Перейти до вмісту

Йоель Сіркіс

Матеріал з Хабадпедії
Йоель Сіркіс
Основна інформація
Дата народження321
Місце народженняЛюблін
Дата смерті20 адара 400
Місце похованняСтаре єврейське кладовище[В]
КраїнаПольща
Місце діяльностіПольща
Рід діяльностіРабин, голова рабинського суду, посек
Посадарабин Познані, Любомля, Меджибожа і Белза, голова рабинського суду Бриська, рабин і голова рабинського суду Кракова, один із голів Ваада чотирьох земель
Інші посадиКоректор Шасу
Учителірабі Шмуель Яффе (батько), рабі Шломо-Лейбуш з Любліна, рабі Гірш Шор із Бриська, рабі Файвуш із Кракова
УчніЙоель Бааль-Шем, Давид га-Леві Сегаль, рабі Єгошуа Харіф, рабі Менахем-Мендл Крохмаль, рабі Цві-Гірш Клаузнер, рабі Гершон Ашкеназі, рабі Цві Кац, та інші
Сім'я
Батькорабі Шмуель Яффе з Любліна
ДружинаБейла, дочка р. Аврагама Гірцкеса зі Львова
ДітиШмуель-Цві-Гірц, Рівка (дружина Таза), дочка — дружина р. Нафталі-Гірца

Рабі Йоель Сіркіш[1] (5321 — 20 адара 5400 (14 березня 1640)), прозваний «Бах» за назвою його великого твору — «Байт хадаш» на «Арбаа турім». Був одним із найвизначніших ахаронім, коректорів Шасу і посеків останніх поколінь.

Біографія

Народився в родині рабі Шмуеля з Любліна, сина рабі Моше Яффе[2] з Кракова, 5321 року в місті Люблін.

Був учнем рабі Шломо-Лейбуша з Любліна (товариша рабі Еліягу Бааль-Шема з Вормса)

Служив рабином у Познані та в інших містах, серед них Любомль, Меджибіж і Белз. 5375 року (1614/1615) був призначений головою рабинського суду в місті Бриськ, а 5379 року (1618/1619) перейшов на подібну посаду в місті Краків та його околицях, де був рабином і головою рабинського суду до дня свого відходу.

Рабі Йоель був одним із голів Ваада чотирьох земель, і в записних книгах Ваада можна знайти його ім'я, що згадується багато разів, головним чином у питанні податку на освіту.

Рабі Йоель був дуже багатий і годував за своїм столом багатьох учнів зі своєї великої єшиви. Він утримувався від вивчення іноземних мов і зовнішніх наук, за винятком математики.

Пішов із життя 20 адара 5400 року (14 березня 1640).

Вивчення Каббали

У його галахічних творах помітна його обізнаність у книзі «Зогар» та в книгах Каббали. Особливо вирізняється ставлення до Каббали в одному з його респонсів: «Той, хто глузує зі слів мудреців і ганьбить мудрість Каббали, яка є джерелом Тори і її суттю і вся — трепет перед Небесами, — без сумніву, підлягає відлученню»[3]». Крім того, він уклав коментар до каббалістичної книги Рамака «Пардес рімоним». Попри це, він постановив, що не слід виносити рішення за Каббалою там, де закон Талмуду або звичай світу протилежний.

Родина

  • Його дружина пані Бейла[4], донька багатія, гаона р. Аврагама р. Гірцкеса зі Львова.
  • Його син рабі Шмуель-Цві-Гірц[5].
  • Його донька Рівка, дружина його учня Таза[6].
  • Його донька — дружина р. Нафталі-Гірца, сина р. Єгуди Зелке, голови рабинського суду Львова[7].

Його вчителі

  • Його батько рабі Шмуель Яффе.
  • Рабі Шломо-Лейбуш з Любліна (товариш рабі Еліягу Бааль-Шема з Вормса)[8]
  • Рабі Гірш Шор із Бриська.
  • Рабі Файвуш із Кракова.

Деякі з його учнів

  • Рабі Йоель Бааль-Шем
  • Його зять, рабі Давид га-Леві Сегаль, Таз.
  • Рабі Єгошуа Харіф, автор «Мегіней Шломо».
  • Рабі Менахем-Мендл Крохмаль, автор респонсів «Цемах Цедек» (давнього).
  • Рабі Цві-Гірш Клаузнер, голова рабинського суду у Львові та Любліні.
  • Рабі Гершон Ашкеназі, автор книги «Аводат га-Гершоні».
  • Рабі Цві Кац, автор книги «Атерет Цві» на «Орах хаїм» і «Нахалат Цві» на «Шулхан арух», «Евен га-езер».

Його праці

  • «Байт хадаш» — його головний твір, коментар до всіх частин «Арбаа турім».

Особливість Баха в цій його книзі в тому, що, на відміну від рабі Йосефа Каро, «Бейт Йосефа», який не заглиблювався у своєму творі й не доходив до суті речей так, як вони наводяться в їхньому джерелі, Бах заглиблювався до самого кореня речей.

Як пише Бах у передмові до своєї книги:

Однак оскільки Рав благословенної пам'яті — мудрець, у якого очі в голові, і метою, суттю та коренем для нього було з'ясувати кожну галаху досконально, щоб у ній більше не було сумніву при винесенні рішення на практиці, — йому було необхідно докладно розбирати сугію Талмуду і всіх посеків та респонси, і з цієї розлогості випливало, що він був стислим у тлумаченні та роз'ясненні слів самого «Тура». Також у місцях, де «потрібен тесля, син теслі, щоб розбити це». І також коли він тлумачить слова «Тура» в деяких місцях, можна висунути високі заперечення й з'ясувати істину для очей того, хто дивиться і вивчає сугії. І це сталося з Равом не інакше як через його високу велич: він увесь час звертав очі й серце і всю свою увагу на мету — постанову галахи в Шулхан арусі, стислому й розлогому, а в тому, що стосується роз'яснення і тлумачення слів самого «Тура», був стислим, бо само собою це було зрозуміло людям високого рівня, подібним до нього величчю (...). Я став, щоб укласти роз'яснення і тлумачення до слів самих «Турім»

.

  • Респонси Баха.
  • Роз'яснення до книги «Пардес рімоним» Рамака.
  • Хідушім на Шас.
  • Примітки до Шасу[9] (надруковані на полях сторінок у Віленському Шасі).

Алтер Ребе у своєму «Шулхані» в багатьох речах постановляє, як Бах.

Розповідають[10], що одного разу Ребе Цемах Цедек затримався з денною трапезою святого Шабату, і його син Ребе Магараш висловив перед ним свій подив із цього приводу. Спочатку Ребе Цемах Цедек не хотів казати йому, чому затримався, але зрештою розповів йому, що є питання про закон трефності птаха, у якому всі посеки визнають його кошерним, а Бах визнає трефним. Коли Бах пішов із життя, з нього зажадали відповіді за те, що він визнає трефним. Одного разу таке питання постало в Алтер Ребе, і він визнав кошерним, як усі, і Бах прийшов до Алтер Ребе і попросив його вникнути в суть його думки й визнати трефним. Того дня Алтер Ребе прийшов до свого онука Цемах Цедека і сказав йому, що коли він піднявся у вищий світ, розбирали його справу: чому він спочатку визнав кошерним і скуштував від птаха, а потім знову визнав трефним; і він попросив Цемах Цедека дати цьому причину, і тому він затримався.

Ребе Цемах Цедек сказав про Баха: «Бах — бар-самха. Усі праведники зобов'язані пройти через геїном, а коли Бах, благословенної пам'яті, пішов із життя, геїном заздалегідь остуджували протягом шістдесяти днів»[11].

Багато разів Ребе з особливим наголосом цитує слова Баха про намір, потрібний при вивченні Тори:

Його, хай буде Він благословенний, наміром завжди було, щоб ми займалися Торою, аби наша душа зміцнювалася в сутності, духовності та святості джерела, з якого виходить Тора . . І якби займалися Торою з цим наміром, вони були б колісницею і чертогом для Його, хай буде Він благословенний, Шхіни, так що Шхіна була б справді всередині них, бо вони — чертог Всевишнього, і всередині них справді Шхіна встановлювала б своє житло, і вся земля світилася б від Його слави . . Але тепер, коли порушили цей закон, так що займалися Торою лише заради матеріальних речей для свого задоволення, щоб знати закони заради торговельних справ, а також щоб пишатися, показуючи свою мудрість . . цим вони спричинили розділення, так що Шхіна віддалилася від землі й піднялася вгору, а земля лишилася у своїй матеріальності без святості, і це було причиною її руйнування і загибелі

— Бах до «Тура», «Орах хаїм», § 47, що починається словами «У-ма ше-амар». Див. там докладно

Ребе згадує ці слова, кажучи[12]: «І відоме тлумачення Баха про це (до «Тура», «Орах хаїм», § 47) — дивовижні, найглибші слова, і суть їх — про необхідність вивчення внутрішньої частини Тори, через що приходять до шляху життя, настанови мусару». А в сіхі Сімхат Тора 5720[13] Ребе сказав: «І як докладно пояснює Бах сенс благословення на Тору у зв'язку з Б-жественністю, що в Торі, у такому стилі, що якби не бачили цього явно в словах Баха, у відкритій Торі, можна було б подумати, що це написав хасидський адмор („а хасідішер Ребе“)...»


Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Пишеться також «Сіркіс».
  2. ^ Прізвище Баха було «Яффе». Але його прозвали Сіркіш на ім'я його матері-праведниці, пані Сірки, і цим ім'ям називали також його нащадків після нього.
  3. ^ Респонси Баха, § 4. Пропущено в більшості видань.
  4. ^ Померла в Кракові у Швії шель Песах 5398 року (5 квітня 1638).
  5. ^ Після його відходу з життя його зять Таз одружився з його вдовою.
  6. ^ У тнаїм Бах пообіцяв своєму зятеві Тазу м'ясну страву щодня. Коли згодом Бах збіднів, він був змушений давати йому легені замість м'яса. На превеликий подив, Таз викликав Баха на суд Тори через це. Рабинський суд постановив, що легені теж вважаються м'ясом. Спитали в Баха, що спонукало його викликати на суд Тори через це. Таз відповів, що в день, коли він почав їсти легені замість м'яса, йому довелося через це на одну мить скоротити своє поглиблене вивчення Тори. І через це на Небесах виникло звинувачення проти родини його тестя. Тому він викликав його на суд Тори, щоб рабинський суд постановив, що й легені вважаються м'ясом, і тим самим з них буде знято звинувачення.
  7. ^ Обидва свояки, Таз і Гранах, служили обидва рабинами Львова в один і той самий час: Таз — головою рабинського суду «поза містом»: міст округу і всього Поділля, а Гранах — головою рабинського суду самого міста Львова. Такий був звичай рабинату Львова споконвіку.
  8. ^ Згідно з Ребе Раяцем, у «Сефер га-зіхронот», розділ 60
  9. ^ Написав примітки також до Роша і Ріфа.
  10. ^ «Решимот дварим», нове видання, с. 120.
  11. ^ Див. «Оцар мінгагей Хабад», нісан-іяр-сіван, с. 261, і там само, с. 260: «Розповів [святий рав р. Іцхак із Несухоїжа], що Бешт спитав уві сні про хадаш, у наш час немає закону, і йому відповіли, що після відходу з життя Баха геїном остуджували сорок. днів, бо це було необхідно заради пошани Баха (див. там у примітці версії цього). І вранці Бешт, хай буде пам'ять його для життя у світі прийдешньому, встав і послав принести пива з хадашу і випив його. І сказав: Бах, який дозволяє, достатньо авторитетний, щоб на нього покластися».
  12. ^ «Лікутей сіхот», частина 34, с. 228, «Ігрот кодеш», частина 20, с. 303.
  13. ^ «Торат Менахем», частина 27, с. 110.
Йоель Сіркіс згадується ще в 16 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5220694800

Повідомити про помилку на цій сторінці