Перейти до вмісту

Єхезкель Ландау

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Єхезкель Ландау
Основна інформація
Дата народження18 хешвана 5474 (7 листопада 1713)
Дата смерті17 іяра 5553 (29 квітня 1793)
КраїнаРіч Посполита, Габсбурзька монархія[В]
Місце діяльностіБроди, Прага
Рід діяльностірабин, талмудист, філософ, Посек[В]
Посадарабин Праги, член Клойз у Бродах
Медіафайли у Вікісховищі

Гаон рабі Єхезкель Ландау (відомий за прізвиськом «Нода бі-Єгуда» і «Цлах» («Ціюн ле-нефеш хая») за назвами його книг) (18 хешвана 5474 (7 листопада 1713) — 17 іяра 5553 (29 квітня 1793)) був членом клойзу в Бродах і служив рабином міста Праги. Один із відомих законовчителів епохи ахаронім.

Біографія

Могила «Нода бі-Єгуда»
Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

«Нода бі-Єгуда» і Бааль-Шем-Тов

«Нода бі-Єгуда» жив в епоху Бааль-Шем-Това, і між ними була родинна спорідненість. Ребе каже в сіхі[1], що в «Нода бі-Єгуда» був зв'язок із Бааль-Шем-Товом, і вже з'ясовано, що хибна думка, ніби «Нода бі-Єгуда» сперечався з Бааль-Шем-Товом[2].

Дружина, а також дочка «Нода бі-Єгуда» дуже шанували Бааль-Шем-Това, а його дочка навіть служила в його домі.

Розповідають, що після того як помер рабі Хаїм бен Атар, святий «Ор га-хаїм», у Землі Ізраїлю, Бааль-Шем-Тов — який був у Меджибожі — надірвав по ньому одяг. Коли дочка р. Єхезкеля Ландау розповіла про це батькові, він сказав, що за галахою тому, хто не був присутній при виході душі, заборонено надривати одяг. Почувши про це, Бешт сказав: «А що мені робити, якщо я був присутній там у момент його відходу з життя».

Розповідають також, що одного разу «Нода бі-Єгуда» зустрівся з Бааль-Шем-Товом. «Нода бі-Єгуда» запитав Бааль-Шем-Това, чи правда, що ви знаєте думки; Бааль-Шем-Тов відповів: справді, це правда. Бааль-Шем-Тов заговорив і сказав «Нода бі-Єгуда»: «У мене до вас питання: адже молитва — дуже висока річ, нею виправляють усі вищі світи, як же ви сьогодні під час молитви думали про важке місце в Рамбамі?» «Нода бі-Єгуда» сказав йому: це щира правда, але річ у тім, що в царя є різні міністри, які служать цареві: один займається облаштуванням справ держави, а інший займається справами війни. І той, хто займається облаштуванням, бачить і перевіряє все, що потрібно для облаштування держави, — будувати дуже дорогі мости й великі та дорогі мури в потрібних місцях, і все в його руках — що потрібно виправити; але той, хто займається справами війни, коли бачить часом, що для потреб війни треба зруйнувати якийсь міст чи знести якийсь мур, має право зробити це безперешкодно. Так і ми займаємося війною Тори, і коли нам треба з'ясувати якийсь закон, ми часом не зважаємо, навіть якщо думка приходить під час молитви. Бааль-Шем-Тов вислухав це і змовчав.

Згодом відбулися великі збори Ваада в місті Ярослав, і там зібралися знавці Тори міста для облаштування громадських справ, і один із них сказав: доки це буде нам перешкодою — Бааль-Шем-Тов з його дивними звичаями, нусахом Сфард і різними установленнями, які він запровадив? А головою зборів був рабі Авіш, відомий голова рабинського суду святої громади великого Франкфурта, і оскільки він не знав, як розв'язати це доленосне питання, він порадився з «Нода бі-Єгуда», чи знає той щось про сутність Бааль-Шем-Това; і тоді «Нода бі-Єгуда» розповів йому цей випадок, який стався з ним і з якого він без сумніву побачив, що Бааль-Шем-Тов знає думки. Рабі Авіш відповів: таку людину, яка знає думки, не нам виправляти[3].

Звичаю хасидів промовляти «Ле-шем їхуд» перед кожною заповіддю «Нода бі-Єгуда» різко противився і висловився про це у своїй книзі[4]: «Прямі путі Г-сподні, праведники підуть ними, а хасиди спіткнуться на них». Однак є ті, хто стверджує, що він мав на увазі групу, яка йшла методом Шла в каббалі і називалася «хасидами Шла», а не хасидів Бааль-Шем-Това[потрібне джерело].

Розповідають, що коли його онук знову друкував книгу діда, він хотів змінити вірш на його первісну форму, і один із хасидів сказав йому: залиш і нічого не виправляй: «Твій дід зробив із грішників хасидів, а ти хочеш зробити з хасидів грішників!» [5].

У вченні Ребе

На фарбрейнгені[6] Ребе пояснив, як можна покладатися на галахічну постанову рабина, якщо він лише людина з плоті й крові, коли йдеться про закони нашої святої Тори, які є «Торою істини».

Але, пояснив Ребе, оскільки «не спіткає праведника жодне зло», а намір і бажання рабина — винести постанову згідно з Торою істини, не зважаючи на свою особисту реальність і своє «я», — і навіть якщо для цього йому треба відмовитися від слів, сказаних днем раніше чи навіть за пів години до того, коли йому стає ясно, що сказане не відповідало закону, — адже де бажання людини, там і вона сама, і «бажання тих, хто боїться Його, Він виконує», — то, оскільки це стосується практичної справи, він має допомогу Небес, щоб міг винести постанову і влучити в істину; і з цієї причини покладаються на рабина.

Тут Ребе продовжив:

Як відомо, історія з «Нода бі-Єгуда»: коли він прийшов служити рабином у Празі, місті, повному мудреців і книжників. Він був вищий за більшість із них, але були такі, хто вважав себе вищим за нього, і вони хотіли вразити його в питаннях галахи. Йому поставили багато питань, і на всі він відповів як належить. Крім одного питання, з якого він виніс рішення певним чином, тоді як, здавалося б, постанова мала бути іншою. Коли «Нода бі-Єгуда» запитали, як сталося, що він відповів неправильно, він відповів:

Я впевнений, що це питання не було питанням, яке стосується практичної справи, а «питанням», яке вигадали. І пояснив, що якби питання стосувалося практики, він мав би допомогу Небес, щоб влучити в істину і винести рішення згідно з нею. Але в тому, що не стосується практики, — я лише плоть і кров і виніс рішення настільки, наскільки сягає мій розум, і не більше, і тому сталася помилка.

З іншої нагоди[7] Ребе розповів цю історію так:

Прага була «містом і матір'ю в Ізраїлі», і в ній були великі знавці Тори, які вважали, що такому місту не личить, щоб посаду рабина обіймав такий молодий рабин («він може служити рабином у Ямполі — але не в Празі»), а порядок тоді був — у дусі вислову в Шасі («Бава кама» 75а), що «долали питаннями галахи», — рабин (на початку свого обрання на рабинську посаду) виголошував глибоку драшу, повну логічних побудов тощо, його екзаменували, а також ставили йому питання тощо.

Так вчинили і з «Нода бі-Єгуда»: ставили йому різні питання — і вирішили заздалегідь, що коли він відповість на всі як належить, добре; а якщо його «впіймають» на чомусь, на що він не відповість як належить, то оголосять, що він придатний служити рабином в іншому місті, але не в Празі... аж поки одного разу «Всевишній допоміг їм» [=мабуть, «екзамен» відбувався в кілька окремих днів] і їм вдалося підловити його на відповіді.

«Нода бі-Єгуда» пояснив сенс дивного факту, що їм вдалося підловити його в питанні галахи: мабуть, «питання» було теоретичним, а не практичним. Тобто: по суті потрібне пояснення, як можна очікувати, що людина з плоті й крові виноситиме рішення із законів Тори («навіть якщо вона рабин Праги з доброю головою»), коли є занепад поколінь («якщо перші — сини ангелів тощо»)? Але — пояснив «Нода бі-Єгуда» — оскільки його призначення здійснене згідно з Торою, то «не спіткає праведника жодне зло», і тоді, хоча з погляду свого (людського) розуму він не здатен осягнути Вищу волю, завдяки допомозі, яку він отримує згори, він спроможний винести рішення так, щоб не ввести в оману євреїв, — чого немає, коли справа стосується честі рабина (честі людини з плоті й крові)!... І справді, перевірили й з'ясували, що «питання» не стосувалося практичної справи.

У Шабат тижневої глави «Насо», 14 сівана 5736 (12 червня 1976)[8], Ребе повторив цю історію стисло, але загострив і розширив останню деталь:

Коли справа стосується практики — Всевишній, благословенний Він, допомагає рабинові, адже в чому винен єврей, якому треба дізнатися практичну думку. Не так щодо честі рабина — на Небесах немає обов'язку старатися заради честі рабина.

Галахічна постанова рабина удостоюється згоди Святого, благословенний Він

Адмор із Садгори, шліта, двічі був на «єхідуті» в Ребе. В обох випадках — і під час першого візиту, 4 тамуза 5740 (18 червня 1980) («Бе-цель га-хохма», с. 102), і під час другого, 15 тевета 5744 (21 грудня 1983) (там же, с. 241 і далі), — Ребе розповів йому ту саму історію з «Нода бі-Єгуда». У кожному з цих випадків Ребе додав деякі деталі, на які ми вкажемо: в обох Ребе наголосив на важливості галахічних постанов рабина, причому першого разу зазначив, що рабинська постанова отримує силу Моше, нашого вчителя, адже рабин висвячений від людини до людини аж до Моше (див. трактат «Рош га-Шана» 25а, у Мішні; та ін.).

Ще Ребе додав слова Рамбана в обґрунтуванні закону про лжесвідків, що коли «стратили — їх не страчують»: «Не дасть Г-сподь праведним суддям, які стоять перед Ним, пролити невинну кров, бо суд — Б-жий, і серед суддів Він судить. . Велика перевага суддів Ізраїлю і обітниця, що Святий, благословенний Він, погоджується через них і з ними у справі суду» (Рамбан на вірш, «Шофтім» 19, 9. Див. також «Кесеф мішне» до Рамбама, «Закони свідчення», розділ 20, закон 2).

На другому «єхідуті» він зазначив вислів мудреців: «Я не вимагаю тощо, а лише за їхніми силами» (у зв'язку із силою, дарованою рабинові), а також повеління «не відхиляйся», з огляду на яке балебатім потребують галахічних постанов рабина.

Першого разу Ребе зазначив, що історія сталася, «коли він одного разу прибув до міста, де було багато знавців Тори, які вважали, що їхні знання в навчанні перевершують його знання», а другого зазначив про місто Прагу, що в ньому було багато знавців, схильних до «навпаки, логічно зворотне».

Великі хасидизму про «Нода бі-Єгуда»

У «Бейт Рабі»[9] — що Бааль-Шем-Тов був родичем «Нода бі-Єгуда», дружина «Нода бі-Єгуда» його дуже шанувала, а сам «Нода бі-Єгуда» противився його методу, але при цьому дуже поважав його особисто. Одного разу в домі «Нода бі-Єгуда» зникла річ, і Бааль-Шем-Тов знайшов її за допомогою святого духу, і «Нода бі-Єгуда» мусив це визнати.

Великі хасидизму цінували його. Рабі Хаїм із Цанза розповідав, що перед сходженням душі Бааль-Шем-Това у світ ангели противилися сходженню цієї душі, побоюючись, що вона поверне до тшуви весь народ Ізраїлю, і вже було остаточно вирішено не посилати душу Бааль-Шем-Това у світ, аж поки «Нода бі-Єгуда» не сказав, що він зійде у світ, щоб противитися його методу. Виходить, що завдяки «Нода бі-Єгуда» ми удостоїлися розкриття світла Бааль-Шем-Това[10].

Після відходу з життя рабі Яакова-Йосефа з Полонного, автора «Толдот», його книга потрапила до «Нода бі-Єгуда», і той повністю її відкинув і навіть повівся з нею зневажливо[11]. І коли звістка про це дійшла до учнів автора «Толдот», вони дуже засмутилися і сказали: хто піде й посперечається з ним, доки він не визнає істину? І зголосився гаон рабі Яаков-Шимшон зі Шепетівки; після того як учень пішов до гаона, виявив дивовижну геніальність і розповів гаонові, що він з молодших учнів автора «Толдот», «Нода бі-Єгуда» прийняв його слова і відмовився від своєї протидії книзі[12].

Коли рабі Пінхас Гурвіц, учень Магіда з Межиріча, надрукував свою книгу «Гафлаа», «Нода бі-Єгуда» попросив її переглянути. Побачивши геніальність автора, він дуже здивувався і сказав: я заздрю цьому гаонові (авторові «Гафлаа»), що він уклав таку книгу, а я не удостоївся укласти таку книгу, — і запитав зі здивуванням, звідки в хасида, який протягом дня займається також «Зогаром», каббалою, тривалою молитвою, час укласти таку працю з Відкритої Тори? Не інакше як тому, що вони хасиди, їхня Тора зберігається.

Його постанови здобули широке визнання серед законовчителів. Алтер Ребе його дуже цінував. І Ребе Цемах Цедек цитує у своїх респонсах постанови «Нода бі-Єгуда».

У книзі «Дор деа» наводиться, що автор «Торат хесед» розповідав, що Ребе Цемах Цедек сказав від імені Алтер Ребе: «Празький рабин був єдиним у своєму поколінні у своїх постановах, і Г-сподь був із ним, тож він влучав у волосину і не схибляв повз істинну ціль у всьому, що постановляв».

Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 24. Каталог HebrewBooks.

Показати всі книжки (24)
  1. «Агават Ціон» («Любов до Сіону») אהבת ציון (Прага, 1827) — у каталозі · читати
  2. «Агават Ціон» («Любов до Сіону») אהבת ציון (Прага, 1827) — у каталозі · читати
  3. «Агават Ціон» («Любов до Сіону») אהבת ציון (Варшава, 1880) — у каталозі · читати
  4. «Агават Ціон» («Любов до Сіону») אהבת ציון (Судилків, 1834) — у каталозі · читати
  5. «Дагуль ме-рвава» («Відзначений серед міріад») דגול מרבבה (Прага, 1794) — у каталозі · читати
  6. «Дагуль ме-рвава» («Відзначений серед міріад») דגול מרבבה (Прага, 1794) — у каталозі · читати
  7. «Дагуль ме-рвава» — «Кама» (перша) — Йоре деа דגול מרבבה -קמא - יורה דעה (Ужгород, 1864) — у каталозі · читати
  8. «Дореш ле-Ціон» («Той, хто шукає Сіону») דורש לציון (Єрусалим, 1995) — у каталозі · читати
  9. «Дореш ле-Ціон» («Той, хто шукає Сіону») דורש לציון (Прага, 1827) — у каталозі · читати
  10. «Дореш ле-Ціон» («Той, хто шукає Сіону») דורש לציון (Варшава, 1880) — у каталозі · читати
  11. «Дореш ле-Ціон» («Той, хто шукає Сіону») דורש לציון (Судилків, 1834) — у каталозі · читати
  12. «Друшей га-Цлах» («Проповіді Цлаха») דרושי הצל"ח (Варшава) — у каталозі · читати
  13. «Нода бі-Єгуда — Мадура кама» נודע ביהודה מהדורא קמא (Нью-Йорк, 1960) — у каталозі · читати
  14. «Нода бі-Єгуда — Мадура тніна» נודע ביהודה מהדורא תנינא (Нью-Йорк, 1960) — у каталозі · читати
  15. «Нода бі-Єгуда» נודע ביהודה (Прага, 1776) — у каталозі · читати
  16. «Трауернде ауф ден бетрюбтестен» (німецькою) טרוירענדע אויף דען בטריבטיסטן (Прага, 1781) — у каталозі · читати
  17. «Хукей га-ішут» («Закони шлюбу») חוקי האישות (Мукачево) — у каталозі · читати
  18. «Ціон ле-нефеш хая» («Пам'ятник живій душі») — Бейца ציון לנפש חיה - ביצה (Прага, 1799) — у каталозі · читати
  19. «Ціон ле-нефеш хая» («Пам'ятник живій душі») — Бейца ציון לנפש חיה - ביצה (Славута, 1857) — у каталозі · читати
  20. «Ціон ле-нефеш хая» («Пам'ятник живій душі») — Бейца ציון לנפש חיה - ביצה (Прага, 1799) — у каталозі · читати
  21. «Ціон ле-нефеш хая» («Пам'ятник живій душі») — Брахот ציון לנפש חיה - ברכות (Прага, 1828) — у каталозі · читати
  22. «Ціон ле-нефеш хая» («Пам'ятник живій душі») — Брахот ציון לנפש חיה - ברכות (Славута, 1856) — у каталозі · читати
  23. «Ціон ле-нефеш хая» («Пам'ятник живій душі») — Псахім ציון לנפש חיה - פסחים (Юзефів, 1856) — у каталозі · читати
  24. Надгробна проповідь на смерть імператриці Марії-Терезії דרוש הספד על מיתת המלכה הקיסרת מאריא טרעזיא (Прага, 1781) — у каталозі · читати

Зовнішні посилання

Мордехай-Менаше Лауфер, «Ніцоцей Ребе» — частина 1  •  частина 2


Примітки

  1. ^ День Сімхат Тора 5736 (невідредаговано).
  2. ^ Є думка, що спочатку він різко противився Бааль-Шем-Тову, а наприкінці життя відмовився від цього[потрібне джерело]
  3. ^ «Кітвей р. Яше, шохета-бодека», с. 18, розділ 49: «Чув від р. Аарона, голови рабинського суду святої громади Крашків».
  4. ^ «Шут Нода бі-Єгуда», Магадура кама, «Йоре деа», розділ 93
  5. ^ «Бейт Рабі», розділ 28, примітка 3
  6. ^ Шабат тижневої глави «Шлах» 5734 («Сіхот кодеш» 5734, том 2, с. 205
  7. ^ День Сімхат Тора 5736 — «Сіхот кодеш» 5736, том 1, с. 119
  8. ^ Там же, том 2, с. 330
  9. ^ Розділ 28
  10. ^ «Мі-піхем ве-ло мі-пі ктавам», Бруклін, 5760.
  11. ^ «Бейт Рабі», там же.
  12. ^ Рав Меїр Алітов
Єхезкель Ландау згадується ще в 21 статті Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5167566400

Повідомити про помилку на цій сторінці