«Маамарей Алтер Ребе — га-Кцарім»

«Маамарей Алтер Ребе — Га-Кцарим» — книга із серії «Маамарей Алтер Ребе», що містить короткі маамари, виголошені Алтер Ребе до 5562 року (1801/1802), у період, який називають «до Петербурга», або такі, час виголошення яких невідомий.
Книгу підготував рав Шалом-Дов-Бер Левін, а примітки до маамарів написали рав Іцхак Вільгельм і рав Давид-Моше Олідорт.
Історія
Згідно з хасидською традицією, як переказано зі слів Ребе Раяца, спочатку Алтер Ребе виголошував дуже короткі драшот, що потрясали серце і надзвичайно запалювали, і їх називали «Шляхи». Потім їх називали «Послання», і вони були довшими. Потім розвинулося так, що їх називали «Вчення», і це корені драшот, які увійшли до «Тора ор» і «Лікутей Тора»; потім — трохи довші, і їх називали «Писання», у яких роз'яснення подано в широкому осягненні, відповідно до рівня[1][2].
Видання книги
Прохання Ребе про видання книги

Щодомоєї святої праці найближчим часом:
У межах Алтер Ребе —видання коротких маамарів (торот) (з долученням його листів (крім тих, що увійшли до «Танії» і в яких немає доповнень)). І для повноти справи — включити до них також ті, що видані в «Меа шеарим», «Боне Єрушалаїм», Дискіна, Гільмана, «Сефер га-Кан».
А може: видати біхл, у якому безліч згаданих торот, як малий біхл рава Ефраїма Вольфа, — для початку а потім книгу доповнень.
У згаданому обов'язково залучити до себе ще кількох, щоб справа дійшла до реального втілення[3].
Наприкінці місяця тевета 5740 року (грудень 1979 – січень 1980) Ребе написав записку раву Шалом-Дов-Беру Левіну, у якій доручив йому видати «короткі маамари (торот)» Алтер Ребе і «для повноти справи» включити до книги також короткі маамари та листи, уже надруковані в різних книгах. Ребе доручив раву Левіну залучити до своєї роботи додаткових людей, «щоб справа дійшла до реального втілення»[3].
Спочатку Ребе запропонував раву Левіну випустити для початку один цілісний «біхл», у якому багато таких торот, а потім надрукувати книгу доповнень, і навів як приклад малий «біхл» рава Ефраїма Вольфа[4][3]; рав Левін написав тоді Ребе, що цей рукопис містить також маамари Мітлер Ребе і Цемах Цедека і важко з'ясувати, кому належить кожен маамар[5], і зрештою книгу було надруковано за всіма «біхлах».
Спочатку Ребе доручив долучити до книги його листи, крім листів, надрукованих у книзі «Танія», до яких немає доповнень у рукописах[3], однак у відповіді, написаній після цього, Ребе доручив долучити листи Алтер Ребе до листів Мітлер Ребе і Цемах Цедека та надрукувати їх окремою книгою[6], і тоді було надруковано книгу «Ігрот кодеш — Алтер Ребе, Мітлер Ребе і Ребе Цемах Цедек».
Початок редагування
Коли рав Левін редагував цю книгу «Ігрот кодеш», Ребе не відповідав на його запитання щодо редагування книги; і лише 8 тамуза 5740 року (22 червня 1980), коли той завершував редагування цієї «Ігрот кодеш», Ребе написав йому, що не відповідав, оскільки лише тепер йому передадуть додаткові рукописи цих маамарів[5].
Після того як «Ігрот кодеш» було надруковано, Ребе написав раву Левіну:
Оскільки він досяг успіху (і в самому виданні, і у швидкості) в«Ігрот кодеш» Алтер Ребе — час слушний і сприяє з головою поринути у видання коротких маамарів Алтер Ребе в кількості, як говорилося відтоді, іповідомити добру звістку та виголосити благословення на завершене невдовзі.
— Піст Гдальї 5740, рав Шалом-Дов-Бер Левін, «Аводат га-кодеш ецель га-Ребі мі-Любавич», с. 36, на сайті «Оцар га-хохма» (вільний перегляд — за умови реєстрації) (включно з фотокопією записки) і с. 59
Рав Левін відповів Ребе, що список маамарів уже більш-менш готовий і що він працює з равом Іцхаком Вільгельмом над їх підготовкою до друку — справа, яка забере «кілька місяців роботи». У відповіді Ребе підкреслив слова «кілька місяців роботи» і написав «??!".
Рав Левін додав, що намагається з'ясувати дати маамарів, і Ребе відповів йому на це: «Великий сумнів, чи зможе він з'ясувати (мабуть, переписувачі зовсім не були в цьому точні)»[7].
3 хешвана 5741 року (13 жовтня 1980) рав Левін повідомив Ребе, що завершив першу редакцію книги, і Ребе відповів йому подякою, згадав приказку «хто має сто, хоче двісті» і додав, що варто включити також маамари, надруковані в «Меа шеарим» і в «Боне Єрушалаїм»[7].
Видання книги
За вказівкою Ребе рав Левін не відклав редагування першого збірника «Ягділь Тора» 5741 року (1980/1981) заради редагування коротких маамарів, а потім Ребе доручив йому скласти книгу покажчиків до книг Алтер Ребе, і це вважатиметься заняттям маамарами Алтер Ребе, оскільки це «ключ і в прямому сенсі» до редагування книги, і так редагування книги було відкладено до після 19 кислева 5741 року (27 листопада 1980).
28 швата 5741 року (2 лютого 1981) рав Левін повідомив Ребе, що завершено редагування приміток до книги, і Ребе запитав, про скільки сторінок ідеться, і додав у зв'язку з підготовкою до друку, що її слід вести «з усією швидкістю (не коштом точності, звісно)». І так книгу було надруковано протягом адара I 5741 року (лютий–березень 1981)[8].
Доповнення
Після видання книги рав Левін вказав редакторам «Маамарей Алтер Ребе», щоб короткі маамари, які будуть знайдені відтоді, записували серед довгих маамарів, а не окремо[9].
Починаючи з 5772 року (2011/2012) редакція «Оцар га-хасидім» почала випускати збірники доповнень до цієї книги, що містять ще не надруковані короткі маамари Алтер Ребе, під редакцією рава Еліягу Матусова і рава Гавріеля Шапіро. Станом на 5782 рік вийшло сім збірників.
Зміст книги
За вказівкою Ребе[10] маамари включали до книги за їхньою довжиною, а не за їхньою якістю, «бо хто може судити про якість»[5].
Ребе вказав, що порядок маамарів буде «за порядком віршів Тори, а потім вислови мудреців і таке інше», а коли рав Левін написав Ребе[11] про маамари на книгу «Зогар» як про окремий розділ, Ребе відповів йому, що ці маамари «мабуть, належать до розділу висловів мудреців»[7], і маамари було розподілено на три розділи: 1. ТАНАХ; 2. Вислови мудреців (включно з маамарами на «Зогар» і на порядок молитви); 3. Теми (в порядку літер абетки).
Зовнішні посилання
- «Маамарей Алтер Ребе — Га-Кцарим», «Кегот», Бруклін, 5741, на сайті HebrewBooks
- «Маамарей Алтер Ребе — Га-Кцарим — Доповнення», «Кегот», Бруклін: збірник 1, 5774 / збірник 2, 5775 / збірник 3, 5777 / збірник 4, 5779 / збірник 5, 5781 / збірник 6, 5781 / збірник 7, 5782
- Рав Шалом-Дов-Бер Левін, «Аводат га-кодеш ецель га-Ребі мі-Любавич», с. 58–61, на сайті «Оцар га-хохма» (вільний перегляд — за умови реєстрації) ([s3.wasabisys.com/chabadlibrary/pdf/AVODAT.pdf книга в текстовій версії]
, на сайті «Бібліотека Хабад Любавич»)
- Рав Давид Олідорт, «„Маамарей Алтер Ребе — Га-Кцарим“», с. 119–126, «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов», випуск 1, кислев 5763 (листопад–грудень 2002), на сайті HebrewBooks
Примітки
- ^ Збірник «Гайом йом», сторінка 105.
- ^ Див. докладніше в бюлетені «Маайнотеха».
- ^ 1 2 3 4 Рав Шалом-Дов-Бер Левін, «Аводат га-кодеш ецель га-Ребі мі-Любавич», с. 31–32, на сайті «Оцар га-хохма» (включно з фотокопією записки) і с. 58.
- ^ Про цей «біхл» див.: рав Зуша Вольф, «Гавар алейну хасдо» — тшура з бар-міцви, 29 хешвана 5779 (7 листопада 2018), с. 30–33.
- ^ 1 2 3 «Аводат га-кодеш ецель га-Ребі мі-Любавич», с. 59.
- ^ «Аводат га-кодеш ецель га-Ребі мі-Любавич», с. 32.
- ^ 1 2 3 «Аводат га-кодеш ецель га-Ребі мі-Любавич», с. 60.
- ^ «Аводат га-кодеш ецель га-Ребі мі-Любавич», с. 60–61.
- ^ «Аводат га-кодеш ецель га-Ребі мі-Любавич», с. 63.
- ^ У відповідь на лист рава Левіна від 8 тамуза 5740 року (22 червня 1980).
- ^ У листі від 3 хешвана 5740 року (24 жовтня 1979).