Перейти до вмісту

Єхіель-Міхл Епштейн

Матеріал з Хабадпедії
Єхіель-Міхл Епштейн
Основна інформація
Відомий якАвтор «Арух га-шулхан»
Дата народження20 швата 5589 (24 січня 1829)
Місце народженняРадянський Союз
Дата смерті22 адара II 5668
Місце діяльностіУкраїна
НалежністьЛитва
Рід діяльностірабин[В]
Посадаголова рабинського суду в Новозибкові, рабин Новогрудка
Інші посадиГолова рабинського суду в хасидському місті Новозибков в Україні
УчителіРебе Цемах Цедек
Праці«Арух га-шулхан»
УчніІссер-Залман Мельцер, Аврагам-Іцхак Кук, Єхезкель Абрамський, Шломо-Йосеф Зевін, Йосеф-Еліягу Генкін та інші
Сім'я
БатькоАгарон-Іцхак га-Леві
МатиРашке
ДітиБарух га-Леві Епштейн та інші, Барух Епштейн
Родовід
Медіафайли у Вікісховищі

Рабі Єхіель-Міхл га-Леві Епштейн (20 швата 5589 (24 січня 1829) — 22 адара II 5668 (25 березня 1908)). Рабин, посек і автор книги «Арух га-шулхан» на чотири частини Шулхан аруху. Називається також «Арух га-шулхан» за назвою своєї книги.

Біографія

Рав Епштейн народився в місті Бобруйськ у Білорусі в Рашке і р. Агарона-Іцхака га-Леві, який був знавцем Тори й купцем. Його родина, родина Епштейнів, походить від сефардської родини Бенвеністі та від рабі Агарона га-Леві (Раа), якому приписують написання «Сефер га-хінух».

Рав Епштейн узяв за дружину дочку р. Яакова Берліна (батька Нацива з Воложина) і прагнув займатися торгівлею, а не рабинством, однак після того, як посередник, якому були довірені гроші його приданого, збанкрутував, і через його невдачі в торгівлі рав Епштейн погодився бути призначеним рабином.

У 5625 році (1864/1865), у віці 27 років, був призначений головою рабинського суду в хасидському місті Новозибков в Україні. Хоча сам він походив з родини міснагдім, рав Епштейн ставився до хасидизму з симпатією. Після того як його призначили рабином у місті, рав Епштейн на деякий час поїхав до Ребе Цемах Цедека й навчався в нього шляхів ухвалення галахічних рішень.

У 5643 році (1882/1883), у віці 45 років, переїхав до Новогрудка, де був рабином міста 34 роки. Рав Епштейн — батько рава Баруха га-Леві Епштейна, дід рава Меїра Бар-Ілана, а також зять (чоловік сестри) і тесть Нацива, голови Воложинської єшиви (дочка рава Епштейна була другою дружиною Нацива).

Рав Епштейн був відомий як «найбільший з тих, хто дає сміху», завдяки великій кількості рабинів, яким він дав сміху, і особливо тих із них, хто став відомими великими знавцями Тори. Серед відомих рабинів, яким він дав сміху, — рав Іссер-Залман Мельцер, рабі Аврагам-Іцхак Кук, рав Єхезкель Абрамський, рав Шломо-Йосеф Зевін і рав Йосеф-Еліягу Генкін.

Рабі Єхіель-Міхл уклав книгу «Арух га-шулхан» на чотири частини Шулхан аруху.

Призначення книги «Арух га-шулхан» подібне до мети книги, що лежить в основі «Шулхан аруху», — «Бейт Йосеф»: постановити й упорядкувати галаху, чинну впродовж усього часу вигнання, від Мішни й Талмуду до міркувань останніх посеків. Тим самим назва книги натякає на її прагнення бути своєрідним оновленим «Шулхан арухом».

У передмові до книги рав Епштейн пише: «У ній будуть роз'яснені всі закони й галахот, написані в Шулхан аруху... з усіма законами, розсіяними в книгах ахаронім. І кожен закон я роз'яснив на своєму місці з його обґрунтуванням, з допомогою Всевишнього, благословен Він, на підставі міркувань і доказів великих посеків»... Крім галахот, у книзі наводиться також багато звичаїв громад Литви часів рава Епштейна.

Оскільки «Арух га-шулхан» написаний у порядку «Шулхан аруху», він, як і той, займається лише заповідями, чинними в наш час, і в ньому відсутні великі теми законів, пов'язаних із Ерец-Ісраель і Храмом, такі як зраїм, кодашім, нечистота й чистота, назирейство, оцінки й посвяти, Синедріон, бунтівники, царі, шекелі й освячення місяця. Ці теми ввійшли до наступної книги рава Епштейна — «Арух га-шулхан га-атид»[1], надрукованої лише після його відходу з життя.

В «Арух га-шулхан» рав Епштейн багато разів наводить слова Алтер Ребе в «Шулхан арух га-Рав» і називає його «Гаграз» (гаон рабі Залман).

Помер у Новогрудку 22 адара II 5668 (25 березня 1908).

Його зв'язки з Ребе Цемах Цедеком

Рабі Єхіель-Міхл пробув у Любавичах деякий час і покинув їх через короткий термін. Дехто каже — через певний вчинок, який зачепив його честь або принизив його[2]. Він товаришував з великими хабадськими рабинами свого покоління[3].

Його онук, дослідник Меїр Бар-Ілан, пише у своїй книзі «З Воложина до Єрусалима»[4], що існує схвалення Цемах Цедека до книги його діда «Арух га-шулхан». Однак невідоме інше джерело, у якому згадувалося б це схвалення.

Ребе згадував його книги в кількох місцях і називав його «одним з голів ашкеназів»[5][6].

Його візит до Цемах Цедека

Син рабі Єхіеля-Міхла, р. Барух Епштейн, банкір і знавець Тори, пише у своїй книзі «Мекор Барух», що його батько перебував поряд із Цемах Цедеком понад місяць, і щодня входив до нього раз чи двічі, і щоразу перебував у нього по кілька годин[7], і той навіть умовляв його затриматися в нього ще на тиждень[8]

Р. Єгошуа Мондшайн стверджував[9], що це зовсім не відповідає дійсності, — оскільки, за словами р. Баруха[10], візит був у 5620 році (1859/1860) або пізніше[11], а Ребе Цемах Цедек помер у місяці нісан 5626 року (березень–квітень 1866), прохворівши перед цим понад шість років поспіль[12], з місяця кислев 5620 року (листопад–грудень 1859)[12]. У 5621 або 5622 році (1861/1862) померла його дружина, ребецн, «і відтоді він був замкнутий і зачинений і не хотів, щоб до нього їздили... і лише дуже небагатьох впускав до своєї кімнати на єхідут... і також хасидут, який він виголошував у ці роки, було важко чути й розуміти через його слабкість»[12]. Крім того, багато подробиць в описі р. Баруха не відповідають дійсності.

За його словами, мета «Мекор Барух» ясна: рішення його батька зовсім не були прийняті в середовищі хасидів[13], і, вигадавши історію про величезну близькість з боку Цемах Цедека, від якого той нібито отримав шляхи ухвалення рішень, від яких не відступав усе життя, і ще отримав від нього подробиці й загальні правила у вивченні каббали(!), — «Мекор Барух» вважав, що тим самим зміниться образ його батька в очах громадськості.

У статті-відповіді р. Ейтама Генкіна (хай помститься Всевишній за його кров)[14] обстоюється достовірність розповіді про зустріч батька автора «Мекор Барух»[15] з Ребе Цемах Цедеком, а також те, що, попри проблеми у творах автора, не можна відкидати їх категорично, а слід відокремлювати в них зерно від полови. Як доказ своєї точки зору про достовірність автора дослідник стверджує, що існує невідповідність між повною недостовірністю, такою, яку стверджує стаття рава Мондшайна, і тим, що, як видно, наші Ребе, провідники поколінь, вважали іншу книгу цього автора, коментар «Тора тміма», книгою, гідною вивчення[16]. Водночас і рав Генкін визнає, що частина слів «Мекор Барух» на хвалу протистоянню хасидизму, які він написав від імені Цемах Цедека, є плодом уяви «Мекор Барух», і ці слова зовсім не були сказані Цемах Цедеком[17].

Додаткова література

Зовнішні посилання

  • Автор «Арух га-шулхан» — «з голів ашкеназів» — добірка слів Ребе про книгу «Арух га-шулхан».

«Гіткашрут», випуск 876 (перша замітка): http://www.chabad.org.il/Magazines/Article.asp?ArticleID=7708&CategoryID=1501

  • Друга замітка про «Арух га-шулхан» у словах Ребе:

«Гіткашрут», випуск 877: http://www.chabad.org.il/Magazines/Article.asp?ArticleID=7728&CategoryID=1504

  • Третя замітка на ту саму тему:

«Гіткашрут», випуск 878: http://www.chabad.org.il/Magazines/Article.asp?ArticleID=7757&CategoryID=1507


Примітки

  1. ^ Див. слова Ребе про цю книгу в «Гітваадуйот» 5745, частина 5, с. 2669, на початку.
  2. ^ Р. Єгошуа Мондшайн, що «прийнято серед хасидів Хабаду», що його батько покинув Любавичі в гніві через те, що один із великих хасидів повівся з ним без належної йому, на його думку, пошани». «„Мекор Барух“ — джерело неправди».
  3. ^ «Р. Єхіель-Міхл Епштейн і Цемах Цедек», с. 212.
  4. ^ С. 38.
  5. ^ «Ігрот кодеш», частина 18, лист 6908.
  6. ^ «Р. Єхіель-Міхл Епштейн і Цемах Цедек», с. 211.
  7. ^ «Мекор Барух», початок розділу 20.
  8. ^ С. 1630.
  9. ^ «„Мекор Барух“ — джерело неправди».
  10. ^ С. 1234.
  11. ^ «На початку тридцятих років цього століття, за нашим літочисленням», — слова «Мекор Барух».
  12. ^ 1 2 3 «Бейт Рабі», 3, розділ 6, а його джерело — лист Адмора з Кописи, онука Цемах Цедека.
  13. ^ Але див. у статті р. Ейтама Генкіна «Р. Єхіель-Міхл Епштейн і „Цемах Цедек“ крізь призму книги „Мекор Барух“», на с. 208–213, що він написав там про це. Посилання на статтю — у примітці 16 нижче.
  14. ^ Дослідник Тори, не хасид (релігійний сіоніст), нащадок учня рабі Єхіеля-Міхла Епштейна, автора «Арух га-шулхан», батька «Мекор Барух».
  15. ^ Рабі Єхіель-Міхл Епштейн, автор «Арух га-шулхан».
  16. ^ «Р. Єхіель-Міхл Епштейн і „Цемах Цедек“ крізь призму книги „Мекор Барух“», рав Ейтам Генкін, «Алоней Мамре», випуск № 123, зима 5771, єшива «Нір», Кір'ят-Арба, на сайті HebrewBooks
  17. ^ Див. у статті рава Генкіна, зазначеній у попередній примітці, на с. 205.
Єхіель-Міхл Епштейн згадується ще в 21 статті Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5171171800

Повідомити про помилку на цій сторінці