Мордехай Яффе
| Мордехай Яффе | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5290 |
| Місце народження | Прага |
| Дата смерті | 3 адара II 5372 |
| Країна | Богемія, Польща, Італія |
| Місце проживання | Прага, Мантуя, Венеція, Гродно, Люблін, Кременець, Познань |
| Місце діяльності | Богемія і Польща |
| Рід діяльності | Рабин, рош-єшива, законовчитель |
| Посада | рабин Гродна, рабин Праги (замість Магараля), рабин Познані |
| Інші посади | Коментатор Раші до Тори та «Море невухім» Рамбама |
| Учителі | Рама і Магаршаль |
| Учні | рабі Ісраель-Йосеф та інші |
| Сім'я | |
| Батько | рабі Аврагам Яффе |
| Діти | Перец Яффе, Ар'є-Лейб Яффе та інші |
Рабі Мордехай Яффе (5290 — 3 адара II 5372) був одним із найвидатніших рабинів Богемії та Польщі, рабином Праги і Познані, одним із «носе келім» Шулхан аруха й автором серії книжок, названих «Левушім» (і за ними його прозвано Га-Левуш).
Біографія
Рабі Мордехай народився 5290 року в місті Прага в родині свого батька рабі Аврагама Яффе, рабина країни Богемії, який був із нащадків Раші.
Замолоду навчався в рабі Моше Іссерлеса (Рама) і в рабі Шломо Лурії (Магаршаль) у країні Польща[1].
Після одруження повернувся до рідного міста Праги і заснував у ньому єшиву, але вона проіснувала недовго внаслідок вигнання євреїв з Богемії 5321 року. Унаслідок цього рабі Мордехай переїхав жити до країни Італія.
Рабі Мордехай пробув в Італії близько десяти років, у містах Мантуя і Венеція, і 5332 року повернувся до Польщі. 5338 року його було призначено рабином міста Гродно, у якому він прожив десять років, до 5348 року (1587/1588), коли залишив місто внаслідок чвар, що виникли в ньому, і перебрався до Любліна. 5350 року (1589/1590) переїхав жити до Кременця. Рабі Мордехай Яффе утримував свою єшиву в Гродно, і в ній вивчали також таємне вчення, крім вчення відкритого [2]
5352 року (1591/1592), унаслідок того що Магараль з Праги залишив своє місто[3], рабі Мордехая було призначено виконувати його обов'язки. Коли Магараль повернувся до свого міста, рабі Мордехая було призначено служити рабином міста Познань у Польщі[4], де він заснував велику єшиву.
Незадовго до свого відходу він знову поїхав до країни Італія, щоб вивчити науку обчислення календаря, яку вивчав у рабі Аврагама га-Сфараді.
3 адара II 5372 рабі Мордехай відійшов зі світу у віці вісімдесяти двох років у своєму місті Познань[5].
Левуш розходився зі своїм учителем Рамою, який вважав, що заборонено вивчати зовнішні науки через нехтування вивченням Тори, і вважав, що таке вивчення дозволене, і сам він дуже досяг успіху в цих заняттях.
Левуш був також великим каббалістом, і у своїй єшиві він навчав своїх учнів Каббали[5].
Родина
- Його син, р. Перец Яффе (помер 5407 року (1646/1647)).
- Його син, р. Ар'є-Лейб Яффе.
- Його зять, р. Шмуель Валь.
- Його зять, р. Єхіель-Міхл Епштейн, рабин міста Бриськ.
- Його зять, р. Біньямін-Вольф Гінцбург, рабин міста Майнц.
Серед його нащадків були рабі Мордехай з Ляховичів, р. Менахем-Мендл Маміофе, і рав Аврагам-Іцхак Кук, і хабадські родини Вільгельм, Гопін і Кеніг.
Його книги
Рабі Мордехай прославився під ім'ям «Бааль га-Левушім» — за назвою десяти його книжок, кожну з яких він видав під назвою «Левуш...»; десять «Левушім» такі:
- «Левуш га-тхелет» — на Шулхан арух «Орах хаїм» до законів Шабату.
- «Левуш га-хур» — на Шулхан арух «Орах хаїм» від законів Шабату до кінця.
- «Левуш атерет загав» — на Шулхан арух «Йоре деа».
- «Левуш га-буц ве-га-аргаман» — на Шулхан арух «Евен га-езер».
- «Левуш ір Шушан» — на Шулхан арух «Хошен мішпат».
- «Левуш га-ора» — твір про коментар Раші до Тори та про коментар Реема на Раші.
- «Левуш пінат якрат» — коментар на книгу «Море невухім» Рамбама.
- «Левуш адар га-якар» — твір про закони освячення місяця в «Мішне Тора» Рамбама і про книгу «Цурат га-арец» рабі Аврагама бар Хії га-Насі.
- «Левушей ор якрот» — коментар на каббалістичний твір рабі Менахема Реканаті до Тори.
- «Левуш сасон ве-сімха» — проповіді; цю його книжку не було надруковано.
Рабі Мордехай у передмові до своєї книжки пояснює, чому він був змушений написати свою книжку: йому недостатньо чотирьох «Турім», складених рабі Яаковом бен Ашером, оскільки ця книжка написана надто розлого; також і твору рабі Йосефа Каро — Шулхан аруха — йому не вистачило, оскільки той не виклав закони з їхніми обґрунтуваннями і постановляв майже завжди за думкою Рамбама, часом всупереч думці ашкеназів. І також твору Рами — глос на Шулхан арух, — оскільки й він не виклав закони з їхніми обґрунтуваннями.
Отже, причина, з якої він написав свої книжки, — у відсутності обґрунтувань у Шулхан арусі[6].
У наших Ребе
Левуша багато разів згадано в Шулхан арусі Алтер Ребе і в його «Кунтрес ахарон», а також у респонсах «Цемах Цедек», який також багато разів розбирав його слова[7].
У «Сефер га-зіхронот» розповідає Ребе Раяц[5], що батько рабі Йоеля Бааль-Шема із Замостя, рабі Ісраель-Йосеф, був видатним учнем Левуша, але не хотів вивчати Каббалу у свого вчителя, і перед відходом Левуш вказав р. Ісраелю, що якщо він вивчатиме Каббалу, у нього народиться син, і від цього народився рабі Йоель.
Левуш є також джерелом для багаторазово роз'яснюваної в ученні хасидуту відмінності між святом Пурим і святом Ханука: що в Хануку указ був проти виконання Тори і заповідей синами Ізраїлю, а в Пурим указ був також проти тіла[8].
Також Левуш був першим, хто закликав запровадити читання Тегілім щодня[9].
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 37. Каталог HebrewBooks.
Показати всі книжки (37)
- «Еліягу зута» אליהו זוטא
- «Левуш атерет загав» (Йоре деа) לבוש עטרת זהב (יו"ד)
- «Левуш атерет загав» (Йоре деа) לבוש עטרת זהב (יו"ד)
- «Левуш атерет загав» (Йоре деа) לבוש עטרת זהב (יו"ד)
- «Левуш га-буц ве-аргаман» (Евен га-езер) לבוש הבוץ וארגמן (אה"ע)
- «Левуш га-буц ве-аргаман» (Евен га-езер) לבוש הבוץ וארגמן (אה"ע)
- «Левуш га-буц ве-аргаман» (Евен га-езер) לבוש הבוץ וארגמן (אה"ע)
- «Левуш га-ора» לבוש האורה
- «Левуш га-тхелет» (Орах хаїм 1–241) לבוש התכלת (או"ח א-רמא)
- «Левуш га-тхелет» (Орах хаїм 1–241) לבוש התכלת (או"ח א-רמא)
- «Левуш га-тхелет» (Орах хаїм 1–241) לבוש התכלת (או"ח א-רמא)
- «Левуш га-тхелет» (Орах хаїм 1–241) לבוש התכלת (או"ח א-רמא)
- «Левуш га-тхелет» (Орах хаїм 1–241) לבוש התכלת (או"ח א-רמא)
- «Левуш га-тхелет» (Орах хаїм 1–241) לבוש התכלת (או"ח א-רמא)
- «Левуш га-тхелет» з «Еліягу зута» (Орах хаїм 1–241) לבוש התכלת ע"פ אליהו זוטא (או"ח א-רמא)
- «Левуш га-тхелет» з «Еліягу зута» (Орах хаїм 1–241) לבוש התכלת ע"פ אליהו זוטא (או"ח א-רמא)
- «Левуш га-хур» з «Еліягу зута» (Орах хаїм 242–686) לבוש החור ע"פ אליהו זוטא (או"ח רמב-תרפו)
- «Левуш га-хур» з «Еліягу зута» (Орах хаїм 242–686) לבוש החור ע"פ אליהו זוטא (או"ח רמב-תרפו)
- «Левуш га-хур» з «Еліягу зута» (Орах хаїм 242–686) לבוש החור ע"פ אליהו זוטא (או"ח רמב-תרפו)
- «Левуш га-хур» з «Еліягу зута» (Орах хаїм 242–686) לבוש החור ע"פ אליהו זוטא (או"ח רמב-תרפו)
- «Левуш га-хур» з «Еліягу зута» (Орах хаїм 242–686) לבוש החור ע"פ אליהו זוטא (או"ח רמב-תרפו)
- «Левуш ір Шушан» (Хошен мішпат) לבוש עיר שושן (חו"מ)
- «Левуш ір Шушан» (Хошен мішпат) לבוש עיר שושן (חו"מ)
- «Левуш ір Шушан» (Хошен мішпат) לבוש עיר שושן (חו"מ)
- «Левуш ір Шушан» (Хошен мішпат) לבוש עיר שושן (חו"מ)
- «Левушей ор єкарот» — коментар до Тори рабі Менахема з Реканаті לבושי אור יקרות - פירוש על התורה לר’ מנחם מרקנאטי (ב"ח)
- «Левушей ор єкарот» — коментар до Тори рабі Менахема з Реканаті לבושי אור יקרות - פירוש על התורה לר’ מנחם מרקנאטי
- «Левушей ор єкарот» — коментар до Тори рабі Менахема з Реканаті לבושי אור יקרות - פירוש על התורה לר’ מנחם מרקנאטי
- «Левушей ор єкарот» — коментар до Тори рабі Менахема з Реканаті לבושי אור יקרות - פירוש על התורה לר’ מנחם מרקנאטי
- «Левушей ор єкарот» — коментар до Тори рабі Менахема з Реканаті (Берешит) לבושי אור יקרות - פירוש על התורה לר’ מנחם מרקנאטי (בראשית)
- «Левушей ор єкарот» — коментар до Тори рабі Менахема з Реканаті (Шмот, Ваїкра, Бемідбар, Дварім) לבושי אור יקרות - פירוש על התורה לר’ מנחם מרקנאטי (שמות,ויקרא,במדבר,דברים)
- «Масорот хадашот» («Нові масори») מסורות חדשות
- Постанови про халіцу פסקים בדבר חליצה
- Чотири коментарі на Раші до Тори («Мізрахі», «Гур ар'є», «Левуш га-ора», «Сіфтей хахамім»), частини 1–2 — Берешит, Шмот ארבעה פירושים על רש"י עה"ת (מזרחי, גור אריה, לבוש האורה, שפתי חכמים) - חלק א-ב - בראשית, שמות
- Чотири коментарі на Раші до Тори («Мізрахі», «Гур ар'є», «Левуш га-ора», «Сіфтей хахамім»), частини 1–2 — Берешит, Шмот ארבעה פירושים על רש"י עה"ת (מזרחי, גור אריה, לבוש האורה, שפתי חכמים) - חלק א-ב - בראשית, שמות
- Чотири коментарі на Раші до Тори («Мізрахі», «Гур ар'є», «Левуш га-ора», «Сіфтей хахамім»), частини 3–5 — Ваїкра — Дварім ארבעה פירושים על רש"י עה"ת (מזרחי, גור אריה, לבוש האורה, שפתי חכמים) - חלק ג-ה - ויקרא-דברים
- Чотири коментарі на Раші до Тори («Мізрахі», «Гур ар'є», «Левуш га-ора», «Сіфтей хахамім»), частини 3–5 — Ваїкра — Дварім ארבעה פירושים על רש"י עה"ת (מזרחי, גור אריה, לבוש האורה, שפתי חכמים) - חלק ג-ה - ויקרא-דברים
Примітки
- ^ Рама був рабином і рош-єшивою міста Краків, а Магаршаль — Любліна.
- ^ Згідно з Ребе Раяцом у «Сефер га-зіхронот», розділ 60
- ^ Див. «Сефер га-зіхронот» Ребе Раяца, частина 2, розділ 92.
- ^ У роки, коли Магараль залишив Прагу, він пробув один рік у місті Познань, див. «Сефер га-зіхронот» там само.
- ^ 1 2 3 Див. «Сефер га-зіхронот», частина 1, розділ 60.
- ^ Факт, що нагадує підхід Алтер Ребе при складанні його Шулхан аруха, де він завжди наводить закони з їхніми обґрунтуваннями, і справді багато разів наводить це від імені Левуша.
- ^ Див., наприклад, респонси «Цемах Цедек», «Йоре деа», розділ 172, і див. також респонси «Торат шалом», «Йоре деа», розділ 17.
- ^ Левуш, «Орах хаїм», розділ 670, наводиться в Тазі. Див., наприклад, «Сефер га-маамарім 5708», с. 118, маамар, що починається словами «Ве-кібель га-єгудім», 5711, примітка 79, та інші.
- ^ Але він закликав промовляти їх перед молитвою — див. передмову до Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» (с. 3).
Код особи: № 6144530000