Перейти до вмісту

Йосеф Каро

Матеріал з Хабадпедії
Рабі Йосеф Каро
Основна інформація
Відомий як«Бейт Йосеф»
Дата народження5248
Місце народженняІспанія
Дата смерті13 нісана, переддень Песаху, 5335
Місце смертіЦфат, Свята Земля
Місце похованнястаре кладовище в Цфаті
Місце проживанняЛісабон, Константинополь, Адріанополь, Нікополь, Цфат
Місце діяльностіПортугалія, Туреччина, Ерец-Ісраель, Цфат
Рід діяльностізаконовчитель, голова єшиви
Роки діяльностіПочаток епохи ахароним
УчителіРабі Яаков Бейрав, відновлювач сміхи
СучасникиАвтор «Леха доді» рав Шломо Алкабец, рабейну Іцхак Лурія Ашкеназі, святий Арі, Рама, Рамак, рабі Шломо Лурія Магаршал, рав Ісраель Наджара, Ралбах та інші
Праці«Бейт Йосеф», «Шулхан арух», «Кесеф мішне», «Бедек га-баїт», «Магід мейшарім» та інші
УчніРамак (у нігле)
Сім'я
БатькоЕфраїм Каро
Дружинадочка рабі Хаїма ібн Альбалага, дочка рабі Іцхака Саби, та інші
ДітиЄгуда, та інші
НащадкиРабі Єгуда

Рабі Йосеф Каро, якого називають Маран, а також «Бейт Йосеф» — за його галахічним твором, і ще «Мехабер» — за його твором «Шулхан арух» (5248 — 5335), був одним із найвидатніших галахічних авторитетів, які будь-коли поставали в єврейському світі. Відомий передусім завдяки своїй книзі «Шулхан арух», яка є основоположною книгою галахічних рішень для всіх громад Ізраїлю впродовж останніх п'ятисот років; він складав також піюти, один із них — піют «Барух ше-амар», який виконують у Шират га-бакашот і який приписують йому.

Біографія

Рабі Йосеф Каро народився 5248 року в родині свого батька, рабі Ефраїма Каро, в Іспанії. 5252 року його родину вигнали разом з євреями Іспанії, і вона переселилася до міста Лісабон у Португалії, доки через чотири роки їх не вигнали й звідти разом з місцевими євреями.

Його родина прибула до міста Константинополь у Туреччині; його батько, рабі Ефраїм, невдовзі після цього помер. Після відходу з життя батька він перейшов жити до дому свого дядька, рабі Іцхака Каро; після відходу з життя дядька він переїхав з Константинополя до Адріанополя й одружився з донькою рабі Хаїма ібн Альбалага, яка невдовзі після цього померла. Згодом він одружився вдруге — з донькою рабі Іцхака Саби.

У наступні роки він переїхав до міста Нікополь у Болгарії, відкрив там єшиву й почав писати свою знамениту книгу на «Тур» — «Бейт Йосеф». Він вивчав Тору в магіда з Небес, який вказав йому перебратися жити до Цфату в Ерец-Ісраель; після прибуття до Ерец-Ісраель він став учнем рабі Яакова Бейрава і удостоївся бути першим із чотирьох учнів, які отримали від нього сміху під час відновлення сміхи.

На старість померла його друга дружина, і він одружився втретє; тоді народився його син Єгуда.

Помер у Цфаті 13 нісана 5335 року у віці вісімдесяти семи років і з шаною похований на старому кладовищі в Цфаті[1].

Його зв'язки з великими його покоління

Рабі Йосеф Каро був сватом святого Арі, який видав свою доньку заміж за сина «Бейт Йосефа».

Рабі Йосеф Каро хотів вивчати Каббалу в Арі, але Арі відмовив, сказавши, що з Небес призначили йому (тобто «Бейт Йосефу») вивчення Каббали за методом Рамака. Рабі Йосеф Каро продовжував наполягати, доки одного разу Арізаль не прийшов навчати рабі Йосефа Каро Каббали, і саме коли він почав, рабі Йосеф Каро задрімав, і тоді Арі сказав йому, що з Небес йому показали, що він (рабі Йосеф Каро) не придатний вивчати Каббалу за його методом, а лише за методом Рамака.

Він був другом рабі Шломо Алкабеца; він також був учителем Рамака в нігле і учнем Рамака в Каббалі.

Його праці

«Бейт Йосеф»

Після того як вийшла друком книга рабі Яакова, сина Роша, — «Тур», вона стала головною книгою, за якою виносять галахічні рішення; проте рабі Яаков вирішував здебільшого за думкою свого батька Роша, чиї постанови були за думкою тосафістів; тим часом галахічним авторитетам Іспанії того покоління була потрібна книга, яка вирішувала б здебільшого за постановами сефардів. Тому «Бейт Йосеф» написав цю свою книгу як коментар до «Туру», в якому він спершу наводить слова Гмари та рішонім, а потім виносить рішення за власною думкою, на основі вибору між трьома авторитетами — зазвичай як двоє з них або як компроміс, який він наводить.

Проте з цим методом не погодилися мудреці Ашкеназу того покоління, і особливо Рама, який тому написав свою книгу «Га-мапа» на «Шулхан арух», оскільки «Бейт Йосеф» вирішував більше як сефардські Ріф і Рамбам і менше як ашкеназький Рош.

«Бедек га-баїт»

Через кілька років після написання «Бейт Йосефа» рабі Йосеф Каро вирішив виправити й поліпшити його в додатковому творі, який він склав до нього, під назвою «Бедек га-баїт», що містив виправлення та глоси до «Бейт Йосефа».

«Шулхан арух»

Основна стаття – «Шулхан арух»
Частина «Евен га-езер» із «Шулхан аруху» «Бейт Йосефа», надрукована в Кописі 5573 року (1812/1813)

Після того як він склав свою книгу «Бейт Йосеф», написану в порядку «Арбаа турім» рабі Яакова, сина Роша, яка містила галахічні рішення в суперечках між Ріфом, Рамбамом і Рошем за думкою більшості з них, «Бейт Йосеф» уклав «скорочення» своєї книги й назвав його «Шулхан арух»; з роками це скорочення стало головним, і основне вивчення галахи в останніх поколіннях ведеться за ним.

Після того як «Шулхан арух» набув відомості, а основні рішення в ньому були за постановами сефардських рішонім, Рама[2] написав заперечення й глоси до «Шулхан аруху» і в них виправив деякі постанови за постановами ашкеназьких рішонім і тосафістів; ашкеназі зазвичай вирішують за Рамою, а в тому, в чому Рама не розійшовся з «Бейт Йосефом», вони вирішують як «Бейт Йосеф».

«Кесеф мішне»

Твір, який «Бейт Йосеф» написав на Рамбама; його метою було передусім відповісти на всі заперечення Раавада і рабі Моше з Люнеля; також він пояснив деякі складні місця в Рамбама, з'ясував питання, які могли б виникнути, і пояснив джерела Рамбама.

«Магід мейшарім»

Статті з Каббали, впорядковані за тижневими главами, які «Бейт Йосеф» вивчав з уст свого вчителя — «магіда», що відкрився йому з Небес.

«Авкат рохель»

Запитання та відповіді «Бейт Йосефа».

Алтер Ребе склав свій «Шулхан» на основі «Шулхан аруху» «Бейт Йосефа»; у «Кунтрес ахарон» свого «Шулхана» Алтер Ребе сотні разів згадує «Бейт Йосефа» і пояснює його думку в деяких суперечках.

Також Ребе Цемах Цедек сотні разів відсилає у своїй книзі респонсів подивитися в «Бейт Йосефі», як це видно з покажчиків до його книг респонсів.

У Ребе

Ребе згадував у своїх сіхот «Бейт Йосефа» десятки разів:

Кілька разів[3] Ребе згадував, що «Бейт Йосеф» мав удостоїтися самопожертви й бути спаленим на освячення Імені Всевишнього, а потім цю заслугу з якоїсь причини в нього відібрали, і все ж «Бейт Йосеф» удостоївся натомість написати свій твір — «Шулхан арух», «з якого вийдуть Тора і вказівка для всього Ізраїлю[4]».

Ще Ребе висловився[5], що «Шулхан арух», укладений «Бейт Йосефом», — основа для «Шулхан аруху» Алтер Ребе, подібно до того як «Тур» — основа для «Бейт Йосефа».

Ребе розповідав[6] якось, що: «Ми знаходимо, що коли з'явився твір „Бейт Йосеф“ (який навів усі джерела тощо), один з його товаришів обурився й заявив, що „ця книга зменшує знання напам'ять“, і тому „постановив своїм учням не вчитися за нею тощо“, доки не сталося так, що від нього вислизнула певна справа, яку він вивчав у минулому, і він не міг її знайти, і зрештою знайшов її в „Бейт Йосефі“, і тоді він дозволив своїм учням заглядати в неї, побачивши, що „з Небес хочуть, щоб книга „Бейт Йосеф“ поширилася у світі““.

Ребе згадував[7] також, що в поколінні «Бейт Йосефа» було троє великих Ізраїлю, які були гідні удостоїтися укласти «Шулхан арух», і з них був обраний саме «Бейт Йосеф»[8].

З певної нагоди Ребе висловився про «Бейт Йосефа» і Раму, укладачів «Шулхан аруху»: «їхнім світлом ітимемо до праведного Мошіаха»[9].

У Шабат тижневої глави «Ваїгаш» 5748 Ребе говорив про «Бейт Йосефа» і згадав, що це рік п'ятисотліття від дня його народження, і сказав: хай буде воля, щоб у цьому було пробудження, і слід додати у вивченні його книг — як «Бейт Йосефа», так і «Шулхан аруху»; Ребе висловився, що «слід пробуджувати до цього в кожному місці» і що навчання має вести до дії[10].


Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 102. Каталог HebrewBooks.

Показати всі книжки (102)
  1. «Авкат рохель» («Пахощі торговця») אבקת רוכל (Лейпциг, 1859) — у каталозі · читати
  2. «Авкат рохель» («Пахощі торговця») אבקת רוכל (Салоніки, 1791) — у каталозі · читати
  3. «Апей равреві» — Евен га-езер אפי רברבי - אבן העזר (Гальберштадт, 1861) — у каталозі · читати
  4. «Атерет Цві» («Вінець Цві») עטרת צבי (Полонне, 1816) — у каталозі · читати
  5. «Ашлей равреві» אשלי רברבי (Прага, 1693) — у каталозі · читати
  6. «Бедек га-баїт» בדק הבית (Берлін, 1702) — у каталозі · читати
  7. «Бедек га-баїт» בדק הבית (Венеція, 1606) — у каталозі · читати
  8. «Бедек га-баїт» בדק הבית (Салоніки, 1605) — у каталозі · читати
  9. «Галіхот олам» — «Клалей га-Гмара» («Правила Гемари») — «Явін шмуа» הליכות עולם - כללי הגמרא - יבין שמועה (Варшава, 1883) — у каталозі · читати
  10. «Галіхот олам» — «Клалей га-Гмара» («Правила Гемари») — «Явін шмуа» הליכות עולם - כללי הגמרא - יבין שמועה (Єрусалим, 1960) — у каталозі · читати
  11. «Драшот га-Бейт Йосеф» («Проповіді Бейт Йосефа») דרשות הבית יוסף (Нью-Йорк, 1955) — у каталозі · читати
  12. «Клалей га-Талмуд» («Правила Талмуду») כללי התלמוד (Салоніки, 1598) — у каталозі · читати
  13. «Клалей га-Талмуд» («Правила Талмуду») כללי התלמוד (Салоніки, 1598) — у каталозі · читати
  14. «Магід мейшарім» מגיד מישרים (Жовква, 1773) — у каталозі · читати
  15. «Магід мейшарім» מגיד משרים (Лемберг, 1850) — у каталозі · читати
  16. «Магід мейшарім» מגיד מישרים (Вільна, 1880) — у каталозі · читати
  17. «Магід мейшарім» מגיד משרים (Амстердам, 1708) — у каталозі · читати
  18. «Магід мейшарім» מגיד משרים ([Венеція], 1654) — у каталозі · читати
  19. «Магід мейшарім» מגיד משרים (Люблін, 1646) — у каталозі · читати
  20. «Магід мейшарім» מגיד משרים (Амстердам, 1708) — у каталозі · читати
  21. «Магіней ерец» מגיני ארץ (Дігернфурт, 1692) — у каталозі · читати
  22. «Магіней ерец» — «Шулхан арух», Орах хаїм מגיני ארץ, שלחן ערוך, אורח חיים (Вільна, 1846) — у каталозі · читати
  23. «Магіней ерец» — «Шулхан арух», Орах хаїм מגיני ארץ - שלחן ערוך, אורח חיים (Дігернфурт, 1692) — у каталозі · читати
  24. «Магіней ерец» — «Шулхан арух», Орах хаїм מגיני ארץ - שו"ע אורח חיים (Амстердам, 1754) — у каталозі · читати
  25. «Магіней ерец» — «Шулхан арух», Орах хаїм מגיני ארץ - שו"ע אורח חיים (Шклов, 1802) — у каталозі · читати
  26. «Магіней ерец» — «Шулхан арух», Орах хаїм מגיני ארץ - שו"ע אורח חיים (Варшава, 1863) — у каталозі · читати
  27. «Магіней ерец» — «Шулхан арух», Орах хаїм, том 1 מגיני ארץ - שולחן ערוך אורח חיים - כרך ראשון (Варшава, 1862) — у каталозі · читати
  28. «Магіней ерец» — «Шулхан арух», Орах хаїм, частина 1 מגיני ארץ שלחן ערוך אורח חיים-חלק ראשון (Нью-Йорк, 1951) — у каталозі · читати
  29. «Магіней ерец» — «Шулхан арух», Орах хаїм, частина 2 מגיני ארץ שלחן ערוך - אורח חיים - חלק ב (Нью-Йорк, 1951) — у каталозі · читати
  30. «Ор га-галаха» («Світло галахи») אור ההלכה (Єрусалим, 2012) — у каталозі · читати
  31. «Хідушей Бейт Йосеф» («Нові тлумачення Бейт Йосефа») חידושי בית יוסף (Пйотркув, 1922) — у каталозі · читати
  32. «Шней га-матот» («Два посохи») שני המטות (Відень, 1884) — у каталозі · читати
  33. «Шулхан арух», Евен га-езер שלחן ערוך - אבן העזר (Єрусалим, 1931) — у каталозі · читати
  34. «Шулхан арух», Евен га-езер שלחן ערוך - אבן העזר (Мантуя, 1723) — у каталозі · читати
  35. «Шулхан арух», Евен га-езер שלחן ערוך אבן העזר (Венеція, 1565) — у каталозі · читати
  36. «Шулхан арух», Евен га-езер שלחן ערוך אבן העזר (Краків, 1616) — у каталозі · читати
  37. «Шулхан арух», Евен га-езер שלחן ערוך אבן העזר (Венеція, 1598) — у каталозі · читати
  38. «Шулхан арух», Евен га-езер שלחן ערוך אבן העזר (Венеція, 1598) — у каталозі · читати
  39. «Шулхан арух», Евен га-езер שו"ע אבן העזר (Фюрт, 1782) — у каталозі · читати
  40. «Шулхан арух», Евен га-езер שלחן ערוך אבן העזר (Венеція, 1574) — у каталозі · читати
  41. «Шулхан арух», Евен га-езер שלחן ערוך אבן העזר (Амстердам, 1662) — у каталозі · читати
  42. «Шулхан арух», Йоре деа שלחן ערוך יורה דעה (Краків, 1622) — у каталозі · читати
  43. «Шулхан арух», Йоре деа שלחן ערוך יורה דעה (Венеція, 1567) — у каталозі · читати
  44. «Шулхан арух», Йоре деа שלחן ערוך יורה דעה (Венеція, 1598) — у каталозі · читати
  45. «Шулхан арух», Йоре деа שלחן ערוך יורה דעה (Венеція, 1598) — у каталозі · читати
  46. «Шулхан арух», Йоре деа שלחן ערוך יורה דעה (Амстердам, 1662) — у каталозі · читати
  47. «Шулхан арух», Йоре деа שלחן ערוך יורה דעה (Венеція, 1574) — у каталозі · читати
  48. «Шулхан арух», Йоре деа, частина 1 שלחן ערוך - יורה דעה ח"א (Єрусалим, 1950) — у каталозі · читати
  49. «Шулхан арух», Йоре деа, частина 2 שלחן ערוך - יורה דעה ח"ב (Єрусалим, 1950) — у каталозі · читати
  50. «Шулхан арух», Йоре деа, частина 3 שלחן ערוך - יורה דעה ח"ג (Єрусалим, 1950) — у каталозі · читати
  51. «Шулхан арух», Орах хаїм שלחן ערוך אורח חיים (Краків, 1616) — у каталозі · читати
  52. «Шулхан арух», Орах хаїм שלחן ערוך אורח חיים (Венеція, 1567) — у каталозі · читати
  53. «Шулхан арух», Орах хаїм שלחן ערוך אורח חיים (Венеція, 1598) — у каталозі · читати
  54. «Шулхан арух», Орах хаїм שלחן ערוך אורח חיים (Краків, 1646) — у каталозі · читати
  55. «Шулхан арух», Орах хаїм שלחן ערוך ארח חיים (Вільна, 1880) — у каталозі · читати
  56. «Шулхан арух», Орах хаїм שלחן ערוך אורח חיים (Вільна, 1901) — у каталозі · читати
  57. «Шулхан арух», Орах хаїм з «Маген Авраам» і «Маген Давид» שו"ע אורח חיים עם מגן אברהם ומגן דוד (Дігернфурт, 1692) — у каталозі · читати
  58. «Шулхан арух», Орах хаїм з коментарями «Нахалат Цві» і «Атерет Цві» שלחן ערוך אורח חיים עם פירושים נחלת צבי ועטרת צבי (Краків, 1646) — у каталозі · читати
  59. «Шулхан арух», Орах хаїм, частина 1 שלחן ערוך ארח חיים - חלק ראשון (Вільна, 1875) — у каталозі · читати
  60. «Шулхан арух», розділ Евен га-езер שלחן ערוך מטור-אבן העזר (Амстердам, 1697) — у каталозі · читати
  61. «Шулхан арух», розділ Евен га-езер שולחן ערוך מטור אבן העזר (Копись, 1813) — у каталозі · читати
  62. «Шулхан арух», розділ Йоре деа שלחן ערוך מטור-יורה דעה (Амстердам, 1697) — у каталозі · читати
  63. «Шулхан арух», розділ Йоре деа שלחן ערוך מטור יורה דעה (Копись, 1811) — у каталозі · читати
  64. «Шулхан арух», розділ Орах хаїм שלחן ערוך מטור אורח חיים (Амстердам, 1753) — у каталозі · читати
  65. «Шулхан арух», розділ Орах хаїм שלחן ערוך מטור אורח חיים (Прага, 1695) — у каталозі · читати
  66. «Шулхан арух», розділ Орах хаїм שלחן ערוך מטור אורח חיים (Данциг, 1845) — у каталозі · читати
  67. «Шулхан арух», розділ Орах хаїм שלחן ערוך מטור אורח חיים (Амстердам, 1769) — у каталозі · читати
  68. «Шулхан арух», розділ Орах хаїм שלחן ערוך מטור אורח חיים (Славута, 1821) — у каталозі · читати
  69. «Шулхан арух», розділ Орах хаїм שלחן ערוך מטור אורח חיים (Штеттін, 1865) — у каталозі · читати
  70. «Шулхан арух», розділ Орах хаїм з «Беер гейтев» שלחן ערוך מטור חיים עם באר היטב (Вільна, 1839) — у каталозі · читати
  71. «Шулхан арух», розділ Хошен мішпат שלחן ערוך מטור-חשן משפט (Амстердам, 1697) — у каталозі · читати
  72. «Шулхан арух», розділ Хошен мішпат שלחן ערוך מטור חשן המשפט (Краків, 1614) — у каталозі · читати
  73. «Шулхан арух», розділ Хошен мішпат שלחן ערוך מטור חשן המשפט (Краків, 1897) — у каталозі · читати
  74. «Шулхан арух», розділ Хошен мішпат שלחן ערוך מטור חשן המשפט (Берлін, 1893) — у каталозі · читати
  75. «Шулхан арух», розділ Хошен мішпат з коментарем «Меїрат ейнаїм» שלחן ערוך מטור חשן המשפט עם הביאור מאירת עינים (Берлін, 1717) — у каталозі · читати
  76. «Шулхан арух», Хошен мішпат שלחן ערוך - חושן משפט (Мантуя, 1723) — у каталозі · читати
  77. «Шулхан арух», Хошен мішпат שלחן ערוך חושן משפט (Венеція, 1565) — у каталозі · читати
  78. «Шулхан арух», Хошен мішпат שלחן ערוך חושן משפט (Венеція, 1598) — у каталозі · читати
  79. «Шулхан арух», Хошен мішпат שלחן ערוך חשן המשפט (Амстердам, 1764) — у каталозі · читати
  80. «Шулхан арух», Хошен мішпат שלחן ערוך חשן המשפט (Амстердам, 1785) — у каталозі · читати
  81. «Шулхан арух», Хошен мішпат שלחן ערוך חשן משפט (Венеція, 1598) — у каталозі · читати
  82. «Шулхан арух», Хошен мішпат שלחן ערוך חושן משפט (Венеція, 1599) — у каталозі · читати
  83. «Шулхан арух», Хошен мішпат שלחן ערוך חושן משפט (Амстердам, 1662) — у каталозі · читати
  84. «Шулхан арух», Хошен мішпат («Торат коганім») שלחן ערוך - חושן משפט (תורת כהנים) (Фюрт, 1691) — у каталозі · читати
  85. «Шулхан арух», Хошен мішпат («Торат когенім») שלחן ערוך - חושן משפט (תורת כהנים) (Фюрт, 1767) — у каталозі · читати
  86. «Шулхан арух», Хошен мішпат з «Меїрат ейнаїм» שלחן ערוך - חשן משפט עם מאירת עינים (Прага, 1628) — у каталозі · читати
  87. «Шулхан арух», Хошен мішпат з коментарем «Меїрат ейнаїм» שלחן ערוך חושן משפט עם ביאור מאירת עינים (Прага, 1628) — у каталозі · читати
  88. «Шулхан арух», Хошен мішпат, частина 1 שלחן ערוך - חושן משפט ח"א (1955) — у каталозі · читати
  89. «Шулхан арух», Хошен мішпат, частина 1 שלחן ערוך - חושן משפט ח"א (Львів, 1862) — у каталозі · читати
  90. «Шулхан арух», Хошен мішпат, частина 1 שלחן ערוך - חושן משפט ח"א (Львів, 1882) — у каталозі · читати
  91. «Шулхан арух», Хошен мішпат, частина 2 שלחן ערוך - חושן משפט ח"ב (1955) — у каталозі · читати
  92. «Шулхан арух», Хошен мішпат, частина 2 שלחן ערוך חשן משפט חלק ב (Єрусалим, 1931) — у каталозі · читати
  93. «Шулхан арух», Хошен мішпат, частина 2 שלחן ערוך - חושן משפט ח"ב (Львів, 1882) — у каталозі · читати
  94. «Шулхан арух», Хошен мішпат, частина 3 שלחן ערוך - חושן משפט ח"ג (1955) — у каталозі · читати
  95. «Шулхан арух», Хошен мішпат, частина 3 שלחן ערוך חשן משפט חלק ג (Єрусалим, 1931) — у каталозі · читати
  96. «Шулхан га-мелех» («Царський стіл») שולחן המלך (Константинополь, 1749) — у каталозі · читати
  97. Закони засолювання הלכות מליחה (Бердичів, 1891) — у каталозі · читати
  98. Респонси рава Йосефа Каро שאלות ותשובות הרב יוסף קארו (Салоніки, 1598) — у каталозі · читати
  99. Респонси рава Йосефа Каро שאלות ותשובות הרב יוסף קארו (Салоніки, 1598) — у каталозі · читати
  100. Респонси рава Йосефа Каро שאלות ותשובות הרב יוסף קארו (Мантуя, 1730) — у каталозі · читати
  101. Респонси рава Йосефа Каро שאלות ותשובות הרב יוסף קארו (Салоніки, 1597) — у каталозі · читати
  102. Респонси рава Йосефа Каро שאלות ותשובות הרב יוסף קארו (Салоніки, 1598) — у каталозі · читати

Примітки

  1. ^ Поруч із могилами Арі, Рамака та великих Цфату того покоління.
  2. ^ Рабі Моше Іссерлес, який був рабином міста Кракова в Польщі.
  3. ^ «Лікутей сіхот», частина 21, с. 176, і в примітці 35 докладно розповідається про «Бейт Йосефа», і ще багато сіхот (Шабат тижневої глави «Екев» 5713, Шабат тижневої глави «Цав» 5714, Пурим 5715 (8 березня 1955), Шабат тижневої глави «Хаєй Сара» 5722, Шабат тижневої глави «Ахарей» 5722, і ще...).
  4. ^ Так сказано в «Лікутей сіхот» там само. А іншого разу Ребе висловився: «Він додавав і підносився у вивченні Тори, доки не став „посеком“ усього Ізраїлю у своєму поколінні й для поколінь після нього».
  5. ^ «Лікутей сіхот», частина 39, с. 347.
  6. ^ На трапезі ночі Шміні Ацерет 5727
  7. ^ Шабат тижневої глави «Екев», 20 менахем-ава 5713 (1 серпня 1953).
  8. ^ «Шем га-гдолім» Хіди, розділ «Книги», стаття «Бейт Йосеф».
  9. ^ «Гітваадуйот» 5745, частина 1, с. 552.
  10. ^ Див. докладно в «Гітваадуйот 5748», ч. 2, с. 170, § 8 і далі.
Йосеф Каро згадується ще в 75 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5295454000

Повідомити про помилку на цій сторінці