Тшува


Тшува — це заповідь, покладена на того, хто оступився і вчинив провину: він має залишити свій гріх і повернутися на прямий шлях. Крім того, йому заповідано сповідатися і просити у Святого, благословенний Він, прощення за свій гріх. Окрім основного обов'язку, тшува — це шлях у служінні Всевишньому, і вона містить ще багато виправлень і дій, які має здійснити той, хто кається, щоб його провину було спокутувано і щоб він знову став любим перед Всевишнім, як до гріха. Той, хто здійснив тшуву, називається бааль тшува, і його рівень вищий за рівень праведника, який не грішив.
Згідно з ученням хасидуту, тшува — не лише за гріхи й провини, а передусім це рух Б-жественної душі, що повертається на своє справжнє місце, яким воно було до її сходження в цей світ, — бути злитою зі Святим, благословенний Він.
Загалом тшува поділяється на два рівні: нижня тшува — це тшува за провини, а вища тшува — це повернення Б-жественної душі до її кореня.
Ребе Хабаду надавали служінню тшуви великого значення, як розповідають, що Алтер Ребе визначив своє служіння[1] так: його завдання — робити баалей тшува[потрібне джерело]. Крім того, у вченні хасидуту цій темі приділено дуже докладну увагу. Кілька книжок хасидуту були спеціально присвячені роз'ясненню заповіді тшуви в нігле і в хасидуті, починаючи з «Ігерет га-тшува» — третьої частини основоположної книжки вчення Хабаду, «Танії», а також книжок Мітлер Ребе: «Шаарей тшува», «Дерех хаїм» і «Покеах іврім».
Тшува у відкритій Торі
Порядок тшуви
- Тшува — залишення гріха: необхідний мінімум для здійснення тшуви за Торою — це залишення гріха, тобто рішення залишити лихий шлях і більше не повставати проти Всевишнього і не порушувати Його заповідей — як заповідей-повелінь, так і заповідей-заборон[2]. Це виражається в галахі щодо нечестивця, непридатного для свідчення: коли його перевірили й виявили, що він залишив свої колишні лихі вчинки, він придатний для свідчення[3]; а також у законі із законів кідушин: якщо хтось заручився з жінкою за умови, що він досконалий праведник, хоча до того був цілковитим нечестивцем, — вона заручена під сумнівом: можливо, він помислив про тшуву[4]. Звідси випливає, що однієї думки досить, щоб він вважався праведником[5].
- Хоча думка про залишення гріха — лише необхідний мінімум, насправді в ній є навіть перевага перед іншими речами, які приходять заради повноти тшуви, — адже в цій думці відбувається нове: з нечестивця він перетворюється на досконалого праведника, і тому це вважається «народженням» бааль тшува, яке є точкою і коренем усього його існування[6].
- Повнота тшуви — відуй: окрім думки, Тора встановлює, що той, хто повертається в тшуві, має сповідатися у своєму гріху і просити у Всевишнього прощення, і про це приходить повеління: «І нехай визнають гріх свій, який вчинили»[7]. Хоча навіть якщо він не сповідався устами, а лише помислив, він стає досконалим праведником, як сказано вище, його тшува не повна, доки він не сповідався[8].
- Мета тшуви — спокута: окрім тшуви, яку має здійснити людина, — залишення гріха і відуя — є також служіння єврея, спрямоване на те, щоб Всевишній спокутував йому його гріх. Заради цієї мети Алтер Ребе на початку «Ігерет га-тшува» наводить слова танаїв про різні способи спокути провин, щоб підкреслити, що хоча від єврея вимагається лише його служіння в тшуві, проте його метою має бути зробити те, що в його силах, щоб Всевишній спокутував йому[9].
- Після тшуви — умилостивлення: і після того як його гріх спокутувано, людина має діяти для того, щоб знову стати приємною і любимою перед Всевишнім, як до гріха, і це — через жертву всеспалення або в наш час — постами[10].
Виправлення тшуви і пости
Основна стаття – Пости каяття
У книжках мусару, починаючи з рішонім, таких як «Рокеах» і «Сефер хасидім», є безліч настанов про те, як має чинити бааль тшува, щоб повністю повернутися від свого гріха. Серед настанов — численні пости й умертвіння плоті.
Автор «Рокеаха» поділяє способи виправлень тшуви на чотири: а. тшуват га-ба — коли йому трапилася нагода знову згрішити тією самою провиною, але він зумів себе перемогти. б. тшуват га-гадер — обгородити й віддалити себе додатковими огорожами, щоб більше не оступитися в провині. в. тшуват га-мішкаль — умертвіння плоті, мета яких — позбавити себе насолоди на противагу насолоді, яку він отримав від провини. г. тшуват га-катув — умертвіння плоті, мета яких — позбавити себе насолоди на противагу стражданням, які йому належать як покарання за цю провину (наприклад, як заміна карету)[11].
Пости, згадувані серед виправлень тшуви, не є частиною тшуви, яка є лише залишенням гріха, а приходять після тшуви і на додаток до неї. Ці пости мають дві мети:
а) Заради спокути: оскільки є тяжкі провини, за які карають каретом і смертною карою за вироком суду, для спокути яких від людини, крім каяття, вимагаються страждання, — людина бере на себе пости і тим самим наближається до Всевишнього, умилостивлює Його і просить Його пробачити її раніше, ніж Він наведе на неї страждання[12].
б) Щоб бути приємним Всевишньому: навіть після спокути гріха людина не така приємна і любима Всевишнім, як раніше, і, щоб умилостивити Його, вона мала принести жертву всеспалення, яку Гемара уподібнює дарунку, що його раб підносить цареві після того, як той пробачив йому провину[13]. Сьогодні, коли в нас немає жертвоприношень, пости стоять на місці жертвоприношень, щоб умилостивити Всевишнього[14].
В останніх поколіннях, коли тіла ослабли, Алтер Ребе встановлює, що не слід поститися постами тшуви, щоб не послаблювати тіло і не шкодити служінню Всевишньому. З цієї причини слід викуповувати пости цдакою[15]. Ребе багато разів повторює цю вказівку Алтер Ребе і у своїх святих листах пише багатьом людям утримуватися від постів тшуви[16]. Водночас іноді він вказує поститися пів дня заради тшуви, але не в тій великій кількості постів, яку встановив Арізаль[17].
Тшува у внутрішньому вченні Тори
Головна суть тшуви — як сказано: «і дух повернеться до Б-га». Навіть у єврея, який ніколи в житті не вчинив провини, сам факт, що його душа — «частка Б-жества згори» — зійшла в цей світ, є величезним віддаленням. Завдання тшуви — повернути єврея до його джерела і кореня і розкрити, як тут і тепер єврей може бути пов'язаний із Б-жественністю[18].
Рівні тшуви
Тшува має безмежну кількість рівнів[19], але загалом вони поділяються на два рівні — тшува з трепету і тшува з любові, що відповідають двом рівням тшуви, які роз'яснюються у внутрішньому вченні Тори, — нижній тшуві і вищій тшуві[20].
У кожній із них є безліч щаблів (а загалом — по два щаблі в кожній, що відповідають словам вірша[21] «Ухиляйся від зла і чини добро, шукай миру і прагни його»: «ухиляйся від зла» і «чини добро» — щаблі нижньої тшуви, а «шукай миру» і «прагни його» — щаблі вищої тшуви[22]).
Тшува з любові і тшува з трепету
Мудреці, благословенна їхня пам'ять, навчали, що є різниця між здійсненням тшуви з трепету — зі страху покарання або заради нагороди, — яка перетворює навмисні гріхи лише на ненавмисні, і тшувою з любові — з бажання повернутися до Всевишнього, — яка перетворює навмисні гріхи на заслуги[23].
Причина цього в тому, що тшува з трепету діє лише відтепер і далі і тому послаблює слід провин, але вони залишаються; а тшува з любові діє заднім числом — перетворює провини на заслуги[24].
Ребе висуває нове положення, що загалом і при тшуві з трепету навмисні гріхи стають заслугами, але головне — у тшуві з великої любові[25]. Крім того, у будь-якій тшуві, навіть із трепету, у внутрішній суті присутнє спонукання любові й бажання повернутися до Всевишнього, і тому зрештою той, хто кається, неодмінно прийде і до тшуви з любові[20].
Нижня тшува і вища тшува
Основна стаття – Нижня тшува і вища тшува
Нижня тшува — це тшува за гріх і провину. Мета цієї тшуви — виправити шкоду, завдану гріхом, що опустив сфіру Малхут, нижню гей, до кліпот, і тому вона називається «нижньою тшувою». Здійснення нижньої тшуви — у залишенні гріха і прийнятті ярма Царства Небесного[2]. А крім того — зміцнення рішення залишити гріх через пробудження милосердя до Б-жественної душі, а також бітуш і приниження гордині кліпи[26].
Після нижньої тшуви можна прийти до вищої тшуви — яка не за провини, а є поверненням душі до злиття зі Всевишнім, яким воно було до її сходження в тіло. Ця тшува — пробудження до повного злиття зі Всевишнім, і вона містить поглиблене роздумування про Його велич (суть сфіри Біна — вищої гей, за ім'ям якої вона називається «вищою тшувою»)[27], що породжує почуття любові і трепету до Всевишнього, і зв'язок із Ним у думці, мовленні і дії, і злиття через вивчення Тори і гмілут хасадім, а також у молитві[28].
Тоді як нижня тшува здійснюється з гіркоти через те, що людина пошкодила своїми гріхами, вища тшува здійснюється з радості[29].
Кілька разів Ребе роз'яснював, що в наш час служіння має бути у вищій тшуві[30].
Переваги служіння тшуви перед служінням праведників
У Гемарі роз'яснюється, що «на місці, де стоять баалей тшува, не можуть стояти досконалі праведники». На перший погляд це висловлювання здається дивним: як може той, хто ніколи не грішив, бути на нижчому рівні, ніж бааль тшува, який згрішив і покаявся?
Ребе пояснює[31], що є три основні аспекти, в яких бааль тшува вищий за праведника:
- На відміну від праведників, служіння бааль тшува вирізняється величезною спрагою і великим прагненням[32].
- Коли єврей був далекий від Всевишнього, діяв проти Його волі, і все ж вирішив повернутися в тшуві, — Б-жественна радість від його вчинків (а також його власна радість) значно більша, ніж від праведника від початку. І як син царя, що був у полоні в далекому місці: коли він звільняється і повертається до свого батька, радість їх обох надзвичайно велика.
- Головна Б-жественна насолода — від чогось нового. Чогось незвичайного. Притча про це — папуга. Звичайна людина говорить значно краще за папугу, але все ж саме уривчаста і безладна мова папуги дає більшу насолоду. Так і в німшалі: природа, з якою створено світ, — така, що його завдання і воля — служити Творцеві. Коли єврей справді це робить, тут немає нічого нового. Але коли єврей (діяв проти своєї природи) і був у далекому місці, і все ж повертається в тшуві, — тут відбувається щось незвичайне: єврей здійснює в собі повне оновлення, і, природно, Б-жественна насолода від нього надзвичайно велика[33].
(Велика перевага оновлення в тому, що це внутрішня воля Творця: світ було створено для того, щоб єврей виправив його[34], піднісши його більше, ніж він є за природою, — навіть якщо за своєю природою світ створено досконалим[35]).
Тшува як обов'язок гавра і хефца
У визначенні заповіді тшуви є два аспекти[36]:
а) Обов'язок з боку гавра. Людина, яка вчинила провину, зобов'язана повернутися з основною тшувою (тобто залишити гріх і сповідатися); коли вона вже здійснила тшуву, хоча ще залишається можливість здійснити тшуву, адже «і гріх мій завжди переді мною», проте на ній більше немає обов'язку здійснювати тшуву. Цей обов'язок постійний, тобто щоразу, коли людина вчинила провину, на неї одразу покладається обов'язок здійснити тшуву.
б) Обов'язок з боку хефца. Обов'язок тшуви не через те, що людина згрішила, а обов'язок, покладений на кожного, здійснити тшуву (хоча тшува на ділі — за гріх). Цей обов'язок не має обмеження, і навіть якщо людина вже здійснила тшуву, на неї покладається обов'язок здійснити тшуву знову, адже причина обов'язку тшуви — не гріх, а сама заповідь тшуви. Цей обов'язок — лише в Йом Кіпур.
З радістю
Алтер Ребе каже, що служіння тшуви має здійснюватися в радості. Не лише тому, що це заповідь Тори, а й тому, що мета тшуви — перебування Шхіни, а Шхіна перебуває лише в радості[37]. І це зрозуміло згідно з поясненням хасидуту, що таке тшува, — що її суть не (стільки) в тому, щоб підкреслити, наскільки людина далека від Б-жественності, а в тому, наскільки вона дедалі більше наближається до Творця через тшуву[38].
Служіння тшуви сьогодні
У Гемарі[39] сказано, що минули всі строки і справа залежить лише від тшуви.
Сьогодні Ребе пояснює, що те, що Гемара сказала: «справа залежить лише від тшуви», — не лише минули всі строки вже від часів Гемари, а й справу тшуви вже здійснено, і, за словами Ребе Раяца, а також від імені Рогачовського гаона, зітхання єврея — це вища тшува, а якщо так, то вже настав час приходу Мошіаха.
У зв'язку з цим Ребе багато разів згадує Гемару в трактаті «Кідушин», яка каже, що у випадку, коли хтось заручився з жінкою за умови, що він досконалий праведник, навіть якщо на ділі він цілковитий нечестивець, вона заручена: можливо, він помислив про тшуву у своєму серці; і Ребе пояснив, що оскільки кожен з Ізраїлю помислив про тшуву не один раз у житті, ми змушені сказати, що сини Ізраїлю вже завершили служіння тшуви, необхідне для приведення Геули[40].
Додаткова література
- «Ігерет га-тшува» Алтер Ребе
- Тшува в радості, у рубриці «Хаєй Рабі», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1873, сторінка 30
- Рав Ісраель Ельфенбейн, Шляхи тшуви, добірка розповідей про різні шляхи тшуви, які давав Ребе, тижневик «Кфар-Хабад» 1925, сторінка 18
Зовнішні посилання
- Служіння тшуви збірник у серії «Леовдеха бе-емет» видання редакції «Лехшеяфуцу»
- Тшува в дзеркалі хасидуту, навчальний блок на тему тшуви видання редакції «Маянотеха»
- Здійснюють тшуву — і звільняються, «Сіхат га-шавуа» 1077
- Рав Аврагам-Єшая Раскін, Служіння тшуви, у книжці «Ось свята Г-сподні», с. 155–171
- Тшува — внутрішній погляд, із книжки «Аншей га-міла»
(англійською)
- Рав Менахем-Мендл Рейцес, Виправлення тшуви за числом гематрії, «Ковец геарот у-веурім — Огалей Тора», випуск 1296, тижнева глава «Теце», 5786, сторінка 95
Відео
- Ребе — Просуватися вперед
- Сутнісний урок про заповідь тшуви • урок рава Йосефа-Цві Сегаля

- Правильний шлях здійснення тшуви • захопливий урок рава Йосефа-Іцхака Опена, на сайті «Хабад Лайв»
- Місяць елул і служіння тшуви крізь призму хасидуту , рав Агарон-Давид Ганц, 5784 рік, на сайті «Фільтр Хабаду» для роликів YouTube
(їдиш)
Див. також
| Заповіді |
|---|
| 613 заповідей · «248 органів Царя» · Діврей каббала · Заповіді мудреців · Підготовка до заповіді · Намір під час виконання заповідей · Благословення на заповідь · Прикрашання заповіді |
| Вибрані наказові заповіді |
| Любов до Б-га · Любов до ближнього-єврея · Їдження маци · Брит міла · Благословення після їжі · Добродійство · Віра в Б-га · Видалення нечистих із Храмової гори та з Храму · Трепет перед Б-гом · Шанування батька й матері · Мезуза · «Плодіться й розмножуйтеся» · Цдака · Цицит · Освячення Імені · Читання «Шма» · Шабат · Відпускання птаха з гнізда · Молитва · Тфілін · Сурміння в шофар · Тшува· Гостинність |
| Вибрані заборонні заповіді |
| Ідолопоклонство · Заборонені зв'язки · Кровопролиття · Порушення чужих меж |
Примітки
- ^ На відміну від Бешта і Магіда
- ^ 1 2 «Ігерет га-тшува», розділ 1.
- ^ Санедрін, 25б. «Шулхан арух», «Хошен мішпат», розділ 34, пункт 29 і далі.
- ^ Кідушин, 49б. «Шулхан арух», «Евен га-езер», розділ 38, пункт 31.
- ^ Роз'яснення Адмора шліта до «Ігерет га-тшува», розд. 1 — «лише залишення гріха», «Шіурім бе-сефер га-Танія».
- ^ Роз'яснення Адмора шліта до згаданих слів «лише залишення гріха». «Лікутей сіхот», т. 34, с. 64.
- ^ Бемідбар 5, 6.
- ^ Див. «Лікутей сіхот», т. 17, сіха до глави Ахарей, 3, пункти 1–2. Роз'яснення Адмора шліта до «Ігерет га-тшува», розд. 1, «як сказано: і нехай визнають» — «Лікутей сіхот», т. 39, с. 176.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 17, там само, пункт 7.
- ^ 1 2 Див. нижче Виправлення тшуви і пости.
- ^ «Сефер га-Рокеах», закони тшуви.
- ^ «Ігерет га-тшува» — розділ 1. І див. роз'яснення Адмора шліта до кінця розділу 1, «Шіурім бе-сефер га-Танія».
- ^ Звахім, 7а.
- ^ «Ігерет га-тшува» — розділ 2.
- ^ «Ігерет га-тшува», розділ 3.
- ^ Див., наприклад, «Ігрот кодеш», т. 9, лист 2948. І ще в багатьох місцях.
- ^ Див., наприклад, «Ігрот кодеш», т. 7, лист 1950. Т. 11, лист 3582. «Лікутей сіхот», т. 32, с. 243.
- ^ «Лікутей Тора», Гаазіну, 71г — наведено й роз'яснено в багатьох місцях; див., наприклад, «Лікутей сіхот», т. 9, сіха до глави Гаазіну, 1.
- ^ Див. сіху переддня Йом Кіпуру 5750, примітки 3, 11.
- ^ 1 2 Див. докладно «Лікутей сіхот», т. 24, сіха до Йом Кіпуру.
- ^ Тегілім 34:15.
- ^ «Лікутей Тора», Балак, 73а і далі. Наведено й роз'яснено в «Лікутей сіхот», том 39, «Ігерет га-тшува» — доповнення 2.
- ^ Йома, 86б. Згідно з Рамбамом, Закони тшуви, розділ 10 (у Рамбама відмінність між трепетом і любов'ю згадується у зв'язку зі служінням Всевишньому загалом, а не спеціально у зв'язку з тшувою; проте в «Лікутей сіхот», т. 24 (згаданому вище, примітки 26 і 27) це пов'язується з рівнями тшуви).
Див. докладно на цю тему — «Навмисні гріхи стали для нього заслугами», у «Гейхал Любавич» (Бейт-Шемеш), 4. - ^ «Лікутей сіхот», т. 17, сіха до глави Ахарей, 2, пункт 3 і далі, згідно з «Цафнат паанеах», наведеним там у примітці 33.
- ^ Маамар «Дабру…» (Кдошім) 5721, примітка 55.
- ^ «Ігерет га-тшува» — розділ 7. Згідно з докладно роз'ясненим у поясненні Ребе, «Лікутей сіхот», том 39, сіха «Ігерет га-тшува» 5.
- ^ «Ігерет га-тшува» — розділ 8.
- ^ «Ігерет га-тшува», розділ 9.
- ^ «Ігерет га-тшува», розділи 10 і 11.
- ^ Шабат тижневої глави Ніцавім-Ваєлех 5719. Переддень Йом Кіпуру 5720. Шабат тижневої глави Бешалах 5729. Вихід Йом Кіпуру 5730, під час трапези. Маамар «Маргела бе-пумей де-Рава» 5746. Сіха переддня Йом Кіпуру 5750. І див. докладно в статті «Нижня тшува і вища тшува».
- ^ Маамар «Ба-йом га-шміні» 5741
- ^ Див. «Танія», розділ 7
- ^ Див. маамар «Ба-йом га-шміні ацерет» 5740
- ^ Як сказано (Берешит 2, 3): «яке створив Б-г, щоб робити», і Раші пояснює слово «робити»: «виправляти»
- ^ І в цьому сенс гріхів і падіння — «страшний у ділах Своїх над синами людськими».
- ^ Див. про все це «Лікутей сіхот», т. 29, сіха до Йом Кіпуру.
- ^ «Сіхот кодеш» 5721, т. 1, с. 3 (545)
- ^ Див. «Дерех хаїм», на початку
- ^ Санедрін, аркуш 97, сторінка а
- ^ Сіха 15 швата 5739 (12 лютого 1979). Шабат тижневої глави Ваєхі 5751. І інші.