Перейти до вмісту

Аківа Егер

Матеріал з Хабадпедії
Аківа Егер
Основна інформація
Дата народження11 хешвана 5522 (8 листопада 1761)
КраїнаАвстрійська імперія[В]
Місце проживанняПознань
Рід діяльностірабин[В]
Освітаєшива рабі Вольфа Егера в Бреслау
Учителірабі Вольф Егер
Сім'я
Батькорабі Яаков-Моше Гінз
Матиребецн Гітл, дочка рабі Аківи Егера Першого
Дружинадочка рабі Іцхака Маргаліота
Медіафайли у Вікісховищі

Рабі Аківа Егер був рабином, галахічним авторитетом, головою єшиви та однією з найвизначніших людей свого покоління.

Біографія

Народився в місті Айзенштадт в Угорщині 11 хешвана 5522 року (8 листопада 1761) в отця, рабі Яакова-Моше Гінза, з відомої рабинської родини. Його мати, ребецн Гітл, була відома своєю праведністю і мудрістю, вона була дочкою рабі Аківи Егера Першого, рабина Пресбурга.

Він навчався в єшиві свого дядька, рабі Вольфа Егера, у Бреслау.

Досягнувши шлюбного віку, одружився з дочкою рабі Іцхака Маргаліота з Литви, великого багатія і людини знатного походження. Від неї в нього було двоє синів і дві доньки, а потім вона померла молодою.[1]

Пішов до Небесної єшиви 13 тішрея 5598 року (12 жовтня 1837).

Вивчав книгу «Танія»

Зять рабі Аківи рав Бірнбойм свідчив, що книга «Танія» постійно лежала на столі його святого тестя![2][3]

Його зв'язки з нашими Ребе, провідниками поколінь

Коли Мітлер Ребе перебував на цілющих водах у Карлсбаді, він зустрівся з рабі Аківою Егером.

Рабі Аківа Егер вийшов із дверей свого дому із запаленою свічкою в руці, щоб зустріти його, і, побачивши нашого Ребе, сказав йому: світло посіяне для праведника.

Сказав йому наш учитель: «Аківа», написане через «гей», — придатне, і вірш «Світло посіяне для праведника, і для щирих серцем — радість» — останні літери слів — «Аківа».

Розповідають, що Мітлер Ребе перед його приходом сказав, що не хоче говорити з ним про навчання, бо той проводить розрізнення, «а я розрізнень не знаю».

Вони говорили про суперечку між хасидами і міснагдім, і гаон рабі Аківа Егер у своїй великій праведності сказав, що він не схиляється ні на чий бік і в його очах усі праведники.[4]

Під час тієї ж зустрічі, що відбулася між 5581 — 5585 роками (1820–1825), він виголосив перед ним також маамар хасидуту, що називається «Аль тацар ет Моав». Маамар надруковано в «Маамарей Мітлер Ребе».[5] Рабі Аківа Егер отримав задоволення, але був туговатий на вухо, як написав Мітлер Ребе у своєму листі. Також він переказав йому кілька нових тлумачень свого зятя Ребе Цемах Цедека, і рабі Аківа отримав задоволення від цих тлумачень.


У листі 57 у своїх «Ігрот кодеш» Мітлер Ребе пише:

Але в Познані я був у літнього гаона рабі Аківи Егера, і прізвисько його Егер. І він людина простодушна і пряма [і богобоязлива], і нічого не знає у справах цього світу, одягнений у просту зупіце і штраймл з елке[6] подертий[7] (а його дружина й домашні — як ашкеназі, і хитрі тощо, і це дивовижно). І прийняв нас із великою пошаною і великим самоприниженням, бо він скромний, і смиренний, і простий з усякою людиною.

І далі пише про цю зустріч.

Портрет, що зберігається в бібліотеці.

Ребе Цемах Цедек пише:

Піди подивися, наскільки суворими були гаони й мудреці покоління, а саме покійний гаон р. Аківа Егер, благословенної пам'яті, і його суд

— «Ігрот кодеш» Адмора «Цемах Цедека», лист 27

.

В інших листах Ребе Цемах Цедек пише про рабі Аківу особливі титули, наприклад: «уславлений гаон» тощо, і багато його цитує.

У бібліотеці

У Ребе Раяца був «Шулхан арух» з рукописними позначками гаона рабі Аківи Егера, який він отримав у подарунок від рава Меїра Ашкеназі.[8].

У Бібліотеці «Агудат хасидей Хабад» є рідкісний і оригінальний портрет рабі Аківи, який було надруковано в книзі «Мі-бейт га-гназім».

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ «Шмуесн міт юнге кіндер»
  2. ^ Книга респонсів «Рахаш левав» згаданого рава Бірнбойма: «„Шулхан арух“ Гри з Вільни був серед книжок дому вчителя, а також книга «Танія» від рава з Лядів, хай перебуває душа його в раю, а чи був також „Шулхан арух“ Рава серед його численних книжок, я не пам'ятаю»
  3. ^ Див. також «Ігрот софрім», с. 56, де згаданий зять свідчить, що серед його книг була й книга «Танія».
  4. ^ «Оцар сіпурей Хабад» від імені «Лікутей сіпурім», сторінки 85-86.
  5. ^ Там у примітках.
  6. ^ Один із видів оленів.
  7. ^ Інша версія: поганий.
  8. ^ Листи Ребе Раяца
Аківа Егер згадується ще в 21 статті Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1562147700

Повідомити про помилку на цій сторінці