Вітебськ
Вітебськ (білоруською: Ві́цебск — Віцебськ; російською: Ви́тебск) — місто на північному сході Білорусі[1] і столиця області, названої його ім'ям.
За офіційною оцінкою 5783 року (2022/2023) населення міста налічувало 359 148 мешканців, і тим самим це третє за величиною місто Білорусі (після Мінська і Гомеля).

Історія хасидизму в місті
Рабі Менахем-Мендл з Вітебська, один з учнів Магіда з Межиріча і вчителів Алтер Ребе, народився в цьому місті. Але за днів Магіда він жив у Мінську. Після відходу з життя Магіда він повернувся до Вітебська і оселився в сусідньому Городку; тут він зібрав навколо себе тисячі хасидів, і серед них великих, знаменитих людей з-поміж учнів Магіда, серед них Алтер Ребе. Рабі Менахем-Мендл був фактично, згідно із заповітом Магіда, главою хасидів після Бааль-Шем-Това і Магіда. З хасидського центру у Вітебську він впливав на єврейство Литви і Білої Русі, і за його днів хасидський рух у них виріс.
Алтер Ребе узяв за дружину ребецн Стерну, доньку р. Єгуди-Лейба Сегаля з Вітебська, в 5520 (1760) році і після весілля кілька років жив у місті. Він привертав серця аврехів своєю дивовижною геніальністю. Розповідають[2], що на одній із трапез у місті йому виявили честь виголосити пілпуль, і він виголосив пілпуль так, що всі мешканці міста не тямилися від захоплення, і тоді Алтер Ребе висловився: язик — перо душі. Після цього йому виявили честь заспівати нігун, бо коли він навчався чи молився, ті, хто навчався, не могли зрушити з місця від солодкості нігуну. Закінчивши співати нігун, Алтер Ребе сказав: язик — перо душі, а нігун — перо душі.
Хабадські хасиди, які служили рабинами міста
Багато хабадських хасидів служили рабинами в місті Вітебську:
- Рабі Іцхак-Айзик Бегард з Вітебська — перший хабадський рабин міста Вітебська, який отримав сміху на рабинство від Алтер Ребе і отримав від нього багато вказівок у галахі. Служив рабином міста близько шістдесяти років, приблизно з 5567 року (1806/1807) і до свого відходу з життя в 5627 або 5628 році (1867/1868). Багато зробив для поширення хабадського хасидуту в місті та його околицях, а також заснував у ньому єшиву.
- Рав Єкутіель-Залман Ландо — був призначений равом Іцхаком-Айзиком очолювати засновану ним єшиву, а після його відходу з життя посів його місце на посаді рабина міста. Обіймав цю посаду до 5638 року (1877/1878), коли перейшов служити рабином до Петербурга.
- Рав Шнеур-Залман з Островно — служив море цедеком у першому районі міста ще в період служіння рабі Іцхака-Айзика, а в певний період служив рабином міста, до свого відходу з життя приблизно в 5646 році (1885/1886).
- Рав Хаїм-Мешулам-Залман Неймарк — служив рабином міста протягом приблизно двох років, орієнтовно в 5646 — 5648 роках (1885–1888).
- Рабі Мордехай Шнеєрсон (син рабі Баруха-Шалома, сина Ребе Цемах Цедека) — служив рабином третього району міста; цей район сильно розвинувся в період його служіння, і тому він вважався головним рабином міста. Почав служити ще в молоді роки і продовжував до свого відходу з життя 5 тішрея 5668 року (13 вересня 1907).
- Рабі Єгуда-Лейб Шнеєрсон (син рабі Іцхака-Дов-Бера Шнеєрсона, сина Ребе Цемах Цедека) — був призначений рабином у Вітебську починаючи з 5666 року (1905/1906)[3].
- Рав Шмар'ягу-Єгуда-Лейб Медальє — служив рабином від відходу з життя рава Мордехая Шнеєрсона, в 5668 році (1907/1908), до 5690 року (1929/1930), коли був вигнаний Євсекцією.
- Рав Аврагам-Еліягу Плоткін — служив рабином у місті близько року, в 5684 році (1923/1924), коли перейшов до Осташкова[4].
- Рав Єгошуа Німотін — почав служити рабином у місті в 5685 році (1924/1925)[5].
Хабадські заклади в місті
- До Другої світової війни у місті була єшива «Томхей Тмімім» Вітебськ — центральна хабадська єшива в Радянському Союзі. Рав Еліягу Пеер, мешканець міста, дбав про утримання єшиви шляхом збирання коштів.
- Хабадська міква. Після закриття єшиви міквою опікувався рав Барух Шифрін.
Події протягом років
- Алтер Ребе одружився з донькою р. Єгуди-Лейба Сегаля з Вітебська і переїхав туди після весілля. Той був заможним євреєм і хотів дати 5000 золотих шекелів як посаг. Алтер Ребе погодився за умови, що зробить із грошима що побажає, і той погодився. І того ж року, як розповідав Попередній Ребе, Алтер Ребе за згодою дружини віддав гроші людям, щоб вони купили землю і заробляли на життя хліборобством.
- 10 кислева 5587 року (10 грудня 1826) Мітлер Ребе вийшов на волю з ув'язнення у Вітебську. Арешт стався після доносу про те, що Мітлер Ребе посилає гроші до Землі Ізраїлю. Мітлер Ребе довів слідчим, що весь донос ґрунтується на брехні.
- У 5608 році (1847/1848) Ребе Цемах Цедек брав участь у Вітебську в загальному зібранні громадських діячів, які прибули зі Шклова, Вільни і Петербурга. Він пробув у місті близько двох тижнів і також публічно повторював маамари хасидуту.
- У 5627 році (1866/1867) Ребе Магараш призначив Рашбаца шадаром у Вітебську та в інших поселеннях.
- У 5666 році (1905/1906) Ребе Раяц послав посланця до Вітебська купити посуд для першого пасхального седеру в Любавичах, на якому всі тмімім їли разом і було проголошено трапезу Мошіаха.
- У 5682 році (1921/1922) рава Єгошуа Німотіна умовляли взяти на себе тягар рабинства; Ребе Раяц клопотався про це перед громадськими діячами міста, і через рік його було призначено рабином міста.
- Улітку 5687 року (1926/1927) у місті відкрилося відділення «Томхей Тмімім». У свято Пурим 5691 року (3 березня 1931) єшиву було закрито.
Відомі хасиди в місті
- Рав Єгуда Ебер (голова єшиви «Томхей Тмімім»)
- Рав Аврагам Дризін (Майор) (машгіах)
- Рав Шнеур-Залман Левітін (машгіах)
- Рав Нахум Лабковський (машгіах)
- Рав Рафаель Коген (магід шіур)
- Рав Ар'є-Лейб Ліпскер (машгіах)
- Рав Нахум Гольдшмід (машпіа в одному з класів)
- Рав Дов-Бер Яффе (машпіа в єшиві)
- Рав Шнеур-Залман Калменсон (його зять — рав Дов-Бер Хен)
- Рав Аврагам Паріз
- Рав Моше-Лейб Гінзбург
- Рав Моше Абельський
- Рав Еліягу Пеер дбав про утримання єшиви шляхом збирання коштів
- Рав Барух Шифрін (зять рава Еліягу Пеера)
- Рав Барух з Вітебська[6]
- Рав Моше Вишедський (якого називали також Моше Вітебскер). Уся його родина була вбита там нацистами, хай зітреться їхнє ім'я. Його батько, р. Іцхак-Пінхас, був спалений у синагозі разом з іншими євреями в Йом Кіпур
Учні єшиви
Поховані в місті
- Рав Шнеур-Залман-Агарон Шнеєрсон. Відійшов 11 хешвана 5669 року (5 листопада 1908).
| Містечка в Білорусі | |
|---|---|
| |
| Містечка в Росії • Містечка в Україні • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції |
Примітки
- ^ У минулому належав Польщі
- ^ «Сефер га-толдот Алтер Ребе», с. 1178.
- ^ У книжці «Вітебськ», с. 189, про нього змішано кілька подробиць: написано, що він був сином рабі Хаїма-Шнеура-Залмана Шнеєрсона з Лядів, замість онука; і також написано, що він був братом ребецн Нехами-Діни, дружини Ребе Раяца. Сказане в тексті виправлено за книжкою «Сефер га-цеецаїм», с. 214 (№ 281).
- ^ Так випливає з «Ігрот кодеш» Ребе Раяца: т. 14 (Бруклін, 5761), с. 268; т. 1, с. 454.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 1, с. 440, і в примітці видавця там.
- ^ Неясно, який. З книжки «Даркей ністарот» Залмана Рудермана.