Елул
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
| 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | |
|
Тішрей · Хешван · Кислев · Тевет · Шват · Адар | |||||||||

Місяць елул — дванадцятий місяць року за ліком від місяця тішрей і шостий від місяця нісан; його називають місяцем милосердя і прощення. Двадцять дев'ять днів місяця елул — це дні, коли «Король у полі»: Святий, благословенний Він, близький до кожного єврея і відкривається йому особисто через сяйво 13 атрибутів милосердя, і в ці дні готуються до Рош га-Шана, Десяти днів каяття та Йом Кіпуру.
Знак зодіаку місяця елул — знак Діви.
Значущість місяця та його суть
Король у полі
Основна стаття – Король у полі
Алтер Ребе наводить у «Лікутей Тора» притчу, що наочно показує, як розкриваються 13 атрибутів милосердя в місяці елул. Ось його слова:
..Відомо, що елул — час розкриття 13 атрибутів милосердя, і щоб зрозуміти це: чому ж вони будні дні, а не свято... І, безперечно, є велика різниця між Йом Кіпуром та елулом. Але це буде зрозуміло з притчі про короля: перед його прибуттям до міста мешканці міста виходять йому назустріч і зустрічають його в полі, і тоді кожен, хто бажає, може вийти зустріти його, а він приймає всіх привітно і всім показує усміхнене обличчя. А коли він іде до міста, вони йдуть за ним. А потім, коли він приходить до свого королівського палацу, входять лише з дозволу, та й то лише обрані з народу та особливо обрані особи. І так само, за прикладом притчі, у місяці елул: виходять зустрічати світло Його лику, благословенний Він, у полі..
— «Лікутей Тора», тижнева глава «Реє», 32б.
Ця притча пояснює значущість місяця елул як місяця, коли Всевишній близький до кожного єврея в ітарута ді-лейла, і тринадцять атрибутів милосердя розкриваються кожному, незалежно від його стану, навіть якщо він перебуває в «полі» — місці, яке не є явно місцем святості; і коли єврей знає це — він пробуджується в ітарута ді-лтата і чинить тшуву напередодні Рош га-Шана та Йом Кіпуру.
Місяць милосердя
У «Сефер га-мінгагім» наводиться:
«Це місяць милосердя, в якому сяють тринадцять атрибутів милосердя. Цей місяць — місяць милосердя, в якому відчиняються брами милосердя для кожного, хто приходить наблизитися до святого для служіння Творцеві, благословенний Він, у тшуві, молитві й Торі. Цей місяць — останній у році, що минає і переходить із теперішнього в минуле, і це місяць звіту душі, щоб подумати і поміркувати, як минув для нього рік, розкаятися в недоброму повним каяттям і взяти на себе бути надалі обережним у виконанні заповідей із ретельністю, старанно займатися Торою і молитвою та привчатися до добрих якостей. Цей місяць — місяць підготовки до нового року, що настає для нас і для всього Ізраїлю на добро і благословення в матеріальному й духовному».
Місяць звіту
Місяць елул називають місяцем звіту, оскільки він — останній місяць року, коли потрібно здійснити звіт душі, праведний звіт про служіння протягом минулого року[1].
У вченні хасидуту наводиться притча про це — про власника справи, який час від часу підбиває підсумки своїх справ[2], а також притча про торговця, який дає своїм клієнтам час, щоб звести рахунок їхніх боргів, і коли по закінченні відведеного часу їм не вдалося сплатити борги, попри їхні зусилля, торговець прощає і призначає час, щоб підготуватися купити в кредит новий товар; так після служіння тшуви в дні місяця елул і в дні сліхот та служіння прийняття ярма Небесного Царства в Рош га-Шана визначається міра виливу милості на весь рік у Рош га-Шана та в Йом Кіпур[3].
Служіння місяця елул — це і праведний звіт (і виправлення, і довершеність) року, що минає, і підготовка до наступного року[4].
Натяки в назві місяця
Для назви місяця «елул» наведено безліч абревіатур. Найвідоміша з них: «אני לדודי ודודי לי». Ці початкові літери натякають на порядок служіння. Також про цю абревіатуру є безліч маамарім, що роз'яснюють її суть.
Основна стаття – «Ані ле-доді ве-доді лі»
Додаткові абревіатури місяця, що натякають на служіння, якого він вимагає, наводяться в сіхот Ребе:
Тшува: вона — основа і вступ до наступних. Натяк на тшуву прихований у вірші: «І обріже Г-сподь, Б-г твій, серце твоє і серце нащадків твоїх» («У-маль Гашем Елокеха ет левавха ве-ет левав зареха»).
Три з них натякають на три стовпи, на яких стоїть світ:
Тора: додавання і зміцнення у вивченні Тори в місяці елул, на що натякає вірш[5]: «אנה לידו ושמתי לך». Цей вірш говорить про міста-сховища і натякає на Тору, бо вона захищає людину від злого начала, як сказано[6]: «Слова Тори дають сховище».
Молитва: суть молитви полягає у зв'язку і з'єднанні людини (ані) з Творцем (доді); на неї натякає вірш[7]: «אני לדודי ודודי לי».
Цдака: третій стовп — гмілут хасадім; слід примножувати цдаку з Рош ходеш елула, на це натякає вірш[8]: «Кожен своєму ближньому, і дарунки бідним» («Іш ле-реєху у-матанот ла-евйонім»).
П'ята абревіатура, яку наводить Ребе: Геула. На неї натякає вірш «Заспіваю Г-сподеві, і сказали так» («Ашіра ла-Шем ва-йомру лемор»)[9]. Геула — мета виконання Тори і заповідей та їхнє призначення. Більше того, Геула є також частиною служіння Творцеві вже зараз, оскільки віра в прихід Мошіаха й очікування його приходу — одна з основ віри. Ще Ребе пояснює, що єврей має служити Творцеві, виходячи з відчуття особистого визволення від усього, що йому заважає і збиває його. Єврей має постати з відчуттям визволення — що він вільний служити Б-гові і що всі різноманітні перешкоди не мають жодної реальності. А також у «Шаарей га-моадім» для елула наводяться і пояснюються абревіатури «Ковчег, Скрижалі та уламки Скрижалей» («Арон, лухот ве-шіврей лухот») і «Горе нечестивцеві і горе його сусідові» («Ой ла-раша ве-ой лі-шхено»), а також там наводиться і пояснюється, що «елул» складається з літер слів «не йому» («ло ло»).

Звичаї та традиції місяця
Побажання «Ктіва ва-хатіма това»
Слід намагатися благословляти (і отримувати благословення) одне одного — чоловікові іншого чоловіка і жінці іншу жінку, а також малим дітям: хлопчикові — товариша і дівчинці — подругу, кожного окремо і весь народ Ізраїлю, благословенням «Ктіва ва-хатіма това ле-шана това у-метука», як усно, віч-на-віч, так і письмово; як наводять ахаронім, благословення людини з Ізраїлю, особливо в час благовоління, у місяць милосердя, коли Король у полі тощо і являє всім привітний лик та виконує їхні прохання тощо, — додає до благословення Святого, благословенний Він, щоб виконати бажання кожного з Ізраїлю в усьому, чого вони потребують, у матеріальному й духовному разом[10].
Заведено, що коли людина пише своєму товаришеві вітального листа з Рош ходеш елула до Йом Кіпуру, вона натякає йому на початку чи в кінці, що молиться за нього, щоб він удостоївся в прийдешні дні суду на добро бути записаним і запечатаним у книгу доброго життя[11].
Ребе має звичай[12] бажати наприкінці листів «ктіва ва-хатіма това» і починав це з першого дня Рош ходеш елула (і як сказано[13], що слід завчасно давати благословення вже з першого дня Рош ходеш). Але трапляється також лист від переддня Рош ходеш елула, в якому він так бажає[14]. І одного разу ми також знаходимо побажання «ктіва ва-хатіма това» в листі від 5 менахем-ава[15]. А в «Гітваадуйот» 5751, т. 4, сторінка 179 написано бажати з 15 ава; приблизно в дні 18 елула Ребе починав бажати «ктіва ва-хатіма това ле-шана това у-метука», «ктіва ва-хатіма това ле-шана това у-метука бе-гашміют у-рухніют». Між Рош га-Шана та Йом Кіпуром бажав: «хатіма ве-гмар хатіма това». Між Йом Кіпуром і Сукот бажав зазвичай: «Гут йом-тов», але ми знаходимо також, що на виході Йом Кіпуру він бажає: «хатіма ве-гмар хатіма това»[16].
Читання «Ле-Давид, Гашем орі»
Від Рош ходеш елула до після Гошана раба — після «Пісні дня», а в Мінху перед «Алейну» — читають псалом «Ле-Давид, Гашем орі».[17] Якщо молиться в міньяні, де заведено казати «Ле-Давид орі» після «Алейну», хай скаже «Алейну» разом із громадою, а потім «Ле-Давид орі»[18].
За нашим звичаєм починають казати «Ле-Давид, Гашем орі» в перший день Рош ходеш елула[19], проте більшість світу починає казати в другий день[20].
Кадиш, що його промовляють після «Ле-Давид орі», зараховується також за «Пісню дня», і так само в Мінху кадиш після «Алейну» зараховується також за капітл «Ле-Давид орі» — «і так я чув від рава р. Гілеля з Паричів, що так слід чинити», оскільки метод Адмора в його сідурі полягає в тому, щоб не примножувати кадиші, окрім тих, що встановили давні[21].
Додавання в читанні Тегілім
З 1 елула (другого дня Рош ходеш елула) до Йом Кіпуру щодня читають три псалми Тегілім по порядку: 1 елула — глави 1, 2, 3; 2 елула — 4, 5, 6 і так далі. А в Йом Кіпур — тридцять шість псалмів: перед «Коль нідрей» — від 115 до 123. Перед сном — від 124 до 132. Після Мусафу — від 133 до 141. Після «Неїли» — від 142 до 150[22].
Хто не почав із другого дня Рош ходеш, хай почне в той день, у якому він перебуває, а пропущене хай надолужить, але не більше ніж три псалми щодня[23].
Заведено — і так чинить Ребе (у переддень Йом Кіпуру та в інших випадках) — казати три псалми в міньяні, після щоденної порції Тегілім, перед Кадишем ятом.
Окрім цієї постанови — в місяці елул примножують читання Тегілім. Ребе Рашаб сказав, що цей місяць — сезон («дер сезон») читання Тегілім[24].
Сурмління

Протягом першого дня Рош ходеш елула сурмлять, щоб повчитися, а починають сурмити після молитви на другий день Рош ходеш. [Суть «сурмління, щоб повчитися» в перший день — і його перевагу над сурмлінням в інші дні — пояснено[25] так, що воно подібне до «одного сурмління» Йом Кіпуру][22].
Сурмління місяця елул — ТАШРАТ ТАШАТ ТАРАТ[22].
І можна сказати, що це відповідає десяти силам душі. З цього зрозуміло, що й тшува елула, хоча здебільшого вона є лише загальним зрушенням, стосується, проте, всіх сил[26].
Перевірка тфілін і мезуз
Основна стаття – Перевірка тфілін і мезуз
У книзі «Мате Ефраїм» рабі Ефраїма-Залмана Маргаліота щодо місяця елул наводиться: «Люди діла мають звичай у цьому місяці ретельно досліджувати тонкощі заповіді, щоб перевіряти та випробовувати свої тфілін і мезузи»[27].
На підставі цього звичаю Ребе в 5734 році (1973/1974) у продовження мівцо «Мезуза» закликав кожного намагатися перевіряти тфілін і мезузи у своєму домі в дні місяця елул, навіть якщо їх куплено в богобоязливого софера і написано з гідуром.
Ребе також додав, «що завдяки цьому додасться благословення Всевишнього взагалі, і особливо благословення „Ктіва ва-хатіма това“ на добрий і солодкий рік. І варто, і вельми слушно, щоб кожен намагався поширити це — на додачу до виконання самому — скрізь, куди сягає його рука, у кожному місці, всім нашим братам, синам Ізраїлю, шліта»[28].
Ребе роз'яснив[29], що, хоча за законом перевірку треба проводити лише раз на три з половиною роки, «коли є певна потреба в додатковому благословенні згори, як-от у місяці елул, тоді одразу стає добрим звичаєм перевіряти мезузи й тфілін»[30], і особливо тому, що, на відміну від минулих поколінь, коли все робилося кошерно і ретельно, сьогодні більше побоювання, що тфілін виготовлено без належної ретельності і вони можуть виявитися непридатними.
Гафтара Рош ходеш
Коли Рош ходеш випадає на Шабат, як гафтару читають «Небеса — престол Мій». І тоді наприкінці гафтари Шабату тижневої глави «Теце» додають «Бідна, бурею гнана» і так далі до кінця. Коли Рош ходеш випадає на перший день тижня, як гафтару читають «Бідна, бурею гнана» і додають перший і останній вірш гафтари «Махар ходеш»[22].
Мої предки остерігалися співати нігун Алтер Ребе інакше як лише в особливі часи: Рош га-Шана, місяць елул тощо[31].
У Любавичах співали «Великий нігун» [Алтер Ребе] лише в установлений час.. а також у Рош ходеш елула[32].
Відомо від імені Ребе Цемах Цедека, що нігун Алтер Ребе з чотирьох бавот співають лише у відомі часи, як-от місяць елул, дні сліхот, що пробуджують до тшуви[33].
Одруження
У місяці елул хупу влаштовують в усі дні місяця [також у другій його половині], оскільки це місяць милосердя[34].
У місяці елул є добрий і вдалий час для шлюбу протягом усього місяця, бо це місяць милосердя і благовоління (як перші дні), і його знак зодіаку — Діва. І як наводиться в ахаронім[35].
Щодо призначення часу весілля в місяці елул — за звичаєм Ізраїлю в багатьох місцях... елул підходить для цього з особливою перевагою — і навіть у другій половині місяця призначають[36].
Сліхот
Основна стаття – Сліхот
У місяці елул заведено читати сліхот в усіх розсіяннях Ізраїлю як частину служіння тшуви.
За нашим звичаєм читають сліхот у тиждень Рош га-Шана або в тиждень перед ним — на відміну від написаного в «Лікутей Тора»[37]: «І тому читають сліхот і 13 атрибутів з Рош ходеш елула і далі»[38].
Порядок сліхот перед Рош га-Шана — який установив Ребе Раяц — відповідає порядку в махзорі «Коль бо» і звичаю Литви, Райсина, Жмуді, з невеликими змінами[39].
Звичаї учнів єшив «Томхей Тмімім»
В обидва дні Рош ходеш духовний наставник установлює порядок вивчення хасидуту в місяці елул, оскільки в місяці елул додають час для вивчення хасидуту, а також для неквапливої молитви. В обидві ночі Рош ходеш влаштовують фарбрейнген — і говорять особливо про звичаї місяців елул і тішрей, як щодо вивчення хасидуту, так і про спосіб молитви з натхненням, і про виправлення якостей, не лише з потреби викорінити погані якості, а й з потреби набувати якостей і ретельно дотримуватися питань богобоязливості.
Протягом місяця елул багато вивчають маамарім хасидуту, але головне не вивчення, а служіння у звіті душі перед Кріят Шма перед сном, перед сном і перед молитвою Шахаріт, і молитва з натхненням. І хай кожен пробуджує свого товариша до виправлення якостей і до впорядкування поведінки[40].
До учнів єшив: учні, що походять з роду хасидів, або ті, хто бажає вивчати вчення хасидуту, в ці два місяці, елул і тішрей, хай установлять собі особливий час для вивчення вчення хасидуту, і вивчення буде таким, що двоє-троє товаришів разом вивчатимуть один маамар кілька разів. І встановлювати час для фарбрейнгенів, щоб розмовляти про питання хасидуту[41].
Ребе вказав учням єшив «Томхей Тмімім» вивчати в цей час питання, що стосуються елула, як-от: «Дерех хаїм»[42] «Шаар га-тшува» і «Шаар га-тфіла», «Лікутей Тора»[43] «Атерет рош». Ребе пояснив, що адже все, що відбувається у творінні, має відображатися в учнів єшиви в їхній власній царині, тобто в Торі. І коли наближається місяць елул, час «Орі ве-іші» і час тшуви у світі, це має виявитися в учня у вивченні цих питань[44].
Ребе пише в листі, що, хоча, за словами Алтер Ребе, король перебуває в полі і приймає всіх привітно тощо[45], зрозуміло і також просто, що треба примножувати справи молитви, Тори і заповідей, і за порядком написаного «Ані ле-доді» (спочатку) «ве-доді лі», початкові літери «елул». І як пояснюється в книгах каббали, мусару і хасидуту. І порядок у цьому загалом, і як наводиться в ахаронім, що примножують молитву і благання порівняно з рештою року[46]. А також у вивченні Тори примножують частину, що стосується служіння Всевишньому, благословенний Він, і ретельно дотримуватися її заповідей. А в книгах Хабаду ж особливо для цього: «Ігерет га-тшува» (третя частина книги «Танія»), «Дерех хаїм» (його сина, Мітлер Ребе) тощо[47].
У листі до єшиви в Монреалі Ребе пише: «Імовірно, і у вашій єшиві [у Монреалі] чули, що тут була моя пропозиція, щоб учні єшиви (а голови єшиви і керівництво тим паче) додали у вивченні аводадіке маамарім особливо в ці дні [дні елула], і як добре було б, якби і [в Монреалі] зробили так, і як добре, якби і в інших місцях»[48].
Особливо в Сьомому поколінні місяць елул в єшивах «Томхей Тмімім» вирізняється запалом і жвавістю навколо поїздки до Ребе на місяць свят і духовних та матеріальних приготувань до неї.
Дні Хабаду
Події
- 1 елула 5582 (18 серпня 1822) — рабі Барух, син Мітлер Ребе, одружився.
- 5 елула 5537 (7 вересня 1777) — рабі Менахем-Мендл з Вітебська прибув до Святої Землі разом із групою з трьохсот хасидів, які оселилися в Цфаті.
- 10 елула 5558 (22 серпня 1798) — було порушено кримінальну справу проти Алтер Ребе. Генерал-прокурор подав доноси імператорові.
- 10 елула 5651 (13 вересня 1891) — рав Моше Горнштейн одружився з Хаєю-Мушкою Горнштейн, донькою Ребе Магараша.
- 11 елула 5635 (11 вересня 1875) — Ребе Рашаб одружився зі Стерною-Сарою Шнеєрсон, онукою Ребе Цемах Цедека.
- 12 елула 5689 (17 вересня 1929) — Ребе Раяц прибув з візитом до Сполучених Штатів.
- 13 елула 5657 (10 вересня 1897) — Ребе Раяц одружився з Нехамою-Діною Шнеєрсон.
- 14 елула 5702 (27 серпня 1942) — пані Хаю-Мушку Горнштейн, доньку Ребе Магараша, було відправлено в «печі» в таборі смерті Треблінка.
- 15 елула 5657 (12 вересня 1897) — Ребе Рашаб оголосив про заснування єшиви Хабаду під назвою «Томхей Тмімім». На трапезі шева брахот Ребе Раяца.
- 17 елула 5503 (6 вересня 1743) — р. Ісраель-Барух і Рівка Познер, батьки Алтер Ребе, побралися.
- 17 елула 5748 (30 серпня 1988) — Ребе заклав наріжний камінь розширення бейт-мідрашу 770 в Нью-Йорку.
- 18 елула 5484 (6 вересня 1724) — пророк Ахія га-Шілоні уперше відкрився Бааль-Шем-Тову, коли тому було двадцять шість років, і почав навчати його Тори.
- 18 елула 5494 (16 вересня 1734) — Бааль-Шем-Тов у віці тридцяти шести років отримав від Ахії га-Шілоні веління відкритися світові.
- 18 елула 5573 (13 вересня 1813) — Мітлер Ребе виїхав із Кременчука і оселився в Любавичах.
- 19 елула 5700 (22 вересня 1940) — Ребе Раяц оселився в 770.
- 21 елула 5700 (24 вересня 1940) — відбулося урочисте відкриття будівлі 770, після того як Ребе Раяц оселився в будівлі 19 елула 5700 року (22 вересня 1940).
- 25 елула — річниця смерті Дов-Бера Шнеєрсона, брата Ребе, убитого під час Голокосту, день смерті якого невідомий. Цього дня Ребе зазвичай читає кадиш.
- 29 елула 5549 (20 вересня 1789)[49] — Ребе Цемах Цедек народився в р. Шалома-Шахни і Двойри-Леї Альтшулер, у місті Ліозно.
- 18 елула 5458 (25 серпня 1698) — Бааль-Шем-Тов народився в р. Еліезера і Сари.
- 18 елула 5505 (15 вересня 1745) — Алтер Ребе народився в рабі Ісраеля-Баруха і Рівки Познер.
- 18 елула 5682 (11 вересня 1922) — рав Яаков Шпрінгер, один із найстаріших мешканців Кфар-Хабада, який багато займався мівцо «Літера в сувої Тори» і мівцо «Тфілін».
- 22 елула 5705 (31 серпня 1945) — рав Залман Гопін, головний машпіа в єшиві «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад
- Елул 5521 — праведник р. Цві (Гіршл Ціг), прихований праведник, що жив за доби Бешта.
- 5 елула 5782 (1 вересня 2022) — рав Ісраель Гальперін, шаліах Ребе в Герцлії
- 13 елула 5636 (2 вересня 1876) — рав Яаков-Ісраель Тверський, зять Мітлер Ребе
- 23 елула 5697 (30 серпня 1937) — рабі Меїр-Шломо Яновський, дід Ребе (батько його матері) і голова рабинського суду Миколаєва
- 24 елула 5771 (23 вересня 2011) — рав Шалом-Дов-Бер Ліпшиц, рабин хабадської громади в Рамат-Гані і засновник організації «Яд ле-ахім»
Див. також
Додаткова література
- Допоможи іншим не спіткнутися, про звіт душі в місяці елул — у рубриці «Хаєй Рабі», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1921, сторінка 40
Зовнішні посилання
- Мітка: місяць елул, на сайті «Хабад Лайв»

- «Лікутей сіхот — Моадім» — місяць елул

- Місяць елул — закони і звичаї, статті та оповідання —
(посилання не працює) - images/notimage/56334_he_1.pdf Елул у Любавичах Сіхот про місяць елул у містечку Любавичі у виданні «Ваад хаялей Бейт Давид» — 770. Елул, 5770 —

- Рав Мордехай-Менаше Лауфер, «Що непокоїло Ребе в Десять днів каяття 5738?», «Гіткашрут» 1310 (переддень Шабату тижневої глави «Реє», 29 менахем-ава 5779 (30 серпня 2019)), «Цеїрей Агудат Хабад» у Святій Землі
- Хасидський і якісний елул, у рубриці «Ніцоцей Ребе», тижневик «Гіткашрут», випуск 1362
- Що Ребе просить поширювати про місяць елул, навіть не від його імені?, на сайті «Хабад Лайв»

- Шмуель Софер, Елул у серці Хабаду: історії з першоджерела з Ляд, на сайті
(англійською) - Рав Аврагам-Єшая Раскін, Місяць елул, у книзі «Ось свята Г-сподні», с. 39 — 109
Відео
- Ребе в місяці елул
- Елул з Ребе
у щотижневому відеожурналі jem
- Треба перевіряти тфілін і мезузи в місяці елул
- Плач за Хабадом, р. Йоель Каган, р. Аврагам Майор, р. Залман Юдкін, вивчення «Дерех хаїм» в елулі, рав Хаїм Дельфін на каналі YouTube «Хасидут Chassidus» на сайті хабадського фільтра відеороликів YouTube
(їдиш)
| Місяці року |
|---|
|
Тішрей | Хешван | Кислев | Тевет | Шват | Адар | Нісан | Іяр | Сіван | Тамуз | Менахем-Ав | Елул |
| Дні Хабаду за часом | ||
|---|---|---|
| Місяць тішрей | 6 тішрея 5725 (12 вересня 1964) — день відходу ребецн Хани • 13 тішрея 5643 (26 вересня 1882) — день відходу Ребе Магараша | |
| Місяць хешван | 20 хешвана 5621 (5 листопада 1860) — день народження Ребе Рашаба • 25 хешвана 5748 (17 листопада 1987) — відхилено апеляцію проти «Дідан нацах» у «Справі про книги» | |
| Місяць кислев | Рош ходеш кислев 5738 (листопад–грудень 1977) — Ребе вийшов додому після серцевого нападу, перенесеного в Шміні Ацерет • 2 кислева 5748 (23 листопада 1987) — книги повертаються до 770 після «Дідан нацах» у «Справі про книги» • 9 кислева — день народження і день відходу Мітлер Ребе (5534 — народження, 5588 — відхід) • 10 кислева 5587 (10 грудня 1826) — свято звільнення Мітлер Ребе • 14 кислева 5689 (27 листопада 1928) — весілля Ребе і ребецн Хаї-Мушки • 19 кислева 5559 (27 листопада 1798) — свято звільнення Алтер Ребе і Рош га-Шана хасидуту • 23 кислева[1] 5561 (10 грудня 1800) — звільнення Алтер Ребе з другого ув'язнення | |
| Місяць тевет | 5 тевета 5747 (6 січня 1987) — «Дідан нацах» у «Суді над книгами» і постанова судді про те, що Ребе і книги належать хасидам • 24 тевета 5573 (27 грудня 1812) — день відходу Алтер Ребе | |
| Місяць шват | 10 швата: 5710 — день відходу Ребе Раяца, 5711 — «прийняття проводу» Ребе, 5753 — церемонія «Сателіт», на якій відбулося «прийняття царства» Ребе як Мелех га-Мошіаха перед його лицем • 22 швата 5748 (10 лютого 1988) — відхід ребецн Хаї-Мушки | |
| Місяць адар | 27 адара I 5752 (2 березня 1992) — Ребе переніс проблему зі здоров'ям під час перебування в Огелі • 8 адара II 5700 (18 березня 1940) — Ребе Раяц і ребецн Нехама-Діна прибувають до берегів США після порятунку з Європи • 16 адара 5709 (17 березня 1949) — отримання громадянства Ребе Раяцем | |
| Місяць нісан | 2 нісана 5680 (21 березня 1920) — день відходу Ребе Рашаба • 11 нісана 5662 (18 квітня 1902) — день народження Ребе • 13 нісана 5626 (29 березня 1866) — день відходу Ребе Цемах Цедека • 28 нісана 5751 (12 квітня 1991) — Ребе виголошує «Відому сіху» | |
| Місяць іяр | 2 іяра 5594 (11 травня 1834) — день народження Ребе Магараша («Лехатхіла арібер»!) | |
| Місяць сіван | 5 сівана 5589 (6 червня 1829)[2] — «прийняття проводу» Ребе Цемах Цедеком офіційно • 28 сівана 5701 (23 червня 1941) — Ребе і ребецн прибувають до берегів США після порятунку з Європи | |
| Місяць тамуз | 3 тамуза: 5687 — звільнення Ребе Раяца з ув'язнення і початок його заслання до Костроми, 5754 — початок великого випробування прихованості Ребе від наших фізичних очей • 12 тамуза: 5640 — день народження Ребе Раяца, 5709 — Кфар-Хабад офіційно засновано • 12-13 тамуза 5687 (13 липня 1927) — свято звільнення Ребе Раяца і його остаточного звільнення із заслання до Костроми | |
| Місяць менахем-ав | 12 менахем-ава: 5520 — весілля Алтер Ребе з ребецн Стерною, 5700 — купівля 770 — Всесвітнього центру Хабаду | |
| Місяць елул | 11 елула 5635 (11 вересня 1875) — весілля Ребе Рашаба з ребецн Стерною-Сарою • 13 елула 5657 (10 вересня 1897) — весілля Ребе Раяца з ребецн Нехамою-Діною • 15 елула 5657 (12 вересня 1897) — заснування єшиви «Томхей Тмімім» Любавич • 18 елула 5505 (15 вересня 1745) — день народження Алтер Ребе • 21 елула 5700 (24 вересня 1940) — урочисте відкриття 770 — Всесвітнього центру Хабаду • 29 елула 5549 (20 вересня 1789) — день народження Ребе Цемах Цедека | |
| Виникнення хасидизму Хабад • Хасидизм Хабад • Десять вигнань зазнали Любавичі | ||
| [1] За іншою думкою — 29 кислева; Ребе примирив думки і сказав, що в обидві дати відбувалися події, пов'язані з визволенням. [2] Дехто вказує 5588, 5590 і 5591 рік. | ||
Примітки
- ^ Див. «Сефер га-маамарім — ідиш», с. 75, 78, 129. І див. «Лікутей Магаріль», закони Грізних днів. «Лікутей Тора» Арізаля на вірш (Теце 21, 13) «І оплакуватиме» тощо «місяць днів». Тур Орах хаїм, початок сіману 581. Та ін. Сіха Шабату тижневої глави «Екев» 5751.
- ^ «Гайом йом» 27 менахем-ава.
- ^ «Кунтрес у-маайан» маамар 24 глава 1 на сайті Любавицької бібліотеки.
- ^ Див. «Сефер га-маамарім 5696», кінець с. 141 і далі. Сіха Шабату тижневої глави «Реє» 5751.
- ^ Шмот 21, 13
- ^ Бавлі, Макот, 10а
- ^ Пісня пісень 6, 3
- ^ Мегілат Естер (Сувій Естер) 9, 22
- ^ Шмот 15, 1
- ^ Із сіхи 2-го дня Рош ходеш елула 5748 (серпень–вересень 1988).
- ^ «Мате Ефраїм», 581, пункт 9. Наводиться в листі Ребе, «Лікутей сіхот» 24, с. 642/
- ^ Докладний огляд цього звичаю і поведінки Ребе щодо нього від рава Еліягу-Йоханана Гурарі в тижневику «Кфар-Хабад», випуск 1876, сторінка 78.
- ^ Сіха ночі першого дня Рош ходеш елула 5746 (вересень–жовтень 1986).
- ^ «Ігрот кодеш», 15, с. 369/
- ^ Там само, 3, с. 362/
- ^ Там само, 21, с. 233.
- ^ Сідур Алтер Ребе.
- ^ Згідно з «Ігрот кодеш» Адмора шліта, т. 19, с. 430.
- ^ «Сефер га-мінгагім». «Гайом йом с. 83. І так само у звичаях Карліна і Койданова
- ^ «Кіцур Шулхан арух» сіман 128 сеїф 2.
- ^ «Шаар га-колель» 11, 29. «Сефер га-мінгагім», с. 17.
- ^ 1 2 3 4 «Сефер га-мінгагім».
- ^ «Ковец міхтавім», там само. І в «Гайом йом», там само, з пропуском останньої фрази «але не більше» тощо.
- ^ «Шмуот ве-сіпурім», 1, с. 97
- ^ У сіхі першого дня Рош ходеш елула 5742 (серпень–вересень 1982) «Лікутей сіхот», том 34, сторінка 95 — місяць елул.
- ^ «Лікутей сіхот», 2. с. 446 і там само 9, с. 131.
- ^ «Мате Ефраїм», глава 581, пункт 10.
- ^ Із сіхи другого дня Рош ходеш елула 5748 (серпень–вересень 1988).
- ^ Див. добірку відеофрагментів із вказівками Ребе про перевірку тфілін і мезуз у місяці елул.
- ^ Сіха 20 менахем-ава 5734 (8 серпня 1974).
- ^ Із сіхи Пуриму 5688 (6 березня 1928).
- ^ «Лікутей дібурім», с. 204. Але в «Лікутей Решімот» на початку «Сефер га-нігуним», с. 24, переписано з того самого джерела: а також у місяці елул під час молитви (коли моляться на самоті розлого).
- ^ «Сефер га-сіхот» 5701 с. 85.
- ^ «Сефер га-мінгагім» с. 76.
- ^ «Ігрот кодеш» Адмора Мелех га-Мошіаха, т. 20, с. 304.
- ^ Там само, 22, с. 313-314.
- ^ Дварім 14:1.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 9, с. 458; і кілька рукописів цього маамару в «Лікутей Тора» дають варіант: «І тому деякі мають звичай казати сліхот з Рош ходеш» — «Лікутей сіхот», там само, с. 311.
- ^ «Лікут теамім у-мекорот» до сліхот.
- ^ «Постанови» Ребе Раяца для учнів єшив «Томхей Тмімім». «Га-кріа ве-га-кдуша», переддень Рош ходеш тевета 5701 (грудень 1940 – січень 1941)
- ^ «Ігрот кодеш» Магаріяца, 4, с. 131
- ^ Див. також: «З книг хасидуту, що підходять для цього часу особливо, — як відомо, книга „Дерех хаїм“ Мітлер Ребе. Хоча, як сказано вище, і за висловом Алтер Ребе в його передмові до книги „Танія“, бачення і читання книг не подібні до слухання з вуст в уста, бо розум однієї людини не вражається і не пробуджується від того, від чого вражається і пробуджується розум його товариша, див. там. І вже відомий вислів мудреців про те, щоб придбати собі товариша». («Ігрот кодеш» Ребе, 11, с. 400)
- ^ Оскільки вже починаючи з тижневої глави «Дварім» і далі в «Лікутей Тора» йдеться про тшуву.
- ^ «Лікутей сіхот», 2, с. 632
- ^ «Лікутей Тора», тижнева глава «Реє», маамар, що починається словами «Ані ле-доді»
- ^ Див. «Бірке Йосеф», наводиться в «Мате Ефраїм», сіман 581, сеїф 11, в «Елеф ла-мате» там само
- ^ Там само, 19, с. 432
- ^ Там само, 21, с. 227
- ^ Так за версією, яку було прийнято. Див.: «Ігрот кодеш» (Ребе Раяц), частина 4, с. 248, сіха 12 нісана 5700 (20 квітня 1940), сіха сьомого дня Песаху 5700 (29 квітня 1940), «Шалшелет га-яхас» — на початку «Гайом йом» — 5703 та ін. За іншою версією, це було в 5548 році (1787/1788). Див.: щоденник Ребе Раяца від 9 тамуза 5658 (29 червня 1898), «Ігрот кодеш» (Ребе Раяц), частина 2, с. 195, і сіху Ахарон шель Песах 5695 (25 квітня 1935). Ще одна версія каже, що це було в 5550 році (1789/1790), і див. у сіхі 27 сівана 5704 (18 червня 1944).