«Шулхан арух»


«Шулхан арух» (скорочено, абревіатурою, у книгах ахаронім називається: הַשֻׁ"עַ або הַשׁוּ"עַ) — галахічний твір, що підсумовує всі практичні закони, які стосуються нашого часу, коли Храму немає, згідно з прийнятою галахою; укладений гаоном рабі Йосефом Каро, якого називають Маран Бейт Йосеф. Після того як він уклав «Шулхан арух», його друг і колега рабі Моше Іссерлес, якого в книгах ахаронім називають Морам[1], додав свої примітки, що починаються словом «Гагага».
У давніші роки книгу, яка поєднує «Шулхан арух» з носей келім, називали «Ешлей раврева».
Звичай більшості сефардів — за рабі Йосефом Каро, який був сефардським мудрецем, а звичай ашкеназів — за рішеннями рабі Моше Іссерлеса, до якого вони застосували вірш «У-вней Ісраель йоцім бе-яд рама» — Рама.
Багато сефардських громад прийняли на себе рішення Рами — або повністю, або в окремих законах.
Назва книги
Рав Йосеф Каро назвав свою книгу «Шулхан арух» «бо в ньому той, хто вивчає, знайде всілякі страви, впорядковані в усьому і збережені, розставлені і ясні»[2]; порівняння зі столом узято з вислову в «Мехілті де-рабі Ішмаель»[3], згідно з яким Святий, благословенний Він, сказав Моше, що слід роз'яснювати закони Тори народові Ізраїлю якнайясніше: «розстав їх перед ними, як накритий стіл»[4].
Структура книги
Основна стаття – «Арбаа турім»
Книга «Шулхан арух» побудована за зразком книги «Арбаа турім», яка їй передувала. Так вона поділяється на чотири частини:
- «Орах хаїм» — щоденні закони[5] і закони свят.
- «Йоре деа» — закони забороненого і дозволеного, закони багатьох заповідей Тори.
- «Хошен мішпат» — майнове право.
- «Евен га-езер» — закони, що стосуються шлюбів, розлучень тощо.
При цьому й кожна частина поділяється на «сіманім», що відповідають сіманім книги «Арбаа турім», на яку рабі Йосеф Каро склав коментар «Бейт Йосеф». А потім він уклав «Шулхан арух», який є скороченням і вижимкою законів книги «Арбаа турім» і багатьох законів, доданих у «Бейт Йосеф».
Суворе дотримання галахи за «Шулхан арух»
У хасидизмі Хабад відома суворість у дотриманні кожної галахи «Шулхан арух», і з цього приводу Ребе висловився:
Щодо того, що від мого імені говорили речі, протилежні «Шулхан арух», — я повторюю і наголошую ще раз, що всі подібні речі — цілковита неправда!
І найбільший подив викликає те, що є хтось, кому спадає на думку таке жахливе припущення (що його доведеться спростовувати), — не з погляду праведності, досконалого праведника і аж до «народ Твій — усі праведники», а з погляду простої людяності, адже жодна людина при здоровому глузді не скаже, що слід діяти всупереч «Шулхан арух», боронь Б-же![6]
Одного разу Ребе висловився про Бейт Йосефа і Раму, авторів «Шулхан арух»[7]: «У їхньому світлі підемо до приходу нашого праведного Мошіаха»!
Початок «Шулхан арух»
«Шулхан арух га-Рав» (Алтер Ребе) починається словом «Єгуда»[8], щоб вказати: оскільки вивчення Тори — це саме справа розуміння і осягнення, можна подумати і стверджувати, що вивчення Тори суперечить бітулю, і з цієї причини «Шулхан арух» відкривається словом «Єгуда», щоб вказати, що «наасе» — дія без розуміння і осягнення, тобто бітуль, — має передувати «нішма» — розумінню і осягненню[9].
Бейт Йосеф — автор «Шулхан арух»
Автор «Шулхан арух» — рабі Йосеф Каро. Перш ніж укласти «Шулхан арух», він уклав свою велику працю «Бейт Йосеф» на книгу «Арбаа турім», яку уклав син Роша. У цій книзі він підсумовує думки рішонім аж до прийнятої галахи.
Бейт Йосеф і Гакгель
Ребе вказав, що в рік Гакгель, мета якого — «щоб боятися Г-спода, Б-га вашого», слід збільшити вивчення законів чоловіками, жінками і дітьми. І насамперед — за основоположною галахічною книгою «Бейт Йосеф» рабі Йосефа Каро, і її перший закон — «хай зміцниться, як лев» — під час ранкового пробудження, що стосується чоловіків, жінок і дітей, які встають уранці щодня і кажуть «Моде ані»; і, вочевидь, це один з небагатьох законів, який повною мірою стосується і чоловіків, і жінок, і дітей.
«Шулхан арух» Алтер Ребе
Основна стаття – «Шулхан арух» Алтер Ребе
В останні роки свого проводу Магід з Межиріча побажав доручити одному зі своїх учнів написати «Шулхан арух» у вигляді «Галахот бе-таамейгем»; з-поміж п'ятьох своїх обраних учнів він зрештою поклав цю роботу на Алтер Ребе, якому на той час було лише 25 років.
Алтер Ребе старанно працював над написанням «Шулхан арух» кілька років, і коли він опублікував його, той став відомий під назвою «Шулхан арух га-Рав», набув широкого поширення і був з благословенням прийнятий усіма великими Ізраїлю, і навіть спричинив те, що багато знавців Тори після публікації книги наблизилися до світла вчення хасидуту, переконавшись, що немає правди у твердженні, ніби хасиди не вміють вчитися.
«Шулхан арух Орах хаїм»
Основна стаття – «Орах хаїм»
Ребе звернув увагу на те, що дійсність у нашому поколінні така, що навіть тих, хто вчиться старанно і наполегливо, у дусі «трудився і знайшов», важко спонукати вчити «Шулхан арух», «Орах хаїм»; і коли їм ставлять запитання, яке поставили Менаше (з якого боку розламувати хліб), вони не знають відповіді, бо відповідь написана в якомусь розділі «Шулхан арух», «Орах хаїм», а вони взагалі не вчили «Шулхан арух», «Орах хаїм». А коли їх запитують: «Хіба таке можливо?» — у них є готова відповідь: адже й амора, якому Менаше поставив згадане запитання, не знав відповіді. Причина ж, з якої Гемара розповідає цю історію, — навчити нас, наскільки необхідне вивчення «Шулхан арух», «Орах хаїм».
Ребе сказав, що треба струснути світи і зробити все, щоб у єшивах запровадили вивчення частини «Орах хаїм»; і навіть якщо не хочуть, щоб це вивчення було під час седеру єшиви, оскільки тоді хочуть займатися особливими темами — трьома бавот і «Хошен мішпат», згідно зі словами мішни «Хто хоче стати мудрим, хай займається законами майнового права», — Ребе сказав, щоб вчили це хоча б поза седером єшиви. У той час, який учень отримує для себе, щоб їсти, пити, гуляти тощо, — хоча б у цей час, який і так перебуває в його розпорядженні, хай вчать «Орах хаїм».
Ребе сказав, що значення слів «Орах хаїм» — у прямому сенсі: це спосіб життя, що вказує шлях щоденного життя. І цим він відрізняється від інших частин. Людина може прожити всі дні свого життя, так і не знайшовши нагоди виносити рішення в питаннях «чотирьох основних категорій шкоди» тощо, тоді як питання «Шулхан арух Орах хаїм» — це те, з чим людина живе весь час. Неможливо, щоб людина щодня не займалася «Уявляв я Г-спода перед собою завжди», промовлянням «Моде ані лефанеха», молитвою Шмоне есре[10]
Зовнішні посилання
- «Захопливі запитання й відповіді з десятками цитат: чи можливо, що Ребе виносить рішення всупереч 'Шулхан арух'?», на сайті 'Лахлухіт геулатіт'

- Рав Єгуда-Лейб Нахмансон, «Чи може „Шулхан арух“ натякати на те, чого сам Бейт Йосеф не писав?▪️рав Нахмансон▪️(колель „Гораа у-мішпат“)» на сайті «Сінун Хабад» для роликів YouTube
Примітки
- ^ Шанобливий вислів «мурам ме-ам», а також абревіатура: Морейну рабі Моше
- ^ Передмова до книги
- ^ Початок тижневої глави «Мішпатім». Наведено також у Раші на книгу Шмот, глава 21, вірш 1.
- ^ Менахем-Мендл Злоткін «Шемот га-сфарім га-іврім», с. 176 на сайті HebrewBooks
- ^ Ранкове пробудження, цицит, тфілін, молитва, читання Тори, омивання рук, благословення на насолоди тощо.
- ^ Фарбрейнген Шабату глави Мішпатім 5747.
- ^ «Гітваадуйот» 5745, т. 1, с. 552..
- ^ Єгуда бен Тейма каже: будь зухвалим, як леопард, і т. д.
- ^ «Лікутей сіхот», том 21, с. 282..
- ^ «Гітваадуйот» 5743 с. 1282.