Перейти до вмісту

Єгошуа Мондшайн

Матеріал з Хабадпедії
Єгошуа Мондшайн
Хабадський дослідник та історик
Основна інформація
Дата народження9 швата 5707 (30 січня 1947)
Місце народженняТель-Авів-Яффо
Дата смерті2 тевета 5775 (24 грудня 2014)
Місце похованняДілянка Хабаду на Оливковій горі
КраїнаІзраїль[В]
Місце діяльностіЄрусалим
Рід діяльностібібліотекар, автор, бібліограф, історик[В]
Освітаєшива «Га-Їшув га-хадаш» у Тель-Авіві, «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад, «Томхей Тмімім» Центральна 770 («Квуца»)
Посадастарший співробітник (бібліотекар) Національної бібліотеки в Єрусалимі
УчителіШломо-Хаїм Кесельман, Хаїм Ліберман
Сім'я
БатькоМордехай-Шмуель Мондшайн
МатиХая Мондшайн
ДружинаРахель-Лея, донька рава Давида Бравмана
ДітиДавид Мондшайн, Леві-Іцхак Мондшайн, Гілель Мондшайн та інші
Родовід
Медіафайли у Вікісховищі

Рав Єгошуа Мондшайн (9 швата 5707 (30 січня 1947) – 2 тевета 5775 (24 грудня 2014)) — хабадський дослідник та історик. Був старшим співробітником Національної бібліотеки в Єрусалимі. Опублікував книжки й дослідження, головно на теми, пов'язані з нашими Ребе, провідниками поколінь, і хасидами від доби Алтер Ребе до доби Ребе Рашаба.

Біографія

Народився в Тель-Авіві 9 швата 5707 року (30 січня 1947) у р. Мордехая-Шмуеля та Хаї Мондшайн, у національно-релігійній родині. Перед своєю бар-міцвою він уперше надіслав листа Ребе, у якому просив у нього благословення[1]. Ребе відповів йому звичайною формулою благословення, якою відповідав хлопцям до бар-міцви. Після бар-міцви він почав молитися за сидуром «Тегілат Гашем» і, помітивши відмінності в текстах між цим сидуром та іншими сидурами, написав про це Ребе, який скерував його до джерел, що займаються цим[2].

Замолоду навчався в єшиві «Га-Ішув га-хадаш» у Тель-Авіві. У той період почав наближатися до хасидизму Хабад і приходив на уроки та фарбрейнгени р. Шломо-Хаїма Кесельмана. У 5724 році (1963/1964), закінчивши навчання в єшиві «Га-Ішув га-хадаш», вагався між кількома єшивами і зрештою вирішив перейти до єшиви «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад[3]. Під час навчання в єшиві підіймався все вище й вище в чеснотах Тори, і особливо у внутрішньому служінні на шляху хасидуту, під керівництвом машпіа р. Шломо-Хаїма. Згодом став відомий як один із найвидатніших його вихованців і продовжував шанувати його й цитувати його вчення все своє життя.

У 5728 році (1967/1968) поїхав навчатися до єшиви «Томхей Тмімім» Центральна 770 у межах року «Квуца». Тієї зими допомагав р. Єгошуа Корфу в редагуванні книги «Біурей га-Танія».

Після одруження в 5729 році (1968/1969) з Рахель-Леєю (дочкою рава Давида Бравмана, директора відділення «Кегот» у Європі та голови ради Кфар-Хабада) побував при дворі Ребе, і Ребе запропонував йому переселитися з дружиною до Краун-Гайтс і працювати бібліотекарем у Бібліотеці «Любавич», а також увійти до штату видавництва книжок наших Ребе, провідників поколінь, але це не здійснилося. У 5737 році (1976/1977) його прийняли бібліотекарем до Національної бібліотеки в Єрусалимі.

Р. Єгошуа мав особливий зв'язок із бібліотекарем р. Хаїмом Ліберманом, у якого почерпнув свої обширні знання і діяв у його дусі й за його методом, а також опублікував статтю про його особистість і допомагав йому в друкуванні його книжок.

Особистість р. Єгошуа була загадкою для багатьох його знайомих, які дивувалися безлічі рис, що поєднувалися в ньому. З одного боку, вони здавалися суперечливими, а з другого — ніби доповнювали одна одну. Р. Єгошуа постійно був зайнятий внутрішнім служінням, молився «з аводою» день у день, усе його єство було ще одним маамаром у збагненні і ще однією точкою в служінні, а понад усе для нього були вища воля і вказівки Ребе. Займаючись цими речами, він поводився з величезною простотою і чистою вірою, із самозреченням перед кожним словом і звуком наших святих Ребе; але водночас займався численними дослідженнями в різних галузях, причому жодна річ, що траплялася йому на очі, не визнавалася ним достовірною, доки не буде з'ясована й просіяна семикратно. Він твердо стояв на своїй думці й нападав на багатьох людей із доводами істини, які були в його вустах.

Ще одним виявом двох ліній, що поєднувалися в ньому, є той факт, що його голос під час розмови майже не було чути, тож люди, які постійно молилися з ним в одній синагозі, майже не знали, як звучить його голос. І весь він уособлював делікатність, м'якість та агават Ісраель. Але, з другого боку, коли він брав до рук перо, він писав розлого, ясно і з величезною гостротою. І чимало було тих, кому довелося отримати на свою голову вогонь і сірку, які він метав.

Протягом років опублікував сотні статей, які дістали високу оцінку як у хабадському середовищі, так і в інших громадах. У цих статтях він систематично захищав слова наших Ребе, провідників поколінь, і стояв неприступною стіною проти дослідників, які намагалися спростувати їхні слова. Багато статей написав під різними псевдонімами, як-от «Єгошуа Д. Леванон» або «Й. Левноні». Свою діяльність почав із публікації статей у «Бітаон Хабад», а після того як Ребе звелів закрити цей журнал, оскільки в ньому виявили хибну розповідь (і продовжувати його видання лише в тому разі, якщо до редакції буде включено відповідального редактора), рав Ісраель Лейбов запропонував йому стати рецензентом журналу (за словами рава Мондшайна, можливо, ця пропозиція виходила від секретаріату), але р. Єгошуа відмовився, стверджуючи, що не підходить для цього, оскільки сам він не знайшов би нічого неприпустимого в публікації згаданої розповіді, якби був редактором, а отже, зовсім не підходить для цієї посади[4].

У 5765 — 5773 роках (2004–2013) публікував на сайті «Штурем» серію статей «Сіпурім ве-гільгулейгем», у якій досліджував, як видозмінювалися хасидські розповіді, а також їхні різні версії.

2 тевета, у «Зот Ханука» 5775 року (2014/2015), помер від тяжкої хвороби у віці 67 років, після того як страждав від неї близько року. Похорон відбувся того ж дня, і його поховали на ділянці Хабаду на Оливковій горі в Єрусалимі.

Після його відходу з життя його родина і дослідник рав Менахем-Мендл Кастель заснували інститут «Крамім», що дбає про видання його книжок і праць.

У зв'язку з восьмими роковинами відходу з життя рава-тамима р. Єгошуа Мондшайна (мир праху його) інститут «Крамім» виклав у мережу його численні публікації за всі роки, на сайті: Kramim

Відкриття і статті

Критика

Через свою схильність досліджувати лише у світлі ясних джерел, він чинив так само й під час обговорення хасидських розповідей, коли в них не було ясної традиції, і таким чином спростував багато хасидських розповідей, показуючи, як вони змінювалися й перекручувалися протягом поколінь з різних джерел. Свої спростування щодо розповідей він писав у рубриці «Сіпурім ве-гільгулейгем» на сайті «Штурем», у якій виклав свої доводи щодо різних хасидських розповідей. Його спростування створили також своєрідну підтримку різним думкам щодо достовірності хасидських розповідей. За твердженням рава Агарона-Дова Гальперіна, у його дослідженнях є тенденційність — «спростувати» і «виправити» речі, сказані нашими Ребе, провідниками поколінь, у межах його поглядів і методу дослідження істини[9]. У 5773 році (2012/2013) спалахнула публічна полеміка між ним і редактором тижневика «Кфар-Хабад» Агароном-Довом Гальперіним, яка точилася на хабадських сайтах інтернету. У відповідь на висунуті проти нього звинувачення р. Єгошуа, своєю чергою, атакував своїх опонентів і відповів на звинувачення одне за одним[10].

У той період він підготував статтю для публікації на сайті «Штурем», а перед цим надіслав цю статтю до редакції «Кфар-Хабад», щоб вони відреагували. Коли минув час, а вони її не опублікували, р. Єгошуа вирішив відкрити незалежний блог. У цьому блозі було опубліковано лише три статті.

Його книжки й публікації

Титульний аркуш книги «Га-маасар га-рішон»

Книжки, які він редагував і видав

Родина

Його дружина Рахель-Лея Мондшайн — померла 21 менахем-ава 5765 (26 серпня 2005)

Сини

Його зяті

Додаткова література

Зовнішні посилання

Його твори
Різне
Прощальні колонки

Примітки

  1. ^ Тшура Мондшайн 5768, с. 7.
  2. ^ Тшура Мондшайн 5768, с. 10 — 11.
  3. ^ Тшура Мондшайн 5768, с. 15.
  4. ^ Тшура Мондшайн, 14 менахем-ава 5773 (21 липня 2013), с. 51.
  5. ^ «Сіфтей цадікім», випуск 7, с. 72 — 100.
  6. ^ Опубліковано в «Бітаон Хабад» у 5731 році (1970/1971).
  7. ^ Опубліковано в «Керем Хабад», випуски 1 і 2.
  8. ^ «Сіпурім ве-гільгулейгем», розділ 27.
  9. ^ Куди котиться «майстер перевтілень»?, на сайті , автор — рав Йосеф-Іцхак Камінецький
  10. ^ Див. відповіді рава Мондшайна на претензії рава Агарона-Дова Гальперіна і посилання, наведені там (посилання не працює, 03/08/22).
  11. ^ Повідомлення на сайті «Анаш» (англійською) קישור לאתר אנ"ש.
Єгошуа Мондшайн згадується ще в 206 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5118606400

Повідомити про помилку на цій сторінці