Рабі Моше Іссерлес
| Рабі Моше Іссерлес | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Приміток до «Шулхан аруху» |
| Дата народження | близько 5290, помер у 5332 або 5333 |
| Місце народження | Краків |
| Місце поховання | Краків |
| Країна | Польща |
| Місце проживання | Краків |
| Рід діяльності | рабин, даян, посек, рош-єшива |
| Посада | даян у Кракові, голова єшиви в Кракові, головний рабин єврейської громади Казимежа |
| Учителі | Шалом-Шахна з Любліна |
| Сім'я | |
| Батько | Ісраель |
Рабі Моше бен Ісраель Іссерлес (народився близько 5290[1], помер у 5332[2] або 5333[3]). Відомий на прізвисько Рама. Один із найвизначніших поскім Ашкеназу й автор «Мапи» — приміток до «Шулхан аруха», згідно з якими ухвалюють рішення ашкеназі.
Біографія
Народився в Кракові на півдні Польщі в родині свого батька, рабі Ісраеля.
Отримав сміху на рабинство у 13 років і навчався в єшиві в того, хто згодом став його тестем, — рабі Шалома-Шахни з Любліна. Служив даяном і головою єшиви, яку заснував у місті Кракові. Був головним рабином єврейської громади Казімежа.
Написав великий труд на «Тур» під назвою «Даркей Моше». Після того як побачив, що рабі Йосеф Каро написав труд «Бейт Йосеф», скоротив його. Потім він хотів скоротити свій труд ще більше до книги практичних рішень, але, побачивши труд рабі Йосефа Каро — «Шулхан арух», обмежився написанням приміток до «Шулхан аруха» згідно з рішеннями і звичаями ашкеназі.
Похований на кладовищі в Кракові, і багато євреїв приходили до його могили на Лаг ба-Омер.
Ребе [4] наводить вислів «Хатам софера» [5]: «І як відомий дотеп на вірш „І сини Ізраїлю виходять бе-яд рама“ — бе-яд Рама, тобто сини Ізраїлю поводяться так, як Рама написав своєю рукою в „Мапі“ до Шулхан аруха» [= його примітках до Шулхан аруха]. Також Ребе висловлюється: «І хто в нас більший за Раму»[6]
Рама і Алтер Ребе
Алтер Ребе у своєму «Шулхан арусі» ухвалює рішення переважно за Рамою та іншими прийнятими поскім-ашкеназі.
Розповідають, що одного разу в Алтер Ребе напередодні Песаху був тільки келих, яким він користувався весь рік, і тому, не маючи вибору, він відкашерував його для ночі седеру за думкою «Шулхан аруха», всупереч думці Рами. Того року Магід з Межиріча утримувався від початку ночі седеру, кажучи: «Чому Рама сидить тут і нарікає?». Алтер Ребе встав і розповів про те, що зробив, і Магід дав йому користуватися своїм особистим келихом[7], або, за іншою версією, велів йому обміняти свій келих на келих ребецн, що сиділа в іншій кімнаті.
Ще розповідають, що одного разу напередодні Йом Кіпуру Алтер Ребе зібрав десятьох людей і сказав їм, що хоче попросити при них пробачення в Рами за те, що зачепив його честь, виступивши проти його суворішої думки в законах Тіша бе-Ав і полегшуючи в законах зрощень легені, і сказав, що краще було б йому бути суворішим у зрощеннях і полегшувати в Тіша бе-Ав. Після того як Алтер Ребе попросив пробачення, він додав, що проте не відмовляється від своєї думки[8].
Піст 9 тевета
Багато хто дивувався і не знав сенсу посту в день 9 тевета, і про нього писали багато пояснень. Рама у своїй книзі «Мехір яїн» висунув можливу причину посту, ось його слова:[9] «І сказав, що це взяття (Естер до царя) було в десятому місяці, тобто в місяці тевет на сьомому році його царювання; обрав цей місяць більше за всі місяці року, оскільки автор „Галахот гдолот“, благословенна його пам'ять, написав усі дні, у які личить постити і т. д., і написав 9 тевета, але не написав, чому в цей день постять, бо наші вчителі не написали його причини, тому каже, що відхід з життя Естер був в десятому місяці, у місяці тевет». Його слова неясні; були ті, хто писав, що він має на увазі, що причина посту — у тому, що тоді царицю Естер було взято до царя Ахашвероша[10], рав Яїр-Хаїм Бахрах зрозумів його слова так, що причина посту — смерть Естер. І на його думку, відхід з життя цариці Естер припав на день 9 тевета[11]
З його книг
- «Торат хатат» — про закони забороненого і дозволеного.
- «Даркей Моше» — труд на книгу «Арбаа турім», що містить скорочення слів «Бейт Йосеф», слова інших поскім, не наведені в «Бейт Йосеф», і рішення самого Рами; і свої примітки до «Шулхан аруха» Рама написав на основі цієї книги[12]. Є також «Даркей Моше га-кацар», у якому друкарі скоротили його книгу й оформили її у вигляді приміток до слів «Бейт Йосеф».
- Респонси Рами — його відповіді на питання галахи.
- «Мехір яїн» — коментар до Мегілат Естер (Сувою Естер).
- «Торат га-ола».
Він також уклав коментар до трактатів Шасу, до агадот Талмуду і до книги Зогар, які не побачили світу. Частина його праць не збереглася.
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 33. Каталог HebrewBooks.
Показати всі книжки (33)
- «Даркей Моше» — Йоре деа דרכי משה - יורה דעה
- «Даркей Моше» — Орах хаїм דרכי משה - אורח חיים
- «Зот торат га-хатат» («Ось закон жертви за гріх») זאת תורת החטאת
- «Зот торат га-хатат» («Ось закон жертви за гріх») זאת תורת החטאת
- «Мехір яїн» («Ціна вина») מחיר יין
- «Мехір яїн» («Ціна вина») מחיר יין
- «Мехір яїн» («Ціна вина») מחיר יין
- «Мехір яїн» («Ціна вина») מחיר יין
- «Мехір яїн» («Ціна вина») מחיר יין
- «Мехір яїн» («Ціна вина») מחיר יין
- «Сефер га-сіманім» із «Торат хатат» ספר הסימנים מתורת חטאת
- «Торат га-ола» («Вчення про всепалення»), частина 1 תורת העולה - חלק א
- «Торат га-ола» («Вчення про всепалення»), частина 2 תורת העולה - חלק ב
- «Торат га-ола» («Вчення про всепалення»), частина 3 תורת העולה - חלק ג
- «Торат га-ола» («Вчення про всеспалення») תורת העולה
- «Торат га-ола» («Вчення про всеспалення») תורת העולה
- «Торат га-ола» («Учення про всеспалення») תורת העולה
- «Торат га-ола» («Учення про всеспалення») תורת העולה
- «Торат га-хатат» תורת החטאת
- «Торат га-хатат» תורת החטאת
- «Торат хатат» תורת חטאת
- «Торат хатат» תורת חטאת
- «Торат хатат» תורת חטאת
- «Торат хатат» — «Мінхат Яаков» («Ісур ве-гетер» Рама) תורת חטאת - מנחת יעקב (איסור והיתר לרמ"א)
- «Торат хатат» — «Мінхат Яаков» («Ісур ве-гетер» Рама) תורת חטאת - מנחת יעקב (איסור והיתר לרמ"א)
- «Торат хатат» — «Мінхат Яаков» («Ісур ве-гетер» Рама) תורת חטאת - מנחת יעקב (איסור והיתר לרמ"א)
- «Торат хатат» — «Мінхат Яаков» («Ісур ве-гетер» Рама) תורת חטאת - מנחת יעקב (איסור והיתר לרמ"א)
- Шеелот у-тшувот (респонси) рабі Моше Іссерлеса שאלות ותשובות הרב משה איסרלש
- Шеелот у-тшувот (респонси) рабі Моше Іссерлеса — Рама שאלות ותשובות הרב משה איסרלש - הרמ"א
- Шеелот у-тшувот (респонси) рабі Моше Іссерлеса — Рама שאלות ותשובות הרב משה איסרלש - הרמ"א
- Шеелот у-тшувот (респонси) рабі Моше Іссерлеса — Рама שאלות ותשובות הרב משה איסרלש - הרמ"א
- Шеелот у-тшувот (респонси) рабі Моше Іссерлеса — Рама שאלות ותשובות הרב משה איסרלש - הרמ"א
- Шеелот у-тшувот (респонси) рабі Моше Іссерлеса — Рама שאלות ותשובות הרב משה איסרלש - הרמ"א
Примітки
- ^ Згідно з доказами рабі Ефраїма-Залмана Маргаліота, хоча є ті, хто вважає, що Рама прожив 33 роки, і згідно з цим це неможливо
- ^ Згідно з написаним на його надгробку і словами його учня рабі Давида Ганза в його книзі «Цемах Давид»
- ^ Згідно зі словами «Таз», «Орах хаїм», розділ 20
- ^ «Торат Менахем», т. 30, сіха на вихід Шабату тижневої глави «Бешалах», 11 швата 5721 (28 січня 1961), с. 53.
- ^ Респонси «Хатам софер», «Орах хаїм», розділ 103. Наведено в примітках «Хатам софер» до «Шулхан аруха», «Орах хаїм», розділ 429.
- ^ https://www.torahrecordings.com/rebbe/igroskodesh/011/012/3802
- ^ Згідно з розповіддю [chabadindia770.com/image/users/129567/ftp/my_files/haggada%20hebrew.pdf?id=26981600 тут, на першій сторінці].
- ^ «Оцар га-хасидім» по всьому світу, с. 407
- ^ Рама, «Мехір яїн», Єрусалим 5716, с. 44, глава 2, вірш 16, на сайті HebrewBooks
- ^ Хаїм Сімонс, там само
- ^ «Мекор хаїм», «Орах хаїм», розділ 580.
- ^ Респонси Рами, 38, 131
Код особи: № 6160169700