Перейти до вмісту

День народження

Матеріал з Хабадпедії
Торт на день народження із символами десяти мівцоїм
Прикраса для стільця іменинника з ілюстраціями, що символізують звичаї дня народження, про які Ребе оголосив у межах мівцо «День народження»

День народження людини — день у році, дата якого збігається з датою народження цієї людини. Цього дня її мазаль посилюється. Цього дня личить додати радості на знак вдячності Всевишньому і використати день для додавання в служінні Всевишньому.

У джерелах

Існує багато джерел про практичне значення різних днів народження, коли закони залежать не від душевної зрілості чи інших умов, а лише від дня народження, серед них: перетворення хлопчика на дорослого, зобов'язаного виконувати заповіді, у 13-й день народження, дівчини — у віці 12 років тощо.

В Єрусалимському Талмуді наводиться, що коли Амалек воював з іншими народами, він мав звичку ставити на передовій воїнів, у яких цього дня був день народження, і так йому вдавалося долати ворогів, оскільки мазаль іменинника цього дня посилюється[1]; і у вислові, який заведено цитувати в цьому зв'язку: «Його мазаль панує і допомагає йому»[2].

У Гемарі, у трактаті «Рош га-Шана», прямо сказано, що «Святий, благословенний Він, доповнює роки праведників день у день», тобто заслуга праведників у тому, що вони відходять із життя в день свого народження, як Моше-рабейну, цар Давид і Мітлер Ребе, які народилися і померли в ту саму дату року.

Так само в «Мідраш Танхума» пояснюється, що Мішкан не було споруджено до Рош ходеш нісан, хоча він був готовий уже в Рош ходеш адар, — щоб святкувати його в той самий день, у який народився Іцхак[3]; подібним чином Перший Храм не було споруджено до місяця тішрея, у якому народилися Аврагам і Яаков[4], а задум Амана було зірвано в заслугу дня народження Моше, «який 7 адара помер і 7 адара народився»[5].

Алтер Ребе пише в «Лікутей Тора»: «Душа Адама Першого оновлюється в кожен Рош га-Шана, бо Рош га-Шана — день створення Адама Першого»[6]; подібні слова пише рабі Цадок га-Коген з Любліна в «Кунтрес дівре халомот»: у день, коли людина народилася, їй нічого боятися ні в чому; а Хіда писав про вірш у Мішлей «час народжуватися», що година народження — здоровий і дуже сильний мазаль.

Відзначення дня народження

Найдавніше джерело відзначення днів народження радісним бенкетом — у книзі Берешит «І було на третій день, день народження фараона» (Берешит, розділ 40, вірш 20), а також у мідраші: «Притча про царя, у якого народився син, і він улаштував свято; і цього сина було взято в полон, і він пробув там довгий час; згодом цього сина було викуплено, і цар улаштував йому день народження. Так, доки Ізраїль не спустився до Єгипту, вели лік від поневолення; коли спустилися і були поневолені там, учинив для них Святий, благословенний Він, чудеса, і їх було викуплено — почали вести лік місяцям, як сказано: „Цей місяць для вас — початок місяців“»[7], а в «Мідраш Сехель тов»: «Більшість людей люблять день, що завершує їхній рік, відповідний тому дню, у який вони народилися, і радіють йому, і влаштовують у нього бенкет»[8].

Крім того, знайдено багато свідчень великих мудреців Ізраїлю впродовж історії, які відзначали свій день народження, наприклад «Бен іш хай», який писав: «І дехто має звичай щороку робити день народження святом, і це добрий знак, і так заведено в нашому домі»[9].

Так само розповідається про «Хатам Софера» та його нащадків[10], а також про «Хафец Хаїма», які мали звичку влаштовувати завершення трактату і трапезу заповіді у свій день народження[11]; так само чинили і адмори дому Ружин[12].

У хасидів є формула благословення від Бааль-Шем-Това, якою він благословляв іменинників: «Мазл тов, га-Шем ісборах зол дір гебн арихус йомім ве-шоним гезунте тег ун йорн бе-гашмієс у-ве-рухнієс» (Мазаль тов, Всевишній, благословенний Він, дасть тобі довгі дні й роки, дні й роки у здоров'ї, у матеріальному і в духовному). [Алтер Ребе отримав цю формулу благословення Бешта, перебуваючи в Межирічі]. [13].

Рабі Єхіель-Яаков з Козениць висловився, що «цей день сприятливий, щоб просити про щось Всевишнього, і Він виконає його прохання»[14], а адмор зі Стропкова-Цанза писав: «Влаштовують цього дня трапезу в колі друзів і тих, хто любить, і вони благословляють його»[15].

Рав Ісраель Ліпшиц, автор коментаря «Тіферет Ісраель», написав у своєму заповіті: «Заповідаю вам, сини й доньки мої: у день народження кожного з вас хай брати й сестри пишуть йому привітання „мазаль тов“».

Євреї Балкан, які переселилися до Єрусалима, мали звичай у шістдесятий день народження проводити «церемонію приміряння тахрихім», відзначаючи тим самим слова мудреців у трактаті «Авот»: «У шістдесят — старість».

Рабі Хаїм Паладжі склав цілу книжку вивчення, прохань і молитов на випадок, коли людина досягає 70 років, і писав у своїй книжці «Цдака ле-хаїм», що заведено цього дня збільшувати цдаку[16]; інші писали, що цього дня слід додати в служінні Всевишньому і в трепеті перед Всевишнім[17], що це день звіту душі[18] і що це день посту й каяття[19]; а кабаліст рав Салман Муцафі написав цілий духовний порядок на день народження.

Водночас були такі[20], хто волів не відзначати день народження і не бачив у ньому значення[21], і навіть стверджували, що це звичай неєвреїв[22] і щось, що з'явилося в синів Ізраїлю лише в останніх поколіннях; на це Ребе відповів, що це подібно до інших законів і питань, які розкрилися лише тоді, коли настав їхній час, але після того як розкрилися — стають частиною Тори[23].

У хасидуті Хабаду

Основна стаття – Мівцо «День народження»/Звичаї дня народження

У наших Ребе, провідників поколінь, день народження відзначався, серед іншого, виголошенням маамару хасидуту, але не публічно і не відкрито, на підставі слів мудреців в Єрусалимському Талмуді про те, що в день народження мазаль людини посилюється, а також на підставі слів Писання «І дні ці згадуються і здійснюються» — що щороку події повертаються до свого попереднього стану[24].

Ребе зробив день народження загальним надбанням, а після відходу ребецн Хаї-Мушки навіть розпочав мівцо «День народження».

У книжці «Гайом йом» під датою 11 нісана наводиться вислів про день народження, у якому йдеться, що цей день — день звіту душі[25].

Існує близько десяти звичаїв дня народження[26], частину з них установив Ребе Раяц. Серед них: споглядання і звіт душі, додавання у вивченні Тори, додавання в цдаці[27]

Ребе пояснює[28], що суть дня народження в тому, що в цей час людина стає самостійною реальністю, адже зародок в утробі матері вважається частиною тіла матері[29].

Оскільки народження єврейської дитини пришвидшує Геулу, радість народження єврейської дитини — це не лише приватна радість членів її родини і близьких, а радість усього Ізраїлю[30].

Крім того, Ребе зазначає, що оскільки в день бар-міцви має бути велика радість, як у день хупи, а щороку притягнення того дня повертаються і пробуджуються, у день народження має бути радість від того, що повертаються і пробуджуються притягнення дня бар-міцви[2].

Щодо гера Ребе пише[31], що його день народження — день, коли він пройшов гіюр, оскільки гер, який пройшов гіюр, подібний до новонародженого немовляти.

У Ребе було кілька хасидів, які входили на єхідут, і Ребе виправляв їх щодо їхнього дня народження; коли вони перевіряли це за свідоцтвом про народження, то виявляли, що Ребе справді мав рацію, а всі ці роки вони святкували свій день народження не в ту дату[32].

Єхідут на честь дня народження

Упродовж довгих років хасиди мали звичку входити до Ребе у зв'язку з днем народження. Загалом, на відміну від аврехів, які часом входили на єхідут і в інші рази, учні єшив входили лише раз на рік, ближче до дня народження.

Ребе зі свого боку давав пріоритет хасидам, які бажали ввійти на єхідут на честь дня народження, і вони входили без чекання в черзі. Секретар записував їхні імена окремо від решти списку, оскільки Ребе поставив умову, що їхні єхідуйот будуть присвячені лише отриманню благословення на день народження і не стосуватимуться інших питань.

Цей звичай тривав до місяця тішрея 5735 року (вересень–жовтень 1974), коли Ребе оголосив на фарбрейнгені Шабату Берешит[33], що відтепер цей звичай припиняється, і пояснив, що насправді це не було заведено в попередніх поколіннях у провідників хасидизму Хабад, а розрахунок був на те, що цьому присвячуватимуть час із метою, щоб це спричинило великі й дивовижні справи; але оскільки з'ясувалося, що справа виглядає не так, Ребе вирішив скасувати цей звичай[34].

Його мазаль посилюється

Посилення мазалю в день народження означає, що є додаткова сила від джерела душі, яка впливає на людину з особливою потугою в день народження[35].

Особливий вплив, який має людина в день народження, стосується не лише її самої, а й членів її родини, дітей і онуків[36].

Торт до дня народження

Одного разу Ребе звернувся до свого секретаря рава Хаїма-Єгуди Крінського в його день народження, 15 кислева, і запитав його: «Сьогодні твій день народження, приготували для тебе торт до дня народження?»... Рав Крінський знизав плечима, ніби кажучи «не знаю», і Ребе сказав: «Треба, щоб у вас був торт до дня народження». Наступного дня, зустрівши його, Ребе знову запитав з усмішкою, чи справді був торт до дня народження[37].

Іншого разу, коли дитина з матір'ю проходили на роздаванні доларів незадовго до свята Песах і дитина сказала Ребе, що її день народження буде наступного тижня, у холь га-моед Песах, Ребе поцікавився, як щодо торта, а коли дитина не знала, що відповісти, Ребе звернувся до мами і сказав: «Хай буде торт — до або після дня народження»[38].

Хасидський день народження

День, у який хасид уперше приходить до Ребе, вважається в хасидів хасидським днем народження». Про це згадується в книжці «Гайом йом». Ребе кілька разів вказував хасидам, які писали йому про дату свого першого прибуття до нього, дотримуватися звичаїв дня народження[39].

Ребе також пояснив причину цього: оскільки «коли хасид приходить до свого Ребе — у нього відбувається повне скасування його попереднього існування, і через це він стає новим існуванням»[40], тому цей день вважається в нього днем народження; і навіть у деяких відношеннях перший прихід до Ребе піднесеніший за сам день народження, оскільки в дні народження є й аспект спуску — людина забуває Тору, яку вивчила в утробі матері, чого немає, коли вона приходить до Ребе.

Див. також

Додаткова література

  • «Нітеей Гавріель» — день народження. Особливі практики і звичаї дня народження. Автор — рав Гавріель Цінер. 5778.
  • Мівцо «День народження», у рубриці «Хаєй Рабі», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2002, сторінка 42

Зовнішні посилання

Медіа

Примітки

  1. ^ Єрусалимський Талмуд, трактат «Рош га-Шана», аркуш 17, розділ 3, галаха 8: «Рабі Єгошуа бен Леві сказав: Амалек був чаклуном. Що він робив? Ставив людей у день їхнього народження, кажучи: не скоро впаде людина в день свого народження».
  2. ^ 1 2 Сіха 18 елула 5722 (17 вересня 1962), на її початку.
  3. ^ «Мідраш Танхума», кінець тижневої глави «Пкудей»: «Рабі Ханіна каже: першого адара було завершено роботу над Мішканом . . Чому його не було споруджено одразу? А тому, що Святий, благословенний Він, задумав поєднати радість Мішкану з радістю дня, у який народився праотець наш Іцхак, бо першого нісана народився Іцхак».
  4. ^ «Ялкут Шимоні», Мелахім I, 184.
  5. ^ «Мегіла», 13б.
  6. ^ Шір га-ширім 50, 2.
  7. ^ «Шмот раба» 15, 9. Зазначено в сіхі 18 елула 5722 (17 вересня 1962).
  8. ^ Берешит 40, 20.
  9. ^ Перший рік, тижнева глава «Реє», пункт 17. І див. респонси «Гінзей Йосеф», 64. Слова «Бен іш хай» і «Гінзей Йосеф» наведено в сіхі останнього дня Песаху 5748 (9 квітня 1988), примітка 81.
  10. ^ Передмова «Огель Лея» до «Ктав софер» на Тору. Респонси «Ктав софер», «Йоре деа», розділ 148.
  11. ^ Щодо «Хафец Хаїма» пряме свідчення про це є лише про один випадок, у 5688 році (1927/1928), коли він провів завершення трактату на честь свого дня народження 11 швата.
  12. ^ (Звичаї Магаріява із Сулиці, надруковані в «Ор єша», примітка 1660.
  13. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 10, с. 53
  14. ^ «Меліцей еш», сторінка 54.
  15. ^ «Дівре Єхезкель Шрага», тижнева глава «Ваякгель».
  16. ^ Розділ «аїн», пункт 555.
  17. ^ Рав Гілель Посек у своїй книжці «Гілель омер», сторінка 89. Респонси «Хакаль Іцхак» р. Іцхака-Айзика зі Спинки, перша стаття, пункт 3.
  18. ^ Рав Нісім Даян у своїй книжці «Ма ашів ла-Шем», сторінка 93. Рабі Давид-Матітьягу з Бяли у своїй книжці «Орхот Давид, сторінка 59.
  19. ^ Рабі Моше Калфон га-Коген у своїй книжці «Яд Моше аль га-Тора», сторінка 14.
  20. ^ Серед них: «Дівре Тора» адмора з Мукачева, п'яте видання, розділ 88; Адерет у «Нефеш Давид», тижнева глава «Ваєшев», сторінка 195; респонси «Аругот га-босем» (про вік 70 років), «Орах хаїм», розділ 215; респонси «Кіньян Тора ба-галаха», частина 3, розділ 21.
  21. ^ Журнал «Зікарон Шломо», 5754, с. 195–227. Серія «Ацот га-Танія»: день народження, розділ 2 — фараон святкує день народження, автор — д-р Єхіель Гарарі.
  22. ^ На підставі слів мудреців у трактаті «Авода зара», аркуш 8, що цього дня неєвреї-ідолопоклонники мали звичку влаштовувати святкування.
  23. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Берешит» 5721, «Торат Менахем», частина 29, с. 141 і далі. «Гітваадуйот» 5748, частина 2, с. 480, пункт 14. І див. також там, с. 176. Див. також «Гітваадуйот» 5743, частина 3, с. 1221.
  24. ^ В «Ігрот кодеш», частина 16, сторінка 45, Ребе пише, що «маасе рав» сильніше за будь-яке міркування і доказ, і оскільки наші Ребе, провідники поколінь, так чинили, — це найкраще джерело.
  25. ^ Подібно до цього розповідається про «Ктав софера», що в його 54-й день народження учні побачили його заплаканим, а коли запитали про причину плачу, він відповів, що це тому, що зробив звіт душі.
  26. ^ Збірка «День народження», видання «Ваад аврехей анаш» Цфат
  27. ^ «Сефер га-сіхот» 5748
  28. ^ «Гітваадуйот» 5742, с. 2182
  29. ^ За висловом Гемари: «зародок — стегно матері своєї», «Хулін», 58а.
  30. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Бемідбар», Шабату мевархім місяця сіван 5717 (травень–червень 1957).
  31. ^ Тшура родини Каднер, сторінка 7.
  32. ^ Див., наприклад, «Читачі пишуть», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1993, сторінка 21 (р. Іцхак Ліберман), та ін.
  33. ^ Див. «Предметний покажчик до святих сіхот», р. Іцхак-Меїр Сосовер, у щоденнику, сторінка 30.
  34. ^ Тижневик «Бейт Мошіах», 5 швата 5780 (31 січня 2020), сторінка 42.
  35. ^ Тобто «мазаль» подібний до вислову вірша «і струмуючі з Лівану» — що на нього «струмують» щедріші сили.
  36. ^ «Ігрот кодеш», частина 36, лист 12235, від 20 хешвана 5744 (27 жовтня 1983).
  37. ^ Історії про Ребе, що публікуються вперше קישור שטורעם.
  38. ^ Тшура «Мі-пі га-шмуа», єшива для молодших Бейт-Шемеш, Ханука 5780 (23 грудня 2019).
  39. ^ «Арену ніфлаот», сторінка 49. На єхідуті з р. Берлом Юніком, через двадцять років після його першого єхідуту 7 іяра 5710 (24 квітня 1950): «Звісно, дотримуватимешся звичаїв дня народження».
  40. ^ Із сіхи Шабату тижневої глави «Насо» 5748, відредаговано. «Гітваадуйот» 5748, частина 3, с. 464.

Повідомити про помилку на цій сторінці