Перейти до вмісту

Нехемья Бірах з Дубровно

Матеріал з Хабадпедії
Нехемья Бірах із Дубровна
Основна інформація
Дата народження15 швата 5548 (24 січня 1788)
Дата смерті15 швата 5612 (5 лютого 1852)
Місце проживанняДубровно
Рід діяльностізнавець Тори, фабрикант
Учителірав Ар'є Калоньєр
УчніЙосеф Томаркін, рав Менахем-Мендл Казарновський
Сім'я
Батькорав Аврагам га-Леві Бірах зі Сміляна
БатькиАврагам Бірах зі Сміляна
Дружинадочка Залман з Дубровно (Велькес), Гіта-Рахель, дочка Хаїм-Аврагам Шнеурі
ДітиЛеві-Іцхак, Мешулам-Зуся, Дов-Бер-Єгуда-Лейб Гінзбург, Залман, Барух
Родовід

Гаон і праведник рабі Нехемья га-Леві Бірах (Гінзбург) з Дубровно (15 швата 5548 (24 січня 1788) — 15 швата 5612 (5 лютого 1852)[1]) був одним із найвидатніших хасидів Алтер Ребе, Мітлер Ребе і Ребе Цемах Цедека.

Біографія

Народився в родині рава Аврагама га-Леві Біраха зі Смілян, хасида Алтер Ребе. Його двоюрідним дідом був гаон р. Єгошуа Цейтлес з Уштєва.

У першому шлюбі був зятем р. Залмана з Дубровно, хасида Алтер Ребе. У другому шлюбі одружився з ребецн Гітою-Рахелью, дочкою святого рава Хаїма-Аврагама, сина Алтер Ребе (його сини, мабуть, від цього шлюбу).

Навчався в рава Ар'є Калоньєра.[2]

Після весілля заснував підприємство з виготовлення сургучних печаток разом із Ребе Цемах Цедеком, який вклав у справу всі гроші посагу, близько трьохсот карбованців. Вони працювали разом, використовуючи роботу для спільного вивчення й повторення Тори, через що одного разу, заглибившись у навчання, вони не помітили, що котел із воском закипів, і внаслідок цього все підприємство згоріло. Після пожежі на підприємстві він зайнявся виготовленням талітів і розбагатів на цій справі.

До того як Ребе Цемах Цедек прийняв провід Хабаду, р. Нехемья навчався разом із ним. У перші роки проводу Ребе Цемах Цедека р. Нехемья не їздив до нього до Любавичів.

У записі Ребе Раяца від 5691 року (1930/1931) написано, що коли кілька хасидів, які їздили до Любавичів на свято Шавуот 5591 року (18 травня 1831) і на весілля дочки Ребе Цемах Цедека в тиждень глави «Насо» 5591 року (1830/1831), поверталися додому в неділю тижня глави «Бегаалотха» через Дубровно і зайшли до р. Нехемьї, р. Нехемья розповів їм, що бачив уві сні образ Алтер Ребе, і той сказав йому: чому в тебе немає Ребе? Заведи собі Ребе! І він спитав його: а кого мені взяти за Ребе? І відповів йому Алтер Ребе: «Аврагам — це початок виправлення... а у виправленні — Менахем... утішить нас у майбутньому, Менахем у теперішньому»; і я зрозумів, що треба їхати до Любавичів. І на прийдешній нам на благо Шабат я їду до Любавичів. Ця розповідь справила сильне враження на слухачів, і вони порадилися між собою і вирішили повернутися до Любавичів. І в середу тижня глави «Бегаалотха» всі вони поїхали до Любавичів до Ребе Цемах Цедека.

І назвали хасиди цей Шабат тижня глави «Бегаалотха» 5591 року (1830/1831): Шабат внутрішнього кетера, бо тоді й старші хасиди прийняли Цемах Цедека як адмора.

І відтоді р. Нехемья час від часу їздив до нього до Любавичів, і навіть у старості поїхав у 5608 році (1847/1848) на весілля Ребе Магараша.

З його учнів відомий його видатний учень рав Йосеф Томаркін.

Був відомий як величезний знавець відкритої частини Тори. Одного разу Ребе Цемах Цедека спитав один із його онуків: хто більший у відкритій частині Тори, р. Нехемья чи р. Іцхак-Айзік з Гомеля? І відповів йому Ребе Цемах Цедек: «Р' Нехемье кен дох ойфтон найес ін Тойре» (= адже р. Нехемья здатен створити нове в Торі)!.

Ребе Цемах Цедек іноді мав звичай, перш ніж дати відповідь з галахи, спрямувати питання р. Нехемьї, щоб почути його думку.

Одного разу рабин міста Дубровно попросив р. Нехемью передати лист гаонові р. Ефраїму-Залману Маргаліоту; прочитавши лист, р. Нехемья додав власноруч кілька рядків і підписався: «Р. Нехемья дер фабрикант» (= власник фабрики). Коли лист дійшов до рава Ефраїма-Залмана, той спитав: «Чи багато у вас таких власників фабрик?».

Його галахічні відповіді надруковано в його книзі респонсів «Діврей Нехемья» у трьох частинах (на «Орах хаїм», «Йоре деа» і «Евен га-езер»); наприкінці її вміщено кілька тлумачень з хасидуту. Крім того, наприкінці згаданої книги надруковано його примітки до «Шулхан аруху» Алтер Ребе; також р. Нехемья написав доповнення до «Шулхан аруху» Алтер Ребе, але вони згоріли, і залишилися лише чотири параграфи, надруковані в доповненнях до «Шулхан аруху»[3]

Примітки р. Нехемьї до Вавилонського Талмуду надруковано в доповненнях до Вавилонського Талмуду віленського видання.

У ніч перед своїм відходом з життя він усю ніч сидів і писав респонси, що забороняють машинні таліти.

Уранці 15 швата 5612 року (5 лютого 1852) він почув зі своєї кімнати, як у міньяні поруч із його кімнатою промовляють «Бареху» і «Кдушу», і після молитви раптово помер.

Учні

  • Рав Менахем-Мендл, син р. Хаїма-Шломо Казарновського. Помер у Дубровно 6 сівана 5654 року (10 червня 1894). Був там море цедеком, а до того — у Монастирщині за вказівкою Цемах Цедека. Його дружина Фрейда була онукою Алтер Ребе і померла в неділю тижня глави «Бегар» того ж року. Його шурином був р. Йосеф Томаркін, голова рабинського суду Кременчука[4]. Його брат р. Шалом Казарновський був зятем р. Яакова-Кулі Слонима, зятя Мітлер Ребе.
  • Р. Йосеф Томаркін, голова рабинського суду Кременчука.

Родина

  • Його син, рабі Леві-Іцхак, був дивовижною особистістю, і батько згадує його у своїх респонсах із додаванням похвал. Коли той захворів, рабі Нехемья хотів віддати свою душу замість душі сина, але Цемах Цедек виступив проти цього, і син помер за життя батька.
  • Його син, рабі Мешулам-Зуся. Він теж згадується в респонсах батька. Помер у юному віці.
  • Його син, рабі Дов-Бер-Єгуда-Лейб Гінзбург з Могильова. Редагував і видав книги батька. Його нові тлумачення наводилися в книгах батька. Самостійно він надрукував книгу «Емунат хахамім» проти поглядів маскілім щодо ханукального чуда.
  • Його син, рабі Залман з Кройле, який наприкінці життя перебував у Вільні. Був людиною високих чеснот, богобоязним і тремтливим перед словом Б-га, і помер до друку книги «Бейт рабі» в 5662 році (1901/1902).
    • Його син, р. Нехемья. Помер у 5667 році (1906/1907) у віці 54 років у Києві.
  • Його син, рабі Барух з Бобруйська. Видав «Діврей Нехемья» на «Шулхан арух, Йоре деа». В одному місці записано, що він помер у віці 64 років 7 хешвана 5665 року (16 жовтня 1904), але в книзі «Бейт рабі», надрукованій у 5662 році (1901/1902), він згадується з додаванням «благословенної пам'яті». І справді, запис про його відхід з життя в Бобруйську — 20 кислева 5660 року (22 листопада 1899), у віці 64 років.
    • Його син, р. Біньямін. Одружився з Голдою-Рисою, дочкою р. Леві-Іцхака Віленського.
    • Його дочка, Стера. Вийшла заміж за р. Йосефа, сина р. Хаїма-Єхезкеля Познера з Вітки.
    • Його дочка, Гуда. Вийшла заміж за р. Шломо, сина р. Іцхака Бєлкіна з Корми.
    • Його дочка, Мушка. Вийшла заміж за р. Фалька, сина р. Калмана-Агарона Рабіновича з Дубровно.

Його книги

  • Респонси «Діврей Нехемья» — питання і відповіді за частинами «Шулхан аруха»: «Орах хаїм», «Йоре деа» і «Евен га-езер». Книгу підготував до друку його син р. Лейб, і за його словами[5] «залишилося в рукописах повністю на трактат „Брахот“, і ще збірки на кілька трактатів, оскільки багато його рукописів було вкрадено і вони пропали». У місяці елулі 5781 року (2020/2021) редакцією «Оцар га-хасідім» було випущено відбиток нового видання[6].
  • Примітки до Шасу — надруковано наприкінці віленського Шасу.

Додаткова література


Родовідне дерево Ребе Хабаду
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Стерна
 
 
 
Шнеур-Залман — Алтер Ребе
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Шейна
 
Дов-Бер — Мітлер Ребе
 
Хаїм-Аврагам
 
Моше
 
Фрейда
 
Двойра-Лея
 
Рахель
 
Аврагам Шейнес
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
?
 
Шифра
 
Еліягу
 
Шолом-Шахна Альтшулер
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Менахем-Нахум
 
Барух
 
Сара
 
Бейла
 
 
Двойра-Лея
 
Браха
 
Менуха-Рахель
 
Хая-Сара
 
Естер-Міріам
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Хая-Мушка
 
 
 
 
 
Менахем-Мендл — Ребе Цемах Цедек
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Барух-Шолом
 
Єгуда-Лейб
 
Хаїм-Шнеур-Залман
 
Ісраель-Ноах
 
Йосеф-Іцхак
 
Яаков
 
 
Раде-Фрейда
 
Двойра-Лея
 
Леві-Іцхак Залмансон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Штерна
 
 
 
Шмуель — Ребе Магараш
 
 
 
Ребецн Рівка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леві-Іцхак
 
Мордехай Шнеєрсон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шнеур-Залман-Агарон
 
 
Аврагам-Сендер
 
Менахем-Мендл
 
Двойра-Лея
 
Хая-Мушка
 
Барух-Шнеур-Залман
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шолом-Дов-Бер — Ребе Рашаб
 
 
 
Ребецн Штерна-Сара
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рабі Леві-Іцхак
 
Ребецн Хана
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосеф-Іцхак — Ребе Раяц
 
 
 
Ребецн Нехама-Діна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дов-Бер
 
Ісраель-Ар'є-Лейб
 
 
 
 
 
 
Хана
 
 
 
 
Шейна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Менахем-Мендл — Адмор шліта
 
 
Хая-Мушка
 
 
 


Примітки

  1. ^ Див. про дату відходу з життя в сіхот 15 швата 5742 року (8 лютого 1982). Шабат тижневої глави «Ваякгель-Пкудей» 5742 року (1981/1982), п. 41. Шабат тижневої глави «Ваїкра» 5742 року (1981/1982), п. 41.
  2. ^ Спогади рава Єгуди Хітрика, с. 142.
  3. ^ Див. сіху Шабату тижневої глави «Мікец» 5723 року (1962/1963), п. 7. Сіху ночі п'ятнадцятого швата 5742 року (січень–лютий 1982), п. 8.
  4. ^ «Хавацелет», 9 тамуза 5654 року (13 липня 1894)
  5. ^ Наведено в «Нахалат авот» у статті про р. Нехемью з Дубровно.
  6. ^ Повідомлення та огляд книги на сайті анаш (англійською).
Нехемья Бірах з Дубровно згадується ще в 25 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6372588200

Повідомити про помилку на цій сторінці