Перейти до вмісту

Талмуд

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно доповнити
Стаття неповна, у ній ще бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Ви можете доповнити відсутні частини та видалити це повідомлення. Розгляньте можливість створити заголовки для розділів, що потребують доповнення, і перенести шаблон до них.
Цю статтю необхідно доповнити
Стаття неповна, у ній ще бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Ви можете доповнити відсутні частини та видалити це повідомлення. Розгляньте можливість створити заголовки для розділів, що потребують доповнення, і перенести шаблон до них.
Вавилонський Талмуд

Талмуд (який називають також Гемарою, а також Шасом, а також Вавилонським Талмудом, а в устах коментаторів Талмуду — «морем Талмуду» або «Талмудом Вавилона»[1]) — це тлумачення амораями галахот, сказаних танаями в Мішні і в барайті, і він є однією з основ Усної Тори. Існують дві праці, що збирають у собі нові тлумачення й уроки бейт-мідрашів амораїв: Вавилонський Талмуд, написаний амораями, що жили у Вавилонії, і Єрусалимський Талмуд, написаний тими, хто жив у Землі Ізраїлю.

Метод Талмуду

Мішну було записано рабі Єгудою га-Насі і танаями дуже стисло. Тому амораї поглиблено вивчали слова Мішни і роз'яснювали їх у своїх бейт-мідрашах. Через обговорення і пілпуль з Мішни і барайти було виведено багато нових законів.

Хоча в бейт-мідраші мудреців було багато пілпулів, не всі вони були впорядковані в Гемарі, і обговорення, наведене в Гемарі, — лише те, що безпосередньо стосується розуміння сугії і практичної галахи[2].

Його суть і перевага

У «Прі ец хаїм» пояснюється, що Каббала — в Ацилуті, Талмуд — у Брія, Мішна — в Єціра, а Писання — в Асія. У цьому маамарі пояснюється, що те, що Талмуд — у Брія, означає, що Тора притягується і в Брія, бо Талмуд приходить до осягнення суті, чого немає в Каббалі, яка в світі Ацилут, де суть не осягається. Але Талмуд відрізняється від Писання: Писання притягується аж до світу Асія, бо головне в Писанні — те, що воно записане в книзі чорнилом, чого немає в Талмуді, головне в якому — осягнення, і він може виражатися різними літерами (і «усні слова не маєш права ти вимовляти за записом», чого немає в Письмовій Торі).

Вивчення Гемари

Алтер Ребе встановив для хабадських хасидів розподіл Шасу так, щоб кожна хасидська громада протягом одного року завершувала разом увесь Шас — включно з трактатами Мішни, до яких немає Гемари[3]. Сьогодні прийнято проводити розподіл Шасу 19 кислева.

Ребе Магараш висловився: «Не годиться євреєві-балебосу не вивчати Гемару щодня»[4], і встановив, що «щонайменше кожен має вивчати один трактат Гемари на рік»[5].

Ребе Раяц вказав, що кожен хасид має встановити урок поглибленого вивчення Гемари щодня. Ребе пояснив це тим, що якщо людина, здатна до поглибленого вивчення, не робить цього, це вважається тонким нехтуванням вивченням Тори, оскільки вона не використовує всі сили свого розуму для вивчення Тори[6].

Форма сторінки

Ребе вказав раву Агарону Мендельсону, власникові компанії «Сіфрей Ісраель», який розробив програму для набору Шасу, залишити літери початкових слів Раші круглим шрифтом, як в оригінальному Віленському Шасі, і не змінювати їх на квадратний шрифт[7].

Вавилонський Талмуд і Єрусалимський Талмуд

Вавилонський Талмуд

Основна стаття – Вавилонський Талмуд

Вавилонський Талмуд був написаний мешканцями Вавилонії, і в ньому — роз'яснення Мішни і вчення мешканців Вавилонії. Метод Вавилонського Талмуду — пілпуль і з'ясування галахи через запитання і відповіді («міркування Абає і Рави»). І тому сказали мудреці, що «У темряві посадив мене» — це про Вавилонський Талмуд, бо вони спростовували одне одного в суперечках і не були поступливими одне до одного, і шлях до висновку зазвичай довгий і заплутаний; і тому сказано «У темряві посадив мене» — це Вавилонський Талмуд, бо вони не могли дійти до середнього.

У вченні хасидуту наводиться, що перевага Вавилонського Талмуду — в аспекті ор хозер (на відміну від Єрусалимського Талмуду, який в аспекті ор яшар). І тому Вавилонський Талмуд здійснює відбір також кліпат нога земель народів. І через велику кількість пілпулю в запитаннях і відповідях в аспекті ор хозер він досягає аспекту первинного приховання, вищого, ніж приховання того розкриття, яке розкривається через ор яшар Єрусалимського Талмуду.

Томи Вавилонського Талмуду

Єрусалимський Талмуд

Основна стаття – Єрусалимський Талмуд

Єрусалимський Талмуд був написаний у Землі Ізраїлю, і в ньому — роз'яснення Мішни так, як їх вивчали мешканці Землі Ізраїлю. Серед головних амораїв, чиє вчення в Єрусалимському Талмуді, — рабі Йоханан і Реш Лакіш.

Пояснюється, що перевага Єрусалимського Талмуду вища, ніж у Вавилонського Талмуду, і він в аспекті ор яшар — без великої кількості запитань і пілпулів. І тому сказали мудреці про рабі Зейру, що він постився сто постів, щоб забути Талмуд Вавилона і мати змогу вивчати Талмуд Землі Ізраїлю. Також наводиться, що вони були поступливими одне до одного в галахі — не те щоб погоджувалися одне з одним, але були поступливими одне до одного, приймаючи кожен довід того, хто з ним сперечається. І неминуче з них обох виходить щось середнє.

Розбіжності Талмудів

У багатьох місцях Вавилонський і Єрусалимський Талмуди розходяться між собою. Ребе каже про це: «Відоме правило, що слід намагатися не примножувати розбіжностей. І йдеться навіть про Вавилонський Талмуд і Єрусалимський Талмуд — тобто, хоча метод вивчення Єрусалимського Талмуду відрізняється від методу вивчення Вавилонського Талмуду, аж до того, що мудреці сказали, що треба забути Вавилонський Талмуд, щоб зуміти дійти до методу вивчення Єрусалимського Талмуду, — попри це, слід намагатися зменшувати розбіжності між Вавилонським Талмудом і Єрусалимським Талмудом, навіть коли це пов'язано лише з натягнутим поясненням»[8]

Роз'яснення Ребе

«Адраним аль га-Шас»

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Правила Шасу і його коментаторів

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Див. Санедрин, 24а
  2. ^ «Лікутей сіхот», т. 23, с. 141
  3. ^ «Кунтрес ахарон», що починається словами «Гохеах тохіах», наприкінці книги «Танія».
  4. ^ «Сефер га-сіхот» 5700 у перекладі святою мовою, с. 145.
  5. ^ «Сефер га-маамарім „Торат Шмуель“» 5638, с. 255. Наведено в календарі «Гайом йом», 18 адара II.
  6. ^ «Лікутей сіхот», т. 2, с. 566
  7. ^ Тижневик «Кфар-Хабад», випуск 578, с. 15
  8. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Шміні» 5742.

Повідомити про помилку на цій сторінці