Рабі Хаїм-Йосеф-Давид Азулай
| Рабі Хаїм-Йосеф-Давид Азулай | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Хіда |
| Дата народження | 5484 |
| Місце народження | Єрусалим |
| Дата смерті | 11 адара 5566 (1 березня 1806) |
| Місце поховання | Гар-га-Менухот, Єрусалим (спочатку — Ліворно) |
| Країна | Османська імперія[В] |
| Місце проживання | Єрусалим, Ліворно |
| Рід діяльності | мандрівник-дослідник, рабин, бібліограф, письменник, історик, автор[В] |
| Освіта | єшива «Єфаер анавім», єшива «Бейт Яаков», «Єшива каббалістів у Бейт Е-ль» |
| Учителі | Рабі Хаїм бен Атар, рабі Шалом Шарабі, рабі Іцхак Рапопорт, рабі Йона Навон та інші |
| Праці | Дуже багато. І див. нижче |
| Сім'я | |
| Батько | Рафаель-Іцхак-Зрах'я Азулай |
| Дружина | Рахель, дочка рава Нісима Брахи, Рахель, дочка рава Моше га-Леві з Пізи |
| Діти | Аврагам-Єшая, Аврагам, Сара, Сімха Пардо, Карла |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рабі Хаїм-Йосеф-Давид Азулай (якого називають Хіда) (5484 — 11 адара 5566 (1 березня 1806)) був одним із великих законовчителів галахи, каббалістом, шадаром і бібліографом. Написав десятки книг [з галахи, проповіді, коментарі (на Тору, Шас) і бібліографія], і прославився в усіх громадах Ізраїлю своєю проникливістю й добротою серця[1].
Біографія
Народився в р. Рафаеля-Іцхака-Зрахьї Азулая (сина рабі Аврагама Азулая, автора «Хесед ле-Аврагам») в Єрусалимі в 5484 році (1723/1724). Навчався в єшивах «Єфаер анавім», «Бейт Яаков» і «Єшива каббалістів у Бейт Е-ль». Одружився з Рахеллю, дочкою рава Нісіма Брахи з Єрусалима. Служив шадаром для бідняків Хеврона і Єрусалима й мандрував заради цього по всьому світу. Свої подорожі він описав у своїй книзі «Маагаль тов».
У 5538 році (1777/1778), після того як завершив свою подорож у Ліворно, він залишився на місці на прохання мешканців міста й жив там до свого відходу з життя. Помер 11 адара 5566 (1 березня 1806) і був похований у Ліворно. У 5716 році (1955/1956) з ініціативи рава Іцхака Нісіма його останки було перенесено до Землі Ізраїлю, і його поховали на Гар-га-Менухот в Єрусалимі.
Хіда в ученні наших Ребе, провідників поколінь
Учення Хіди було прийняте беззаперечно в усіх розсіяннях Ізраїлю, і зрозуміло, що його постанови, проповіді та пояснення наводяться також у наших Ребе, провідників поколінь.
Ребе часто наводить у своїх сіхот і листах слова Хіди, як із книг Хіди з нігле, так і з книг Хіди з учення драш і Каббали. [2] У Пасхальній Агаді з «Лікутей теамім у-мінгагім» Ребе наводить із коментаря Хіди на Агаду. [3]
У сіхі ночі на 7 хешвана 5746 (22 жовтня 1985) [4] Ребе сказав: «Звернув мою увагу один мудрець (як зазвичай висловлюються в кількох книгах) на слова Хіди, благословенної пам'яті [законовчителя в Ізраїлі, аж до того, що наводять кілька галахот від його імені — з його книги Шут «Хаїм шаал» і подібних до цього, і так само наводять від його імені речі, що стосуються внутрішньої частини Тори, таємниць Тори] у його книзі «Мідбар кдемот», стаття «Ківуй», і ось його слова[5]: „Сказано в «Ялкут Тегілім», ремез 736: навіть якщо немає в руках Ізраїлю нічого, крім надії, вони гідні Визволення в нагороду за надію тощо. . І цим пояснив. . формулу благословення «Паросток Давида незабаром виплекай, і ріг його піднеси спасінням Твоїм, бо на спасіння Твоє сподіваємося весь день», бо сказане ним бо на спасіння Твоє незрозуміле, яке це обґрунтування. . але згідно зі сказаним усе добре, і так це слід розуміти: паросток Давида тощо, а якщо скажеш, що в нас немає заслуги, усе одно виплекай, бо на спасіння Твоє сподіваємося, і в нас є надія, і в нагороду за надію гідно, щоб Ти визволив нас“». До цих слів Хіди Ребе повертався багато разів у своїх сіхот і навіть звелів поширити їх особливим чином: надіслати лист десятьом людям і попросити їх, щоб і вони надіслали його зміст десятьом людям, і так далі[6]. У зв'язку з цим Ребе зазначив також велич Хіди: «що немає потреби розводитися про велич Хіди — законовчителя у відкритій частині Тори, як видно в його книгах респонсів («Хаїм шаал» та ін.), і законовчителя також у прихованій частині Тори, як ми знаходимо в його книгах, де він наводить кілька питань прихованої частини Тори й виносить щодо них рішення тощо». Далі Ребе також зазначив той факт, що Хіда був шадаром і цим перетворював гроші, які отримував у діаспорі, — на гроші Землі Ізраїлю, що подібно до вислову Ребе Цемах Цедека «Зроби тут Ерец-Ісраель». [7].
Ребе також згадує поведінку Хіди у зв'язку із сімома заповідями синів Ноаха щодо народів світу і називає поведінку Хіди «маасе рав». [8]
Ребе в дуже багатьох місцях наводить тлумачення на вірш «І дні ці згадуються й дотримуються» і вказує: «наведено й роз'яснено в книзі „Лев Давид“ Хіди, розділ 29».
Одного разу Ребе читав Тегілім за книгою Тегілім із коментарем «Йосеф тегілот» Хіди. Це було 23 кислева 5740 (13 грудня 1979). Ребе увійшов на читання Тори з Тегілім «Йосеф тегілот». Після читання Тори Ребе прочитав свій псалом Тегілім за цією книгою [9].
Ребе Рашаб пише [10]: «Скільки великих (хай перебуває душа їхня в раю) ще з давніх часів виїжджали з Єрусалима до Хеврона. І один із наших друзів пише мені й перелічує, скільки великих виїхали з Єрусалима до Хеврона, як рав рабі Йосеф Конкі і рав рабі Йосеф га-Леві га-Назір, і рав рабі Моше Хамон виїхав з Єрусалима до Цфата, і Хіда, благословенної пам'яті, виїхав до Хеврона, і безсумнівно тому, що знайшов додаткову перевагу й особливу святість».
Його праці
Галаха, тлумачення, друшім
- «Аводат га-кодеш».
- «Хадрей бетен» — проповіді мусару за порядком тижневих глав, видано за рукописом в Єрусалимі в 5703
- «Зікарон Моше» — дві частини про Гемару і законовчителів, видано його онуком равом Моше Азулаєм, і тому називається «Зікарон Моше»
- «Дваш ле-фі» — енциклопедична побудова статей за абеткою. (Частина 2 його книги «Мідбар кдемот»)
- «Ахават Давид» — проповіді
- «Сафа ахат» — коментар на Пасхальну Агаду
- «Петах ейнаїм» — коментар на агадот Талмуду, долучений до частини старих видань «Ейн Яаков»
- «Ахорей тараа» — коментар на трактат «Горайот»
- «Бейт менуха» — порядок вивчення до йорцайту
- «Махзік браха» — галаха з частини «Орах хаїм» «Шулхан аруха», і особливо в питаннях молитви згідно зі звичаями каббалістів
- «Кіссе Давид»
- «Кіссе рахамім» — на малі трактати
- «Марит га-аїн» — нові тлумачення й роз'яснення на Шас
- «Кікар ла-еден»
- «Шіюрей браха» — доповнення до твору «Махзік браха»
- «Сімхат га-регель» на Пасхальну Агаду
- «Зроа ямін» — коментар на трактат «Авот»
- «Біркей Йосеф» — коментар до «Шулхан аруха», зібраний від наших учителів рішонім і перших ахронім, рукописи яких доти не були надруковані, їх Хіда знайшов у своїх подорожах у старих рукописах і віддав до друку
- «Море ба-ецба» — загальні правила поведінки, правила для Шабатів, свят і місяців року
- «Ципорен шамір» — мусар, правила поведінки й молитви
- «Кешер гудаль'» — звід законів із книг ахронім (включно з книгами самого Хіди). У книзі наводиться лише його остаточна постанова без галахічного пілпулю з наведенням джерел, як він робив у своїх книгах респонсів або в своїй книзі «Біркей Йосеф»
- «Каф ахат»
- «Яїр озен» — про правила Шасу
- «Йосеф ба-седер»
- «Сансан ле-Яїр»
- «Шомер Ісраель»
- «Лев Давид» — розділи мусару. Перші п'ять розділів — кунтрес про питання тшуви, який Хіда скопіював із рукопису р. Хаїма Віталя.
Респонси
- «Тов аїн»
- «Хаїм шаал» — респонси у двох частинах
- «Йосеф омец» — відповіді на запитання, надіслані йому з усього світу, але головним чином із Північної Африки та Землі Ізраїлю.
Історія
- «Шем га-гдолім»
- «Зеїр шам» — доповнення до «Шем га-гдолім», містить також коментар на «Мідраш раба»
- «Маагаль тов» — щоденник подорожі у трьох частинах.
Коментарі на Танах
- «Лехем мін га-шамаїм» — коментарі на Тору
- «Огель Йосеф» — коментар на Тегілім
- «Йосеф тегілот» — коментар на Тегілім
- «Хомат АНАХ» — (видано: 5564) коментар на Орайта, Невіей, Ктувей (Танах)
Книги, укладені з його праць
У наш час вийшло кілька книг-збірників, укладених із його праць на різні теми, наприклад «Сідур Хіди» — Хіда не укладав сідура, але упорядники надрукували сідур у різних версіях із коментарями, примітками, галахічними постановами тощо, зібраними з його книг. Серед них:
- «Сідур га-Хіда» — зібрання з книг Хіди: закони й коментарі до молитви.
- «Псакей Сідур га-Хіда — Реах ніхоах» — 4 томи.
- «Пардес га-Хіда» — вибрані місця з учення Хіди про Шабат і свята. Редактор рав Шимон Гутман.
- «Торат га-Хіда» — коментарі, натяки й проповіді на тижневу главу, зібрані з книг Хіди, 5 томів.
- «Ігрот ве-гаскамот рабейну Хіда», з його життєписом, списком його книг, інститут «Рабейну Хіда», Бней-Брак, 5766
- «Тегілім га-Хіда» — згідно з порядком, який він установив: промовляти всі вірші в Тегілім, що починаються літерами імені людини, для її зцілення. Друкувалося багато разів. І див. зовнішні посилання.
Родина
Після відходу з життя своєї першої дружини він одружився вдруге з Рахеллю, дочкою рава Моше га-Леві з Пізи.
- Його син, р. Аврагам-Єшая Азулай
- Його син, р. Аврагам Азулай
- Його дочка, Сара.
- Його дочка, Сімха Пардо.
- Його дочка, Карла.
- Серед його нащадків — рабі Бехор Азулай, з визначних анаш і громадських діячів Хабаду в Єрусалимі, і родоначальник хабадської родини Вільгельм.
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ Передмова до життєпису Хіди
- ^ Див. наприклад (нижче лише небагато прикладів із безлічі посилань на книги Хіди): «Ігрот кодеш» ч. 1 с. 8, де він посилається на Шут «Хаїм шаал». А також «Ігрот кодеш» ч. 2 с. 338, де він посилається на вищезгаданий Шут. «Ігрот кодеш» ч. 4, с. 106, примітка 2, де він посилається на «Шіюрей браха». «Лікутей сіхот» ч. 36 с. 185, примітка 47, де він посилається на «Шаар Йосеф» і на «Ейн зохер». У «Лікутей сіхот» ч. 18, с. 66, примітка 41 посилається на «Цаварей шалаль». У «Лікутей сіхот» ч. 20 с. 125 Ребе наводить із «Йосеф тегілот» Хіди, і див. там у примітці 13. Ребе роз'яснює в сіхі слова Хіди в «Лікутей сіхот» ч. 35 с. 101. Книга Хіди, «Шем га-гдолім», згадується багато разів у сіхот Ребе і в його листах, і див. наприклад пояснення Хідою імені Шнеур, яке скопійовано в «Лікутей сіхот» частина 6, с. 37, примітка 17. На «Біркей Йосеф» Ребе посилається багато разів, наприклад: «Ігрот кодеш» ч. 18 с. 555. «Агада шель Песах» з «Лікутей теамім у-мінгагім», фрагмент «Заповідь нам розповідати про Вихід з Єгипту». У «Лікутей сіхот» ч. 2 с. 507 примітка 38 Ребе наводить із книг «Махзік браха» і «Хаїм шаал». І ще багато.
- ^ Наприклад, у фрагменті «Ат петах ло». Ребе Раяц розповів, що його батько, Ребе Рашаб, звелів йому вивчати Агаду з «Перуш Азулай».
- ^ «Гітваадуйот» 5746, ч. 1, с. 536.
- ^ Тут наведено стисло слова Хіди, і див. повністю його слова в сіхі в оригіналі.
- ^ Там само, с. 538.
- ^ Там само в сіхі с. 536.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 26, с. 141, примітка 67.
- ^ Щоденник Ріма Зелігсона.
- ^ У його «Ігрот кодеш» частина 4 с. 193, кунтрес про Колель Хабад, присвячений [у частині, надрукованій в «Ігрот кодеш»] перевазі заселення Хеврона. [.. Надруковано в Шут «Торат шалом», (різне, розділ 1, заповідь заселення Землі Ізраїлю в наш час) https://chabadlibrary.org/books/maharshab/shut/5/index.htm]
Код особи: № 4440155100