ціну. 11 іяра 5750 року (6 травня 1990) увечері Ребе передав раву Гутніку через секретаря рава Гронера, що варто відвідати рава Овадью Йосефа, лідера ШАС, створеної 6 роками раніше. Зрештою 18 сівана 5750 року (11 червня 1990) було створено вузький правий уряд, згідно з бажанням Ребе[21].

Однак у 5753 році (1992/1993), після того як ШАС увійшла до лівого уряду Рабина і рав Гутнік запитав Ребе, чи зустрічатися йому з равом Овадьєю Йосефом, Ребе вказав йому: «Відвідувати великих Ізраїлю у Святій Землі і вести пропаганду щодо цілісності Землі, і що заборонено повертати території»... А також: «Не зустрічатися з равом Овадьєю Йосефом, але з равом Кадурі — так, зустрічатися»[22].

Заохочення зв'язку з рабинами Хабаду

Після того як рав Мордехай-Шмуель Ашкеназі видав свою книгу «Марей мекомот ве-ціюнім ле-Шулхан арух Адмор га-Закен», Ребе через секретаря рава Ходакова передав список рабинів, яким рав Ашкеназі мав вручити книгу, і в цьому списку значилося ім'я рава Овадьї Йосефа. Рав Ашкеназі і рав Вольф вручили йому книгу в його кабінеті й довго розмовляли з ним про широке вчення Алтер Ребе і про велич Ребе в Торі. Вони навіть запросили його, за вказівкою Ребе, дати урок в єшиві в Кфар-Хабаді. Він справді відгукнувся на запрошення, і його урок, що відбувся в період свята Песах, був присвячений відмінності у звичаях ашкеназів і сефардів щодо вживання китнійот у Песах[23].

Також в один з 5730-х років рав Овадья дав урок у колелі аврехім у Нахалат-Гар-Хабаді; Ребе вказав раву Ашкеназі спеціально поїхати і взяти участь в уроці. Ще один випадок, що стався в рава Ашкеназі з равом Овадьєю, був, коли французький юнак написав Ребе про своє майбутнє весілля і отримав у відповідь вказівку з'ясувати чистоту походження. Відповідь Ребе дійшла до рава Ашкеназі, і після напруженого розслідування з'ясувалося, що цей юнак народився від другого шлюбу своєї матері і є питання щодо гету. Рав Ашкеназі передав заплутану справу раву Овадьї, який скликав особливий рабинський суд і власноруч написав дозвільну відповідь. Постанову рава Овадьї Йосефа, як він написав її власноруч, було терміново надіслано Ребе, який схвалив шідух і надіслав своє благословення[24].

У 5746 році (1985/1986) рав Йосеф Гехт, рабин Ейлата, надіслав раву Овадьї листа, у якому зробив зауваження щодо постанови гаона рава Овадьї про те, що хлопчик, який досяг 13 років, має в благословенні «Агават олам» у першій молитві Маарів, яку він молиться як «бар хіюва», мати намір виконати також обов'язок благословення на Тору, оскільки ранкове благословення на Тору йому не зараховується, адже тоді він промовив його не як «бар хіюва», а лише в силу заповіді виховання; і рав Гехт зауважив раву Овадьї, що Цемах Цедек виводить зі слів Рамбама, що й на неповнолітнього поширюється обов'язок вивчення Тори за законом Тори. Рав Гехт написав Ребе звіт про зміст свого листа раву Овадьї, і Ребе відповів: «Отримано, велике спасибі. Напевно повідомить, якщо буде продовження». Також Ребе зауважив щодо слів гаона рава Овадьї, що той не виконав обов'язку ранковим благословенням на Тору: «А якщо так, нехай не вчить Тору, доки не помолиться і не матиме наміру в благословенні „Агават олам“, — а в єшивах для вищезгаданих класів так не чинять».

На лист рава Шалома-Дов-Бера Вольпо, у якому той просив його схвалення для книги «Єхі га-Мелех» (а також схвалення головних рабинів — рава Мордехая Еліягу і рава Аврагама Шапіро), Ребе поцікавився результатами прохання про схвалення і написав: «Результати?!»[25].

Згадка про нього в «Лікутей сіхот»

У 5749 році (1988/1989), до тижневої глави «Шлах», вийшла щотижнева брошура «Лікутей сіхот», у якій Ребе розглядає прийняте щодо ціціт — за Арі та ін. — всередині чи ззовні і все, що з цього випливає. Ребе навів у примітці до сіхи книгу рава Овадьї такими словами[26]: «Щодо питання загалом — див. Шут „Єхаве даат“ (гаона рава Овадьї Йосефа, хай живе він), частина 2, розділ 1, і в книгах, зазначених там». Копії сіхи було відправлено до друку до того, як Ребе додав цю примітку, і за вказівкою Ребе ці копії було знищено, а сіху було негайно надруковано заново з приміткою[27].

Однак є версія, що маніхім пропустили це посилання, а Ребе вимагав його додати[28].

Також, коли Ребе редагував свою бесіду з «Пней Менахемом» [29], Ребе вказав там у примітці: «Мені вказав один мудрець на Шут „Маїм хаїм“... Шут „Бейт Ісраель“... „Ябіа омер“, ч. 1, „Орах хаїм“, кінець розділу 26».

Слова, які він сказав і написав на хвалу Ребе

а. В одній з його книг, що зберігається в бібліотеці Ребе в 770, є особиста присвята Ребе, яку рав Овадья написав власноруч; ось її текст: «Його честі, нашому видатному другові, мужеві життя, що зробив багато для Тори і для свідчення, великому знаменитому гаонові, святому світочеві, славі покоління, його святості Адморові р. Менахему-Мендлу Шнеєрсону шліта. Підноситься з великою і вірною повагою і захопленням і з шаною Тори від автора Овадьї Йосефа».

б. У 5740 році (1979/1980) він підписав «Коль коре», що приєднується до заклику Ребе щодо чистоти сімейного життя. На початку відозви написано: «Великі й світочі покоління, наші вчителі в Ерец-Ісраель, рабинські суди справедливості в прекрасному місті Єрусалимі, нехай буде він відбудований і утверджений незабаром, у наші дні, амінь, об'єднуються навколо заклику і великої відозви голови вигнання Аріеля, істинного гаона, вінця слави Ізраїлю, Ребе шліта (Адмора шліта) з Любавичів»[30].

в. У збірнику «Кавод хахамім — Атерет паз», що вийшов у 5750 році (1989/1990) у зв'язку з 87-ю річницею від дня народження Ребе, рав Овадья опублікував пілпуль власного авторства, і в передмові до пілпулю рав пише: «Ця відповідь присвячується честі слави й окраси покоління, голови вигнання Аріеля, його превосходительства, його святості Адмора з Любавичів шліта»[31].

г. Після 3 тамуза 5754 року (12 червня 1994) він виступив зі словами про образ Ребе і сказав так: «Істинний гаон в усіх галузях Тори, у відкритій і в таємній. Ця його геніальність відображається в десятках книг його вчення, що вийшли у світ.. Лідер, на голову вищий за весь народ, і удостоївся утвердити ярмо Тори по всьому всесвіту. Тисячі й десятки тисяч наших братів з дому Ізраїлю удостоїлися повернутися з повною тшувою до нашого Небесного Отця завдяки його численним посланцям, розсіяним по всьому світу, які заснували єшиви і заклади Тори і врятували багатьох від асиміляції та відступництва. Численним шанувальникам і хасидам його святості Адмора з Любавичів належить продовжувати з великою енергією і з піднесенням Тори святу роботу — наближати серця Ізраїлю до нашого Небесного Отця, і, хай Б-г боронить, не опускати рук».

ґ. 11 нісана 5772 року (3 квітня 2012) відбулося центральне завершення вивчення Рамбама у Святій Землі (силами «Цеірей Агудат Хабад») у поєднанні з відзначенням дня народження Ребе. Рав Овадья на особливій зустрічі з рабинами Хабаду[32] пообіцяв свою участь за умови дозволу свого лікаря. Крім того, під час зустрічі рав Овадья визначив Ребе як «єдиного у своєму поколінні», рівного якому не було[33]. Зрештою з технічної причини рав Овадья не прибув на захід, але надіслав через свого сина, рава Аврагама Йосефа[34], особливого листа, у якому хвалив постанову про вивчення Рамбама і її ініціатора — Ребе.

д. У шваті 5783 року (2022/2023) було оприлюднено листа рава Овадьї від елула 5746 року (вересень–жовтень 1986) раву Аврагаму Гехту, у якому він розповідає про свої зв'язки з Ребе щодо зміни закону «Хто є євреєм» і про інше. На початку листа рав Овадья називає Ребе «другом нашої душі, великим знаменитим гаоном, святим світочем, сином святих, ерелім і таршишім, славою покоління, правим стовпом, великим світилом для влади Тори, з тих, хто приводить багатьох до праведності, як зорі, і над Ізраїлем велич його, його святістю, нашим учителем Менахемом-Мендлом Шнеєрсоном шліта, Адмором з Любавичів»[35].

Його схвалення книг «Єхі га-Мелех» і «Єхі га-Мелех га-Мошіах»

Фотокопія схвалення рава Йосефа до книги «Єхі га-Мелех», а наприкінці — дозвіл надрукувати схвалення також у книзі «Єхі га-Мелех га-Мошіах»

3 хешвана 5752 року (11 жовтня 1991) рав Овадья дав схвалення книзі рава Шалома-Бера Вольпо «Єхі га-Мелех», присвяченій роз'ясненню законів про царів у Рамбама. Зміст книги полягає в тому, що коли в праведникові покоління справджуються ознаки «імовірного Мошіаха», слід прийняти його царство і визнати, що він — Мелех га-Мошіах, — визнання, що виражається в проголошенні «Єхі га-Мелех!».

Так написав рав Овадья Йосеф у схваленні книги: «Мені було представлено аркуші з хідушами Тори з книги „Єхі га-Мелех“ на Рамбама, закони про царів, — справа рук майстра, вірний саджанець, що зробив багато для Тори і для свідчення, скарбниця дорогоцінних посудин, уста його — солодкість, і весь він — жаданість. Хвала йому в зібранні хасидів, як розлита олія — ім'я його, його доводи й обґрунтування з ним.. І за добру справу кажу: нехай зміцниться сила його».

3 хешвана 5753 року (30 жовтня 1992) він дозволив надрукувати це схвалення також у книзі «Єхі га-Мелех га-Мошіах», яка є продовженням попередньої, у якій роз'яснюється, як у наше покоління справдилися в Ребе ознаки «імовірного Мошіаха», і тим самим роз'яснюється основа постанов рабинів, опублікованої в той період, у якій вони встановили, що Ребе — Мелех га-Мошіах.

Тертя

У 5732 році (1971/1972) равом і його наближеними, ще до того, як він став головним рабином, було чинено політичний тиск з метою змінити закон про вибори головних рабинів і встановити, що строк повноважень головних рабинів триватиме лише десять років, а потім їм доведеться брати участь у нових виборах, щоб продовжити свою каденцію, — на відміну від порядку, що існував доти, за якого посада головного рабина була довічною. Ребе рішуче виступав проти цього процесу, за якого можна змістити чинного головного рабина[36]. Попри протидію Ребе, закон було ухвалено в Кнесеті, і головних рабинів змінили рав Шломо Горен і рав Овадья Йосеф; і існує відома чутка, що через це Ребе відмовився зустрітися з ним.

У 5773 році (2012/2013) рав Овадья змінив свою думку і висловився за зміну закону, згадавши думку Ребе з цього питання[37].

Коли Ребе встановив мівцо «Свічки святого Шабату», у рамках якого кожна дівчинка з віку виховання має запалювати свічки Шабату з благословенням, він постановив для своїх слухачів, що, на думку «Шулхан аруху», це благословення марне, і тому не слід так вказувати сефардкам. (Водночас інші сефардські рабини заохочували мівцо «Нешек» для дівчат, і серед них Баба Салі, Баба Меїр [38] і рав Шалом Машаш.).

У 5749–5751 роках (1988–1991) представники литовської громади намагалися залучити рава Овадью до боротьби проти хасидизму Хабад. У ті дні (після того як оприлюднили запис, на якому він висловлюється — хай збереже Милосердний — проти Ребе) рав Овадья викликав до себе додому рава Шимона Елітова і попросив його написати Ребе від його імені послання з висловленням поваги і роз'яснити від його імені, що слова, сказані ним, вирвалися в нього помилково, після того як якась людина зловмисно ввела його в оману, і що він — рав Овадья — дуже про це шкодує. Рав Овадья також назвав ім'я людини, яка ввела його в оману, і додав, що розпорядився, щоб ця людина більше не могла входити до його дому, після того як довела його до такої жахливої помилки. Рав Шимон Елітов написав тоді Ребе звіт, у якому докладно виклав зміст слів рава Овадьї[39]. За іншою версією, рабини Хабаду хотіли різко виступити проти рава Овадьї. Рав Хананья-Йосеф Айзенбах попросив відстрочки і пішов поговорити з ним, і рав Овадья вибачився, що сказав це на пуримській трапезі, після виконання заповіді бенкету[40].

У відповідь на зухвалий лист, написаний одним з лідерів литовської громади проти постанови про щоденне вивчення Рамбама, рав Овадья Йосеф написав власноруч: «Що нового в тому, що вивчають Рамбама, адже це входить у сказане „Кожен, хто вивчає галахот щодня“; просто його намір (=того литвака) — сперечатися з Хабадом»[41]. Слідом за постановою про щоденне вивчення Рамбама він почав вивчати Рамбама щодня після молитви Шахаріт [42].

Родина

  • Його зяті прославилися як знавці Тори, наставники в галахі й пайтани, а також їхні дружини, його дочки, прославилися як ініціативні й впливові жінки в багатьох галузях в Ізраїлі та за його межами.
  • Його син, рав Яаков Йосеф, був близький і пов'язаний з Ребе, багато підтримував діяльність Ребе і Хабаду і допомагав їй, і навіть підписав постанову про те, що Ребе — Мелех га-Мошіах, а деякі з його онуків навчаються в закладах Хабаду.
  • Його син, рав Аврагам Йосеф, колишній рабин міста Холона.
  • Його син, рав Іцхак Йосеф, рош-єшива «Хазон Овадья», служив головним рабином Ізраїлю. Член Ради мудреців Тори.
  • Його син, рав Давид Йосеф, Рішон ле-Ціон і головний рабин Ізраїлю, у минулому рабин кварталу Гар-Ноф в Єрусалимі'[43].
  • Його син, рав Моше Йосеф, керівник кашруту рабинського суду «Бейт Йосеф».

Усі його сини підтримують тісний зв'язок з Хабадом і допомагають шлухім Ребе в різних місцях.

Його книги

  • Шут «Ябіа омер» — головна збірка респонсів рава Йосефа (одинадцять томів). У 5769 році (2008/2009) вийшов том покажчиків до частини 10.
  • Шут «Єхаве даат» — питання і відповіді, задані раву на радіо «Коль Ісраель», а наприкінці — хідушім до трактату «Горайот» (шість томів).
  • «Хазон Овадья» — Пасхальна Агада і серія, присвячена законам свят, прозбула, жалоби, труми і маасрот, а також законам Шабату. (18 томів)
  • «Коль Синай» — збірка галахот, опублікована в щомісячнику «Коль Синай».
  • «Лівьят хен» — про закони Шабату за порядком «Шулхан аруху», основний зміст якої — заперечення на книгу «Мішна брура».
  • «Тагарат га-баїт» — три томи про закони ніди і мікв.
  • «Меор Ісраель» — два томи коментарів на Шас, включно з роз'ясненнями і хідушім до розділу Моед і трактату Брахот.
  • «Меор Ісраель» — «Таббаат га-мелех» — на «Мішне Тора» Рамбама.
  • «Меор Ісраель» — «Друшім». Збірка проповідей до свят року і до певних подій.
  • «Галіхот олам» — зауваження і заперечення на галахічну книгу «Бен Іш Хай» рава Йосефа-Хаїма з Багдада (вісім томів).
  • «Анаф ец авот» — на «Піркей авот».

Інші книги

  • «Каф га-хаїм» — рав Овадья Йосеф завершив написання книги «Каф га-хаїм» (частина 2 «Йоре деа», з розділу 119 і далі) на прохання комерсанта п. Моше Софера (Єрусалим), сина автора «Каф га-хаїм» (10 частин)[44], який заплатив йому за це винагороду найкращим чином, як належить.
  • «Маса Овадья» — книга, складена і видана інститутом «Мосад га-Рав Кук». Книга містить промови рава, виголошені протягом сорока п'яти років на зібраннях у «Мосад га-Рав Кук».
  • «Пітухей хотам» — книга покажчиків у порядку «Шулхан аруху» до всіх книг рава Овадьї Йосефа, складена Сефардським бейт-мідрашем у Нью-Йорку; на цей час вийшли дві книги: одна — закони Шабату, друга — закони забороненого і дозволеного.
  • «Мааян омер» — серія книг з короткими відповідями на усні запитання. Написані його особистим секретарем протягом 22 років, равом Єгудою Накі, 13 томів.

Додаткова література

Зовнішні посилання


Попередник:
рав Іцхак Нісім
Рішон ле-Ціон — головний сефардський рабин
7 хешвана 5733 (15 жовтня 1972) — 1 нісана 5743 (15 березня 1983)
Наступник:
рав Мордехай Еліягу
Попередній:
-
Лідер сефардської громади
19 тамуза 5758 (13 липня 1998) — 3 хешвана 5774 (7 жовтня 2013)
Наступник:
рав Шалом Коген

Примітки

  1. ^ Титул, прийнятий для «Бейт Йосефа»
  2. ^ (який, подорослішавши, вступив до ЕЦЕЛЬ і був власником бакалійної крамниці, як його батько, неподалік від вулиці Давида Єліна)
  3. ^ (який, подорослішавши, був старшим чиновником податкової оцінки в Управлінні прибуткового податку)
  4. ^ В інтерв'ю, даному тижневику «Кфар-Хабад» у 5748 році (1987/1988), випуск 313
  5. ^ На фарбрейнгені 19 кислева 5774 року (22 листопада 2013) у Кфар-Хабаді
  6. ^ З промови його сина головного рабина Іцхака Йосефа на церемонії завершення вивчення Рамбама у шваті 5774
  7. ^ Думку Ребе з цього питання рав Овадья наводить також у Шут «Єхаве даат», частина шоста, розділ 16. Також у Шут «Ябіа омер», «Орах хаїм», частина 3, розділ 8, у примітках і доповненнях на полях (примітка 1, що починається словами «Ве-аєн бе-ковец Ягділь Тора») рав Овадья наводить слова Ребе щодо наміру в молитві.
  8. ^ Згідно зі свідченням його сина, рава Іцхака Йосефа, на його уроці на виході Шабату тижневої глави «Шмот» 5784 року (2023/2024), хвилина 1:40:30.
  9. ^ Огляд книг, які були світочем для його ніг, з книги «Маадней мелех» Маран розповідає про книги, які були світочем для його ніг
  10. ^ Так було, коли рав Леві Бістрицький балотувався на посаду рабина міста Цфата. Див. інтерв'ю з равом Іцхаком Іданом у журналі «Лікрат Шабат».
  11. ^ Рав Овадья Йосеф сказав мені: будуй хабадські мікви . Так вирішив гаон рав Овадья Йосеф питання про хабадську мікву
  12. ^ Листок «Га-Хаяль»
  13. ^ Книга «Га-Рав Ашкеназі»
  14. ^ Рав Овадья: віддавати до шкіл Хабаду
  15. ^ Менді Куртес, Коли гаон рав Овадья Йосеф попросив через рава Гольдберга, благословенної пам'яті, благословення в Ребе, на сайті COL, 6 елула 5780 (26 серпня 2020) .
  16. ^ Книга «Ємей тмімім»
  17. ^ Див. «Ігрот кодеш», т. 32, с. 82–83. І див. докладно статтю «Бета Ісраель».
  18. ^ Лист не був надрукований у серії «Ігрот кодеш» і був уперше опублікований до 3 тамуза 5779 року (6 липня 2019) у газеті «Йом ле-йом» — «Листування між Ребе і равом Овадьєю». Слід зазначити, що друга сторінка листа, на якій були зауваження і міркування, написані Ребе до книг гаона рава Овадьї, до нас поки не дійшла (і, найімовірніше, не була написана, і, мабуть, у цьому причина того, що вона не була надіслана)
  19. ^ «Ємей тмімім», т. 6, с. 81
  20. ^ «Ємей тмімім», т. 6, с. 285
  21. ^ «Кфар-Хабад», випуск 1989, с. 46, з інтерв'ю з равом Гутніком
  22. ^ Відповідь від 19 адара 5753 року (12 березня 1993). «Маанот кодеш» 5753, с. 53, відповідь 73. З «тшури» Гутніка.
  23. ^ Книга «Га-Рав Ашкеназі», с. 310
  24. ^ Ребе дає своє благословення на шідух на підставі постанови рава Овадьї
  25. ^ Див. нижче його схвалення
  26. ^ Наприкінці примітки 3, надруковано в «Лікутей сіхот», т. 33, с. 95 і далі.
  27. ^ Зі слів тих, хто брав участь у підготовці сіхи до друку, щоденник р. Шнеура Гальперіна, який був одним з помічників секретаря рава Єгуди-Лейба Гронера
  28. ^ [«Щоденник одного з тмімім», с. 2: https://drive.google.com/file/d/16HeHmoBlQ13b7MjoYE5l4WhtTo6U-lPI/view]
  29. ^ «Гітваадуйот» 5744, т. 2, с. 1050
  30. ^ Рав Еляшів підписує: голова вигнання Аріеля, істинний гаон, вінець слави Ізраїлю, Ребе шліта (Адмор шліта) з Любавичів
  31. ^ Гаон рав Овадья Йосеф пише про Ребе: «Слава й окраса покоління, голова вигнання Аріеля»
  32. ^ Гаон рав Овадья Йосеф: «Прийду з радістю на завершення вивчення Рамбама .
  33. ^ Вислів, який він казав лише про Бабу Салі і про Любавицького Ребе, Мелех га-Мошіаха.
  34. ^ Колишній сефардський рабин Холона
  35. ^ Розкриття: титули, які гаон рабі Овадья Йосеф, праведної пам'яті, написав про Ребе. — col, 9 швата 5783. 31.01.2023.
  36. ^ Ребе висловився про це ще в 5721 році (1960/1961): «Не бувало такого в Ізраїлі, щоб світські й навіть просто балебатім знімали рабина з посади»- «Ігрот кодеш», т. 20, лист 7474.
  37. ^ Рав Овадья Йосеф здивував: «Хочу, щоб рав Мецгер продовжив — як постановив Любавицький Ребе». 24 сівана 5773 (02.06.2013) .
  38. ^ «Шемен сасон ме-хаверейха», ч. 1, с. 38.
  39. ^ Тшура «Ка-ашер іса га-омен ет га-йонек» — Елітов, 5778, с. 160..
  40. ^ У тшурі Блінових — 5782, с. 34, розповідається про 5749 рік: «У ті дні на вулицях шаленів вогонь жахливого розбрату, і були ті, хто щосили намагався створити враження, ніби й гаон рав Овадья, голова Ради мудреців Тори, підтримує це. Щоб спростувати ці чутки, гаон рав Овадья вирішив через рава Хананью-Йосефа Айзенбаха опублікувати тоді важливу статтю з Тори, на початку якої написав так: „Ця відповідь присвячується книзі «Мі-кавод хахамім», на честь слави й окраси покоління, голови вигнання Аріеля, його превосходительства, його святості Адмора з Любавичів шліта, з нагоди досягнення ним, з Б-жою допомогою, 87-го року. Заслуга його великих діянь з поширення Тори і чистої віри в усіх кінцях всесвіту нехай послужить йому для довгих днів і років життя в тілесному здоров'ї і чудовому світлі до приходу визволителя, незабаром, у наші дні, амінь. Овадья Йосеф“. За свідченням рава Шимона-Бен-Ціона Айзенбаха, громадські діячі Хабаду хотіли висловити протест проти слів рава Овадьї, але рав Хананья-Йосеф Айзенбах і рав Шмуель Хефер вважали, що слід уникати непотрібної війни, „адже ми й так перебуваємо в стані постійної і безперервної війни за честь учення хасидуту проти відомого кола [=литваків], і навіщо нам розширювати фронт?“. Потім рав Хананья-Йосеф Айзенбах зустрівся з равом Овадьєю і попросив його присвятити статтю з Тори в особливому збірнику, що виходить на честь Ребе. Рав Овадья відповів згодою. Він повідомив, що в нього є хідушім Тори, ще не надруковані, і вже завтра він присвятить один з них Ребе. На початку цієї статті він також додав кілька слів про гідність і дорогоцінну честь і вчення Ребе та про його діяльність в усьому світі з повернення серця Ізраїлю до їхнього Небесного Отця, і його слова посіли почесне місце в збірнику. На наступному зібранні членів «Агудат хасидей Хабад» уже було ухвалено інше рішення: опублікувати і виокремити слова рава Овадьї з Тори, які своєю появою цілком спростовують будь-яке інше висловлювання, що має протилежний сенс. («Він говорив проти Хабаду і Ребе. Усі хотіли відповісти війною. Крім однієї людини», на сайті ).
  41. ^ Шабтай Вайнтрауб, «Бе-сод сіах», Єрусалим, інститут «Бе-огалей цадікім», 5774, с. 196–197. Там наводиться фотокопія рукописного листа рава Овадьї.
  42. ^ Відповідь гаона рава Овадьї Йосефа, праведної пам'яті, тим, хто питає: «З чого раптом Рамбам?»
  43. ^ Інтерв'ю рава Давида Йосефа «Кі каров»
  44. ^ У якого він навчався на світанку свого дитинства в «Шошаним ле-Давид»
Овадья Йосеф згадується ще в 66 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1444529500

Повідомити про помилку на цій сторінці