Перейти до вмісту

Благословення когенів

Матеріал з Хабадпедії
Церемонія біркат коганім біля Західної стіни у свято Сукот 5773 (1 жовтня 2012)

Благословення когенів — одна з 248 заповідей-повелінь, покладена на когенів: благословляти народ Ізраїлю словами, записаними в Торі. Від часу зруйнування Храму Хазаль встановили проказувати його як частину тексту молитви під час повторення молитви хазаном.

Із законів заповіді

Співак Аврагам Фрід співає хабадський нігун для благословення когенів на «Телетоні», проведеному на користь Центру Хабаду в Каліфорнії

Текст благословення і джерело заповіді наведено у вірші в книзі Бемідбар:

І говорив Г-сподь до Моше так: Говори до Агарона і до його синів так: так благословляйте синів Ізраїлю, кажучи їм:

יְבָרֶכְךָ ה' וְיִשְׁמְרֶךָ:
יָאֵר ה' פָּנָיו אֵלֶיךָ וִיחֻנֶּךָּ: / Яер Гашем панав елеха ві-хунека. / Хай освітить тебе Г-сподь світлом лиця Свого і помилує тебе.
יִשָּׂא ה' פָּנָיו אֵלֶיךָ וְיָשֵׂם לְךָ שָׁלוֹם: / Іса Гашем панав елеха ве-ясем леха шалом. / Хай зверне Г-сподь лице Своє до тебе і дасть тобі мир.

І хай покладають Моє Ім'я на синів Ізраїлю, і Я благословлю їх.

— Книга Бемідбар, розділ 6, вірші 22–27

До того як текст молитви був установлений членами Синедріону, когени здіймали руки й благословляли Ізраїль у Храмі після принесення жертви тамід уранці[1].

Коли Хазаль встановлювали прийнятий сьогодні текст молитви, благословення когенів було поміщено наприкінці повторення молитви хазаном, між вісімнадцятим благословенням — «благословенням подяки» — і дев'ятнадцятим благословенням, «Сім шалом».

Згідно з галахою, коген, який перебуває в синагозі під час повторення молитви хазаном, зобов'язаний піднятися на духан і благословити громаду. Перед благословенням коген має зняти взуття[2] й обмити руки[3], і за звичаєм[4] один із левитів обмиває йому руки.

Під час благословення коген одягає таліт, покриває талітом очі й руки і простягає руки вгору, розсунувши пальці в боки[5]. Оскільки очі когена заплющені й сидур перед ним не лежить, шаліах ціббур читає перед ним благословення слово за словом, щоб він не збився[6].

Громада, присутня в синагозі під час благословення, схиляє голову в бік когенів і після закінчення кожного вірша каже «амен». Згідно зі словами Гемари[7], прийнято не дивитися на когенів, коли вони благословляють народ, і тому прийнято, що й громада покривається талітами.

Перш ніж когени починають текст благословення, вони проказують благословення зі згадуванням Імені й Царства: «Який освятив нас Своїми заповідями і повелів нам благословляти Свій народ Ізраїль з любов'ю», і тому коген, у якого є розбіжності з громадою, не має права здіймати руки й благословляти громаду.

У той час як когени наспівують три останні слова благословення, громада має звичай казати особливе «Єгі рацон», присвячене виправленню снів.

Після закінчення благословення когени повертаються назад обличчям до арон га-кодеш і просять Всевишнього, щоб Він здійснив благословення, яким вони щойно благословили народ Ізраїлю, а громада (коли таліти ще покривають їхні обличчя) проказує коротку молитву[8].

Благословення когенів у вченні хасидуту

Згідно з внутрішньою частиною Тори, коген вважається людиною хеседу[9], і тому саме йому заповідано благословляти Ізраїль.

Суть благословення когенів — притягувати світло і Б-жественний достаток із найвищих щаблів, які притягуються через благословення гладко, без жодних перешкод і затримок, силою когенів, які є людьми хеседу; і тим, що вони благословляють народ, вони притягують Б-жественні впливи навіть тому, кому вони не належать, з милості та понад вимоги закону[10]. Отже, у благословенні когенів є і перевага благословення, і перевага молитви, тобто воно притягує зі щабля, який вищий за порядок сходження, але не так, що просять знизу вгору, а у вигляді повеління згори вниз, оскільки когени благословляють як посланці Святого, благословенний Він (і в цьому самому є два способи: а) благословення по суті — благословення людини з плоті й крові, але Святий, благословенний Він, дає для цього особливу силу — «погоджується через них», — щоб це благословення було благословенням Святого, благословенний Він; б) посланництво таке, що «дія посланця відноситься до того, хто послав», тобто сила Святого, благословенний Він, поєднується з (благословенням) когена, і відповідно щабель самого когена під час благословення — вищий за порядок сходження)[11].

Ребе Раяц пише[12], що в благословенні когенів натякається на всі десять сфірот: суть самого благословення — притягнення мохін (Хохма, Біна і Даат); когени, що здіймають руки, символізують піднесення мідот (шести мідот: Хесед, Гвура, Тіферет, Нецах, Год і Єсод); і благословляють синів Ізраїлю, які, будучи синами царів, символізують сфіру Малхут.

І місцю благословення когенів у порядку молитви теж можна знайти пояснення в маамарах учення хасидуту[13]: оскільки суть благословення когенів — притягнення піднесених Б-жественних світел, для того щоб притягнути ці світла, необхідно перебувати в повному бітулі, і тому в тексті молитви встановлено проказувати благословення когенів після благословення подяки, в якому той, хто молиться, досягає настільки піднесеного щабля бітулю, що дозволяє йому притягнути піднесені світла.

У «Лікутей Тора»[14] Алтер Ребе каже, що «... але коли світло й достаток притягуються через Агарона та його нащадків після нього — когенів, що здіймають руки й благословляють народ благословенням когенів, — тоді достаток притягується швидко через усі світи без перешкоди й затримки, і зовсім не вникають у суд. І подібно до того, як пояснено про вірш[15] „Але не захотів Г-сподь, Б-г твій, слухати Білама“ тощо, — що Він не почув жодного звинувачення, і це завдяки „бо полюбив тебе“[16] тощо. І це те, що когени благословляють: „Який освятив нас Своїми заповідями і повелів нам благословляти Свій народ Ізраїль з любов'ю“. І подібним чином можна сказати пояснення вірша „Посилає Він слово Своє на землю, дуже швидко біжить мова Його“. Бо суть „посилає“ — коли достаток сходить повільно, поступово й неквапно. А „дуже швидко біжить мова Його“ — це коли достаток іде швидко, як сказано вище».

Звичаї Хабаду, пов'язані з благословенням когенів

Особливий нігун для слів благословення

Основна стаття – Хабадський нігун на благословення когенів

У хабадських хасидів прийнято супроводжувати благословення когенів (лише у свята) глибоким хасидським нігуном.

Ребе Раяц пояснює[17], що нігун символізує піднесення душ Ізраїлю вгору і притягнення Б-жественного достатку вниз.

У кожному вірші нігун починається рухом, що підіймається вгору, а потім продовжується й опускається вниз. Під час проказування слів Імені Б-га зовсім не співають.

Нешіат капаїм щодня

Після того як Ізраїль пішов у вигнання, укорінився звичай, що когени не піднімаються на духан, щоб проказувати благословення когенів, у будні та в суботи, а лише у свята і Йом-тов, — попри те що за основним законом заповідь благословення когенів не залежить від часу й місця.

Цьому звичаю дано багато пояснень, серед них:

  • Щоб не обтяжувати громаду і не подовжувати молитву.
  • Оскільки народ перебуває в статусі нечистих, а благословення когенів не можна проказувати без занурення[18].

Попри укорінений звичай, Алтер Ребе хотів повернути й запровадити благословення когенів щодня, і в «Шулхан арусі», який він написав, зазначив: хай зміцниться сила жителів Землі Ізраїлю та її околиць, які здіймають руки щодня»[19]. На останньому «єхідуті» з равом Мордехаєм Еліягу[20] Ребе згадав бажання Алтер Ребе і висловився так: «Щаслива доля сефардів, що удостоїлися нешіат капаїм щодня, — а не лише в Йом-тов».

Ребе пропонує заходити до сефардських синагог і слухати в них благословення когенів[21]. (У сефардів прийнято проказувати благословення когенів при громаді щодня).

На практиці хабадські хасиди в діаспорі не мають звичаю здіймати руки щодня, а лише у свята і Йом-тов.

Зі зміцненням і розвитком громади хабадських хасидів у Землі Ізраїлю знову розгорілася полеміка: чи слід і далі триматися звичаю Хабаду в діаспорі не здійснювати нешіат капаїм щодня, чи чинити за звичаєм Землі Ізраїлю.

Сам Ребе не дав чіткої вказівки з цього питання, і кожна громада чинить за вказівкою місцевих рабинів Хабаду: у частині громад прийнято, що когени піднімаються на духан лише у свята, а в частині громад — також і в суботи[22]. У хабадських синагогах, де моляться когени не з анаш, які просять здійснювати нешіат капаїм і в будні, їхнє прохання іноді задовольняють відповідно до рішення мара де-атра.

Упродовж років про це сперечалися кілька рабинів Хабаду у Святій Землі[23]; рабини дискутували на різних трибунах, головним чином у збірнику «Пардес Хабад»[24]. Рав Товія Блой докладно розбирає це у своїй книжці «Аль мінгагім у-мекоротейгем».

Нахил голови під час благословення

Шаліах ціббур

«Єварехеха» — нахил, у свій правий бік. «Гашем» — випроставшись, у свій правий бік. «Ве-їшмереха» — нахил, прямо. «Яер» — нахил, ліворуч. «Гашем» — випроставшись, ліворуч. «Панав елеха» — нахил, ліворуч. «Ві-хунека» — нахил, прямо. «Іса» — нахил, прямо. «Гашем» — випроставшись, прямо. «Панав елеха» — нахил, прямо. «Ве-ясем» — нахил, праворуч. «Леха» — нахил, ліворуч. «Шалом» — нахил, прямо[25].

Гакгель

На слові «Єварех» звертає обличчя до когенів, «Гашем» — праворуч, «Ве-їшмереха» — прямо, навпроти когенів, «Яер» — ліворуч, і так далі до закінчення благословення[26].

Коли когени не здіймають рук

Під час молитви, коли когени не здіймають рук, прийнято дивитися на шаліах ціббура, коли він благословляє.

Благословення когенів в інші пам'ятні дні

Окрім часу молитви «Шмоне есре», прийнято проказувати вірші благословення когенів у багатьох випадках, і не обов'язково силами когенів.

Хоча благословення когенів разом із нешіат капаїм передане лише нащадкам Агарона-когена, і сторонній, що здіймає руки, порушує заповідь-заборону, немає галахічної перешкоди проказувати вірші благословення когенів без нешіат капаїм, і щоранку у складі ранкових благословень прийнято проказувати вірші благословення когенів після благословень над Торою[27].

Коли благословляють благословенням когенів не під час молитви, прийнято додавати закінчення віршів: «І хай покладуть Моє Ім'я на синів Ізраїлю, і Я благословлю їх», тобто благословення походить від самого Святого, благословенний Він.

Під час хупи

Частина хасидів має звичай, що когени, присутні під час хупи, здіймають руки й благословляють нареченого і наречену.

Рав Єгуда-Лейб Гронер стверджував, що це не звичай Хабаду, і свідчив, що одного разу, коли відбувалася хупа на подвір'ї 770, Ребе слухав зі своєї кімнати через вікно перебіг хупи і, почувши, що когени благословляють нареченого і наречену, запитав рава Гронера, звідки прийшли в Любавичі нові звичаї.

Хасиди, що благословляють Ребе

Кілька пам'ятних днів на рік прийнято, що хасиди підходять до Ребе, щоб благословити його. Зазвичай підходить один із найстарших хасидів, що належить до роду когенів, і починає своє благословення віршами благословення когенів, а після нього благословляє Ребе додатковими благословеннями — щоб він досяг успіху в керівництві всім Ізраїлем при міцному здоров'ї та приніс Геулу всьому Ізраїлю.

Також після закінчення шиви за ребецн Хаєю-Мушкою хасиди благословили Ребе благословенням когенів.

Випадки, коли Ребе благословляє благословенням когенів

У вигляді винятку Ребе надає цьому благословенню великого значення і, хоча він не коген, користується різними нагодами (частина з них постійні), щоб благословляти хасидів і весь Ізраїль тим самим текстом, яким когени благословляють Ізраїль. Один із таких випадків був під час єхідуту родини рава Іммануеля Шохета, коли Ребе благословив його сина благословенням когенів, простягнувши руки[28] над головою дитини[29]. У ніч Сімхат Тора 5744 року (1983/1984), перед гакафот, під час фарбрейнгена[30], Ребе сказав, що єврей має використовувати свої сили, щоб діяти у світі — благословляти синів Ізраїлю добрими речами. Оскільки перебувають у час благовоління, — продовжив Ребе, — личить, щоб кожен використав цей час, щоб висловити своє благословення товаришеві та всьому Ізраїлю, і найкраще — прийнятим текстом благословення когенів. Після закінчення фарбрейнгена Ребе благословив громаду благословенням когенів: «І говорив Г-сподь... Хай благословить тебе... і Я благословлю їх». Ребе не сказав початку вірша «І хай покладуть Моє Ім'я на синів Ізраїлю», а лише його закінчення — «і Я благословлю їх». На другому фарбрейнгені Шабату Берешит[31] Ребе пояснив причину цього. У щоденнику за той рік розповідається, що було цілком особливим видовищем бачити перед гакафот величезний натовп, що стояв надворі (під час кідушу перед гакафот), як вони благословляють один одного й отримують благословення когенів. До входу Ребе на гакафот, о 12:45 ночі, у просторі бейт-мідрашу можна було почути безліч вигуків тих, хто помічав свого знайомого й приятеля на іншому кінці залу і благословляв його: «Хай благословить тебе Г-сподь і збереже тебе...»[32]

Благословення дітей

Основна стаття – Благословення тмімім

Згідно зі звичаєм Ізраїлю, напередодні Йом Кіпуру перед заходом сонця батьки, перш ніж вийти до синагоги, благословляють своїх синів благословенням когенів.

Щороку напередодні Йом Кіпуру Ребе виходить у Малий зал, де збираються тмімім, і Ребе благословляє їх традиційним благословенням синів, що починається віршами благословення когенів, а після цього Ребе продовжує і благословляє тмімім успіхом у вивченні Тори і в їхній місії — підготувати світ до зустрічі Мошіаха.

«Адір ба-маром»

У сидурах «Тегілат Гашем» і взагалі в хабадських сидурах сказано, що після благословення когенів громада проказує молитву «Адір ба-маром».

Гаон рабі Аврагам-Хаїм Нае стверджує, що звичай Хабаду такий, що це каже лише той, кому наснився сон, як випливає з Гемари [«Брахот», 55б] і «Шулхан аруха» [«Орах хаїм», розділ 130], що «Рібоно шель олам» і «Адір ба-маром» пов'язані одне з одним.

Але насправді в хабадських сидурах явно сказано: «Після духана це каже громада», без жодної умови й обмеження. А перед «Рібоно шель олам» сказано «хай скаже це» в однині, оскільки спочатку ця молитва призначалася для окремої людини, якій наснився сон («А те, що всі звикли казати так у свято, коли когени піднімаються на духан, — це тому, що неможливо, щоб між святом і святом він не бачив сну, який потребує зцілення», — «Шулхан арух га-Рав», розділ 130).

І так само випливає із сидурів Арізаля[33], що немає зв'язку між «Рібоно шель олам» і «Адір ба-маром», і між ними проказуються ще прохання про прожиток, вивчення Тори тощо (хоча з цього зовсім не можна довести, що така думка Арізаля.). І так само в багатьох інших хасидських сидурах.

Ба більше, ми знаходимо в інших сидурах, де явно сказано, що молитву «Адір ба-маром» проказують і громада, і когени, звідки випливає, що вона ніяк не пов'язана з «Рібоно шель олам» про сни[34].

З «Арух га-шулхан»[35], на перший погляд, видно, що і він вважає, що проказування «Адір ба-маром» не залежить від проказування «Рібоно шель олам», див. там.

Додаткова література

Зовнішні посилання

Роз'яснення: інформація в Хабадпедії призначена лише для ознайомлення, і її не слід розглядати як галахічну постанову.

Примітки

  1. ^ Рамбам, «Яд га-хазака», «Сефер агава», розд. 14, § 9.
  2. ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, розділ 128, пункт 6. Причина в тому, що ремінці сандалії або вузли шнурків можуть порватися й розв'язатися, і коген побоїться, що з нього сміятимуться, і сяде зав'язувати взуття, і не благословлятиме разом зі своїми братами-когенами, і про нього пустять лиху поголоску, що він не піднявся на духан, бо в нього є одна з вад, що позбавляють права на служіння когена.
  3. ^ Як і перед кожним із благословень, які проказує людина, — що виводиться з вірша (Тегілім 134, 2): «Здійміть руки ваші до святині й благословляйте Г-спода».
  4. ^ Зогар, тижнева глава «Насо», аркуш 146, сторінка 2. «Шулхан арух» Алтер Ребе, «Орах хаїм», розділ 128, пункт 10.
  5. ^ Звичай Хабаду під час розсування пальців: залишають проміжок між двома пальцями і двома пальцями, ще один проміжок між двома пальцями і великим пальцем, з'єднують основи долонь обох рук і залишають ще один проміжок між великими пальцями, так що всього виходить п'ять проміжків (згідно з Каббалою). Під час благословення тильний бік руки звернений угору, а долоня — вниз.
  6. ^ Ця галаха виводиться також із формулювання вірша «Скажи їм», див. «Шулхан арух», «Орах хаїм», розділ 128, пункт 22, і коментар «Турей загав» до цього місця.
  7. ^ «Хагіга», 16а: «Тлумачив рабі Єгуда, син рабі Нахмані: у кожного, хто дивиться на три речі, тьмяніють очі: на веселку, на насі та на когенів.. — той, хто дивиться на когенів у той час, коли Храм існує, коли вони стояли на своєму підвищенні й благословляли Ізраїль Явним Ім'ям».
  8. ^ Текст молитви: «אדיר במרום שוכן בגבורה, אתה שלום ושמך שלום, יהי רצון שתשים עלינו ועל כל עמך בית ישראל חיים וברכה למשמרת שלום» / «Адір ба-маром шохен бі-гвура, ата шалом ве-шімха шалом, єгі рацон ше-тасім алейну ве-аль коль амха бейт Ісраель хаїм у-враха ле-мішмерет шалом» / «Могутній у височині, що перебуває у всесиллі! Ти — мир, і ім'я Твоє — мир. Хай буде угодно Тобі дарувати нам і всьому народові Твоєму, домові Ізраїлю, життя і благословення для збереження миру».
  9. ^ Зогар, частина 1, 266б.
  10. ^ «Лікутей Тора», тижнева глава «Корах», аркуш 55, сторінка 2.
  11. ^ «Лікутей сіхот», т. 10, с. 37 і далі.
  12. ^ Ніч Сімхат Тора 5699.
  13. ^ «Сіхот кодеш», 20 менахем-ава 5712 (11 серпня 1952), та ін.
  14. ^ «Лікутей Тора», тижнева глава «Корах», 55г.
  15. ^ Дварім 23, 6.
  16. ^ Продовження вірша там. Повний вірш: «Але не захотів Г-сподь, Б-г твій, слухати Білама, і обернув Г-сподь, Б-г твій, для тебе прокляття на благословення, бо полюбив тебе Г-сподь, Б-г твій».
  17. ^ Сіха ночі Сімхат Тора 5699, надрукована в «Сефер га-сіхот 5696–5700», сторінка 307.
  18. ^ «Сидур ім перуш га-мілот» Мітлер Ребе, 111в.
  19. ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, «Орах хаїм», розділ 128, пункт 57.
  20. ^ У ніч на понеділок тижневої глави «Лех леха» — 6 хешвана 5752 (14 жовтня 1991)
  21. ^ Сіха 9 сівана 5748 (25 травня 1988). Див. також джерела на сайті «Га-Геула», 8 сівана 5782 (7 червня 2022), «Отримувати благословення когенів щодня».
  22. ^ У синагогах Кфар-Хабада, наприклад, когени здіймають руки в суботи, а не лише в Йом-тов, і так само в хабадських синагогах у Нахалат-Гар-Хабаді, у Шикун Хабад у Лоді та ін.
  23. ^ Головним чином рав Товія Блой і рав Ісраель-Йосеф Гендель.
  24. ^ Див. тут статтю рава Блоя, відповідь рава Генделя і відповідь на неї від рава Блоя.
  25. ^ «Сефер га-мінгагім».
  26. ^ Календар «Гайом йом» на 7 сівана, 2-й день свята Шавуот. Згідно з хабадською традицією, джерело цього звичаю відоме з того, що Ребе Цемах Цедек до дев'яти років стояв під час благословення когенів під талітом свого діда, Алтер Ребе, і бачив, що той так чинив.
  27. ^ Ребе вказав когенам мати на увазі в цьому благословенні, окрім вивчення Тори, благословити весь Ізраїль.
  28. ^ Однак благословення в такий спосіб, із покладанням рук на голову дитини, було винятковою справою і здійснене на прохання його родини відповідно до звичаю, що був у них. Подібний випадок був у Ребе Рашаба, коли хасид на ім'я р. Песах Купер попросив Ребе Рашаба покласти свої святі руки йому на голову і благословити його, сказавши, що Ребе Цемах Цедек благословив його так перед бар-міцвою [на прохання батька р. Песаха] і що Ребе Магараш теж благословив його так [у період після відходу Цемах Цедека] на прохання р. Песаха. Ребе Рашаб виконав прохання р. Песаха і тоді попросив р. Песаха: «Тепер у мене є прохання до тебе, і не відмов мені, — оскільки батько [Ребе Магараш] і дід [Цемах Цедек] благословили тебе покладанням своїх святих рук, прошу тебе, щоб ти благословив мене». Ребе попросив р. Песаха сісти [це було на єхідуті, коли прийнято стояти] і благословити його, поклавши руки на його святу голову. Р. Песах був змушений виконати прохання Ребе (р. Фоле Каган, що чув від р. Песаха. «Шмуот ве-сіпурім», частина 1, с. 103–104).
  29. ^ Іммануель Шохет розповідає про те, що сталося у програмі «Моя зустріч» компанії jem
  30. ^ Див. докладно «Гітваадуйот» 5744, частина 1, с. 318–317. І див. там ще з с. 314 і далі.
  31. ^ «Гітваадуйот» 5744, частина 1, с. 367 і далі, докладно.
  32. ^ «Рішума шель шана — 5744», с. 76–75.
  33. ^ Сидур р. Шабтая, сидур р. Яакова Копеля, сидур р. Ашера, сидур «Мішнат хасидім»
  34. ^ Так у сидурах «Ор зруа», «Негора га-шалем», «Бейт Аврагам» та ін.
  35. ^ Розділ 130, пункт 3

Повідомити про помилку на цій сторінці