Перейти до вмісту

Шнеур-Залман Бергер

Матеріал з Хабадпедії
Рав Шнеур-Залман Бергер
Рав Шнеур-Залман Бергер
Основна інформація
Дата народження15 тевета 5735 (29 грудня 1974)
Місце народженняРеховот, Ізраїль
КраїнаІзраїль
Місце проживанняНахалат-Гар-Хабад
Місце діяльностіІзраїль
НалежністьЮдаїзм
Рід діяльностірабин, історик, біограф, письменник[В]
Освіта«Томхей Тмімім» Лод, «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад, центральна єшива «Томхей Тмімім»
Посадакореспондент тижневика «Бейт Мошіах», керівник відділу новин «Бейт Мошіах» (протягом певного часу)
Інші посадиАвтор книжок
Праці«Нода ба-шіурім», «Дерех кохав мі-Яаков», «Толдот Хабад бе-Марокко», «Партизан» та інші
Сім'я
Батькорав Яаков-Йосеф Бергер
ДружинаХана, донька рава Ліпа Кляйн

Рав Шнеур-Залман Бергер (народився 5735 року, 1974) — хабадський дослідник і письменник, мешканець Нахалат-Гар-Хабада, що входить до штату кореспондентів тижневика «Бейт Мошіах». На сьогодні опублікував сотні історичних статей у тижневику «Бейт Мошіах» та в інших виданнях. Написав книжки з історії та біографії, а також сімейні тшурот до хабадських урочистостей.

Біографія

Р. Шнеур-Залман Бергер з делегацією «Агудат хасідей Хабад» після завершення фарбрейнгену свята Пурим 5763 (18 березня 2003) у залі кабінету з питань безпеки. На фотографії справа наліво: міністр Йоав Галант (тоді військовий секретар), р. Шломо Каліш, голова «Агудат хасідей Хабад» рав Шлоймке Майданчик, рав Шмуель Грейзман, прем'єр-міністр Ізраїлю Аріель Шарон, р. Ісраель Майданчик, р. Меїр Зейлер, р. Аврагам Майданчик, рав Моше Непрастек і рав Натан Вольф

Народився в Реховоті 15 тевета 5735 (29 грудня 1974) у родині рава Яакова-Йосефа Бергера.

У юності навчався в єшивах «Томхей Тмімім» Лод і Кфар-Хабад.

У 5755 році (1994/1995) поїхав навчатися до центральної єшиви «Томхей Тмімім» при дворі Ребе в 770 у межах року «Квуци».

Після того як одружився з Ханою, донькою рава Ліпи Кляйна з Нахалат-Гар-Хабада, оселився в Нахалат-Гар-Хабаді й почав займатися дослідженням хасидуту Хабаду та історії хасидів.

Дослідник історії Хабаду

На початку 5760-х років почав публікувати статті в тижневику «Бейт Мошіах» та в інших виданнях на різноманітні теми:

  • Історія любавицьких Ребе
  • Історія хасидів
  • Історичні хабадські події
  • Діяльність шлухім Ребе
  • Чудеса Ребе

Окрім публікації статей, протягом певного часу відповідав за відділ новин «Бейт Мошіах».

Після періоду, коли він поєднував історію та поточні події, він залишив поточні події й зосередився на історичних дослідженнях[1]. У ході своєї дослідницької роботи опублікував у «Бейт Мошіах» кілька історичних серій, наприклад:

Біографії хасидів

Після багатьох років, протягом яких він займався редагуванням різних статей, головним чином у галузі історії, у тижневику «Бейт Мошіах», 5764 року (2003/2004) опублікував свою першу книжку «Геза хасідім», у якій було опубліковано життєписи визначних хасидів, зокрема хабадського громадського діяча р. Йони Ейдлкопа, і відтоді опублікував ще багато книжок і сімейних тшурот, майже всі з яких присвячені історії, а більшість — біографіям осіб, що обіймали посади в Хабаді, наприклад: рава Еліезера Красика, голови «Агудат хасідей Хабад» у Святій Землі, рава Еліягу Сімпсона, хозера Ребе Рашаба і габая Ребе Раяца, р. Зуші Вілімовського, одного з найважливіших громадських діячів Хабаду у Святій Землі, рава Хаїма Нае, одного з керівників Колель Хабад і автора галахічних книжок, рабинів родини Хен[2].

Історія громад і шлухім

Кілька його книжок документують хабадські громади та діяльність шлухім Ребе: «Толдот Хабад бе-Петербург», історія Хабаду в Марокко, шліхут у комуністичній Румунії та «Виїзд з Росії» (книжка).

Дослідник Голокосту

Основна стаття – Хабад у роки Голокосту (серія)

Рав Бергер досліджує історію Хабаду в період Голокосту й опублікував серію статей на цю тему — під назвою «Хабад у Голокості (серія)» — у тижневику «Бейт Мошіах». Також його запрошували читати лекції на тему Голокосту в академічних закладах і перед молоддю по всій країні.

У частині його книжок є відомості про Хабад у період Голокосту; частину цих відомостей він опублікував уперше.

Документаліст Хабаду в Марокко

З відкриттям Всесвітнього з'їзду шлухім 5777 року (2016/2017) вийшла його книжка «Хабад у Марокко», у якій задокументовано діяльність шлухім Ребе в Марокко від 5710 року (1949/1950) і до виходу книжки, зокрема: рав Міхаель Ліпскер, рав Шломо Матусов, рав Шолом Ейдельман, рав Єгуда-Лейб Раскін, рав Нісан Пінсон рав Залман Тайбл, рав Саадья Ліберов і рав Мордехай Блінов.

Книжка ґрунтується на «Марокканському архіві», що містить листи та відповіді шлухім Ребе в Марокко, листування з рабинами Марокко та ще тисячі документів, які документують заклади Хабаду в Марокко; усе це було передано р. Шнеуру-Залману Бергеру, який додав до цього спогади шлухім разом з інтерв'ю зі шлухім — равом Шоломом Ейдельманом, ребецн Гітл Ейдельман, ребецн Рейзл Раскін та іншими[3].

З виходом книжка набула широкого поширення й протягом довгих тижнів потрапляла в заголовки. Видавець рав Реувен Матусов, шаліах Ребе в бюро в Парижі, разом з автором р. Шнеуром-Залманом Бергером зустрічалися з високопосадовими громадськими діячами та визначними рабинами й вручали їм книжку, ділячись при цьому спогадами про діяльність шлухім Ребе в Марокко.

Серж Бердуго, президент єврейської громади Марокко, отримує книжку «Хабад у Марокко» від рава Шалома Ейдельмана, шаліаха Ребе в Марокко, і р. Шнеура-Залмана Бергера. Касабланка, Марокко, 5779

ЗМІ всіх напрямів перевершили себе у зв'язку з виходом книжки й опублікували десятки повідомлень про викриття та відкриття в книжці, зокрема спеціальні інтерв'ю з автором книжки р. Шнеуром-Залманом Бергером. Серед ЗМІ, що писали про книжку: «Коль Ісраель», «Радіо Морешет», «Коль бе-Рама», сайт «Мако», «Ідбарут», «Ба-кеіла», «Йом ле-йом», тижневик «Бейт Мошіах», тижневик «Кфар-Хабад» та інші. Після виходу книжки автора запрошували на лекції та фарбрейнгени, на яких він розповідав про діяльність шлухім Ребе в Марокко.

Зниклі безвісти учні єшиви Хабаду в Агадірі

Після виходу книжки «Хабад у Марокко» родинам учнів єшиви Хабаду в Агадірі, про долю яких під час землетрусу, що стався 5720 року (1959/1960) і зруйнував єшиву, нічого не відомо, стало ясно, що автор книжки опублікував у ній записи рава Шломо Матусова, у яких задокументовано учнів єшиви під час землетрусу й про кожного докладно вказано, що з ним сталося. І кілька родин відновили пошуки учнів на підставі відомостей, які вони зрозуміли з книжки. Імовірно, під час рятувальних робіт кількох дітей було передано на усиновлення за кордон разом із групами дітей, відправленими в ті дні на усиновлення до Бельгії. Один з учнів — Масуд Оханона, — якого його родина від часу землетрусу намагалася розшукати, але марно; а його племінниця пані Яель Охана побачила в списку загиблих і врятованих у книжці, що біля імені дядька немає жодних відомостей, і це зміцнило її бажання шукати дядька. Повідомлення про пошуки було опубліковано в ЗМІ та соціальних мережах, і внаслідок цієї історії в організації «Союз вихідців з Агадіра» було вирішено присвятити церемонії пам'яті загиблих в Агадірі, що відбулися на початку місяця адара 5777 року (лютий–березень 2017), учневі Масуду Оханоні. На церемоніях він представив листи Ребе, пов'язані із землетрусом[4]. Відгук у ЗМІ: історія зниклих безвісти учнів єшиви Хабаду в Агадірі викликала сильний резонанс і була опублікована в багатьох ЗМІ, зокрема в тих, що взяли інтерв'ю в автора книжки й почули від нього про зруйновану єшиву Хабаду в Агадірі та про розвиток подій щодо зниклих безвісти в Агадірі внаслідок публікацій у книжці.

Відкриття

У ході своєї роботи він оприлюднив безліч важливих для хасидизму Хабад відкриттів, а також опублікував кілька важливих серій, рідкісні документи, неопубліковані фотографії та багато іншого.

Приклади його історичних відкриттів:

Відкриття в тижневику «Бейт Мошіах»:

Методи дослідження

Про стиль і засоби свого дослідження розповів р. Шнеур-Залман Бергер (у спільній бесіді дослідників з р. Йосефом-Іцхаком Камінецьким).

Його стиль дослідження включає особисті інтерв'ю поряд зі складною дослідницькою роботою у важливих бібліотеках та архівах. Бувають періоди, коли він частий гість у Національній бібліотеці, а за потреби й у Сіоністському архіві, бібліотеці «Яд ва-Шем», Державному архіві та інших [5].

Родина

Його праці

Його книжки

Обкладинка книжки «Чотири хасиди»
Обкладинка книжки «Хабад у Марокко»

Його статті

Зовнішні посилання

Примітки

Шнеур-Залман Бергер згадується ще в 517 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8477214300

Повідомити про помилку на цій сторінці