Перейти до вмісту

Давид га-Леві Сегаль

Матеріал з Хабадпедії
Давид га-Леві Сегаль
Основна інформація
Дата народження5346
Місце народженняВолодимир
Дата смерті26 швата 5427 (20 лютого 1667).
Місце похованняЛьвів
КраїнаРіч Посполита[В]
Місце проживанняЛудмир, Краків, Острог, Олика, Люблін, Львів
Місце діяльностіПольща
Рід діяльностіРабинство й ухвалення галахічних рішень
Посадарабин Кракова, рабин Острога, рабин Олики, рабин Львова та інші
УчителіРабі Іцхак га-Леві, рабі Йоель Сіркіс
СучасникиРабі Шабтай Коген, Шах
Учнір. Урі, син рабі Йоель Бааль-Шем, та інші
Сім'я
Батькорабі Шмуель га-Леві
ДружинаРівка Сегаль, дочка рабі Йоель Сіркіс
Дітир. Шломо Сегаль, р. Мордехай Сегаль, р. Шмуель Сегаль, Єшая Сегаль та інші

Рабі Давид га-Леві Сегаль (5346 — 26 швата 5427 (20 лютого 1667)), відомий на прізвисько Таз за назвою свого твору «Турей загав», був одним із найвидатніших і найважливіших законовчителів і носей келім «Шулхан аруха» та рабином багатьох громад у Польщі.

Біографія

Рабі Давид га-Леві Сегаль народився 5346 року (1585/1586) у Лудмирі Волинської губернії в родині свого батька рабі Шмуеля га-Леві, як нащадок знаменитої рабинської родини. Його батько рабі Шмуель був дуже багатим і роки своєї юності присвятив вивченню Тори та служінню Всевишньому в душевному спокої.

У юності навчався у свого брата рабі Іцхака Сегаля[1] і в рабі Йоеля Сіркіса, Баха.

Досягнувши шлюбного віку, одружився з дочкою свого головного вчителя Баха. Багато років перебував на утриманні свого тестя й використовував свій час для вивчення Тори та служіння Всевишньому, присвячуючи основні свої сили ґрунтовному вивченню Шасу і законовчителів.

«Турей загав»

У юності, коли служив рабином міста Кракова, у нього померло двоє дітей, і він пов'язав це з тим, що жив над синагогою у квартирі громади[2].

З часом він близько семи разів мандрував рабинськими посадами, бо йому доводилося переїжджати з місця на місце; у цей час його економічне становище погіршилося, і він потерпав від справжньої нужди, але, з іншого боку, його ім'я дедалі більше прославлялося по всьому світу, і він став відомий як знаменитий законовчитель. Його страждання скінчилися, коли його запросили обійняти посаду рабина в місті Острозі, яке було сповнене мудреців і книжників. Голови громад у місті допомагали йому в його літературній праці й спонукали його завершити свій твір «Турей загав» на «Шулхан арух», тоді як сам він остерігався публікувати книгу, бувши людиною скромною і смиренною, що ховається серед поклажі.

5401 року (1640/1641) прибув до міста Острога і був призначений рабином міста, де написав свою книгу «Турей загав».

Рабі Йоель Бааль-Шем послав свого сина рабі Урі навчатися в єшиві рабі Давида га-Леві в Острозі[3].

Із Шахом

5406 року (1645/1646) рабі Давид видав свій твір «Турей загав»; того ж року у Вільні вийшла книга «Сіфтей коген» рабі Шабтая Когена, якого називають Шах; попри те що між ними були гострі розбіжності в питаннях Тори, вони підтримували добрі стосунки й були вірними друзями.

З часом вони співпрацювали й надрукували разом нове видання «Шулхан аруха» разом зі своїми творами довкола «Шулхан аруха» і примітками Рами, подібно до коментарів Раші і Тосафот довкола Гемари. Так «Шулхан арух» друкується донині, а з його боків — книги Таза і Шаха.

Попри те що Таз був старший за Шаха приблизно на 35 років, Шах не вагався сперечатися з ним і написав на нього заперечення під назвою «Некудот га-кесеф»; Таз відповів на них у кунтресі під назвою «Даф ахарон», а Шах атакував ці відповіді «Кунтрес ахарон».

У передмові до своїх заперечень на Таза Шах написав:

Нехай не спаде на думку читачеві цієї моєї книги, що я склав заперечення на його книгу через те, що в мене, не дай Б-г, була суперечка з автором «Турей загав» або що в мене в серці є якась образа на нього, бо ж відомо всім, що на нас справдилося «ет Вагев бе-Суфа», і Тора повертається до свого пристанища, бо я став пристанищем для автора «Турей загав», і він був у мене три дні, і я виявив йому велику шану, якій не повірили б, якби розповіли, і він також вельми вшанував мене, так що поцілував мене в голову і радів мені просто як радістю Сімхат бейт га-шоева. І Всевишній Б-г знає і свідчить, що я склав цю мою книгу «Некудот га-кесеф» тільки заради Небес

— Передмова Шаха до його книги «Некудот га-кесеф»
Рабі Давид Сегаль, автор «Турей загав»

Таз листувався також з іншими великими Ізраїлю, серед них: рабі Мордехай Яффе (автор «Левушим»), р. Натан-Нета Шапіро («Мегале амукот») та інші.

Гзерот 5408 (1647/1648) і 5409 років (1648/1649) та його відхід з життя

5408 року (1647/1648), під час погромів, він служив рабином міста Олика в Литві; коли солдати підійшли до міста, на них раптом напав страх, і вони повернули назад; одразу після цього Таз утік до міста Любліна. Після закінчення погромів Таз оселився в місті Львові, а 5414 року (1653/1654) був призначений рабином міста замість рабі Йосефа Геца, який помер перед тим.

5424 року (1663/1664) двоє його синів, р. Мордехай і р. Шломо, були вбиті на освячення Імені Всевишнього в погромах підбурених селян, і до останнього свого дня він не знаходив спокою своїй душі через це.

26 швата 5427 (20 лютого 1667) Таз помер і був похований у Львові. Приблизно через двісті років за наказом влади довелося звільнити кладовище, і коли розкрили його могилу, знайшли його цілим.

У наших Ребе

Ребе Раяц сказав: мій батько, Адмор, пише, що чув від імені Алтер Ребе, що всі автори до Таза і Шаха[4], включно з ними, склали свої твори святим духом, а про поняття руах га-кодеш сказано в «Корбан га-еда» в кінці розділу 3 трактату «Шкалім», що це коли відкривають йому таємниці Тори, що це з аспекту приховання Хохми[5].

На фарбрейнгені 20 менахем-ава 5710 (3 серпня 1950) Ребе сказав, що рабі Нехемья з Дубровно уважно вчитувався у формулювання Таза і «Маген Аврагама» і виводив із цього галахічне положення[6].

Ребе пише[7]: «Його святість мій тесть, Адмор шліта, був у Лудмирі і був ... на могилі батька Таза [рава р. Шмуеля га-Леві] і його тестя [рава р. Іцхака Бецалельса] і його свояка (батька Таза) [рава р. Аврагама Полака] там».

Крім того, ребецн Стерна є нерідною нащадкинею автора «Таза»[8].

Родина

  • Його дружина Рівка Сегаль відійшла у світ інший у 5409 році (1648/1649)
  • Його син, р. Шломо Сегаль (його дружина — бабуся ребецн Стерни)
  • Його син, р. Мордехай Сегаль
  • Його син, р. Шмуель Сегаль, голова рабинського суду і рам святої громади Пердан
  • Його син, Єшая Сегаль
  • Його зять, Аврагам (Єгошуа-Гешель) Парнас
  • Його зять, Меїр Гальперін, голова рабинського суду святої громади і рам Любліна та Апти
  • Його зять, Моше-Гад Сіркіс

Його книги

«Турей загав»

Знаменитий твір Таза, за назвою якого його й названо, — «Турей загав», твір на «Шулхан арух», який він написав, щоб розв'язати численні суперечки, що існували в той час. «Турей загав» називається також «Маген Давид»[9].

Головний опонент Таза — Шах[10], і постанови Таза були прийняті в країнах Польщі і Німеччині, але з роками більше були прийняті постанови Шаха. Алтер Ребе у своєму «Шулхані» не постановляє огулом як один із них.

«Діврей Давид»

Крім своєї книги «Турей загав», Таз склав ще одну книгу, яку назвав «Діврей Давид — Турей загав», і це коментар на коментар Раші на Тору; книга вийшла розкішним виданням зусиллями «Мосад га-Рав Кук» за редакцією р. Хаїма-Дова Шевеля. «Діврей Давид» згадується багато разів у «Лікутей сіхот» у «Сіхот Раші».


Примітки

  1. ^ Автор Шут «Магарі га-Леві».
  2. ^ «Турей загав», Закони молитви.
  3. ^ За Ребе Раяцом, «Сефер га-зіхронот», розділ 60
  4. ^ В інших місцях версія — «до Магарші».
  5. ^ Наводиться в Гемшеху «Йом тов шель Рош га-Шана» 5666, у «Сефер га-сіхот» Ребе Раяца і в календарі «Гайом йом» 6 швата.
  6. ^ «Торат Менахем», частина 1, с. 153.
  7. ^ У його «Решимот», с. 252.
  8. ^ Див. у статті Єгуда-Лейб Сегаль.
  9. ^ А разом із книгою «Маген Аврагам» рабі Аврагама-Абеле Гомбінера вони називалися «Магіней ерец».
  10. ^ Див. вище в розділі Із Шахом.
Давид га-Леві Сегаль згадується ще в 26 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 2600667100

Повідомити про помилку на цій сторінці