Перейти до вмісту

Моше Мейзліш

Матеріал з Хабадпедії
Моше Мейзліш
Основна інформація
Відомий якОдин із хасидів Алтер Ребе
Дата народження5519
Місце народженняВільна
Дата смерті24 менахем-ава 5609 (12 серпня 1849)
Місце проживанняВільно, Цфат, Хеврон
Рід діяльностікупець, письменник
Посададовірена особа громади у Вільно, опікун «Колелю Хабад» у Хевроні
УчителіРабі Шнеур-Залман з Лядів (Алтер Ребе)
Сім'я
БатькоМордехай
ДітиЦві (Гірш) Мейзліш, Мордехай Мейзліш

Рав Моше Мейзліш (5519 — 24 менахем-ава 5609 (12 серпня 1849)) — один із хасидів Алтер Ребе, автор книжки «Шірат Моше» про 620 заповідей, один з керівників громади у Вільні; був серед перших поселенців і опікунів «Колель Хабаду» в Хевроні.

Біографія

Народився в батька р. Мордехая в 5519 році (1758/1759) і багато років був довіреною особою громади у Вільні. Був серед знавців Тори, яких великі мужі Вільни послали «ввести красу Яфета в намети Шема» — вивчати світські знання й науки для потреб вивчення Тори. Усі послані знавці Тори збилися з путі, крім нього.

У 5556–5558 роках (1795–1798) він зблизився з Хабадом, і за це його переслідували у Вільні, доки він не був змушений утекти з Вільни і мандрувати в пошуках хліба в 5561—5563 роках (1800–1803)[1].

Алтер Ребе дав р. Моше рекомендаційний лист до рабі Пінхаса, автора «Гафлаа», який перебував тоді в німецьких землях, і лист справді допоміг: він став великим купцем. Його ім'я було відоме і в політичному світі, і його з пошаною приймали при дворах сановників, як-от при дворі імператора Олександра і Наполеона.

Під час війни з Наполеоном він шпигував на користь імператора Росії на прохання Алтер Ребе, який хотів, щоб Росія перемогла. Виконуючи цю роль, він кілька разів зустрічався з Наполеоном. Одного разу в Наполеона виникла підозра, що р. Моше шпигун. Наполеон підійшов до нього, закричав на нього: «Ти шпигун!» — і відразу поклав руку йому на серце, щоб перевірити серцебиття. Р. Моше зберіг холоднокровність і відразу це заперечив. Згодом р. Моше розповідав, що настанова Алтер Ребе, який учив їх, як поставити розум владарювати над серцем, урятувала йому життя[2].

У 5572 році (1811/1812) Алтер Ребе написав йому листа, у якому натякає на свій близький відхід зі світу. У цьому листі він пояснює свої міркування на користь успіху імператора Росії проти Наполеона і додає там: «І ось вам знак: найближчими днями буде взято втіху очей ваших»[3].

Після відходу зі світу Алтер Ребе був відданий його синові Мітлер Ребе, який багато писав йому і називав його «коханий мій, друг мій, дорогий мені, як душа моя, з юності, муж вірний духом і розумний у мові», «друг мій вірний, сила любові його в глибині серця мого», «друг душі моєї, сила і вірність серця мого»[4].

У 5574—5575 роках (1813–1815) він питав у Мітлер Ребе про переїзд на проживання до Святої Землі, і той порадив йому не їхати[5]: «І в усякому разі хай їм і на думку не спаде, що я дам з нашої каси цдаки хоч раз на витрати на їхню поїздку; коли ж вони прибудуть туди й оселяться в Єрусалимі, святому місті, у них буде утримання приблизно до п'ятдесяти червінців на двох (він і рав гаон р. Барух-Мордехай, голова рабинського суду святої громади Бобруйська), ніяк не більше».

У 5576—5577 роках (1815–1817) Мітлер Ребе звелів кільком своїм хасидам переселитися до Святої Землі, і тоді переселився і р. Моше Мейзліш і оселився в Цфаті, а взимку 5583 року (1822/1823) перебрався до Хеврона і став одним із тамтешніх опікунів, який підписував більшість документів громади в 5587–5601 роках (1826–1841).

У переписі 5599 року (1838/1839) записано, що йому 80 років і що він переселився з Вільни до Святої Землі в 5578 році (1817/1818) разом зі своїм сином р. Цві, якому 43 роки, він одружений, і в нього син і донька, які перебувають на його утриманні, а також із сином р. Мордехаєм, одруженим, 20 років, у якого син і донька. Так само в переписі 5615 року (1854/1855) записано, що його син, згаданий р. Цві, переселився в 5578 році (1817/1818). Проте в листі р. Моше 5598 року (1837/1838)[6] він пише: «І ось я вже 22 роки у Святій Землі», а отже, переселився вже в 5576 році (1815/1816).

Помер 24 менахем-ава 5609 року (12 серпня 1849).

Родина

  • Його шурин, р. Зіскінд з Відз — один із хасидів Алтер Ребе.
  • Його син, р. Цві (Гірш) Мейзліш
    • Його син, р. Шмуель-Песах Мейзліш
    • Його син р. Мордехай Мейзліш
      • Його син р. Шмар'я-Шмуель Мейзліш — хабадський хасид, меламед у Хевроні.
        • Його син, р. Аврагам-Бенціон.
          • Його син, р. Меїр.
  • Його син, р. Мордехай Мейзліш
  • З його нащадків — рав Аврагам-Бенціон Мейзліш — машпіа анаш у Кфар-Хабаді та в єшиві [[[«Томхей Тмімім» Рішон-ле-Ціон]].

У війні з Наполеоном

Під час війни з Наполеоном він шпигував на користь імператора Росії на прохання Алтер Ребе, який хотів, щоб Росія перемогла. Виконуючи цю роль, він кілька разів зустрічався з Наполеоном.

Коли р. Моше захотів перейти на бік Франції, Алтер Ребе написав йому листа, у якому пояснював, чому, на його думку, має перемогти цар; цей лист спонукав р. Моше й далі допомагати розвідці на користь Росії, і в низці випадків здобуті р. Моше відомості дуже допомогли Росії.

Одного разу в Наполеона виникла підозра, що р. Моше шпигун. Наполеон підійшов до нього, закричав на нього: «Ти шпигун!»[7] — і відразу поклав руку йому на серце, щоб перевірити серцебиття. Р. Моше зберіг холоднокровність і відразу це заперечив. Згодом р. Моше розповідав, що настанова Алтер Ребе, який учив їх, як поставити розум владарювати над серцем, урятувала йому життя[2].

Мітлер Ребе писав у листі р. Моше Мейзлішу [про діяльність р. Моше в цій справі] [8]: «Бо своїми вухами я чув, що він займається цією справою чесно і віддає цій справі свою душу, і не заради грошей і величі».

Основна стаття – «Шірат Моше» (книжка)

У юності він уклав книжку «Шірат Моше» про 613 заповідей Тори і 7 заповідей мудреців і надрукував її в 5548 році (1787/1788) у Шклові. Потім книжка вийшла другим виданням в Єрусалимі — 5667, і третім виданням у Кфар-Хабаді — 5762.

З його слів

Р. Моше Мейзліш розповідав: «Ребе (Алтер Ребе) учив нас, що алеф хасидуту — це використовувати природні властивості в служінні. І початок служіння — використовувати природу сил, наприклад ту природу, що розум владарює над серцем»[9].

Додаткова література

Примітки

  1. ^ «Ігрот кодеш» Алтер Ребе, листи 32; 48, і в джерелах і примітках там, с. 436; 444–445.
  2. ^ 1 2 Див. там лист 64, і в джерелах і примітках там, с. 454–455.
  3. ^ «Ор єкарот», ч. 1, с. 431.
  4. ^ Див. його «Ігрот кодеш», листи 8 (за деякими версіями адресований йому; див. «Га-маса га-ахарон», с. 1–9), 10–13
  5. ^ Там само, лист 10.
  6. ^ «Ціон», 4, Єрусалим, 5690, с. 42.
  7. ^ Коли цю історію розповідали в р. Реувена Дуніна, він зауважував, що, мабуть, ця деталь — що Наполеон крикнув йому «Ти шпигун» — неточна, адже й без цього він мав би боятися, коли Наполеон кинувся до нього і поклав руку йому на серце («Тракторист Ребе»)
  8. ^ «Ігрот кодеш» Мітлер Ребе, видання 5773, с. 49.
  9. ^ «Гайом йом», 19 адара II
Моше Мейзліш згадується ще в 29 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6160595100

Повідомити про помилку на цій сторінці