Перейти до вмісту

Рош га-Шана

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Рош га-Шана» перенаправляється сюди. Якщо малося на увазі інше значення, див. Рош га-Шана (значення).
Ребе на Ташлиху в Рош га-Шана (знято неєвреєм)
Ребе проводить скасування обітниць у переддень Рош га-Шана

Рош га-Шана — перший із Грізних днів і зі свят місяця тішрей. Свято припадає на 1 і 2 тішрея, і в ньому починається новий рік за єврейським календарем.

Цього дня було створено Першу людину, і щороку цей день є Днем суду, у який Святий, благословенний Він, судить увесь світ і його мешканців. Цього дня Святого, благословенний Він, заново проголошують Царем. Коронація Царя здійснюється головним чином сурмлінням у шофар — основною заповіддю цього дня. Також цього дня подовжують молитву, і є особливі молитви цього дня.

Згідно з Каббалою, основне служіння цього дня називається побудовою Малхут — притягненням нової волі від Святого, благословенний Він, у сфіру Малхут, що дає життя всьому світові. Щоб здійснити це, служіння єврея цього дня полягає головним чином у прийнятті ярма Небесного царства, яке виражається в остереженні від пустих розмов і постійному зайнятті молитвою та читанням Тегілім.

Як здорова голова життєво необхідна всім органам тіла, так Рош га-Шана впливає на весь рік. Тому життєво важливо використовувати кожну мить у Рош га-Шана так, щоб це вплинуло на весь рік: прийняття ярма, вивчення Тори і виконання заповідей[1]. Гіткашрут з Ребе — головою синів Ізраїлю — допомагає в служінні Рош га-Шана — пов'язати і привлекти від нього життєву силу на весь рік[2].

Заповіді та звичаї свята

Шофар

Сурмління в шофар

Основна стаття – Сурмління в шофар

Сурмління в шофар — це заповідь-повеління Тори: сурмити в шофар у день Рош га-Шана. Цей день називається в Торі «днем сурмління»[3] і «нагадуванням сурмлінням»[4], і наші мудреці вивели звідси, що є заповідь сурмити в шофар у Рош га-Шана. У Рош га-Шана сурмлять загалом сто звуків, що охоплюють «ткіа», «шварім» і «труа» в різних поєднаннях. Сьогодні заведено сурмити в шофар також у місяці елул.

Шофар і заповідь сурмління в нього — основний елемент служіння Рош га-Шана, особливо згідно з ученням хасидуту. Хасидут пояснює, що перевага сурмління в шофар — у простому звуці, без особливих професійних відтінків, які можна знайти в інших музичних інструментах. У цьому виражається простий голос кожного єврея, що виходить із глибини його серця і звернений до Святого, благословенний Він, як сина до батька, внутрішнім криком, вищим за мову: «Батьку, рятуй мене!». Це сурмління здійснює нове проголошення Святого, благословенний Він, Царем і побудову Б-жественної сфіри Малхут, і тим самим здійснює оновлення Б-жественної життєвої сили для існування світу в наступному році.

Святкові молитви

Основна стаття – Молитви Рош га-Шана

Молитви Рош га-Шана мають особливе значення, оскільки це День суду і день, у який проголошують Всевишнього Царем. Хабадський текст молитви на Рош га-Шана встановив Алтер Ребе, а пізніше Ребе Раяц і Ребе, і його надруковано в махзорі на Рош га-Шана видавництва «Кегот». У рідкісний спосіб до молитов цього дня (а також Йом Кіпура) включено піюти і молитви всередині повторення молитви хазаном, на відміну від того, що зазвичай заведено в Хабаді.

Наші Ребе, провідники поколінь, надавали великого значення зосередженості в молитвах цього дня, і особливо у вечірній молитві першої ночі Рош га-Шана — першій молитві в році. Також є багато особливих звичаїв, пов'язаних із цими молитвами.

Святкові трапези

Яблуко в меду — його заведено їсти в першу ніч Рош га-Шана
Гранат — його заведено їсти в першу ніч Рош га-Шана

Починаючи з трапези першої ночі Рош га-Шана і до Гошана раба заведено вмочати скибку хліба, над якою промовляють «га-моці», у мед[5]. Ребе зазвичай умочав скибку «га-моці» в мед тричі. Дехто каже, що ще одну скибку він умочав тричі в сіль[6]. Ребе зауважує, що слід дослідити, чи поширюється звичай також на будні дні чи тільки на Шабати і свята[7]. У «Решимот» Ребе про дні, у які вмочають у мед[8], записано тільки: Рош га-Шана, переддень Йом Кіпура, вихід Йом Кіпура, два святкові дні Сукоту і Гошана раба. А холь га-моед Сукоту — звідки це взяти?[9].

На трапезі першої ночі заведено їсти кілька страв, у назві чи властивості яких міститься знак благословення на добрий рік. Цей звичай ґрунтується на Гемарі[10] і встановлений як галаха в «Шулхан арусі»[11].

Основна страва, яку їдять цієї ночі за звичаєм Хабаду, — яблуко, умочене в мед. Його їдять на початку трапези[12], після благословення «га-моці». Ребе зазвичай умочав шматочок яблука в мед тричі перед благословенням. Яблуко він різав і вмочав перед благословенням, остерігаючись довгої перерви[13]. Після благословення і перед їжею[14] промовляють формулу: «Хай буде воля Твоя, щоб Ти оновив нам рік добрий і солодкий».

Також їдять гранат[15] — на знак того, щоб примножилися наші заслуги, як гранат, і голову барана або іншу голову — на знак того, щоб ми були головою, а не хвостом. Але «Хай буде воля» промовляють тільки над яблуком[12].

У другу ніч їдять новий плід і мають його на увазі при благословенні «Шегехеяну» в кідуші. Плід їдять після кідушу, перед обмиванням рук для трапези. Різниця між їжею яблука в першу ніч (після обмивання рук) і їжею нового плоду в другу ніч (перед обмиванням рук) така: яблуко краще їсти після обмивання рук (навіть якби не вмочали його в мед), щоб по змозі наблизити кідуш до трапези. Новий плід їдять перед обмиванням рук — щоб наблизити його до благословення «Шегехеяну», яке на нього поширюється[16].

Ташлих

Основна стаття – Ташлих

«Ташлих» — назва особливої молитви, що промовляється в Рош га-Шана (або в один із Десяти днів каяття) біля джерела, річки чи іншої водойми з живою водою, щоб «кинути» гріхи у воду. За звичаєм Хабаду молитву промовляють після пообідньої молитви в перший день Рош га-Шана. Якщо він припадає на Шабат, молитву промовляють у другий день. Причина в тому, що бачили, як багато хто спотикався і переносив сідури, порушуючи роботу «винесення», і тому «Ташлих» переносили, коли він припадає на Шабат[17].

Інші звичаї

  • Додавання часу: у наших Ребе, провідників поколінь, було заведено, що в кожному поколінні додають ще одну хвилину перед завершенням Рош га-Шана. Ребе Магараш розповідав, що в його батька, Ребе Цемах Цедека, Рош га-Шана тривав на чотири хвилини довше, ніж у Бешта, у його діда, Мітлер Ребе, — на три хвилини довше, в Алтер Ребе — на дві хвилини довше, а в рава Магіда з Межиріча — на одну хвилину довше; і кожне покоління додає одну хвилину. Це додавання — заради притягнення у свята і роки[18].
  • Поєднання Рош га-Шана з буднями: Ребе Рашаб зазвичай виголошував хасидут у другий день Рош га-Шана після мінхи і продовжував до ночі. Він пояснював причину цього: щоб підпорядкувати силу мовлення темам хасидуту на новий рік[19] і щоб привлекти у світ притягнення сорока восьми годин Рош га-Шана, так щоб у всьому відчувалося і світило світло сталості[20]. Ребе запропонував, щоб кожен чинив так — поєднувати години Рош га-Шана і початок виходу Рош га-Шана вивченням хасидуту[12]. А в наші дні слід чинити так і щодо відкритої частини Тори, тобто поєднувати притягнення Рош га-Шана з буттям світу як за допомогою відкритої частини Тори, так і за допомогою прихованої частини Тори[21]. Ребе влаштовував фарбрейнген у цей час, між Рош га-Шана і виходом Рош га-Шана.
  • Куріння: навіть ті, хто курить увесь рік і курить також у свято, утримуються від цього в Рош га-Шана. Наші Ребе, провідники поколінь, вказували, що «годиться, щоб ті, хто вивчає Тору, остерігалися цього і впливали також на своїх знайомих»[22].
  • Кітл: у Рош га-Шана кітл не вдягають, а тільки в Йом Кіпур[12].

Служіння Рош га-Шана

У Рош га-Шана слід дорожити часом і займатися промовлянням літер каяття і Тори[23]. Причина важливості використання часу — у тому, що Рош га-Шана є загальним часом, який містить у прихованому вигляді життєву силу всіх днів року. Години і миті цих днів — загальні; це можна порівняти з перевагою мозку над рештою органів тіла: життєва сила органів тіла залежить від життєвої сили мозку[2].

Ребе Рашаб застерігав, щоб у Рош га-Шана особливо просили і пробуджували небесне милосердя з плачем і внутрішнім пробудженням про виправлення рис характеру і про поведінку згідно з хасидськими рисами[24].

Прийняття ярма в Рош га-Шана

Головне служіння Рош га-Шана вдень і вночі — прийняття ярма Небесного царства[25].

З цієї причини навіть великим слід служити служінням, що здається простим: читання Тегілім увесь час, якомога менше сну в ці дві ночі та суворе остереження від пустих розмов — як раб, у якого немає ані миті, щоб відпочити від роботи свого пана, або як син, зайнятий радістю зустрічі зі своїм батьком. Бо головне служіння — саме в прийнятті ярма, яке є основою і коренем служіння, і саме завдяки цьому досягають високих і піднесених переваг і щаблів[26].

Служіння прийняття ярма в Рош га-Шана відрізняється від служіння прийняття ярма протягом усього року. Протягом усього року прийняття ярма стосується окремих питань і окремих сил, а в Рош га-Шана це загальне прийняття ярма — у цьому зміст слів «прийміть Моє царство, а потім прийміть Мої укази»: прийняття царства в Рош га-Шана стосується не указів і заповідей, а є загальним прийняттям ярма[потрібне джерело].

Читання Тегілім

Читання Тегілім протягом днів Рош га-Шана починається після пообідньої молитви переддня Рош га-Шана і триває до виходу свята — це почалося в Алтер Ребе, ще коли він був юним, і цього він навчився у свого батька, рабі Баруха. Цей звичай він бачив також у свого вчителя і наставника, рава Магіда з Межиріча. За цим порядком Алтер Ребе наставляв своїх синів і онуків, і так чинили всі наші Ребе, провідники поколінь[27].

Ребе Раяц вказав учням єшив читати Тегілім протягом усіх днів Рош га-Шана. Він навіть просив установити зміни читання Тегілім, так щоб щогодини доби були ті, хто читає Тегілім[28]

Наші Ребе, провідники поколінь, вказували, що читання Тегілім цього дня переважає навіть інші важливі справи: коли якось сини і хасиди попросили Ребе Цемах Цедека сказати маамар хасидуту, а публіка тоді читала Тегілім, він відчинив двері й сказав: «Публіка читає Тегілім, а ви просите хасидут?! Краще читати Тегілім!» — і так і зробили[29]. У 5702 році (1941/1942), коли Рашаг запитав, чи співати нігун на трапезі другого дня Рош га-Шана, Ребе Раяц відповів: «Час для цього не підходить. Як правило, Рош га-Шана — час для читання Тегілім. Це знав колись меламед для дітей і так навчав своїх учнів. Тепер запроваджують новації: проведення фарбрейнгенів, столи (тішн)»[30].

Небагатослів'я

В обидва дні Рош га-Шана провідники Хабаду вказували і самі чинили[31] так, щоб якомога менше промовляти слів, які не є необхідними[32].

Прийняття нового гідура

Звичай Хабаду — приймати новий гідур кожного Рош га-Шана: особливу ретельність у заповідях-повеліннях, обережність в огорожі заповідей-заборон і особливу ретельність у добрій поведінці, — щоб змінити колишні звички, навіть якщо раніше вся його поведінка була належною[33].

Цей звичай був заведений у синів Ребе Цемах Цедека: щороку в Рош га-Шана вони брали на себе додаток у навчанні порівняно з минулим роком. До Гошана раба це ще було предметом обговорення, а в Гошана раба вони входили до свого батька, і він давав свою згоду або інколи замінював на інше[34]. Ребе Рашаб також зазвичай брав на себе додатковий гідур перед кожним Рош га-Шана[35]. Одного року він перестав пити чай з води, закип'яченої в самоварі, а тільки зі свого електричного чайника[36].

Ребе Рашаб вказував, що в Шміні Ацерет слід зупинитися, затриматися і взяти на себе особливу ретельність, додатковий гідур у «ухиляйся від зла» і в «роби добро», і це — посудина, щоб утримати і виконати рішення, ухвалені в Рош га-Шана і Йом Кіпур[36].

Ребе вказав, що треба особливо остерігатися того, щоб прийняття доброго рішення, і особливо прийняття доброго рішення в Рош га-Шана, було без зобов'язання обітниці[37].

Після Рош га-Шана

Перше слово після Рош га-Шана має бути про Тору і про служіння Всевишньому[38].

Рош га-Шана в хасидуті

Ребе на виході Шабату Рош га-Шана 5751 року (20 вересня 1990)

Голова

Назва дня — Рош га-Шана, а не початок року, оскільки він є аспектом голови для всього року. Як здорова голова життєво необхідна всім органам тіла, так життєво важливо використовувати кожну мить у Рош га-Шана так, щоб це вплинуло на весь рік: прийняття ярма, вивчення Тори і виконання заповідей[1][2].

Гіткашрут з Ребе — головою синів Ізраїлю — допомагає в служінні Рош га-Шана — пов'язати і привлекти від нього життєву силу на весь рік[2].

Світ влаштований в аспекті «Олам, шана, нефеш» (світ, рік, душа), і як у душі є голова, у якій головна життєва сила і від якої життєва сила привлекається до кожного окремого органа, так і в аспекті року: загальна життєва сила року перебуває в Рош га-Шана, і звідти вона розподіляється на кожен місяць і на кожен день.

День створення людини

Рош га-Шана — день створення Першої людини: 25 елула було створено світ, а 1 тішрея було створено Першу людину. Цього дня розкривається царство Святого, благословенний Він: поняття царювання почалося лише з Першою людиною, оскільки вона має свободу вибору, а не до її створення. Царство Святого, благословенний Він, яке було при створенні Першої людини, було в аспекті ітарута ді-лейла; тепер же щороку треба знову пробуджувати цей аспект за допомогою ітарута ді-лтата, щоб знову привлеклося бажання царювати. І в цьому зміст Рош га-Шана, який є побудовою Нукви.

За допомогою ітарута ді-лтата — самоскасування волі заради якості Його царства, щоб прийняти Його царство з доброї волі, — пробуджується нагорі аспект Вищої волі як якість царювання, щоб воля вищого Маациля, благословенний Він, облеклася в якість Його царства, і це називається виникненням Кетер малхут.

І це ітарута ді-лтата здійснюється за допомогою сурмління в шофар, яке є простим звуком із подиху глибини серця. Цим звуком пробуджують нагорі від аспекту Вищої насолоди.

Вилучення життєвої сили

Побудова Нукви, що здійснюється в Рош га-Шана, відбувається, зокрема, за допомогою вилучення життєвої сили в ніч Рош га-Шана. Тому він називається «в прихованості — до дня свята нашого»: у ніч Рош га-Шана життєва сила покрита і прихована в аспекті вилучення — Малхут вилучається у свій корінь і джерело, а за допомогою служіння Рош га-Шана, яке є коронацією, Малхут привлекається.

У наших Ребе

Виголошення хасидуту

Алтер Ребе зазвичай виголошував маамар хасидуту в обидва дні Рош га-Шана[39]. Ребе Цемах Цедек зазвичай виголошував хасидут у переддень Рош га-Шана вранці і в другий день Рош га-Шана після пообідньої молитви, а інколи й у перший день[40]. Ребе Рашаб зазвичай виголошував маамар двічі: у ніч другого дня перед вечірньою молитвою і на виході Рош га-Шана[41].

Тривала молитва і небагатослів'я

Вечірню молитву в першу ніч Рош га-Шана рав Магід з Межиріча молився дуже довго, кілька годин, з великим плачем. На святковій трапезі після неї він не говорив нічого, навіть про Тору. Також Кріят Шма перед сном у першу ніч Рош га-Шана він подовжував на кілька годин із великим пробудженням, і всю ніч займався читанням Тегілім. За цим порядком Алтер Ребе наставляв своїх синів і онуків, і так чинили наші батьки, наші святі Ребе, у кожному поколінні. Він не говорив у першу ніч Рош га-Шана, а лише промовляв «тори» нашого вчителя Бешта, які чув від рава Магіда[42]. Лише після вечірньої молитви другої ночі Рош га-Шана наші святі Ребе виголошували маамари хасидуту публічно. На трапезі другої ночі наші святі Ребе зазвичай розповідали історії і про поведінку Бешта та його учнів, Ребе і найстаріших хасидів, а також про поведінку хасидів — простих людей[43].

Мітлер Ребе говорив у першу ніч, але тільки про Малхут де-Ацилут. Ребе Цемах Цедек говорив про земне царство. Ребе Магараш не говорив у першу ніч, окрім одного разу.

Ребе Рашаб з 5635 року (1874/1875) узяв на себе не говорити в перший день Рош га-Шана до закінчення маамару, який виголошував його батько, Ребе Магараш, — а це було в другу ніч Рош га-Шана. І так він продовжував чинити і після того, як прийняв провід. У другий день Рош га-Шана він говорив, але дуже мало. Також у Десять днів каяття він був небагатослівним. На трапезі другої ночі Рош га-Шана, а також на денній трапезі, він зазвичай розповідав короткі історії або короткі слова Тори від нашого вчителя Бешта, нашого вчителя рава Магіда з Межиріча, його святості Алтер Ребе, його святості Мітлер Ребе, Ребе Цемах Цедека і Ребе Магараша[44].Згідно з іншою версією, він виголошував маамар хасидуту, і лише після маамару починав говорити[42]. З 5654 року (1893/1894) і далі в Ребе Рашаба був порядок протягом доби згадувати Бешта, рава Магіда, Алтер Ребе, Мітлер Ребе, Ребе Цемах Цедека, Ребе Магараша, а інколи і своїх дядьків, синів Цемах Цедека, — він розповідав про них якусь історію або слово Тори коротко[45].

Усім відомо, що Рашаб дуже довго молився вечірню молитву в першу ніч Рош га-Шана (не менше трьох-чотирьох годин), а потім трапезу дуже скорочували. І якось рав Ельханан-Дов Морозов розповідав, що після цього він читав Кріят Шма перед сном протягом чотирьох годин[46].

Ребе в першу ніч говорив гранично мало, і трапези ночі та першого дня проходили майже повністю в мовчанні, окрім одного-двох зауважень про речі, необхідні для трапези[47]. На трапезі другого дня Рош га-Шана 5731 року (2 жовтня 1970) Ребе попросили сказати «лехаїм», і він сказав: на фарбрейнгені я говорю, але тут — за столом мого тестя, святішого Адмора, — я не хочу змінювати звичай Ребе, який не говорив «лехаїм» у Рош га-Шана[48].

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ 1 2 «Атерет рош», «Шаар Рош га-Шана», с. 5.
  2. ^ 1 2 3 4 «Ігрот кодеш», т. 3, с. 468, лист 752, на сайті «Ігрот ком»на сайті «Хабад орг».
  3. ^ Пінхас 29, 1.
  4. ^ Емор 23, 24.
  5. ^ «Шулхан арух Алтер Ребе», 583, 4, від імені «дехто має звичай».
  6. ^ Щоденник року Гакгель 5741, с. 11.
  7. ^ «Лікутей сіхот», т. 14, с. 372
  8. ^ «Гайом йом», частина друга.
  9. ^ «Га-Мелех бі-мсібо», т. 1, с. 1.
  10. ^ Крітот, 6а.
  11. ^ «Тур», «Шулхан арух» і «Шулхан арух Алтер Ребе», розділ 583.
  12. ^ 1 2 3 4 «Сефер га-мінгагім».
  13. ^ У книзі «Га-Мелех бі-мсібо», т. 1, с. 54. Наводиться такий текст: Ребе взяв яблуко, розрізав його на частини, одну частину вмочив у мед, промовив благословення «Боре прі га-ец» і з'їв його.
  14. ^ «Сефер га-мінгагім». «Гайом йом», с. 92.
  15. ^ Див. «Гітваадуйот» 5751, т. 4, с. 323. «Ніцоцей Ребе», тижневик «Гіткашрут», тижнева глава «Ніцавім» 5782, с. 9.
  16. ^ «Ігрот кодеш» Адмора шліта, т. 3, с. 209.
  17. ^ За сіхою 6 тішрея 5730 (18 вересня 1969). Див. також сказане в ніч другого дня Рош га-Шана 5730 (13 вересня 1969): «Га-Мелех бі-мсібо», 2, с. 18 19.
  18. ^ «Сефер га-сіхот» 5705, с. 9.
  19. ^ «Сефер га-сіхот» 5705, с. 10.
  20. ^ «Сефер га-сіхот» 5704, с. 11.
  21. ^ За сіхою другого дня Рош га-Шана 5745 (28 вересня 1984).
  22. ^ Ребе Раяц у листі до учнів єшив, 13 елула 5697 (20 серпня 1937).
  23. ^ «Сефер га-сіхот» Ребе Раяца 5696, с. 144.
  24. ^ «Сефер га-сіхот» 5704, с. 11.
  25. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 10, с. 425. «Сефер га-маамарім 5697», с. 310.
  26. ^ «Ігрот кодеш», т. 10, там само.
  27. ^ «Сефер га-сіхот» 5702, с. 1
  28. ^ «Ігрот кодеш» Магаріяца, т. 4, с. 416. «Установлення» Ребе Раяца для учнів «Томхей Тмімім». «Га-Кріа ве-га-Кдуша», переддень Рош ходеш тевета 5701 (грудень 1940 – січень 1941).
  29. ^ «Лікутей решимот у-маасійот», пункт 189.
  30. ^ «Сефер га-сіхот» 5702, с. 5.
  31. ^ Див. нижче.
  32. ^ «Ігрот кодеш» Магаріяца, т. 4, с. 416.
  33. ^ Див. «Сефер га-маамарім» — «Кунтресім», т. 1, с. 132. Див. також «Сефер га-маамарім» 5698, с. 24. Там само, с. 30. «Лікутей сіхот», т. 2, с. 386. «Ігрот кодеш» Адмора, Мелех га-Мошіаха, т. 7, с. 204.
  34. ^ «Сефер га-сіхот» 5697, с. 197.
  35. ^ Сіха Ребе Раяца, наводиться в «Сефер га-мінгагім», с. 56.
  36. ^ 1 2 «Шмуот ве-сіпурім», т. 1, с. 141
  37. ^ «Гітваадуйот» 5743, т. 1, с. 34.
  38. ^ «Сефер га-сіхот» 5701 святою мовою, с. 20, від імені Ребе Рашаба.
  39. ^ «Лікутей дібурім», с. 86
  40. ^ «Сефер га-сіхот» 5705, с. 10
  41. ^ «Ашкавта де-Рабі», с. 3
  42. ^ 1 2 «Сефер га-сіхот» 5701, с. 26
  43. ^ «Сефер га-сіхот» 5702, с. 2.
  44. ^ «Сефер га-сіхот» 5704, с. 3.
  45. ^ Сіха в ніч другого дня Рош га-Шана 5704 року (30 вересня 1943). «Лікутей сіхот», т. 14, с. 376.
  46. ^ «Лікутей сіпурім», с. 201.
  47. ^ Див. «Га-Мелех бі-мсібо», т. 1, с. 111. Там само, т. 2, с. 174. Там само, т. 1, с. 300, т. 2, с. 13.
  48. ^ «Га-Мелех бі-мсібо», т. 2, с. 179. Див. також там само, т. 1, с. 121, що Ребе Раяц не говорив «лехаїм» у першу ніч Рош га-Шана.
Упоминается также в статье «Кесе (слово)».

Повідомити про помилку на цій сторінці