Шнеур-Залман Бергер
| Рав Шнеур-Залман Бергер | |
|---|---|
Рав Шнеур-Залман Бергер | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 15 тевета 5735 (29 грудня 1974) |
| Місце народження | Реховот, Ізраїль |
| Країна | Ізраїль |
| Місце проживання | Нахалат-Гар-Хабад |
| Місце діяльності | Ізраїль |
| Належність | Юдаїзм |
| Рід діяльності | рабин, історик, біограф, письменник[В] |
| Освіта | «Томхей Тмімім» Лод, «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад, центральна єшива «Томхей Тмімім» |
| Посада | кореспондент тижневика «Бейт Мошіах», керівник відділу новин «Бейт Мошіах» (протягом певного часу) |
| Інші посади | Автор книжок |
| Праці | «Нода ба-шіурім», «Дерех кохав мі-Яаков», «Толдот Хабад бе-Марокко», «Партизан» та інші |
| Сім'я | |
| Батько | рав Яаков-Йосеф Бергер |
| Дружина | Хана, донька рава Ліпа Кляйн |
Рав Шнеур-Залман Бергер (народився 5735 року, 1974) — хабадський дослідник і письменник, мешканець Нахалат-Гар-Хабада, що входить до штату кореспондентів тижневика «Бейт Мошіах». На сьогодні опублікував сотні історичних статей у тижневику «Бейт Мошіах» та в інших виданнях. Написав книжки з історії та біографії, а також сімейні тшурот до хабадських урочистостей.
Біографія

Народився в Реховоті 15 тевета 5735 (29 грудня 1974) у родині рава Яакова-Йосефа Бергера.
У юності навчався в єшивах «Томхей Тмімім» Лод і Кфар-Хабад.
У 5755 році (1994/1995) поїхав навчатися до центральної єшиви «Томхей Тмімім» при дворі Ребе в 770 у межах року «Квуци».
Після того як одружився з Ханою, донькою рава Ліпи Кляйна з Нахалат-Гар-Хабада, оселився в Нахалат-Гар-Хабаді й почав займатися дослідженням хасидуту Хабаду та історії хасидів.
Дослідник історії Хабаду
На початку 5760-х років почав публікувати статті в тижневику «Бейт Мошіах» та в інших виданнях на різноманітні теми:
- Історія любавицьких Ребе
- Історія хасидів
- Історичні хабадські події
- Діяльність шлухім Ребе
- Чудеса Ребе
Окрім публікації статей, протягом певного часу відповідав за відділ новин «Бейт Мошіах».
Після періоду, коли він поєднував історію та поточні події, він залишив поточні події й зосередився на історичних дослідженнях[1]. У ході своєї дослідницької роботи опублікував у «Бейт Мошіах» кілька історичних серій, наприклад:
- Хасиди Алтер Ребе (публікувалося в додатку «Га-Тамім»)
- Хабад у Тель-Авіві
- Єшива «Торат емет»
- Мережа «Огалей Йосеф-Іцхак» у Святій Землі
- Візит Ребе Раяца до Сполучених Штатів
Біографії хасидів
Після багатьох років, протягом яких він займався редагуванням різних статей, головним чином у галузі історії, у тижневику «Бейт Мошіах», 5764 року (2003/2004) опублікував свою першу книжку «Геза хасідім», у якій було опубліковано життєписи визначних хасидів, зокрема хабадського громадського діяча р. Йони Ейдлкопа, і відтоді опублікував ще багато книжок і сімейних тшурот, майже всі з яких присвячені історії, а більшість — біографіям осіб, що обіймали посади в Хабаді, наприклад: рава Еліезера Красика, голови «Агудат хасідей Хабад» у Святій Землі, рава Еліягу Сімпсона, хозера Ребе Рашаба і габая Ребе Раяца, р. Зуші Вілімовського, одного з найважливіших громадських діячів Хабаду у Святій Землі, рава Хаїма Нае, одного з керівників Колель Хабад і автора галахічних книжок, рабинів родини Хен[2].
Історія громад і шлухім
Кілька його книжок документують хабадські громади та діяльність шлухім Ребе: «Толдот Хабад бе-Петербург», історія Хабаду в Марокко, шліхут у комуністичній Румунії та «Виїзд з Росії» (книжка).
Дослідник Голокосту
Основна стаття – Хабад у роки Голокосту (серія)
Рав Бергер досліджує історію Хабаду в період Голокосту й опублікував серію статей на цю тему — під назвою «Хабад у Голокості (серія)» — у тижневику «Бейт Мошіах». Також його запрошували читати лекції на тему Голокосту в академічних закладах і перед молоддю по всій країні.
У частині його книжок є відомості про Хабад у період Голокосту; частину цих відомостей він опублікував уперше.
Документаліст Хабаду в Марокко
З відкриттям Всесвітнього з'їзду шлухім 5777 року (2016/2017) вийшла його книжка «Хабад у Марокко», у якій задокументовано діяльність шлухім Ребе в Марокко від 5710 року (1949/1950) і до виходу книжки, зокрема: рав Міхаель Ліпскер, рав Шломо Матусов, рав Шолом Ейдельман, рав Єгуда-Лейб Раскін, рав Нісан Пінсон рав Залман Тайбл, рав Саадья Ліберов і рав Мордехай Блінов.
Книжка ґрунтується на «Марокканському архіві», що містить листи та відповіді шлухім Ребе в Марокко, листування з рабинами Марокко та ще тисячі документів, які документують заклади Хабаду в Марокко; усе це було передано р. Шнеуру-Залману Бергеру, який додав до цього спогади шлухім разом з інтерв'ю зі шлухім — равом Шоломом Ейдельманом, ребецн Гітл Ейдельман, ребецн Рейзл Раскін та іншими[3].
З виходом книжка набула широкого поширення й протягом довгих тижнів потрапляла в заголовки. Видавець рав Реувен Матусов, шаліах Ребе в бюро в Парижі, разом з автором р. Шнеуром-Залманом Бергером зустрічалися з високопосадовими громадськими діячами та визначними рабинами й вручали їм книжку, ділячись при цьому спогадами про діяльність шлухім Ребе в Марокко.

ЗМІ всіх напрямів перевершили себе у зв'язку з виходом книжки й опублікували десятки повідомлень про викриття та відкриття в книжці, зокрема спеціальні інтерв'ю з автором книжки р. Шнеуром-Залманом Бергером. Серед ЗМІ, що писали про книжку: «Коль Ісраель», «Радіо Морешет», «Коль бе-Рама», сайт «Мако», «Ідбарут», «Ба-кеіла», «Йом ле-йом», тижневик «Бейт Мошіах», тижневик «Кфар-Хабад» та інші. Після виходу книжки автора запрошували на лекції та фарбрейнгени, на яких він розповідав про діяльність шлухім Ребе в Марокко.
Зниклі безвісти учні єшиви Хабаду в Агадірі
Після виходу книжки «Хабад у Марокко» родинам учнів єшиви Хабаду в Агадірі, про долю яких під час землетрусу, що стався 5720 року (1959/1960) і зруйнував єшиву, нічого не відомо, стало ясно, що автор книжки опублікував у ній записи рава Шломо Матусова, у яких задокументовано учнів єшиви під час землетрусу й про кожного докладно вказано, що з ним сталося. І кілька родин відновили пошуки учнів на підставі відомостей, які вони зрозуміли з книжки. Імовірно, під час рятувальних робіт кількох дітей було передано на усиновлення за кордон разом із групами дітей, відправленими в ті дні на усиновлення до Бельгії. Один з учнів — Масуд Оханона, — якого його родина від часу землетрусу намагалася розшукати, але марно; а його племінниця пані Яель Охана побачила в списку загиблих і врятованих у книжці, що біля імені дядька немає жодних відомостей, і це зміцнило її бажання шукати дядька. Повідомлення про пошуки було опубліковано в ЗМІ та соціальних мережах, і внаслідок цієї історії в організації «Союз вихідців з Агадіра» було вирішено присвятити церемонії пам'яті загиблих в Агадірі, що відбулися на початку місяця адара 5777 року (лютий–березень 2017), учневі Масуду Оханоні. На церемоніях він представив листи Ребе, пов'язані із землетрусом[4]. Відгук у ЗМІ: історія зниклих безвісти учнів єшиви Хабаду в Агадірі викликала сильний резонанс і була опублікована в багатьох ЗМІ, зокрема в тих, що взяли інтерв'ю в автора книжки й почули від нього про зруйновану єшиву Хабаду в Агадірі та про розвиток подій щодо зниклих безвісти в Агадірі внаслідок публікацій у книжці.
Відкриття
У ході своєї роботи він оприлюднив безліч важливих для хасидизму Хабад відкриттів, а також опублікував кілька важливих серій, рідкісні документи, неопубліковані фотографії та багато іншого.
Приклади його історичних відкриттів:
- Відкриття: Ребе брав участь у клопотанні про отримання сертифіката на репатріацію для свого батька. «Хабад Інфо»
- Шнеєрсон — це Шнеєрсон. Файвіш Шнеєрсон, «партнер» Бейліса, всупереч усталеній досі думці, — нащадок наших Ребе. («Хабад Інфо»)
Відкриття в тижневику «Бейт Мошіах»:
- Партизан р. Зуша Вілімовський брав участь у помилуванні Шалома Штеркса, дядька Йоселе Шухмахера, на втіху Ребе.
- Відновлення Огеля Ребе Цемах Цедека і Ребе Магараша в Любавичах — равом Давидом-Абою Гуревичем і його дев'ятирічним сином. (випуск 394).
- Заслання в Чиїлі рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона та його двоюрідного брата Леві-Іцхака Шнеєрсона (Молодшого). (випуск 427).
- Секретний документ, надісланий місцевим КДБ до свого центру в Ленінграді щодо підпалу хабадської синагоги Малахівки 5720 року (1959/1960). (випуск 509).
- Огляд діяльності мережі «Огалей Йосеф-Іцхак», спрямований до Міністерства освіти, автор — рав Агарон-Мордехай Зільберштром. (випуск 615).
Методи дослідження
Про стиль і засоби свого дослідження розповів р. Шнеур-Залман Бергер (у спільній бесіді дослідників з р. Йосефом-Іцхаком Камінецьким).
Його стиль дослідження включає особисті інтерв'ю поряд зі складною дослідницькою роботою у важливих бібліотеках та архівах. Бувають періоди, коли він частий гість у Національній бібліотеці, а за потреби й у Сіоністському архіві, бібліотеці «Яд ва-Шем», Державному архіві та інших [5].
Родина
- Його зять: р. Агарон-Іцхак Зільбер, син рава Аврагама-Хаїма Зільбера (шаліах у Мером-Кнаан, Цфат), правнук рава Хаїма Нае.
- Його зять, р. Шмуель Фрідман
Його праці
Його книжки


- «Геза хасідім» — біографія хасидів: рава Еліягу Пеера, рава Баруха Шифріна, рава Йони Ейдлкопа і рава Завла Ейдлкопа — етапи хабадського життя в Росії під комуністичною владою, у Святій Землі та у Франції. Видана равом Єгудою-Лейбом Ейдлкопом і його родиною 5767 року (2006/2007)
- «Чотири хасиди» — біографія хасидів-рабинів: рава Еліягу Левіна, рава Шмуеля Нотіка, рава Аврагама Паріза і рава Аврагама-Леві Славіна. Хабадські рабини, що діяли із самопожертвою в Радянському Союзі під комуністичним гнітом, і хасид — революціонер і відданий Ребе. Видана 5764 року (2003/2004) (роздавалася як тшура на весіллі Левін–Штейнберг)
- «Хасид нееман» — біографія рава Еліягу Сімпсона, хозера Ребе Рашаба, габая Ребе Раяца, одного з найстаріших і найважливіших хасидів сьомого покоління. Видана його онуками — р. Йосефом-Іцхаком Сімпсоном і р. Шимоном-Агароном Розенфельдом — 5767 року (2006/2007)
- «Партизан» — біографія хасида рава Зуші Вілімовського, одного з керівників громадських діячів Хабаду у Святій Землі, 5765
- «Ісраель-Ноах га-гадоль» — біографія рава Ісраеля-Ноаха Беліницького та членів його родини. Самопожертва в Україні і гіткашрут у Франції. У книжці також велике зібрання його розповідей і висловів. Видана його онуками з родини Ганзбург 5766 року (2005/2006)
- «Хасид без дзвіночків» — брошура (55 с.), біографія р. Шоеля-Моше Кляйна та його родини. Більша частина праці присвячена їхній самопожертві в Ленінграді і Ташкенті під комуністичною владою. Роздавалася як тшура на весіллі Левін–Гурарі (27 адара 5769 (23 березня 2009))
- «Діяння батьків — знак для синів» — історія родини рава-хасида р. Хаїма-Ельазара і Хаї-Доби Горелік та історія їхнього сина рава-хасида р. Менахема-Мендла Гореліка і його дружини Бейли, їхніх доньок: пані Мар'яші, дружини рава Шалома Віленкіна, пані Мусі, дружини рава Шимона Каценеленбогена, пані Ціпи, дружини рава Хаїма-Шнеура-Залмана Козлінера, та їхнього сина рава-хасида р. Мордехая Козлінера і його дружини Зельди. Самопожертва в Росії, спроба виїзду з Росії через Львів, хабадська діяльність у Святій Землі.
- «Шліхут у комуністичній Румунії» — біографія рава Ісраеля-Цві Габера, перша хода Лаг ба-Омеру у Святій Землі та особлива документація рідкісного шліхуту в Румунії під комуністичною владою. Видана родиною рава Габера, 5769
- «Рабім ешив ле-ягадут ве-хасідут» — біографія хасида рава Меїра Близинського, який наблизив багатьох до шляхів юдаїзму та вчення хасидуту, 5770
- «Нода ба-шіурім» — історія хабадського посека, «Бааль га-шіурім» рава Аврагама-Хаїма Нае, автора галахічних книжок і одного з керівників Колель Хабад, 5771
- «Толдот Хабад бе-Петербург» — від епохи Алтер Ребе до наших днів, 5771 — арешти наших Ребе в Петербурзі, рабинські конференції за участю Ребе Цемах Цедека, Ребе Рашаба і Ребе Раяца, справа Львова та хабадська громада в Петербурзі впродовж поколінь.
- «Машпіа, який не повернувся» — історія машпіа в Мінську та Харкові рава Аврагама-Баруха Певзнера (Старшого), 5771
- «Евед Аврагам анохі» — біографія рава Еліезера Красика, голови «Агудат хасідей Хабад» і рабина громади Хабаду в Тель-Авіві, інститут «Огалей Шем», 5772
- «Хасид у своїх справах» — про життя р. Залмана-Йоеля Левенгерца та його батька р. Аврагама-Шмуеля Левенгерца, самопожертва в Росії та управління підприємством у Нахалат-Гар-Хабаді за заохочення Ребе 5774
- «Авней хен» — історія членів хабадської родини Хен, співредактор разом з равом Еліезером Лейном (видавництво «Кегот», 5775)
- «Хабад у Марокко», документація діяльності Хабаду в Марокко, шлухім, заклади та вказівки Ребе, хешван 5777 (листопад 2016)
- «Дерех кохав мі-Яаков», життя та діяльність депутата Кнесету, лідера східного єврейства й родоначальника хабадських родин Мізрахі рава Яакова Мізрахі, менахем-ав 5778 (липень–серпень 2018)
- «Р. Моше Вітебскер», історія рава Моше Вишедського, самопожертва в Росії, (Париж 5779, 400 сторінок)[6]
- «Ве-гаю ле-от у-ле-мофет», життєпис р. Ханоха-Еніха Рапопорта, 5782
- «Виїзд з Росії» (книжка), з архіву рава Шломо Матусова (співредактор разом з равом Еліягу Матусовим) — документація періоду виїзду з Росії, таборів переміщених осіб, закладів Хабаду в таборі Покінг
- «Бейноні», життєпис хасида р. Давида Городокера — Давида Києвмана (видання р. Ашера-Єгошуа га-Когена Фогельмана), 5783
- «Хасдей Ісраель», історія рава Ісраеля Хасдана, рятувальна діяльність у період Голокосту, 5783
- «Огель Давид» — життєпис р. Давида Окунова (хай помститься Всевишній за його кров), видано до весілля його онука р. Давида Окунова з Йохевед Шейнбергер, 5769
Його статті
- Серія дослідницьких статей «Хабад у Голокості» — у тижневику «Бейт Мошіах» (65 розділів).
- «Друг душі моєї» — дружба гаонів рава Аврагама-Хаїма Нае і рава Овадьї Йосефа (хешван, 5774 (жовтень–листопад 2013)).
Зовнішні посилання
- Мітка — Шнеур-Залман Бергер

- Мітка — Шнеур-Залман Бергер

- Рав Реувен Матусов і рав Шнеур-Залман Бергер вручають книжку «Хабад у Марокко» раву Давиду Абугацірі

- Менді Різель, Шнеур-Залман Бергер в інтерв'ю — загадка учнів єшиви Хабаду в Агадірі, що зникли під час землетрусу, «Радіо Даром»
- Шнеур-Залман Бергер, документація закладів Хабаду в Марокко 5779 року (2018/2019)
- Авнер Шакі Інтерв'ю з автором «Хабаду в Марокко» — Шнеур-Залман Бергер, таємний зв'язок: Хабад і Марокко, «Ідбарут»
- Бесіда хабадських дослідників — дослідники розмовляють: р. Йосеф-Іцхак Камінецький і р. Шнеур-Залман Бергер до свята Сукот 5775 (9 жовтня 2014)
тижневик «Бейт Мошіах», випуск 944 - «Га-Модіа» про книжку «Хасид нееман».

- Про книжку «Хасид нееман».

- Менахем Зігельбойм, Докладне інтерв'ю з хабадським істориком Голокосту — на сайті
, 28 нісана 5774 (28.04.2014) - Редакція «Штурем», «Слово хасида» з письменником і дослідником р. Шнеуром-Залманом Бергером — на сайті «Штурем»
- Р. Шнеур-Залман Бергер, Ханука з Ребе • У ті дні, у цей час — на сайті «Штурем»
Примітки
- ^ «Бейт Мошіах» 944
- ^ «Бейт Мошіах» 944
- ^ Марокканський архів
- ^ Листи Ребе оприлюднено на вшануванні пам'яті загиблих під час землетрусу в Агадірі
- ^ «Бейт Мошіах» 944
- ^ Нова книжка: р. Моше Вітебскер
Код особи: № 8477214300