Перейти до вмісту

Мордехай Яффе

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Га-Левуш» перенаправляється сюди. Якщо мається на увазі інше значення, див. Хабадський одяг.
Мордехай Яффе
Основна інформація
Дата народження5290
Місце народженняПрага
Дата смерті3 адара II 5372
КраїнаБогемія, Польща, Італія
Місце проживанняПрага, Мантуя, Венеція, Гродно, Люблін, Кременець, Познань
Місце діяльностіБогемія і Польща
Рід діяльностіРабин, рош-єшива, законовчитель
Посадарабин Гродна, рабин Праги (замість Магараля), рабин Познані
Інші посадиКоментатор Раші до Тори та «Море невухім» Рамбама
УчителіРама і Магаршаль
Учнірабі Ісраель-Йосеф та інші
Сім'я
Батькорабі Аврагам Яффе
ДітиПерец Яффе, Ар'є-Лейб Яффе та інші

Рабі Мордехай Яффе (5290 — 3 адара II 5372) був одним із найвидатніших рабинів Богемії та Польщі, рабином Праги і Познані, одним із «носе келім» Шулхан аруха й автором серії книжок, названих «Левушім» (і за ними його прозвано Га-Левуш).

Біографія

Рабі Мордехай народився 5290 року в місті Прага в родині свого батька рабі Аврагама Яффе, рабина країни Богемії, який був із нащадків Раші.

Замолоду навчався в рабі Моше Іссерлеса (Рама) і в рабі Шломо Лурії (Магаршаль) у країні Польща[1].

Після одруження повернувся до рідного міста Праги і заснував у ньому єшиву, але вона проіснувала недовго внаслідок вигнання євреїв з Богемії 5321 року. Унаслідок цього рабі Мордехай переїхав жити до країни Італія.

Рабі Мордехай пробув в Італії близько десяти років, у містах Мантуя і Венеція, і 5332 року повернувся до Польщі. 5338 року його було призначено рабином міста Гродно, у якому він прожив десять років, до 5348 року (1587/1588), коли залишив місто внаслідок чвар, що виникли в ньому, і перебрався до Любліна. 5350 року (1589/1590) переїхав жити до Кременця. Рабі Мордехай Яффе утримував свою єшиву в Гродно, і в ній вивчали також таємне вчення, крім вчення відкритого [2]

5352 року (1591/1592), унаслідок того що Магараль з Праги залишив своє місто[3], рабі Мордехая було призначено виконувати його обов'язки. Коли Магараль повернувся до свого міста, рабі Мордехая було призначено служити рабином міста Познань у Польщі[4], де він заснував велику єшиву.

Незадовго до свого відходу він знову поїхав до країни Італія, щоб вивчити науку обчислення календаря, яку вивчав у рабі Аврагама га-Сфараді.

3 адара II 5372 рабі Мордехай відійшов зі світу у віці вісімдесяти двох років у своєму місті Познань[5].

Левуш розходився зі своїм учителем Рамою, який вважав, що заборонено вивчати зовнішні науки через нехтування вивченням Тори, і вважав, що таке вивчення дозволене, і сам він дуже досяг успіху в цих заняттях.

Левуш був також великим каббалістом, і у своїй єшиві він навчав своїх учнів Каббали[5].

Родина

  • Його син, р. Перец Яффе (помер 5407 року (1646/1647)).
  • Його син, р. Ар'є-Лейб Яффе.
  • Його зять, р. Шмуель Валь.
  • Його зять, р. Єхіель-Міхл Епштейн, рабин міста Бриськ.
  • Його зять, р. Біньямін-Вольф Гінцбург, рабин міста Майнц.

Серед його нащадків були рабі Мордехай з Ляховичів, р. Менахем-Мендл Маміофе, і рав Аврагам-Іцхак Кук, і хабадські родини Вільгельм, Гопін і Кеніг.

Його книги

Рабі Мордехай прославився під ім'ям «Бааль га-Левушім» — за назвою десяти його книжок, кожну з яких він видав під назвою «Левуш...»; десять «Левушім» такі:

Рабі Мордехай у передмові до своєї книжки пояснює, чому він був змушений написати свою книжку: йому недостатньо чотирьох «Турім», складених рабі Яаковом бен Ашером, оскільки ця книжка написана надто розлого; також і твору рабі Йосефа Каро — Шулхан аруха — йому не вистачило, оскільки той не виклав закони з їхніми обґрунтуваннями і постановляв майже завжди за думкою Рамбама, часом всупереч думці ашкеназів. І також твору Рами — глос на Шулхан арух, — оскільки й він не виклав закони з їхніми обґрунтуваннями.

Отже, причина, з якої він написав свої книжки, — у відсутності обґрунтувань у Шулхан арусі[6].

У наших Ребе

Левуша багато разів згадано в Шулхан арусі Алтер Ребе і в його «Кунтрес ахарон», а також у респонсах «Цемах Цедек», який також багато разів розбирав його слова[7].

У «Сефер га-зіхронот» розповідає Ребе Раяц[5], що батько рабі Йоеля Бааль-Шема із Замостя, рабі Ісраель-Йосеф, був видатним учнем Левуша, але не хотів вивчати Каббалу у свого вчителя, і перед відходом Левуш вказав р. Ісраелю, що якщо він вивчатиме Каббалу, у нього народиться син, і від цього народився рабі Йоель.

Левуш є також джерелом для багаторазово роз'яснюваної в ученні хасидуту відмінності між святом Пурим і святом Ханука: що в Хануку указ був проти виконання Тори і заповідей синами Ізраїлю, а в Пурим указ був також проти тіла[8].

Також Левуш був першим, хто закликав запровадити читання Тегілім щодня[9].


Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 37. Каталог HebrewBooks.

Показати всі книжки (37)
  1. «Еліягу зута» אליהו זוטא (Прага, 1701) — у каталозі · читати
  2. «Левуш атерет загав» (Йоре деа) לבוש עטרת זהב (יו"ד) (Бердичів, 1819) — у каталозі · читати
  3. «Левуш атерет загав» (Йоре деа) לבוש עטרת זהב (יו"ד) (Бердичів, 1819) — у каталозі · читати
  4. «Левуш атерет загав» (Йоре деа) לבוש עטרת זהב (יו"ד) (Прага, 1609) — у каталозі · читати
  5. «Левуш га-буц ве-аргаман» (Евен га-езер) לבוש הבוץ וארגמן (אה"ע) (Прага, 1609) — у каталозі · читати
  6. «Левуш га-буц ве-аргаман» (Евен га-езер) לבוש הבוץ וארגמן (אה"ע) (Прага, 1609) — у каталозі · читати
  7. «Левуш га-буц ве-аргаман» (Евен га-езер) לבוש הבוץ וארגמן (אה"ע) (Бердичів, 1819) — у каталозі · читати
  8. «Левуш га-ора» לבוש האורה (Прага, 1604) — у каталозі · читати
  9. «Левуш га-тхелет» (Орах хаїм 1–241) לבוש התכלת (או"ח א-רמא) (Люблін, 1590) — у каталозі · читати
  10. «Левуш га-тхелет» (Орах хаїм 1–241) לבוש התכלת (או"ח א-רמא) (Венеція, 1620) — у каталозі · читати
  11. «Левуш га-тхелет» (Орах хаїм 1–241) לבוש התכלת (או"ח א-רמא) (Прага, 1609) — у каталозі · читати
  12. «Левуш га-тхелет» (Орах хаїм 1–241) לבוש התכלת (או"ח א-רמא) (Нью-Йорк, 1962) — у каталозі · читати
  13. «Левуш га-тхелет» (Орах хаїм 1–241) לבוש התכלת (או"ח א-רמא) (Прага, 1688) — у каталозі · читати
  14. «Левуш га-тхелет» (Орах хаїм 1–241) לבוש התכלת (או"ח א-רמא) (Прага, 1688) — у каталозі · читати
  15. «Левуш га-тхелет» з «Еліягу зута» (Орах хаїм 1–241) לבוש התכלת ע"פ אליהו זוטא (או"ח א-רמא) (Бердичів, 1818) — у каталозі · читати
  16. «Левуш га-тхелет» з «Еліягу зута» (Орах хаїм 1–241) לבוש התכלת ע"פ אליהו זוטא (או"ח א-רמא) (Бердичів, 1818) — у каталозі · читати
  17. «Левуш га-хур» з «Еліягу зута» (Орах хаїм 242–686) לבוש החור ע"פ אליהו זוטא (או"ח רמב-תרפו) (Бердичів, 1818) — у каталозі · читати
  18. «Левуш га-хур» з «Еліягу зута» (Орах хаїм 242–686) לבוש החור ע"פ אליהו זוטא (או"ח רמב-תרפו) (Бердичів, 1818) — у каталозі · читати
  19. «Левуш га-хур» з «Еліягу зута» (Орах хаїм 242–686) לבוש החור ע"פ אליהו זוטא (או"ח רמב-תרפו) (Бердичів, 1818) — у каталозі · читати
  20. «Левуш га-хур» з «Еліягу зута» (Орах хаїм 242–686) לבוש החור ע"פ אליהו זוטא (או"ח רמב-תרפו) (Прага, 1701) — у каталозі · читати
  21. «Левуш га-хур» з «Еліягу зута» (Орах хаїм 242–686) לבוש החור ע"פ אליהו זוטא (או"ח רמב-תרפו) (Прага, 1701) — у каталозі · читати
  22. «Левуш ір Шушан» (Хошен мішпат) לבוש עיר שושן (חו"מ) (Бердичів, 1821) — у каталозі · читати
  23. «Левуш ір Шушан» (Хошен мішпат) לבוש עיר שושן (חו"מ) (Краків, 1598) — у каталозі · читати
  24. «Левуш ір Шушан» (Хошен мішпат) לבוש עיר שושן (חו"מ) (Бердичів, 1821) — у каталозі · читати
  25. «Левуш ір Шушан» (Хошен мішпат) לבוש עיר שושן (חו"מ) (Прага, 1609) — у каталозі · читати
  26. «Левушей ор єкарот» — коментар до Тори рабі Менахема з Реканаті לבושי אור יקרות - פירוש על התורה לר’ מנחם מרקנאטי (ב"ח) (1880) — у каталозі · читати
  27. «Левушей ор єкарот» — коментар до Тори рабі Менахема з Реканаті לבושי אור יקרות - פירוש על התורה לר’ מנחם מרקנאטי (Люблін, 1595) — у каталозі · читати
  28. «Левушей ор єкарот» — коментар до Тори рабі Менахема з Реканаті לבושי אור יקרות - פירוש על התורה לר’ מנחם מרקנאטי (Люблін, 1595) — у каталозі · читати
  29. «Левушей ор єкарот» — коментар до Тори рабі Менахема з Реканаті לבושי אור יקרות - פירוש על התורה לר’ מנחם מרקנאטי (Люблін, 1595) — у каталозі · читати
  30. «Левушей ор єкарот» — коментар до Тори рабі Менахема з Реканаті (Берешит) לבושי אור יקרות - פירוש על התורה לר’ מנחם מרקנאטי (בראשית) (Львів) — у каталозі · читати
  31. «Левушей ор єкарот» — коментар до Тори рабі Менахема з Реканаті (Шмот, Ваїкра, Бемідбар, Дварім) לבושי אור יקרות - פירוש על התורה לר’ מנחם מרקנאטי (שמות,ויקרא,במדבר,דברים) (Львів) — у каталозі · читати
  32. «Масорот хадашот» («Нові масори») מסורות חדשות (Новий Двір, 1782) — у каталозі · читати
  33. Постанови про халіцу פסקים בדבר חליצה (Прага, 1609) — у каталозі · читати
  34. Чотири коментарі на Раші до Тори («Мізрахі», «Гур ар'є», «Левуш га-ора», «Сіфтей хахамім»), частини 1–2 — Берешит, Шмот ארבעה פירושים על רש"י עה"ת (מזרחי, גור אריה, לבוש האורה, שפתי חכמים) - חלק א-ב - בראשית, שמות (Єрусалим, 1958) — у каталозі · читати
  35. Чотири коментарі на Раші до Тори («Мізрахі», «Гур ар'є», «Левуш га-ора», «Сіфтей хахамім»), частини 1–2 — Берешит, Шмот ארבעה פירושים על רש"י עה"ת (מזרחי, גור אריה, לבוש האורה, שפתי חכמים) - חלק א-ב - בראשית, שמות (Єрусалим, 1958) — у каталозі · читати
  36. Чотири коментарі на Раші до Тори («Мізрахі», «Гур ар'є», «Левуш га-ора», «Сіфтей хахамім»), частини 3–5 — Ваїкра — Дварім ארבעה פירושים על רש"י עה"ת (מזרחי, גור אריה, לבוש האורה, שפתי חכמים) - חלק ג-ה - ויקרא-דברים (Єрусалим, 1958) — у каталозі · читати
  37. Чотири коментарі на Раші до Тори («Мізрахі», «Гур ар'є», «Левуш га-ора», «Сіфтей хахамім»), частини 3–5 — Ваїкра — Дварім ארבעה פירושים על רש"י עה"ת (מזרחי, גור אריה, לבוש האורה, שפתי חכמים) - חלק ג-ה - ויקרא-דברים (Єрусалим, 1958) — у каталозі · читати

Примітки

  1. ^ Рама був рабином і рош-єшивою міста Краків, а Магаршаль — Любліна.
  2. ^ Згідно з Ребе Раяцом у «Сефер га-зіхронот», розділ 60
  3. ^ Див. «Сефер га-зіхронот» Ребе Раяца, частина 2, розділ 92.
  4. ^ У роки, коли Магараль залишив Прагу, він пробув один рік у місті Познань, див. «Сефер га-зіхронот» там само.
  5. ^ 1 2 3 Див. «Сефер га-зіхронот», частина 1, розділ 60.
  6. ^ Факт, що нагадує підхід Алтер Ребе при складанні його Шулхан аруха, де він завжди наводить закони з їхніми обґрунтуваннями, і справді багато разів наводить це від імені Левуша.
  7. ^ Див., наприклад, респонси «Цемах Цедек», «Йоре деа», розділ 172, і див. також респонси «Торат шалом», «Йоре деа», розділ 17.
  8. ^ Левуш, «Орах хаїм», розділ 670, наводиться в Тазі. Див., наприклад, «Сефер га-маамарім 5708», с. 118, маамар, що починається словами «Ве-кібель га-єгудім», 5711, примітка 79, та інші.
  9. ^ Але він закликав промовляти їх перед молитвою — див. передмову до Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» (с. 3).
Мордехай Яффе згадується ще в 17 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6144530000

Повідомити про помилку на цій сторінці