Перейти до вмісту

Шрифт Алтер Ребе

Матеріал з Хабадпедії
Пергаменти тфілін, що приписуються р. Реувенові-писарю з Яновичів — особистому писарю Алтер Ребе

Шрифт Алтер Ребе — це форма літер для написання стам (сувоїв Тори, тфілін і мезуз) за методом Алтер Ребе, що поєднує два загальні методи, які існують щодо форми літер, — метод законовчителів і метод каббалістів. Це найпоширеніший сьогодні метод письма серед хабадських сойферів стам. У багатьох листах Ребе спонукає сойферів стам з'ясувати точну форму літер і писати відповідно до неї, а також закликає хасидів Хабаду купувати тфілін і мезузи, написані формою літер, прийнятою від Алтер Ребе.

Історія шрифту

Форма літер

Форма літер ассирійського письма (ктав ашурі) і спосіб їх написання — це галаха, дана Моше на Синаї, і вона передавалася за традицією серед сойферів стам упродовж поколінь з уст в уста. Проте з плином поколінь виникли зміни у формі деяких літер і в способі їх написання.

Різні методи

  1. Ашкеназький шрифт поділяється на три види:
    1. Шрифт Бейт Йосеф — звичай ашкеназів.
    2. Шрифт Арі — звичай, заснований на мудрості Каббали в книзі Арі «Ец хаїм» і в його тлумаченні книги «Зогар». Відрізняється від шрифту Бейт Йосеф низкою деталей. Був прийнятий у частині хасидських дворів. Велика полеміка в цьому питанні була пов'язана із саббатіанським тлумаченням, яке надавалося цьому шрифтові, і зі звинуваченням прихильників цього шрифту в прийнятті саббатіанських поглядів.
    3. Шрифт Алтер Ребе (автора «Танії») — звичай хасидів Хабаду.
  2. Сефардський шрифт — звичай східних громад. Цей шрифт називають шрифтом «Веліш» або шрифтом «Мор у-кціа» — за назвою книги, у якій його описано.
  3. Єменський шрифт — звичай єменської громади, що включає незвичайні й закручені літери.

Ашкеназький шрифт вважається важчим для написання, ніж сефардський.

Складання форми літер

Під час одного з приїздів Алтер Ребе до двору свого вчителя й наставника Магіда з Межиріча рав Магід звелів йому виробити форму шрифту, яка відповідала б як думці законовчителів, так і роз'ясненому в книгах Каббали[1]. Згідно з цією вказівкою Алтер Ребе затримався в Межирічі ще на чотири тижні, протягом яких займався виправленням форми літер і трудився над ним.

Повертаючись додому, Алтер Ребе проїжджав через містечко Ганнопіль, де почув, що р. Зуша з Ганнополя звелів своєму особистому писарю[2] писати за новим варіантом, виробленим Алтер Ребе, оскільки він почув проголошення з небесного зібрання, що відтепер такою буде форма літер[3].

Форму написання літер за цим методом Алтер Ребе передав своєму учневі р. Реувенові-писарю, богобоязливому сойферу стам, який писав тфілін і мезузи для Алтер Ребе.

Форма літер, вказана Алтер Ребе, відрізняється цілою низкою деталей від форми літер, яку він описав у своїй праці «Шулхан арух».

Передання традиції

Попри численні зусилля Ребе[4] знайти писарів, які отримали за традицією форму написання літер з уст в уста, йому це не вдалося, і традиція написання літер з роками перервалася.

Водночас у нас збереглися справжні тфілін, що приписуються р. Реувенові-писарю[5]. Ці тфілін зберігалися в родині Гурарі і були показані Ребе Раяцу равом Шнеуром-Залманом Гурарі[6]. Крім того, у бібліотеці Ребе зберігається Мегілат Естер (Сувій Естер), написаний Ребе Магарашем, проте про форму літер самого шрифту за ним судити важко, оскільки, коли сувій потребував серйозної реставрації, писар, який отримав сувій для виправлення, не подбав про збереження форми літер. Ще один сувій Ребе Магараша зберігається в нащадків родини Гінзбург — дочки Ребе Магараша.

Головна проблема передання традиції таким шляхом — неясність, які деталі у формі літер обов'язкові, а які зумовлені прагненням до прикрашання або почерком писаря[7].

Ставлення Ребе

Попри проблематичність передання традиції не з уст в уста, у галахічній літературі постановлено[8], що можна вчитися написання літер за формою письма досвідченого писаря. Саме так і вказав Ребе Раяц[9] раву Менахему-Зеєву Грингласу у його юності: «Шкода, що він не привчився до гарного письма у формі письма р. Реувена-писаря, яке надзвичайно гарне, бо в цій країні потрібні писарі».

Що ж стосується практики, Ребе прямо вказав хасидам Хабаду купувати тфілін і мезузи саме шрифтом Алтер Ребе. Одному з хасидів, який вагався, яку форму літер обрати в тфілін, які він хотів купити для членів своєї родини, Ребе відповів особливо ясним листом[10]:

Дивне вагання в цьому, адже є правило і постанова: у місцях (що належать до) рава чинять за равом.. І добре було б, якби він уже полишив свій шлях пошуку запитань і суперечностей і почав іти прямим шляхом, ставлячи «зробимо» перед «почуємо», — це шлях, указаний нашими святими Ребе, провідниками поколінь, і це також загальний шлях для всього народу Ізраїлю

Крім того, Ребе спонукав[11] низку сойферів стам вивчати форму написання літер за методом Алтер Ребе за пергаментами тфілін, що приписуються р. Реувенові-писарю, і чинити відповідно.

Полеміка щодо практики

Попри висловлювання Ребе про цей шрифт, є ціла низка сойферів стам, машпіїм і рабинів[12], які стверджують, що цим шрифтом користуватися не слід, оскільки він не має ясної традиції; на підтвердження своїх слів вони цитують листи Ребе, у яких він займається з'ясуванням різних деталей хабадського шрифту.

Прихильники використання цього шрифту відповідають на ці аргументи кількома способами, зокрема: 1. Одночасно зі з'ясуванням питання про шрифт Ребе в особистих вказівках звелів цілій низці хасидів користуватися саме цим шрифтом. 2. Серед усіх висловлювань Ребе немає жодного, що відкидає використання цього шрифту, — є лише відповіді, які розуміють як схвалення. 3. Шрифт, який називають «шрифтом Арізаля» і яким користуються противники шрифту Алтер Ребе, теж не має ясної традиції, і він зазнав низки змін упродовж років[13], особливо після Другої світової війни[14]. 4. Запитання Ребе щодо шрифту були лише до 5730–5731 років (1969–1971), коли після тодішньої хвилі алії з Росії, до якої ввійшли й сойфери стам — хасиди Хабаду, що мали традицію, сумніви розв'язалися.

У 5766 році (2005/2006) на низці хабадських торанічних трибун розгорнулася широка полеміка про використання цього шрифту, зокрема в збірнику «Гаарот у-веурім — Огалей Тора»[15], тижневику «Кфар-Хабад» і випуску «Гіткашрут»[16].

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ У листі, указаному в наступній примітці, Ребе Раяц підкреслює: «щоб він упорядкував форму літер згідно з методом знавців Каббали шляхом Хабаду».
  2. ^ Святий рав р. Давид-писець із Ганнополя, про якого розповідають, що Магід з Межиріча звелів йому займатися ремеслом писця і навіть звелів своїм учням розкрити йому таємницю літер і каванот Імен.
  3. ^ Див. докладно у збірнику «Яда ам», частина 5, с. 71, подробиці цих подій. Для повноти картини див. «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 9, с. 53, і вказане в примітках там.
  4. ^ Див. «Ігрот кодеш» Ребе, т. 6, с. 69, т. 8, с. 141, т. 9, с. 199, збірник «Ягділь Тора», випуск 26, розділ 6. І в інших місцях
  5. ^ Коли рав Менахем-Зеєв Гринглас показав зображення цих літер Ребе Раяцу, Ребе сказав, що сумнівається, чи написані ці літери самим р. Реувеном-писарем чи його учнем, оскільки їхній почерк був разюче схожий, так що розрізнити їх було неможливо.
  6. ^ Див. докладну розповідь на сторінці 34. Найімовірніше, це ще одна пара тфілін, окрім тфілін р. Реувена-писаря, які були в його родича р. Єгошуа-Фаліка Гурарі і про справжність яких свідчив Ребе Рашаб.
  7. ^ Дехто стверджує, що численні зусилля, які Ребе вклав у це питання, були спрямовані не на з'ясування того, чи є це точною формою літер і чи можна на неї покладатися, а на те, щоб полегшити писарям письмо шрифтом Алтер Ребе. Цим поясненням можна зрозуміти той факт, що в «Ігрот кодеш» можна знайти листи, у яких Ребе з'ясовує форми літер, і водночас — листи, у яких Ребе велить писарям писати шрифтом Алтер Ребе, а анаш — намагатися купувати тфілін і мезузи саме шрифтом Алтер Ребе.
  8. ^ «Шаарей тшува», початок розділу 32: «може ретельно наслідувати форми літер, які писали відомі писарі, люди з ім'ям і люди діла».
  9. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 6, с. 95.
  10. ^ «Ігрот кодеш», т. 15, с. 316.
  11. ^ Серед писарів, які отримали вказівки від Ребе: рав Еліезер-Цві Циркінд (Краун-Гайтс), рав Менахем-Мендл Ааронов (Канада), рав Хаїм-Озер Маріновський, рав Еліягу Габай, рав Шимшон Кахана та інші. Джерела цього докладно див. у передмові до книги «Ктав Хабад».
  12. ^ Так засвідчив писар рав Ісраель-Мордехай Лішнер (Кфар-Хабад) від імені рава Мордехая-Шмуеля Ашкеназі, який звелів йому писати лише шрифтом Арізаля.
  13. ^ І, за їхнім твердженням, це було початковою причиною того, що Магід з Межиріча попросив Алтер Ребе виправити шрифт.
  14. ^ І див. докладно про це в кунтресі «Бе-атрея де-Рав».
  15. ^ Випуск 771, випуск 888 та інші.
  16. ^ Випуск 237, випуск 409, випуск 735.

Повідомити про помилку на цій сторінці