Яаков Лорбербойм
| Рабі Яаков Лорбербойм | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5530 |
| Дата смерті | 25 іяра 5592 (25 травня 1832) |
| Місце діяльності | Галичина, Україна |
| Рід діяльності | Рабин, голова єшиви, законовчитель і автор книг |
| Посада | рабин Лісси, голова єшиви в Ліссі, та інші |
| Учителі | рав Йосеф Теомім, голова рабинського суду Бурштина, рабі Мешулам Ігра |
| Сім'я | |
| Батько | рабі Моше із Заброжа |
Рабі Яаков Лорбербойм (якого називають також «Хавот даат» і «Нетівот га-мішпат» за назвами його книжок) (5530 – 5573) — рабин, законовчитель і рош-єшива. Прославився головним чином завдяки своїм книжкам, що стали наріжними каменями в галахі та у світі єшив.
Біографія
Рабі Яаков народився приблизно в 5530 році (1769/1770) у свого батька рабі Моше із Заброжа, онука рабі Цві-Гірша Ашкеназі, автора респонсів «Хахам Цві». Ще в юності прославився як ілуй; навчався спочатку в рава Йосефа Теоміма, голови рабинського суду Бурштина, який був зятем його дядька рава Цві-Гірша Ашкеназі, а потім був учнем рабі Мешулама Ігри в Станиславі. Служив рабином у кількох громадах, але головним чином його ім'я пов'язане з його рабинством у Ліссі, де він також відкрив велику єшиву. Помер 25 іяра 5592 року (25 травня 1832).
Цемах Цедек[1] пише про нього, що він «зі знаменитих гаонів нашого часу».
Його книги
«Нетівот га-мішпат»
Книжка «Нетівот га-мішпат» — твір на «Шулхан арух», частина «Хошен мішпат», і поділяється на дві частини: «Мішпат га-коганім» — хідушім (галахічні постанови) і «Мішпат га-урім» — пояснення (дослідження та джерела). Уперше надрукована в Жовкві в 5569 році (1808/1809).
Книжку було написано у відповідь на книжку «Кцот га-хошен» рабі Ар'є-Лейба Геллера, і в ній він заперечує його слова. У відповідь на це рабі Ар'є-Лейб надрукував кунтрес під назвою «Мешовев нетівот», у якому він розв'язує заперечення «Нетівот». Рабі Яаков не поступився й підготував нове видання своєї книжки, в якому обґрунтував свої слова.
Книжка набула широкого поширення й наводиться вже рабі Єгудою-Лейбом (братом Алтер Ребе) у респонсах «Шеєріт Єгуда»[2], а також Адмор Цемах Цедек наводить її багато разів.
Вивчення книжки дуже поширене у світі єшив.
«Хавот даат»
Книжка «Хавот даат» — твір на «Шулхан арух», частина «Йоре деа», у тому самому стилі, що й книжка «Нетівот га-мішпат». Уперше надрукована в 5559 році (1798/1799). Багаторазово наводиться в респонсах Цемах Цедека.
Зазвичай, коли Цемах Цедек згадує один з інших його творів, він зазначає, що це твір автора «Хавот даат» (наприклад: «у книжці „Мекор хаїм“ автора „Хавот даат“»[3]). І в рідкісних випадках згадує, що він також автор «Нетівот га-мішпат»[4].
«Дерех га-хаїм»
Сідур зі збіркою законів під назвою «Дерех га-хаїм» — ця книжка набула широкого поширення серед хасидів Хабаду протягом поколінь. Рав Аврагам-Давид Лавут надрукував її як додаток до сідуру «Тора ор» з додаванням приміток під назвою «Натів га-хаїм». І розповідається, що Ребе Рашаб, коли з якихось причин йому було важко відкрити «Шулхан арух» Алтер Ребе, просив виносити практичні галахічні рішення за цим сідуром [5].
Крім того, в сідурі «Тегілат Гашем» закон про того, хто забув «Яале ве-яво» в молитві «Шмоне есре», наводиться з цієї книжки.
У кількох листах[6] Ребе звертає увагу на важливість вивчення необхідних законів, що стосуються повсякденного життя, і зазначає, що, оскільки через брак часу важко встановити уроки з «Шулхан аруху», Ребе пропонує вчитися за збірками законів, такими як цей сідур. І в тому ж дусі він вказав на єхідуті тмімім вивчати за ним необхідні закони[7].
Інші книжки
- «Емет ле-Яаков» на агадот Шасу[8].
- «Бейт Яаков» на трактат «Ктубот».
- «Мілей де-агадета у-шут».
- «Маасе нісім» на Пасхальну Гагаду[9].
- «Мекор хаїм» — хідушім і пояснення на «Шулхан арух», «Орах хаїм».
- «Нахалат Яаков» на Тору.
- «Когелет Яаков» на закони кідушин і закони Йом-тову[10].
- «Торат гітін» на «Шулхан арух», «Евен га-езер»[11].
- «Тікун ерувін».
- «Хаміша сфарім ніфтахім» на Мегілот — «Мегілат старім» на Естер, «Црор га-мор» на Шир га-ширім, «Імрей йошер» на Рут, «Палгей маїм» на Ейху, «Таалумот хохма» на Когелет.
Додаткова література
- Рав А.-Й. Бромберг, «Мі-гдолей га-Тора ве-га-хасидут», частина 12.
Примітки
- ^ «Евен га-езер», т. 2, у доповненнях, аркуш 55в.
- ^ «Хошен мішпат», розділ 2.
- ^ «Орах хаїм», розділ 40, пункт 1, розділ 45, пункт 4.
- ^ «Евен га-езер», розділ 41, пункт 1.
- ^ «Ашкавта де-Рабі», с. 88.
- ^ Т. 7, с. 238, т. 11, с. 281.
- ^ Збірник «Ле-хізук га-гіткашрут», випуск 92, с. 52 — відповідь рава Гершона-Мендла Гареліка та відповідь рава Шалом-Дов-Бера га-Леві Вольпо.
- ^ У відповіді раву Ефраїму-Еліезеру Ялесу в «Ігрот кодеш», т. 1, с. 304 і далі, Ребе узгоджує його слова зі словами Алтер Ребе в книзі «Танія».
- ^ У Пасхальній Гагаді з «Лікутей теамім у-мінгагім», с. 15, і в «Лікутей сіхот», т. 17, с. 78, Ребе наводить звідти, що відмінність між обов'язком пам'ятання про вихід з Єгипту в ніч Песаху та обов'язком протягом усього року в тому, що недостатньо самого лише згадування, а має бути розповідь.
- ^ Наводиться в респонсах Цемах Цедека, «Евен га-езер», розділ 41, пункт 1, розділ 46, пункт 1.
- ^ Наводиться в респонсах Цемах Цедека, «Евен га-езер», розділ 145, пункт 1, пункт 3.
Код особи: № 5162574200