Аврагам-Іцхак Кук
| Рав Аврагам-Іцхак га-Коген Кук | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Ім'я в оригіналі | אברהם יצחק הכהן קוק[В] |
| Відомий як | Головний рабин |
| Дата народження | 16 елула |
| Місце народження | Грива, Латвія |
| Дата смерті | 3 елула 5695 (1 вересня 1935) |
| Місце смерті | Єрусалим |
| Місце поховання | Оливкова гора, Єрусалим |
| Країна | Османська імперія, Підмандатна Палестина, Російська імперія[В] |
| Місце діяльності | Жеймяль, Бауска, Яффо, Єрусалим |
| Рід діяльності | рабин, містик, Рош Єшива, поет, філософ, талмудист[В] |
| Освіта | бейт-мідраші в Люцині та Сморгоні, Воложинська єшива |
| Посада | рабин Жеймяля, рабин Бауски, рабин Яффо і мошавот, рабин громади «Махзікей га-дат» у Лондоні, головний ашкеназький рабин Єрусалима, головний ашкеназький рабин Ерец-Ісраель, засновник єшиви «Мерказ га-Рав» |
| Учителі | Машпіа р. Єхезкель Янвер (у Гриві), рав Еліезер Дон-Ях'я і рав Яаков Рабінович (у Люцині), його тесть рав Адерет, рав Реувен га-Леві Левін із Двінська, рав Ноах-Хаїм-Аврагам Шапіро та його зяті (рав Танхум-Гершон Беліцький і рав Менаше-Йосеф Гінцбург — у Сморгоні), Нацив (у Воложині), рав Шломо Еляшив (автор «Лешем») |
| Сім'я | |
| Батько | Шломо-Залман |
| Мати | Перл-Злата, дочка р. Рафаеля Пельмана |
| Дружина | Алта-Бат-Шева, дочка Адерета, Рейза-Рівка |
| Діти | Цві-Єгуда, та інші, Цві-Єгуда Кук |
| Родовід | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рав Аврагам-Іцхак га-Коген Кук (16 елула 5625 (7 вересня 1865) — 3 елула 5695 (1 вересня 1935), відомий за абревіатурою Раая Кук) — перший ашкеназький рабин від Головного рабинату Ерец-Ісраель, засновник єшиви «Мерказ га-Рав» в Єрусалимі й один із творців ідейної системи релігійного сіонізму.
Біографія
Рав Кук народився 16 елула 5625 року (7 вересня 1865) у містечку Грива в окрузі Двінська в Латвії, де річка Двіна протікає між ним і великим містом Двінськом (у тодішніх євреїв — Дінабург). Його мати Перл-Злата була дочкою р. Рафаеля Пельмана, одного з близьких хасидів Цемах Цедека. Він також слухав слова хасидуту в дусі Хабаду від машпіа р. Єхезкеля Янвера, який жив у Гриві. Батько р. Рафаеля, рав Аврагам Пельман, був зі слухачів учення Гра і залишив по собі п'ять томів творів з Каббали. Батько рава Кука, рав Шломо-Залман, був із родини міснагдім, але його дід чи прадід, рав Іцхак га-Коген Кац, якого називали «рабі Іцхак Магід», став хасидом, і його мати знепритомніла, почувши про це.
Навчався в бейт-мідрашах у Люцині та в Сморгоні і у Воложинській єшиві. У нісані 5646 року (1885/1886) одружився з Алте-Бат-Шевою, дочкою Адерета, яка померла в розквіті літ у 5649 році (1888/1889). У 5650 році (1889/1890) одружився з Рейзе-Рівкою, дочкою брата-близнюка Адерета, Цві-Єгуди. У віці 23 років був обраний рабином містечка Жеймяль у Литві, а в 5655 році (1894/1895) був обраний рабином містечка Бауска в Латвії.
Він отримав від громад Салант і Ковно запрошення стати їхнім рабином, з Вільни отримав запрошення бути магід-мейшарім, а також отримав від рава Еліезера Гордона, голови рабинського суду Тельза й голови Тельзької єшиви, запрошення на посаду машгіаха в його єшиві. Але він віддав перевагу пропозиції громади Яффо і 28 іяра 5664 року (13 травня 1904) піднявся до Святої Землі, щоб стати рабином Яффо і мошавот, де примиряв громаду Хабаду з міснагдім, а ашкеназів — із сефардами.
Наприкінці 5674 року (1913/1914) виїхав до Берліна, щоб узяти участь у першому Великому зібранні «Агудат Ісраель» заради зміцнення алії євреїв, які дотримуються заповідей, до Ерец-Ісраель. Але через початок Першої світової війни його скасували, і рав Кук залишився в Європі без можливості повернутися до Країни. Певний час він перебував у Санкт-Галлені у Швейцарії, доки його не запросили стати рабином громади «Махзікей га-дат» у Лондоні, і він прийняв запрошення після того, як громада хасидів Белза в Лондоні прийняла його умову, що щойно стане можливо повернутися до Ерец-Ісраель, він негайно туди повернеться. У цей період його секретарем і помічником був хабадський хасид р. Шимон Гліценштейн.
3 елула 5679 року (29 серпня 1919) повернувся до Країни, після того як його запросив «Загальний комітет „Кнесет Ісраель“ для цдаки рабі Меїра Бааль га-Нес» стати головним ашкеназьким рабином Єрусалима. Після вагань він поступився численним наполяганням і в теветі 5680 року (1919/1920) був офіційно прийнятий рабином ашкеназької громади Єрусалима. Водночас чимала меншість ашкеназької громади виступила проти його призначення через його погляди, прогресивні в їхніх очах[1], і внаслідок цього вони заснували «Еда гаредіт», а її рабином було обрано рава Йосефа-Хаїма Зоненфельда, і його титул: «гаон, голова рабинського суду „Еда гаредіт“»; у цьому протистоянні більшість хасидів Хабаду були на боці рава Зоненфельда, відмежовуючись від сіоністського шляху рава Кука, протилежного шляху Хабаду, і серед тих, хто коронував рава Зоненфельда, були також представники Колель Хабад — рав Моше Горнштейн і рав Йосеф-Леві Хагіз. Також рабі Хаїм Нае діяв разом з равом Зоненфельдом проти частини дій рава Кука в Єрусалимі, як-от його спроб запровадити новації у Святій Землі[2]. Водночас на листі представників видатних ашкеназьких установ Єрусалима, що представляли переважну більшість єрусалимської громади, у якому вони запрошують Раая стати рабином Єрусалима, стоїть також підпис представника Колель Хабад рава Дова-Баєра Ліпмана.
У 5681 році (1920/1921) британська влада в Країні створила загальну рабинську установу, призначену представляти єврейських мешканців Ерец-Ісраель перед владою (після створення держави цей орган став називатися Головним рабинатом Ізраїлю), і рава Кука було призначено головним ашкеназьким рабином в Ерец-Ісраель, а рава Яакова Меїра було призначено Рішон ле-Ціоном і головним сефардським рабином в Ерец-Ісраель.
У 5684 році (1923/1924) заснував єшиву «Мерказ га-Рав» в Єрусалимі.
Уклав численні книги з галахи, книги з думки та інше. Більшість із них побачили світ після його відходу з життя.
Помер 3 елула 5695 (1 вересня 1935), рівно через шістнадцять років після свого повернення до Святої Землі й оселення в Єрусалимі, похований на кладовищі на Оливковій горі.
Зв'язки з Хабадом

Рав Кук походить із роду хасидів Ребе Цемах Цедека по материнській лінії й протягом років був у зв'язку з хасидами Хабаду та Ребе Раяцем. Його мати Перл-Злата була дочкою рабі Рафаеля, учня Воложинської єшиви, який знайшов свій шлях до хасидизму Хабад і був пов'язаний з Ребе Цемах Цедеком. Рабі Рафаель, який був великим знавцем Тори, заснував хабадську синагогу в Гриві, містечку, де народився рав Кук, у Курляндській губернії в Латвії. Рабі Рафаель також був тим, хто привів до містечка великого машпіа-хозера р. Єхезкеля Янвера, «хозера з Кописи», для хасидів містечка й околиць. Рав у дитинстві встиг послухати бесіди «хозера» і був під сильним їхнім впливом, як він свідчив перед своїми учнями. У дитинстві рав Кук носив кипу, зроблену з тканини одягу Ребе Цемах Цедека. Ставши дорослим, рав Кук розповідав про це. Кипа була дорога йому в дитинстві, і він не міг заснути без цієї кипи, а коли вона падала з його голови, він прокидався[3].
Рав Кук кожного Шабату вивчав «Лікутей Тора» Алтер Ребе. З книгою «Лікутей Тора» рав Кук був пов'язаний ще з дитячих років, коли слухав маамари хасидуту «хозера з Кописи»[4].
Про його ставлення до вчення хасидуту Хабаду можна прочитати в його листі до рава Шнеура-Залмана Слоніма (19 тамуза 5680 (5 липня 1920)): «Воістину велике й піднесене вивчення в галузі Хабаду. Галузі, що найбільше умудрює й осяює вчення святого рабі Ісраеля, Бешта (хай перебуває душа його в раю), яке, безсумнівно, уготоване для Геули. Проте я завжди маю звичку нагадувати великим людям нашого народу, щоб не обмежувалися лише однією галуззю, також і в духовній частині Тори...»[5].
Рав Шимон Гліценштейн, хасид Хабаду (батько р. Аврагама-Ханоха Гліценштейна), який був секретарем рава Кука, розповів, що, коли він був у Лондоні з равом Куком на свято Песах, він увійшов до кабінету рава Кука й застав його схвильованим, коли той ходив кімнатою. На столі лежала книга «Лікутей Тора» Алтер Ребе, розгорнута на маамарах про Пісню пісень. Побачивши р. Шимона, рав Кук дав йому знак підійти до столу й показав йому пальцем на уривок у маамарі «Шхора ані ве-нава» (другому), і сказав: «До із офене руах га-кодеш!» (= тут — явний руах га-кодеш!) [6].
Перебуваючи в місті Бауска, де він був рабином, рав Кук мав звичку молитися в ночі свята Песах (першого й другого йом-тову) у синагозі хасидів Хабаду й читати з ними Галель. Перед вечірньою молитвою він виголошував перед публікою проповідь на теми виходу з Єгипту, за маамарами Алтер Ребе в «Тора ор» і «Лікутей Тора»[7].
10 кислева 5680 року (2 грудня 1919) представники видатних ашкеназьких установ в Єрусалимі надіслали равові Куку лист, у якому просили його відгукнутися на їхнє бажання бачити його на посаді рабина Єрусалима[8]. Серед тих, хто підписав лист, був представник Колель Хабад, рав Дов-Баєр Ліпман. Це на відміну від інших представників Хабаду, які запросили стати рабином саме рава Зоненфельда[9].
Узимку 5681 року (1920/1921) намагався залагодити конфлікт між Колель Хабад у Любавичах і Колель Хабад Бобруйська[10].
З Ребе Раяцом
Напередодні Рош ходеш тамуза 5687 року (липень 1927), під час арешту Ребе Раяца, рав Кук надіслав телеграму до відділень організації «Джойнт» у Сполучених Штатах: «Отримано тяжку звістку. Ребе Шнеєрсона з Любавичів заарештували в Ленінграді більшовики. Докладіть максимальних зусиль, щоб звільнити. Повідомте результати».
До 12 тамуза 5688 року (30 червня 1928) рав Кук опублікував у тодішній газеті оголошення разом з равом Йосефом-Хаїмом Зоненфельдом, що закликало публіку взяти участь у фарбрейнгені 12 тамуза з нагоди звільнення Ребе Раяца[11].
У менахем-аві 5688 року (1927/1928) рав Кук написав лист Ребе Раяцу, і в ньому рав Кук пише, серед іншого: «Мир і благословення зі святості шановному святому раву-праведнику, освяченому й шанованому тисячами Ізраїлю, багатодіяльному й великому розумом, у світлі Всевишнього і святості віри істинної[12], його святості, нашому вчителеві раву Йосефу-Іцхаку Шнеєрсону, шліта. На радість мого серця дійшов до мене його святий лист, з якого я побачив, що правдива чутка, що його святість і після того, як покинув ту країну, не відвертає своєї святої уваги від турботи про розпорошену вівцю, наших дорогих братів, що живуть там серед скорпіонів, і все його прагнення й бажання — зміцнювати їх і підбадьорювати у святості успадкованої віри, пов'язувати їх міцним зв'язком навіки з Б-гом Амен[13], Твердинею Ізраїлю, благословенний Він, у дотриманні єврейства в його чистоті. А я вважаю для себе великим щастям приєднатися до того, хто виконує таку велику загальну заповідь, допомагати через його святість у його великих і святих справах»[14].
Під час візиту Ребе Раяца до Святої Землі в 5689 році (1928/1929), опівдні в п'ятницю, 3 менахем-ава, він вирушив разом із кількома найстаршими хасидами на зустріч з равом Куком. На прийом до канцелярії головного рабина було запрошено також рава Яакова-Моше Харлапа, рава Дов-Бера Кука та інших. Рав Кук схвильовано сказав Ребе, що хоча за галахою він не може промовити благословення «Шегехеяну» при вигляді його, оскільки ніколи його не бачив, усе ж у нього є сильне бажання благословити на підставі знайомства з ним через листування тощо[15]. Серед тем, які там обговорювалися, були громадські справи, причому рав Кук рекомендував Ребе Раяцу впливових людей в Америці, у яких він може просити допомоги для євреїв Росії[16]; також там було згадано[17] про розповідь[18], що Мітлер Ребе знав у медичній науці те, що відкрилося вченим лише останнім часом. Також вони обговорювали й вели пілпуль про закони благословень на насолоди (черговість благословень, благословення на банан) та інше[19]
З прибуттям[20] Ребе Раяца до Єрусалима було розклеєно підроблені плакати, в яких хасидизм Хабад нібито вибачається за майбутню зустріч Ребе з равом Куком[21], причому причина того, що Ребе Раяц зустрічається з ним, — у тому, що головне його прагнення — порятунок єврейства Росії, і заради цього він зустрічається навіть з людьми нечестивими [що саме по собі правильно, але ясно, що рав Кук був євреєм праведним і богобоязним]. Звісно, хасидизм Хабад негайно виступив зі спростуванням проти зневаги Імені Всевишнього і приниження честі Тори[22], повідомивши, що не можна вірити оголошенням, які публікуються без точних імен підписантів.
Після візиту Ребе Раяц надіслав лист равові Куку: «Шановному другові моєму, раву-гаону, відомому й прославленому в усіх межах всесвіту й кінцях землі на славу й пишноту серед гаонів Яакова, стовпу правому, могутньому молоту, його святості, нашому вчителеві раву рабі Аврагаму-Іцхаку, шліта». Сам лист, надрукований в «Ігрот кодеш» Ребе Раяца[23], говорить про погроми 5689 року (1928/1929), і в ньому Ребе Раяц пише також: «А нині, напередодні нового року... я благословляю його честь, шліта, і благословляюся від нього благословенням доброго й солодкого року»[24], а наприкінці, після підпису: «Привіт [= побажання миру] і благословення його синові, раву-гаону рабі Цві-Єгуді, шліта».
Відомо, що рав Кук допоміг багатьом євреям, і серед них хасидам Хабаду, виїхати з Радянського Союзу.
Улітку 5695 року (1934/1935) директор єшиви «Торат емет» звернувся до Ребе Раяца у зв'язку з втручанням рава Кука в порядки єшиви, і Ребе Раяц не прийняв сказаного й звернувся безпосередньо до рава Кука, щоб з'ясувати з ним суть того, що відбувається, і залагодити розбіжності якнайкраще[25].
Кілька місяців потому, коли рав Кук захворів, рабини Хабаду попросили молитися за нього, і Ребе Раяц надіслав йому особливий лист, 24 тамуза 5695 року (25 липня 1935), у якому повідомив, що учні єшиви «Томхей Тмімім» Отвоцьк у Польщі молилися про його зцілення. На початку листа[26] Ребе Раяц називає рава Кука: «Шановний друг мій, рав-гаон, відомий на славу й пишноту серед гаонів Яакова, стовп правий, могутній молот. Володар піднесених якостей, його святість, наш учитель рав рабі...»
В елулі 5695 року (1934/1935), після відходу з життя рава Кука, Ребе Раяц надіслав лист зі співчуттями синові рава Кука, раву Цві-Єгуді[27]. У рава Цві-Єгуди Кука був зв'язок із Ребе Раяцем, що виявився, серед іншого, у статті «Сар га-Тора шель хесед», яку він написав про Ребе Раяца в 5689 році (1928/1929), і в ній він пише, серед іншого: «...його святість, наш пан рабі Йосеф-Іцхак, шліта, своїм величезним духовним впливом в усіх країнах розсіяння, продовженням свого святого проводу в Хабаді прийняття ярма Царства Небесного з повною вірою і в простоті Тори Всевишнього, у самопожертві й у підбадьоренні духу заради утримання позицій єврейства в дні лиха й сум'яття, у піднесенні надії на те, щоб створити полегшення й порятунок.... у потужній і дивовижній війні проти нечестя влади безбожництва [= мається на увазі влада СРСР] і нечестивців, які порушують завіт [= мається на увазі Євсекція]... у пробудженні очікування повної Геули й у відновленні величі віри істини в явлення нашого праведного Мошіаха».[28].
Рав Амрам Блой у юності давав уроки з учення хасидуту, а також проводив уроки в єшиві «Мерказ га-Рав» в Єрусалимі близько пів року. Голова єшиви, рав Цві-Єгуда Кук, дозволив проведення уроку за двох умов: по-перше, щоб почали вивчати з розділу 32 «Танії», присвяченого агават Ісраель, кажучи, що це «серце „Танії“», а друга умова — що той, хто веде урок, рав Амрам, вивчатиме вчення його батька, рава Аврагама-Іцхака Кука[29].
З Ребе
Під час єхідуту рава Шеар-Яшува Когена — батько якого, рав Назір р. Давид Коген, був видатним учнем рава Кука, — коли він ще служив заступником мера Єрусалима, Ребе запитав його про твори рава Кука: чому він написав їх літературною мовою, а не загальноприйнятими кабалістичними поняттями, на яких він заснував свої слова в книзі «Орот га-кодеш», і рав Коген відповів те, що чув від свого батька від імені рава Кука, що в нього «все йде за ландшафтом» — що він написав це, щоб наблизити далеких, не обізнаних у мові внутрішньої частини Тори[30][31].
Ребе згадує сидур «Олат Раая» рава Кука в одному зі своїх листів у зв'язку з версією слів мудреців[32]. Крім того, є лист[33], у якому Ребе робить зауваження до відбитка «Маарехет мусар га-кодеш» рава Кука (відбитка, що ввійшов згодом до книги «Орот га-кодеш» рава Кука), надісланого йому равом Давидом Когеном (равом Назіром). У листі авторові книги про закони трефності Ребе зазначає: «Наводить постанову рава Кука про це, але його вже випередив „Цемах Цедек“ у респонсах, частина „Йоре деа“...»[34]. Згадується також в одній із «Решимот» Ребе[35].
Під час єхідуту рава Мордехая Еліягу і рава Аврагама Шапіро — головних рабинів Ізраїлю — у Ребе, у 5745 році (1984/1985), рав Шапіро сказав Ребе, що є кілька листів рава Кука[36], у яких він у різких висловах застерігає про необхідність і потребу вивчення Каббали і про те, що без цього неможливо вивчати Тору по-справжньому, і пише, що тим самим [= тим, що не вивчають Каббалу] затримують Геулу тощо. Ребе відреагував на ці слова: «Якби його слова були прийняті — не було б місця для нашої зустрічі за межами Країни, бо ми всі вже були б у Святій Землі разом із нашим праведним Мошіахом!»[37].
Під час єхідуту д-ра Ісраеля Ельдада Ельдад спробував висунути позицію релігійного сіонізму; у відповідь Ребе постукав по столу й сказав: «Рав Кук помилився»[38].
Ребе і Рацая Кук
Докладніше – Цві-Єгуда Кук
Коли рав Ісраель-Меїр га-Коген Лау відвідав Ребе 23 адара 5734 (17 березня 1974) (у ті дні він служив рабином на півночі Тель-Авіва), Ребе згадав під час «єхідуту» той факт, що рав Цві-Єгуда Кук опублікував лист проти перебування релігійних депутатів Кнесету в уряді, попри те що Закон про повернення не було виправлено в питанні «Хто є євреєм»[39].
Рав Моше Левінгер був у Ребе на «єхідуті» в середу, 26 адара II 5741 (1 квітня 1981). Описуючи «єхідут», рав Левінгер пише: «Ребе дуже цікавився здоров'ям мого вчителя й наставника, рава Цві-Єгуди га-Когена Кука, праведної пам'яті»[40] [див. докладніше в статті про Рацаю Кука].
Критика
Докладніше – Ат'халта де-геула
Ребе різко виступав проти погляду релігійного сіонізму, заснованого на вченні рава Кука, згідно з яким створення Держави Ізраїль є «ат'халта де-геула». Рав Кук не визначав так державу, створену більш ніж через десятиліття після його відходу з життя, але у світлі його творів і його методу його син і учні вважали, що така його думка. Проте слід зазначити, що рав Шалом-Дов-Бер га-Леві Вольпо у своїй книзі «Бейн ор ле-хошех» пояснює, що навіть за методом рава Кука, який вважав так у принципі, з його слів випливає, що він не сказав би так про створення держави у світлі її образу та способу її створення.
Див. також
Додаткова література
- Рав Шломо-Йосеф Зевін, «Ішім ве-шитот».
- «Оцрот га-Раая», т. 6 [5775], с. 342 і далі [зв'язки рава Кука з Ребе Раяцем та інше].
Зовнішні посилання
- Йосеф-Іцхак Камінецький, Так рав Кук заохочував підпільну діяльність у Росії

- Рав Шимон Айзенбах, Лист рава Кука про 12 тамуза видобуто — і він вибив ґрунт з-під усіх тверджень

- Так рав Кук діяв заради порятунку Ребе Раяца —

- «Бейт га-Рав Кук», сайт спадщини
- Відеофільм повної тривалості про життя й діяльність рава Кука
- Рав Кук і вчення хасидуту, «Каров елейха», випуск 139 — тижнева глава «Реє», ав 5776 (серпень–вересень 2016)
- Ребе Раяц, «Запрошення Раая Кука, праведної пам'яті, і прохання про благословення від нього», «Га-Маайан», 222 [57, 4], тамуз 5777 (червень–липень 2017)
| Попередній: - |
Головний ашкеназький рабин 16 адара — 5681 — 3 елула — 5695 |
Наступний: Рав Іцхак-Айзик га-Леві Герцог |
Примітки
- ^ «Імрей емет» із Гура у своєму знаменитому листі з корабля при поверненні до Польщі пише, що «більшість святої громади стоять на його боці» — рава Кука.
- ^ «Нода ба-шіурім», с. 100-104
- ^ «Малахім кі-вней адам», с. 3.
- ^ «Моадей га-Раая», рав Моше-Цві Нерія, розділ 1, с. 11
- ^ «Ігрот га-Раая», т. 4, лист 1044 [з інтернет-видання].
- ^ «Моадей га-Раая» (розділ 26, с. 335), рав Моше-Цві Нерія, який чув це від рава Гліценштейна.
- ^ Свідчення р. Ар'є-Зеєва Рабінера з Бауски. «Моадей га-Раая», с. 307.
- ^ У листі вони написали серед іншого: свого часу ми повідомили нашому великому вчителеві про тугу Єрусалима за його превосходительством гаоном і про його могутнє бажання бачити честь нашого вчителя головним рабином у Єрусалимі... ми дозволяємо собі благати його превосходительство гаона і погодитися з бажанням Єрусалима..."
- ^ Див. статтю про нього.
- ^ Див. «Ігрот га-Раая», там само, листи 1080, 1165.
- ^ Прочитати лист
- ^ За Єшаягу 25, 1. Раші там: «вірна віра».
- ^ За Єшаягу 65, 16. Пояснення: Б-г істини [«Мецудот» там].
- ^ «Оцрот га-Раая», т. 6, с. 343. Див. там продовження листа.
- ^ Вступ до «Сефер га-сіхот 5688 — 5691», с. 26. І там додаткові подробиці про зустріч. Ще подробиці наводяться в книзі «Малахім кі-вней адам» р. Сімхи Раза, с. 403–404. «Оцрот га-Раая», т. 6, с. 346-345.
- ^ «Шівхей га-Раая», с. 232, зі слів рава Рафаеля Кука.
- ^ Там само, с. 230, зі слів рава Ар'є Левіна; і див. докладно історію в дещо іншому вигляді в книзі «Дерех авот», с. 310, також зі слів рава Левіна.
- ^ Див. «Ігрот кодеш» Ребе шліта (Адмора шліта), т. 12, с. 105 — раву Левіну, згаданому вище.
- ^ «Оцрот га-Раая», т. 6, с. 345. «Подорож Ребе Святою Землею», с. 87. Див. також у «Гаарот у-біурім — Огалей Тора», випуск 1230, с. 69-67.
- ^ Див. про цей епізод на своєму місці в книзі «Подорож Ребе Святою Землею».
- ^ Прочитати підроблені оголошення
- ^ Спростування опублікував зять Ребе, р. Шмар'ягу Гурарі, а також директори й рабини єшиви «Торат емет» у Єрусалимі — спростування можна побачити на сайті «Історична єврейська преса», «Гаарец», 5 менахем-ава 5689 11.08.1929, унизу головної сторінки
- ^ Частина 2, с. 200.
- ^ Див. лист в «Ігрот кодеш»
- ^ Лист Ребе Раяца раву Шломо-Залману Гавліну
- ^ «Лікутей га-Раая», с. 469-470.
- ^ («Ігрот кодеш» Адмора Магаріяца, т. 17, с. 154.
- ^ «Лі-нтівот Ісраель», частина 2, сьома стаття, с. 41 і далі.
- ^ «Шней хаєй Амрам», с. 11.
- ^ Лист рава Шеар-Яшува Когена раву Шалому-Дов-Беру Вольпо — надруковано в «Шемен сасон ме-хаверейха», т. 1, с. 183
- ^ Проте у своєму листі 5667 року (1906/1907) рав Кук пише раву Пінхасу га-Когену Лінтопу: «Нині наблизилися дні, коли всі визнають і дізнаються, що порятунок Ізраїлю і порятунок усього світу залежить лише від явлення мудрості прихованого світла внутрішніх таємниць Тори ясною мовою» — «Ігрот га-Раая», с. 92. І див. у «Моадей га-Раая», с. 446, що рав Кук говорив про себе, що його метод — зодягати своє осягнення в літературну мову. Див. там.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 3, лист 428
- ^ «Ігрот кодеш», т. 20, лист 7516
- ^ «Ігрот кодеш», т. 5, с. 223.
- ^ «Решимот», зошит 123, с. 10
- ^ Див.: «Моадей га-Раая», с. 438. С. 439. С. 449-450. С. 453.
- ^ «Гітваадуйот» 5745, т. 5, с. 3092
- ^ Єхідут відбувся в 5721 році (1960/1961). Ельдад написав про це в нотатці, яку опублікував згодом у газеті «Єдіот ахронот». Опис єхідуту див. також у статті його сина Ар'є: сайт «Маарів», 13 липня 2019 року. «Чому Мошіах не прийшов?»: гостра суперечка між моїм батьком і Любавицьким Ребе
- ^ (Ці слова опублікував рав Мордехай-Менаше Лауфер у «Бейт хаєйну» 5752 року (1991/1992)). І порівняй: «Ємей тмімім», т. 6, с. 286. — З «Гіткашрут», випуск 1302, рубрика «Ніцоцей Ребе».
- ^ «Праведна ребецн Менуха-Рахель (мир праху її), мати Хабаду в Хевроні», с. 28. «Гіткашрут», там само, і див. у «Гіткашрут» там історію про Ребе і Рацаю.
Код особи: № 1457420000