Україна

Україна (українською: Україна) — держава у Східній Європі. Вона межує з Чорним морем на півдні, з Росією на сході та північному сході, з Білоруссю на півночі, з Польщею на північному заході, зі Словаччиною та Угорщиною на заході, і з Румунією та Молдовою на південному заході.
У минулому територія держави належала Російській імперії і була частиною Радянського Союзу. Свою незалежність вона здобула внаслідок розпаду Радянського Союзу. Від часу заснування руху Хабад в Україні були важливі хабадські громади; у період комуністичної влади громади зазнали тяжкого потрясіння, і частина з них поріділа, а єшиви «Томхей Тмімім» переходили з міста до міста, проводилися масові арешти хасидів Хабаду, а в роки Голокосту нацисти вбили безліч євреїв України, і серед них багатьох хасидів Хабаду, а іншим вдалося втекти у віддалені місця, і так вони врятувалися, але на цьому завершився період громад Хабаду в Україні. Приблизно через 45 років, на початку 5750-х років, в Україну почали прибувати шлухім Ребе — спершу через організацію «Езрат ахім», а в наступні роки більшість із них об'єдналися під організацією «Ор Авнер», і сьогодні кожен шаліах діє автономно.
Історія
Київ був у минулому столицею «Київської Русі» (слов'янської держави, найбільшої в той період, з якої згодом розвинулися Росія, Білорусь та Україна). З роками влада ослабла, і державу кілька разів завойовували різні князі, з Польщі та інших держав. Завоювання різними людьми призвели до поділу України між кількома князями, які навертали мешканців у свою віру.
У 5329 році більша частина території України була об'єднана з Польщею та Литвою, що дістало назву «Польсько-литовська унія», і влада змушувала мешканців змінювати свою віру на спосіб життя графів. Водночас польське рабство підкреслювало, що економіка унії ґрунтується на насильницькій експлуатації українських селян.
Козаки, яким остогидло насильницьке навернення в іншу віру і які почувалися приниженими тяжким і ганебним рабством, вирішили повстати проти влади і заснували державу (неофіційну) «Запорозька Січ». Унаслідок цього козаки підняли голову і під проводом Богдана Хмельницького почали повстання проти центральної влади та вчинили погроми над євреями та поляками, серед них сумнозвісні гзерот 5408 (1647/1648) і 5409 років (1648/1649). Їхній рух призвів до приєднання Східної України до Росії, тоді як західна здебільшого приєдналася до Росії в рамках поділу Польщі лише в 5556 році (1795/1796).
Період Російської імперії та комуністичної влади
Під час Першої світової війни Україна проголосила свою незалежність як «Українська Народна Республіка», але сили опозиції не дали цьому становищу протриматися довго. На українській землі точилася запекла боротьба між прихильниками незалежної України та її противниками. У той час євреї дуже страждали від погромів, які чинили банди.
У 5679 році (1918/1919) Сталін задумав «п'ятирічний план», під час якого сільськогосподарська праця зосереджувалася довкола колективних господарств, що належали радянському урядові. План позбавив мільйони людей їхніх земель і спричинив роки голоду, одні з найтяжчих у світі. За роки голоду померло близько 10 000 000 людей (третина населення держави).
Друга світова війна і до розпаду Радянського Союзу
Під час Другої світової війни Україну було повністю окуповано німцями й підпорядковано нацистській владі. На її території створили гетто, її євреїв масово вбивали в ровах розстрільні команди та українські колаборанти. Багато українців зустріли німецьких окупантів як «визволителів», співпрацювали з ними й брали участь у переслідуванні євреїв, а також у їх знищенні. Загалом, за оцінками, на землі України було вбито близько 1,5 мільйона євреїв (з 2,7 мільйона українських євреїв у період Голокосту); одне із сумнозвісних місць — Бабин Яр на околиці Києва. У 5704 році (1943/1944), ближче до кінця війни, більшу частину території України було визволено Радянською армією. За час війни загинули від 5 до 8 мільйонів мирних мешканців. Це число включає євреїв України та близько 2,7 мільйона бійців Червоної армії.
Після розпаду Радянського Союзу
Наприкінці 5740-х років посилилася вимога незалежності внаслідок Чорнобильської катастрофи і падіння стіни в Берліні (що символізувало кінець епохи комунізму), усе це дало сильний поштовх націоналістичним рухам Західної України. У 5751 році (1990/1991), з розпадом Радянського Союзу, Україна здобула повну незалежність.
В адарі I 5782 року (2021/2022) армія Росії вторглася в Україну і захопила міста та великі її частини, війна все ще в розпалі[1] і забирає багато жертв. Шлухім залишалися на місці, щоб піклуватися про місцевих євреїв, доки їм не вдалося вивезти їх за межі держави приблизно до свята Пурим. Згодом частина шлухім повернулася до міст свого шліхуту.
Єврейство України

Україна була основним місцем проживання єврейства смуги осілості, але внаслідок погромів багато євреїв емігрували з України.
До Другої світової війни єврейське населення становило близько 5% населення. Перед розпадом Радянського Союзу єврейське населення України налічувало близько пів мільйона. Сьогодні внаслідок від'ємної міграції ця кількість зменшилася приблизно до 200 тисяч. Більша частина єврейства України емігрувала в 5700-ті роки до Землі Ізраїлю
Сьогодні кількість євреїв становить менше одного відсотка (0,2%). Водночас наприкінці другого десятиліття XXI століття і президент держави, і голова уряду України — євреї.
Хабадська історія
Багато хасидів Хабаду протягом кількох поколінь жили в містах і містечках України, у яких склалися великі, а також малі громади[2].
Після комуністичної революції і початку придушення дотримання Тори і заповідей хабадська діяльність з часом стала таємною. Хасиди страждали від переслідувань і арештів, і десятки були страчені в підвалах відділків таємної поліції [3].
У період Голокосту громади Хабаду в Україні було знищено, і багато хасидів було вбито нацистами та українцями. Ті, хто вижив, — це ті, хто встиг утекти у віддалені райони, і багато хто оселився в Ташкенті та Самарканді [3].
Гадяч
Основна стаття – Гадяч

Гадяч — містечко в Україні, де розташована могила Алтер Ребе.
Алтер Ребе помер 24 тевета 5573 (27 грудня 1812) у селі П'єна, коли тікав від Наполеона. Розповідають, що перед відходом Алтер Ребе кілька разів сказав: «Гадяч, Гадяч», і його домашні зрозуміли, що він мав на увазі своє бажання бути похованим у цьому місці. Тому його святе тіло перевезли до цього містечка на березі річки Псел, на відстані близько 300 км від села П'єна.
Кременчук
Основна стаття – Кременчук

Кременчук[4] — велике промислове місто, розташоване на березі річки Дніпро в Україні.
Хабадська громада в Кременчуці відома завдяки знаменитим рабинам і хасидам, які жили в місті, серед них: рав Йосеф Томаркін і рав Рафалович, «Берлах»: р. Берел Мошес (Добрускін), р. Берел Мосіов і р. Хаїм-Дов-Бер Віленський, брати Гурарі: р. Шмуель Гурарі р. Натан Гурарі і р. Менахем-Мендл Гурарі, а також директори єшиви та підпільних хедерів: р. Ісраель-Ноах Беліницький і р. Бен-Ціон Мороз. Ця громада цвіла і процвітала, доки не прийшла комуністична революція, що спричинила руйнацію як матеріальну, так і духовну. Минуло близько двадцяти років, і нацисти наблизилися до міста, і більшості членів громади вдалося врятуватися, а той, хто не втік, загинув на освячення Імені Всевишнього.
Харків
Основна стаття – Харків

Харків — місто, що перебувало поза смугою осілості на межі України, і тому там не жили євреї; першими, хто оселився в ньому, були ремісники, які отримали особливий дозвіл жити там, або звільнені кантоністи, яким було дозволено жити поза смугою осілості.
Вони збудували там велику синагогу — «Міщанська» її назва, біля річки — «Харків» через мікву. З роками, коли прибуло багато хасидів Хабаду, на верхньому поверсі молилися за нусахом Арі, а на нижньому поверсі молилися за нусахом ашкеназ.
Дорогою до Ялти та на зворотному шляху звідти до Любавичів Ребе Рашаб зупинявся на кілька тижнів у Харкові, де — у Міщанській — проводив фарбрейнгени з хасидами і виголосив кілька маамарів хасидуту.
У 5675 році (1914/1915) указ було скасовано через Першу світову війну, і тоді до нього почали стікатися тисячі євреїв і хасидів.
Дніпропетровськ
Основна стаття – Дніпропетровськ
Місто спершу називалося — Катеринослав. Назву міста було змінено в 5686 році (1925/1926) на Дніпропетровськ на честь пана Петровського, який на той час був головою Верховної ради України, а також на честь «Дніпра» — річки, що перетинає місто.
Спочатку місто було засноване в іншому місці, не там, де воно розташоване зараз, однак через п'ять років після заснування його перенесли на теперішнє місце, на західний берег річки Дніпро.
Коли його перенесли на теперішнє місце, його думали зробити столицею нового краю, завойованого тоді в турків і названого «Новоросія» — Нова Росія. Тому місто було сплановане з великою ретельністю, у ньому проклали широкі вулиці та збудували вражаючі площі.
Кам'янське
Основна стаття – Кам'янське
Кам'янське (у минулому: Дніпродзержинськ) — місто в державі Україна. Шаліах Ребе і головний рабин міста — рав Леві-Іцхак Стамблер. У 5768 році (2007/2008) шлухім відкрили центр Хабаду у своєму місті, збудований за зразком Бейт хаєйну 770. Будівлю було споруджено на пожертву мецената пана Боголюбова.
Херсон
Основна стаття – Херсон
У місті Херсон, на південному сході України, існувала громада хасидів Хабаду та єшива «Томхей Тмімім».
Це місто входило до Херсонської губернії, до якої входили міста: Новополтавка, Олександрія[5], Романівка[6] Берислав[7].


У місті жили визначні балебатім, усією душею віддані благу єшиви «Томхей Тмімім», і серед них р. Ісраель Черток, брати Базеплови (сини р. Яакова-Мордехая, знаменитого рабина Полтави), їхній дядько р. Нета Ганзбург, р. Ар'є-Лейб Ненес і його дружина, брати Плоткіни, р. Аврагам-Яаков Шклар і р. Моше Харитонов.
Кролевець
Основна стаття – Кролевець
Кролевець — містечко, розташоване на півночі України поблизу містечка Конотоп. Кролевець вважається свого роду «центром» для навколишніх сіл завдяки станції, через яку проходить потяг, що курсує лінією Київ-Москва. У минулому Кролевець був єврейським містечком, просякнутим хабадськими пахощами. У ньому жили простодушні євреї, усі дотримувалися заповідей — частина з них знавці Тори і бней-Тора, а частина прості євреї. Причому спільним знаменником між ними була їхня близькість до хасидизму Хабад. Нусах молитви в синагогах був за нусахом Арі, а звичаї були звичаями Хабаду. Не дивно, що багато хто називав Кролевець прізвиськом «хасидське містечко».
Населення Кролевця налічувало близько десяти тисяч душ, з них близько двохсот єврейських родин. Між євреями та неєвреями, як правило, панували нормальні стосунки. Загалом атмосфера в Кролевці була спокійною.
Ганнопіль
Основна стаття – Ганнопіль
Ще за часів проводу Магіда з Межиріча рабі Зуша оселився в місті Ганнопіль і почав очолювати там хасидів, які збиралися до нього. Він був у близьких дружніх стосунках із рабином міста і в ті часи, коли не мандрував містечками Росії та України, жив у місті й наставляв своїх хасидів у служінні Всевишньому.
Коли Алтер Ребе повертався з одного зі своїх візитів до Магіда з Межиріча, він подовжив шлях і заїхав до сусіднього Ганнополя, де показав рабі Зуші нову форму літер, яку їхній учитель велів йому встановити.
На схилі років Магіда з Межиріча, у 5532 році (1771/1772), у Межирічі спалахнула тяжка епідемія, і Магід почав мандрувати, доки рабі Зуша, наразивши себе на небезпеку, не взяв Магіда до себе додому всупереч протидії губернатора округу, який побоювався поселення в його володіннях підданих, що прибували з районів, уражених хворобами та заразою[8].
Крім рабі Зуші, у цьому місті оселився також рабі Єгуда-Лейб га-Коген, автор книги «Ор га-гануз», який також займався проводом хасидів.
В останні місяці життя Магіда з Межиріча його учні приїхали, щоб перебувати поруч із ним, і протягом деякого часу там жили великі провідники хасидизму, такі як рабі Аврагам га-Малах, Алтер Ребе та інші.
Області та автономна республіка
- Черкаси
- Хмельницький
- Суми
- Чернігів
- Кіровоград
- Тернопіль
- Чернівці
- Київ
- Вінниця
- Крим
- Луганськ
- Волинь
- Дніпропетровськ
- Львів
- Закарпаття
- Донецьк
- Миколаїв
- Запоріжжя
- Івано-Франківськ
- Одеса
- Житомир
- Харків
- Полтава
- Херсон
- Рівне
Російсько-українська війна
Основна стаття – Російсько-українська війна
Російсько-українська війна [9] — воєнний конфлікт між Росією та Україною, що спалахнув в адарі II 5782 року (2021/2022), коли російські сили атакували Україну і проникли на її територію з півночі, сходу та півдня, і війна триває кілька років.
Перебіг бойових дій
У 5782 році (2021/2022) почалося наземне вторгнення російської армії з кількох напрямків, а коли війна просунулася, наземні атаки послабшали, і зараз російська армія використовує переважно ракети та безпілотні літальні апарати і ними атакує міста України та армію України.
Загиблі солдати-євреї
• Владислав Шейн, 21-річний молодий єврей із міста Дніпро в Україні, загинув під час добровільної служби в лавах армії України в її війні з росіянами.
• Матітьягу Асман — виріс у єврейському дитячому будинку, був усиновлений равом Моше Асманом. Був призваний до армії України, загинув у 5784 році (2023/2024)[10].
Хабад на війні

У перші дні війни багато шлухім разом із наближеними, а також дитячі будинки залишили місце свого шліхуту через побоювання за своє життя з огляду на просування росіян і побоювання цілковитого хаосу, — однак у міру того як небезпека минала, частина з них, і передусім головні шлухім, повернулися до своїх домівок і громад.
Навіть на піку величезного тиску і великої невизначеності кілька шлухім у країні не залишили свого посту, і серед них: рав Шмуель Камінецький, шаліах і головний рабин Дніпропетровська, рав Моше-Реувен Асман, а також шаліах рав Меїр Стамблер.
У перші два місяці війни шлухім разом з іншими єврейськими та ізраїльськими структурами й організаціями займалися вивезенням євреїв із прифронтових міст углиб країни, і багато з них перебралися до таборів біженців, створених у країнах довкола України, а частина навіть здійснила алію до Святої Землі.
Однією з центральних постатей на початку війни став рав Моше-Реувен Асман, рабин України. В один із перших днів війни він підійшов до арон кодеш і вийняв звідти сувої Тори, які переніс у безпечне місце, волаючи при цьому великим і гірким голосінням. Як і інші шлухім, рав Асман також присвятив багато часу наданню гуманітарної допомоги євреям, зокрема під час пекельного вогню[11].
Удар по школі в Києві
Під час війни були влучання поблизу установ Хабаду та будинків шлухім, і деякі з них зазнали легких пошкоджень.
У місяці тішрей 5785 року (жовтень–листопад 2024) безпілотник влучив у школу Хабаду в Києві, і було завдано шкоди[12].
Шлухім в Україні, 5785
Більшість шлухім не повернулися відтоді, як утекли з України. А в кожне центральне місто повернувся головний шаліах, і в частині з них до нього приєдналися ще окремі шлухім. Значна частина навчальних закладів в Україні, а також школи Хабаду, частково закриті або працюють у частковому форматі. Синагоги працюють згідно з вказівками армії та влади України, і частина молільників, які відвідували синагоги до війни, покинули місто свого проживання або Україну. Діяльність ведеться всупереч усім викликам і труднощам, під обстрілами, і передусім безпілотниками, які запускають здалеку по містах України, більшість із яких перехоплюють, але іноді бувають руйнування і постраждалі.
А ось шлухім, які зараз діють в Україні:
- Дніпро — рав Шмуель Камінецький і рав Меїр Стамблер
- Київ — рав Моше-Реувен Асман, рав Йонатан-Біньямін Маркович, рав Пінхас Вишедський
- Хмельницький — рав Йосеф Тейтельбойм
- Харків — рав Моше Москович
- Херсон — рав Йосеф-Іцхак Вольф
- Одеса — рав Аврагам Вольф
- Житомир — рав Нохум Тамрін (рав Шломо Вільгельм керує дитячим будинком «Алумім» в Ашкелоні і час від часу відвідує Житомир)
- Кременчук — рав Шломо Салмон
- Гадяч — рав Шнеур Дейч
- Полтава — рав Йосеф-Іцхак Сегаль
- Чернівці — рав Менахем-Мендл Гліценштейн
- Львів — рав Менахем-Мендл Готліб
- Миколаїв — рав Шалом-Дов-Бер Готліб
- Черкаси — рав Дов Аксельрод
- Бердичів — рав Моше-Шмуель Талер
Додаткова література
- Менахем Бронфман, Єврейство України, поряд із широким оглядом діяльності наших Ребе, провідників поколінь, задля євреїв України, тижневик «Кфар-Хабад» 1949 сторінка 61
- Менахем Зігельбойм, Рік війни, і кінця не видно на обрії, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1349 сторінка 18-23 (5783)

- Ті, що тікають, рятуючи життя, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1302, с. 28–35: рав Шломо Вільгельм розповідає про порятунок євреїв Житомира і дитячого будинку, шлухім України розповідають про рятувальні поїздки на початку російсько-української війни
Зовнішні посилання
- Хто такі євреї України?
(англійською)
- 9 єврейських пісень з України
(англійською)
- Мітка: Україна
- Незабутня Ханука в Києві ● величезна галерея — на сайті Хабад Інфо

- Урочистості в Україні: низка заходів на честь п'ятдесятиріччя рава Асмана — на сайті Хабад Інфо

- Яка — до меча, а яка — до миру, газета «Мішпаха», тішрей 5783 (вересень–жовтень 2022)

- Порятунок єврейства України, журнал «Ба-кегіла», свято Песах 5783 (6 квітня 2023), розлоге інтерв'ю з шаліахом Ребе в Чернівцях равом Менахемом Гліценштейном
| Країни колишнього Радянського Союзу | |
|---|---|
|
| Країни Європи | ||
|---|---|---|
| Суверенні держави | Австрія • Україна • Азербайджан 1 • Італія • Ісландія • Ірландія • Албанія • Андорра • Естонія • Вірменія 2 • Болгарія • Бельгія • Білорусь • Боснія і Герцеговина • Грузія 1 • Німеччина • Данія • Нідерланди • Угорщина • Велика Британія • Чехія • Ватикан • Туреччина 1 • Греція • Люксембург • Латвія • Литва • Ліхтенштейн • Молдова • Монако • Чорногорія • Мальта • Північна Македонія • Норвегія • Сан-Марино • Словенія • Словаччина • Іспанія • Сербія • Польща • Португалія • Фінляндія • Франція • Казахстан 1 • Кіпр 2 • Хорватія • Румунія • Росія 1 • Швеція • Швейцарія | |
| «Невизнані» території | Абхазія • Південна Осетія • Придністров'я • Косово • Північний Кіпр 2 | |
| Залежні території | Аландські острови • Акротірі і Декелія 2 • Фарерські острови • Гібралтар • Гагаузія • Гернсі • Ян-Маєн • Джерсі • Острів Мен • Шпіцберген | |
| Примітки | 1 Частина території держави розташована в Азії. 2 Географічно розташована в Азії, але вважається частиною Європи з історичних причин. | |
Примітки
- ^ Станом на хешван 5785 (листопад–грудень 2024)
- ^ «Толдот Хабад бе-Русія га-царіт»,«Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт»
- ^ 1 2 «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт»
- ^ Українською: Кременчук, російською: Кременчуг
- ^ У ньому жив, серед інших, хасид рабі Йоель Іткін (Олександрія)
- ^ Рабином міста був рабі Шамай Іткін
- ^ У ньому служив рабином р. Хаїм-Мордехай Перлов
- ^ Згідно з хасидським переказом, рабі Зуша уникнув покарання після того, як пообіцяв губернаторові округу, що протягом цілого року в усьому окрузі не помре жодна людина. Надруковано в книзі «Лев Ісраель» рава Ісраеля Гроссмана сторінка 241.
- ^ Або російське вторгнення в Україну; у Росії називається: спеціальна військова операція в Україні
- ^ Він обрав бути хабадником до останньої миті, інтерв'ю з равом Моше Асманом про його прийомного сина, який загинув у російсько-українській війні, Менді Дікштейн, тижневик «Бейт Мошіах» 1433
- ^ Приблизно через місяць синагога зазнала прямого влучання під час російського бомбардування і була пошкоджена
- ^ Тижневик «Бейт Мошіах» 1433, с. 58