Йосеф-Хаїм з Багдада
| Рабі Йосеф-Хаїм з Багдада | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 27 ава 5595 (22 серпня 1835) |
| Дата смерті | 13 елула 5669 (30 серпня 1909) |
| Країна | Ірак |
| Місце проживання | Багдад |
| Місце діяльності | Багдад |
| Рід діяльності | рабин, посек, пайтан |
| Освіта | бейт-мідраш «Мідраш Бейт Зільха» |
| Посада | головний рабин Багдада («голова рабинів Вавилону») |
| Інші посади | Посек, рабин Багдада |
| Учителі | рабі Абдалла Сомех та інші |
| Учні | р. Бен-Ціон Хазан та інші |
| Сім'я | |
| Батько | хахам Еліягу |
| Мати | Мазаль-Тов Хаїм |
| Дружина | Рахель, дочка рава Єгуди Сомеха |
Рабі Йосеф-Хаїм з Багдада (якого називають «Бен Іш Хай» і «га-Ріх га-тов») (27 ава 5595 (22 серпня 1835) — 13 елула 5669 (30 серпня 1909)) — головний рабин Багдада в Іраку (Вавилоні) і один із великих сефардського єврейства останніх поколінь.
Біографія
Народився в Багдаді 27 ава 5595 (22 серпня 1835), первістком у батька, хахама Еліягу, який обіймав посаду «голови рабинів Вавилону», і матері, Мазаль-Тов Хаїм[1]. У 14 років був прийнятий до бейт-мідрашу «Мідраш Бейт Зілха» — єшиви рабі Абдалли Сомеха. У 5611 році (1850/1851) одружився з Рахель, дочкою рава Єгуди Сомеха (дядька голови єшиви, рабі Абдалли Сомеха).
Після відходу з життя батька, 7 елула 5619 (6 вересня 1859), був проголошений «головою рабинів Вавилону» і наступником батька. За час свого служіння написав багато галахічних книг, найвідоміша з яких — книга «Бен Іш Хай».
У 5669 році (1908/1909) вирушив до могили пророка Єхезкеля в селі Кіфль, щоб усамітнитися, вивчати там Тору і писати молитви та піюти, проте на півдорозі, 13 елула 5669 (30 серпня 1909), помер.
В ученні наших Ребе, провідників поколінь
«Бен Іш Хай»[2] пише, що жінка, яка носить перуку, повинна подбати напередодні Шабату заплести її завидна. Рав Шалом Машаш докладно пише у своїй книзі[3], що думка рава «Бен Іш Хай» — полегшувати щодо носіння перуки заміжньою жінкою, подібно до думки Ребе, який писав і вказував віддавати перевагу перуці перед хусткою.
Ребе згадує «Бен Іш Хай» у низці сіхот і листів: так, він наводить його думку щодо знімання тфілін перед молитвою Мусаф[4], про те, що написання сувою Тори — це завершення 613 заповідей[5], і щодо святкування дня народження та перетворення цього дня на свято[6]. У листі про те, що ім'я Естер передує імені Мордехая, Ребе посилається на одну з книг «Бен Іш Хай» і називає автора «Бен Іш Хай» ім'ям «Ріх тов[7].
Під час зустрічі рава Мордехая Еліягу з Ребе рав Еліягу згадав написане в «Бен Іш Хай», що під час Геули приноситимуть жертви за всі новомісяччя, у які їх не приносили[8]; рав Мордехай Еліягу згадував «Бен Іш Хай» перед Ребе і в інших випадках[9].
У своїх постановах «Бен Іш Хай» багато разів згадує Алтер Ребе під ім'ям «Рабейну Залман»[10].
Його книгу «Бен Єгояда» Ребе також кілька разів згадує у своїх сіхот[11].
Його книги

Написав понад 100 книг. Нижче — деякі з них, що здобули особливу популярність[12]:
- «Бен Іш Хай» — Галахот — книга, що зробила ім'я рабі Йосефу-Хаїму. Книга вийшла в 5659 році (1898/1899). Ця книга вважається однією з найвпливовіших галахічних книг для сефардського єврейства. У книзі наводяться постанови рабі Йосефа-Хаїма, які він викладав у проповідях протягом двох років у Великій синагозі Багдада. Закони в ній наводяться в тому порядку, у якому він їх викладав. На початку кожного розділу він наводить тлумачення або роз'яснення до тижневої глави, пов'язані з законами, що наводяться того тижня. Ця книга дуже швидко поширилася в усіх громадах розсіяння Ізраїлю. У більшості законів у ній рабі Хаїм ухвалював рішення згідно з Каббалою[13].
- «Од Йосеф хай» — книга у форматі «Бен Іш Хай», що містить закони за порядком тижневих глав.
- «Бнаягу» — роз'яснення і нові тлумачення до агадот Шасу.
- «Бен Єгояда» — роз'яснення і нові тлумачення до агадот Шасу.
- Шут «Рав поалім» — запитання і відповіді з галахи в порядку «Шулхан аруха». 4 томи.
- «Бен Іш Хай» (проповіді) — проповіді, упорядковані за тижневими главами. У книзі він також наводить тлумачення на ТаНаХ і пояснює їх згідно з Каббалою.
- «Лешон хахамім» — у цій книзі, поділеній на дві частини, рабі Хаїм наводить безліч молитов на будь-який випадок.
- «Ніфлаїм маасеха» – історії та моральні повчання, зібрані з усіх його книг. Укладена його учнем, р. Бен-Ціоном Хазаном.
Його піюти
«Бен Іш Хай» склав близько 200 піютів, з яких нам відомі 50.
Найвідоміший зі складених ним піютів — піют «Ва-амартем ко лехай», складений на честь рабі Шимона бар Йохая; цей піют поширився в народі Ізраїлю і співається донині, особливо в Лаг ба-Омер; заведено співати його разом з 8 іншими піютами — піютами Мерона, наприклад піютом «Бар Йохай», що наводяться в статті «Піюти Лаг ба-Омеру в Хабаді».
Додаткова література
- Рав Менаше Лауфер, «Бен Іш Хай», у «Гіткашрут», випуск 1380
Примітки
- ^ Була заміжня за його батьком другим шлюбом, після того як той овдовів, не маючи синів від першої дружини.
- ^ У главі «Ваякгель», пункт 13.
- ^ Шут «Твуот Шемеш», «Евен га-езер», розділ 137.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 2, с. 51
- ^ «Торат Менахем — Гітваадуйот», 5743, т. 2, с. 1058
- ^ «Сефер га-сіхот» 5748, с. 400, прим. 31
- ^ «Лікут маанот кодеш» — Доповнення, частина 4 с. 36–37
- ^ «Гітваадуйот», 5745, т. 5, с. 3106
- ^ «Гітваадуйот», 5752, т. 1, с. 242
- ^ Наприклад, у «Бен Іш Хай», глава «Цав», перший рік, пункт 8: «І як писав гаон Рабейну Залман, благословенної пам'яті, у „Шулхан арусі“». Там само, другий рік, глава «Шмот», пункт 12: «І див. у „Шулхан арусі“ Рабейну Залмана, благословенної пам'яті». І ще дуже багато разів
- ^ Зокрема, у сіхі ночі на 15 швата 5742 (8 лютого 1982). «Гітваадуйот» 5742, т. 2, с. 860. Там само, с. 863
- ^ Через свою побожність і щедрість та з величезної любові до Ерец-Ісраель, Єрусалима і його мешканців він відправляв усі свої книги до друку в Єрусалим, щоб у мешканців Єрусалима був заробіток
- ^ Книга виходила багатьма виданнями, частина з них — з огласовкою і з перекладом арабських слів на іврит.
Код особи: № 5295584300