Барух з Меджибожа
| Барух із Меджибожа | |
|---|---|
Онук Бааль-Шем-Това | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5517 (1757) |
| Місце народження | Меджибіж |
| Дата смерті | 18 кислева 5572 (1811) |
| Місце поховання | Меджибіж (огель Бешта) |
| Місце проживання | Меджибіж, Острог, Тульчин |
| Рід діяльності | адмор |
| Учителі | Магід з Межиріча |
| Сім'я | |
| Батько | Єхіель-Міхл Ашкеназі |
| Мати | Адель, дочка Бааль-Шем-Това |
| Діти | Рейзл та інші |
| Брати й сестри | Моше-Хаїм-Ефраїм із Судилкова |
| Родовід | |
Рабі Барух з Меджибожа (5517, 1757 – 18 кислева 5572, 1811) — онук Бааль-Шем-Това.
Біографія
Народився в Меджибожі (Україна) у рабі Єхіеля-Міхла Ашкеназі та Адель, дочки Бааль-Шем-Това.
Коли батьки запитали Бешта, з якого трактату почати його вчити, він відповів: «Бава кама» — і додав, що це абревіатура: «Барух, син Аделі, святий від утроби матері своєї» («Барух бен Адель кадош мі-бетен імо»).
Коли він був дитиною, помер його дід — Бешт. Короткий час перебував при дворі Магіда з Межиріча і переїхав до Острога [Острог].
У місяці хешван 5540 року (жовтень–листопад 1779) оселився в Тульчині (Україна) і на вимогу хасидів почав поводитися як адмор.
У 5560 році (1799/1800) переніс свій двір до Меджибожа.
Р. Барух був пов'язаний з методом свого діда, святого Бешта, і незабаром тисячі людей здалеку і зблизька стукали у двері його дому.
Помер 18 кислева 5572 (4 грудня 1811).
Шлях його служіння
Його поведінка була суворою, і він завжди проклинав — про людське око.
Він завжди принижував ім'я святого рава рабі Леві-Іцхака з Бердичева, але коли зустрічався з ним, корився йому і дуже його шанував. Після відходу з життя рабі Леві-Іцхака з Бердичева роздер на собі одяг і пояснив, що за його життя принижував його тому, що ангели і серафими заздрили його служінню і звинувачували, що його треба забрати зі світу, тому принижував його, щоб скасувати звинувачення[1].
Праведники поколінь звеличували його високий щабель у його прихованому служінні гніву, і навіть розповідають, що пророк Еліягу якось відкрився йому під час його гніву. Коли він помер, його святий палець лежав на святій книзі Зогар, на словах «Є гнів, який називається Барух».
Спочатку він був з товаришів Алтер Ребе і висловився про «Танію», що це «книга розуму»[2], і листувався з Алтер Ребе[3]. Почувши, що ребецн Фрейда (дочка Алтер Ребе) виголошує хасидут привселюдно, різко виступив проти цього. Його протистояння Алтер Ребе посилилося внаслідок розбіжностей щодо пожертв для хасидів, які піднялися з равом Менахемом-Мендлом з Вітебська до Землі Ізраїлю[4].
Після суперечки помирився з Алтер Ребе і навіть зустрівся з ним, але через деякий час суперечка відновилася[5].
Після того як переїхав до Меджибожа, вів свій провід з розмахом, його свята і прихована поведінка мала вигляд достатку й веселості, і бадхан Гершл з Острополя деякий час жив при його дворі.
Переказують, що він перебував у великій скорботі й жалобі через руйнування, бо після багатьох дій, які він здійснив для прискорення Геули, — йому з'явився його дід, Бааль-Шем-Тов, і сказав йому, щоб він припинив свої спроби прискорити Геулу[6], оскільки час для цього не настав, що завдало йому великої скорботи і також призвело до його хвороби[7].
Коли захворів, відмовився радитися з лікарями і приймати ліки й помер у 5572 році (1811/1812).
Його книги
- «Буцина де-нгора»: з його слів і вчень, зібраних після його відходу.
Додаткова література
- «Поїздка до Бердичева» 5777, Єгошуа Мондшайн
- Брошура видання «Ваад хаялей Бейт Давид», відділення Цфата, 5775
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ Записи р. Й., шойхета-бодека
- ^ «Бейт Рабі», розділ 21, примітка 4.
- ^ І див. «Ігрот кодеш» Алтер Ребе, лист 89 (у виданні 5740: лист 51
- ^ Див. у книзі «Поїздка до Бердичева»
- ^ «Бейт Ребі», розділ 21, де написано, що серед хасидів переказують, що ця суперечка стала причиною спалення більшості розділів «Шулхан аруху» Алтер Ребе і відходу з життя ребецн Рейзл, дочки рава Баруха.
- ^ Імовірно, на підставі того, що написано в трактаті «Ктубот» аркуш 111, с. 1 — «не квапити кінця». І див. лист від від Ребе Рашаба у книзі «Ор ла-єшарім», з якого вчать у галахічному плані, що існує заборона квапити кінець
- ^ «Геза кодеш» Рамі Гутмана, сторінка 26
Код особи: № 2148594200