Перейти до вмісту

Рабі Шломо Лурія

Матеріал з Хабадпедії
Шломо Лурія
Основна інформація
Дата народження5274
Місце народженняСлуцьк
Дата смертіКислев 5334
КраїнаПольща
Місце діяльностіПольща
Рід діяльностіРабин, голова єшиви, коректор і коментатор Шасу, законовчитель
Посадарабин Острога, загальний рабин євреїв Волині, рабин і голова єшиви в Любліні
УчителіРабі Іцхак Клаубер
СучасникиРама, Магараль з Праги
УчніЄшая га-Леві Горовіц, рабі Єгошуа-Фальк Кац, рабі Шломо-Ефраїм з Лунчиця, рабі Хаїм бен Бецалель із Фрідберга, рабі Еліягу Баал-Шем з Хелма, рабі Біньямін-Агарон Слонік, рабі Моше Мат, та інші
Сім'я
Батькорабі Єхіель Лурія
ДружинаЛіпка
ДітиЄхіель Лурія, Зеев-Вольф Лурія, Сара, Валентина, Мір'ям, та інші

Рабі Шломо Лурія (відомий як Рашаль або Магаршаль; 5274 — 12 кислева 5334) був одним із великих законовчителів галахи, коментаторів і коректорів Гемари та провідників єврейства Ашкеназу. Він жив і діяв у різних містах Польщі і був головою єшиви в цих містах.

Біографія

Магаршаль народився 5274 року[1] у свого батька рабі Єхіеля Лурії, який був рабином міста Слуцьк.

Коли він був дитиною, його батько помер, і він жив у домі свого діда, рабі Іцхака Клаубера, який був рабином міста Познань. У цього діда Магаршаль вивчав Тору і впродовж семи років навчався в діда разом із Магаралем з Праги, який був молодшим за нього на два роки; про цих двох своїх учнів рабі Іцхак сказав, що може застосувати до них вислів мудреців «а від учнів моїх — більше, ніж від усіх»[2]. Магараль і Магаршаль були дуже добрими друзями, тож Магараль не хотів розлучатися з Магаршалем (і з його дідом, учителем Магараля), щоб одружитися, і залишився ще на три роки, щоб навчатися в єшиві[3].

На ім'я цього діда Магаршаль кілька разів підписувався — «Шар Іцхак»[4] і «Шломо рабі Іцхак»[5].

Після відходу з життя його діда, 5298 року, Магаршаль і Магараль перебралися навчатися до міста Краків, де навчалися разом із Рамою; Магаршаль залишався там три роки[6].

Приблизно 5301 року Магаршаль одружився з Ліпкою, донькою рабі Калмана Габеркастена[7][8][9]; 5304 року його тесть перейшов на посаду рабина міста Брест, а він посів його місце рабина міста Острог. Королівським указом того часу його було призначено загальним рабином усіх євреїв краю Волинь.

5313 року перейшов на посаду рабина і голови єшиви в Любліні. Спочатку він був головою єшиви рабі Шалома-Шахни з Любліна, але після суперечки з рабі Ісраелем, сином рабі Шалома-Шахни, щодо ставлення до методу пілпуля, заснованого рабі Шаломом-Шахною, з яким Магаршаль боровся, він був змушений залишити єшиву і заснував власну єшиву.

Хіда пише у своїй книзі «Шем га-гдолім», у статті про Магаршаля, що Магаршаль призначив людину, яка приходила до нього додому щодня, щоб докоряти йому, аби він чинив тшуву.

Магаршаль був сучасником і родичем Рами[10]; вони вели між собою широке листування, що часом доходило до різких висловів, але між ними панували пошана й визнання. Особливо відомі їхні дискусії на теми важливості філософії та граматики. Хоча обидва користувалися найвищою пошаною і більшість законовчителів їхнього покоління були учнями Магаршаля, існує виразна тенденція виносити постанови слідом за Рамою. «Шла» пише, що богобоязливим людям годиться бути суворішими до себе, дотримуючись Магаршаля всупереч Рамі. І справді, Алтер Ребе у своєму «Шулхан арусі» в багатьох місцях посилається на Магаршаля всупереч Рамі[11].

Магаршаль був дуже непохитним і відомим своїми різкими писаннями проти сучасників і навіть проти рішонім.

Магаршаль помер у Любліні 12 кислева 5334 року.

Родина

  • Його син — рабі Єхіель Лурія, голова єшиви в Любліні замість свого батька.
  • Його син — рабі Зеєв-Вольф Лурія.
  • Його донька Сара — дружина каббаліста рабі Єгуди-Лейба, рабина міста Апалі.
  • Його донька Валентина — дружина рабі Ефраїма-Фішла, рабина міста Брест.
  • Його донька Мір'ям — дружина рабі Еліезера Іссерліша, брата Рами.
  • Його донька — дружина рабі Шимона Ойербаха, рабина міст Турбин, Любомль, Перемишль, Відень, Познань і Прага.

Учні

Магаршаль мав багато учнів, що навчалися в його великій єшиві в Любліні. Деякі з них продовжили його боротьбу з методом пілпуля.

Серед великих із них були:

  • Рабі Єшая га-Леві Горовіц — «Шла».
  • Рабі Єгошуа-Фальк Кац — автор книг «Пріша» і «Дріша» на «Тур», і «Сма» на «Шулхан арух».
  • Рабі Шломо-Ефраїм з Ленчиці — автор коментаря «Клі якар» на П'ятикнижжя.
  • Рабі Хаїм бен Бецалель з Фрідберга — брат Магараля з Праги і автор «Сефер га-хаїм».
  • Рабі Еліягу Бааль-Шем із Хелма.
  • Рабі Біньямін-Агарон Слонік — автор «Масат Біньямін».
  • Рабі Моше Мат — автор «Мате Моше».

І ще багато учнів, які були серед великих рабинів і законовчителів наступного покоління[12].

Його вчення

  • Магаршаль був відомий як непохитний законовчитель, що діяв безстрашно; він сперечався з рішонім і висловлювався вкрай різкими словами про великих людей свого покоління та про деяких рішонім. З іншого боку, Магаршаль висловлювався в особливих виразах про деяких рішонім, серед них тосафісти, Рамбам і Магарам з Ротенбурга.
  • Магаршаль різко протистояв методу пілпуля[13].
  • Магаршаль був дуже близьким другом Рами, і, хоча вони в багатьому сперечалися одне з одним, вони висловлювалися одне про одного в чудових виразах.
  • Магаршаль був великим каббалістом і написав низку творів з учення Каббали[14].
  • У синагозі Магаршаля в місті Люблін був особливий порядок молитви, встановлений Магаршалем, і Магаршаль противився молитві за нусахом Арі і нусахом сфарад у своїй синагозі. Розповідають[15], що одного разу Магід із Козениць прибув до Любліна і пішов молитися в синагогу Магаршаля, і йому сказали, що Магаршаль суворо ставився до тих, хто молиться в його синагозі за нусахом Арі і нусахом сфарад, і Магід сказав, що сподівається, що на нього Магаршаль не ображатиметься. І коли він підійшов до амуду і промовив вірш «Году», він одразу відступив назад і сказав, що Магаршаль образився на нього.

У наших Ребе

Ребе Раяц пише[16], що бабуся Алтер Ребе, пані Рахель, дружина рабі Шнеура-Залмана, батька рабі Баруха, батька Алтер Ребе, походила з шанованої родини з Познані, яка вела свій рід від Магаршаля.

У «Сефер га-зіхронот» Ребе Раяц наводить багато подробиць із життєпису Магаршаля[17].

Алтер Ребе і Ребе Цемах Цедек багато цитують Магаршаля в «Шулхан арусі», «Цемах Цедеку» і у своїх респонсах. Алтер Ребе пише у своїх респонсах[18]: «Слід покладатися на останніх законовчителів, за якими ми йдемо в усіх місцях, а саме Рама, Рашаль, Таз і Шах .. бо така думка Рашаля та його соратників (і це, безсумнівно, обов'язково..)». І він вказує на Магаршаля як на голову цієї групи ахаронім, на яких ми покладаємося в усіх місцях.

У примітці до сіхи 19 кислева 5744 року (25 листопада 1983) Ребе згадав про походження Магаршаля від царя Давида у зв'язку зі своєю вказівкою промовляти вірш «Ах цадиким» наприкінці кожної молитви[19].

У сіхі 20 менахем-ава 5711 року (22 серпня 1951) Ребе присвятив цілу сіху роз'ясненню відмінності між мешканцями Вавилону і мешканцями Землі Ізраїлю, і ця сіха ґрунтується здебільшого на словах Магаршаля.

Магаршаль пише у своїй книзі «Ям шель Шломо»[20] пояснення імені «Шнеур»: в одного чоловіка ім'я батька було Меїр, а ім'я батька дружини — Урі, і коли в них народився син, виникла суперечка, як його назвати, і щоб установити мир, його назвали Шнеур, що означає «два світла» — Меїр і Урі. На підставі цього пояснення наші Ребе[21] стверджують, що Алтер Ребе був названий Шнеуром на честь двох світел — світла відкритої Тори і світла хасидуту.

Ребе Раяц пише[22], що Магаршаль був великим каббалістом.

Його книги

«Хохмат Шломо»

Книга «Хохмат Шломо» — книга Магаршаля, що містить його нові тлумачення й виправлення до Шасу. Книга друкується починаючи з видання Віленського Шасу і далі разом із коментарями Магарші і Магарама з Любліна.

Частина нових тлумачень містить нові тлумачення Магаршаля до Шасу, проте важливіша частина книги — виправлення, які Магаршаль зібрав із десятків рукописів і видань Шасу, і так виправив Шас від усіх друкарських помилок, що проникли в нього впродовж років. Магаршаль працював над цією книгою багато років і доклав до неї величезних зусиль, тож він вважається найбільшим із коректорів Шасу[23].

Книгу вперше було надруковано окремим томом 5342 року. З часом його виправлення вставили в сам текст Гемари, як правило без будь-якої згадки чи позначки про виправлення або зміну тексту. Константинопольське видання Шасу (5343–5348) було першим, виправленим за «Хохмат Шломо», і за ним пішла більшість пізніших видань Шасу. Унаслідок внесення виправлень у сам текст Гемари «Хохмат Шломо», починаючи з амстердамського видання 5451 року (1690/1691), друкувалася в скороченому вигляді, і до неї увійшли лише фрагменти, присвячені поясненню, а також нечисленні виправлення. У новому виданні Шасу «Оз ве-гадар» книгу перевидали наново з додаванням приміток і посилань і повернули на місце всі виправлення, пропущені в попередніх виданнях. Також розділили виправлення і пояснення на два окремі розділи.

«Ям шель Шломо»

Книга «Ям шель Шломо» — книга Магаршаля, у якій він виносить галахічні постанови за порядком Шасу; Магаршаль виносить постанови згідно з Шасом, рішонім, звичаями і власною думкою. Магаршаль сперечається і з рішонім, оскільки, на його думку, з рішонім сперечатися дозволено, і лише з амораями і тими, хто вищий за них, сперечатися заборонено.

У передмові до «Ям шель Шломо» на трактат «Євамот» Магаршаль пише:

Близько двох років я дійшов у трактаті «Євамот» лише до половини трактату, а над «Ктубот» трудився цілий рік і дійшов лише до двох розділів, а розділом «Міцват халіца» займався пів року

І справді, Магаршаль не встиг завершити написання цієї книги на весь Шас.

На превеликий жаль, сьогодні в нас немає книг «Ям шель Шломо» на всі трактати, які написав Магаршаль, а лише на сім трактатів, і в цих трактатах бракує частин; трактати, які є в нас: «Бейца», «Євамот», «Ктубот», «Гітин», «Кідушин», «Бава кама» і «Хулін». Відомо, що Магаршаль написав цю свою книгу ще на дев'ять трактатів[24], проте невідомо, які це трактати[25]

Інші книги Магаршаля

  • «Тшувот Магаршаль» — у ній зібрано респонси, написані Магаршалем. Респонси Магаршаля багато цитували законовчителі наступних поколінь.
  • «Йеріот Шломо» — виправлення Магаршаля в коментарі Раші на Тору.
  • «Мехонот ве-Атерет Шломо» — примітки до книги «Шаарей Дура» рабі Іцхака з Дури, присвяченої питанням кашруту їжі. Цю книгу видали його учні у двох версіях: одна — «Мехонот Шломо», а інша — «Атерет Шломо»; у кожній із версій є те, чого немає в іншій, і між ними багато відмінностей; в останніх виданнях книги обидві надрукували разом під назвою «Мехонот ве-Атерет Шломо».
  • «Амудей Шломо» — примітки до«Смагу».
  • Примітки до «Туру».
  • Змірот на Шабат і вихід Шабату разом із коментарем до них. У коментарі є також звичаї і правила поведінки на Шабат і вихід Шабату.
  • Магаршаль склав також кілька творів із Каббали, наприклад коментар до 67-го розділу Тегілім під назвою «Менорат загав тагор»[26], а також в інших його творах містяться каббалістичні теми.

Схвалення до його книг

До книг Магаршаля[27] написали схвалення кілька великих ахаронім. Серед них: Рама, який написав у незвичний спосіб; святий «Шла»; рабі Ефраїм-Шломо Лунчиц — голова рабинського суду Праги і автор коментаря «Клі якар»; рабі Йом-Тов Ліпман — автор коментаря «Тосафот Йом-Тов» на Мішну; і ще багато інших.

Деякі з них навіть додали особливий заклик купити книгу.

Додаткова література

Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 61. Каталог HebrewBooks.

Показати всі книжки (61)
  1. «Амудей Шломо» — заборонні заповіді עמודי שלמה- מצות לא תעשה (Єрусалим, 1961) — у каталозі · читати
  2. «Амудей Шломо» — приписові заповіді עמודי שלמה- מצות עשה (Єрусалим, 1961) — у каталозі · читати
  3. «Ашрей га-іш» («Блаженний муж») אשרי האיש (Базель, 1600) — у каталозі · читати
  4. «Ве-захартем ет коль міцвот Гашем» («І згадаєте всі заповіді Г-спода») וזכרתם את כל מצוות השם (Базель, 1600) — у каталозі · читати
  5. «Менорат загав» («Золотий світильник») מנורת זהב (Прага, 1669) — у каталозі · читати
  6. «Хохмат Шломо» חכמת שלמה (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  7. «Хохмат Шломо» חכמת שלמה (Амстердам, 1691) — у каталозі · читати
  8. «Хохмат Шломо» חכמת שלמה (Брно, 1796) — у каталозі · читати
  9. «Хохмат Шломо» חכמת שלמה (Оффенбах, 1730) — у каталозі · читати
  10. «Хохмат Шломо» חכמת שלמה (Краків, 1587) — у каталозі · читати
  11. «Хохмат Шломо» חכמת שלמה (Амстердам, 1691) — у каталозі · читати
  12. «Хохмат Шломо» — Бава батра חכמת שלמה - בבא בתרא (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  13. «Хохмат Шломо» — Бава кама חכמת שלמה - בבא קמא (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  14. «Хохмат Шломо» — Бава кама חכמת שלמה - בבא קמא (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  15. «Хохмат Шломо» — Бава меціа חכמת שלמה - בבא מציעא (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  16. «Хохмат Шломо» — Бейца חכמת שלמה - ביצה (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  17. «Хохмат Шломо» — Брахот חכמת שלמה - ברכות (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  18. «Хохмат Шломо» — Гітін חכמת שלמה - גטין (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  19. «Хохмат Шломо» — Ерувін חכמת שלמה - עירובין (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  20. «Хохмат Шломо» — Ктубот חכמת שלמה - כתובות (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  21. «Хохмат Шломо» — Кідушин חכמת שלמה - קדושין (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  22. «Хохмат Шломо» — Макот חכמת שלמה - מכות (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  23. «Хохмат Шломо» — Ніда חכמת שלמה - נדה (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  24. «Хохмат Шломо» — Псахім חכמת שלמה - פסחים (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  25. «Хохмат Шломо» — Сангедрін חכמת שלמה - סנהדרין (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  26. «Хохмат Шломо» — Сота חכמת שלמה - סוטה (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  27. «Хохмат Шломо» — Сука חכמת שלמה - סוכה (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  28. «Хохмат Шломо» — Хулін חכמת שלמה - חולין (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  29. «Хохмат Шломо» — Шабат חכמת שלמה - שבת (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  30. «Хохмат Шломо» — Шевуот חכמת שלמה - שבועות (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  31. «Хохмат Шломо» — Євамот חכמת שלמה - יבמות (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  32. «Хохмат Шломо» — Євамот, Ктубот, Гітін, Кідушин, Сота, Ніда חכמת שלמה - יבמות - כתובות - גטין - קדושין - סוטה - נדה (Краків, 1582) — у каталозі · читати
  33. «Ям шель Шломо» до трактату Кідушин ים של שלמה על מסכת קידושין (Берлін, 1766) — у каталозі · читати
  34. «Ям шель Шломо» до трактату Кідушин ים של שלמה על מסכת קידושין (Берлін, 1766) — у каталозі · читати
  35. «Ям шель Шломо» — Бава кама ים של שלמה - בבא קמא (Прага, 1624) — у каталозі · читати
  36. «Ям шель Шломо» — Бава кама ים של שלמה - בבא קמא (Єсніц, 1723) — у каталозі · читати
  37. «Ям шель Шломо» — Бейца ים של שלמה - ביצה (Щецин, 1861) — у каталозі · читати
  38. «Ям шель Шломо» — Бейца ים של שלמה - ביצה (Оффенбах, 1718) — у каталозі · читати
  39. «Ям шель Шломо» — Бейца ים של שלמה - ביצה (Фюрт, 1766) — у каталозі · читати
  40. «Ям шель Шломо» — Гітін ים של שלמה - גיטין (Прага, 1812) — у каталозі · читати
  41. «Ям шель Шломо» — Ктубот ים של שלמה - כתובות (Щецин, 1861) — у каталозі · читати
  42. «Ям шель Шломо» — Ктубот ים של שלמה - כתובות (Щецин, 1861) — у каталозі · читати
  43. «Ям шель Шломо» — Кідушин ים של שלמה - קדושין (Щецин, 1861) — у каталозі · читати
  44. «Ям шель Шломо» — Хулін ים של שלמה - חולין (Оффенбах, 1718) — у каталозі · читати
  45. «Ям шель Шломо» — Хулін ים של שלמה - חולין (Краків, 1633) — у каталозі · читати
  46. «Ям шель Шломо» — Хулін ים של שלמה - חולין (Краків, 1633) — у каталозі · читати
  47. «Ям шель Шломо» — Хулін, Бава кама, Бейца ים של שלמה - חולין, ב"ק, ביצה (Щецин, 1861) — у каталозі · читати
  48. «Ям шель Шломо» — Євамот ים של שלמה - יבמות (Щецин, 1861) — у каталозі · читати
  49. «Ям шель Шломо» — Євамот ים של שלמה - יבמות (Альтона, 1740) — у каталозі · читати
  50. «Єріот Шломо» («Завіси Шломо») יריעות שלמה (Прага, 1609) — у каталозі · читати
  51. «Єріот Шломо» («Завіси Шломо») יריעות שלמה (Прага, 1609) — у каталозі · читати
  52. Звичаї Магаршаля הנהגת מהרש"ל (Бруклін, Нью-Йорк, 1986) — у каталозі · читати
  53. Коментар до «Сефер міцвот гадоль», частина 2 פירוש על הסמ''ג - חלק שני (Базель, 1600) — у каталозі · читати
  54. Коментар Магаршаля ביאור מהרש''ל (Базель, 1600) — у каталозі · читати
  55. Респонси Магаршаля שו"ת מהרש''ל (Люблін, 1575) — у каталозі · читати
  56. Респонси Магаршаля שו"ת מהרש''ל (Люблін, 1599) — у каталозі · читати
  57. Респонси Магаршаля שו"ת מהרש''ל (Лемберг, 1859) — у каталозі · читати
  58. Респонси Магаршаля שו"ת מהרש''ל (Люблін, 1599) — у каталозі · читати
  59. Респонси Магаршаля שו"ת מהרש''ל (Фюрт, 1768) — у каталозі · читати
  60. Респонси Магаршаля שו"ת מהרש''ל (Фюрт, 1768) — у каталозі · читати
  61. Суботні піснеспіви זמירות של שבת (Пйотркув, 1923) — у каталозі · читати

Зовнішні посилання

Біографія

Його книги

Примітки

  1. ^ Згідно з «Сефер га-зіхронот», розділ 83; а дехто каже (без обґрунтованого джерела), що 5270 року.
  2. ^ Трактат «Тааніт», 7а. Трактат «Макот», 10а.
  3. ^ Див. «Сефер га-зіхронот», розділ 86 (у перекладі святою мовою — с. 98). А дехто каже, що 5295 року дім його діда згорів, і він залишив місто.
  4. ^ Див., наприклад, респонси Магаршаля, розділи 36, 53, 54, 57.
  5. ^ Див. респонси Магаршаля, розділ 87.
  6. ^ Див. «Сефер га-зіхронот», розділи 84–85. Однак дехто каже, що вже 5299 року він був даяном і головою єшиви в Бресті. І, вочевидь, згідно з Ребе Раяцом, період, коли він був у Бресті, не визнається, і справді, для цього немає обґрунтованого джерела, крім того, що він влаштував там гет 5299 року.
  7. ^ Дехто заперечує це твердження. Рабі Калман був рабином міста і головою єшиви у Львові, а потім в Острозі. Після того як він перейшов на посаду рабина міста Брест, Магаршаля було призначено рабином міста Острог замість нього. Згодом він переселився до Землі Ізраїлю, був першим рабином ашкеназів у Єрусалимі і навіть зустрічався з Арізалем (див. Хіда, «Мідбар кдемот», розділ «йуд»).
  8. ^ Цю дату встановлено згідно з «Сефер га-зіхронот», там само, проте дехто пише, що він одружився вже 5295 року і, можливо, після одруження поїхав навчатися до Кракова.
  9. ^ Дехто каже, що його було призначено головою єшиви і даяном міста Брест. А дехто вважає, що він і народився в цьому місті.
  10. ^ Брат Рами одружився з донькою Магаршаля.
  11. ^ Наприклад: див. у «Шулхан арусі» Алтер Ребе, «Орах хаїм», частина 4, розділ 513, пункт 16, і в «Кунтрес ахарон», розділ 5, де Алтер Ребе виносить постанову як «Рашаль та його соратники», а не як Рама. І так ще в багатьох місцях.
  12. ^ Див. тут інших учнів.
  13. ^ Див. вище, у розділі «Життєпис», про те, до чого це призвело.
  14. ^ Див. «Сефер га-зіхронот», розділ 83, і нижче, у розділі «У наших Ребе».
  15. ^ «Решимот дварим» (нове видання), с. 219.
  16. ^ «Сефер га-зіхронот», розділ 83.
  17. ^ Як можна бачити вище, у розділі «Життєпис».
  18. ^ Розділ 12.
  19. ^ Див. «Лікутей сіхот», т. 25, с. 375, примітка 27.
  20. ^ Трактат «Гітин», розділ 4, параграф 26. Наведено також у «Шем га-гдолім» Хіди, розділ «Гдолім», кінець літери «шин».
  21. ^ Див. «Сефер га-толдот — Бешт», частина 1, с. 126, і вказане в примітці 34 там.
  22. ^ «Сефер га-зіхронот», там само.
  23. ^ Відмінність між виправленнями Магаршаля і виправленнями Баха до Шасу така: Бах писав свої виправлення, виходячи з логіки, а Магаршаль — згідно з версіями тексту, які були перед ним.
  24. ^ Згідно з цитатами самого Магаршаля і згідно з цитатами його учнів.
  25. ^ Відомо, що є на трактат «Шабат», а дехто каже, що знайдено примірник на трактат «Бава батра».
  26. ^ Цей коментар вийшов ще за життя Магаршаля.
  27. ^ «Хохмат Шломо» і «Ям шель Шломо».
Рабі Шломо Лурія згадується ще в 11 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8432574000

Повідомити про помилку на цій сторінці