Любов до Всевишнього
| Любов і трепет |
|---|
| Види любові |
| Види трепету |
| Трепет • Страх покарання • Вищий трепет • Нижній трепет |

Любов до Всевишнього — це заповідь-повеління Тори любити Святого, благословенний Він, як нам заповідано на початку першого розділу «Шма»[1]: «І люби Г-спода, Б-га твого, всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім статком твоїм». Любов до Всевишнього — одна з основоположних заповідей Тори, і її виконання — основа для виконання всіх заповідей-повелінь. Ця заповідь особливо основоположна у вченні хасидуту, яке багато займається цією любов'ю, її ступенями і спогляданням, необхідним, щоб її досягти.
Заповідь
Любов до Всевишнього — заповідь, яку зобов'язаний виконувати кожен єврей, чоловіки й жінки, без різниці в його духовному рівні. Водночас у цій любові існує кілька рівнів:
- Базова любов — любов, що приходить від споглядання благодіянь, які Всевишній чинить нам: тим, що Він дарував нам життя, створив нас найдосконалішим чином, наглядає за нами і забезпечує нас усім необхідним. На думку багатьох великих мужів Ізраїлю, це добрий шлях до досягнення любові до Всевишнього[2]. Проте Ребе пояснює за методом Рамбама, що, на його думку, цього споглядання недостатньо для істинної любові до Всевишнього, а лише для любові, яка залежить від чогось, і тому він не навів цей шлях[3].
- Любов віддаленості і спраги — любов, що випливає зі споглядання величі Всевишнього, як вона виражається в Діянні творіння і Діянні колісниці, — і як постановив Рамбам[4]: «Який же шлях до любові до Нього і трепету перед Ним? Коли людина споглядає Його діяння і Його творіння, дивовижні й великі, і бачить у них Його мудрість, якій немає міри і немає межі, відразу вона любить, і вихваляє, і прославляє, і палко прагне пізнати велике Ім'я». Через це споглядання в людині пробуджується почуття віддаленості щодо безмежної величі Святого, благословенний Він, і ця віддаленість породжує в ній спрагу наблизитися до Нього[5]. Для цієї любові достатньо споглядання і поверхового знання цих речей, і тому вона доступна кожному єврею і вимагається від кожного, і це обов'язок любові до Всевишнього на думку Рамбама[6].
- Любов близькості і прилучення — ця любов випливає з повноти споглядання величі Всевишнього через входження в «Пардес» і ґрунтовне пізнання внутрішньої частини Тори, а також через споглядання Тори та її величі. Через це споглядання пробуджується почуття близькості до Всевишнього і прилучення до Нього. Про служіння з такої любові Рамбам написав[7], що це «дуже високий ступінь, і не кожен мудрець удостоюється його, і це ступінь Аврагама, нашого праотця, якого Святий, благословенний Він, назвав Своїм люблячим, бо він служив лише з любові». Проте оскільки і любов на рівні, обов'язковому для кожного єврея, — це спрага і прагнення наблизитися до Всевишнього — тому любов на її високому ступені вважається не лише «прикрасою заповіді», а як частина обов'язкової любові від кожного єврея вимагається прагнути наблизитися до Всевишнього і досягти високої любові[6].
На думку Рамбама, як пояснює Ребе, любов до Всевишнього пов'язана також зі знанням Всевишнього — і у двох відношеннях: шлях до виконання любові до Всевишнього — через виконання знання Всевишнього і споглядання Його величі, як сказано вище; а також наслідок любові до Всевишнього — прагнення пізнати Його: «палко прагне пізнати велике Ім'я». З цієї причини Рамбам у своїй книжці, книжці галахи, докладно виклав усі деталі Маасе меркава і Діяння творіння, які приводять до любові до Всевишнього, і не обмежився загальною вказівкою, що слід споглядати велич Всевишнього, щоб прийти до любові до Нього, — оскільки докладний виклад деталей — це не лише підготовка і приготування до заповіді любові до Всевишнього, але вони — частина самої заповіді[8].
Шлях до її досягнення
Головна складність у заповіді про любов до Всевишнього в тому, що любов — це почуття, і, здавалося б, не можна заповідати почуття: адже той, хто відчуває, не потребує заповіді, а тому, хто не відчуває, заповідь не допоможе. На це в хасидуті наводиться пояснення Магіда з Межиріча, що заповідь — про споглядання, і коли людина споглядатиме речі, що породжують любов (а на додаток до споглядання в неї буде й «увага»[9]), любов прийде сама собою[10]. Подібно до цього наводиться вислів Алтер Ребе від імені Бааль-Шем-Това: «Заповідь „і люби“ — встромити свою думку й розум у речі, що пробуджують любов, а те, що з цього вийде, — не суть заповіді»[11].
Проте пояснення хасидуту не має на увазі сказати, що заповідь — лише про споглядання, а результат неважливий, — адже заповідь — про любов, а не про споглядання, — але що споглядання неминуче приводить до любові, яка і є заповіддю[12].
Це споглядання, що приводить до любові, — головний зміст вчення хасидуту Хабаду, і це одна з причин величезної необхідності вивчення хасидуту[13]. Це також причина того, що й жінки зобов'язані вивчати хасидут: адже і вони зобов'язані виконувати заповідь любові до Всевишнього, а це шлях до неї[14].
Ще пояснюється в «Танії»[15], що навіть той, кому здається, що любов, якої він досяг, — сила уяви, хай не турбується, оскільки насправді вона ґрунтується на його істинній любові до Всевишнього, прихованій у його серці.
Її вплив
Любов до Всевишнього, крім того що вона — заповідь, є також основою багатьох речей у служінні Всевишньому, — починаючи з виконання заповідей-повелінь, для всіх яких любов — корінь і основа[16]. А також:
- Самопожертва заради освячення Імені Всевишнього: любов до Всевишнього високого ступеня приводить до самопожертви заради освячення Імені Всевишнього, як вивели мудреці[17] з вірша «І люби . . всією душею твоєю»: «навіть якщо Він забирає твою душу».
- Гіштавут і прийняття страждань з радістю: любов до Всевишнього високого ступеня приводить до того, щоб дякувати Всевишньому за всі події, включно зі стражданнями, і приймати і їх з душевним спокоєм так само, як добре, як вивели мудреці[17] з вірша «І люби . . всім статком твоїм»: «якою б мірою Він не відміряв тобі — дякуй Йому».
- Тшува: тшува з любові до Всевишнього вища, ніж тшува з трепету, і її дія сильніша — лише в її силах обернути умисні гріхи на заслуги[18].
Ступені любові до Всевишнього
У любові до Всевишнього, що роз'яснюється в книжці «Танія» і у вченні хасидуту взагалі, багато ступенів — кожному за його рівнем[19].
«Ахава зута» і «Велика любов»
Основні статті – «Ахава зута», «Вічна любов», «Велика любов», «Любов з насолодами»
Загалом два ступені любові поділяються на «Ахава зута» і «Велику любов». Вони називаються також «Вічною любов'ю» і «Великою любов'ю»[20]:
- «Ахава зута» або «Вічна любов» — це любов, що народжується через розум і споглядання величі Всевишнього, виходячи з явищ світу, і приводить до любові та прагнення прилучитися до Всевишнього.
- «Велика любов» — це любов понад розум, яка пробуджується не через служіння, а приходить згори до того, хто завершив своє служіння в нижчій любові. Іноді вона називається також «любов'ю з насолодами» — це нагорода праведників, які удостоюються насолоджуватися Всевишнім уже за життя, на зразок світу прийдешнього[21].
Прихована природна любов
Основні статті – Природна любов, Прихована любов
Крім вищезгаданих ступенів любові, які не притаманні від природи кожному єврею, — і для досягнення яких необхідне споглядання (або дар згори), — у кожного єврея є природна любов до Всевишнього, прихована в його серці, і вона дісталася в спадок від наших праотців Аврагама, Іцхака і Яакова. Через силу цієї любові в кожному єврею є сила віддати своє життя заради віри у Всевишнього, оскільки він не хоче і не може відірватися від Нього навіть на коротку мить. Її силою єврей міг би бути пов'язаний зі Всевишнім завжди, виконуючи всі заповіді й утримуючись від усіх провин, а причина того, що в цьому можлива слабкість, у тому, що ця любов прихована, і існує дух дурості, який покриває й переконує людину, ніби звичайною заповіддю чи провиною вона не відривається від Всевишнього. Через споглядання і усвідомлення істини, що кожна заповідь чи провина значуща для зв'язку зі Всевишнім, єврей може бути обережним у всіх заповідях і провинах завжди силою цієї любові[22].
Служіння, що полягає в спогляданні величі Всевишнього і породженні з цього любові, називається «раціональною любов'ю». Іноді, коли людині не вдається у своєму служінні породити в серці розкриту любов, у неї може бути лише любов у таємницях серця. Це на відміну від прихованої любові, яка називається природною любов'ю[23].
Іноді приховану любов називають «Великою любов'ю».
Додаткові споглядання для народження любові
Ще наводяться в «Танії» види споглядання, що приводять до любові до Всевишнього[24]:
- «Нафші івітіха» — коли людина знає, що Всевишній — джерело життя, то так само, як вона любить свою душу і прагне, щоб та повернулася до неї, коли життєвість відходить від неї під час сну вночі, так вона любитиме Всевишнього, який є істинним життям.
- «Ке-бра де-іштадель» — коли людина відчуває, що Всевишній — її батько, вона готова віддати себе і своє життя (і тому це любов вища за попередню, за якої вона любить Всевишнього лише так, як любить своє життя), як син, готовий віддати своє життя заради батька.
Любов, що приходить від вищезгаданих споглядань, містить у собі також Велику любов, а не лише Вічну любов[25], але обмежуватися ними не можна, і слід вкладати сили також у споглядання, що приводить до Вічної любові[26].
- «Як у воді обличчя — до обличчя» — природа людини — бути вдячною і відповідати любов'ю тому, хто її любить, і особливо простолюдин і нікчемна людина, що отримує любов від великого й піднесеного царя, безсумнівно відповість йому любов'ю. Тому споглядання величі любові Всевишнього до нас — як вона виявилася в Його сходженні до нас, щоб вивести нас з Єгипту, і в тому, що Він дав нам Свою Тору[27], а також у величі сходження і численних цімцумім, якими Він скорочує Своє велике світло, щоб створити світ і оживляти нас[28] — приведе людину до того, щоб відповідно відповісти любов'ю Всевишньому.
Іноді пояснюється, що ці споглядання породжують раціональну любов, а іноді — що вони приводять до розкриття прихованої любові.
Різні способи розкриття любові
Основні статті – «Любов як вода», «Любов як іскри вогню»
Крім згаданих поділів між різними видами любові за причинами, які їх пробуджують, — можна поділити види любові за способом їхнього розкриття. У книжці «Танія»[29] Алтер Ребе поділяє на два види[30]:
- «Любов як вода» — любов, що походить від хасадім і правої лінії, яка виявляється як виливання душі, подібно до води, і в прохолоді.
- «Любов як іскри вогню» — любов, що походить від гвурот і лівої лінії, яка виявляється як вогняні іскри, прагнення і спрага, і приводить до «клот га-нефеш», коли душа бажає вийти зі свого буття і прилучитися до Всевишнього. Це прагнення — рух «рацо», а після нього потрібен і приходить рух «шов».
Крім того, є різні ступені в розкритті любові в душі — що поділяються на три види: «всім серцем твоїм», «всією душею твоєю» і «всім статком твоїм», які відповідають також ступеням душі — нефеш, руах, нешама, хая і єхіда[31].
«Ве-агавта» в гематрії — двічі «ор»: ор яшар і ор хозер.
— («Торат хаїм», Шмот, 77б,)
Див. також
Зовнішні посилання
Маамари
- Любов до Всевишнього в категорії «Поняття в хасидуті» на сайті Хабаду
- Рав Адін Евен-Ісраель, «Любов до Всевишнього», стаття на сайті організації «Маянотеха»
- Рав Йосеф Красік, Як приходять до любові до Всевишнього
(посилання не працює)
Уроки
- Рав Йосеф-Іцхак Опен, Шлях до досягнення любові до Всевишнього, відеоурок

- Рав Гдалья Аксельрод, Любов до Всевишнього в природі єврея

- Рав Міхаель Таєб, Любов до Всевишнього у вченні Алтер Ребе

- Рав Шнеур-Залман Гехт, Урок з книжки «Танія», розділ 44: любов «ке-бра де-іштадель»
- Рав Шнеур-Залман Гехт, Урок з книжки «Танія», розділ 46: любов «як у воді обличчя»
| Заповіді |
|---|
| 613 заповідей · «248 органів Царя» · Діврей каббала · Заповіді мудреців · Підготовка до заповіді · Намір під час виконання заповідей · Благословення на заповідь · Прикрашання заповіді |
| Вибрані наказові заповіді |
| Любов до Б-га · Любов до ближнього-єврея · Їдження маци · Брит міла · Благословення після їжі · Добродійство · Віра в Б-га · Видалення нечистих із Храмової гори та з Храму · Трепет перед Б-гом · Шанування батька й матері · Мезуза · «Плодіться й розмножуйтеся» · Цдака · Цицит · Освячення Імені · Читання «Шма» · Шабат · Відпускання птаха з гнізда · Молитва · Тфілін · Сурміння в шофар · Тшува· Гостинність |
| Вибрані заборонні заповіді |
| Ідолопоклонство · Заборонені зв'язки · Кровопролиття · Порушення чужих меж |
Примітки
- ^ Ваетханан 6, 5.
- ^ «Смаг», заповіді-повеління, заповідь 3. «Ор Гашем», маамар 2, правило 6, розділ 2. Див. також «Решит хохма», «Брама любові», розділи 5-6.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 40, с. 316. І там сказано, що у вченні хасидуту цей шлях усе ж наводиться, оскільки в хасидуті йдеться про шляхи розкриття прихованої любові, що вже існує в душі, і не так важливо, яким чином вона розкривається. Але в Рамбама, як у книжці галахи, йдеться про шляхи породження любові, і для цього такий шлях недостатній.
- ^ «Закони основ Тори», розділ 2, закон 1.
- ^ З того самого почуття безмежної віддаленості народжуються і любов, і трепет, і тому Рамбам об'єднав їх у цьому розділі: «шлях до любові до Нього і трепету перед Ним» (сіхот у наступній примітці).
- ^ 1 2 «Лікутей сіхот», т. 34, сіха Ваетханан 2. Т. 40, «Заповідь любові до Всевишнього» (с. 109 і далі).
- ^ «Закони про тшуву», розділ 10, закон 4.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 26, сіха Їтро 1, § 4 і далі. Т. 34, там само.
- ^ «Сефер га-маамарім 5701», с. 116, і в примітці його святості Адмора, Мелех га-Мошіаха, шліта, там само.
- ^ Див. «Магід дварав ле-Яаков» («Кегот», 5770), доповнення, розділ 27. І вказане там.
- ^ «Шней га-меорот», частина 2, § 2 (30б).
- ^ Маамар «Баті ле-гані» 5728, § 7. Шабат тижневої глави «Шофтім» 5748 («Гітваадуйот», т. 4, с. 238).
- ^ «Ігрот кодеш» Адмора шліта, т. 18, лист 6917. Та інші.
- ^ Сіхот 19 кислева 5729 (10 грудня 1968). 11 нісана 5742 (4 квітня 1982). Шабат тижневої глави «Таво», 18 елула 5743 (27 серпня 1983). Та інші.
- ^ Розділ 44.
- ^ Коментар до «Законів основ Тори», розділ 2, закон 1. «Танія», розділ 4.
- ^ 1 2 Брахот, 54а (у Мішні).
- ^ Йома, 86б. Докладніше див. у статті Тшува.
- ^ Але кожному єврею доступна любов до Всевишнього, принаймні на низькому ступені — див. «Кунтрес Ец га-хаїм», розділ 16.
- ^ «Танія», розділ 43.
- ^ Див. «Танія», розділ 13. «Ігерет га-кодеш», розділ 18. Іноді всередині самої Великої любові розрізняють любов з насолодами і нижчу Велику любов, яка не з насолодами (див. «Сидур ім ДАХ», 112а).
- ^ «Танія», розділи 18-25.
- ^ Див. «Танія», кінець розділу 15. Розділ 16. Кінець розділу 38.
- ^ «Танія», розділ 44.
- ^ Проте в «Лікутей Тора», Тазріа, 20б, любов «Нафші івітіха» визначається як «Ахава зута».
- ^ «Танія», там само, наприкінці розділу.
- ^ «Танія», розділи 46-47.
- ^ «Танія», розділи 48-49.
- ^ Розділ 50.
- ^ І див. «Лікутей сіхот», т. 34, згаданий вище (примітка 54), про відповідність між ними і видами любові, які Рамбам навів як галаху.
- ^ Маамар «Пада ве-шалом» у «Шаарей тшува», розділ 5 (51в) і далі. Маамар «Пада ве-шалом» 5739, § 3 і далі. Та інші. І див. докладно в «Сефер га-ерхім — Хабад», стаття «Любов до Всевишнього — всім серцем твоїм, душею твоєю і статком твоїм» (т. 1, с. 409 і далі. 418 і далі. 432 і далі) — різні пояснення у вченні хасидуту відповідності між трьома ступенями «всім серцем твоїм», «всією душею твоєю» і «всім статком твоїм» та п'ятьма ступенями НАРАНХАЙ.