Перейти до вмісту

Йосеф-Шалом Еляшів

Матеріал з Хабадпедії
Рав Йосеф-Шалом Еляшів
Основна інформація
Ім'я в оригіналіיוסף שלום אלישיב[В]
Відомий якОдин із найвизначніших законовчителів покоління
Дата народження1 нісана 5670 (10 квітня 1910)
Дата смерті28 тамуза 5772 (18 липня 2012)
Місце смертіЄрусалим
Місце похованняГар-га-Менухот[В]
КраїнаІзраїль[В]
Місце проживанняЄрусалим (Меа-Шеарім)
Місце діяльностіЄрусалим
НалежністьЛитвак
Рід діяльностірабин[В]
Посадарабин синагоги «Тіферет бахурім» у Меа-Шеарім, рабин міста Рамла, даян окружного рабинського суду в Єрусалимі, даян Великого рабинського суду, лідер литовської громади
Інші посади Рабин і законовчитель
УчителіШломо Еляшів (дід) та інші
Сім'я
Батькорав Аврагам Левінсон
МатиХая-Муша
ДружинаШейна-Хая, дочка рава Ар'є Левін
Медіафайли у Вікісховищі

Гаон рав Йосеф-Шалом Еляшів (відомий як Гаріяш Еляшів; народився 1 нісана 5670 року, 10 квітня 1910, помер 28 тамуза 5772 року, 18 липня 2012) — один із найважливіших законовчителів останнього покоління і один із лідерів литовської громади.

Біографія

Рав Еляшів — єдиний син, що народився після 17 років шлюбу. Його дідом з боку матері, Хаї-Муші[1], був каббаліст рабі Шломо Еляшів (Ельяшов), автор книги «Лешем шво ве-ахлама», присвяченої питанням Каббали. Він дуже суворо стежив за тим, щоб його книга писалася у святості й чистоті, і не дозволяв нікому писати її за нього, крім свого онука рава Еляшіва, якого він навчав мудрості Каббали[потрібне джерело]. Його батьком був рав Аврагам Левінсон, син рабі Моше з Оран, якого називали рабі «Аврагам Оранер»; він написав галахічну книгу «Бікурей Аврагам» і служив рабином у місті Гомель («Ґомель» за російською вимовою), куди сім'я переїхала під час Першої світової війни, і був відомий як «рав із Гомеля»[2]. У 5684 році (1923/1924) сім'я вирішила здійснити алію до Землі Ізраїлю, і за порадою Хафец Хаїма прізвище було змінено на «Еляшів», щоб отримати єдиний сімейний сертифікат. Сім'я оселилася в кварталі Меа-Шеарім в Єрусалимі, і в 20 років рав Еляшів одружився з Шейною-Хаєю, донькою «батька в'язнів» рава Ар'є Левіна.

Після смерті батька був призначений рабином синагоги «Тіферет бахурім» у кварталі Меа-Шеарім в Єрусалимі. У цій ролі він брав участь у молитвах синагоги й щодня давав у ній уроки Гемари, але уникав поводитися як офіційний рабин.

У перші дні держави рава Еляшіва було призначено на посаду рабина міста Рамла, але за короткий час він залишив цю посаду. 3.12.50 (5711) рава було призначено даяном окружного рабинського суду в Єрусалимі. Невдовзі після цього він приєднався як даян до Великого рабинського суду[3].

Постанова рава Еляшіва на користь Ребе

Рав Еляшів обіймав цю посаду до 5734 року (1973/1974). Загалом він прослужив близько двадцяти років у Великому суді Головного рабинату.

Після обрання рава Шломо Горена на посаду головного рабина Ізраїлю і голови Великого рабинського суду між ним і равом Еляшівом виникли галахічні суперечки, і внаслідок цього він пішов із суду. Водночас він вказував іншим не йти з рабинату, якщо на їхнє місце не було обрано іншого гідного кандидата.

З 5762 року (2001/2002) почав служити лідером литовської громади.

Зв'язки з Хабадом

Рав Еляшів був одним із тих, хто підписав і підтримав книги рава Аврагама-Хаїма Нае про міри Тори. Також в одному зі своїх листів рав Еляшів пише, що правильні й прийняті міри Тори — це міри рава Нае[4], незважаючи на те що метод Хазон Іша був іншим і протилежним.

Коли в 5716 році (1955/1956) Ханох-Гендель Гавлін викликав установи Хабаду і Ребе на дін-Тора до Головного рабинату Ізраїлю, членами якого на той час були рав Яаков Адес, рав Еляшів і рав Бецалель Жолті, вони постановили, що «загальна єшива „Торат емет“ в Єрусалимі від дня свого заснування й донині належить адморам з Любавичів.». Під час розгляду Гавлін стверджував, що Ребе не є наступником Ребе Рашаба і Ребе Раяца. У відповідь рав Еляшів запитав Гавліна: «Хто керівник Хабаду сьогодні?»; Гавлін спонтанно відповів йому: «Ребе». Сказав йому рав Еляшів: «Адже ти сам визнаєш, що він — Ребе і він керує Хабадом». Це запитання й відповідь мали вирішальний вплив на постанову[5].

У 5732 році (1971/1972) він надіслав Ребе вітального листа з нагоди його сімдесятиріччя[6].

Коли рав Єгошуа Полак хотів побудувати мікву Хабаду в кварталі Рамот Гімел в Єрусалимі, він зіткнувся з лютим опором з боку мешканців-міснагдім в окрузі. Коли він звернувся до рава Еляшіва, рав Еляшів вказав йому в жодному разі не поступатися й не відступати, а побудувати на цьому місці мікву Хабаду[7].

У 5740 році (1979/1980) підписав «Коль коре», що приєднується до заклику Ребе щодо чистоти сім'ї. На чолі заклику написано: «Великі й світочі покоління, наші вчителі в Землі Ізраїлю, праведні рабинські суди в прекрасному граді Єрусалимі, хай буде він відбудований і утверджений незабаром, у наші дні, амен, гуртуються навколо заклику й великої відозви голови вигнання Аріеля, істинного гаона, вінця величі Ізраїлю, Ребе шліта (Адмора шліта) з Любавичів»[8].

Рав Еляшів вів галахічне листування з Ребе через рава Цві Вайнмана. Одного разу р. Цві отримав від Ребе відповідь, написану його святою рукою, і не зумів її розшифрувати. Він прийшов із цією відповіддю до рава Еляшіва, який узяв лист Ребе в руки й деякий час серйозно в нього вчитувався[9].

Члени його сім'ї розповідають про сойфера стам із Лода, який досить часто приходив питати його з питань галахи у світлі вказівки Ребе радитися з ним[10].

Одного разу він висловився в присутності рава Іцхака-Єгуди Ярославського, що Ребе — «стовп світу».

Однієї із субот він відкрив свій щотижневий урок у бейт-мідраші «Тіферет бахурім» у Меа-Шеарім словами: «Учора я слухав запис слів Любавицького Ребе шліта, який говорив голосом, що висікає полум'я вогню, що „світ тремтить“. У світлі цих слів я пропоную, щоб ми прочитали главу Тегілім і щоб маленькі діти вчили мішнайот..».

Кілька разів він розповідав своїм наближеним історію, свідком якої був, коли Ребе вказав перевірити тфілін чоловіка його онуки після того, як у неї захворіло плече, і справді виявилося, що в тфілін бракує слів «на руці твоїй». Розповідаючи цю історію, він казав: «Згідно з галахічною постановою, не було потреби перевіряти тфілін, але Любавицький Ребе бачить своїм святим духом речі, яких не всі ми бачимо[11]».

Напередодні Йом Кіпура 5749 року (1988/1989) до рава Еляшіва прийшов якийсь рабин, що намагався залучити його до оголошення херему на Хабад, але він відмовився й наполіг на тому, щоб не оголошувати такого херему [12]

Після вбивства в Бейт Хабаді в Мумбаї у 5769 році (2008/2009) один литовський аврех хотів назвати свою доньку Рівкою на честь убитої шліхи і запитав про це рава Еляшіва. Рав Еляшів сказав, що це личить, а коли один із присутніх зауважив: «Але ж вони були хабадниками...», рав Еляшів відкинув його слова рухом руки[13].

Рав Еляшів зі своїм племінником равом Шимоном Якубовичем, його сином і онуком

У свояка рава Еляшіва, рава Агарона Якубовича, два сини — хасиди Хабаду: рав Шимон Якубович з Єрусалима і рав Ельханан Якубович з Нахалат-Гар-Хабада. І в них багато нащадків — хасидів Хабаду, розсіяних по Країні й по світу.

Попри те що впродовж багатьох років він уникав написання апробацій до книг, у 5770 році (2009/2010) він написав апробацію до книги «Бікурей Еліягу» бахура-хабадника на ім'я Еліягу-Цві Якубович (онука свого племінника рава Шимона Якубовича) з «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад, і там свідчить про те, що багато разів розмовляв із ним про вивчене й бачив його видатну вченість і численні таланти[14].

24 тевета 5770 року (10 січня 2010) рав Еляшів підписав особливий лист-заклик до заходу «Шаарей гораа» для заохочення вивчення галахи за книгами Алтер Ребе[15].

Рав Шимон Фрідман був одним із його наближених і часто бував у нього. Члени сім'ї рава Еляшіва розповідають, що навіть у старості, коли він не приймав приватних осіб, він приймав рава Фрідмана й розмовляв із ним[16].

Одного разу він висловився, що, хоча в нього є деякі заперечення й запитання щодо шляху Ребе, оскільки рав Фрідман — хасид Ребе, він не може відкрити рота проти нього[17].

Син рава Еляшіва одружився з Фрумою — донькою рава Танхума Дуніна, харедимного громадського діяча хабадського походження, наближеного до Ребе, батька відомого машпіа р. Реувена Дуніна.

Родина

Зовнішні посилання


Попередник:
рав Яаков-Ісраель Каневський
Лідер литовської громади
16 хешвана 5762 (2 листопада 2001) — 28 тамуза 5772 (18 липня 2012)
Наступник:
Агарон-Єгуда-Лейб Штейнман


Примітки

  1. ^ Є думка, що її первісне ім'я було Хая-Мушка, як ім'я дружини Ребе. Див. [http://old2.ih.chabad.info/#!g=1&u статтю на сайті «Хабад Інфо»
  2. ^ Оголошення, у якому він фігурує під цим ім'ям.
  3. ^ Час, коли він почав служити даяном в окружному суді й у Великому суді, не цілком ясний. Рабинські постанови («Псакей дін рабанійім») публікувалися, як правило, без дати, але, судячи з них, його було призначено даяном Великого суду в тому самому році, в якому він почав служити даяном окружного суду (за книгою «Га-Шакдан»).
  4. ^ Рав Еляшів постановив чинити за гаоном р. Хаїмом Нае
  5. ^ Розповів рав Ханох Гліценштейн.
  6. ^ Надруковано в книзі «Несіей Хабад у-вней дорам».
  7. ^ Рав Еляшів підтримав будівництво хабадської мікви
  8. ^ Рав Еляшів підписує: голова вигнання Аріеля, істинний гаон, вінець величі Ізраїлю, Ребе шліта (Адмор шліта) з Любавичів
  9. ^ «Га-Шакдан», ч. 2
  10. ^ «Га-Шакдан», частина друга, розділ 14, с. 48
  11. ^ «Кфар-Хабад», 7 ава 5772 (26 липня 2012)
  12. ^ Зі слів рава Хаїма Крейзвірта — «Шемен сасон ме-хаверейха», т. 4, с. 153
  13. ^ «Хадашот мішпаха» адар 5769 (лютий–березень 2009).
  14. ^ Литовські рабини дали апробацію книзі хабадника
  15. ^ Лист-заклик
  16. ^ «Шимон га-Цадик» — життя і діяльність рава Шимона Фрідмана, нісан 5775 (березень–квітень 2015), Ізраїль.
  17. ^ Зі слів р. Хаїма Шаулзона, «Шимон га-Цадик» — життя і діяльність рава Шимона Фрідмана, нісан 5775 (березень–квітень 2015), Ізраїль.
Йосеф-Шалом Еляшів згадується ще в 23 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5295163800

Повідомити про помилку на цій сторінці