Перейти до вмісту

Моше Софер

Матеріал з Хабадпедії
Рабі Моше Софер
Рабі Моше Софер
Основна інформація
Дата народження7 тішрея 5523 (24 вересня 1762)
Місце народженняФранкфурт
Дата смерті25 тішрея 5600 (3 жовтня 1839)
Місце похованняПресбург (нині Братислава, Словаччина)
КраїнаКоролівство Угорщина[В]
Місце проживанняПросніц, Дресніц, Маттерсдорф, Пресбург
Місце діяльностіУгорщина
Рід діяльностіРабинство, керівництво єшивою й ухвалення галахічних рішень.
Посадаголова єшиви в Просніці, рабин Дресніца, голова єшиви в Маттерсдорфі, рабин Пресбурга
УчителіРабі Натан Адлер
Сім'я
ДружинаСара-Малка, дочка р. Моше Ервіца, Сара-Серіль, дочка Аківа Егер, вдова рабі Цві-Гірша Гелера
ДітиАврагам-Шмуель-Біньямін Софер («Ктав софер»), Шимон Софер («Міхтав софер»), Гітл, Сімха, та інші
Родовід
Медіафайли у Вікісховищі

Рабі Моше Софер, якого називають Хатам Софер (7 тішрея 5523 (24 вересня 1762) — 25 тішрея 5600 (3 жовтня 1839)), був рабином і головою єшиви в містах Просніц, Маттерсдорф, Дресніц і Пресбург в Угорщині, одним із найвидатніших законовчителів останніх поколінь.

Біографія

Хатам Софер, яким його намалював художник короля Австрії

Народився у Франкфурті в простій родині. Уже в юності прославився як великий ілуй і писав хідушім з Тори; у дев'ять років почав навчатися в рабі Натана Адлера, який чинив згідно зі звичаями Каббали, а потім у рабі Пінхаса Гурвіца, унаслідок чого Хатам Софер багато в чому зазнав впливу шляху хасидуту. Ребе писав, що те, що він був учнем рабі Натана Адлера і рабі Пінхаса Гурвіца, учня Магіда з Межиріча, призвело до того, що у своїй книзі «Хатам Софер» рабі Моше наводив вислови великих хасидських учителів, серед яких і Алтер Ребе[1][2].

Його ставлення до учнів Бааль-Шем-Това було ставленням благоговіння й самозречення.

У 5546 році (1785/1786) він переїхав жити до Просніца, де очолював єшиву, і одружився із Сарою-Малкою, донькою р. Моше Єрвіца.

У 5554 році (1793/1794) рабі Моше було призначено рабином у Дресніці, у 5558 році (1797/1798) — головою єшиви в Маттерсдорфі, а в 5567 році (1806/1807) — рабином у Пресбурзі, який був однією з важливих громад Угорщини. Рабі Моше Софер прославився як один із найважливіших і найвідоміших законовчителів і рабинів останніх поколінь і як один із тих, хто сформував харедимний юдаїзм. Серед хасидів було заведено казати, що в кожному поколінні є вищий вищий праведник і нижній праведник, і в поколінні рабі Моше Софера він був нижнім праведником, а Ребе Цемах Цедек — вищим праведником[3].

Хатам Софер мав звичай регулярно повторювати маамари хасидуту на третій трапезі; члени його громади сердилися на це, але він продовжував. На старість він припинив цей звичай, побоюючись, що серед слухачів є такі, що цього не гідні[4].

У 5572 році (1811/1812) померла його перша дружина, і він одружився із Сарою-Серіль, донькою рабі Аківи Егера. У 5592 році (1831/1832) померла й Сара-Серіль, і він одружився з удовою рабі Цві-Гірша Геллера. Помер 25 тішрея 5600 року (3 жовтня 1839) і був похований у Пресбурзі (— нині Братислава) у Словаччині.

У Ребе

Хатам Софер склав багато віршів, і деякі з них навіть було надруковано в його книзі «Шірат Моше». Видавець книжок рішонім гаон рабі Аврагам Софер-Шрайбер, який був правнуком Хатам Софера, часто бував при дворі Ребе й розмовляв із ним про слова Тори. В одній із бесід Ребе сказав йому: «Якби я мав час, я склав би коментар до віршів Хатам Софера, щоб показати, що кожне слово в них має джерело в Каббалі»[5].

Ребе багато разів цитував слова Хатам Софера в респонсах, «Хошен мішпат», т. 6, розділ 98, що «в кожному поколінні є один, гідний за своєю праведністю бути визволителем, і коли прийде час — Всевишній, благословенний Він, відкриється йому й пошле його». Ще багато разів Ребе наводить учення Хатам Софера й обговорює його слова[6].

Родина

  • Його син, рабі Аврагам-Шмуель-Біньямін Софер — автор «Ктав софер», наступник батька на посаді рабина Пресбурга. Його син, рав Сімха-Бунем Софер — автор «Шевет софер». Став наступником батька на посаді рабина. Його син, рав Аківа Софер — автор «Даат софер», став наступником батька на посаді рабина. Переселився до Ерец-Ісраель на початку Другої світової війни і заснував єшиву Пресбурга в Єрусалимі.
Другий син «Ктав софер», рав Шимон Софер — автор «Іторерут тшува», упродовж шістдесяти чотирьох років служив рабином міста Ерлау (Егер) в Угорщині й очолював велику єшиву в місті.
  • Його син, рабі Шимон Софер — автор «Міхтав софер». Служив рабином Кракова. Його зять — рав Аківа Корніцер, а його донька Сара вийшла заміж за рава Менахема-Мендла Шнеєрсона, сина Ребе Магараша[7].
  • Рабі Йозеф-Йозпа Софер, тесть рабі Єгуди Грінвальда (автора респонсів «Зіхрон Єгуда»).
  • Його зять, рабі Давид-Цві Еренфельд.
  • Його зять, рабі Еліягу Корніцер — одружився з його донькою Гітл. Помер у віці 27 років.
  • Його зять, рабі Шломо-Залман Шпіцер — одружився з Гітл, удовою рава Еліягу Корніцера. Був головою рабинського суду у Відні. Його донька вийшла заміж за свого двоюрідного брата рава Шимона Софера, автора «Іторерут тшува».
  • Його зять, рабі Моше-Товія Леман — одружився із Сімхою, молодшою донькою.

Його книги

  • «Хідушей Хатам Софер» – хідушім на Шас – за його ім'ям і за назвою інших його книжок його називають Хатам (Хідушей Торат Моше) Софер.
  • Респонси «Хатам Софер» (сім частин) – містить 1225 відповідей на найрізноманітніші теми.
  • «Драшот Хатам Софер» (три частини) – про свята.
  • «Хатам Софер» (п'ять частин) – коментар до Тори.
  • «Торат Моше» (п'ять частин) – коментар до Тори, до п'яти сувоїв і до Пасхальної Агади.
  • Роз'яснення до коментаря Рамбана до Тори.
  • Статті на вибрані теми Шасу.
  • Посилання й примітки до «Шулхан арух».
  • «Шірат Моше» – вірші й піюти в дусі Каббали.
  • «Цваат Моше» – моральний заповіт його синам і нащадкам.
  • «Сефер зікарон» – розповідь про біди, яких він зазнав упродовж тих днів, коли Пресбург перебував в облозі під час війни з Францією.

Додаткова література

  • Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо, «Шемен сасон ме-хаверейха», ч. 3, с. 201–229 — про династію Хатам Софера і Любавичі


Примітки

  1. ^ У тижневій главі «Бегаалотха», фрагмент, що починається словами «Ве-га-асафсуф ашер бе-кірбо».
  2. ^ «Сіхот кодеш» 5711.
  3. ^ «Решимот дварім», 5769, с. 150.
  4. ^ Сіха для тамім Залмана Шехтера, сіван 5704 (травень–червень 1944), «Сіхот кодеш» до прийняття проводу, с. 87.
  5. ^ Мордехай-Менаше Лауфер, «Ємей мелех», ч. 2, с. 801.
  6. ^ Див.: «Шемен сасон ме-хаверейха», ч. 3, с. 202–203.
  7. ^ «Решимот дварім», 5769, с. 149.
Моше Софер згадується ще в 111 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6160691700

Повідомити про помилку на цій сторінці