Хаїм-Озер Гродзенський
| Хаїм-Озер Гродзенський | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 9 елула 5623 (24 серпня 1863) |
| Дата смерті | 5 менахем-ава 5700 (9 серпня 1940) |
| Місце поховання | кладовище у Вільні |
| Країна | Литва[В] |
| Місце проживання | Вільна |
| Місце діяльності | Вільна |
| Рід діяльності | учитель, рабин[В] |
| Освіта | Воложинська єшива |
| Посада | головний рабин Вільни, даян у Вільні, президент «Моецет гдолей га-Тора» |
| Сім'я | |
| Батько | Давид-Шломо |
| Дружина | онука рабі Ісраеля Салантера, дочка рабина Вільни |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рав Хаїм-Озер Гродзенський (9 елула 5623 (24 серпня 1863) — 5 менахем-ава 5700 (9 серпня 1940)) був одним із великих у Торі в Литві в період, що передував Голокосту, видатним галахічним авторитетом в усьому єврейському світі свого часу і президентом «Моецет гдолей га-Тора». Служив рабином Вільни.
Багато діяв разом із провідниками єврейства того часу, серед яких його друзі Ребе Рашаб і Ребе Раяц, заради всього Ізраїлю, і особливо заради єврейства Росії.
Біографія

Рав Хаїм-Озер народився в рава Давида-Шломо і виховувався, серед іншого, у Воложинській єшиві, де був відомий під прізвиськом «ілуй з Івья». Його другом у Воложині був рабі Хаїм із Бриська. Обидва зберегли дружні стосунки на все життя. У віці двадцяти одного року він одружився з онукою рабі Ісраеля Салантера, дочкою рабина міста Вільни. Після одруження служив даяном у місті, а коли його не обрали рабином, його прихильники зчинили бурю, у якій брали участь усі великі мудреці його покоління, і зміцнили його руку.
Брав участь у «Моецет гдолей га-Тора» «Агудат Ісраель» від дня її заснування і до свого відходу з життя. Брав участь у створенні організації «Ваад га-єшивот» і був у ній діяльним. Хоча єшиви становили весь його світ, сам він ніколи не давав у них уроку. Служив головним рабином міста Вільна і керував своєю громадою твердою рукою.
У перший рік Другої світової війни у Вільні, зайнятій росіянами, зосередилися біженці — учні єшив, і докладалися зусилля знайти їм притулок у безпечних країнах. У цей час, який був останнім роком його життя, р. Хаїм-Озер не припиняв діяльності та своєї громадської роботи і залишався панівною рабинською постаттю в місті.
Помер 5 ава 5700 року (9 серпня 1940) і похований на кладовищі у Вільні.
Його зв'язки з Ребе Хабаду
Рабі Хаїм-Озер не вживав заходів проти хасидів, і навіть навпаки, він був другом Ребе Рашаба, а згодом Ребе Раяца, і вони працювали разом, щоб діяти задля підтримання єврейства попри протидію російського уряду; він узяв участь у Рабинських зборах 5670, що відбулися в 5670 році (1909/1910) і були організовані Ребе Рашабом, а також підписував разом із ним різні «Коль коре» свого покоління[1].
Як відомо і загальновідомо, — зв'язок і стосунки, які були між р. Хаїмом-Озером і равом Ліпшицем з Ковно та Адмором (Магарашабом), хай перебуває душа його в раю, і його сином, його святістю моїм тестем, Адмором, які працювали разом «пліч-о-пліч» у веденні боротьби за збереження і зміцнення єврейства в країні Росії, у спільному підписанні багатьох відозв «Коль коре» та подібному
— Ребе в розмові з равом Цві Каханою. Сіван 5750. «Гітваадуйот» 5750, частина 4, с. 326.
У 5662 році (1901/1902), коли Ребе Рашаб написав свого знаменитого листа, в якому пояснює, що 19 кислева — це Рош га-Шана хасидуту (див.: Рош га-Шана хасидуту), хасиди у Вільні влаштували велику трапезу одразу ж, щойно до них потрапив лист Ребе. Один із віленських рабинів, що почув про трапезу, яку влаштовують хасиди, і про те, що вони ставляться до 19 кислева як до Рош га-Шана, поспішив розповісти про це гаонові раву Хаїму-Озеру Гродзенському і сповнив уста свої сміхом, кажучи, що в Мішні згадано лише чотири Рош га-Шана, а в хасидів їх п'ять. Відповів гаон тому пустомелі, що хоча той був членом рабинського суду й вважався серед великих рабинів, але запровадив кілька полегшень у порядку посту БаГаБ і Йом Кіпур катан та ще в питаннях поведінки, про що гаон р. Хаїм-Озер шкодував, а коли той розповів йому про лист про Рош га-Шана хасидуту, відповів гаон р. Хаїм-Озер: «Ба зей кумт цу ун ба унз верт вейнікер» (=у них додається ще, а в нас убуває). («Кунтрес у-маайан», у передмові, с. 25).
Розповідають[2], що 10 сівана 5692 року (14 червня 1932) р. Барух-Бер Лейбович і р. Хаїм-Озер Гродзенський розмовляли з визнанням і захопленням про велич і самопожертву Ребе Раяца.
Брав участь у весіллі дочки Ребе Раяца, ребецн Шейни Горнштейн, і Ребе Раяц влаштував тоді танець із великими мудрецями Ізраїлю, у якому він брав участь. Його участь у цьому весіллі була винятковою, оскільки він не ходив на весілля; однак, отримавши запрошення на весілля, яке надіслав йому Ребе Раяц, сказав (зміст): «Ребе надсилає — треба йти»[3].
Рав Шмуель Залманов пише: «Коли я перебував узимку 5700 року (1939/1940) — як біженець із Варшави — через воєнні безчинства в місті Вільні, я прийшов привітати мара де-атра, гаона р. Хаїма-Озера, праведної пам'яті, і під час нашої розмови він попросив мене показати йому якісь хідушим Тори в письмовому вигляді, оскільки — так він мені поскаржився — йому важко говорити про предмет поглибленого вивчення через його слабкість. Я приніс йому збірники «Га-Тамім», що виходили під моєю редакцією як головного редактора.
Минуло кілька тижнів, і я був змушений виїхати з Вільни дорогою до Сполучених Штатів, і я зайшов отримати прощальне благословення від гаона р. Хаїма-Озера, благословенної пам'яті. Коли я увійшов до його кімнати, я застав його, коли він лежав на ложі недуги, — це була його остання хвороба, хай омине нас, — а поряд із ним лежав том моїх збірників «Га-Тамім».
Як відомо, у «Га-Тамім» є кілька розділів: «Шаарей Тора», «Шаарей хасидут», «Ігрот кодеш», а серед них — безліч листів від його святості наших святих Ребе про шлях хасидизму загалом і про вчення Хабаду зокрема.
Я запитав у гаона р. Хаїма-Озера, благословенної пам'яті, його думку про збірник «Га-Тамім», мій намір був головним чином щодо хідушім Тори, що містяться в ньому, від рабинів Хабаду та учнів єшиви «Томхей Тмімім», і на це він мені відповів: «Є, ганц файне Тойре, гуте Тойре, обер дос із дох бай унз кейн хідуш ніт, іх лейен ібергойпт ді шеорім вегн хасидес ун сіпурей га-хасидім, дос із бай мір гевалдіге найес вос х'об фрієр ніт гевуст» (=так, прекрасні хідушім Тори, добрі хідушім Тори, але в цьому ж у нас немає жодного нововведення, я читаю головним чином розділи про хасидизм і розповіді хасидів, це для мене приголомшливі новини, про які я раніше не знав).
І з легким сміхом продовжив: «Лейендік дем „Га-Тамім“ вер іх алейн а штік хосід...» (=читаючи «Га-Тамім», я сам стаю «шматком» хасида..) І попросив мене залишити в нього «Га-Тамім» ще на деякий час.
Під час прощального благословення гаон р. Хаїм-Озер, благословенної пам'яті, попросив мене передати особливе вітання його святості Адморові Раяцу (хай перебуває душа його в раю), що перебував тоді в Ризі дорогою до Сполучених Штатів, і переказати його слова про враження, яке справив на нього «Га-Тамім»». (Рав Шмуель Залманов, «Бітаон Хабад», кислев 5731 (листопад–грудень 1970), випуск № 13 (32), с. 24–25).
З Ребе
У 5692 році (1931/1932) Ребе їздив за дорученням свого тестя Ребе Раяца на зустріч із рабі Хаїмом-Озером[4].
Його книги
- Шут «Ахіезер», містить запитання й відповіді, роз'яснення сугійот, зауваження й пояснення в кількох галузях галахи, у частинах «Шулхан аруху» та в питаннях кодашім
- «Ахіезер: Ковец ігрот», за редакцією Агарона Сурського, 5730 (1970).
- «Ігрот р. Хаїм-Озер», зібрав, упорядкував і відредагував Яаков Косовський-Шахор, син гаона р. Шауля, 5760 (2000).
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 2. Каталог HebrewBooks.
- «Ахіезер» אחיעזר
- «Ахіезер» אחיעזר
Зовнішні посилання
- Історичне відкриття: коли р. Хаїм-Озер Гродзенський узявся за порятунок Ребе Раяца з пазурів Рад, на сайті «Хабад Лайв»

- «Ігрот кодеш» Магарашаба, частина 4, с. 344 — збори для встановлення дня Шабату одним із вихідних днів, за участі Рашаба під головуванням рабі Хаїма-Озера.
- Збори за участі Рашаба, Раяца, рабі Хаїма з Бриська, рабі Давида з Карліна та інших.
- Шнеур Бергер, «Рав Гродзенський і Ребе Рашаб», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 534 • «Ребе Раяц і р. Хаїм-Озер танцювали разом», випуск 535
Примітки
- ^ Ребе р. Цві Кахана — роздавання доларів, сіван 5750 (травень–червень 1990).
- ^ Свідчення гаона рабі Єгуди Гершоні, записане зі слів рава Мордехая Шарфштейна, «Перші роки», компакт-диск 4.
- ^ Зі слів рава Ісраеля-Зеєва Густмана, який розповів це раву Іцхаку-Давиду Гронеру — тшура Циркінд 5775, с. 9
- ^ «Шалшелет га-яхас», с. 20.
Код особи: № 4440254400