Єгошуа Мондшайн
| Єгошуа Мондшайн | |
|---|---|
Хабадський дослідник та історик | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 9 швата 5707 (30 січня 1947) |
| Місце народження | Тель-Авів-Яффо |
| Дата смерті | 2 тевета 5775 (24 грудня 2014) |
| Місце поховання | Ділянка Хабаду на Оливковій горі |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Місце діяльності | Єрусалим |
| Рід діяльності | бібліотекар, автор, бібліограф, історик[В] |
| Освіта | єшива «Га-Їшув га-хадаш» у Тель-Авіві, «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад, «Томхей Тмімім» Центральна 770 («Квуца») |
| Посада | старший співробітник (бібліотекар) Національної бібліотеки в Єрусалимі |
| Учителі | Шломо-Хаїм Кесельман, Хаїм Ліберман |
| Сім'я | |
| Батько | Мордехай-Шмуель Мондшайн |
| Мати | Хая Мондшайн |
| Дружина | Рахель-Лея, донька рава Давида Бравмана |
| Діти | Давид Мондшайн, Леві-Іцхак Мондшайн, Гілель Мондшайн та інші |
| Родовід | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рав Єгошуа Мондшайн (9 швата 5707 (30 січня 1947) – 2 тевета 5775 (24 грудня 2014)) — хабадський дослідник та історик. Був старшим співробітником Національної бібліотеки в Єрусалимі. Опублікував книжки й дослідження, головно на теми, пов'язані з нашими Ребе, провідниками поколінь, і хасидами від доби Алтер Ребе до доби Ребе Рашаба.
Біографія
Народився в Тель-Авіві 9 швата 5707 року (30 січня 1947) у р. Мордехая-Шмуеля та Хаї Мондшайн, у національно-релігійній родині. Перед своєю бар-міцвою він уперше надіслав листа Ребе, у якому просив у нього благословення[1]. Ребе відповів йому звичайною формулою благословення, якою відповідав хлопцям до бар-міцви. Після бар-міцви він почав молитися за сидуром «Тегілат Гашем» і, помітивши відмінності в текстах між цим сидуром та іншими сидурами, написав про це Ребе, який скерував його до джерел, що займаються цим[2].
Замолоду навчався в єшиві «Га-Ішув га-хадаш» у Тель-Авіві. У той період почав наближатися до хасидизму Хабад і приходив на уроки та фарбрейнгени р. Шломо-Хаїма Кесельмана. У 5724 році (1963/1964), закінчивши навчання в єшиві «Га-Ішув га-хадаш», вагався між кількома єшивами і зрештою вирішив перейти до єшиви «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад[3]. Під час навчання в єшиві підіймався все вище й вище в чеснотах Тори, і особливо у внутрішньому служінні на шляху хасидуту, під керівництвом машпіа р. Шломо-Хаїма. Згодом став відомий як один із найвидатніших його вихованців і продовжував шанувати його й цитувати його вчення все своє життя.
У 5728 році (1967/1968) поїхав навчатися до єшиви «Томхей Тмімім» Центральна 770 у межах року «Квуца». Тієї зими допомагав р. Єгошуа Корфу в редагуванні книги «Біурей га-Танія».
Після одруження в 5729 році (1968/1969) з Рахель-Леєю (дочкою рава Давида Бравмана, директора відділення «Кегот» у Європі та голови ради Кфар-Хабада) побував при дворі Ребе, і Ребе запропонував йому переселитися з дружиною до Краун-Гайтс і працювати бібліотекарем у Бібліотеці «Любавич», а також увійти до штату видавництва книжок наших Ребе, провідників поколінь, але це не здійснилося. У 5737 році (1976/1977) його прийняли бібліотекарем до Національної бібліотеки в Єрусалимі.
Р. Єгошуа мав особливий зв'язок із бібліотекарем р. Хаїмом Ліберманом, у якого почерпнув свої обширні знання і діяв у його дусі й за його методом, а також опублікував статтю про його особистість і допомагав йому в друкуванні його книжок.
Особистість р. Єгошуа була загадкою для багатьох його знайомих, які дивувалися безлічі рис, що поєднувалися в ньому. З одного боку, вони здавалися суперечливими, а з другого — ніби доповнювали одна одну. Р. Єгошуа постійно був зайнятий внутрішнім служінням, молився «з аводою» день у день, усе його єство було ще одним маамаром у збагненні і ще однією точкою в служінні, а понад усе для нього були вища воля і вказівки Ребе. Займаючись цими речами, він поводився з величезною простотою і чистою вірою, із самозреченням перед кожним словом і звуком наших святих Ребе; але водночас займався численними дослідженнями в різних галузях, причому жодна річ, що траплялася йому на очі, не визнавалася ним достовірною, доки не буде з'ясована й просіяна семикратно. Він твердо стояв на своїй думці й нападав на багатьох людей із доводами істини, які були в його вустах.
Ще одним виявом двох ліній, що поєднувалися в ньому, є той факт, що його голос під час розмови майже не було чути, тож люди, які постійно молилися з ним в одній синагозі, майже не знали, як звучить його голос. І весь він уособлював делікатність, м'якість та агават Ісраель. Але, з другого боку, коли він брав до рук перо, він писав розлого, ясно і з величезною гостротою. І чимало було тих, кому довелося отримати на свою голову вогонь і сірку, які він метав.
Протягом років опублікував сотні статей, які дістали високу оцінку як у хабадському середовищі, так і в інших громадах. У цих статтях він систематично захищав слова наших Ребе, провідників поколінь, і стояв неприступною стіною проти дослідників, які намагалися спростувати їхні слова. Багато статей написав під різними псевдонімами, як-от «Єгошуа Д. Леванон» або «Й. Левноні». Свою діяльність почав із публікації статей у «Бітаон Хабад», а після того як Ребе звелів закрити цей журнал, оскільки в ньому виявили хибну розповідь (і продовжувати його видання лише в тому разі, якщо до редакції буде включено відповідального редактора), рав Ісраель Лейбов запропонував йому стати рецензентом журналу (за словами рава Мондшайна, можливо, ця пропозиція виходила від секретаріату), але р. Єгошуа відмовився, стверджуючи, що не підходить для цього, оскільки сам він не знайшов би нічого неприпустимого в публікації згаданої розповіді, якби був редактором, а отже, зовсім не підходить для цієї посади[4].
У 5765 — 5773 роках (2004–2013) публікував на сайті «Штурем» серію статей «Сіпурім ве-гільгулейгем», у якій досліджував, як видозмінювалися хасидські розповіді, а також їхні різні версії.
2 тевета, у «Зот Ханука» 5775 року (2014/2015), помер від тяжкої хвороби у віці 67 років, після того як страждав від неї близько року. Похорон відбувся того ж дня, і його поховали на ділянці Хабаду на Оливковій горі в Єрусалимі.
Після його відходу з життя його родина і дослідник рав Менахем-Мендл Кастель заснували інститут «Крамім», що дбає про видання його книжок і праць.
У зв'язку з восьмими роковинами відходу з життя рава-тамима р. Єгошуа Мондшайна (мир праху його) інститут «Крамім» виклав у мережу його численні публікації за всі роки, на сайті: Kramim
Відкриття і статті
- Публікація давнього тексту «Ігерет га-Геула» Бааль-Шем-Това.
- Розповідь про історію «Сидура Бааль-Шем-Това»[5].
- Розділи з життя Алтер Ребе, починаючи з його проводу після відходу з життя його вчителя, Магіда з Межиріча, і суперечка з р. Барухом із Меджибожа[6].
- Публікація слідчих справ про арешт Алтер Ребе у журналі «Керем Хабад», а крім того, опублікував у журналі обширну статтю, яка доводить, що протидія Гра хасидизму походила від неправдивих свідчень, поданих йому.
- Опублікував нові маамари хасидуту Мітлер Ребе.
- Розділи з життя Цемах Цедека, його діяльність із заснування містечка Щедрин, опис внутрішніх подій у Любавичах в останні роки його життя, опис «Ашкавта де-Рабі» і розкриття маамарів хасидуту, а також життєписи його синів[7].
- Брав участь у полеміці довкола достовірності слів р. Баруха Епштейна в описі відвідин його батьком, автором «Арух га-шулхан», Цемах Цедека, стверджуючи, що його слова позбавлені підстав[8].
Критика
Через свою схильність досліджувати лише у світлі ясних джерел, він чинив так само й під час обговорення хасидських розповідей, коли в них не було ясної традиції, і таким чином спростував багато хасидських розповідей, показуючи, як вони змінювалися й перекручувалися протягом поколінь з різних джерел. Свої спростування щодо розповідей він писав у рубриці «Сіпурім ве-гільгулейгем» на сайті «Штурем», у якій виклав свої доводи щодо різних хасидських розповідей. Його спростування створили також своєрідну підтримку різним думкам щодо достовірності хасидських розповідей. За твердженням рава Агарона-Дова Гальперіна, у його дослідженнях є тенденційність — «спростувати» і «виправити» речі, сказані нашими Ребе, провідниками поколінь, у межах його поглядів і методу дослідження істини[9]. У 5773 році (2012/2013) спалахнула публічна полеміка між ним і редактором тижневика «Кфар-Хабад» Агароном-Довом Гальперіним, яка точилася на хабадських сайтах інтернету. У відповідь на висунуті проти нього звинувачення р. Єгошуа, своєю чергою, атакував своїх опонентів і відповів на звинувачення одне за одним[10].
У той період він підготував статтю для публікації на сайті «Штурем», а перед цим надіслав цю статтю до редакції «Кфар-Хабад», щоб вони відреагували. Коли минув час, а вони її не опублікували, р. Єгошуа вирішив відкрити незалежний блог. У цьому блозі було опубліковано лише три статті.
Його книжки й публікації

- «Лікутей решімот у-маасійот» (збірка хасидських розповідей із рукописів), 5729, 56 с.
- Покажчики до «Лікутей Леві-Іцхак» (предметний покажчик, покажчик віршів і висловів мудреців тощо до «Лікутей Леві-Іцхак»), 5733 (надруковано також наприкінці книги «Лікутей Леві-Іцхак — а) лікутім на вірші Танаху й вислови мудреців, б) Ігрот кодеш» — «Кегот», 5782), 125 с.
- «Шівхей га-Бешт» (фотокопія єдиного відомого нам рукопису та його різночитання порівняно з друкованим текстом), 280 с., 5742.
- Журнал «Керем Хабад» — 4 частини, 5747-5752.
- «Листи автора „Торат хесед“», тшура до святкування весілля його дочки з р. Шнеуром-Залманом Сегалем. 5761.
- «Оцар мінгагей Хабад», том 1 — елул-тішрей - 5755, том 2 — нісан-іяр-сіван - 5765.
- «Мігдаль оз» - на пам'ять про рава Азріеля-Зеліга Слоніма, (його життєпис і хасидські розповіді, а також праці наших Ребе, провідників поколінь, з відкритої Тори й хасидуту), 643 с., 5740.
- «Торат Хабад — бібліографія» том 1 — «Танія» та її видання (5742), том 2 — галахічні книги Алтер Ребе (5744).
- «Маса Бердичев» — 5770. Друге видання — 5777.
- «Дерех га-мелех» — переклад паспорта Ребе під час його поїздки з Росії та Європи.
- «Га-цофе ле-доро» — життєпис рава Єкутіеля-Ар'є Камелгара, 5747.
- «Брит Менахем», збірка на теми обрізання. Тшура зі святкування обрізання тамима Менахема-Мендла Мондшайна, 24 кислева 5755 (27 листопада 1994)
(с. 151 і далі).
- Тшура — зі святкування бар-міцви його онука, тамима Менахема-Мендла Мондшайна з Москви: частина листів Ребе до нього протягом років, особливо у зв'язку з його роботою над книжками, і збірка розповідей, висловів, притч і прислів'їв, зібраних з «Ігрот кодеш» Адмора, а також там надруковано тшуру «Брит Менахем» (див. попередню книгу). 17 кислева 5768 (27 листопада 2007).
- «Га-маасар га-рішон» — перший арешт Алтер Ребе, боротьба міснагдім і хасидів у Вільні у світлі свідчень і документів, 5772.
- «Га-маса га-ахарон» — двісті років подорожі Алтер Ребе в розпал війни з Наполеоном у світлі документів і свідчень, а також: історії та перекази, 5772.
- Респонси «Шаарей деа» — галахічні відповіді, написані равом Хаїмом-Лейбом із Сосниці, з хасидів Ребе Цемах Цедека, рабином міста Сморгонь, 5772.
- Тшура — зі святкування бар-міцви його онука, тамима Менахема-Мендла Мондшайна зі Смоленська. 15 ава 5773 (22 липня 2013).
- «Штрихи до портрета брехуна» — проти секретаря рава Єгуди-Лейба Гронера
Книжки, які він редагував і видав
- «Лікутей біурім бе-Сефер га-Танія» — роз'яснення до книги «Танія», зібрані равом Єгошуа Корфом (5728).
- «Шівхей га-Бешт», рукопис (5742).
Родина
Його дружина Рахель-Лея Мондшайн — померла 21 менахем-ава 5765 (26 серпня 2005)
- Його шурин рав Еліягу-Йоханан Гурарі
- Його шурин рав Йосеф-Сімха Гінзбург
- Його шурин рав Дов Ельрай — помер 5 нісана 5763 (7 квітня 2003)
- Його шурин рав Іцхак-Меїр га-Коген Сосовер
Сини
- Рав Давид Мондшайн — Москва, генеральний директор «Ор Авнер» у СНД
- Рав Леві-Іцхак Мондшайн — шаліах у Смоленську
- Рав Гілель Мондшайн — носе ве-нотен в єшиві «Торат Емет» в Єрусалимі
Його зяті
- Рав Іцхак-Агарон Аксельрод — голова Бухарської єшиви Кфар-Хабада
- Рав Шнеур-Залман Сегаль — машпіа і духовний керівник в єшиві «Томхей Тмімім» у Брюнуа, Франція
Додаткова література
- Менахем-Мендл Кастель, «Сефер, софер ве-сіпур», його життєпис, огляд його методу, досліджень і праць та збірка статей, що вийшли з-під його пера з 5728 року (1967/1968) і далі, 1100 сторінок, адар 5781 (лютий–березень 2021)[11]
- «Дослідник-хасид», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2091, с. 50.
- Десятиліття відомого письменника, листи, які він писав своїм друзям, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2091, с. 50
Зовнішні посилання
- Його твори
- Сайт «Крамім» — «Зібрання літературного врожаю рава Єгошуа Мондшайна»
- Тег: рав Єгошуа Мондшайн, на сайті «Хабад Лайв»

- «Праведність його перебуває навіки», добірка з листів рава Мондшайна раву Еліягу Матусову, шват 5775 (січень–лютий 2015)
- «Аскіла бе-дерех тамім» — листи, які він писав бахурім, що прагнули скуштувати хасидизму Хабад, у тшурі до весілля його онуки, сіван 5776 (червень–липень 2016) (с. 79 і далі)
- Різне
- «Зе сефер толдот адам».
- Серія «Сіпурім ве-гільгулейгем» на сайті «Крамім»
- Листи й вказівки від Ребе — тшура.
- Критика його статей від Агарона-Дова Гальперіна на сайті «Хабад он-лайн».
- Шнеур-Залман Бергер, Коли газета «Маарів» зробила огляд книги хабадського дослідника — на сайті
, 6 тевета 5775 (28 грудня 2014) - Елі Рубін, Славетний дослідник помер у Єрусалимі, іміджева стаття (англійською) про його літературну діяльність
3 тевета 5775 (25 грудня 2014)
- Розкрито: єрусалимська група гаонів, що йшла в похоронній процесії рава Мондшайна — на сайті
23 тевета 5775 (14 січня 2015)
- Прощальні колонки
- Від Залмана Рудермана, Так р. Єгошуа вплинув на мою творчість ● особиста колонка — на сайті «Штурем»
- Від рава Шнеура-Залмана Гопіна, Тамім навіки ● рав Залман Гопін прощається зі своїм другом — на сайті «Штурем»
- Від рава Моше Мариновського, Моє останнє листування з р. Єгошуа ■ колонка зі сльозами — на сайті «Штурем»
- Редакція «Штурем», Рав Блой у надгробній промові: «Величезний талант до поширення джерел» — на сайті «Штурем»
- Від рава Давида-Меїра Друкмана, Дорогою на похорон мого друга р. Єгошуа ● прощальна стаття — на сайті «Штурем»
- Від рава Шнеура-Залмана Бергера, Мій друг?! Так, мій друг! • дослідники, розбіжності й дружба

- Людина, для якої істина була світильником для ніг ● Біньямін Ліпкін — на сайті
3 тевета 5775 (25 грудня 2014) - Рав Блой оплакує рава Мондшайна: «Уже в 22 роки я розпізнав його талант» — на сайті
3 тевета 5775 (25 грудня 2014) - Рав Левін оплакує рава Мондшайна: «Найвизначніший із дослідників хасидизму Хабад у нашому поколінні» — на сайті
2 тевета 5775 (24 грудня 2014) - Стаття, яку р. Єгошуа не дозволив би опублікувати ● Яїр Борухов — на сайті
4 тевета 5775 (26 грудня 2014) - Редакція «Штурем», «Га-Модіа»: зворушлива колонка про рава Єгошуа Мондшайна — на сайті «Штурем»
- Редакція «Штурем», Штрихи до портрета всебічно обдарованої людини ■ рав Гдалья Оберлендер — на сайті «Штурем»
Примітки
- ^ Тшура Мондшайн 5768, с. 7.
- ^ Тшура Мондшайн 5768, с. 10 — 11.
- ^ Тшура Мондшайн 5768, с. 15.
- ^ Тшура Мондшайн, 14 менахем-ава 5773 (21 липня 2013), с. 51.
- ^ «Сіфтей цадікім», випуск 7, с. 72 — 100.
- ^ Опубліковано в «Бітаон Хабад» у 5731 році (1970/1971).
- ^ Опубліковано в «Керем Хабад», випуски 1 і 2.
- ^ «Сіпурім ве-гільгулейгем», розділ 27.
- ^ Куди котиться «майстер перевтілень»?, на сайті
, автор — рав Йосеф-Іцхак Камінецький
- ^ Див. відповіді рава Мондшайна на претензії рава Агарона-Дова Гальперіна і посилання, наведені там (посилання не працює, 03/08/22).
- ^ Повідомлення на сайті «Анаш» (англійською)
.
Код особи: № 5118606400
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Квуца 5727
- Хабадські письменники
- Хабадські дослідники
- Видавці торанічної літератури
- Особистості в Шікун Хабаді (Єрусалим)
- Персоналії, поховані на хабадській ділянці Оливкової гори
- Особистості, що народилися в 5707 році (1946/1947)
- Родина Мондшайнів
- Автори щоденників із «770»
- Родина Бравман
- Особистості, що померли в 5775 році (2014/2015)