Перейти до вмісту

Любов

Матеріал з Хабадпедії
Стаття потребує джерел
Більша частина цієї статті не містить джерел або виносок, і, вочевидь, наявні недостатні.

Будь ласка, допоможіть підвищити достовірність статті, навівши джерела сказаного та включивши їх у текст статті у вигляді зовнішніх посилань і приміток.
Якщо ви вважаєте, що шаблон можна вилучити, зазначте це на сторінці обговорення.

Стаття потребує джерел
Більша частина цієї статті не містить джерел або виносок, і, вочевидь, наявні недостатні.

Будь ласка, допоможіть підвищити достовірність статті, навівши джерела сказаного та включивши їх у текст статті у вигляді зовнішніх посилань і приміток.
Якщо ви вважаєте, що шаблон можна вилучити, зазначте це на сторінці обговорення.

Любов і трепет
Види любові
Любов  •  «Агават олам»  •  Мала любов і велика  •  Любов із насолодами  •  Прихована любов і любов у таємницях серця  •  Любов, подібна до води, і подібна до вогняних іскор  •  Любов до Б-га  •  Співвідношення любові й трепету  •  Розумові та природні любов і трепет
Види трепету
Трепет  •  Страх покарання  •  Вищий трепет  •  Нижній трепет

Любов — це внутрішня суть сфіри Хесед[1], і її зміст — це почуття в серці, потяг душі того, хто любить, до коханого, а також прилучення й зв'язок із ним[2]. Любов — перша із сил душі, що вбираються й перебувають у серці людини.

Якість любові пов'язана із заповіддю любові до Всевишнього, яка є заповіддю-повелінням, як сказано: «І люби Г-спода, Б-га твого». У ученні хасидуту пояснюється, як можна прийти до любові до Всевишнього, а також подробиці й різні ступені, які є в цій заповіді.

На противагу любові у святості, тобто любові до Всевишнього, є якість любові з боку кліпи — любити те, що суперечить волі Святого, благословенний Він, і захоплюватися пожаданням насолод цього світу.

Суть

Любов — один із видів почуття в серці. І його суть — поширення й потяг душі того, хто любить, до коханого і бажання прилучитися до нього.

Почуття любові — це сила, наявна в кожній душі: і в природній, тваринній душі, і в Б-жественній душі. Але за своєю суттю воно різне й своєрідне відповідно до суті душі, до якої воно належить

- І мається на увазі не те, що різниця лише в предметі любові, який змінюється в кожному виді любові, — що тваринна душа любить і тягнеться до тваринних речей, а Б-жественна — до Б-жественних. Бо це не обов'язково завжди так: адже тваринна душа здатна також очиститися, піднестися й полюбити Б-жественність, як написано: «І люби і т. д. усім серцем твоїм і т. д.», і сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять: «Обома твоїми началами», — тобто і тваринна душа може любити Всевишнього, і більше того — «рясний урожай — силою бика»: коли тваринна душа любить Всевишнього, це сильніше. І навпаки, Б-жественна душа внаслідок свого вбрання в тваринну душу може спуститися у вигнання й осквернитися чужими пожаданнями[3]. Виходить, що принципова різниця між цими двома видами любові не у формі й образі якості, тобто не в предметі любові, у який вбирається сила любові, а в тому —

що сама сила любові різна в кожній душі, чи то душа Б-жественна, чи природна.

Любов і трепет

Любов, яка є внутрішньою суттю сфіри Хесед, діє в тісному зв'язку з трепетом, який є внутрішньою суттю сфіри Гвура. І разом вони називаються «дхілу у-рхіму», за висловом, що сказано: «Тора без дхілу у-рхіму не злітає вгору». І пояснюється, що любов і трепет називаються «трейн гадфін» — це два крила птаха, лише з обома з яких птах може літати. Так, у порядку притчі, лише через любов і трепет разом підносяться Тора, молитва, заповіді і все служіння людини.

Джерело цих двох якостей — у сфірі Даат, бо сфіра Даат поділяється на Хесед і Гвуру. Від цих двох якостей походять решта мідот.

Її природа

Існує різниця між силою любові тваринної душі і силою любові Б-жественної душі, що випливає з різниці між будовою сил Б-жественної душі і будовою сил у тваринній душі.

Бо в Б-жественній душі холодний і врівноважений розум — головний і панівний серед сил, і тому також любов, хоча вона й належить до сфери гарячого почуття, усе ж діє в стилі розуму, тобто врівноважено й спокійно.

А на противагу цьому в тваринній душі — яке її ім'я, така й вона — тварина[4], у якій панує почуття, і тому сила любові в тваринній душі — з великою силою і великим збудженням.

Її складові частини

Сама сила любові теж поділяється на дві частини:

  • 1) Сама сила любові.
  • 2) Образ. (Предмет любові, у який вона вбирається).

Наприклад, у тваринній душі сама сила пожадання тваринної душі — це властивість, яку Всевишній вклав у душу, — любити, а предмет, у який вбирається пожадання, — це образ пожадання.

Сама сила за своєю суттю не є злом, а являє собою позитивне творіння, створене Всевишнім, і це «добро, що в Нога», адже можливо також пожадати Б-жественного, як сказано вище: «І люби і т. д. обома твоїми началами і т. д.», — але матеріальні й грубі речі, у які вбирається і в яких оформлюється пожадання і в яких воно знаходить вираження, — саме вони й негативні.

Цей лихий образ і називається лихим началом, тобто те, що він прагне цим задовольнити бажання своєї душі, — навіть у дозволених речах, але зайвих, які не потрібні для служіння Всевишньому, і рухає ним почуття егоїзму в людині, а це — зло.

Більше того — навіть якщо речі, яких він пожадає, не належать до надмірностей, а навпаки, вони — потреба тіла і його існування, але вада походить від нього самого — що його намір не заради Небес, а лише задовольнити бажання своєї душі, — то це аспект зла, і треба відокремити, зняти й цілком відкинути це вбрання від душі, а замість нього вбрати пожадливу силу в позитивні речі, що походять з боку святості. Як написано: «Зніміть з нього забруднений одяг і т. д. і вберіть його у святковий одяг».

Так само й у силі любові Б-жественної душі, яка теж складається з двох частин:

  • 1) Сама сила любові, яка є Б-жественним творінням, що сходить від десяти сфірот святості.
  • 2) Образ любові, який іноді відповідає Б-жественному рівню самої сили — у сильній любові, як іскри вогню, у пристрасному потязі, бажанні, прагненні й у душі, що знемагає за величчю Ейн Софа, благословенний Він, а іноді сила любові в Б-жественній душі опускається й перебуває у вигнанні, вбираючись у матеріальні речі тваринної душі, і тоді її образ-форма лихий.

Її ступені

У кожному з цих видів любові є кілька ступенів і рівнів. Так у природній душі, і так у Б-жественній душі.

Простий поділ різних аспектів любові — на два:

  • 1) Явна любов у Б-жественній душі, вбраній у тіло, і вона — в аспекті НАРАН. І в ній є багато-багато видів і ступенів: любов «як вода», любов «як вогонь», або пристрасний потяг, бажання і т. д.

Ступінь любові визначається ступенем у НАРАН, на якому перебуває любов. Тобто любов з боку аспекту нефеш у НАРАН нижча за своєю цінністю, ніж любов в аспекті руах, а любов в аспекті нешама — найвища.

  • 2) Природна любов, прихована в серці кожного єврея, що прийшла до нас у спадок від наших праотців Аврагама, Іцхака і Яакова, і вона — аспект Хохми в душі — «коах ма», сила повного самоскасування душі перед Всевишнім, закладена в аспекті сутності душі — хая і єхіда.

І так само в природній душі є різниця між любов'ю й насолодою, які в самій сутності природної душі, — які, хоча й не виявляються в зовнішньому збудженні, а навпаки, діють із холодністю, усе ж занурені й пов'язані з самою сутністю насолоди його тваринної душі в лихій справі, хай врятує нас Милосердний, і поширюються та виводять назовні глибину зла, хай врятує нас Милосердний.

А на противагу цьому любов і насолоди в зовнішніх рівнях природної душі, що приходять зі збудженням і кипінням пожадання, поверхові й легше піддаються змінам.

Суть

Через різницю в коренях двох згаданих видів любові існує різниця і в змісті згаданих видів любові.

Зміст явної любові, заснованої на розумі й розумінні, — прагнення досягти духовного задоволення, насичення й Б-жественної насолоди, як сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять: «Краща одна година спокою у світі прийдешньому, ніж усе життя цього світу», і це насолода душ, які «насолоджуються сяйвом Шхіни», і це дивовижна насолода без кінця.

Виходить, що душа людини, навіть якщо вона довершений праведник, що служить Всевишньому в трепеті й любові з насолодами, усе ж не скасовує свого буття повністю, і вся її суть і прагнення — отримати духовну насолоду й утвердитися у своєму бутті, бути окремою сутністю, що прилучилася до Всевишнього, — що тремтить перед Всевишнім і любить Його, в аспекті «є той, хто любить».

Але прихована любов, корінь якої — у самій сутності душі, частки Б-жества згори, — «яка є природною любов'ю в Б-жественній душі всього Ізраїлю, бажання і воля якої за природою — прилучитися до свого кореня й джерела, світла Ейн Софа, благословенний Він», — уся її суть і прагнення — скасувати своє буття і включитися у світло Ейн Софа, благословенний Він, зі справжньою самопожертвою, не «в аспекті розуму, розуміння й інтелекту, осягненого й зрозумілого», подібно до скасування іскри у смолоскипі.

Як у прикладі зі свічкою, що «прагне» за своєю природою піднятися, щоб скасуватися у своєму корені, і тому її полум'я в постійному русі вгору.

Любов у святості та її протилежність

Любов Б-жественної душі

Корінь любові

Як і в усіх сил душі, у сили любові є корінь у душі, і різні аспекти любові визначаються за їхнім коренем і джерелом у душі.

Корінь і джерело явної любові — це розум у розумній душі, коли людина вникає своїм розумом у глибині серця в те, що пробуджує любов до Всевишнього, наприклад вникає у велич Всевишнього, Ейн Соф, благословенний Він, — Мемале коль алмін і Совев коль алмін, і «Кула камей ке-ла мамаш хашів» і т. д., — і поглиблює свою свідомість у це із силою і сталістю, доки не приходить до відчуття й почуття Б-жественного блага, приходить до любові до Нього; і вона називається в ученні хасидуту «Вічною любов'ю», бо приходить від роздумів про велич Всевишнього в тому, як Він керує світами.

Який характер роздумів і їхня сила — такий буде і ступінь любові та її сила. Якщо роздуми — на високому Б-жественному рівні, що світить у вищих світах, то й любов буде на високому ступені — відповідно, і навпаки.

Так і щодо сили любові: якщо роздуми будуть у глибині серця і т. д., то й народжена любов буде сильною й могутньою. Але якщо роздуми будуть поверховими, то й любов буде такою самою.

Корінь прихованої Б-жественної любові — у серці всього Ізраїлю — не в людському розумі, визначеному й обмеженому. Вона — природне томління душі за своїм Творцем, вище від розуму — розуміння й інтелекту. Подібно до природи полум'я свічки, яке завжди коливається вгору, бо за своєю природою воно завжди тягнеться до свого кореня й джерела, що вгорі, — під сферою місяця.

Так і душа — «Свічка Г-спода — душа людини» — за своєю природою бажає і прагне відокремитися й вийти з тіла та прилучитися до свого кореня й джерела у Всевишньому, Житті життів, благословенний Він. Це бажання і прагнення випливає з того, що Б-жественна душа в людині — це буквально частка Б-жества згори.

Виходить, що корінь прихованої любові — це сутність душі. Тому ця любов існує в серці кожного єврея — хоч би ким він був — у природі його душі, і людині не потрібно створювати її через роздуми й розум.

Як криниця живої води, що б'є з безодні: щоб у ній була вода, не треба наповнювати криницю водою. Треба лише зняти покриття — землю й камінці, що покривають і приховують живу воду в ній. Так і в душі: природна любов до Всевишнього існує в кожному євреї, але вона прихована в глибині серця.

Але коли розумна душа здолає матерію, принизить її і підкорить собі, — що подібне до зняття землі й камінців з устя криниці, — тоді вона спалахне й розгориться полум'ям, що піднімається саме собою, без того щоб людині треба було створювати любов через роздуми і т. д.

Ця любов — що походить із самої сутності душі — називається «Великою любов'ю».

І ось, і Вічна любов, і Велика любов — обидві приходять шляхом спраги й прагнення людини прилучитися до Всевишнього, і в цьому є страждання туги людини за своїм Небесним Батьком.

Але є ще любов, яка теж походить із самої сутності душі, як Велика любов, але вона особлива тим, що спрага й досягнення бажаного приходять разом, і це третій вид — любов із насолодами — насолоджуватися Всевишнім на зразок світу прийдешнього; і про це сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять: «Свій світ ти побачиш за життя і т. д.»; і вона приходить до людини згори, на зразок отримання нагороди, як написано: «Служіння-дар даю Я вам — ваше священство» і т. д.

Аспекти любові

Через різницю в коренях двох згаданих видів любові існує різниця і в змісті згаданих видів любові.

Зміст явної любові, заснованої на розумі й розумінні, — прагнення досягти духовного задоволення, насичення й Б-жественної насолоди, як сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять: «Краща одна година спокою у світі прийдешньому, ніж усе життя цього світу», і це насолода душ, які «насолоджуються сяйвом Шхіни», і це дивовижна насолода без кінця.

Виходить, що душа людини, навіть якщо вона довершений праведник, що служить Всевишньому в трепеті й любові з насолодами, усе ж не скасовує свого буття повністю, і вся її суть і прагнення — отримати духовну насолоду й утвердитися у своєму бутті, бути окремою сутністю, що прилучилася до Всевишнього, — що тремтить перед Всевишнім і любить Його, в аспекті «є той, хто любить».

Але прихована любов, корінь якої — у самій сутності душі, частки Б-жества згори, — «яка є природною любов'ю в Б-жественній душі всього Ізраїлю, бажання і воля якої за природою — прилучитися до свого кореня й джерела, світла Ейн Софа, благословенний Він», — уся її суть і прагнення — скасувати своє буття і включитися у світло Ейн Софа, благословенний Він, зі справжньою самопожертвою, не «в аспекті розуму, розуміння й інтелекту, осягненого й зрозумілого», подібно до скасування іскри у смолоскипі.

І як сказано вище в прикладі зі свічкою, що «прагне» за своєю природою піднятися, щоб скасуватися у своєму корені, і тому її полум'я в постійному русі вгору.

Любов тваринної душі

Корінь любові

Корінь любові й пожадання тваринної душі — це розум тваринної душі. Бо мідот відповідають рівню розуму, і тому дитина прагне й любить дрібні, малоцінні речі, оскільки її розум малий і недостатній, щоб осягнути речі, цінніші за них, і в міру того як її розум розвиватиметься й підніматиметься, так і її пожадання будуть спрямовані на речі піднесеніші та суттєвіші.

Але оскільки в тваринній душі головне — мідот, то народження мідот із розуму та їхня залежність від нього не такі помітні, і не потрібні розсудливі роздуми, щоб тваринне пожадання розгорілося, а те, що головним чином видно тут, — це лише спрямування мідот розумом, як сказано вище: дитина прагне дрібних речей, а доросла людина, чий розум розвинений, прагне задовольнити своє пожадання важливішими речами.

Аспекти любові

Пожадання тваринної душі мають ступені — від легкого до важкого:

  1. Пожадання й природне бажання, яке Всевишній створив у душі. Це природне й здорове пожадання поєднання й зв'язку душі з тілом і всього природного, призначеного забезпечувати правильне й здорове існування творінь. Наприклад, здоровий апетит до їжі тощо. І подібно до пожадання поєднання чоловіка й жінки, яке було в Адама Першого до гріха і було лише заради народження дітей. Бо й пожадання — позитивна реальність, попри те що воно — матеріальне пожадання і потребує очищення.
  2. Пожадання дозволених речей і навіть необхідних для існування його тіла та збереження його здоров'я, але його пожадання не заради здоров'я тіла і його існування, а заради його матеріальної втіхи. Матеріальне пожадання засноване на егоїзмі й самоствердженні в людині, що суперечить вірі в єдність — що немає нічого, крім Нього, — яка вимагає скасування буття всіх творінь. І в цьому пожадання — негативна реальність, що потребує виправлення, хоча сама дія позитивна, адже вона корисна для існування його тіла та збереження його здоров'я.
  3. Чужі й лихі пожадання насолод цього матеріального світу, у яких немає жодної користі, а навпаки, вони шкодять його тілесному й душевному здоров'ю водночас. І в цьому і пожадання, і дія, що з нього випливає, — негативні, і треба здійснити за це тшуву.
(Частину матеріалу статті взято з книжки «Ерхім бе-хасидут»)


Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Ігерет га-кодеш», розділ 15 (аркуш 123, сторона 1).
  2. ^ Див. «Торат шалом», сторінки 91, 93.
  3. ^ Як відомий приклад, пояснений у книзі «Танія», наприкінці розділу 24.
  4. ^ І це тому, що її корінь — в аспекті мідот нагорі, а ще вище — в аспекті семи царів Тогу.

Повідомити про помилку на цій сторінці