Литва
Литва — незалежна держава, що межує з Росією, яка в минулому була частиною Радянського Союзу. Назва цієї держави пов'язана з протидією хасидизму, особливо через громаду Вільни і тих, хто стояв на її чолі. Але вже за часів Алтер Ребе там почали розвиватися хасидські громади, наприклад хасиди Алтер Ребе і рабі Шломо з Карліна.
Передісторія
До 5537 року (1776/1777) рабі Менахем-Мендл з Городка, Алтер Ребе, рабі Аврагам з Каліська і рабі Іссахар-Бер з Любавичів були провідниками хасидизму в Литві та Білій Русі. У 5537 році (1776/1777) рабі Менахем-Мендл з Городка і рабі Аврагам з Каліська переселилися до Землі Ізраїлю, у той самий період р. Іссахар-Бер залишив свою посаду і став хасидом Алтер Ребе, тож Алтер Ребе одноосібно керував хасидським рухом у Литві та Білій Русі[1]. За вісім років хасидизм розвинувся до величезних масштабів, і тисячі хасидів щомісяця приходили стукати у двері Алтер Ребе, щоб просити в нього поради й отримувати від нього настанови у служінні Всевишньому.
Потік хасидів, який дедалі посилювався, перетворив прийом хасидів на особистий єхідут на нездійсненне завдання, і найстарші хасиди зібралися, щоб порадитися, як зменшити наплив охочих потрапити на єхідут, і зрештою видали перелік обмежувальних правил, що дістали назву «Ліозненські постанови», оскільки їх було встановлено, коли Алтер Ребе оселився в Ліозно в 5543 році (1782/1783)[2].
Містечка в Литві
Вільна
Основна стаття – Вільна


Вільна (англійською: Vilnius, російською: Вильнюс; польською: Wilno) — столиця держави Литва. Місто мало важливий статус у світі Тори і було відоме передусім завдяки Віленському Гаону, який діяв у місті в 5480-5558 роках (1719–1798). Євреї називали місто «Литовським Єрусалимом», і воно було головним центром гострої протидії хасидському рухові.
Свенцяни
Основна стаття – Свенцяни
Свенцяни — повітове місто в околицях Вільни в Литві, навколо якого десятки невеликих містечок. Місто Свенцяни багато разів згадується в історії хасидів, написаній Ребе Раяцем.
Це місто було яскраво вираженим «міснагедським» містом, і під час проводу Алтер Ребе, після важкої і напруженої праці, хасидам Алтер Ребе вдалося проникнути і в це місто та привернути в ньому багато душ до вчення хасидуту. Ця діяльність досягла свого піку, коли було прокладено шлях для візиту до міста самого Алтер Ребе.
Розповідають, що в період херему міснагдім проти хасидів у Свенцянах було вбито 4 хасидів.
У період перед Другою світовою війною у Свенцянах було два хасидські міньяни: один на Віленській вулиці, а другий на вулиці Пашменер. У міньяні на Віленській вулиці молилися заможні хасиди.
Хасиди Свенцян були добре організовані й були щирими друзями одне одному. Під хасидським міньяном на Віленській вулиці було збудовано сучасну лазню з миквою. Усі роки хасиди мали власного шойхета. Останнім шойхетом був р. Моше-Мендл Берлін.
Ковно
Основна стаття – Ковно
У Ковно була чудова хабадська громада, майже повністю знищена під час Голокосту, у Ковенському гето. У місті жило близько ста хабадських родин; у центрі міста стояла висока і величава триповерхова будівля, що слугувала синагогою і бейт-мідрашем хасидів Хабаду, і в ній була також особлива кімната для хасидів, які мали звичай молитися довго («друга кімната»). Синагога Хабаду слугувала також усім хасидам міста, і в ній щодня молилися невеликі групи гурських хасидів, александерських, кайдановських та інших. Хасиди Хабаду в Ковно були прив'язані серцем і душею до Ребе Раяца, і деякі з них часто їздили, щоб перебувати в його тіні.
На чолі хабадської громади міста стояв машпіа рав Єгошуа-Айзик Барух[3]. Коли його не було в місті, його заміняв рав Сендер Блой. Вплив хабадської громади поширювався на всіх євреїв міста, попри те що більшість із них належала до литовських кіл.
Ракішок
Основна стаття – Візит до Ракішока
Містечко Ракішок (мовою оригіналу: Rokiškis (Рокишкіс)[4]) — місто на північному сході Литви, розташоване поблизу кордону з Латвією[5]. У минулому в місті діяла велика хабадська громада, і рав Шмуель Левітін навіть служив у ній міським рабином. У 5691 році (1930/1931) хасиди міста удостоїлися того, що Ребе Раяц здійснив особливий візит до міста і пробув у ньому дев'ять днів.
Перше поселення на цьому місці виникло близько 5259 (1499) року, а приблизно через тридцять років князь Литви подарував маєток родині князів Крусинських, на честь яких назване місто.
У 5633 році (1872/1873) заселення міста почало набирати темп завдяки збудованій у ньому залізничній станції, і єврейська громада також зросла вчетверо і налічувала близько 2000 осіб, що становили сімдесят п'ять відсотків мешканців міста.
На прохання хасидів Хабаду в Литві в місяці адар 5691 року (лютий–березень 1931) Ребе Раяц здійснив до міста тижневий візит, під час якого приймав на єхідут і виголошував сіхот і хасидські маамари.
Через близькість міста до кордону під час Першої світової війни більшість євреїв утекла вглиб території Росії, але багато з них повернулися до міста після закінчення війни, тож єврейська громада й далі налічувала понад дві тисячі осіб.
У наступне десятиліття через економічні труднощі багато членів громади покинули місто й емігрували до різних країн, зокрема до Південної Африки, Сполучених Штатів і Землі Ізраїлю, і все ж громаді вдалося продовжити існування і розвиватися.
Додаткова література
- Шалом-Дов-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Полін, Літа ве-Латвія»