Перейти до вмісту

Аврагам-Єшаягу Кареліц

Матеріал з Хабадпедії
Аврагам-Єшаягу Кареліц
Духовний лідер і автор книг
Основна інформація
Ім'я в оригіналіאברהם ישעיהו קאראליץ[В]
Відомий якХазон Іш
Дата народження5639
Місце народженняКосово
Дата смерті15 хешвана 5714 (24 жовтня 1953)
Місце смертіБней-Брак
Місце похованняБней-Брак
КраїнаІзраїль, Російська імперія[В]
Місце проживанняКосово, Бней-Брак
Місце діяльностіБней-Брак
НалежністьЛитва
Рід діяльностібогослов, рабин, учитель[В]
ПраціХазон Іш
Сім'я
БатькоШмар'ягу-Йосеф Кареліц
МатиРаше-Лея
Медіафайли у Вікісховищі

Рав Аврагам-Єшаягу Кареліц (відомий як Хазон Іш, 5639 — 15 хешвана 5714 (24 жовтня 1953)) — рабин, законовчитель і один із лідерів литовської громади.

Біографія

Хазон Іш (у центрі) з равом Яаковом Ландою (праворуч)

Народився в 5639 році (1878/1879) у рава Шмар'ягу-Йосефа Кареліца. Його батько був гаоном і праведником, який усе життя черпав натхнення в книгах святого Шла і в книзі «Танія»[1], і був рабином у містечку Косово. Його мати, Раше-Лея, була донькою рава Шауля Каценеленбогена. У Косові він усамітнювався в бейт-мідраші й старанно навчався на самоті, так що ніхто не знав його справжнього рівня, і там же анонімно видав свою першу книгу. Він також публікував статті в різних листках, що виходили в той час, під підписом «ІШ, який бажає зберегти своє ім'я в таємниці». Рав Хаїм-Озер Гродзенський знав і цінував його і навіть відгукувався на його слова в тих самих листках.

Рав Кареліц вважав себе учнем Гра у своєму методі навчання, способі життя і галахічних рішеннях[2]; він противився вивченню «Танії» і, як правило, не згадував Адморів Хабаду у своїх книгах, а з іншого боку, боровся з усім, що стосувалося мікв за методом Хабаду[3]. Рав Натан Каменецький, один із керівників єшиви «Ітрі», розповідав, що Хазон Іш мав звичай одягати суботній одяг у річницю херему, накладеного на хасидів[4], однак його племінник, рав Хаїм Каневський, спростував цю чутку [5]. У 5694 році (1933/1934) здійснив алію до Ерец-Ісраель, порушував різні питання галахи і виступав проти різних порушень: проти тих, хто доїть у Шабат, і проти тих, хто продає свої поля в шміту. Деякі з його галахічних рішень вважаються новаціями порівняно з рішеннями, прийнятими в рабинів Ерец-Ісраель з покоління в покоління, у таких темах, як шміта, міри, благословення на насолоди та інші.

Думка Хазон Іша — що слід носити саме перуку, оскільки вона добре покриває волосся[6]. Так чинять і його учні, і більшість членів родини Кареліц[7]. Рав Хаїм Каневський навіть засвідчив, що так чинила дружина Хазон Іша[8].

Наприкінці життя він таємно вивчав учення Каббали[9].

Помер від серцевого нападу в ніч на Шабат, 15 хешвана 5714 року (24 жовтня 1953), і похований у Бней-Браку.

Зв'язки з Хабадом

Квитанція на ім'я Хазон Іша про його пожертву єшиві «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві

Хазон Іш майже не підтримував зв'язку з хасидами Хабаду, за винятком рава Яакова Ланди, оскільки той був рабином Бней-Брака, де жив Хазон Іш. Хазон Іш не брав участі в хабадських заходах.

Було кілька рідкісних випадків, коли відзначалася та чи інша співпраця між Хазон Ішем і хасидами Хабаду:

У листі до рава Аврагама Гольдберга Ребе Раяц пропонує йому порадитися щодо пропозиції про сватання його доньки з «равом гаоном, автором „Хазон Іш“, шліта, і вчинити за його вказівкою, і буде це на успіх у духовному і матеріальному»[10].

У 5705 році (1944/1945) було виписано квитанцію на суму 10 лір, пожертвуваних равом Кареліцом хабадській єшиві «Ахей Тмімім» Тель-Авів. Пожертву було передано раву Хаїму-Шаулю Бруку, який відвідав його на прохання свого свата, рава Іцхака Герштенкорна, засновника Бней-Брака. Під час візиту Хазон Іш запитав рава Брука, чим той займається, і після того як рав Брук відповів, що вранці й увечері навчає учнів єшиви хасидуту, а вдень — Гемари, Хазон Іш трохи поміркував, а потім дістав із кишені 10 лір і дав їх йому, сказавши, що хоче бути партнером у такій установі[11].

Сини гаона рава Реувена Тропа розповідають у передмові до його книги «Бінат Реувен»: «За порадою нашого вчителя Хазон Іша наш батько прийняв пропозицію очолити хабадську єшиву в Лоді. Його прийняли там із царськими почестями, і він удостоївся глибокої пошани з боку керівництва та учнів, однак його [здоров'я] дедалі погіршувалося, і він не удостоївся служити в єшиві».

Про рава Єхіеля Цукерова, голову єшиви «Огель Моше», одного з найвизначніших знавців Тори в Бней-Браку, розповідається: «Після того як він порадився з Хазон Ішем, він перейшов навчатися до хабадської єшиви в Тель-Авіві, яку очолював гаон-хасид р. Шауль Брук. Багато років потому він відчував до нього [до р. Шауля] велику вдячність, і також його знання книги „Танія“ ставиться йому в заслугу» [12].

На книгу хасида Хабаду рава Нісана Телушкіна «Тоорат га-маїм» Хазон Іш написав своє схвалення і навіть висловився, що «переглянув усю книгу, і це добра книга»[13].

Особливо добрий зв'язок був між Хазон Ішем і равом Яаковом Ландою, рабином Бней-Брака, хасидом Хабаду. Вони багато зустрічалися, а також листувалися з питань галахи та громадських справ. Хазон Іш також ушанував своєю присутністю святкування бар-міцви сина рава Яакова Ланди, рава Еліягу Ланди. В одному зі своїх листів Хазон Іш пише раву Яакову Ланді, щоб той допоміг йому дістати книгу автора «Шеєріт Єгуда», брата Алтер Ребе: «Шанобливо прошу у його високошановної честі, шліта, позичити мені книгу „Шеєріт Єгуда“ від брата Гаграшаза [=гаона рабі Шнеура-Залмана, Алтер Ребе], праведної і святої пам'яті. Якщо вона в нього під рукою, хай передасть її подавцеві цього листа»[14].

Рав Єрахміель Альперович розповідав, що отримав пропозицію служити меламедом у Бней-Браку в талмуд-торі мережі «Хінух ацмаї», і водночас отримав пропозицію стати вчителем у хабадській школі в Кфар-Сабі під керівництвом рава Агарона-Мордехая Зільберштрома. Рав Альперович надіслав Ребе листа з обома пропозиціями і попросив, щоб Ребе вирішив за нього, яку пропозицію йому прийняти. Тим часом рав Альперович зустрів Хазон Іша, який жив недалеко від нього, і запитав його думки. Той добре знав рава Альперовича, і вони не раз розмовляли. Він відповів раву Альперовичу: «Ти хасид, тобі пропонують пропозицію від Хабаду? Ти маєш іти до Хабаду»! Минуло небагато днів, і отримана відповідь Ребе була такою: «Хоч би де ти був — хасид створює оточення». Натяк був ясний: Ребе віддав перевагу тому, щоб рав Альперович прийняв пропозицію «Хінух ацмаї» в Бней-Браку, і так і було[15]. Крім того, рав Альперович розповідав про візит рава Шнеура-Залмана Гареліка і рава Шауля-Дов-Бера Зісліна до Хазон Іша, щоб порадитися з питань галахи, і про доручення, яке він отримав від Хазон Іша, — передати галахічну відповідь на тему еруву раву Гореліку [16].

Розповідають, що коли він був у Вільні, Хазон Іш дізнався, що родині, яка належала до хасидизму Хабад, вдалося дістати калабрійський етрог високої якості, і Хазон Іш «побажав прикрасити заповідь і взяти також цей етрог»[17]. (Хоча слід зазначити, що багато хто вважає калабрійський етрог найкращим, і на чолі прихильників цієї думки, крім Хабаду, стоїть «Хатам софер»).

Є свідчення, що Хазон Іш дуже хвалив «Ілхот талмуд Тора» Алтер Ребе і багато разів казав р. Шмар'ягу Грайнеману вивчати «Ілхот талмуд Тора» Алтер Ребе[18].

Натомість р. Хаїм Нае нарікав на Хазон Іша у своїй книзі «Шіур міква» (с. 82) за те, що в «Кунтрес га-шіурім», надрукованому в його книзі, той дозволив собі певний вислів на адресу Алтер Ребе.

Його протидія міквам за методом Хабаду

Хазон Іш противився будівництву хабадських мікв. Рав Давид Ханзін, оскільки він відповідав за мікви в Петах-Тікві, починаючи з 5710-х років і впродовж десятиліть дбав про будівництво й ремонт безлічі мікв і особливо наголошував на будівництві мікв за методом Хабаду, попри протидію литовських кіл на чолі з Хазон Ішем[19].

Ребе підтримував рава Ханзіна в боротьбі за продовження будівництва хабадських мікв за допомогою листів і навіть рідкісних висловлювань у святих сіхот, і справді, завдяки належній рішучості йому вдалося збудувати безліч мікв за методом Хабаду.[20]

Ставлення Ребе

10 адара II 5714 року (15 березня 1954), через кілька місяців після відходу з життя Хазон Іша, під час утішання скорботних, яке Ребе здійснив у у Адмора рабі Аврагама-Єгошуа-Гешеля з Копичинців, зайшла мова про Хазон Іша. Ребе сказав, що Хазон Іш не приніс радості Бней-Браку, однак коли один із хасидів почав говорити проти нього, Ребе сказав, що «не слід говорити проти нього, оскільки він був богобоязливим.». Коли один із присутніх додав, що він був ламданом, Ребе зауважив: «Але і його навчання було в трепеті перед Небесами.»[21].

У листі до рава Агарона-Хаїма Ціммермана на тему лінії зміни дат[22] Ребе згадує думку Хазон Іша: «Те, що він написав, щоб узгодити слова Хазон Іша в тлумаченні думки Разаха тощо, і в його висновку щодо питання про лінію зміни дат, — він вдався до величезних натяжок і все ж не знайшов розв'язання, як він пише в кількох місцях своєї книги...»[23].

У газеті «Шеарім»[24] рав Моше Мунк написав, що землероби в Кфар-Хабаді в господарських справах чинять згідно з рішеннями Хазон Іша «за вказівкою їхнього Ребе, Адмора, шліта»[25]. (Однак рав-хасид р. Яаков-Єгошуа Лауфер розповідав, що чув від секретаря Кфар-Хабада рава Іцхака-Мендла Ліса, що коли він розповів Ребе, що вони так чинять, Ребе відреагував із подивом, і відтоді вони перестали так робити).

На фарбрейнгені свята Пурим 5726 (6 березня 1966) був присутній син брата Хазон Іша, рав Шмар'ягу-Йосеф Кареліц[26], і сидів на підвищенні недалеко від Ребе[27]. Ребе велів йому сказати лехаїм, а також дав йому шматок пирога[28], причому Ребе сказав йому: «Скажи в родині, що вони можуть прислати сюди книги»[29], і було зрозуміло[30], що малися на увазі книги Хазон Іша, які видали члени родини[31]. Під час фарбрейнгену Ребе навіть сам налив племінникові «лехаїм», коли наливав усім, хто сидів поруч із ним[32].

Також відома сіха Ребе з Пуриму 5716 року (26 лютого 1956)[33], у якій Ребе погодився зі словами р. Рафаеля-Нахмана Кагана на фарбрейнгені про те, що якась велика людина заздрить учневі «Томхей Тмімім», який удостоївся вивчати хасидут, і роз'яснив це (і відомо, що ці слова було сказано про Хазон Іша).

Лінія зміни дат

Під час Другої світової війни, коли багато біженців перебували в Кобе в Японії, розташованій за лінією зміни дат, виникла галахічна проблема щодо дотримання субот і свят. Питання було поставлено великим мудрецям Ізраїлю, і від Хазон Іша надійшла відповідь, у якій він постановив, що японську неділю слід дотримувати як єврейський Шабат. До цього рішення приєднався також рав Іцхак-Зеев Соловейчик[34]. Через деякий час надійшли відповіді від інших великих мудреців Ізраїлю, які постановили, що спочивати слід у суботу, прийняту в Японії, а не в неділю[35]. Ребе вважав, що позиція Хазон Іша і рава Соловейчика щодо лінії зміни дат украй натягнута[36]. Група учнів єшиви «Томхей Тмімім» з Польщі, яка перебувала там, чинила згідно з рішенням більшості рабинів, а учні єшиви «Мір» чинили за Хазон Ішем. Коли настав Йом Кіпур, були ті, хто постив два дні поспіль; хасиди Хабаду прийняли середу як Йом Кіпур, а наступного дня їли «по шіурім». Ребе торкнувся цього на трапезі на виході Йом Кіпуру в 5721 році (1960/1961) і згадав, що в Японії хасиди Хабаду чинили суворіше й утримувалися від роботи два дні, а також щодо Йом Кіпуру намагалися другого дня їсти менше встановленої міри[37].

Суперечка про міри

Лист Ребе Раяца, у якому він вказує порадитися з «Хазон Ішем»

На початку 5710-х років виникла галахічна суперечка між равом р. Аврагамом-Хаїмом Нае і Хазон Ішем щодо питання про міри в Торі (кезайт, кебейца тощо). Найвизначніші рабини в Ерец-Ісраель і поза її межами дотримувалися думки р. Хаїма Нае, проти думки Хазон Іша. Численні книги й брошури вийшли від Хазон Іша і його зятя Стайплера та від р. Хаїма Нае, причому кожен захищав свою позицію і нападав на позицію іншого.

Метод рава Нае ґрунтується на методі Рамбама, за яким пішли решта сефардських законовчителів, включно з Мараном, автором «Шулхан арух», і гаоном Хідою, на звичаї Єрусалима і на «звичаї світу», за висловом «Мішна брура»[38]. Рамбам подав міри об'єму в одиницях монети «дирхам», і рав Хаїм Нае встановив, що її вага становить 3,2 грама, а з мовчання законовчителів зробив висновок, що такою була її вага і за часів Рамбама («Шіурей Тора», розділ 1, пункт 3). Рав Овадья Йосеф також підтримує цей метод, хоча, за його словами, міра дирхама — рівно 3 грами. Серед рабинів, які підтримували/підтримують міри р. Хаїма Нае, були: рав Йосеф-Цві Душинський, гаон, голова рабинського суду Єрусалима, рав Бенгіс, гаон, голова рабинського суду Єрусалима, рав Іцхак-Айзик Герцог, головний рабин Ізраїлю, рав Цві-Песах Франк, рабин Єрусалима, даян рав Овадья Гадая, каббаліст рав Шалом Машаш, рабин Касабланки і Єрусалима, Адмор «Пней Менахем» з Гура, рав Шломо-Залман Ойербах, рав Мордехай Еліягу, Рішон ле-Ціон, рав Овадья Йосеф, Рішон ле-Ціон[39], гаон рав Йосеф-Шалом Еляшів[40]. А Ребе сказав про його міри: «На нього можна покластися»[41].

З його мірами не погоджувався Хазон Іш, який дотримувався великих мір, і з ним погоджувалися лише окремі рабини[42]. Метод Хазон Іша ґрунтується на вимірюванні «Нода бі-Єгуда», яке, згідно з вимірюванням Хазон Іша, становить 2,4 сантиметра. Розповідають, що рав Овадья Йосеф замолоду зустрівся з «Хазон Ішем», щоб переконати його, що р. Хаїм Нае має рацію в питанні мір, однак «Хазон Іш» не прийняв його слів[потрібне джерело][оскільки...]. Між «Хазон Ішем» і гаоном р. Хаїмом Нае спалахнула складна суперечка, під час якої обидва видавали постанови й роз'яснення в книгах, кунтресах і статтях, що прояснювали їхні позиції[43].

Попри суперечку, Хазон Іш і р. Хаїм Нае листувалися і навіть зустрічалися. Крім того, вони висловлювали одне одному пошану: Хазон Іш писав р. Хаїму Нае: «Його честі, моєму задушевному другові, шліта», а р. Хаїм Нае писав йому: «Його честі гаонові, славі покоління, праведникові — основі світу тощо, його святості, нашому вчителеві раву Аврагаму-Єшаягу Кареліцу, шліта, авторові „Хазон Іш“».

Однак у щоденнику рава Цві-Гірша Ганзбурга («Дьокано шель хасид», сторінки 99 — 100) наводиться різкий вислів Ребе про причину, з якої Хазон Іш установив інші міри.

Релігійний фронт

Коли на порядок денний постала ідея об'єднання партії «Агудат Ісраель» з МАФДАЛом, Хазон Іш виступив проти цього, а Ребе був за. Депутат Кнесету пан Шломо Лоренц прибув до Ребе за дорученням Хазон Іша. На цій зустрічі Ребе пояснив йому свою позицію, і здавалося, що Лоренц був переконаний, однак Хазон Іш відмовився і стверджував, що «ми і МАФДАЛ не рівні за світоглядом». На цей аргумент Ребе здивувався: «Кнесет — це „світогляд“?!»[44].

Поселення, назване його ім'ям

У 5717 році (1956/1957) мешканці Сафрії-Алеф, поселення, що розташовувалося поруч із Кфар-Хабадом і в якому була залізнична станція селища[45], побажали назвати своє поселення ім'ям Хазон Іша, щоб дошкулити мешканцям селища в межах своїх натягнутих стосунків із мешканцями селища. Спочатку їхнє прохання було прийняте комісією з найменувань, і вийшло офіційне повідомлення про нову назву поселення, однак потім до комісії було надіслано листи й відгуки проти цієї ідеї — як від ради Кфар-Хабада, так і від родини Хазон Іша, які рішуче заперечували проти цього, оскільки мешканці цього поселення були людьми «Мізрахі», які ніколи не мали до нього стосунку, і тому присвоєння цього імені їхньому поселенню вводить громадськість в оману, ніби люди «Мізрахі» були його прихильниками. Ці листи спонукали комісію з найменувань ухвалити рішення про повторне обговорення питання, яке відбулося 24 сівана 5717 року (23 червня 1957). На цьому обговоренні виступив пан Шнеур-Залман Шазар і сказав, що особисто вважає своїм обов'язком поінформувати комісію про бурю, що здійнялася, з одного боку, у колі хасидів Хабаду, оскільки Хазон Іш ніколи не належав ні до хасидського руху взагалі, ні до руху Хабад зокрема, а з іншого боку — у колах його духовних спадкоємців і учнів Хазон Іша, оскільки ніколи не було жодного зв'язку між Хазон Ішем і «Мізрахі», до якого належать мешканці поселення, і тому задля встановлення миру слід установити нейтральну назву, у якій не було б жодного виклику рухові Хабад і Кфар-Хабаду, а також чіпляння за чуже дерево. На тому ж обговоренні було одноголосно вирішено змінити назву поселення на іншу.

У листі від 5 тамуза 5717 року (4 липня 1957) Ребе подякував Шазару за цю його дію, написавши: «Мені стало відомо про його клопоти в справі назв для Кфар-Хабада і про те, що його клопоти увінчалися успіхом. І хоча зайве дякувати його честі в цій справі, але це потрібно лише для більшої ясності, і головним чином я хочу ще раз підкреслити те, що я чув від його святості, мого вчителя і тестя, кілька разів, — що завдяки самопожертві нашого Алтер Ребе він удостоївся того, що всі, хто займається справами хасидуту, беруть гору. І це дає мені додаткову надію, що його честь усвідомить свої сили й можливості, найпіднесеніші, і використає їх якнайбільшою мірою на благо синів Ізраїлю загалом і серед них на благо громади хасидів та їхніх справ у Святій Землі, хай буде вона відбудована й утверджена, особливо»[46].

Родина

У Хазон Іша не було дітей.

  • Його старшим братом був рав Меїр Кареліц, голова рабинського суду Ляховичів, один із керівників «Ваад га-єшивот» і член «Моецет гдолей га-Тора» в Ерец-Ісраель[47]
  • Ще одна сестра Хазон Іша вийшла заміж за рава Шмуеля Грайнемана, який був одним із наближених «Хафец Хаїма» [49]
  • Ще одна сестра вийшла заміж за рава Нахума-Меїра Кареліца[50].
  • Один із зятів Хазон Іша, рав Шмуель-Еліягу Кан, голова рабинського суду Круглого та Орчі, походив із хабадської родини. У біографії «Пеер га-дор» (життєпис Хазон Іша) розповідається, що р. Шалом (батько р. Шмуеля-Еліягу) був «вираженим любавицьким хасидом, пов'язаним зі своїм Ребе, Адмором рабі Шолом-Бером Шнеєрсоном, усіма струнами свого серця» [51].
  • Ще одним зятем був рав Аба Святицький, голова рабинського суду Косова і Тикоцина[52].

Додаткова література

Зовнішні посилання


Попередник:
рав Хаїм-Озер Гродзенський
Лідер литовської громади
16 тамуза 5693 (10 липня 1933) — 15 хешвана 5714 (24 жовтня 1953)
Наступник:
Яаков-Ісраель Каневський


Примітки

  1. ^ Свідчення р. Моше Ільвицького, «Га-Модія», переддень Шавуоту 5747.
  2. ^ «Га-Хазон Іш хая бе-доротав», с. 25.
  3. ^ «Рабім ешів ле-ягадут ва-хасидут», с. 51. Див. також слова Ребе у зв'язку з протидією вивченню хасидуту на фарбрейнгені Пуриму 5716 (26 лютого 1956): листок «Гіткашрут» № 690.
  4. ^ Про це написано в книзі «Га-Хазон Іш» (Біньямін Браун), сторінка 180: «Рав Натан Каменецький навіть наводить свідчення, згідно з яким Хазон Іш продовжував відзначати в святковому одязі річницю накладення херему на хасидів Гра, за звичаєм кількох громад у Литві, і під час свого перебування в Ерец-Ісраель», однак див. нижче, що рав Хаїм Каневський спростував цю чутку. Рав Натан Каменецький у згаданій книзі докладно наводить протидію Хазон Іша вивченню хасидуту і Каббали, а також зазначає, що в книгах Хазон Іша книги Алтер Ребе не цитуються з перших рук. Однак див. у статті рава Єгошуа Енбала в «Єшуруні» 25, 5774, що це помилка, і Хазон Іш на «Бхорот» 25, 2 цитує з «Шулхан аруху Гаграза».
  5. ^ Дов Еліах, «Бе-сод сіах», сторінка 72
  6. ^ Книга «Дінім ве-ганагот ме-га-Хазон Іш», частина 2, розділ 8, пункт 9
  7. ^ Книга «Незер га-хаїм», с. 214, відповіді гаона р. Хаїма Каневського від імені Хазон Іша
  8. ^ Книга «Орхот рабейну» «Кегілот Яаков», частина 3, пункт 63; «Меїр оз», розділ 75, параграф 2, пункт 2. Див. також у книзі «Маасе іш» (частина 3, розділ 6 — «Маасе рав»): «Рав гаон рабі Еліягу Фрідман, праведної пам'яті, прийшов одного разу до дому нашого вчителя (Хазон Іша)... Його здивувало, що він побачив ребецн, дружину нашого вчителя, яка ходила з перукою на голові, і як для єрусалимського юнака це було йому дивиною. Сказав йому наш учитель: я бачу, ти здивований... Те, що наділа моя дружина, — це не власне волосся, а перука, і в наших краях так було прийнято ходити»
  9. ^ Від імені рава Ар'є-Лейба Фрідмана, рав Іцхак-Меїр Моргенштерн, «Про те, чи виконують вивченням Каббали заповідь вивчення Тори», «Ец хаїм — Іньяней де-йома», с. 179 (наведено на форумі «Оцар га-хохма»).
  10. ^ Історичний лист: Любавицький Ребе Раяц рекомендував слухатися Хазон Іша
  11. ^ «Хаїм шаал», с. 6
  12. ^ Зі статті «Іш га-маала», «Осеф гілйонот», вип. 91, Ваїкра 5779.
  13. ^ У вступі до книги «Таарат маїм» у новому виданні.
  14. ^ Архів гаона рава Я. Ланди відкрито: розкрито дружбу з «Хазон Ішем», 7 елула 5781 (15 серпня 2021), на сайті «Хабад он-лайн». Див. також у книзі «Пеер га-дор», частина 2, с. 70, примітка 8
  15. ^ «Бейт Мошіах», випуск 756, с. 15.
  16. ^ Там само, с. 16.
  17. ^ «Маран га-Хазон Іш», с. 342.
  18. ^ «Маасе іш», частина 3, с. 91, зі слів сина р. Шмар'ягу, р. Баруха.
  19. ^ Рав Ашкеназі, ч. 1, с. 24 і ч. 2, с. 47; «Давид, раб Мій», с. 104, і в додатку — листи Ребе раву Ханзіну
  20. ^ Менахем Зігельбойм, «Давид, раб Мій», с. 104; «Ігрот кодеш», т. 5, с. 307
  21. ^ Книга «Мі-шівхей Рабі», с. 126 — зі щоденника рава Хаїма-Єгуди Кринського
  22. ^ Лист містить зауваження Ребе до книги «Аган га-саар» рава Ціммермана.
  23. ^ «Ігрот кодеш», том 21, сторінка 311.
  24. ^ 20 сівана 5729 (6 червня 1969).
  25. ^ «Мікдаш мелех», частина 4, с. 407, розділ 11, примітка 4.
  26. ^ (Оселився в Краун-Гайтс у 5725 році (1964/1965) і прожив там рік із гаком) і молився в єшиві «Нецах Ісраель Рамайлес» рава Ісраеля-Зеева Густмана і був йому близький
  27. ^ Члени родини розповідають, що після того як один із хасидів запитав його батька, як його звати, і той відповів, що його прізвище Кареліц, і після того як той хасид подбав, щоб це повідомлення було передано Ребе, Ребе попросив, щоб Кареліцу виявили честь сісти на підвищенні фарбрейнгену. Однак можливо, що його було запрошено на підвищення «Ваад га-месадер», і лише так це виглядало з його погляду
  28. ^ Вручення пирога — згідно зі щоденником Ісраеля-Йоеля Сосовера, а також подробиця про те, що згодом Ребе сам налив йому лехаїм
  29. ^ В оригіналі (на їдиші): Зогт ін мішпохе аз зей кенен шікн до ді сфорім
  30. ^ Так, принаймні, це було зрозуміло в родині рава Шмар'ягу-Йосефа Кареліца
  31. ^ Книга «Га-Мазкір», с. 117 і далі — зі слів сина учасника події, рава Йосефа Кареліца з Лейквуда
  32. ^ Р. Шмуель Кареліц розповідав, що його батько, рав Шмар'ягу-Йосеф, був дуже вражений, побачивши, що Ребе випив на фарбрейнгені багато міцного напою і все ж годинами полум'яно говорив про Тору та вченість у Шасі й законовчителях. Своє захоплення величчю і геніальністю Ребе він висловив наступного дня раву Ісраелю-Зееву Густману, який відреагував, що Ребе більший, ніж гаон рав Шимон Шкоп. Через два дні після фарбрейнгену, 17 адара 5726 (9 березня 1966), Ребе говорив у своєму кабінеті із секретарем равом Єгудою-Лейбом Гронером про кілька справ, і з приводу того, що передав Рілаг про захоплення Кареліца, який сказав, що ніколи не бачив такого великого праведника і такого великого ламдана, як Ребе, Ребе запитав рава Гронера: де на фарбрейнгені була «вченість»? Рав Гронер сказав, що, можливо, малося на увазі те, що було сказано про шмітот і йовелім, а Ребе припустив, що, можливо, малося на увазі те, що було сказано про сусідство глави «Захор» з Пуримом, і рав Гронер сказав, що той загалом був вражений тим, що Ребе багато годин говорив і цитував Шас і рішонім, і з цього зрозумів ученість Ребе
  33. ^ «Торат Менахем», частина 16, с. 159-158[ пункт 38]
  34. ^ Як було заведено в нього за постановою його батька, р. Хаїма Соловейчика.
  35. ^ Серед законовчителів: рабі Аврагам-Мордехай Альтер, рав Іссер-Залман Мельцер, рав Цві-Песах Франк (рабин Єрусалима) і рав Єхіель-Міхл Тукачинський.
  36. ^ «Ігрот кодеш», том 21, лист 8066.
  37. ^ «Бейт Мошіах», с. 612. Це питання знову виникло у зв'язку з відліком Омеру, коли рав Бецалель Вільшанський вирушив у місяці іяр 5709 року (квітень–травень 1949) з Парижа до Австралії і запитав Ребе про відлік Омеру — чи змінився для нього відлік і коли йому святкувати свято Шавуот, яке треба святкувати на п'ятдесятий день? На це Ребе відповів йому довгим пілпулем, надрукованим в «Ігрот кодеш», том 3, лист 494. У пізніші роки Ребе через сумніви в цьому питанні рекомендував не перетинати лінію зміни дат у дні відліку Омеру, і коли шлухім їхали на Схід, вони зупинялися у Святій Землі і лише потім продовжували шлях.
  38. ^ У розділі 271, параграф 13.
  39. ^ Рав Овадья Йосеф пояснює точність мір р. Хаїма Нае
  40. ^ Лист, написаний равом Еляшівом про міру рава Хаїма Нае
  41. ^ «Нода ба-шіурім», розділ 24; там само — джерела законовчителів, які підтримують метод малих мір — міри р. Хаїма Нае
  42. ^ Переважно з литовської громади
  43. ^ «Нода ба-шіурім», с. 10
  44. ^ Ребе здивувався: «Кнесет — це „світогляд“?!»
  45. ^ Згодом — поселення «Тохелет». Нині не існує
  46. ^ Коли гаон Стайплер об'єднався із Шазаром проти назви «Хазон Іш»
  47. ^ Його синами були рав Шимшон-Шломо Кареліц, голова рабинського суду Петах-Тікви, і Хаїм-Шауль Кареліц, який заснував «Шеєріт Ісраель», а його зятем був рав Залман Ротберг, голова єшиви «Бейт Меїр»
  48. ^ Їхнім сином був рав Хаїм Каневський, а їхнім зятем — рав Шломо Берман, один із керівників єшиви «Понєвеж»
  49. ^ Їхнім сином був рав Хаїм Грайнеман, а їхнім зятем — рав Бейнуш Фінкель, голова єшиви «Мір»
  50. ^ Початкове прізвище рава Нахума-Меїра було Цибульник, і він змінив його на прізвище свого тестя. Їхнім сином був рав Нісім Кареліц, який був близький до свого дядька
  51. ^ «Пеер га-дор», частина 1, с. 116
  52. ^ Його сином був рав Хаїм Святицький, рам в єшиві «Тіферет Єрушалаїм» у США, яку очолював рав Моше Файнштейн
Аврагам-Єшаягу Кареліц згадується ще в 44 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1457455100

Повідомити про помилку на цій сторінці