Моше Мейзліш
| Моше Мейзліш | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Один із хасидів Алтер Ребе |
| Дата народження | 5519 |
| Місце народження | Вільна |
| Дата смерті | 24 менахем-ава 5609 (12 серпня 1849) |
| Місце проживання | Вільно, Цфат, Хеврон |
| Рід діяльності | купець, письменник |
| Посада | довірена особа громади у Вільно, опікун «Колелю Хабад» у Хевроні |
| Учителі | Рабі Шнеур-Залман з Лядів (Алтер Ребе) |
| Сім'я | |
| Батько | Мордехай |
| Діти | Цві (Гірш) Мейзліш, Мордехай Мейзліш |
Рав Моше Мейзліш (5519 — 24 менахем-ава 5609 (12 серпня 1849)) — один із хасидів Алтер Ребе, автор книжки «Шірат Моше» про 620 заповідей, один з керівників громади у Вільні; був серед перших поселенців і опікунів «Колель Хабаду» в Хевроні.
Біографія
Народився в батька р. Мордехая в 5519 році (1758/1759) і багато років був довіреною особою громади у Вільні. Був серед знавців Тори, яких великі мужі Вільни послали «ввести красу Яфета в намети Шема» — вивчати світські знання й науки для потреб вивчення Тори. Усі послані знавці Тори збилися з путі, крім нього.
У 5556–5558 роках (1795–1798) він зблизився з Хабадом, і за це його переслідували у Вільні, доки він не був змушений утекти з Вільни і мандрувати в пошуках хліба в 5561—5563 роках (1800–1803)[1].
Алтер Ребе дав р. Моше рекомендаційний лист до рабі Пінхаса, автора «Гафлаа», який перебував тоді в німецьких землях, і лист справді допоміг: він став великим купцем. Його ім'я було відоме і в політичному світі, і його з пошаною приймали при дворах сановників, як-от при дворі імператора Олександра і Наполеона.
Під час війни з Наполеоном він шпигував на користь імператора Росії на прохання Алтер Ребе, який хотів, щоб Росія перемогла. Виконуючи цю роль, він кілька разів зустрічався з Наполеоном. Одного разу в Наполеона виникла підозра, що р. Моше шпигун. Наполеон підійшов до нього, закричав на нього: «Ти шпигун!» — і відразу поклав руку йому на серце, щоб перевірити серцебиття. Р. Моше зберіг холоднокровність і відразу це заперечив. Згодом р. Моше розповідав, що настанова Алтер Ребе, який учив їх, як поставити розум владарювати над серцем, урятувала йому життя[2].
У 5572 році (1811/1812) Алтер Ребе написав йому листа, у якому натякає на свій близький відхід зі світу. У цьому листі він пояснює свої міркування на користь успіху імператора Росії проти Наполеона і додає там: «І ось вам знак: найближчими днями буде взято втіху очей ваших»[3].
Після відходу зі світу Алтер Ребе був відданий його синові Мітлер Ребе, який багато писав йому і називав його «коханий мій, друг мій, дорогий мені, як душа моя, з юності, муж вірний духом і розумний у мові», «друг мій вірний, сила любові його в глибині серця мого», «друг душі моєї, сила і вірність серця мого»[4].
У 5574—5575 роках (1813–1815) він питав у Мітлер Ребе про переїзд на проживання до Святої Землі, і той порадив йому не їхати[5]: «І в усякому разі хай їм і на думку не спаде, що я дам з нашої каси цдаки хоч раз на витрати на їхню поїздку; коли ж вони прибудуть туди й оселяться в Єрусалимі, святому місті, у них буде утримання приблизно до п'ятдесяти червінців на двох (він і рав гаон р. Барух-Мордехай, голова рабинського суду святої громади Бобруйська), ніяк не більше».
У 5576—5577 роках (1815–1817) Мітлер Ребе звелів кільком своїм хасидам переселитися до Святої Землі, і тоді переселився і р. Моше Мейзліш і оселився в Цфаті, а взимку 5583 року (1822/1823) перебрався до Хеврона і став одним із тамтешніх опікунів, який підписував більшість документів громади в 5587–5601 роках (1826–1841).
У переписі 5599 року (1838/1839) записано, що йому 80 років і що він переселився з Вільни до Святої Землі в 5578 році (1817/1818) разом зі своїм сином р. Цві, якому 43 роки, він одружений, і в нього син і донька, які перебувають на його утриманні, а також із сином р. Мордехаєм, одруженим, 20 років, у якого син і донька. Так само в переписі 5615 року (1854/1855) записано, що його син, згаданий р. Цві, переселився в 5578 році (1817/1818). Проте в листі р. Моше 5598 року (1837/1838)[6] він пише: «І ось я вже 22 роки у Святій Землі», а отже, переселився вже в 5576 році (1815/1816).
Помер 24 менахем-ава 5609 року (12 серпня 1849).
Родина
- Його шурин, р. Зіскінд з Відз — один із хасидів Алтер Ребе.
- Його син, р. Цві (Гірш) Мейзліш
- Його син, р. Шмуель-Песах Мейзліш
- Його син, р. Йосеф-Хаїм Мейзліш — перший хабадський хасид, який оселився в Австралії
- Його син р. Мордехай Мейзліш
- Його син р. Шмар'я-Шмуель Мейзліш — хабадський хасид, меламед у Хевроні.
- Його син, р. Аврагам-Бенціон.
- Його син, р. Меїр.
- Його син, р. Аврагам-Бенціон.
- Його син р. Шмар'я-Шмуель Мейзліш — хабадський хасид, меламед у Хевроні.
- Його син, р. Шмуель-Песах Мейзліш
- Його син, р. Мордехай Мейзліш
- З його нащадків — рав Аврагам-Бенціон Мейзліш — машпіа анаш у Кфар-Хабаді та в єшиві [[[«Томхей Тмімім» Рішон-ле-Ціон]].
У війні з Наполеоном
Під час війни з Наполеоном він шпигував на користь імператора Росії на прохання Алтер Ребе, який хотів, щоб Росія перемогла. Виконуючи цю роль, він кілька разів зустрічався з Наполеоном.
Коли р. Моше захотів перейти на бік Франції, Алтер Ребе написав йому листа, у якому пояснював, чому, на його думку, має перемогти цар; цей лист спонукав р. Моше й далі допомагати розвідці на користь Росії, і в низці випадків здобуті р. Моше відомості дуже допомогли Росії.
Одного разу в Наполеона виникла підозра, що р. Моше шпигун. Наполеон підійшов до нього, закричав на нього: «Ти шпигун!»[7] — і відразу поклав руку йому на серце, щоб перевірити серцебиття. Р. Моше зберіг холоднокровність і відразу це заперечив. Згодом р. Моше розповідав, що настанова Алтер Ребе, який учив їх, як поставити розум владарювати над серцем, урятувала йому життя[2].
Мітлер Ребе писав у листі р. Моше Мейзлішу [про діяльність р. Моше в цій справі] [8]: «Бо своїми вухами я чув, що він займається цією справою чесно і віддає цій справі свою душу, і не заради грошей і величі».
Його книжка «Шірат Моше» (книжка)
Основна стаття – «Шірат Моше» (книжка)
У юності він уклав книжку «Шірат Моше» про 613 заповідей Тори і 7 заповідей мудреців і надрукував її в 5548 році (1787/1788) у Шклові. Потім книжка вийшла другим виданням в Єрусалимі — 5667, і третім виданням у Кфар-Хабаді — 5762.
З його слів
Р. Моше Мейзліш розповідав: «Ребе (Алтер Ребе) учив нас, що алеф хасидуту — це використовувати природні властивості в служінні. І початок служіння — використовувати природу сил, наприклад ту природу, що розум владарює над серцем»[9].
Додаткова література
- «Бейт Рабі», с. 145.
- Шнеур-Залман Бергер, Р. Моше Мейзліш, «Га-Тамім» («Бейт Мошіах»), випуск 13, с. 6 • випуск 14, с. 6
- Рав Еліягу-Йоханан Гурарі, «Оцар хасидей Хабад», ч. 1, с. 217–224.
- Адвокат Кобі Сегаль, «Подвійний агент», історичний огляд діяльності р. Моше Мейзліша за вказівкою Алтер Ребе в межах шпигунства на користь Росії у Вітчизняній війні[потрібне уточнення]
- Хананья Зогар, Р. Моше Мейзліш, у «Голех хасид — брошура для вивчення і завдань», 5784, сторінка 133
- Рав Леві-Іцхак Гольцман, «Вірним назвав Ти його» — зі спокійним серцем перед очима Наполеона, що сіють жах, «Кі каров», випуск 173, с. 4
Примітки
- ^ «Ігрот кодеш» Алтер Ребе, листи 32; 48, і в джерелах і примітках там, с. 436; 444–445.
- ^ 1 2 Див. там лист 64, і в джерелах і примітках там, с. 454–455.
- ^ «Ор єкарот», ч. 1, с. 431.
- ^ Див. його «Ігрот кодеш», листи 8 (за деякими версіями адресований йому; див. «Га-маса га-ахарон», с. 1–9), 10–13
- ^ Там само, лист 10.
- ^ «Ціон», 4, Єрусалим, 5690, с. 42.
- ^ Коли цю історію розповідали в р. Реувена Дуніна, він зауважував, що, мабуть, ця деталь — що Наполеон крикнув йому «Ти шпигун» — неточна, адже й без цього він мав би боятися, коли Наполеон кинувся до нього і поклав руку йому на серце («Тракторист Ребе»)
- ^ «Ігрот кодеш» Мітлер Ребе, видання 5773, с. 49.
- ^ «Гайом йом», 19 адара II
Код особи: № 6160595100